Виховання екологічної культури молодших школярів

- В Японии люди нашли применение даже гниющей куче мусора. В природе существуют птички - сорные куры. Они откладывают свои яйца в кучу мусора. Отсюда и название. Куча при гниении выделяет тепло, и яйца защищены от холода и в какой-то мере от любителей яиц. Японцы это заметили и подумали: если мусор может обогревать яйца птиц, то почему он не может обогревать жилища людей? И после разработки специальной технологии мусор стал служить человеку.

-Что у меня в руках? (баллончик, аэрозоль).

-Что в них хорошего? Что плохого?

-А чем опасно вещество фреон?

-Наша планета находится под защитным экраном - озоновым слоем. Если бы его не было, наша планета прекратила бы своё существование. Лучи Солнца сожгли бы её, а так часть лучей отражается, часть рассеивается и только небольшая их часть достигает поверхности Земли.

(На доске - «Озоновый слой +» и «Озоновый слой-»).

-Какая разница между картинками? Что случилось?

-Фреон способствует разрушению озонового слоя. Через озоновые дыры огромная масса солнечного тепла и энергии обрушивается на землю. Это приводит к тому, что погибают растения и животные.

-Какая картинка вам больше нравится? Почему?

В) Практическая часть

- Возьмите свою упаковку. Внимательно рассмотрите её со всех сторон и расскажите о ней своим товарищам (работа в группах по 4 человека).

4. Итоги занятия.

Говорим при всём народе:

Чтоб продлить природе век,

Должен помогать природе

Друг природы - человек.

Чтобы мирно мчались годы,

Расцветал за веком век,

Другом быть для всей природы

Должен каждый человек.

Увесь проект закінчувався святом.

Любите родную природу.

Ведущая: Дети, посмотрите, какая красота вокруг! Всё цветёт, зеленеет. Земля покрыта яркими коврами, раскрылись цветы, распустилась почки на деревьях.

Здравствуй, лес, дремучий, лес,

Полный сказок и чудес!

Ты что шумишь листвою

Ночью темной , грозовою?

Что там шепчешь на заре

Весь в росе, как в серебре?

Кто в глуши твоей таиться?

Что за зверь? Какая птица?

Всё открой нам, не таи:

Ты же видишь - мы свои!

Смотрите, дупло. Давайте узнаем, кто здесь живет. Вот вам подсказка:

Угадайте, что за птица

Света яркого боится.

Клюв крючком, глаза пяточком ,

Ужасная голова, это - …

Ведущий: Здесь сидит мудрая бабушка сова. Она охраняет вход в огромное зелёное царство. Давайте вежливо поздороваемся с ней, и она проснётся.

Сова: Здравствуйте! Я не сплю, зелёный лес сторожу! С чем ко мне пожаловали?

Ведущий: Бабушка сова, пропусти нас, пожалуйста, в зелёное царство.

Сова: я пропущу, когда буду знать наверняка, что вы любите природу, много о ней знаете. Сейчас весна. Что вы о ней знаете?

Дети рассказывали приметы, пословицы и поговорки о весне.

Сова: Молодцы! А вот отгадайте мою загадку - пропущу. Кто на зиму раздевается, а на лето одевается? А теперь я вам расскажу о 3 правилах, которые надо знать тем, кто приходит к нам в гости. Не сори, не шуми, не губи! В лесу нет ничего лишнего. Не рви цветы, не ломай ветки, не бросай камни в лягушек, не дави муравьёв. Всё живое связано между собой. Хорошо запомните эти правила и можете идти в лес.

Дом со всех сторон открыт,

Он резною крышей крыт.

Заходи в зелёный дом -

Чудеса увидишь в нём.

Песня «Лесная песенка» (муз. Чичкова, сл. Игряева)

1 ребёнок:

Очень любим мы, ребята,

Слушать музыку в лесу,

И кузнечика, и дятла,

И пчелу, и стрекозу.

Трели птиц, шепот листвы

Послушаем давайте мы.

