Теорія і практика формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку (на матеріалі морфології і словотворення)

Позитивним результатом експериментальної роботи і підтвердженням висунутої на початку дослідження гіпотези була реалізація етапів формування граматично правильного мовлення в дошкільників, а саме: пропедевтично-превентивного, репродуктивно-диференціойваного, нормативно-адаптивного і діяльнісно-творчого.

Кожний етап роботи над формуванням граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку мав свою конкретну мету, що реалізовувалася засобами відповідних пріоритетних завдань, методів і прийомів, які подано у схемі.

Збагачення мовлення дитини дошкільного віку складними граматичними структурами (морфемними, словотвірними, синтаксичними) важливе з двох причин. По-перше, багатство індивідуального мовлення дитини - це запорука розвиненості інтелекту, мислення. По-друге, різноманітність граматичних конструкцій одночасно передбачає правильність мовлення, а правильність - це перша умова культури мовлення.

Причинами порушення граматичних норм мови є: тиск мовної системи, яку дитина дошкільного віку елементарно усвідомлює й засвоює на практичному рівні, іноді занадто прямолінійно (системні помилки); нерозвиненість граматичного чуття мови; вплив мовно-мовленнєвого середовища, в якому виховується дитина (помилки норми). Об'єктивним фактором, що впливає на появу граматичних помилок, можна визнати складність механізму породження мовлення, до суб'єктивного можна віднести неоволодіння первинною орієнтацією у мовному матеріалі (фонеми, морфеми, слова) дітьми молодшого й середнього дошкільного віку, а в дітей старшого дошкільного віку - цілісним і диференційованим способом сприймання слова (фрази, зв'язного мовлення).

Розроблений і апробований зміст експериментальної програми формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку розглядаємо не лише як завершену методичну систему, але й як схему лінгводидактичного експерименту, що дає змогу продовжувати здійснювати апробацію запропонованих підходів.

Ефективність проведеного експериментального дослідження виявилась у процесі контрольного експерименту, результати якого відображено в таблиці.

Аналіз результатів, поданих у таблиці, засвідчує зміни на кожному з рівнів. Дані аналізуються у двох напрямах: за показником “частини мови”(1) і рівнями сформованості (2). Так, у ході дослідження в мовленні дітей експериментальних груп відбулися позитивні зміни.

Таблиця

Рівні сформованості граматично правильного мовлення в дітей

усіх вікових груп (середній показник, у %)

Якщо до навчання на високому рівні сформованості граматично правильного мовлення (показник - відприкметникові іменники) було 6,9% дітей експериментальної і контрольної груп, то на прикінцевому етапі цей показник дорівнював 12,7% в експериментальних і 7,1% у контрольних групах. З усіх аналізованих показників (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) це найбільш значний приріст показника високого рівня у порівнянні двох груп (ЕГ і КГ).

Аналіз рівня засвоєння відприкметникових іменників дітьми високого рівня засвідчує позитивні зрушення: 7,4% дітей експериментальних груп (на констатувальному етапі - 3,0%) і 3,5% у контрольних групах (на констатувальному етапі - 3,2%). Значні зміни відбулися також у засвоєнні відприкметникових прислівників: 5,1% дітей експериментальних (на констатувальному етапі - 2,0%) і 1,8% у контрольних групах (на констатувальному етапі - 1,75%). Незначні зміни в засвоєнні дітьми контрольних груп відприкметникових прислівників зумовлені віковими особливостями дітей та бідністю лексикону, що впливає на утворення вищого і найвищого ступеня порівняння прислівників.

На достатньому рівні також відбулися позитивні зміни (на прикладі відприкметникових іменників для порівняння: у контрольному експерименті показник ЕГ - 19,1% (на початок експерименту - 10,4%), а КГ - 11,7% (на початок експерименту - 10,4%)), проте слід зазначити, діти високого і достатнього рівнів частіше демонстрували словесні інновації, ніж інші діти. Помітні зрушення були в лексиці, іноді речення навіть переобтяжувалися засвоєними граматичними формами.

Зазначимо той факт, що в дітей високого і достатнього рівнів відбулися помітні зрушення за всіма частинами мови, що підлягали аналізу. Це свідчить про те, що оволодіння способами словотворення як засобом збагачення лексики іноді допомагає дошкільнику здійснювати самостійне засвоєння правил словозміни і формотворення.

