Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи

Побудова моделі світу у свідомості людини потребує поєднання всіх складових мислення. Інтегративні механізми мислення (минулого і майбутнього, позитивних і негативних емоцій, предметного, комунікативного і рефлексивного досвіду, репродуктивного і творчо-продуктивного мислення) при створенні образу світу об'єднуються в інтегративне мислення вищого рівня, яке формується в процесі узагальнення на основі закономірностей природи. Це твердження базується на експериментальній перевірці впливу інтегрованого навчання на розвиток високих рівнів мислення, мотивацію навчання. Дана перевірка показала, що в експериментальних класах значно вища мотивація навчання та інтелект учнів, досить добре розвивається інтегративне мислення (В. Моргун, Н. Юдіна, Т. Яновська). Дослідники вважають, що цьому сприяє зміст освіти, втілений у курсі “Довкілля”, та методи роботи з учнями під час його вивчення.

На основі досліджень педагогів, філософів, присвячених змісту поняття “наукова картина світу” (Л. Бурова, С. Гончаренко, В. Ільченко, П. Дишлевий, Л. Микешина, М. Мостепаненко, В. Стьопин, М. Хайдеггер та ін.), виявлено, що наукова картина світу, в тому числі і природничо-наукова картина світу, є вихідним пунктом і результатом засвоєння досвіду людства молодими поколіннями під час їх навчання.

Теоретичний аналіз досліджень, що стосуються поняття “навчальний процес” (Ю. Бабанський, В. Безпалько, С. Гончаренко, П. Каптєрєв, В. Лозова, І. Підласий, О. Савченко та ін.), дав можливість зробити висновок про те, що навчальний процес -- внутрішньо пов'язана сукупність багатьох процесів, суть яких полягає в тому, що соціальний досвід перетворюється на якості особистості, які визначаються її “образом світу”, “образом я”, “образом я у світі”; виокремити зміст найбільш впливових на ефективність цілісного навчального процесу дидактичних факторів (навчальне середовище, навченість, навчальність, мотивація навчання, стан здоров'я); виявити психолого-педагогічні умови навчального процесу, що призводять до формування в учнів цілісності знань:

1. Формування образу світу учня за допомогою об'єктивації отримуваних у навчальному процесі знань на основі загальних закономірностей. Згідно з цією умовою знання неперервно об'єднуються шляхом їх обґрунтування на основі загальних закономірностей, встановлюються їхні зв'язки із знаннями, що вже наявні в образі світу.

2. Створення навчального середовища, що задовольняє розвиток природних потягів, пізнавальну активність учнів, формування у них ключових компетентностей. Ключовими поняттями у цьому процесі є “образ я” і “середовище”. Учень розвивається і удосконалюється в напрямі сформованого образу; зовнішнє навчальне середовище, що включає зміст освіти, учнем сприймається як середовище для внутрішніх освітніх змін. Особистісні новотвори учня виконують функцію внутрішнього змісту освіти, що засвоюється в напрямі створюваного учнем образу. Традиційний зміст освіти виявляється не предметом засвоєння, а зовнішньою складовою освіти, що виконує функцію середовища.

3. Єдність почуттєвого, логічного та індивідуального досвіду учнів у навчальному процесі. Ця умова вимагає наявності навчального середовища, складовими якого є об'єкти реальності (довкілля), зміст освіти (стандарт освіти), навчальні підручники, посібники; методи учіння, що забезпечують індивідуальну роботу учнів з отриманою від об'єктів і тексту інформацією з метою її переформулювання, створення з неї різних рівнів цілісності, асиміляцію їх образом світу учня.

4. Єдність зовнішньої і внутрішньої діяльності суб'єктів навчального процесу, спрямованої на отримання цілісності знань. Умовою цієї діяльності є наявність в учнів початкового образу світу (образу природи).

5. Позитивна мотивація навчання, зміцнення здоров'я учнів завдяки природовідповідності навчального середовища, фундаменталізації, ущільненню і розумінню знань, яких неможливо досягти поза їх цілісністю.

6. Спрямованість структури навчального плану на цілісність знань учнів (наявність інтегрованих курсів на початку і в кінці вивчення освітньої галузі, симетричний розподіл у кожному класі навчального часу між гуманітарними і математично-природничо-технологічними дисциплінами).