2 ребёнок:

Снова к дому прилетели

Соловьи из-за морей,

На земле от звонких трелей

Сразу стало веселей.

3 ребёнок:

Солнце ласково смеётся,

Светит ярче, горячей.

И с пригорка звонко льётся

Разговорчивый ручей.

4 ребёнок:

Оживает вся природа,

Пенье птиц то там, то тут.

Розовато-белым цветом

Всюду яблони цветут.

5 ребёнок:

Сколько звуков, сколько пенья

В этот светлый день весенний…

Вторя песням соловья

Здесь споём и ты, и я!

Песня «Весёлый день»

Ведущий: Ребята, смотрите, домик гнома. Давайте к нему заглянём.

(На поляну выбегает Белоснежка и поёт песню. Гном рвёт цветы и дарит их Белоснежке.)

Гном: Здравствуй, Белоснежка! Это тебе!

Белоснежка: Ну зачем, зачем мне столько цветов?

Гном: Чтобы тебя порадовать.

Белоснежка: Цветы завянут и станут никому не нужными. А я люблю только живые цветы. Они улыбаются мне и даже разговаривают со мной.

(Выбегают цветы)

Одуванчик: Носит одуванчик жёлтый сарафанчик.

Подрастёт - нарядится

В беленькое платьице,

Лёгкое, воздушное,

Ветерку послушное.

Ромашка: Знакомы нам с детства родные ромашки.

И лёгкий «поповник» белеет в дали.

Как белые звёзды среди розовой кашки

В букете сияют мои лепестки.

Фиалка: В лесной глубокой балочке, под снегом, в низине.

Красавица - фиалочка проснулась по весне.

Тихонько огляделась, на солнышке согрелась…

Приветлива, душиста, как звёздочка, лучиста!

Танец цветов.

Гном: Этой Белоснежке никак не угодишь! Как мне с ней подружиться? О, придумал! Позову-ка я своих друзей, и мы для неё станцуем, друзья, гномы, спешите ко мне!

Танец гномов с топориками.

Белоснежка: Ай, ай, гном! Нельзя рубить деревья, ломать ветки - ведь дереву больно.

Гном: Опять нельзя! Сяду на пенёк, зашью свой колпачок!

Ведущий: Маленький гномик сидит у окошка,

Гномику, видно, скучно немножко.

К гномику ближе мы подойдём,

Дружно песенку ему споём.

Танец и песня «Пёстрый колпачок»

Гном: Вот я обрадую Белоснежку. Скажу, к нам ребята в гости пришли.

(заходит грустная Белоснежка)

Белоснежка: Ой, какое несчастье случилось с деревом:

Ветром дерево качало -

Ветром дерево сломало.

Ранка на его стволе -

А макушка на земле.

Кто же дереву поможет?

Ведущий: Не расстраивайся, Белоснежка, мы - друзья леса, мы поможем дереву.

(помогают дереву)

Ведущий: Смотрите, птицы летят!

Птицы:

- Летим мы через горы, летим через моря,

И труден был наш перелёт. И все мечтали: скоро,

Ах, очень скоро будет луг, и скоро будет речка,

« Лети, лети скорей, дружок», - стучало мне сердечко.

- А холод силы забирал, и солнце, словно печка…

«Лети, лети скорей, дружок», - стучало мне сердечко.

-И вот награда - дома мы, друзья ждут у порога…

И даже домиков вокруг для нас готово много, много!

Мы быстро домик обживём и вмиг уют там наведём,

Мы будем долго помнить вас. Для вас станцуем мы сейчас.

Танец птиц.

Девочка: Будем лес любить, оберегать,

Будем взрослым в этом помогать -

Беречь поля, леса и реки,

Все: Чтоб сохранилось всё навеки!

2.3 Контрольний експеримент

Мета контрольного експерименту - визначити ефективність впровадженого нами екологічного проекту та вплив цього проекту на екологічну культуру молодших школярів.

В кінці навчального року описані вище дослідження були проведені ще раз.

Отримані результати приведені нижче.