Середній рівень сформованості граматично правильного мовлення також зазнав кількісних змін. На середньому рівні після проведення формувального експерименту (на прикладі іменників) перебувало 27,5% дітей ЕГ (констатувальний експеримент - 12,1%) і 14,3% дітей КГ (констатувальний експеримент - 12,1%). Різниця виявилась істотною. Так, якщо на початку експериментальної роботи показники засвоєння (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) були відповідно 12,1%, 15,6%, 12,0%, 6,3%, то на прикінцевому етапі ці результати були відповідно 27,5%, 25,8%, 25,3%, 15,6%. Поясненням значного збільшення кількості дітей саме середнього рівня сформованості граматично правильного мовлення можуть слугувати дві причини, що мають як об'єктивне, так і суб'єктивне підґрунтя. Об'єктивною причиною є неоволодіння дітьми середнього рівня цілісним і диференційованим способом сприймання слова (речення, зв'язного мовлення). Після проведення спеціальної роботи ця причина в експериментальних групах майже зникла, тоді як із дітьми контрольних груп продовжували працювати за чинними програмами, які не передбачають таких форм роботи. Так, якщо на початку роботи в контрольних групах засвоєння відприкметникових утворень (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) відповідно становило 12,1%, 14,5%, 12,0%, 6,52%, то на прикінцевому етапі ці результати вже були відповідно 14,3%, 15,3%, 13,7%, 6,9%. Суб'єктивною причиною, на наш погляд, є ставлення педагогів, які працювали в контрольних групах, до “середнього рівня” взагалі. Традиційний розподіл дітей на три рівні (високий, середній і низький) є не що інше, як педагогічний штамп, який заважає вихователеві бачити, що до середнього рівня належать діти, мовлення яких вище низького рівня за мінімальними кількісними показниками і нижче високого за максимальними, які ставить дорослий до мовлення дитини. У більшості випадків вихователь орієнтується на своє бачення якісних характеристик граматично правильного мовлення дитини. Так, в експериментальних групах на рівні, нижчому від середнього, після проведення формувального експерименту (на прикладі відприкметникових іменників, прикметників, дієслів, прислівників) було відповідно 7,5% (на констатувальному етапі було - 12,1%), 20,4% (було - 34,6%), 21,8% (було - 30%), 39,3% (було - 48,0%). На нашу думку, причиною незначних позитивних зрушень у контрольних групах є мовленнєве середовище, у якому відбувалося формування граматично правильного мовлення дитини. У цьому випадку помилки можуть бути наслідком негативного мовленнєвого впливу дорослих.

Особливі зрушення відбулися в мовленні дітей з низьким рівнем сформованості граматично правильного мовлення, що навчалися за експериментальною програмою.

На основі узагальнення результатів дослідження в дисертації сформульовано загальні висновки, що підтверджують основні положення розробленої наукової концепції.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці й теоретичному обґрунтуванні лінгводидактичної моделі і методичної системи формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку.

1. У дослідженні представлено принципово новий концептуально-методичний підхід до проблеми формування граматичної правильності мовлення в дітей дошкільного віку, що розглядається як базовий рівень формування мовної особистості в дошкільному віці; науково обґрунтовано й апробовано модель формування граматично правильного мовлення, що поєднує такі компоненти: спільну (партнерську) діяльність, спеціально організовану навчально-мовленнєву діяльність і самостійну мовленнєву діяльність дитини, доведено ефективність використання моделі. Уперше процес формування граматично правильного мовлення вивчався не лише в умовах навчально-мовленнєвої діяльності, але й у ситуаціях нестимульованого мовлення. У процесі дослідження було систематизовано й узагальнено стадії становлення мовно-мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку.

2. Формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку приводить до засвоєння ними практичних знань про мову, оволодіння граматичним чуттям мови і граматичною правильністю мовлення. Феномен граматичної правильності мовлення розглядається як явище, взяте в його цілісності, неповторності, в єдності з його сутністю, що набувається дитиною в процесі мовленнєвого досвіду. Під процесом формування граматично правильного мовлення розуміємо практичне засвоєння дітьми дошкільного віку граматичної будови мови як чіткої системи мовних одиниць і правил їх функціонування у сфері морфології, словотворення та синтаксису, а також активне їх застосування під час мовленнєвого спілкування. Навчання граматично правильного мовлення розглядається як вплив на мовлення дітей у повсякденному житті (опосередковане навчання) і на заняттях (пряме навчання). У повсякденному житті дорослий сприяє мовленнєвому розвитку дитини (здійснює мовленнєвий супровід) у партнерській діяльності.

Навчально-мовленнєва діяльність дитини дошкільного віку - це спеціально організований дорослими процес, основою якого є систематизована форма спілкування, що забезпечує мовленнєвий розвиток дошкільника. Мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку - це процес набуття оптимального щодо віку кола лінгвістичних уявлень, граматичних умінь і навичок, розвиненість мовлення, сформованість мовленнєвої активності, самостійність у наслідуванні мови та остенсивному оволодінні лінгвістичною інформацією, вміння використовувати різноманітні засоби спілкування. Індивідуальний мовленнєвий розвиток підпорядковується загальній закономірності - він знаходиться під впливом двох головних факторів, що взаємодіють - внутрішнього (програма спадкоємності) і зовнішнього (навколишнє середовище).

