Педагогічна просвіта батьків у полікультурному середовищі Закарпаття (остання чверть ХХ століття)

Попри означені позитивні характеристики другого етапу, нам все ж не вдалося знайти прямих доказів організації педагогічної просвіти батьків на Закарпатті. Ставлення до потреб підвищувати освітній рівень батьків змінювалося відповідно до суспільної, економічної та політичної ситуації, ступеня цивілізаційного поступу певної історичної епохи.

Третій етап виокремлюємо від часу приєднання Закарпаття до Чехословаччини (1919) і до кінця 40-х років ХХ сторіччя. На цьому етапі першорядна роль у контексті проблеми дослідження належить просвітницькій діяльності українських освітніх діячів Закарпаття, які різними зусиллями підносили рівень свідомості краян і спрямовували їх на виконання не лише своїх громадянських, а й батьківських обов'язків. І тут А. Волошин, І. Крайник, П. Федор та ін. стимулювали збереження національної самобутності українців Закарпаття. Вони прагнули закласти підвалини дієвої любові до своєї землі, народу, рідної Батьківщини; формування навичок свідомого виконання своїх обов'язків у т.ч. й батьківських, що мало неоціненне значення - прислужитися рідній землі, народу і Батьківщині.

Підвалини наукової батьківської педагогіки, закладені представниками її емпіричної течії (Я. Коменський, І. Песталоцці, Ф. Фребель та ін.) до кінця ХІХ сторіччя, набули особливої важливості й подальшого визнання з початку ХХ сторіччя (Я. Гольдшміт, Г. Наторп, Е. Кей, П. Кергомар, М. Монтессорі та ін.) в руслі соціокультурних і геополітичних реформ. У більшості європейських країн вони охопили освітню галузь і зумовили суттєве переорієнтування її пріоритетів: відповідальність батьків за виховання дітей набула чинності конституційної норми; питання материнства і дитинства стали предметом обговорення на Міжнародних форумах і конгресах. У спільноті українців Підкарпатської Русі на третьому етапі все ще не набули відчутного поширення результати європейських педагогічних знахідок кінця ХІХ - першої третини ХХ сторіччя. Вони, як і праці учених Російської імперії вирізнялися досить специфічними підходами до тлумачення відносин між поколіннями в межах родини.

Четвертий етап - останнє десятиліття ХХ - початок ХХІ сторіччя, коли уряд України демонструє чітке усвідомлення ситуації, в якій стали очевидними приховані проблеми педагогічного всеобучу радянської доби.

4. У дисертації виявлено тенденції розвитку просвіти батьків на Закарпатті: взаємовплив і детермінованість її розгортання боротьбою громадсько-освітніх діячів за обстоювання народно педагогічних традицій виховання дітей у контексті національно-культурного відродження українців; удосконалення формальної освіти дорослих завдяки державним освітнім реформам і забезпеченню елементарного навчання у народній школі, шляхом повторного навчання, а також на курсах, виставках тощо; удосконалення змісту освіти дорослих - потенційних батьків дотично до потреб культурно-економічного поступу Закарпаття у складі країн-загарбниць.

5. Становлення й розвиток педагогічної просвіти батьків у регіоні впродовж ХІХ - першої половини ХХ століття відбувалося у контексті зарубіжної педагогічної думки, в умовах синтезу її теоретичних і практичних здобутків. Головними передумовами становлення просвіти батьків у краї стали:

історичні - низький освітній рівень українців Закарпаття, які переважно залишалися дешевою робочою силою в Австро-Угорській монархії, Чехословаччині; невідповідність розвитку освіти на периферії монархії тому рівню, який склався в західноєвропейському освітньому просторі;

соціокультурні - поширення здобутків народної педагогіки з питань родинного виховання на сторінках періодичних видань; контактування освітян краю із зарубіжними педагогами; діяльність громадських культурно-педагогічних товариств, свідомої української інтелігенції, учителів тощо.