1. Методика „Екологічний світлофор”

Таблиця №8 Динаміка показників оцінки молодшими школярами взаємодії людини і природи.

Клас	1 ситуація	2 ситуація	3 ситуація	4 ситуація
	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З	Ч	Ж	З
2-А (експерименттальний) 26 чоловік	Кіл-ть	0	0	26	1	24	1	24	2	0	26	0	0
	%	0	0	100	3,8	92,3	3,8	92,3	7,7	0	100	0	0
2-Б (контрольний) 26 чоловік	Кіл-ть	0	1	25	8	16	2	21	3	2	25	1	0
	%	0	3,8	96,1	30,8	71,5	7,7	80,8	11,5	7,7	96,1	3,8	0

Порівнявши нові данні з попередніми результатами (Таблиця №1), бачимо, що в експериментальному класі відсоток вірних відповідей, тобто поділ вчинків людей на шкідливі, корисні, не впливає, значно збільшився, а в контрольному класі цей відсоток залишився без суттєвих змін.

Отже, систематичне застосування екологічного проекту у навчанні та вихованні молодших школярів значно підвищує вміння дітей правильно оцінювати результати взаємодії людини і природи.

2. Методика „Лист зеленому другу”.

Таблиця №9 Динаміка показників готовності дітей допомагати природі.

Клас	Кількість	Готовність допомагати природі
		До	Після
		Кількість	%	Кількість	%
Експериментальний	26	5	19,2	20	77
Контрольний	26	6	23	8	30,7

Як ми можемо бачити з таблиці №9, готовність дітей допомагати природі зросла в обох класах, але в експериментальному класі цей показник збільшився на 57,7 % , що складає більше половини класу, а в контрольному класі ця різниця становить всього 7,7% .

Отже, участь в екологічному проекті значно підвищила та покращила позитивне відношення до природи, показала, що природі треба допомагати для того, щоб зберегти її, її цілісність. У своїх листах до зелених друзів діти звертають увагу на стан дерева, його самопочуття, піклуються про нього. Це можна побачити на таких прикладах:

«Здравствуй мой зелёный друг! Я рада с тобой снова поговорить. Скажи, как ты пережил эту зиму? Не замёрз? Но уже весна и ты зашелестел своими красивыми листиками. Тебе не надоедают гусеницы? Может, нужна моя помощь? До встречи ». (Нелли, 2-А).

«Здравствуй, моя подружка! Как ты поживаешь? Какое у тебя настроение? С кем дружишь? Недавно прошёл дождь, он тебя напоил? А солнышко тебя греет? Ко мне прилетал воробей и рассказал, что у тебя были в гостях разные птицы. Я тоже приду в гости. А ты мне расскажешь, не обижают ли тебя. Я хочу тебе помочь. Твой друг».(Илья, 2-А).

3. Методика «Секретна розмова»

Таблиця №10 Динаміка показників досвіду спілкування з природою.

	Кількість	Ставлення до об'єкту	Наявність досвіду спілкування з природою	Оперування знаннями
		Позитивне	негативне	наявність	відсутність	оперування	неоперування
		до	після	до	після	до	після	до	після	до	після	до	після
Е	26	96,1	100	3,8	0	30,7	100	69,2	0	34,6	88,5	65,3	11,5
К	26	92,3	96,5	7,6	3,8	23	46.1	76,9	53,9	30,7	42,3	69,2	57,7

Отримані результати свідчать про те, що в учнів експериментального класу стовідсотково утвердилося позитивне ставлення до природи, всі діти отримали досвід спілкування з природою, у них значно підвищилося вміння використовувати отримані знання (показник збільшився на 53.8%), в той же час рівень екологічної свідомості у контрольному класі теж збільшився, але зростання, як бачимо, є несуттєвим.

Приведемо деякі приклади „Секретних розмов”:

«Я гуляла в лесу и увидела необыкновенный, красивый цветок. Он был жёлтого цвета. Я спросила, как его зовут, а он мне улыбнулся в ответ. Тогда я его спросила, что он любит. Цветочек ответил, что любит свет, воду и расти в лесу в компании деревьев.» (Даша, 2-А).