3. Різні явища граматичної будови мови (морфології, словотворення, синтаксису) дитина дошкільного віку засвоює по-різному, на кожному віковому етапі є свої відмінності - досягнення і невдачі. Так, спочатку дитина оволодіває у молодшому та середньому дошкільному віці системою словозміни - відмінювання, дієвідмінювання, а потім у старшому - способами словотворення. Критичне ставлення до своїх мовленнєвих дій, точне знання норм словотворення починає складатися лише на початку сьомого року життя. Саме свідомий вибір дитиною дошкільного віку необхідних граматичних засобів у процесі побудови зв'язного висловлювання дає їй змогу вільно користуватися мовними засобами під час спілкування. На засвоєння дітьми елементів граматичної системи мови впливають два основних чинники: залежність від простоти або складності мовного явища та ступеня його комунікативної значущості.

4. У процесі дослідження було з'ясовано критерії сформованості граматично правильного мовлення в дітей: активне вживання відприкметникових утворень у мовленні згідно з правилами морфології й словотворення, усвідомлення їх у конкретній ситуації та поза нею, пояснення значення слова, творення похідних слів, усвідомлення словотворчої семантики. Це дало підстави визначити рівні сформованості граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку, а саме: високий, достатній, середній, нижче від середнього, низький.

5. Аналіз стану методичної роботи з педагогічними кадрами щодо формування граматично правильного мовлення дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, засвідчив, що більшість вихователів усвідомлює важливість і необхідність організації навчально-мовленнєвої діяльності, а також величезні невикористані мовно-мовленнєві потенції дошкільників. Педагоги приділяють недостатньо уваги пропедевтично-превентивним заходам щодо запобігання морфологічним і словотвірним помилкам у мовленні дошкільників, здебільшого підходять до розв'язання проблеми тільки з позиції відпрацювання окремих граматичних умінь і навичок, ігнорують необхідність формування граматично правильного мовлення за всією сукупністю підсистем (морфологія, словотворення, синтаксис). Отже, виявилась суперечність між потенційними можливостями дошкільників щодо засвоєння граматичної будови мови, з одного боку, та недостатньою розробленістю методики формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку, з іншого.

6. Кількісний і якісний аналіз результатів констатувального експерименту показав, що залежно від мети й змісту навчання, рівня сформованості граматично правильного мовлення взаємозв'язок самостійної мовленнєвої і навчально-мовленнєвої діяльностей у різних дітей виявився по-різному. Так, якщо до високого рівня сформованості граматично правильного мовлення (за визначеними уніфікованими критеріями засвоєння дітьми відприкметникових іменників) було віднесено 6,9% дітей експериментальної і контрольної груп, то достатнього рівня досягли 10,4% дітей експериментальної і контрольної груп, середнього і нижче від середнього рівнів - по 12,1% дітей обох груп, а низького рівня сформованості було виявлено 58,5% дітей ЕГ (58,6% дітей КГ). За визначеними уніфікованими критеріями засвоєння дітьми відприкметникових прикметників розподіл мав такий вигляд: високий рівень сформованості констатовано у 3,0% дошкільників експериментальної групи (у 3,2% дітей КГ), показники достатнього і середнього рівнів були близькі - 15,8% дітей ЕГ (17,0% дітей КГ) і 15,6% ЕГ (14,5% КГ). У порівнянні із засвоєнням відприкметникових іменників є достатньо великі розбіжності в засвоєнні відприкметникових прикметників дітьми нижче від середнього і низького рівнів. Дошкільників, які мали показники нижче від середнього рівня засвоєння дериватів, було 34,6% в ЕГ і 35,8% у КГ, тоді як низький рівень засвоєння мали 31,0% дітей ЕГ і 29,5% КГ.

За визначеними уніфікованими критеріями засвоєння дітьми відприкметникових дієслів розподіл за рівнями різнився від попередньо наведених даних, проте суттєвої різниці не виявлено. Так, до високого рівня засвоєння згаданих дериватів було віднесено 3,0% дітей ЕГ (2,75% - в КГ), достатнього рівня досягло 6,7% дітей ЕГ і 6,75% дітей КГ, середній рівень засвоєння було констатовано у 12% дітей як експериментальної, так контрольної груп, нижче від середнього рівня в експериментальній групі було 30,0% дітей (30,5% у КГ), тоді як низький рівень засвоєння мали 48,3% дітей ЕК і 48,0% КГ. Показовими є одержані дані щодо засвоєння дітьми відприкметникових прислівників. У порівнянні з іншими відприкметниковими утвореннями, прислівники були найбільш уразливою категорією щодо засвоєння дошкільниками (за визначеними уніфікованими критеріями): до високого рівня було віднесено лише 2,0% дітей ЕГ (1,75% дітей КГ), достатнього і середнього рівнів засвоєння досягли відповідно 4,5% дітей ЕГ (4,93% КГ) і 6,3% дітей ЕГ (6,52% КГ). Нижче від середнього і низького рівнів засвоєння згаданих похідних було відповідно 48,0% і 39,2% дітей ЕГ (47,5% і 39,3% КГ).

