Педагогічні засади підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами

У п'ятому розділі - „Організаційно-методична система підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами” - здійснено загальну характеристику розробленої організаційно-методичної системи, розкрито процедуру діагностування стану підготовки майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами, висвітлено етапи впровадження у навчальний процес організаційно-методичної системи та проаналізовано результати експериментального дослідження.

У розділі розкрито зміст основних компонентів організаційно-методичної системи - проектувального, процесуального, контрольно-оцінного (рис. 1).

Проектувальний компонент відображує послідовність проектування змісту підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами: постановка мети й окреслення завдань цього виду фахової підготовки; проектування, конструювання й публікація навчальних програм, навчально-методичних посібників та навчально-методичних комплексів з дисциплін, на заняттях яких здійснюється теоретична, методична і практична підготовка студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

Процесуальний компонент розкриває процедуру підготовки студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами в процесі навчальної, концертно-виконавської і виробничої діяльності, яка ґрунтувалася на визначених педагогічних засадах (наукових підходах, принципах, закономірностях, педагогічних умовах, формах, методах, засобах), здійснювалася відповідно до розроблених програм („Методика роботи з музично-інструментальними колективами”, „Оркестровий клас”) і спрямовувалася на формування в майбутніх учителів музики оркестрово-методичної компетентності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Організаційно-методична система підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами

Контрольно-оцінний компонент висвітлює систему оцінювання та аналіз результатів підготовки майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами за розробленою методикою. Він містить такі складові: 1) критерії і показники сформованості в майбутніх учителів музики оркестрово-методичної компетентності за особистісним, професійно-педагогічним і функціональним компонентами; 2) шкалу оцінювання та рівні сформованості оркестрово-методичної компетентності студентів; 3) форми й методи контролю, види контрольних завдань і терміни їх виконання.

До педагогічних умов, що забезпечують успішність досліджуваного процесу, віднесено: 1) |вчення|цілеспрямоване й поетапне формування оркестрово-методичної компетентності майбутніх учителів музики в процесі навчальної, концертно-виконавської і виробничої діяльності; 2) відповідність навчально-методичного забезпечення викладання оркестрово-ансамблевих дисциплін меті підготовки студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами; 3) організація оркестрово-ансамблевого навчання студентів на наукових засадах із застосуванням доцільно відібраного дидактичного матеріалу; 4) орієнтація студентів у процесі оркестрово-ансамблевої підготовки на структуру діяльності й компетентнісну модель учителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу; 5) створення навчального середовища, яке сприяє актуалізації знань із фахових дисциплін, трансформації базових знань і навичок у систему професійно-педагогічних умінь, набуттю студентами мінімального досвіду роботи з музично-інструментальним колективом; 6) урахування рівня готовності студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами в оцінюванні їхніх навчальних досягнень з оркестрово-ансамблевих дисциплін.

Наголошується, що процедура діагностування стану підготовки майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами здійснювалася із застосуванням комплексу методів (педагогічне спостереження, опитування, інтерв'ювання, бесіда, педагогічний аналіз, системно-структурний аналіз, порівняльний аналіз, оцінювання, рейтинг, математико-статистичне оброблення даних), що дало змогу виявити основні недоліки, які гальмують процес формування оркестрово-методичної компетентності студентів. Це: 1) відсутність комплексу навчально-організаційних заходів, спрямованих на реалізацію нормативно визначених завдань підготовки студентів педагогічного університету до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами; 2) відсутність спеціальної навчальної дисципліни, на заняттях якої здійснювалася б підготовка студентів до цього виду фахової діяльності; 3) недостатня орієнтація оркестрово-ансамблевої підготовки студентів педагогічного університету (зміст навчального матеріалу, форми й методи його засвоєння) на подальшу роботу з учнівськими музично-інструментальними колективами; 4) невідповідність змісту навчальної діяльності студентів на практичних заняттях з оркестрово-ансамблевих дисциплін змістові роботи вчителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу; 5) неврахування рівня готовності студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами в оцінюванні їхніх навчальних досягнень з оркестрово-ансамблевих дисциплін. Результатом цього є те, що значна частина студентів мистецьких факультетів педагогічних університетів не в змозі оволодіти компетенціями, які забезпечують успішність роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами, про що свідчать дані діагностувального зрізу: низький рівень продемонстрували 20,13 % респондентів, середній рівень - 50,33 %, достатній - 23,92 %, високий - 5,62 %.