Сформульовано принципи формування змісту освіти на основі аналізу досліджень вітчизняних (С. Гончаренко, В. Ільченко, О. Ляшенко, С. Клепко, А. Степанюк та ін.) та зарубіжних педагогів (І. Журавльов, В. Краєвський, І. Лернер, В. Лєдньов, М. Рижаков, А. Хуторський та ін.); аналізу напрямів оновлення змісту освіти, задекларованих у Національній доктрині. Принципи вимагають: втілення у змісті освіти соціальних умов і потреб суспільства; відповідності змісту освіти меті і цілям обраної моделі освіти; цілісності змісту освіти на всіх рівнях його конструювання; єдності змістовної і процесуально-діяльнісної сторін навчання; доступності та природовідповідності змісту освіти, особистісної його орієнтації.

Вітчизняний навчальний план не в повній мірі відповідає психолого-педагогічним умовам формування цілісності знань, у ньому порушено співвідношення між часом, який виділяється на вивчення “технократичних” і гуманітарних предметів, на користь останніх, особливо у початковій школі. У багатьох зарубіжних країнах навчальний час між цими предметами прийнято розподіляти порівну.

У третьому розділі “Методологічні основи формування цілісності знань учнів про природу” проаналізовані поняття: цілісність знань про природу; цілісність змісту природничо-наукової освіти в стандарті освітньої галузі; втілення основ цілісності змісту природничо-наукової освіти в змістових лініях освітньої галузі; структура природничо-наукової картини світу; еволюція природничо-наукової картини світу в навчальному процесі; психолого-педагогічні умови неперервної інтеграції знань про природу учнів 1-12 класів; структура і зміст образу природи; структура природовідповідного навчального середовища; взаємозв'язок цілісності, продуктивності, особистісної орієнтованості навчання з природознавства; дидактичний принцип інтеграції змісту природничо-наукової освіти як модифікація принципу природовідповідності.

Цілісність знань про природу розкривається як результат сутнісної інтеграції в свідомості учня трьох потоків інформації, які він отримує в кожний момент: внаслідок неперервного формування природничо-наукової картини світу на уроках природознавчих курсів; під час вивчення реальних об'єктів на уроках серед природи, поза шкільними заняттями; у результаті узагальнення індивідуального досвіду по формуванню різних рівнів цілісностей знань, отриманого під час практичних робіт у школі, поза школою, а також переформулювання інформації, отриманої в процесі навчання, спілкування з оточуючим суспільним середовищем, моделювання свого образу природи.

Визначений понятійно-термінологічний апарат, необхідний учням і вчителям для формування цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу, на основі аналізу наукових праць, присвячених різним аспектам формування цілісності природничо-наукових знань та природничо-наукової картини світу (Л. Бурова, С. Гончаренко, П. Дишлевий, В. Ільченко, Л. Микешина, М. Мостепаненко, В. Мултановський, А. Степанюк та ін.); аналізу змін у змісті природничо-наукової освіти близького і дальнього зарубіжжя (І. Алексашина, Л. Бурова, М. Васильєва, Т. Дубніщева, Т. Іванова, Н. Кузьменко, В. Орлов, А. Пентін, Д. Хен та ін.); на основі досвіду впровадження освітньої системи “Довкілля” в практику школи, анкетування учнів 3-11 класів, учителів початкових класів та вчителів предметів природознавчого циклу.

Обґрунтована необхідність внесення змін до чинного стандарту освітніх галузей “Людина і світ” та “Природознавство” з метою спрямованості їх змісту на формування цілісності знань про природу. Наведено варіант змін, у якому вказані спільні для всіх предметів компоненти, необхідні при формуванні цілісності змісту природничо-наукової освіти; охарактеризовані реальні об'єкти середовища життя людини, що мають вивчатися учнями безпосередньо в ньому; розкрито загальний зміст закономірностей природи та природничих понять, спільних для всіх дисциплін, що складають освітню галузь “Природознавство”; узагальнені способи діяльності під час пізнання учнями середовища життя і взаємодії людини з ним; визначені ключові компетентності.

Названі компоненти змісту природничо-наукової освіти реалізувалися у всіх навчальних предметах освітніх галузей “Людина і світ” та “Природознавство” (основна і старша школа) під час апробації освітньої системи “Довкілля”.

Завдяки втіленню названих компонентів у стандарті освіти і реалізації їх у навчальному процесі формується цілісність знань про природу, яка в кожний момент засвоєння даних компонентів учнями є вихідним пунктом і результатом сутнісної інтеграції у їхній свідомості інформації, що проектується стандартом освітніх галузей “Людина і світ”, “Природознавство” і відповідною системою навчально-методичних комплектів з предметів природничого циклу. Навчальний процес призводить до оволодіння учнями загально-навчальними вміннями, ключовими компетентностями, насамперед тими, що стосуються переформулювання та згортання інформації в цілісності знань різних рівнів (з теми, розділу, розділів предметів природничого циклу). Образ природи, який конструює учень у процесі навчання, є його власним продуктом навчання, особистісно значимою системою знань про природу, яка обумовлює ціннісне ставлення до довкілля.