« В лесу было прохладно. Я услышал, как кукует кукушка. А потом я увидел эту серую птичку. Она почему-то волновалась. Я удивился, почему она волнуется. Кукушка ответила, что она тоскует по детям, которых не умеет воспитывать и отдаёт другим птицам. Теперь удивился я». (Никита, 2-А)

« Я в лесу видела сосну. Она была высокая и старая. Я ей рассказала, как своей бабушке, что у меня всё хорошо. Мама так же заставляет есть. А сосна шумела и шумела. Она со мной соглашалась». (Наташа, 2-Б)

« На тропинке я увидел нежный ландыш. Я сказал ему - здравствуй. А он мне ответил - привет. А что ты пьешь? - спросил я. -Росу и дождевую воду,- ответил ландыш. - А я люблю компот». (Саша, 2- А).

« Я познакомилась с рыженьким грибочком. Он ответил, что его зовут Лисичка. Он рассказал, что скоро пойдёт дождь, и грибочки вырастут большими и вкусными. Тогда я смогу их съесть». (Маша, 2-Б).

4. Анкета.

Таблиця №11 Динаміка показників обізнаності в екологічній ситуації.

Клас	Загроза для природи (%)	Обізнаність про „Червону книгу”(%)
	живої	Неживої	живої/неживої	Так	Ні
	до	після	до	після	до	після	до	після	до	після
Е	38,4	7,7	53,8	11,5	7,7	80,8	57,6	100	42,3	0
К	42,3	30,8	46,1	50	11,5	19,2	50	65,4	50	34,6

Як видно з табличних даних, діти експериментального класу усвідомили, що загроза існує для всієї природи, а не виключно для живої і неживої (збільшення на 73,2%). Для контрольного класу збільшення становить 7,7%.

5. Психологічні дослідження мікроклімату в класному колективі

Таблиця №12 Динаміка показників міжособистісних відношень молодших школярів

клас	задоволеність, %	конфліктність, %	згуртованість, %
	До	Після	До	Після	До	Після
2-А (Е)	19.2	80,7	76.9	15,4	30.7	65,4
2-Б (К)	23	30,8	73	73	26.9	34,6

Дані з таблиці підтверджують наше припущення про те, що застосування екологічного проекту позитивно вплинуло на між особистісні відношення. Діти з більшим задоволенням стали ходити до школи, з інтересом вивчали шкільний курс. Атмосфера в класі стала більш приязною та дружньою. Кількість суперечок та непорозумінь між учнями значно зменшилась.

Рівень задоволеності в експериментальному класі виріс на 61,6% (для порівняння - в контрольному на 7,7%), згуртованість на 34,7% та 7,7% відповідно у експериментальному та контрольному класах; рівень конфліктності знизився на 61,5% в експериментальному, в контрольному залишився незмінним.

6. Рівні екологічної культури учнів.

Приводимо рівні екологічної культури молодших школярів у порівнянні до і після проведеного експерименту.

Таблиця №13 Динаміка показників рівня екологічної культури.

Клас	кількість учнів	Рівні екологічної культури, %
		Високий	середній	Низький
		до	після	до	після	До	після
2-А (Е)	26	15.4	23	38.5	57,7	46.1	19,2
2-Б (К)	26	19.2	19,2	42.3	50	38.5	30,8

Таким чином, в контрольному класі домінуючими залишилися низький та середній рівні екологічної культури.. В експериментальному класі результати покращилися: кількість учнів з високим рівнем збільшилась на 7,6%, з середнім - на 19,2%, а кількість учнів з низьким рівнем екологічної культури зменшилась на 26,9%.

Отже, зіставивши результати констатуючого та контрольного експериментів, ми можемо чітко прослідкувати те, що застосування проектної технології для формування бази подальшої екологічної культури є досить успішним методом, тобто залучення молодших школярів до екологічного проекту підвищує їхній інтерес до екологічної ситуації, вони більш стали цікавитись питаннями екологічної тематики, стали добре знати забруднювачі навколишнього середовища та місце людини в цьому процесі, стали активними на уроках в школі, намагались більше спілкуватись з товаришами. Все це позитивно вплинуло на загальну ерудицію та становлення класу як колективу.