За умов стихійного становлення граматично оформленого рідного мовлення процес відбувається надзвичайно повільно, а дитина може надовго затриматися на певній стадії мовно-мовленнєвого розвитку. Доведено, що для дитини дошкільного віку на перших стадіях не існує мовленнєвої діяльності окремо від предметної, тому об'єктом її орієнтування є не мовленнєва діяльність, а єдине смислове ціле, подія, яка подана у реченні (іноді - фразі, дискурсі). На наступних стадіях змінюється ставлення дитини до мовленнєвої дійсності. Ця дійсність уже є особливою, відмінною від предметної. Для всіх стадій мовно-мовленнєвого розвитку дитини типовим є обмежений і нестійкий характер орієнтації на ті чи інші сторони мовної дійсності, коли дошкільник орієнтується або на семантичний, або на формальний бік мовлення. Наприкінці старшого дошкільного віку ґендерні відмінності у вживанні дітьми відприкметникових утворень є найбільш суттєвими. Причину активного застосування в мовленні відприкметникових утворень дівчатками вбачаємо як у психологічних особливостях, так і гендерних настановах дорослих, які їх оточують (активне вживання іменників і прикметників із гіпокористично-демінутивними суфіксами).

7. Стрижнем експериментальної системи є лінгводидактична модель і методика формування граматично правильного мовлення, що здійснювались у чотири взаємопов'язані етапи: пропедевтично-превентивний, репродуктивно-диференційований, нормативно-адаптивний і діяльнісно-творчий, на кожному з них у мовлення дітей дошкільного віку послідовно вводилися граматичні категорії. Система формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку значно складніша, ніж у молодших школярів. Було виокремлено етапність у роботі щодо формування граматично правильного мовлення, а також принципи, засоби, методи і прийоми формування граматично правильного мовлення в дошкільників на кожному із зазначених етапів.

8. Ефективність проведеного експериментального навчання було з'ясовано в процесі контрольного експерименту. Порівняльний аналіз рівнів сформованості граматично правильного мовлення в дітей експериментальних і контрольних груп засвідчив позитивний вплив запропонованої методики формування граматично правильного мовлення. З усіх показників, що аналізувалися (іменники, прикметники, дієслова, прислівники), найбільш значним був приріст показника високого рівня у порівнянні двох груп (ЕГ і КГ). Аналіз рівня засвоєння відприкметникових іменників засвідчив позитивні зрушення: 7,4% дітей експериментальних груп (на констатувальному етапі - 3,0%) і 3,5% у контрольних групах (на констатувальному етапі - 3,2%). Значні зміни відбулися також у засвоєнні відприкметникових прислівників: 5,1% дітей експериментальних груп (на констатувальному етапі - 2,0%) і 1,8% у контрольних групах (на констатувальному етапі - 1,75%). На достатньому рівні також відбулися позитивні зміни (на прикладі відприкметникових іменників): у контрольному експерименті показник ЕГ - 19,1% (на початок експерименту - 10,4%), а КГ - 11,7% (на початок експерименту - 10,4%), проте слід зазначити, діти високого і достатнього рівня частіше демонстрували приклади словесних інновацій, ніж інші діти. Середній рівень сформованості граматично правильного мовлення також зазнав кількісних змін. Так, на середньому рівні після проведення формувального експерименту (на прикладі іменників) перебувало 27,5% дітей ЕГ (констатувальний експеримент - 12,1%) і 14,3% дітей КГ (констатувальний експеримент - 12,1%). Аналіз засвоєння відприкметникових утворень (іменники, прикметники, дієслова, прислівники) свідчить про значні зрушення. Так, якщо на початку експериментальної роботи ці показники були відповідно 12,1%, 15,6%, 12,0%, 6,3%, то на прикінцевому етапі ці результати становили відповідно 27,5%, 25,8%, 25,3%, 15,6%. Як засвідчили експериментальні дані, позитивні зміни відбулись у кількісних показниках щодо належності дітей до рівня, нижче від середнього. В експериментальних групах на рівні, нижчому від середнього, після проведення формувального експерименту (на прикладі відприкметникових іменників, прикметників, дієслів, прислівників) було відповідно 7,5% (на констатувальному етапі було - 12,1%), 20,4% (було - 34,6%), 21,8% (було - 30%), 39,3% (було - 48,0%). У контрольних групах відповідно - 12% (було - 12,0%), 34,3% (було - 35,8%), 29,8% (було - 30,5%), 46,9% (було - 47,4%).

Особливі зрушення відбулися в мовленні дітей з низьким рівнем сформованості граматично правильного мовлення, що навчалися за експериментальною програмою. Так, в експериментальних групах на низькому рівні після проведення формувального експерименту (на прикладі відприкметникових іменників, прикметників, дієслів, прислівників) було відповідно 33,2% (на констатувальному етапі було - 58,5%), 19,1% (було - 31,0%), 30,2% (було - 48,3%), 28,6% (було - 39,2%). У контрольних групах відповідно - 54,9% (було - 58,6%), 29,0% (було - 29,5%), 46,0% (було - 48,0%), 39,2% (було - 39,3%).

Певні позитивні зрушення у всіх рівнях контрольних груп можна пояснити природними задатками дітей, а також особливостями впливу традиційних методик, за якими працювали вихователі контрольних груп. Можливість організації роботи щодо формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку не викликає сумніву. Доцільність організації навчання на тому чи іншому віковому етапі та досягнення високого і достатнього рівня сформованості граматично правильного мовлення в дітей експериментальної групи зумовлено вимогами державних документів до компетентності дошкільника в мовленнєвій діяльності.

