Формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання

Загалом результати формуючого експерименту дозволили нам виокремити психологічні чинники ефективного формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в умовах культурологічно орієнтованого навчання:

– готовність студентів до майбутньої педагогічної діяльності та самостійної пошукової роботи, що створює додаткову мотивацію і підвищує якість засвоєння комунікативних знань;

– врахування викладачем комунікативного розвитку студентської групи, що безпосередньо пов'язано з оптимізацією стиля спілкування її членів;

– здійснення ефективної комунікативної підготовки студентів, що передбачає передусім розвиток особистості, зміну її поглядів, цінностей, норм, розширення меж її самоусвідомлення, переосмислення уявлень про себе та свої комунікативні властивості і можливості;

– оптимізація комунікативних властивостей членів студентської групи шляхом індивідуальної психодіагностики та психокорекції як важливого напрямку актуалізації комунікативного потенціалу як групи, так і окремого студента;

– збагачення змісту спілкування майбутніх вчителів через залучення студентів до участі в різноманітних тематичних дискусіях, евристичних бесідах, диспутах, світоглядних діалогах, розв'язанні проблемних ситуацій, програванні ділових ігор, розв'язанні психолого-дидактичних завдань, аналізі конфліктних ситуацій, що можуть виникати у майбутній професійній діяльності;

– здійснення розвитку рефлексивно-емпатійних можливостей студентів шляхом включення майбутніх спеціалістів в аналітико-оціночну, пошуково-практичну діяльність, що сприяє формуванню стійких уявлень про себе та людей, що оточують студентів, збагачує інтенсивність контактів, підвищує рівень комунікабельності.

Статистична обробка результатів проведеного дослідження підтвердила, що організація викладачем занять з англійської мови з урахуванням засобів культурологічно орієнтованого навчання дійсно сприяє формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови, а саме: комунікативних якостей, комунікативних знань, вмінь і навичок, потреби у спілкуванні, мотивації спілкування, перцептивно-рефлексивних, емоційно-емпатійних та інтелектуально-рефлексивних можливостей, комунікативної готовності до майбутньої педагогічної діяльності тощо.

ВИСНОВКИ

У висновках підбито підсумки проведеного теоретичного й експериментального дослідження, намічено перспективи подальшої розробки проблеми.

1. Аналіз професійної педагогічної діяльності показав, що перспективним є її вивчення з позицій культурологічного підходу. З огляду на сказане в дисертації характеризується феномен спілкування та його роль в діяльності педагога, виокремлено психологічні характеристики комунікативного потенціалу особистості, що сприяють успішності професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, окреслено вплив діалогічної взаємодії в межах студентської групи на формування комунікативного потенціалу студента, обґрунтовано шляхи актуалізації комунікативного потенціалу особистості на етапі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, які орієнтують педагогів на розуміння і усвідомлення своєї праці як культурологічно орієнтованої.

2. Комунікативний потенціал педагога розглядається як система властивостей, до якої входять: комунікативні якості, комунікативні знання, вміння і навички, потреба у спілкуванні, мотивація спілкування, перцептивно-рефлексивні, емоційно-емпатійні та інтелектуально-рефлексивні можливості, комунікативна готовність до майбутньої педагогічної діяльності.

3. У дослідженні знайшло підтвердження гіпотетичне припущення про те, що формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя, його розвитку як суб'єкта навчальної діалогічної взаємодії значно сприяє використання викладачем іноземної мови засобів культурологічно орієнтованого навчання, а саме: по-перше, психолого-педагогічні принципи, згідно з якими організується культурологічно орієнтоване навчання; по-друге, використання розробленої нами „Технології формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя англійської мови” та системи педагогічних впливів викладача на студентів; по-третє, впровадження в навчальний процес спецкурсів та спецсемінарів.

4. Доведено, що комунікативна підготовка майбутнього спеціаліста є важливою умовою актуалізації комунікативного потенціалу вчителя. Її успішність детермінована як індивідуальними комунікативними властивостями особистості, так і педагогічними впливами викладача на студентів, що досягаються через: а) організацію світоглядних діалогів на заняттях; б) постановку творчих завдань та створення проблемних ситуацій; в) заохочення суб'єкт-суб'єктної взаємодії студентів в процесі навчальних бесід, дискусій, диспутів, рольових ігор тощо.

5. Виявлено психологічні чинники ефективного формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в умовах культурологічно орієнтованого навчання: а) готовність студентів до навчання та самостійної пошукової роботи, що створює додаткову мотивацію і підвищує якість засвоєння комунікативних знань; б) врахування викладачем комунікативного розвитку студентської групи, що безпосередньо пов'язано з оптимізацією стиля спілкування її членів; в) здійснення ефективної комунікативної підготовки студентів; г) оптимізація комунікативних властивостей членів студентської групи; д) збагачення змісту спілкування майбутніх вчителів; е) здійснення розвитку рефлексивно-емпатійних можливостей студентів; ж) готовність викладача до активізації комунікативної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.

6. З'ясовано фактори, які найбільшою мірою впливають на ефективність комунікативної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови: а) вміння відчувати внутрішній стан співрозмовника; б) вміння контролювати свої емоції під час спілкування; в) знання етнопсихологічних особливостей спілкування.

Результати здійсненої роботи не претендують на вичерпне розкриття даної проблеми. Перспективним вбачається поглиблення теоретичних уявлень про формування комунікативного потенціалу педагога на інших заняттях гуманітарного та природничого циклів, вдосконалення культурологічних засобів з метою формування комунікативного потенціалу особистості у вищому навчальному закладі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мамчур І.А. Дискурсивна компетенція студентів як детермінанта розвитку їх комунікативних умінь і навичок // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 2004. - Т. 1. - Вип. 12. - С. 88-91.

2. Мамчур І.А. Комунікативні бар'єри як проблема спілкування студентів іноземною мовою // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 2004. - Т. 6. - Вип. 7.

3. Мамчур І.А. Комунікативний потенціал вчителя іноземної мови як складова професійної компетентності фахівця // Науково-практична конференція. Дискурсивні структури германських мов у просторі комунікації. - К.: КиМУ, 2005. - С. 201-208.

4. Мамчур І.А. Особливості організації ефективного діалогічного спілкування школярів на уроках іноземної мови // Наукові записки Острозької академії. - Серія „Психологія і педагогіка”. - Острог, 2005.

5. Мамчур І.А. Особливості педагогічного спілкування // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К., 2004. - Т. 6. - Вип. 6. - С. 168-174.

6. Мамчур І.А. Психолого-педагогічні аспекти організації ефективного діалогічного спілкування на уроках англійської мови в середній школі // Матеріали міжвузівської студентської наукової конференції.. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 171-174.

7. Мамчур І.А. Формування дискурсивної компетенції студентів // Наукові записки Острозької академії. - Серія „Психологія і педагогіка”. - Острог, 2004. - Вип. 5. - С. 209-215.

8. Мамчур І.А. Формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів як психологічна проблема // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. - Рівне, 2004. - № 3. - С. 97-99.

Размещено на Allbest.ru