Досвід, отриманий учнями, у взаємодії з природою та позитивні результати проведених методик дають змогу стверджувати, що наша екологічна робота перевела молодших школярів на більш високий рівень екологічної свідомості, сформувала морально-екологічні позиції особистості дитини, які при подальшій екологічній роботі допоможуть формувати екологічно культурну людину, яка буде робити все можливе для вирішення екологічних проблем.

Висновки

Самым непонятным в нашем мире является то, что он всё-таки понятен.

А.Энштейн.

На даному етапі розвитку суспільства науки про природу є провідними в науковому світосприйнятті.

Мета школи - передати наукові знання дитині та сформувати її науковий світогляд.

Вивчаючи природничий курс в початковій школі ( інтегрований курс „Я і Україна”, Довкілля) дитина отримує певні знання про навколишнє середовище, про необхідність дбайливого ставлення до рослин, тварин, збереження чистоти води, повітря, ґрунту. Треба створити атмосферу доброзичливості по відношенню до природи, щоб у дитини сформувалось світосприйняття, в якому маленька людина не є господарем всього довкілля, а є учасником його розвитку.

Сучасна шкільна програма включає в свій склад значну кількість понять екологічного характеру. Саме початкова школа починає формувати дбайливе відношення учнів до багатств природи та суспільства, навичок та усталених правил поведінки в природі; розкриваються доступні розумінню молодших школярів взаємозв'язки, які існують у природі; виділяється час на виховання гуманного відношення до живого, поняття „милосердя”, норм поведінки у природному середовищі, дотримання яких становить основу екологічної культури особистості.

Це, в свою чергу, дозволяє на ранньому етапі шкільної освіти почати формування у дітей цілісне уявлення про довкілля та місце людини в природі.

Учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, до яких відносяться: захист неживої та живої природи від забруднення та винищення, збереження різноманітних та цілісних угрупувань, охорона природи як необхідна умова збереження життя людей.

Але зміст екологічного виховання реалізується у повній мірі лише за умови тісного зв'язку урочних та позаурочних форм навчання. Такий зв'язок забезпечує не лише отримання знань а й формування досвіду прийняття рішень та звичок поведінки.

Сама природа - це невичерпне джерело, з якого дитина отримує і знання, і враження. Зацікавленість до об'єктів неживої , а особливо живої природи, з'являється дуже рано. Діти бачать усе - працелюбну мурашину на лісовій стежці, рухливого жука на дзеркалі води, маленького павучка у зеленій та густій травиці. Увагу привертають також і сезонні зміни в природі, яскравість барв, різноманітність звуків та духмяностей.

Мета дорослих - якомога повніше та всебічно показати зв'язок людини та природи, підтримати щиросердну зацікавленість.

Одним з методів формування екологічної культури є метод екологічного проекту. Як показано вище, метод проекту є дієвим, бо його основними завданнями є:

· Навчити учнів здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних та практичних завдань;

· Набуття комунікативних навичок;

· Знайомство з різними точками зору на одну проблему;

· Вміння користуватись дослідницькими прийомами .

Проведені експериментальні дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1.Екологічний проект займає одне з чільних місць у вирішенні проблеми екологічного навчання та виховання молодших школярів.

