Педагогічний дискурс, як засіб інтенсифікації навчально-виховного процесу в сучасній вищій школі

Головна характеристика проблеми інтенсифікації професійної підготовки студентів вищої школи в світлі сучасного педагогічного дискурсу. Особливість впровадження інноваційних підходів у навчально-виховний процес на основі викладацьких висловлювань.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2015
Размер файла 59,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2. На основі теоретичного аналізу філософського, філологічної та педагогічної літератури розкрито й обґрунтовано необхідність навчання студентів гуманітарних спеціальностей педагогічному дискурсу. Історико-теоретичний аналіз підтвердив послідовність концептуальної лінії дискурсу, що еволюціонує - як риторика від стародавніх часів до дискурсу у новітній культурі. З соціальним розвитком суспільства розширюються та уточнюється інноваційні підходи у підготовці студентів, які потребують сучасного уточнення, а саме: підвищення цілеспрямованості професійного педагогічного навчання, посилення мотивації кожного студента до майбутньої роботи, збільшення інформативної місткості змісту освіти, застосування активних методів і форм навчання, прискорення темпу навчальних дій, розвиток навичок навчальної праці, використання комп'ютерів та інших інформаційних технологій.

Аналізуючи проблеми інтенсифікації професійної підготовки, нами зроблений висновок щодо необхідності навчання студентів розв'язанню майбутніх виробничих проблем засобами педагогічного дискурсу, для чого потрібно не тільки інформативне наповнення змісту навчання, а й формування професійних умінь. Для цього були виокремленні показники, що сприятимуть удосконаленню професійних умінь і навичок: мотиваційно-професійний, змістовно-навчальний та процесуально-дискурсний.

3. У структурі інноваційних процесів вищої школи педагогічний дискурс повинен займати чільне місце, оскільки методологічне значення дискурсу в освіті як сучасний феномен перебуває у постійному розвитку. Найпоширенішими формами дискурсу є тематичні, конфесійні, професійні, метадискурси та дискурс влади. З погляду нашого дисертаційного дослідження особливо важливою є професійна функція дискурсу Розкриваючи технологію дискурсу, ми виокремили його поняття, історичні підходи розвитку в структурі освіти, безпосередньому аналізі суб'єкт-суб'єктних відносин, та визначення його місця в процесі навчальної діяльності вищої школи.

Технології застосування дискурсу під час навчально-виховного процесу стосуються, насамперед його використання як комуніканта, як специфічного виду дискусії з дотриманням обов'язкових правил, які санкціоновані державою або сформовані суспільством і можуть бути дійсними для специфічної групи або для всього суспільства. Він є можливим для висловів, що обмежуються певними заданими умовами дійсності. Педагогічний дискурс, залучений до професійної підготовки студентів вищої школи, розширює сферу мовних аспектів в інноваційних процесах всієї системи освіти. Елементами педагогічного дискурсу є принцип кількості, якості, співвідношення та манери діалогу, які сприяють реальному упровадженню феномена у практику вищої освіти.

4. Запропоновані нами три рівні сформованості педагогічного дискурсу студентів складають високий, середній та низький. Критеріями рівнів було визначено сформованість навчальних компонентів - мотиваційно-професійного, змістовно-навчального та процесуально-дискурсного із забезпечення педагогічного дискурсу, які базувалися на інтересах і потребах студентів та об'єктивних можливостях навчально-виховного процесу.

Ми виділяємо форми роботи, під час яких особливо потребувалося сформувати вміння володіти педагогічним дискурсом: дискусія, бесіди, круглий стіл, випадок, подія, проблемна ситуація, рольова гра, які стимулюють увагу студента, змушують його замислитися та посперечатися.

Обробка експериментальних даних показала, що високим рівнем сформованості педагогічного дискурсу володіли 24,73 %, середнім 19,62% та низьким 12,81% студентів експериментальних і контрольних груп на початку педагогічного експерименту. В кінці педагогічного експерименту студенти експериментальних груп досягли наступних показників - високий рівень був у 46,12%, середній рівень у 41,06%, на низькому залишилось 12,81% студентів, у студентів контрольних груп в кінцевому результаті показники виявилися дещо вищими від початку педагогічного експерименту, але нижчими від експериментальних груп - високий рівень 32,70%, середній 32,93%, низький 34,36%. Результати підтвердили необхідність впровадження у навчально-виховний процес вищої школи педагогічного дискурсу як засобу інтенсифікації підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.