Необхідність неперервного формування в учнів природничо-наукової картини світу і її особистісно значимої системи знань -- образу природи як умови соціалізації мислення учнів -- випливає з того, що цей процес призводить до оволодіння учнями вмінням обґрунтовувати всі елементи знань, дії людини на основі законів природи, виховання у них екологічної культури та звички діяти за законом. Наявність в учня життєстверджуючого образу природи, в основі якого лежать закономірності збереження, поняття самозбереження, збереження суспільного і природного довкілля, обумовлює його здатність (компетентність) бачити об'єкти, явища навколишнього світу цілісно, вирішувати проблеми взаємодії з довкіллям екологічно.

Методологічні основи формування цілісності знань учнів про природу, втілені у концептуальних положеннях цілісної природничо-наукової освіти, обумовлюють:

-- наявність у Державному стандарті освітніх галузей “Людина і світ” та “Природознавство” переліку об'єктів, явищ, які підлягають вивченню безпосередньо в довкіллі учня; понять, які слугують онтодидактичним стрижнем встановлення цілісності знань всіх компонентів освітньої галузі, “випереджаючими організаторами знань”, основою здійснення наступності у формуванні цілісності знань про природу при переході учнів з класу в клас; державних вимог до рівня сформованості цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу, образу світу у початковій школі, образу природи в основній і старшій школах. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів мають включати вимоги до вмінь учнів, встановлювати різні рівні цілісностей знань; контроль і корекцію комплексної оцінки ефективності навчального процесу по засвоєнню цілісності знань про природу;

-- зміст компонентів (предметів) природничо-наукової освіти (освітньої галузі “Природознавство”) має містити наскрізні поняття відповідних їм наук (фізичної, хімічної, біологічної, географічної, астрономічної) та спільні для всіх природничих предметів наскрізні поняття природничо-наукової шкільної освіти, які в кожний момент навчального процесу можуть використовуватися в ролі основи інтеграції знань як з освітньої галузі, так і з відповідного предмету;

-- навчальний план має включати стосовно природничо-наукової освіти предмети, які дають можливість формувати в учнів образ природи: у початковій школі соціоприродничий предмет довкілля (аналогічно до предметів у школах ближнього і дальнього зарубіжжя -- “Окружающий мир” (Росія), “Окольє” (Білорусь); “Environment” (США, Канада) та ін.; в основній школі інтегрований пропедевтичний природознавчий курс у 5-6 класах, який дозволяє на більш високому рівні, ніж у початковій школі, отримати учням цілісні знання про природне та створене людиною середовище життя; узагальнюючий інтегрований курс у профільній школі, зміст якого створює умови для завершення формування цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу, образу природи;

-- цілісність навчального процесу, зокрема з природничо-наукової освіти, має забезпечуватися навчальним середовищем: Державним стандартом освіти, системою навчальних комплектів з предметів природознавчого циклу, матеріальною базою школи (система кабінетів для початкової, основної, старшої школи; екологічна стежка, майданчик довкілля, навчально-дослідна ділянка), узгодженою дією вчителів природничого циклу в реалізації методичної системи цілісної природничо-наукової освіти;

-- навчальний процес по засвоєнню учнями знань про природу як двосторонній науково-обґрунтований процес спільної діяльності вчителів і учнів має бути спрямований на неперервне формування у свідомості учнів цілісності знань про середовище життя, природничо-наукової картини світу, образу природи як індивідуальної цілісності знань про природу; на інтелектуальний розвиток учнів та розвиток їх ключових компетентностей, що базуються на природних потягах дитини (до дослідження і висновків, конструювання, комунікації, моделювання об'єктів реального світу);

-- програми та науково-методичні комплекти предметів природничо-наукового циклу мають являти систему, що втілює цілісність змісту знань про природу; методи і форми навчання, контролю і корекції знань учнів, що обумовлюють узгоджену діяльність учителів предметів природничого циклу по формуванню в учнів цілісності знань;

-- психолого-педагогічні умови формування цілісності знань про природу мають забезпечуватися на 5 рівнях: теоретичного аналізу змісту (до розподілу його на предмети), формування змісту предметів, системи програм, системи навчально-методичних комплектів та планування цілісних результатів навчання предметів природничо-наукового циклу мають бути пов'язані єдиним онтодидактичним стрижнем.