6. Охарактеризовано радянський період функціонування батьківської просвіти в контексті діяльності представників наявних науково-дослідних інститутів і кафедр вищих навчальних закладів. Встановлено, що її методологічними засадами неухильно були положення філософії марксизму-ленінізму у розвитку нормативної педагогічної науки. Відповідно функції родини нівелювались, пріоритетними інституціями особистісного розвитку дитини визнавалися заклади формальної освіти - ясла, дитячий садок тощо, народно педагогічний досвід родинного виховання та його поліетнічний компонент було знехтувано. Система ієрархічно підпорядкованих форм організації просвіти батьків - батьківські збори, конференції, лекторії, університети оформилась у 60-ті роки ХХ сторіччя і відтоді аж до кінця 90-х років мало змінювався їх зміст і значущість, через що вони втратили свою популярність і результативність.

7. У дисертації обґрунтовано, що проблеми батьківської просвіти у досліджуваному періоді почали розробляти педагоги, психологи, етнологи та філософи з 90-х років, що продовжують і нині. Їхні здобутки в дидактико-методологічному та теоретико-практичному аспектах зумовили чітку інтерпретацію основних категорій, понять, якими ми оперуємо в дослідженні. Відповідно до реально існуючої ситуації - поліетнічності Закарпаття просвіта сучасних батьків виступає як цілісна логічна система.

У просвітницько-педагогічній діяльності актуалізовано два напрями як запоруку досягнення очікуваних результатів: науково-методичний (вивчення й узагальнення досвіду суспільного і родинного виховання дітей у місцях компактного і дисперсного проживання етноменшин; популяризація педагогічних здобутків батьків у ЗМІ; запрошення для інформаційно-просвітницької діяльності провідних учених, фахівців у галузі дитинознавства, родинознавства, етнопедагогіки та ін.) та матеріально-технічний (забезпечення належних умов для різнобічного інформування й тренінгових занять батьків і дітей; обмін літературою та іншими педагогічно доцільними матеріалами).

Діяльність за обома напрямами надає батькам досить широку інформацію про розвиток дитини, її здібності і створення належного предметно-ігрового середовища в сім'ї та ін. Ця робота в контексті заходів у недільних школах слугує запорукою кращого взаємопорозуміння, співробітництва і співжиття представників різних спільнот у регіоні.

8. Доведено, що формуванню стратегії полікультурної освіти в Україні за останні десятиріччя сприяла ухвала державних документів: Концепції національного виховання, Закону „Про мови в Українській РСР”, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції громадянського виховання, Державного стандарту загальної середньої освіти (Регіонального компонента освіти в його структурі) та ін. На особливу увагу заслуговує Регіональний компонент освіти, в якому відображено національну, економічну, природну, соціокультурну своєрідність регіону, його історію, традиції та інші відомості, які не ввійшли або недостатньо відображені в державному компоненті змісту освіти, є суттєвими елементами формування світогляду, патріотичних почуттів, необхідних для більш повної етнічної ідентифікації, повноцінного входження особистості в життя в умовах конкретного регіону під впливом родинного виховання.

Полікультурне виховання в такому процесі виступає не лише як організована система сумарних монокультур, а і як синтез субкультур з їх проявами на рівні нації, етносу, конфесій, рас, статевих, соціальних та інших відмінностей.

Функціонування етнокультурних компонентів уможливлює доцільне вдосконалення стандартів освіти й розвиток культур, уникаючи при цьому загострення міжетнічних суперечностей і зіткнення пріоритетів в утвердженні громадянського, державного і духовного. Українська етнокультура, сукупно з культурами різних етносів Закарпаття сприяє переосмисленню надбань світової культури, допомагаючи долати ознаки меншовартості особистості, увиразнюючи її національний інтелект, стимулюючи національний оптимізм: кожен поза етнічною приналежністю є часткою великого національного “Я”.

Виокремлено основні характеристики педагогічної просвіти батьків у полікультурному середовищі сучасного Закарпаття: забезпечення єдності та взаємозв'язку національного, державного і національно-регіонального аспектів у галузі психології та педагогіки міжнаціонального спілкування.

Розроблено і впроваджено в реальний процес багатоструктурну модель управління батьківською просвітою, завдяки якій реалізуються завдання освітнього закладу та соціокультурного інтеретнічного довкілля Закарпатського регіону.