5. Під час проведення педагогічного експерименту розроблено та впроваджено методичні рекомендації до спецкурсу „Інноваційна філософія педагогічного дискурсу” для удосконалення професійної підготовки студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. У рекомендаціях знайшли відображення система організації педагогічного дискурсу для студентів гуманітарних спеціальностей, тематичне наповнення аудиторними та позааудиторними формами роботи педагога вищої школи під час навчально-виховного процесу. На основі авторського досвіду педагоги, які навчають студентів гуманітарних спеціальностей можуть творчо розвивати культуру спілкування, що передбачає теорія і методика професійної освіти.

Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильно окресленою, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто. Сукупність отриманих наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для здійснення педагогічного дискурсу як засобу інтенсифікації навчально-виховного процесу в сучасній вищій школі.

Подальшими напрямками дослідження цієї проблеми вважаємо: обґрунтування наступності в організації формування культури дискурсу в загальній підготовці майбутніх вчителів, застосування педагогічного дискурсу для учнів у навчально-виховній системі загальноосвітньої школи; здійснення порівняльно-педагогічного аналізу системи формування педагогічного дискурсу майбутніх працівників вищої школи у зарубіжній педагогіці; виявлення закономірностей формування педагогічного дискурсу студентів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів; професійна підготовка засобами педагогічного дискурсу студентів юридичних спеціальностей та ін.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Колток Л.Б. Інформатизація як засіб інтенсифікації навчально-виховного процесу і світлі сучасних педагогічних дискусій /Л.Б.Колток //Нова парадигма. - 2006. - №55. -С.79-84.

2. Колток Л.Б. Шляхи та засоби реалізації педагогічного дискурсу у вищій школі /Л.Б.Колток //Вища освіта України . - №2. - 2006. - С.77-83.

3. Колток Л.Б. Методологічне значення педагогічного дискурсу в системі сучасної освіти /Л.Б.Колток //Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Альманах. - Вип.18. - 2006. - С.185-194.

4. Колток Л.Б. Проблема інтенсифікації навчання як складова модернізації освіти /Л.Б.Колток // Вища освіта України. - №1. - 2007. - С.75-81.

5. Колток Л.Б. Мова дискурсу як актуальна проблема сучасної вітчизняної вищої школи /Л.Б.Колток //Молодь і ринок. - №3. - 2008. - С.126-130.

6. Колток Л.Б. Реалізація педагогічного дискурсу в вищій школі: технологічні аспекти /Л.Б.Колток //Молодь і ринок. - №7-8. - 2008. - С.126-131.

АНОТАЦІЇ

Колток Л.Б. Педагогічний дискурс як засіб інтенсифікації навчально-виховного процесу в сучасній вищій школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2009.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми теорії і методики професійної освіти - навчання студентів педагогічному дискурсу як засобу інтенсифікації навчально-виховного процесу сучасної вищої школи, що полягає у визначенні теоретичних засад і практичних основ забезпечення її професійно-педагогічного спрямування, розробці та впровадженні в освітню практику педагогічної системи формування готовності студентів до майбутньої професійної діяльності.

На основі теоретичного аналізу філософського, філологічної та педагогічної літератури розкрито й обґрунтовано необхідність навчання студентів гуманітарних спеціальностей педагогічному дискурсу. Визначено основні чинники інтенсифікації навчання: підвищення цілеспрямованості професійного педагогічного навчання; посилення мотивації; збільшення інформативної місткості змісту освіти; застосування активних методів і форм навчання з прискорення темпу навчальних дій; розвиток навичок навчальної праці; використання комп'ютерів та інших нових інформаційних технологій.

Ключові слова: педагогічний дискурс, інтенсифікацією професійного навчання, ціннісні стратегії, модернізація навчально-виховного процесу.

Колток Л.Б. Педагогический дискурс как способ интенсификации учебно-воспитательного процесса в современной высшей школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. - Киев, 2009.

В диссертации теоретически обобщено и предложено новое решение научной проблемы теории и методики профессионального образования - обучение студентов педагогическому дискурсу, как средства интенсификации учебно-воспитательного процесса современной высшей школы. Научный анализ проблемы интенсификации профессионального обучения посредством педагогичного дискурса дает основания считать, что проблема, связанная с подготовкой студентов к профессиональной деятельности, стала особенно актуальной на этапе модернизации всей системы образования Украины. Современное информационное общество ставит перед учебными заведениями задачи готовить специалистов, которые способны гибко адаптироваться в жизненных ситуациях, могут самостоятельно приобретать необходимые знания и применять их на практике; умеют грамотно работать с информацией; быть коммуникабельными, контактными в разных социальных группах.