2.Цілеспрямоване, методично правильне використання методу екологічного проекту сприяло:

- формуванню вміння у дітей правильно оцінювати результати взаємодії людини і природи;

- покращенню відношення до природи, розумінню необхідності допомагати природі, щоб зберегти її, її цілісність; готовність дітей допомагати природі зросла і в контрольному, і в експериментальному класах, але в останньому цей показник збільшився на 57,7%, що складає більше половини класу, в контрольному класі ця різниця становила 7,7%;

- підвищенню морального розвитку учнів експериментального класу порівняно з їхніми однолітками в контрольному класі; в експериментальному класі підвищилась вдоволеність шкільним життям на 61,6%, в контрольному - на 7,7%, почуття згуртованості зросло в експериментальному класі на 3,7%,в контрольному -на 7,7%, рівень конфліктності зменшився на 61,6% в експериментальному класі, в контрольному-залишився незмінним;

- підвищенню рівня сформованості екологічної культури. В контрольному класі домінуючим залишився низький та середній рівні, в експериментальному - високий та середній. В експериментальному класі кількість учнів з високим рівнем екологічної культури збільшився на 7,6%, з середнім - на 19,2%, а з низьким зменшився на 26,9% порівняно з показниками до експерименту. В контрольному класі ці показники значно нижчі.

Після аналізу результатів експерименту ми можемо стверджувати, що запропонована нами методика екологічного проекту активізує пізнавальну діяльність, сприяє як покращенню навчальних показників, так і підвищенню інтересу до навчання вцілому.

Отже, виходячи з того, що нові завдання шкільної освіти, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію навчально-виховного процесу, визначають нові пріоритети у навчанні та вихованні, потребують формування ініціативної самостійної особистості, здатної до раціональної та творчої праці, актуальності набуває проблема вдосконалення педагогічної технології, яка й забезпечить реалізацію завдань.

Екологічний проект - є новою перспективною технологією, яка сприяє підвищенню рівня екологічної культури, морального розвитку, позитивно впливає на засвоєння знань вцілому та стабілізує мікроклімат класу.

Отримані нами результати мають практичне значення. Технологію доцільно реалізовувати у процесі навчання та виховання.

Підсумовуючи результати дослідження ми можемо стверджувати, що запропонована технологія екологічного проекту як засобу формування екологічної культури, обізнаності в екологічній ситуації та ефективного засвоєння природничого матеріалу підтверджує нашу гіпотезу.

Використана література

1. Білявський Г.О. та ін. Основи екології. Підручник .- К.: Либідь, 2004.-408с.

2. Борисов В.А., Белоусова Л.С., Винокуров А.А. Охраняемые природные территории мира/Национальные парки, заповедники, резерваты. -М.: Агропромиздат, 1985. - 310 с.

3. Введение в экологию/ Казанский Д.А., Крышев И.И., Работнов Н.С. -М.: издАТ, 1992. - 112 с.

4. Волошин О.М. Скарбничка цікавинок з природознавства. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. - 48 с.

5. Волощук В., Коваль Н. Золотий фонд природи України. - Початкова школа, 1999,№5, с. 23-28

6. Гедзинець З. Дослідницька робота у куточку живої природи. - Початкова школа, 1998,№12, с.26-28

7. Грушинська І. Зниклі види: ”чорні” сторінки Червоної книги України. - Початкова школа, 2000, №2, с. 26 - 35

8. Данилко О.Ю. Охорона навколишнього середовища в початкових класах. Посібник для вчителя. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999.- 64 с.

9. Дидактические игры по закреплению навыков чтения и ознакомления с окружающим миром для шестилетних первоклассников. - Методические рекомендации.

10. Екологія. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНСУ, 1999.- 152 с.

11. Іванова О. Формування екологічної культури. - Початкова школа, 1998, №8, с. 40-43

12. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні. - Початкова школа, 1998, №9, с. 31-35

13. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання. - Початкова школа, 1998, №12. - с.25-26

14. Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості. - Початкова школа, 2000, №10, с. 18-20

15. Кучеренко К. Засідання екологічного гуртка. - Початкова школа, 1999, №10, с. 18-20

16. Лях В. Як навчають в ЕКОЦЕНТРІ „Мурашка”. - Початкова школа, 2000, №3, с. 20 - 22

17. Лях В. Казка в екологічному вихованні молодших школярів. - Початкова школа, 2001, №1, с. 63 - 65

18. Мелаш В. Екологія для молодших школярів. - Початкова школа, 2001, №3, с. 47- 49

19. Мелаш В. Екологія для молодших школярів. - Початкова школа, 2001, №5, с. 22-25

20. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. Учебное пособие для студентов факультетов педагогики и методики начального образования педвузов. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

21. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. Учебник для студентов вузов.- 6-е издание, стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 452 с.