Відповідно до мети дослідження в процесі дослідно-експериментальної роботи перевірено доцільність визначених педагогічних засад та ефективність організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

Експериментальне навчання студентів здійснювалося впродовж одного навчального року (VІІ - VІІІ семестри підготовки бакалавра за напрямом „Музична педагогіка і виховання”) й охоплювало чотири етапи: перший (вересень - жовтень) - засвоєння студентами спецкурсу „Методика роботи з музично-інструментальними колективами”; другий (листопад - грудень) - формування й закріплення практичних навичок роботи з оркестром (ансамблем) у процесі засвоєння репертуару учнівських музично-інструментальних колективів на заняттях оркестрового класу; третій (лютий - березень) - реалізація студентами набутих знань, умінь і навичок у практичній роботі з учнівськими музично-інструментальними колективами в процесі педагогічної практики в середніх загальноосвітніх навчальних закладах; четвертий (квітень - травень) - удосконалення на заняттях оркестрового класу навичок роботи з музично-інструментальним колективом, набутих студентами в реальних умовах виробничої діяльності.

Дотримання в експериментальному навчанні визначених педагогічних умов, принципів, форм, методів і засобів було спрямовано на формування в студентів оркестрово-методичної компетентності, рівні сформованості якої (низький, середній, достатній, високий) визначалися за ступенем володіння особистісними, професійно-педагогічними й функціональними компетенціями та оцінювалися за 12-бальною шкалою відповідно до встановлених критеріїв і показників.

Результативність запропонованої організаційно-методичної системи було перевірено на основі порівняння даних початкового й заключного діагностування. Зіставлення отриманих результатів в експериментальних групах показало, що в процесі експериментальної роботи низький рівень оркестрово-методичної компетентності досліджуваних зменшився з 28,89 % до 2,56 %, середній - з 54,11 % до 30,78 %, тоді як зросли показники достатнього (з 16,44 % до 54,55 %) й високого (з 0,56 % до 12,11 %) рівнів. Показники студентів контрольних груп були менш переконливими: низький рівень знизився з 28,33 % до 20,22 %, середній - з 53,89 % до 50 %, достатній і високий рівні зросли відповідно з 17 % до 24,11 % та з 0,78 % до 5,67 % (рис. 2).

Аналіз результатів контрольного етапу експерименту, який здійснювався з іншим складом студентів, підтвердив доцільність застосування розробленої організаційно-методичної системи з метою формування готовності майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Порівняння досягнень учасників експериментальних і контрольних груп засвідчило більш високий рівень оркестрово-методичної компетентності перших, порівняно з другими, на кожному етапі експериментального навчання.

Рис. 2. Рівні сформованості в студентів оркестрово-методичної компетентності

Отже, впровадження в навчальний процес педагогічного університету запропонованої організаційно-методичної системи підтвердило припущення про необхідність і доцільність визначених педагогічних засад, дотримання яких забезпечило успішне формування в майбутніх учителів музики готовності до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід у розв'язанні наукової проблеми підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Він полягає в науковому обґрунтуванні педагогічних засад досліджуваного процесу, проектуванні компетентнісної моделі вчителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу, розробленні й експериментальній перевірці організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Здобуті результати підтвердили правомірність вихідних положень, покладених в його основу, а реалізація мети і завдань дослідження дали підстави зробити такі висновки та рекомендації.

1. Аналіз стану дослідженості проблеми підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами дав змогу виявити основні тенденції її розвитку (позитивні - обумовленість змісту оркестрово-ансамблевої підготовки студентів вищих педагогічних і мистецьких навчальних закладів вимогами суспільства до музичних педагогів і виконавців; відповідність форм, методів і засобів навчання студентів рівню розвитку музичного мистецтва й педагогічної науки; обумовленість специфіки роботи з навчальним оркестром (ансамблем) його виконавським складом та профілем професійної підготовки фахівця; негативні - недостатня орієнтація оркестрово-ансамблевої підготовки студентів на подальшу роботу з учнівськими музично-інструментальними колективами; невизначеність обсягу навчального навантаження, форм і методів організації навчальної діяльності студентів з опанування навичок роботи з дитячо-юнацькими оркестрами й ансамблями; недостатня розробленість методичного аспекту підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами). Було з'ясовано сутність і зміст ключових понять дослідження („підготовка майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами”, „педагогічні засади”, „музично-інструментальний колектив”, „організаційно-методична система”).