9. Аналіз результатів експериментальної роботи дав змогу виявити закономірності формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку:

1) продуктивність та ефективність засвоєння граматичних категорій іменника залежить як від морфологічних особливостей цієї частини мови (рід, число, відмінок), так і від рівня сформованості мовних і мовленнєвих умінь і навичок у дітей;

2) засвоєння граматичних категорій прикметника більшою мірою, ніж засвоєння лексики, пов'язане з когнітивним розвитком дитини, її мовленнєвою активністю і самостійністю, тобто існує кореляція між збагаченням лексики й засвоєнням правильних граматичних форм;

3) темпи засвоєння відприкметникових іменників, прикметників, дієслів (їх кількісна і якісна характеристики) залежать від рівня усвідомлення дітьми семантико-словотвірної структури деад'єктивних прикметників із певним словотвірним значенням, тоді як темпи засвоєння відприкметникових прислівників залежать від рівня усвідомлення дітьми незмінюваності цієї частини мови;

4) мовленнєва активність і практичне застосування правил морфології, а також способів словотворення залежать безпосередньо від усвідомлення дітьми дошкільного віку семантико-словотвірної структури вживаних відприкметникових іменників, деад'єктивних прикметників, відприкметникових дієслів; практичне застосування прислівників залежить безпосередньо від усвідомлення дітьми можливостей і засобів реалізації словотвірного потенціалу;

5) засвоєння семантико-словотвірних значень структури деад'єктивних прикметників із словотвірними значеннями “неповний вияв ознаки” і “сильний вияв ознаки”, відприкметникових дієслів із словотвірними значеннями “набувати ознаки” і “наділяти ознакою” має певні труднощі. Причиною виникнення цих труднощів є обмеженість лексики (а звідси - й сенсорного досвіду), а також психологічні особливості кожного вікового періоду;

10. Засвоєння граматичної будови рідної мови має певну послідовність: спочатку засвоюється все типове, всі продуктивні форми зі сфери морфології і словотворення; все не типове, виняткове, екстраординарне, що порушує норми системи мови, дитиною відкидається, витискується з мовлення; поступово мовні зразки переймаються цілісно шляхом наслідування мовлення людського оточення.

11. У результаті дослідження визначено тенденції формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку: щоденний досвід мовленнєвого спілкування виступає внутрішнім тлом, на якому формується усвідомлення дитиною мовних явищ у процесі її участі в різних видах діяльності.

Доведено, що діти молодшого й середнього дошкільного віку назви носіїв ознак утворюють від основ прикметників здебільшого за допомогою суфіксальних морфем. Ядро цієї словотвірної категорії становлять словотвірні типи із суфіксами -ок, -ик, -ець, -к(а), -иц(я). У мовленні дітей усіх вікових груп найчисленнішими серед відприкметникових іменників є утворення зі словотвірним значенням “носій ознаки”. Дошкільники утворюють переважно моносемічні слова. У мовленні дітей середнього і старшого дошкільного віку більшість утворень у межах словотвірного значення “неповний вияв ознаки” мають однакові значення і різняться сферою й частотою вживання або емоційним забарвленням. Мовлення дітей молодшого дошкільного віку має більш емоційне забарвлення завдяки деад'єктивам із суфіксами -есеньк-, -ісіньк-, -усіньк-.

Серед утворених дітьми дошкільного віку відприкметникових дієслів переважають деад'єктиви із суфіксами -і-, -ну- зі словотвірним значенням “набувати ознаки”, для дітей молодшого дошкільного віку становлять труднощі спроби утворити дієслово з словотвірним значенням “наділяти ознакою”. У мовленні дітей середнього і старшого дошкільного віку переважають прикметникові утворення зі словотвірним значенням “набувати ознаки”, що виражають зовнішні ознаки чогось або когось, які здебільшого різняться сферою й частотністю вживання або емоційним забарвленням.

Для дітей усіх вікових груп труднощі становлять утворення відприкметникових дієслів зі словотвірним значенням “наділяти ознакою”. Аналіз уживання дітьми молодшого дошкільного віку прислівників показав, що серед утворюваних ними відприкметникових дериватів переважають суфіксальні, утворені за допомогою суфікса -о(-е); конфіксів -по-…-ому; з-(с-)…-а(-у); на-…-о. У мовленні дітей середнього і старшого дошкільного віку спостерігається більшість утворень, що виникли шляхом додавання суфіксів -о(-е), -и; конфіксів -по-…-ому, з-(с-)…-а(-у), на-…-о, за-…-ки.

12. Урахування результатів експерименту дає підстави вважати, що робочу гіпотезу підтверджено, мети досягнуто, оскільки процес формування граматично правильного мовлення став ефективним завдяки особливій організації навчально-мовленнєвої діяльності, в якій поєдналися структурний, когнітивний, граматичний і комунікативний аспекти, а також створення культурного мовленнєвого середовища, в якому граматична правильність мовлення як базовий рівень мовної особистості цілеспрямовано формувалася впродовж усього перебування дитини в дошкільному навчальному закладі.