Теоретичний аналіз (поданий у цьому та попередніх розділах) та експериментальна перевірка втілення принципу інтеграції природничо-наукових знань на основі загальних закономірностей природи в учнів початкової, основної, старшої школи, яка проводилася за участі автора даного дослідження, дозволяють зробити висновок, що таким скрізним стрижнем може бути ядро природничо-наукових знань, яке включає зміст системи загальних закономірностей природи та понять, пов'язаних з ними.

У четвертому розділі “Методична система формування цілісності знань про природу” обґрунтована експериментальна модель методичної системи цілісної природничо-наукової освіти в загальноосвітніх навчальних закладах; розкриті методичні основи викладання освітніх галузей “Людина і світ”, “Природознавство”, наступності між ними; охарактеризовано втілені в методичних основах п'ять рівнів формування цілісності знань про природу (мал. 1) та науково-методичний супровід впровадження методичної системи формування цілісності знань про природу у практику загальноосвітньої школи та післядипломної педагогічної освіти; розв'язані задачі, що обумовлюють реалізацію в навчальному процесі розробленої методичної системи цілісного вивчення предметів освітньої галузі.

Перший рівень методичної системи складає зміст онтодидактичного стрижня цілісності знань, який задається Державним стандартом і включає метапредметні компоненти змісту освітньої галузі “Природознавство”, які визначаються її загальноприродничою складовою: реальні об'єкти, які учні спостерігають, вивчають, досліджують безпосередньо в своєму середовищі життя; загальноприродничі поняття (цілісність знань про природу, природничо-наукова картина світу, її еволюція, образ природи, основи формування цих систем знань, методи пізнання природи).

Втілення цього рівня в методичну систему обумовлюється концепцією цілісної природничо-наукової освіти, технологією формування цілісності знань, основним принципом якої є неперервна сутнісна інтеграція елементів змісту знань про природу.

Рівень навчального предмета обумовлюється типовим навчальним планом, переліком навчальних предметів, через які реалізуються у навчальному процесі зміст освітньої галузі, послідовність їх вивчення, розподіл тижневого навантаження. Відповідно до предметів природничого циклу, інтегрованих курсів зміст освітньої галузі розподіляється таким чином, щоб метапредметні компоненти змісту освіти слугували основою неперервної інтеграції знань з кожного предмету зокрема і освітньої галузі в цілому.

Рівень навчального матеріалу у методичній системі зумовлює єдину схему побудови програм, предметів інтегрованих природознавчих курсів, згідно якої на початку програми подаються найбільш широкі поняття курсу -- випереджаючі організатори знань, методи пізнання середовища життя; програми включають знання про природу і способи діяльності людини по відношенню до природи; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до середовища життя; єдину для всіх предметів систему методів і форм організації навчання, специфічних для формування цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу, образу природи (спостереження і дослідження на уроках серед природи, структурування і переформулювання інформації з метою її компактного виразу, моделювання цілісностей знань різних рівнів загальності); уроки узагальнення знань з теми, розділу, предмета; інтегративні дні як форму організації занять із узагальнення та систематизації знань з кількох предметів, корекції і контролю сформованості образу природи.

Діяльнісний аспект методичної моделі цілісної природничо-наукової освіти зумовлює формування системи компетентностей учня відповідно до його вікових особливостей: здатність до аналізу, синтезу, розрізнення, класифікації об'єктів довкілля, запитування та антиципації; здатність спостерігати, досліджувати, робити висновки; здатність пояснювати дійсність, взаємозв'язки у своєму середовищі життя як цілісній системі і виділяти в ній підсистеми відповідно до розв'язуваних задач; здатність до структурного, модельного, функціонального підходу в пізнанні об'єктів дійсності; здатність до цілісного пізнання дійсності, науково виваженої взаємодії з довкіллям.

Рівень навчальної діяльності розкривається в концепції системи підручників. Відповідно до цієї концепції кожен підручник взаємоузгоджений з іншими і проектує навчальний процес відповідно до вікових особливостей учнів, узгоджує формування ключових компетентностей з переважаючою пізнавальною діяльністю на даному етапі розвитку учня, що відображено і в назвах підручників “Запитую довкілля” (1-2 класи); “Спостерігаю довкілля” (3 клас); “Досліджую довкілля” (4 клас); “Пояснюю довкілля” (5 клас); “Основні природні системи” (6 клас); “Фізика, хімія, біологія в предметно-інтегративній системі” (7-9 класи); “Взаємодію з довкіллям” (10-12 класи) -- інтегрований курс “Природознавство”.

Рівень результатів навчання визначається за системою завдань для учнів, яка втілена у підручниках, навчальних посібниках, і спрямовує діяльність учня на формування ієрархії цілісностей знань про природу, особистісно значимої системи знань (образу природи) та її еволюції на різних етапах навчання у зв'язку з розвитком цілісності знань про природу, продуктивності навчання.

