Науково-методичні засади формування теоретичних знань з біології в учнів загальноосвітньої школи

Останні складали теоретичний фундамент окремого або двох сусідніх структурних рівнів біосфери. Тому на цьому етапі в учнів поступово формували розуміння того, що теоретичний фундамент галузі (або галузей) відображає закономірності існування окремого структурного рівня живого. Методична система зумовила змістову наступність між рівнями формування ТБЗ. Тому такий процес у основній і старшій школах мав спільні риси організації: елементарну одиницю навчання (дидактичний цикл) і загальну спрямованість (парадигмальність навчання). Останню реалізували в кожному дидактичному циклі, насамперед, в інформаційній і виконавчій його ланках. Саме вона забезпечила під час формування ТБЗ організацію розвивального навчання «за теоретичним типом узагальнення», пріоритетність суб'єкт-суб'єктних відношень над суб'єкт- об'єктними при проведенні занять, цілеспрямований розвиток мислення учнів. Водночас формування ТБЗ у вказаних ланках освіти мало низку відмінностей, що були спричинені, насамперед, конструюванням змісту навчальної програми з біології. Тому в старшій школі, окрім трьох взаємопов'язаних дидактичних циклів, технологічний процес містив ще вступну і заключну частини. Вони сприяли дедуктивному узагальненню складових знань учнів про основні ТУзБ, які формували під час вивчення основ цитології та біології розвитку, генетики, еволюціонізму, екології і організації проблемного навчання в процесі їх засвоєння. Такому узагальненню також сприяли внутрішньопредметні генетичні зв'язки навчального матеріалу з основ біології. Різні дидактичні цикли відрізнялися за цілями і профілем поліпарадигмальності (поєднання внесків трьох виокремленних парадигм у технологічний процес кожного дидактичного циклу). Керуючись цілями кожного дидактичного циклу стосовно формування змістової й операційної складових ТБЗ та базуючись на адаптаційному підході, згідно з яким учень поступово занурюється в спроектоване середовище навчання біології, в дослідженні вважали, що впродовж технологічного процесу формування ТБЗ має місце зміна профілю поліпарадигмальності. Цьому профілю притаманні такі ознаки:

у кожному дидактичному циклі три освітні парадигми реалізовані по-різному, але розвивальна є провідною; при цьому забезпечено застосування методів з трьох груп (за джерелом знань, рівнем самостійності учнів і логікою руху знань);

динаміка цілей і профілю поліпарадигмальності навчання визначала зміну якісного складу відібраних елементів навчальних технологій, методів і прийомів навчання впродовж технологічного процесу;

поєднання методів навчання в кожному дидактичному циклі визначали за цілями навчання і профілем поліпарадигмальності, який хоча і зумовлений цілепокладанням, але спричинювався також й іншими психолого-педагогічними чинниками, наприклад, віком учнів;

провідне положення розвивальної парадигми спричинило домінування методів проблемного навчання в організації технологічного процесу; а в старшій школі необхідність втілення наукового експериментального пошуку в навчання біології за допомогою оригінальних технологій (технології «спецкурс міні-наукове експериментальне дослідження» та комп'ютерної технології виконання лабораторних і практичних робіт з біології).

Практична реалізація концепції й авторської методичної системи зумовила необхідність перевірки ефективності останньої в формувальному експерименті. Підґрунтям для такої перевірки була технологічність цієї системи як педагогічної технології предметного рівня (Г.К. Селевко), що була доведена в дослідженні.

У п'ятому розділі «Експериментальне дослідження ефективності методичної системи формування теоретичних знань з біології в учнів загальноосвітньої школи» висвітлено результати науково-педагогічного пошуку, що відобразили вимірювання його ефективності; описані організація та хід педагогічного експерименту.

Він проводився під час I, II і III етапів навчання, на яких формували відповідно ТБЗ трьох рівнів сформованості. Така загальна організація роботи забезпечила з'ясування якості сформованості змістової та функціонально-операційної складових ТБЗ згідно з цілепокладанням кожного з етапів та вмінь учнів засвоювати ці знання репродуктивним і продуктивним способами діяльності. Виходячи з психолого-педагогічних настанов оцінювання знань (В.П. Беспалько, І.С. Якиманська), цілей кожного етапу формування ТБЗ і розвивальної парадигми як провідної були відібрані напрями, критерії та показники щодо кожного критерію виміру ефективності формування ТБЗ.