Виконане дослідження не претендує на остаточне розв'язання піднятої проблеми. Актуальними в перспективі видаються напрями дослідної роботи щодо вивчення кількісних і якісних зрушень у мовно-мовленнєвому розвитку дітей, що відбувається в процесі засвоєння синтаксичного ладу мови.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Крутій К.Л. Формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2004. - 389 с.

Крутій К.Л. Методика проведення індивідуальних занять із мовленнєвопасивними дітьми дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2003. - 320 с.

Навчальні посібники

Крутій К.Л. Мовленнєве заняття: досвід, проблеми, пропозиції (Рекомендовано МО України, лист № 1/11-1622 від 08.07.1998р.). - Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 1998. - 160 с.

Крутій К.Л., Лопатинська Н.А., Маковецька Н.В. Вчимося мови та розмови, або Українська разом із матусею (Рекомендовано МО України, лист №1/11-1834 від 24.07.1998р.). - Запоріжжя: Просвіта, 1999. - 336 с. (Автором розроблено концепцію посібника і здійснено добір тематики творів).

Крутій К.Л. Використання лінгвістичної термінології у процесі роботи над словом з дітьми старшого дошкільного віку // Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. Кол. монографія / За заг. ред. А.М.Богуш. - Одеса: ПНЦ АПН України, 2001. - С.111-128. Співавтори: А.М.Богуш, О.С.Трифонова, Т.М.Котик та ін.

Статті у провідних фахових виданнях

Крутій К.Л. Словотворчість як базовий компонент граматично правильного мовлення дитини // Збірник наукових праць “Професійна творчість в системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 7. - Київ - Запоріжжя, 1997. - С.122-125.

Крутій К.Л. Використання методів і прийомів навчання дітей граматично правильного мовлення // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 4. - С.77-87.

Крутій К.Л. Індивідуальні мовленнєві заняття з дітьми як засіб формування граматично правильного мовлення // Збірка наукових праць Південноукраїнського державного педагогічного університету. - Одеса, 1998. - С.38-41.

Крутій К.Л. Причини граматичних помилок у мовленні дітей дошкільного віку та можливості граматичної пропедевтики // Наука і освіта. - 1998. - № 1-2. - С.127-131.

Крутій К.Л. Можливості граматико-орфографічної пропедевтики помилок у мовленні дітей дошкільного віку // Наука і освіта. - 1998. - № 3. - С.69-74.

Крутій К.Л. Усунення мовленнєвої пасивності дошкільнят на індивідуальних заняттях //Науковий вісник Південноукраїнського держ. університету імені К.Д.Ушинського. Випуск 8-9. - Одеса, 1999. - С.154-160.

Крутій К.Л. Вікові особливості засвоєння граматичних категорій дітьми дошкільного віку // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. - 1999. - № 3-4. - С.26-31.

Крутій К.Л. Духовний потенціал мовленнєвих скарбів української дитячої літератури (спроба лінгвістичного аналізу) // Наукові записки Острозької Академії. Том 2. - Острог, 1999. - С.252-258.

Крутій К.Л. Методичне забезпечення дошкільної лінгводидактики в Україні // Дошкільне виховання. - 2001. - № 5. - С.10-11.

Крутій К.Л. Засвоєння старшими дошкільнятами граматичних категорій. Діагностика і корекція // Палітра педагога. - 2001. - № 2. - С.7-11.

Крутій К.Л. Засвоєння старшими дошкільнятами граматичних категорій. Діагностика і корекція // Палітра педагога. - 2001. - № 3. - С.14-17.

Крутій К.Л. Мовна та мовленнєва підготовка майбутніх педагогів до роботи з дітьми шестирічного віку // Збірник наук. праць “Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики” / Ред. кол. Н.В.Гузій (відп. ред.) та ін. - К.: НПУ

ім. М.П.Драгоманова, 2001. - С.21-27.

Крутій К.Л. Умовний еталон норми засвоєння граматичних категорій дитиною дошкільного віку // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 20. - Київ - Запоріжжя, 2001. - С.203-208.

Крутій К.Л. Етапи засвоєння граматичної будови мовлення дітьми раннього віку // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 21. - Київ - Запоріжжя, 2001. - С.198-203.

Крутій К.Л. Тезаурус дослідження: граматичні категорії

// Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 22. - Київ - Запоріжжя, 2002. - С.96-99.

Крутій К.Л. Формування граматично правильного мовлення дошкільників: понятійний апарат дослідження // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 23. - Київ - Запоріжжя, 2002. - С.274-279.

Крутій К.Л. Вимоги до сучасного відкритого мовленнєвого заняття // Дошкільне виховання. - 2002. - № 2. - С.14-17.