22. Невлева И.М. Философия. Учебное пособие.- Харьков: Консум, 2001. - 432 с.

23. Новиков Ю.А. Охрана окружающей среды. Учебное пособие для техникумов. - М.: Высшая школа, 1987. - 287 с.

24. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров/Е.С.Полат, М.Ю. Бухаркина, М.Ю Моисеева, А.Е. Петров., Под ред. Е.С.Полат. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.- 272 с.

25. «Образование» / «Украина ХХІ столетие». Государственная национальная программа.

26. Омельченко М. Завдання з екології - засіб розвитку творчих здібностей юннатів. - Початкова школа, 1999, №1, с. 25-27

27. Освітні технології. Навчально-методичній посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та інш. - К.: А.С.К.,2002. - 255 с.

28. Петров В.В. Растительный мир нашей Родины. Пособие для учителей начальных классов. - М.: Просвещение, 1981. - 191 с.

29. Петровский А.В., Ярошевский Н.Г. Психология. Учебник для студентов высших педагогических заведений. - 2-е издание, стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 512 с.

30. Петросова Р.А., Голов В.П. Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе. Учебное пособие для студентов средних педзаведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000.- 176 с.

31. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-3 класи. - К.: Радянська школа, 1996

32. Пустовіт Н. Основи екологічної безпеки. - Початкова школа, 1999, №12, с. 29-32

33. Путилов А.В., КапреевА.А., Петрухин Н.В. Охрана окружающей среды. Учебное пособие для техникумов. - М.: Химия, 1991. -224 с.

34. Савченко О. Екологія дитинства: В.О.Сухомлинський і сучасна початкова школа. - Початкова школа, 2000, №11, с.1-5

35. Симонова Л.П. Экологическое образование в начальной школе. Учебное пособие для студентов средних педзаведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000.-160 с.

36. Смирнов В.И. Общая педагогика. Учебное пособие. Изд. 2-е, переработанное, исправленное и дополненное. -М.: ЛОГОС, 2002. - 304 с.

37. Справочник необходимых знаний. - М.: «Рипол классик «, 2001. - 768 с.

38. Суравегина И.Т. Экология для учителя. - М.: Издательский дом NOTA BENE,1999. - 132 с.

39. Тарабарина Т.И., Соколова Е.И. И учёба, и игра: природоведение. Популярное пособие для родителей и педагогов. - Ярославль: «Академия развития», 1998. - 240 с.

40. Твоя планета Земля. Книга для читання про природу для молодших школярів / Автор-упорядник В.О Мартиненко, В.М. Воло щук. - К.: Інтерпрес ЛТД,1999. - 352 с.

41. Федоренко А.П. Охорона рідкісних видів фауни. - К.: Урожай, 1985. - 64 с.

42. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. - Початкова школа, 1998, №4, с. 30-33

43. Царенко О.М., Нєсветов О.О., Казацький М.О. основи екології та економіка природокористування. Курс лекцій. Практикум. Навчальний посібник. - 2-е вид., стереотип. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. - 400 с.

44. Цветкова И.В. Экология для начальной школы. Игры и проекты. Популярное пособие для родителей и педагогов. - Ярославль: «Академия развития», 1997. - 192 с.

45. Шаповал Л. Рухливі ігри екологічного спрямування. - - Початкова школа, 1999, №4, с. 22-24

46. Щуркова И.С. Классное руководство: игровые методики. - М.: педагогическое общество России, 2002. - 224 с.

47. Экологическое образование школьников/Под ред. И.Д. Зверева, И.Т. Суравегиной. - М.: Педагогика, 1983. - 160 с.

48. Homo sapiens против homo technocraticus / Сост. З.Т. Братко, И.Ю. Харченко. - К.: Лыбидь, 1991. - 298 с.

Размещено на Allbest.ru