2. Дослідження проблеми підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами у методологічному, теоретичному, методичному й технологічному напрямах уможливило послідовно, у чотири етапи реалізувати методику дослідження відповідно до розробленої програми, яка ґрунтувалася на комплексному застосуванні теоретичних і емпіричних методів (аналіз, синтез, узагальнення, проектування, моделювання, діагностування, педагогічний експеримент, рейтинг, математико-статистичні й графічні методи). Реалізація наукових підходів (системного, синергетичного, аксіологічного, компетентнісного) забезпечила ґрунтовне дослідження й успішну підготовку майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Дотримання принципів синергетики дало змогу обґрунтувати системно-синергетичні особливості досліджуваного процесу (відкритість, нелінійність, неврівноваженість, когерентність, атракторність, фрактальність, емерджентність і т. і.), створити навчальне середовище, яке сприяє формуванню в студентів синергетичного стилю мислення як одного з чинників розвитку творчої особистості, опануванню навичок самоорганізації, саморозвитку, самовдосконалення, професійної мобільності і співпраці, що позитивно вплинуло на підготовку майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Дослідження філософсько-естетичних основ музичного мистецтва та аксіологічних функцій музики як універсального засобу виховання й духовного розвитку особистості забезпечило розроблення й наукове обґрунтування аксіологічної складової роботи майбутнього вчителя музики з учнівськими музично-інструментальними колективами. Внаслідок аналізу нормативних вимог і науково-методичних рекомендацій визначено мету і способи впровадження компетентнісного підходу в системі вищої педагогічної освіти, виявлено різні підходи у формуванні фахових компетентностей сучасного педагога і ступінь їх реалізації в професійній підготовці майбутнього вчителя музики, що стало підґрунтям для окреслення кола фахових компетенцій учителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу.

3. Визначення змісту й розроблення методики роботи майбутнього вчителя музики з учнівськими музично-інструментальними колективами ґрунтувалося на науково-педагогічних і методичних основах дитячого та юнацького колективно-інструментального музикування. Узагальнення практичного досвіду й систематизація наукових пошуків у цій сфері сприяли вдосконаленню основних засад організації та діяльності учнівських музично-інструментальних колективів, до яких віднесено: завдання, принципи й методи організації учнівських музично-інструментальних колективів; формування виконавського складу учнівських оркестрів та ансамблів; зміст виховної і навчальної роботи в таких колективах; принципи формування й структуру репертуару учнівських оркестрів та інструментальних ансамблів; методи опрацювання керівником оркестрового твору; етапи й методику репетиційної роботи над твором в учнівському музично-інструментальному колективі; форми засвоєння учнями оркестрово-ансамблевого репертуару; методи репетиційної роботи керівника учнівського музично-інструментального колективу. Ці аспекти становили зміст лекційного модуля розробленого спецкурсу „Методика роботи з музично-інструментальними колективами”, опанування якого входило до завдань експериментального навчання студентів.

4. Проектування структури діяльності й компетентнісної моделі вчителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу здійснювалося з урахуванням вимог до особистості сучасного педагога та специфіки фахової діяльності диригента оркестру і ґрунтувалося на наукових дослідженнях (філософських, психологічних, соціолого-педагогічних, мистецтвознавчих). З дотриманням основних положень теорії діяльності, особливостей музично-педагогічної діяльності та специфіки роботи керівника аматорського музичного колективу визначено зміст організаційно-виховної, навчально-виховної, художньо-творчої, науково-методичної роботи вчителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу, сформульовано дефініцію структури діяльності цього фахівця, встановлено основні її види (проективно-конструктивна, аналітико-синтетична, організаційно-педагогічна, концертно-виконавська), що реалізуються в конкретних діях і операціях та виявляються у внутрішній і зовнішній формах. На основі структури діяльності вчителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу розроблено його компетентнісну модель, яку репрезентовано трьома групами компетенцій - особистісних (особистісні якості, індивідуальні психологічні особливості, здібності, стиль роботи, творчий імідж); професійно-педагогічних (аксіологічна настанова, фахові знання, спеціальні навички, уміння, володіння методикою роботи з учнівським музично-інструментальним колективом); функціональних (досвід роботи з учнівським музично-інструментальним колективом, функціональна спроможність, володіння різними видами діяльності, здатність до рефлексії та самокоригування, оцінювання й коригування дій учасників колективу), володіння якими визначає рівень оркестрово-методичної компетентності майбутнього вчителя музики і є показником його готовності до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