Крутій К.Л. Граматична норма як компонент культури мовлення дитини дошкільного віку // Науковий вісник Південноукраїнського держ. університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наук. праць. - Випуск 4-5. - Одеса, 2002. - С.155-161.

Крутій К.Л. Словотворчий компонент як чинник розвитку мовної здібності дитини дошкільного віку // Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. Василя Ґрещука. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С.652-663.

Крутій К.Л. Діагностування рівня сформованості граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наук. праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 21. - Рівне: РДГУ, 2002. - С.46-51.

Крутій К.Л. Мовленнєві вправи як засіб становлення граматично правильного мовлення дошкільників // Вересень. Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал. - 2002. - № 1 (19). - С.49-54.

Крутій К.Л. Роль слова у формуванні граматично правильного мовлення дошкільників // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. - 2002. - № 2. - С.94-98.

Крутій К.Л. Врахування нейро-психологічних факторів у процесі подолання аграматизмів у мовленні дітей дошкільного віку // Наука і освіта. Науково-практ. журнал Південного наук. Центру АПН України. - 2002. - № 6. - С.104-108.

Крутій К.Л. До проблеми розуміння дериваційного аспекту дитячого мовлення майбутніми педагогами: Збірник наукових праць Бердянського державного пед. університету (Педагогічні науки). - Бердянськ: БДПІ, 2002. - № 2. - С.91-98.

Крутій К.Л. Лінгвістичні ігри як засіб діагностування рівня сформованості граматично правильного мовлення у дошкільників // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 24. - Київ - Запоріжжя, 2002. - С.342-346.

Крутій К.Л. Граматичний аспект мовленнєвої підготовки сучасного дошкільника до навчання у школі // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 25. - Київ - Запоріжжя, 2002. - С.269-273.

Крутій К.Л. Особливості вживання дошкільниками граматичних категорій (на матеріалі відприкметникових прикметників) // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 26. - Київ - Запоріжжя, 2003. - С.342-347.

Крутій К.Л. Методика виявлення рівнів сформованості граматично правильного мовлення у дітей (на матеріалі морфології і словотворення) // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 27. - Київ - Запоріжжя, 2003. - С.311-314.

Крутій К.Л. Ґендерні особливості засвоєння граматичної будови мови дітьми дошкільного віку // Збірник наукових праць “Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки” / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 28. - Київ - Запоріжжя, 2003. - С.290-296.

Крутій К.Л. Концептуальні підходи до реалізації лінгводидактичної моделі формування граматично правильного мовлення у дітей дошкільного віку / Ред. кол. Т.І.Сущенко та ін. Випуск 29. - Київ - Запоріжжя, 2003. - С.268-274.

Крутій К.Л. Варіанти використання граматичних вправ для роботи з дітьми дошкільного віку // Наша школа. - 2003. - № 1. - С.38-41.

АНОТАЦІЯ

Крутій К.Л. Теорія і практика формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку (на матеріалі морфології і словотворення). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання української мови. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.

У дисертації представлено концептуально-методичний підхід до розв'язання проблеми формування граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку; науково обґрунтовано й опрацьовано лінгводидактичну модель, що була реалізована за такими етапами: пропедевтично-превентивний, репродуктивно-диференційований, нормативно-адаптивний і діяльнісно-творчий.

Уперше виокремлено та описано своєрідні етапи оволодіння дітьми правилами словозміни, формотворення й способами словотворення, які різняться передусім змістом і ступенем усвідомлення мовних узагальнень; одержано нові дані щодо обсягу, кількісного та якісного складу лексики сучасної дитини дошкільного віку; з'ясовано особливості формування граматично правильного мовлення в онтогенетичному розвитку дитини. Уточнено зміст феномена “граматична правильність мовлення”; визначено педагогічні умови, що сприяють підвищенню рівня оперування дошкільниками граматичними категоріями; вдосконалено систему методичної роботи з педагогічними кадрами. Дістали подальшого розвитку теорія і методика формування граматично правильного мовлення дітей дошкільного віку, а також система роботи, яка ґрунтується на пропедевтичному засвоєнні дітьми широкого кола дотеоретичних знань практичної граматики на рівні усвідомлення і вживання граматичних категорій у зв'язному мовленні. Доведено доцільність застосування системи цілеспрямованої роботи щодо формування граматично правильного мовлення.

Ключові слова: морфологія, словотворення, формування граматично правильного мовлення, феномен “граматична правильність мовлення” дитини, граматичні помилки, граматична компетенція.

АННОТАЦИЯ

Крутий Е.Л. Теория и практика формирования грамматически правильной речи у детей дошкольного возраста (на материале морфологии и словообразования). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения украинскому языку. - Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова, Киев, 2005.