9. За результатами аналізу джерельної бази дослідження увиразнено подібність у підходах до визначення сутності полікультурності та її структурно-функціональної представленості в працях учених, визнання й сприйняття різних етнічних груп у межах певного регіону України. Її слід розглядати як основу формування норм міжкультурної взаємодії.

За такого підходу основи полікультурної освіти забезпечують знання про: а) матеріальну культуру (тип поселення, житло, предмети побуту, одяг, прикраси, національні страви, засоби пересування; знаряддя праці; традиційні види праці тощо); б) духовну культуру (народні звичаї, обряди, свята; національна творчість - казки, прислів'я, приказки, ігри; мистецтво - пісні, танці, декоративно-прикладні витвори; літератури та ін.); в) нормативну культуру (загальнолюдські моральні якості; правила співіснування в межах етносу та поза ним).

Входження вихованців у полікультурне середовище починається на етапі ознайомлення з культурою власного народу за умов формування етнічної ідентичності.

Зауважимо, що дисертаційна робота не вичерпує всього спектру питань порушеної проблеми. Важливими для дослідження залишаються запити батьків щодо відновлення мережі ДНЗ з етносоціальною спрямованістю змісту освіти; просвітницька діяльність у родинному середовищі дітей, які не відвідують ДНЗ; підготовка майбутніх вихователів до роботи в ДНЗ етнопедагогічного спрямування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Добош О. Поступ національного дошкілля на Закарпатті: ретроспективний аспект / Олена Добош // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Вип. ІХ. - Івано-Франківськ: Плай, 2003. - С. 142-147.

Добош О. Етнонаціональний аспект діяльності жіночих організацій Закарпаття в царині дошкільної освіти / Олена Добош // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Вип. ІХ. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. - С. 109-113.

Добош О. Функції навчального простору ДНЗ в умовах співпраці з родинами вихованців у поліетнічному Закарпатті / Олена Добош // Обрії. - № 2(23). - Івано-Франківськ, 2006. - С. 112-114.

Добош О. Полікультурне середовище як умова формування толерантності у дітей дошкільного віку в навчальних закладах Закарпатського регіону / Олена Добош // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей: Вип. 11. Ч. 1. - Ялта: РВВ КГУ, 2006. - С. 281-284.

Добош О. Виховання батьків як педагогів у руслі зарубіжної педагогіки ІІ пол. ХХ - поч. ХХІ сторіччя / Олена Добош // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. - Вип. ХІІІ-ХІV. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 69-74.

Добош О. Педагогічний всеобуч для батьків дітей дошкільного віку: сучасний стан і перспективи розвитку / Олена Добош // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2007. - № 5. - С. 30-35.

Добош О. Підготовка майбутніх педагогів до роботи з об'єднаннями дітей за інтересами / Олена Добош // Актуальні проблеми гуманітарної освіти: Зб. наук. праць / За заг. ред. д.п.н., проф. Оникович Г.В. та канд. фіз.-мат.н., проф. Ломаковича А.М. - Вип. І. - Київ - Кременець: РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2004. - С. 207-209.

Добош О. Використання засобів національної культури в організації навчального простору ДНЗ в поліетнічному середовищі Закарпаття / Олена Добош // 85 років освітнього шляху. Сторінки історії Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2006 р.). - Хмельницький: РВВ ХГПА, 2006. - С. 159-163.

Добош О. Педагогічно-просвітницький аспект пропедевтичної роботи з батьками майбутніх вихованців дошкільного навчального закладу / Олена Добош // Народознавча компетентність дітей і молоді: принципи і методи дослідження: Зб. наук. праць / За ред. проф. Н. Лисенко. - Івано-Франківськ, 2007. - С. 178-192.

анотації

Добош О.М. Педагогічна просвіта батьків у полікультурному середовищі Закарпаття (остання чверть ХХ століття).-- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 -- „Загальна педагогіка та історія педагогіки”. - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2008.

У дисертації досліджено проблеми просвіти батьків у полікультурному середовищі Закарпаття, обґрунтовано її дидактико-методологічні основи в умовах сучасного поліетнічного регіону, з'ясовано шляхи її реалізації.