5. Обґрунтування педагогічних засад досліджуваного процесу дало змогу визначити наукові підходи (синергетичний, аксіологічний, компетентнісний), принципи (загальнонаукові, дидактичні, художньо-естетичні), закономірності (загальні, внутрішні), педагогічні умови (дотримання яких забезпечує формування оркестрово-методичної компетентності), форми (теоретичні, практичні), методи (педагогічні, загальнонаукові, спеціальні музичні) й засоби (комунікативні, інформаційні, технічні), застосування яких забезпечує успішність підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Для діагностування стану готовності студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами розроблено критерії і показники оркестрово-методичної компетентності, рівні сформованості якої (низький, середній, достатній, високий) визначалися за ступенем володіння особистісними, професійно-педагогічними й функціональними компетенціями та оцінювалися за 12-бальною шкалою.

6. Розроблення й експериментальна перевірка ефективності організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами ґрунтувалося на визначених педагогічних засадах, що дало змогу поетапно впровадити у навчальний процес педагогічних університетів основні її компоненти - проектувальний (проектування змісту підготовки студентів відповідно до поставленої мети і завдань), процесуальний (підготовка студентів до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами в процесі навчальної, концертно-виконавської і виробничої діяльності), контрольно-оцінний (визначення рівня сформованості в студентів оркестрово-методичної компетентності відповідно до встановлених критеріїв, показників, шкали оцінювання). Діагностування стану підготовки майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами здійснено засобами реалізації комплексу методів (педагогічне спостереження, опитування, інтерв'ювання, бесіда, педагогічний аналіз, системно-структурний аналіз, порівняльний аналіз, оцінювання, рейтинг, математико-статистична обробка даних), що дало змогу виявити реальний рівень готовності студентів до цього виду фахової діяльності (низький рівень продемонстрували 20,13 % респондентів, середній - 50,33 %, достатній - 23,92 %, високий - 5,62 %). Дотримання на формувальному етапі дослідно-експериментальної роботи визначених педагогічних умов, принципів, форм, методів і засобів навчання було спрямоване на формування в студентів оркестрово-методичної компетентності. Порівняльний аналіз даних початкового й заключного діагностування показав значну перевагу учасників експериментальних груп над учасниками контрольних груп стосовно рівня сформованості оркестрово-методичної компетентності (низький рівень зафіксовано у 2,56 % респондентів, середній - у 30,78 %, достатній - у 54,55 %, високий - у 12,11 %). Учасники контрольних груп не виявили яскравої динаміки професійного розвитку (низький рівень продемонстрували 20,22 % респондентів, середній - 50 %, достатній - 24,11 %, високий - 5,67 %). Результати контрольної перевірки запропонованої методики на іншому складі студентів підтвердили доцільність визначених педагогічних засад та ефективність розробленої організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

7. Під час експериментального навчання здійснено апробацію навчально-методичного забезпечення досліджуваного процесу, в результаті чого було доведено педагогічну доцільність розроблених навчальних програм і навчально-методичних посібників та перспективність використання їх для підготовки майбутніх учителів музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

Результати педагогічного експерименту, впровадження їх у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів дають підстави стверджувати, що поставлені на початку дослідження завдання виконано. Це дає змогу сформулювати пропозицій щодо їх практичного використання:

– уточнити зміст Галузевих стандартів вищої освіти, освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямами „Музична педагогіка і виховання”, „Музичне мистецтво” з урахуванням важливості ролі оркестрово-методичної компетентності в загальній структурі особистості майбутнього вчителя музики та формуванні його готовності до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами;