В высшей школе процесс обучения реализуется фактически через организационные формы, которые выполняют интеграционную роль, обеспечивая объединение и взаимодействие всех его компонентов. Совокупность форм, объединенных за признаком связи студентов и преподавателей с помощью учебного материала, которые взаимнодополняются, составляет организационную систему обучения. Использование нетрадиционных форм обучения, а именно учебных экскурсий, викторин, занятий-практикумов, занятий-мастерских, дидактических игр, повышает заинтересованность студентов предметом, интенсифицирует их учебную деятельность.

Основными факторами интенсификации обучения является повышение целеустремленности профессионального педагогического обучения; усиление мотивации; увеличение информативной составляющей образования; применение активных методов и форм обучения; использование компьютеров и других новых информационных технологий.

На основе теоретического анализа философской, филологической и педагогической литературы раскрыта и обоснована необходимость обучения студентов гуманитарных специальностей педагогическому дискурсу.

Анализ научной литературы показал, что сегодня не существует единой классификации дискурсов. Поэтому в научной практике используются разные классификации: по сферам деятельности (экономический, когнитивный, коммуникативный, философский, культурологический и др.); по типу действий (интеллектуальный, профессиональный, конфессионный, языковой, идеологический, политический, эстетичный, моральный, духовный); по функциональной роли (социокультурной функции); по особенностям субъекта дискурса (индивидуальный, групповой, коллективный, общечеловеческий); по проблемам и темам, которые стоят в центре дискурса (дискурс о будущей судьбе метафизики, о науке, о языке и т.д.). Наиболее распространенными формами дискурса являются тематические, конфессионные, профессиональные, метадискурсы и дискурсы власти.

В диссертации доказано, что определяющей чертой дискурса, является его динамика, т.е. дискурс рассматривается как процесс и результат языково-мысленной деятельности. Доказано, что дискурс - это сложное коммуникативное явление, которое состоит как из традиционных лингвистических параметров, присущих тексту, так и из социального контекста, который дает представление об участниках коммуникации, характеризует их, раскрывает экстралингвистические параметры. Например, коммуникативные намерения и коммуникативные цели выступающего и слушателя; соответствие дискурса с конкретными участниками акта коммуникации, их социальным статусом, составом, и ролевыми отношениями; а также условия общения - форма контакта, место, время, разновидность и т.п.; сфера общения - официальная, неофициальная, профессиональная, бытовая и т.д.

Определено, что технологии применения дискурсу во время учебно-воспитательного процесса в ВНЗ касаются, прежде всего его использования как коммуниканта, как специфического вида дискуссии с соблюдением обязательных правил. В диссертации выделено три уровня сформированности педагогического дискурса у студентов: высокий, средний и низкий. Критериями уровней была определена сформированность учебных компонентов - мотиваційно-профессионального, содержательно-учебного и процессуально-дискурсного, которые базировались на интересах и потребностях студентов и объективных возможностях учебно-воспитательного процесса.

Ключевые слова: педагогический дискурс, интенсификация профессионального обучения, ценностные стратегии, модернизация учебно-воспитательного процесса.

Koltok L.B. Pedagogical discourse as means of intensification of educational process in the modern higher establishment. - Manuscript.

Annotation. The dissertation on obtaining the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences in the speciality 13.00.04 - the theory and methodology of professional education. Dragomanov National Pedagogical University. - Kyiv, 2009.

The theoretical generalization and modern decision of scientific problem of theory and methodology of professional education - the students' education of pedagogical discourse as means of intensification of educational process in the modern higher establishment that lie in determination of theoretical elements and practical base of providing of professional and pedagogical direction, working out and introducing of system of forming of students' preparedness to future professional activity in the educational practice is made.

On the basis of the theoretical analyses of philosophic, philological and pedagogical literature the necessity of the students of humanities learning of pedagogical discourse is revealed and proved. The main factors of educational intensification are determined: he increasing of purposefulness of professional pedagogical education; intensification of motivation; increasing of informational capaciousness of the content of education, application of active methods and forms of education with the speeding up of the time of educational actions; the development of skills of educational work; using of new informational technologies.

Key words: pedagogical discourse, intensification of professional education, valuable strategy, modernization of educational process.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.