В диссертации представлен концептуально-методический подход к решению проблемы формирования грамматически правильной речи у детей дошкольного возраста; научно обоснована и апробирована лингводидактическая модель, которая была реализована с помощью таких этапов: пропедевтико-превентивного, репродуктивно-дифференцированного, нормативно-адаптивного и деятельностно-творческого. Впервые выделены и описаны своеобразные этапы овладения детьми правилами морфологии и способами словообразования, которые отличаются, прежде всего, содержанием и степенью осознания языковых обобщений. Получены новые данные относительно объема, количественного и качественного состава лексики современного ребёнка дошкольного возраста; определены стадии генезиса грамматических категорий в речи дошкольников; выяснены особенности формирования грамматически правильной речи в онтогенетическом развитии ребёнка; уточнено содержание феномена “грамматически правильная речь”; определены педагогические условия, способствующие повышению уровня оперирования дошкольниками грамматическими категориями; усовершенствована система методической работы с педагогическими кадрами; получила последующее развитие теория формирования грамматически правильной речи у дошкольников; доказана целесообразность применения системы работы по целенаправленному формированию грамматически правильной речи.

Грамматическая компетенция понимается как ключевая, которая проявляется в неосознанном употреблении грамматических форм родного языка согласно с законами, правилами морфологии, словообразования и синтаксиса, в чувстве грамматической правильности, наличии навыков коррекции относительно правильности употребления грамматических форм. Грамматический строй родного языка должен быть усвоен детьми в дошкольном возрасте, потому что усвоение всех грамматических форм родного языка является показателем готовности интеллекта ребёнка к усвоению школьной программы по всем разделам.

Содержанием грамматической компетенции у детей дошкольного возраста является практическое усвоение детьми грамматического строя языка как чёткой системы языковых единиц и правил их функционирования в сфере морфологии, словообразования и синтаксиса. Разные стороны грамматического строя языка ребенок дошкольного возраста усваивает по-разному, на каждом возрастном этапе есть свои достижения и отличия.

Обогащение речи ребёнка дошкольного возраста сложными грамматическими конструкциями (словообразовательными, синтаксическими) важно по двум причинам. Во-первых, богатство индивидуальной речи дошкольника - это залог развития интеллекта, его мыслительного компонента. Во-вторых, разнообразие грамматических конструкций одновременно предусматривает правильность речи, а правильность - это первое условие культуры речи, поскольку, только достигнув правильности, можно совершенствовать точность, уместность, целесообразность дискурса. Формирование грамматически правильной речи у детей дошкольного возраста приведёт к усвоению практических знаний о языке, овладению грамматической правильностью речи как базовым уровнем формирования языковой личности в дошкольном возрасте. Получению положительных результатов экспериментальной работы и подтверждению выдвинутой в начале исследования гипотезы способствовали этапы формирования грамматически правильной речи у дошкольников.

Каждый этап работы над формированием грамматически правильной речи у детей дошкольного возраста имел свою конкретную цель, которая решалась через определенные приоритетные задания.

Отработка предложенной лингводидактической модели формирования грамматически правильной речи позволила создать и практически реализовать такие педагогические условия: обеспечение взаимосвязи приоритетных направлений учебно-речевой деятельности и речевого опыта ребёнка; формирование у дошкольников необходимых практических грамматических знаний, умений и навыков с помощью специально разработанной методики; практическое усвоение детьми правил морфологии и способов словообразования на занятиях по обучению языку и развитию речи; применение разнообразных форм организации учебно-речевой деятельности дошкольников, эффективных методов и приёмов работы.

Ключевые слова: морфология, словообразование, формирование грамматически правильной речи, феномен “грамматическая правильность речи” ребёнка, грамматические ошибки, грамматическая компетенция.

ANNOTATION

Krutiy K.L. Theory and practice of forming of grammatically correct speech of preschool age children (on material of morphology and word-formation). - Manuscript.

The dissertation applying for a scientific degree of doctor of Pedagogical Sciences in the speciality 13.00.02 - Theory and methods of teaching (Ukrainian language). - The National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov, Kiev, 2005.

In the dissertation conceptually-methodical approach to the solution of problem of forming of grammatically correct speech of preschool age children is represented; lingvodidactic model, that consists of three stages: propaedeutic-preventive, reproductive-differentiative, normative-adaptive and active-creative, is scientifically grounded and approved. The original stages of mastering of the rules of word-change, form-building and methods of word-formation, that differ in content and degree of awareness of linguistic generalizations by children is firstly selected and described; new data to a volume, quantitative and qualitative composition of vocabulary of a modern child of preschool age are obtained.

Stages of genesis of grammatical categories in the speech of preschool age children defined; the features of forming grammatically correct speech in ontogenetically development of a child are found out. The phenomenon “grammatical correctness of speech” is specified; pedagogical terms, that favour the rise of the level of usage of grammatical categories by preschool age children, are determined; the system of methodical work with pedagogical personnel is improved. The theory, structure and methods of forming grammatically correct speech of preschool age children, also the system of work, that is founded on the propaedeutic mastering of broad pretheoretical knowledge of practical grammar at the level of awareness and usage of grammatical categories by the children in the coherent speech got subsequent development. The expediency of application of the system of purposeful work as to forming of grammatically correct speech is proved.

Key words: morphology, word-formation, forming of grammatically correct speech, the phenomenon “grammatical correctness of speech” of a child, grammatical mistakes, and grammatical competence.

Размещено на Allbest.ru