– модернізувати навчальні плани підготовки бакалаврів шляхом оптимізації переліку методичних і практичних дисциплін, які забезпечують ефективність процесу підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами;

– розробити програму підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу, який забезпечує оркестрово-ансамблеву підготовку майбутніх учителів музики, відповідно до теоретико-методичних положень нашого наукового дослідження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними вбачаються дослідження процесу формування оркестрово-виконавської компетентності майбутнього вчителя музики та аналіз зарубіжного досвіду підготовки музичних педагогів до роботи з дитячими та юнацькими музично-інструментальними колективами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія

1. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими оркестрами та інструментальними ансамблями : монографія / Т. М. Пляченко. - Кіровоград : „Імекс - ЛТД”, 2010. - 428 с.

Посібники, навчальні програми

2. Пляченко Т. М. Методика роботи з музично-інструментальними колективами : навч.-метод. посібник для студ. мистецького ф-ту пед. університету / Т. М. Пляченко ; [Рекомендовано Мін. освіти і науки України]. - Кіровоград : „Імекс - ЛТД”, 2009. - 232 с.

3. Пляченко Т. М. Основи скрипкової педагогіки : навчальні матеріали [для студ. муз.-пед. ф-ту] / Т. М. Пляченко. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - 44 с.

4. Пляченко Т. М. Оркестровий клас (камерний оркестр) : програма навч. курсу [для студ. мистецького ф-ту пед. ун-ту]. Спец.: „Музична педагогіка і виховання”. Освіт.-кваліф. рівень: бакалавр (за вимогами кредитно-модульної системи) / уклад. Т. М. Пляченко. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - 36 с.

5. Пляченко Т. М. Методика роботи з музично-інструментальними колективами : навч. програма з спецкурсу [для студ. мистецького ф-ту пед. ун-ту] / Т. М. Пляченко. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - 28 с.

Статті в наукових фахових виданнях

6. Пляченко Т. М. Форми і методи професійної підготовки вчителів музики кінця ХІХ - початку ХХ ст. / Т. М. Пляченко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1999. - Вип. 18. - С. 40 - 48.

7. Пляченко Т. М. Основні принципи та методи фахового навчання студентів в оркестровому класі / Т. М. Пляченко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - Вип. 36.- С. 116 - 122.

8. Пляченко Т. М. Специфіка та зміст професійної підготовки майбутнього вчителя музики в оркестровому класі / Т. М. Пляченко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. Спец. випуск: „Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) - 2006”. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - № 16. - Ч. 2. - С. 47 - 58.

9. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики в оркестровому класі за вимогами кредитно-модульної системи / Т. М. Пляченко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць. Спец. випуск: „Мистецько-педагогічна освіта - 2007” [ред. кол. : В. К. Буряк (гол. ред.) та ін.]. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. - № 18. - Ч. 2. - С. 24 - 35.

10. Пляченко Т. М. Гуманістичні цінності музично-педагогічної освіти / Т. М. Пляченко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти : зб. наук. праць. - К. : НПУ, 2007. - Вип. 4 (9). - С. 35 - 38.

11. Пляченко Т. М. Педагогічні основи професійної підготовки майбутніх учителів музики в оркестровому класі / Т. М. Пляченко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць [ред. кол. : І. А. Зязюн (голова) та ін.]. - Київ ; Вінниця : ДОВ „Вінниця”, 2007. - Вип. 15. - С. 387 - 391.

12. Пляченко Т. М. Аксіологічні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць [за заг. ред. М. Б. Євтуха ; уклад. О. В. Михайличенко]. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - Вип. 32. - С. 168 - 171.

13. Пляченко Т. М. Колективна діяльність в умовах камерно-оркестрового виконавства / Т. М. Пляченко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 74. - С. 98 - 102.

14. Пляченко Т. М. Робота над штриховою технікою у навчальному оркестрі / Т. М. Пляченко // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки. - Ніжин, 2008. - Вип. 4. - С. 89 - 92.

15. Пляченко Т. М. Зміст інструментально-методичної підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць; Інститут проблем виховання АПН України. - К. : ТОВ „Імекс - ЛТД”, 2008. - Вип. 11. - С. 298 - 308.