Засобами здійснення процедур виміру на всіх напрямах були тести навчальних досягнень як найефективніші, зручні і об'єктивні методи діагностики рівня навчальних досягнень учнів. Для моніторингу результатів навчання в дослідженні створили діагностично-корекційну систему, яка разом із здійсненням функцій контролю і самоконтролю знань учнів слугувала засобом підвищення якості засвоєння ТБЗ.

Результати експериментально-дослідної роботи стосовно I, II і частково III етапів розкриті в двадцяти публікаціях. Їх достовірність у дослідженні статистично доведена за допомогою критерію Пірсона (ч2_емпір.= 4,38-19,37 для ч2_крит = 3, 84 і ч2_емпір.= 15,66-120 для ч2_крит = 5, 99). Отже, експериментальне навчання не тільки покращує формування змістової й операційної складових ТБЗ загалом (за значеннями 1а, 2а, 3а, 3б). Воно сприяє поліпшенню їх формування в процесі суб'єктної навчальної діяльності учнів з оволодіння взаємопов'язаними вміннями засвоювати ТБЗ репродуктивними і продуктивними способами (за значеннями 4а, 4б, 4в). Всебічний аналіз результатів формувального експерименту свідчить про загальну ефективність теоретично обґрунтованої концепції формування ТБЗ в учнів загальноосвітньої школи і методичної системи як основного засобу її практичної реалізації в навчанні біології.

Висновки

Проблема формування в учнів теоретичних знань з точки зору теорії пізнання, психології та дидактики є багатогранною. Проте в методиці навчання біології існують лише поодинокі праці, що розглядають окремі її аспекти, самостійне і системне дослідження проблеми формування теоретичних знань з біології в учнів на основі методології сучасного природознавства стосовно теоретичного пізнання дійсності не проводилося. У дисертаційній роботі вперше здійснено дослідження, в процесі якого науково обґрунтовані структура і зміст теоретичних знань з біології, розроблена концепція і, на її основі, - методична система формування теоретичних знань з біології в учнів загальноосвітньої школи, ефективність якої доведена експериментально.

Встановлено, що розв'язання проблеми формування теоретичних біологічних знань у теорії і методиці навчання біології знаходиться на загальнотеоретичному рівні конструювання змісту освіти. Відсутні наукове обґрунтування їх структури і складу, розроблення наукових і психолого-дидактичних засад, підходів щодо проектування змісту і технологічного процесу формування ТБЗ. Тому цілісне дослідження з розробленням концепції та на її основі методичної системи формування теоретичних знань з біології є актуальним. До провідних напрямів вдосконалення формування ТБЗ віднесено: оновлення наукового змісту шкільного курсу біології стосовно теоретичного фундаменту біологічної науки, удосконалення організації його вивчення на основі методології сучасного природознавства щодо теоретичного пізнання дійсності; розроблення методичного комплексу для апробації і практичного втілення відповідної методичної системи.

Встановлено, що біологічна наука має атрибутний і типологічний підходи проектування теоретичних конструкцій. Визначено, що ці підходи становлять базис для розроблення наукових засад формування ТБЗ в навчанні. Концепція та теорія є основними компонентами логічної структури біологічної науки і такими, що містять інші в своєму складі. Здійснено змістове наповнення структури біологічної теорії («основи», «ядра», «наслідків» та «інтерпретації») як описової емпіричної теорії. З'ясовано, що кожна галузь біології має теоретичний фундамент, який названий основним теоретичним узагальненням цієї галузі.