На основі вивчення джерел проаналізовано теорію і практику підготовки батьків до виховання дітей в українській народній педагогіці, у російській педагогічній думці, охарактеризовано вплив здобутків західноєвропейської педагогічної думки на батьківську просвіту в регіоні і в Україні, виявлено соціокультурні чинники визначення мети, змісту, форм і методів батьківської просвіти та обґрунтовано педагогічний контекст батьківської просвіти в поліетнічному Закарпатті в сучасних умовах.

Ключові слова: педагогічна просвіта батьків, етнічні домінанти родинного виховання, полікультурне середовище.

Добош Е.М. Педагогическое просвещение родителей в поликультурной среде Закарпатья (последняя четверть ХХ столетия).-- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 -- „Общая педагогика и история педагогики”. - Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины, Киев, 2008.

В диссертации исследованы проблемы педагогического просвещения родителей в условиях поликультурности Закарпатья, обоснованы его дидактико-методологические принципы в современном полиэтническом регионе.

Дана характеристика подготовки родителей к воспитанию детей в украинской народной педагогике, представлен родительский всеобуч развития образования на Закарпатье досоветского периода, исследовано развитие теории и практики подготовки родителей как педагогов в русской педагогической мысли второй половины ХХ века, влияние западноевропейской мысли на родительское просвещение в регионе и на Украине в целом до начала ХХІ века.

На основании результатов первоисточников в истории становления и развития педагогического просвещения родителей в Закарпатском регионе Украины условно выделены этапы, каждый из которых формировался под влиянием исторически обусловленных факторов, которые предопределили изменчивость целей и содержания, обеспечивали развитие институций семейного воспитания в регионе, несмотря на сложные объективные политико-экономические условия.

В работе определены главные предпосылки становления просвещения родителей в крае:

-- исторические (низкий образовательный уровень украинцев Закарпатья, которые в значительной степени являлись дешевой рабочей силой в Австро-Венгерской монархии, Чехословакии; несоответствие развития образования на периферии монархии тому уровню, который сложился в западноевропейском образовательном пространстве);

-- социокультурные (распространение достояний народной педагогики по вопросам семейного воспитания в периодических изданиях; контакты педагогов края с зарубежными педагогами; деятельность общественных культурно-педагогических товариществ, украинской интеллигенции).

Рассмотрены формы работы с родителями, влияние воскресных школ на взаимопонимание, сотрудничество представителей разных общностей в регионе.

В диссертации разработана и внедрена в реальный процесс родительского просвещения модель управления им на всех уровнях.

Представленные результаты научного анализа просвещения родителей в контексте развития украинской, российской и западноевропейской педагогики могут служить ориентирами для дальнейшего научного поиска его содержания, а также форм и методов реализации. Охарактеризованные исторические предпосылки и социокультурные факторы влияния на изменчивость родительского просвещения в полиэтническом Закарпатье помогут в написании учебно-методических курсов „Дошкольная педагогика”, „История педагогики”, „Семейная педагогика”, „Социальная педагогика”.

Ключевые слова: педагогическое просвещение родителей, этнические доминанты семейного воспитания, поликультурная среда.

Dobosh H.M. Pedagogical enlightment of parents in Transcarpatian polycultural dimension (the last quarter of XX century). - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree speciality 13.00.01 - „General Pedagogic and History of Pedagogic”.

The Institute of pedagogical education and education of adult at the Academy of Pedagogical Science of Ukraine, Kyiv, 2008.

Problems concerning enlightment of parenst in Transcarpatian polycultural dimension has been analysed as well as didactic - methodological bases and ways of their solving at present-day conditions of polyethnic region have been motivated.

Theory and practice of parent's training to upbringing of children in Ukrainian folk pedagogics, in comparison with Russian and European thoughts has been analysed and characterised on the basis of different sources, as well as their influence on parent's enlightment in region and in Ukraine.

Sociocultural features of the aim, contents, forms and methods in parent's enlightment has been motivated as well as context of parent's enlightment at present-day Transcarpathian conditions/state.

Key words: pedagogical enlightment of parents, ethnic dominants of family upbringing, polycultural dimension.

Размещено на Allbest.ru