16. Пляченко Т. М. Професійна підготовка майбутнього вчителя музики в умовах кредитно-модульного навчання / Т. М. Пляченко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць [гол. ред. В. К. Буряк]. - Кривий Ріг : КДПУ, 2008. - Вип. 21. - С. 209 - 214.

17. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до виховної роботи в учнівських музично-інструментальних колективах / Т. М. Пляченко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 78 (2). - С. 390 - 394.

18. Пляченко Т. М. Моделювання діяльності керівника учнівського оркестру як засіб професійної підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. - Вип. 136. - С. 98 - 104.

19. Пляченко Т. М. Оркестрове виконавство як засіб виховання студентської молоді / Т. М. Пляченко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць ; Інститут проблем виховання АПН України. - Київ, 2008. - Вип. 12. - Кн. ІІ. - С. 350 - 356.

20. Пляченко Т. М. Теоретична модель керівника учнівських музично-інструментальних колективів / Т. М. Пляченко // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси : ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2009. - Вип. 146. - С. 42 - 46.

21. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими струнними оркестрами й ансамблями / Т. М. Пляченко // Молодь і ринок : щомісячний науково-педагогічний журнал. - Дрогобич : ДДПУ імені Івана Франка, 2009. - № 5 (52). - С. 66 - 71.

22. Пляченко Т. М. Учнівські музично-інструментальні колективи в системі загальної та спеціальної мистецької освіти / Т. М. Пляченко // Теоретичні та практичні питання культурології : зб. наук. статей. - Мелітополь : Видавництво „Сана”, 2009. - Вип. XXVI. - Ч. ІІ. - С. 63 - 68.

23. Пляченко Т. М. Зміст самостійної підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами / Т. М. Пляченко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 83. - С. 154 - 159.

24. Пляченко Т. М. Упровадження кредитно-модульного навчання в систему музично-інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць [ред. кол. : І. А. Зязюн (голова) та ін.]. - Київ ; Вінниця : ТОВ фірма „Планер”, 2009. - Вип. 21. - С. 468 - 474.

25. Пляченко Т. М. Формування професійних якостей майбутнього керівника учнівських музично-інструментальних колективів / Т. М. Пляченко // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. праць [гол. ред. В. К. Буряк]. - Кривий Ріг : КДПУ, 2009. - Вип. 25. - С. 315 - 320.

26. Пляченко Т. М. Науково-педагогічні засади формування професійних компетентностей майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. - Вип. 163. - С. 34 - 39.

27. Пляченко Т. М. Актуальні аспекти методичної підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Проблеми сучасної педагогічної освіти : зб. наук. праць. Серія: Педагогіка і психологія. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 21. - Ч.4. - С. 48 - 53.

28. Пляченко Т. М. Модернізація змісту музично-інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики в педагогічному університеті / Т. М. Пляченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи : зб. наук. праць [за ред. В. Д. Сиротюка]. - Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова. - 2009. - Вип. 18. - С. 201 - 208.

29. Пляченко Т. М. Робота над інтонацією як засіб музично-інструментальної підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Педагогічна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. - Кам'янець-Подільський : ПП „Медобори - 2006”, 2009. - Вип. 3. - С. 491 - 494.

30. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до музично-інструментальної роботи в початковій школі / Т. М. Пляченко // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. праць Луцького інституту розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” [гол. ред. О. Н. Дем'янчук]. - Луцьк, 2010. - Вип. 1. - С. 240 - 248.

31. Пляченко Т. М. Формування особистості керівника учнівського музично-інструментального колективу в навчально-виховному процесі педагогічного університету / Т. М. Пляченко // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. - Вип. 179. - С. 84 - 89.

32. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до формування репертуару учнівських музично-інструментальних колективів / Т. М. Пляченко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - Луганськ : ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. - № 7 (194), квітень 2010. - С. 95 - 100.

33. Пляченко Т. М. Музично-інструментальний колектив як соціально-педагогічний феномен / Т. М. Пляченко // Молодь і ринок : щомісячний науково-педагогічний журнал. - Дрогобич : ДДПУ імені Івана Франка, 2010. - № 4 (63). - С. 105 - 109.