Виокремлено шість основних ТУзБ: теоретичне узагальнення цитології, два теоретичні узагальнення генетики: закономірності спадковості і закономірності мінливості, теоретичне узагальнення еволюціонізму, теоретичне узагальнення екології, концепція структурних рівнів живого. Обгрунтовано, що вони мають структуру аналогічну структурі біологічної теорії. Її «основа» утворена теоретичним біологічним поняттям («клітина», «ген», «еволюція», «біосфера», «системність та ієрархічність живого»). „Ядро” галузевого ТУз містить теоретичні узагальнення, які виникли в генезисі цієї галузі, а «ядро» концепції структурних рівнів живого - її положення. Доведено, що різні теоретичні узагальнення мають спільні змістові елементи «основи» і «ядра». У «наслідках» пояснювальна функція є провідною. «Інтерпретація» пов'язана з основними структурними рівнями біосфери.

Встановлено діалектичну спрямованість генезису теоретичного фундаменту галузей науки про життя, яка відображена в:

історичному становленні основних теоретичних узагальнень за двофазною філософською концепцією про рух пізнання, насамперед, завдяки системному і діяльнісному підходам;

закономірностях теоретичного біологічного пізнання, що виступають як пізнавальні засоби реалізації цих підходів;

взаємозв'язку між основними ТУз галузей завдяки методологічним принципам (історизму, доповнення і відповідності);

формуванні теоретичного фундаменту галузей біології в основному індуктивним шляхом; при цьому його„основа” перетворювалася на „ядро” завдяки систематизуючий функції теоретичних знань.

Отже, до наукових засад формування ТБЗ віднесено: атрибутний і типологічний підходи проектування теоретичних конструкцій у сучасній біології; категоріально-функціональну характеристику ТБЗ; склад основних теоретичних узагальнень біології; закономірності теоретичного біологічного пізнання, що є засобами реалізації діалектичного методу. Доведено, що основні теоретичні узагальнення біології займають центральне положення в БКС, а формування знань про них є запорукою розвитку теоретичного біологічного мислення людини. Отже, організація цілеспрямованого їх формування в навчанні є ефективним шляхом поліпшення розуміння учнями природничо-наукової картини світу. Конкретизовано структуру БКС як локальної картини світу, зокрема, склад її основних теоретичних узагальнень, що пов'язані між собою провідними методологічними принципами.

Сформульовано визначення поняття «теоретичні знання з біології» як системні знання про основні теоретичні узагальнення науки про життя, які є ядром біологічної картини світу, ґрунтуються на емпіричних знаннях, сприяють усвідомленню природничо-наукових закономірностей як системотвірних зв'язків понять, поясненню явищ живої природи та розвитку теоретичного мислення в учнівської молоді. Розроблено концепцію формування теоретичних біологічних знань, складовими якої є теоретико-методологічний базис, дидактичні принципи, педагогічні умови організації пізнавальної діяльності учнів.

Обґрунтовано системний, діяльнісний, поліпарадигмальний і адаптаційниий підходи як складові теоретико-методологічного базису. Перші два є провідними. Конкретизація системного підходу знайшла відображення, насамперед, у виокремленні загальних елементів відкритої методичної системи формування теоретичних знань з біології в учнів загальноосвітньої школи. Як реалізація діяльнісного підходу, розроблено прогностичну модель формування ТБЗ, що складалася з трьох взаємопов'язаних компонентів: мотиваційно-цільового, змістово-процесуального і контрольно-оцінного. Застосування поліпарадигмального підходу зумовило впровадження в навчання біології одночасно традиційної, особисто орієнтованої і розвивальної (діяльнісної) парадигм, при цьому останню розглядали як провідну. Забезпечено впровадження адаптаційного підходу завдяки проектуванню навчально-розвивального середовища з біології.

Відібрано дидактичні принципи організації процесу формування ТБЗ: науковість, доступність, системність, цілісність і принцип педагогічного керівництва діяльністю школярів у когнітивній сфері. Виявлено педагогічні умови, що впливали на формування теоретичних знань з біології: структурування навчального матеріалу на базі методології сучасного природознавства, поетапна генералізація знань учнів на основі повної структури теорії, цілеспрямоване керування мисленнєвою діяльністю учнів впродовж навчання біології. Другу з вказаних умов визначено як провідну щодо організації пізнавальної діяльності учнів. Виокремлено конкретнобіологічну (в основній школі), загальнобіологічну (в старшій школі) генералізацію знань з біології та закладання основ загальнонаукової генералізації знань учнів.

