Формування у дітей старшого дошкільного віку умінь будувати міркування

6. З'ясовано, що ефективними методами навчання дітей монологу-міркування є такі, що забезпечують аналогійно-чуттєве, інтуїтивне опанування дітьми композиції та лексико-граматичних засобів побудови міркування на практично-емпіричному рівні, а саме: інформаційно-рецептивні, репродуктивно-творчі, частково-пошукові (евристичні), творчі.

7. У дослідженні встановлено, що важливими лінгвометодичними засобами навчання дітей монологу-міркування є дидактичні мовленнєві ігри, мовні зразки-міркування, художні тексти, мовні вправи, комунікативно-мовленнєві ситуації. Вони сприяють формуванню в дітей відчуття міркування, забезпечують сприймання й розуміння його змісту, самостійну творчу побудову монологу в формі міркування.

8. Визначено провідні умови формування в дітей навичок і вмінь будувати міркування, а саме: організація розвивального мовленнєвого середовища; дотримання міжпредметних зв'язків у процесі навчання дітей монологу-міркування; мотивація мовленнєвої діяльності, спонукання дітей до побудови міркування; стимулювання пізнавальної активності; застосування методів пізнавально-чуттєвого, проблемно-пошукового, комунікативного, творчо-мовленнєвого характеру; створення проблемно-мовленнєвих ситуацій в різних видах дитячої діяльності; використання лінгвометодичної та дидактичної наочності; збагачення словника дітей лексико-граматичними й синтаксичними засобами побудови міркування; урахування й дотримання лінгвометодичних й дидактичних принципів навчання мови й розвитку мовлення; підвищення теоретико-практичної освіченості вихователів щодо навчання дітей монологу-міркування.

9. Узагальнення матеріалів дослідження дало змогу визначити критерії аналізу дитячих міркувань (обсяг, синтаксична будова, наявність структурно-смислових частин міркування, мовні засоби структурно-смислових частин міркування) та встановити рівні сформованості в старших дошкільників навичок і вмінь будувати міркування: високий, достатній, середній, недостатній.

10. Розроблена та експериментально перевірена методика навчання дітей монологу-міркування підтвердила гіпотезу дослідження і дала змогу відзначити, що вона є ефективною, тому що в експериментальних групах помічене значне зростання рівнів сформованості в дітей старшого дошкільного віку навичок і вмінь будувати міркування.

Проблема формування в дітей навичок і вмінь будувати міркування не вичерпується результатами виконаної роботи. Подальшого вивчення потребують такі питання: наступність у формуванні в дітей середнього та старшого дошкільного віку навичок побудови міркування; психолінгвістичні аспекти навчання старших дошкільників цілісності й зв'язності міркувань; удосконалення методів навчання старших дошкільників монологу-міркування тощо.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Психолінгвістичні й лінгвометодичні підходи до змісту формування у першокласників мовленнєвих умінь і навичок міркування // Початкова школа. - 2003. - №5. - С. - 5-7; №6. - С. 11-14 (у співавторстві з Л.О. Калмиковою).

2. Формування навичок міркування у дітей 5 - 6-річного віку // Дошкільне виховання. - 2001. - №2. - С. 18-21.

3. Щоб діти вміли міркувати // Дошкільне виховання. Палітра педагога. - 2001. - №1. - С. 12-16.

4. Щоб діти вміли міркувати. Дидактичні ігри й мовленнєві вправи // Дошкільне виховання. Палітра педагога. - 2001. - №2. - С. 4-6.

5. Значення використання логіки в методиці навчання дітей міркування // Гуманізація навчально-виховного процесу. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПУ, 2003. - Вип. 17. - С. 225-233.

6. Формування міркування як засіб реалізації індивідуальності і творчого розвитку дітей шестирічного віку у спадщині В.О. Сухомлинського // В.О. Сухомлинський і сучасні проблеми особистісно зорієнтованого виховання. - К.: Науковий світ, 2000. - С. 118-120.

7. Міркування - складова частина мовленнєвої підготовки дітей до школи // Наступність і перспективність у навчання й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. - Переяслав-Хмельницький: Пальміра, 2000. - С. 163-165.