Публікації в інших виданнях

34. Пляченко Т. М. Психологічні аспекти оркестрової та ансамблевої підготовки майбутніх учителів музики / Т. М. Пляченко // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості : зб. наук. праць [відп. ред. А. С. Лобанова]. - Кривий Ріг ; Забже : Видавничий дім, 2007. - Вип. 2. - С. 230 - 239.

35. Пляченко Т. М. Самостійна підготовка майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими оркестрами / Т. М. Пляченко // Методичний вісник : зб. наук. праць. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 2 : Самостійна робота студентів та її інформаційно-методичне забезпечення: проблеми, досвід, методика. - С. 78 - 86.

36. Пляченко Т. Н. Из истории профессиональной подготовки учителей музыки в России (20-е годы ХХ столетия) / Т. Н. Пляченко // История музыкального образования как наука и как учебный предмет : материалы V Международной конференции, Москва, 1 - 2 декабря 1999 г. - М. : МГПУ, 1999. - С. 327 - 333.

37. Пляченко Т. М. Професійна підготовка майбутнього вчителя музики в контексті Болонського процесу / Т. М. Пляченко // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Ялта, 5 - 7 березня 2009 р. - Ялта : РВНЗ КГУ, 2009. - Ч. 2. - С. 21 - 25.

38. Пляченко Т. М. Підготовка майбутнього вчителя музики до полікультурного виховання учнівської молоді / Т. М. Пляченко // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Ялта, 9 - 11 квітня 2009 р. : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 5. - Ч. 2. - С. 148 - 151.

39. Пляченко Т. М. Формування професійних компетентностей майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання : зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, Черкаси, 29 - 30 жовтня 2009 р. - Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 30 - 32.

40. Пляченко Т. М. Аксіологічні засади фахової підготовки майбутнього вчителя музики / Т. М. Пляченко // Проблеми і перспективи розвитку мистецької освіти : зб. матеріалів засідання „Круглого столу” наукових керівників студентських робіт ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців „Слов'янське музичне мистецтво в контексті європейської культури”, Вінниця, 7 - 9 грудня 2009 р. - Вінниця, 2009. - С. 7 - 11.

41. Пляченко Т. М. Процес формування особистості керівника учнівського музично-інструментального колективу / Т. М. Пляченко // Вища школа: національні пріоритети і європейські орієнтири : зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, Черкаси, 29 - 30 квітня 2010 р. - Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2010. - С. 113 - 115.

Анотації

Пляченко Т. М. Педагогічні засади підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти НАПН України, Київ, 2011.

У дисертації досліджено проблему підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Виявлено закономірності й науково обґрунтовано педагогічні засади цього процесу. Проаналізовано його методологічні основи та визначено наукові підходи (синергетичний, аксіологічний, компетентнісний), реалізація яких забезпечує успішність підготовки студентів до роботи з учнівськими оркестрами й інструментальними ансамблями. Систематизовано зміст та визначено складові методики роботи майбутнього вчителя музики з учнівськими музично-інструментальними колективами. Спроектовано структуру діяльності й компетентнісну модель учителя музики як керівника учнівського музично-інструментального колективу. Визначено критерії і показники та встановлено рівні сформованості в студентів оркестрово-методичної компетентності. Розроблено й експериментально перевірено ефективність організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Доведено доцільність визначених наукових підходів, принципів, педагогічних умов, форм, методів і засобів підготовки студентів до цього виду фахової діяльності.

Ключові слова: учнівський музично-інструментальний колектив, підготовка майбутнього вчителя музики, педагогічні засади, структура діяльності, компетентнісна модель, організаційно-методична система, оркестрово-методична компетентність майбутнього вчителя музики.

Пляченко Т. Н. Педагогические основы подготовки будущего учителя музыки к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования НАПН Украины, Киев, 2011.

В диссертации исследована проблема подготовки будущего учителя музыки к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами.

Модернизация системы высшего педагогического образования в Украине требует внедрения в учебный процесс новых научных подходов, эффективных форм, методов и средств подготовки специалистов, реализация которых ориентирована на обновление всех звеньев обучения и воспитания будущих учителей в соответствии с требованиями современной школы. В связи с этим возрастает потребность в подготовке в высших педагогических учебных заведениях компетентных педагогов-музыкантов, способных на должном уровне осуществлять обучение, воспитание и развитие школьников как на уроках музыкального искусства, так и во внеучебное время.