Розроблено методичну систему формування теоретичних знань з біології та здійснено змістове наповнення її провідних складових: цільової, змістової і процесуальної. Встановлено, що перший компонент визначав утворення інших елементів навчання для досягнення основного результату впровадження методичної системи - формування теоретичних знань з біології в учнів загальноосвітньої школи. Обґрунтовано, що функціонування авторської відкритої методичної системи здійснюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників з метою забезпечення проектування навчально-розвивального середовища з біології для розвитку теоретичного мислення учнів. Відображено змістову складову в змісті навчального матеріалу з біології, який забезпечив формування основних (теоретичних) і допоміжних знань учнів. Матеріалізація розробленого змісту здійснена завдяки процесуальному компоненту методичної системи в процесі поступового, взаємопов'язаного розгортання сукупності дидактичних циклів впродовж вивчення ШКБ на основі динаміки цілепокладання і профілю поліпарадигмальності навчання. Визначено три етапи, на яких формували ТБЗ трьох рівнів сформованості: в основній школі на етапі I - змістове узагальнення знань про різновид організму, на етапі II - базові ТБЗ; на етапі III - в старшій школі учні набували знання про основні ТУзБ.

Здійснено розроблення дидактико-методичного забезпечення для взаємопов'язаного функціонування змістової та процесуальної складових методичної системи. До нього увійшли: навчальна програма з біології, яка складалася з чинної навчальної програма для основної школи, що була переконструйована відповідно до концептуальних положень дослідження, і авторської програми «Фундаментальна біологія» для старшої школи; навчальні посібники для учнів; методичні посібники і методичні рекомендації для вчителів стосовно формування ТБЗ; мультимедійний програмно-методичний комплекс «Віртуальна біологічна лабораторія, 10-11 класи»; засоби для організації навчання за інноваційними технологіями; вимоги до рівня підготовки учня і відповідна до них система контрольно-корегуючих технологічних матриць для організації моніторингу результатів навчання впродовж формування ТБЗ.

У навчальній програмі здійснено конструювання змісту на основі типолого-атрибутного підходу проектування теоретичних конструкцій в біології шляхом розгортання структури основного ТУз. Вказане конкретизовано під час структурування навчального матеріалу завдяки втіленню виокремленних закономірностей теоретичного біологічного пізнання, що виступали як пізнавальні засоби реалізації системного і діяльнісного підходів в навчанні біології. Відібрано і обґрунтовано критерії та показники для вимірювання ефективності розробленої методичної системи за трьома напрямами. Створено комплексну діагностичну методику для вимірювання рівня сформованості теоретичних біологічних знань учнів. Встановлено, що одержані результати експериментально-дослідної роботи свідчать про більшу ефективність процесу формування змістової і операційної складових ТБЗ учнів основної і старшої шкіл за розробленою методичною системою, ніж під час навчання за чинною програмою з біології. За результатами дослідження обчислено значення критерію Пірсона: 4,38-19,37 для ч2_крит = 3, 84; 15,66-120 для ч2_крит = 5, 99 і 10, 52-12,03 для ч2_крит = 7, 815, які статистично достовірно доводять цей висновок.

Отже, в ході формувального експерименту підтверджено припущення про те, що рівень сформованості теоретичних знань з біології учнів підвищиться, якщо проектування навчального процесу здійснювати за концепцією і розробленою на її основі методичною системою, що базуються на методології сучасного природознавства і передбачають реалізацію в навчанні взаємозв'язку типологічного та атрибутного підходів до створення теоретичних конструкцій в біології шляхом поетапного розгортання повної структури теорії.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів формування теоретичних знань з біології в школярів. Воно лише започатковує певний напрям у вітчизняній методиці навчання біології, що спрямований на підвищення теоретичного рівня біологічної освіти на основі методології сучасного природознавства. Потребують подальшого розвитку підходи щодо проектування технологічного процесу формування ТБЗ на рівні навчального матеріалу, педагогічної та учнівської діяльності, ширшого втілення в навчання сучасних методів наукового пошуку (комп'ютерних технологій) та підходів щодо підготовки вчителів до формування в учнів змістової і операційної складових теоретичного біологічного мислення.

Публікації автора

1. Сидорович М.М. Теоретичні знання в змісті шкільного курсу біології: монографія / М.М. Сидорович. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. - 404 с.

2. Сидорович М.М. Таємничий мікросвіт: спецкурс з біології / М.М. Сидорович. - К.: Фітосоціоцентр, 1999. - 76 с. (Гриф МОН України).

3. Сидорович М.М. Попробуй свои силы! Творческие задачи по биологии / М.М. Сидорович, Н.И. Пугачева, Л.Н. Гнатюк; под ред. М.М. Сидорович. - Херсон: Айлант, 2000. - 44 с.

4. Сидорович М.М. Формування теоретичних знань школярів з біології під час вивчення розділу „Царство Тварини”: методичний посібник / М.М. Сидорович, Г.М. Мойсєєнко, Т. І. Канаш; за ред. М.М. Сидорович. - Херсон: Айлант, 2001. - 56 с.

5. Біологія: посібник для тематичного оцінювання навчальних досягнень: 7 клас / упоряд.: М.М. Сидорович, О.А. Гудзовата, Л.М. Ігнатюк та ін.; ред. М.М. Сидорович. - 2-ге вид., оновл. - Тернопіль: Мандрівець, 2002. - 64 с.

6. Біологія: посібник для тематичного оцінювання навчальних досягнень: 8 клас / упоряд.: М.М. Сидорович, О.А. Гудзовата, Л.М. Ігнатюк та ін.; ред. М.М. Сидорович. - 2-ге вид., оновл. - Тернопіль: Мандрівець, 2002. - 52 с.

7. Біологія: посібник для тематичного оцінювання навчальних досягнень: 9 клас / упоряд.: М.М. Сидорович, О.А. Гудзовата, Л.М. Ігнатюк та ін.; ред. М.М. Сидорович. - 2-ге вид., оновл. - Тернопіль: Мандрівець, 2002. - 48 с.

8. Сидорович М.М. Клетка - система систем разного уровня сложности: введение в биологию клетки: учебное пособие / М.М. Сидорович. - Херсон : Айлант, 2003. - 92 с.

9. Дивовижний світ людини : дидактичний матеріал з біології людини для 8 класу / М.М. Сидорович, М.І. Гайдай, Г.М. Моєсєєнко, Н.Є. Галицька; за ред. М.М. Сидорович. - Херсон: Айлант, 2003. - 104 с.

10. Сидорович М.М. Клетка - открытая целостная живая система: учебное пособие для модульного обучения биологии в 10 классе общеобразовательной школы / М.М. Сидорович, Г.Н. Моесеенко, Е.М. Супрун и др.; под ред. М.М. Сидорович. - Херсон: Айлант, 2004. - 84 с.

11. Сидорович М. Форми співробітництва природничих кафедр зі школою / М. Сидорович, І. Бичкова // Біологія і хімія в школі. - 1998. - № 2. - С. 4-5.

12. Сидорович М. Альтернативний варіант структурування розділу «Основи цитології» / М. Сидорович // Біологія і хімія в школі. - 1998. - № 3. - С. 22-23.

13. Сидорович М.М. Дидактико-методичне забезпечення пізнавальної діяльності учнів середньої школи під час вивчення біології / М.М. Сидорович, І.І. Бичкова // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 1999. - Вип. 8. - С. 34-37.

14. Сидорович М.М. Розвиток творчих здібностей учнів під час вивчення біології у профільних класах / М.М. Сидорович // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. 13. - С. 262-269.

15. Сидорович М.М. Клітина як біологічна система у шкільному біологічному курсі / М.М. Сидорович // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. 15. - С. 154-158.

16. Сидорович М.М. Методична лабораторія в ліцеї / М.М. Сидорович // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. XVII. - С. 11-13.

17. Сидорович М.М. Тематичний контроль результатів навчання учнів із біології в основній школі / М.М. Сидорович // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки: засоби реалізації сучасних технологій навчання. - Кіровоград: РВЦ КДПУ імені В. Винниченко, 2001. - Вип. 34. - С. 170-174.