Анализ научной литературы показывает, что в области оркестрово-ансамблевой подготовки студентов высших учебных заведений уже накоплен опыт формирования исполнительских навыков и развития отдельных профессиональных качеств будущих педагогов в учебных музыкально-творческих коллективах.

Вместе с тем еще существуют противоречия, обусловленные несоответствием уровня подготовки студентов к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами нормативным требованиям к этому виду профессиональной деятельности учителя музыки.

Наличие такой проблемы побудило к проведению специального исследования, в задачи которого входили: обоснование педагогических основ - научных подходов (синергетического, аксиологического, компетентностного), принципов, закономерностей, педагогических условий, форм, методов и средств подготовки будущего учителя музыки к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами; разработка методики работы учителя музыки с ученическими музыкально-инструментальными коллективами; проектирование структуры деятельности (целей, задач, условий, предмета, форм, видов, субъектов, результата деятельности) и компетентностной модели учителя музыки как руководителя ученического музыкально-инструментального коллектива (групп компетенций - личностных, профессионально-педагогических, функциональных, владение которыми влияет на уровень оркестрово-методической компетентности); экспериментальная проверка эффективности организационно-методической системы подготовки будущего учителя музыки к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами.

Основными компонентами разработанной организационно-методической системы определены проективный, процессуальный и контрольно-оценочный. Проективный компонент освещает подготовительный этап к внедрению экспериментальной методики - проектирование содержания подготовки студентов к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами (постановка цели и задач, разработка учебных программ, учебно-методических комплексов и пособий). Процессуальный компонент раскрывает процедуру подготовки студентов к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами в процессе учебной, концертно-исполнительской и производственной деятельности с соблюдением педагогических основ (научных подходов, принципов, педагогических условий, форм, методов и средств), выбор которых обусловлен закономерностями оркестрово-ансамблевой подготовки студентов. Контрольно-оценочный компонент характеризует результат подготовки студентов по разработанной методике и раскрывает технологию определения уровня оркестрово-методической компетентности будущих учителей музыки с применением разработанных критериев, показателей и шкалы оценивания.

Экспериментальное обучение осуществлялось на занятиях авторского спецкурса „Методика работы с музыкально-инструментальными коллективами” (освещающего основные формы, виды, принципы и методы работы учителя музыки с ученическими оркестрами и ансамблями), а также на занятиях оркестрового класса, в программу которого введён практикум работы с ученическим оркестром и соответствующий учебный репертуар.

Результаты экспериментальной проверки эффективности организационно-методической системы подтвердили целесообразность педагогических основ подготовки будущих учителей музыки к работе с ученическими музыкально-инструментальными коллективами.

Ключевые слова: ученический музыкально-инструментальный коллектив, подготовка будущего учителя музыки, педагогические основы, структура деятельности, компетентностная модель, организационно-методическая система, оркестрово-методическая компетентность будущего учителя музыки.

Plyachenko T. N. Pedagogical principles of training a future music teacher for the work with music instrumental pupil groups. - Manuscript.

Dissertation for receiving Doctor of Pedagogical Sciences degree on educational theory 13.00.04 - Professional Pedagogics. - Institute of Higher Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

The problem of training a future music teacher for the work with music instrumental pupil groups is researched. The regularity of this process is revealed and its pedagogical grounds are scientifically proved. Methodological principles of the process are analyzed. Such scientific approaches as synergetic, valuable, competent are determined. Their implementation ensures the success in training students for the work with pupil orchestras and instrumental ensembles. The matter of work of future music teacher with music instrumental pupil groups is systematized. Basic methods of this work are determined. The activity structure and competent model of music teacher as a conductor of music instrumental pupil group is designed. The criteria, characteristics and levels of formation within students their orchestra-and-methodological competence are defined. The effectiveness of elaborated organization and methodological system of training a future music teacher for the work with music instrumental pupil groups is checked experimentally. The expediency of determined scientific approaches, principles, pedagogical conditions, forms, methods and means of training students for this kind of professional activity is proved.

Key words: music instrumental pupil group, training of a future music teacher, pedagogical principles, activity structure, competent model, organization and methodological system, orchestra-and-methodological competence of a future music teacher.

Размещено на Allbest.ru