18. Сидорович М.М. Деякі аспекти екологічної освіти у хіміко-біологічному профілі середньої школи / М.М. Сидорович, Л.В. Вишневська, І.І. Карташова // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2001. - Вип. 23. - С. 36-39.

19. Канаш Т. Використання показників інтелектуальної і мотиваційної сфери школярів у моніторингу дидактичної моделі формування теоретичних біологічних знань / Т. Канаш, М. Сидорович, О. Блинова // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Айлант, 2001. - Вип. 24. - С. 204-208.

20. Сидорович М. Як ми складаємо завдання для тематичного оцінювання з біології / М. Сидорович // Біологія і хімія в школі. - 2002. - № 1. - С. 21-24.

21. Сидорович М.М. Моніторинг фундаменталізації змісту біологічної освіти / М.М. Сидорович // Вересень. - 2002. - № 4 (22). - С. 13-19.

22. Сидорович М. Дидактична модель формування теоретичних знань учнів при вивченні шкільного курсу біології / М. Сидорович // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. - Серія: Педагогіка. - Тернопіль: вид-во ТДПУ, 2002. - № 3. - С. 80-87.

23. Сидорович М.М. Знання системної організації клітини як складова цілісних знань школярів про живу природу / М.М. Сидорович // Педагогічні науки : збірник наукових праць. - Херсон: Видавництво ХДПУ, 2002. - Вип. 29. - С. 72-77.

24. Сидорович М.М. Місце теоретичних знань школярів з біології у формуванні цілісної науково-природничої картини світу / М.М. Сидорович // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 4 (33). - С. 49-52.

25. Сидорович М. Групова навчальна діяльність учнів на уроках біології: 8 клас / М. Сидорович // Біологія і хімія в школі. - 2004. - № 5. - С. 9-12.

26. Сидорович М. Предметна технологія формування теоретичних знань з біології у школярів: дидактичні засади / М. Сидорович // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ імені В. Винниченка. - 2005. - Вип. 60, Ч. 1. - С. 95-100.

27. Сидорович М. Алгоритми формування теоретичних знань учнів з біології / М. Сидорович // Біологія і хімія в школі. - 2005. - № 5. - С. 44-46.

28. Сидорович М.М. Формування теоретичних біологічних знань як шлях посилення системності знань про живу природу в учнів загальноосвітньої школи / М.М. Сидорович // Вересень. - 2005. - № 3 (33). - С. 28-34.

29. Сидорович М.М. Теорія як одиниця змісту освіти / М.М. Сидорович // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Серія: Педагогіка і психологія. - Вінниця: вид-во ВДПУ, 2005. - Вип. 14. - С. 55-57.

30. Сидорович М.М. Теоретичні біологічні поняття як провідна складова навчального середовища, що закладає в школярів основи теоретичного мислення / М.М. Сидорович // Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. - Вип. 42. - С. 145-152.

31. Сидорович М.М. Мультимедійний програмно-методичний комплекс “Віртуальна біологічна лабораторія” / М.М. Сидорович // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2006. - № 8 (56). - С. 13-17.

32. Сидорович М.М. Теоретичні узагальнення сучасної біології як складова біологічної картини світу / М.М. Сидорович // Педагогічні науки: збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. - № 4. - Бердянськ: БДПУ, 2006. - С. 14-22.

33. Сидорович М.М. До проблеми підвищення теоретичного рівня шкільної біологічної освіти / М.М. Сидорович // Наукові записки: збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова / уклад. П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Вип. LXII (62). - С. 171-183.

34. Сидорович М. Теоретичні знання з біології у формуванні наукової картини світу / М. Сидорович // Біологія і хімія в школі. - 2007. - № 2. - С. 17-22.

35. Сидорович М.М. Формування теоретичних знань про живу природу як засіб відображення у навчанні біології методології сучасного природознавства / М.М. Сидорович // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. - Серія: педагогічні науки: збірник у 2-х т. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. -- Вип. 46, Т. 1. - С. 148-153.

Размещено на Allbest.ru