Розроблені основні нормативи галузевого підходу до вивчення предметів, якими реалізується освітня галузь: структура програми курсів предметів природничого циклу; співвідношення типів навчальних занять традиційних та специфічних для формування ієрархії особистісно значимих цілісностей знань про природу в темах, розділах курсу; типів занять, що обумовлюють діяльність учнів, спрямовану на вивчення об'єктів безпосередньо у довкіллі; застосування методів конструювання цілісностей знань (моделювання, структурування та переформулювання інформації з метою її компактного виразу, узагальнення та систематизації знань, корекції фрагментів образу природи, природничо-наукової картини світу).

Наявність цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи розглядається як наслідок особистісно орієнтованої природничо-наукової освіти.

Сформульовані вимоги до підготовки вчителів природничого циклу щодо реалізації галузевого підходу в навчанні учнів.

У п'ятому розділі “Експериментальне дослідження ефективності педагогічних основ формування в учнів цілісності знань про природу” подано експериментальне обґрунтування концепції цілісної природничо-наукової освіти, методичної системи формування цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи.

На аналітико-констатувальному етапі експерименту (1994-1996 рр.) вивчено психолого-педагогічні умови формування цілісності знань учнів про природу та розроблено інструментарій її діагностики; створено поняттєво-термінологічний апарат учнів і вчителів, які втілюють у навчальний процес методичні основи формування цілісності знань з освітньої галузі; підготовлено педагогічні кадри до здійснення експериментальної роботи; визначено критерії і показники ефективності експериментальної роботи; розроблено варіант навчальних посібників для учнів та методичних матеріалів для вчителів; проведено констатуючий експеримент. Констатуючий експеримент виявив необхідність створення нових, відмінних від чинних, програм, підручників природознавчого циклу, підготовки учителів до формування цілісності знань про природу. На цьому етапі експерименту розпочато розробку теоретичних та методичних основ формування цілісності знань про природу та критеріальної структури визначення їх ефективності.

На експериментально-моделювальному етапі (1997-2000 рр.) проведено широкомасштабний формувальний експеримент на виконання спільного рішення Колегії Міністерства освіти і науки (№ 14/4-6) та Президії АПН України (№ 1-7/12-109) від 26.11.1996 р. У результаті експерименту виявлено ефективність попереднього варіанту концепції цілісної природничо-наукової освіти та навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу “Довкілля” (1-6 кл.), доцільності предмету довкілля та програм, що реалізують концепцію цілісної природничо-наукової освіти -- освітньої системи “Довкілля”.

Досліджено вплив цілісності знань про природу, інтегрованого курсу “Довкілля” на соціалізацію учнів (педагог-соціолог А. Медвєдєв), їх духовний розвиток та здоров'я (педагогічний колектив Дніпровської ЗОШ Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, директор А. Ляшенко); моделі розроблених до освітньої системи “Довкілля” підручників для 1-8 класів за участю учнів, учителів, батьків. Змодельовано варіанти підручників з урахуванням зауважень експертів, перевидано їх та проведена експериментальна перевірка. Експериментально підтверджено ефективність розробленої в дослідженні методики підготовки вчителів початкових класів та вчителів природничого циклу до реалізації в практиці школи теоретичних і методичних основ формування цілісності знань про природу.

У 2000 р. комісія Міністерства освіти підвела підсумки експериментальної перевірки освітньої системи “Довкілля”. Наказом МОН № 529 від 13.11.2000 р. предмет довкілля та освітня система “Довкілля” були допущені для впровадження в загальноосвітніх навчальних закладах. Комісією було відзначено, що модель освіти “Довкілля” сприяє високому темпу інтелектуального розвитку дітей, гармонізації вербальних та невербальних компонентів мислення школярів, формуванню у них здатності до цілісного сприйняття явищ і відповідних їм наукових понять; позитивно впливає на розвиток таких сфер особистості як мотиваційна, емоційна та ціннісна.

На третьому етапі експерименту -- теоретично-узагальнюючому (2001-2007 рр.): уточнено теоретичні основи концепції цілісної природничо-наукової освіти та методичної системи її реалізації у практиці школи; підготовлено та видано програми, систему навчальних комплектів з інтегрованих курсів “Я і Україна. Довкілля” (1-4 класи) та “Природознавство” (5-6 класи), підручники “Біологія” і “Фізика” (7 клас), посібники для учнів та відповідні методичні посібники для вчителів.

На цьому етапі була досліджена ефективність методики формування цілісності знань про природу в учнів початкової, основної, старшої школи відповідно до розроблених у дослідженні критеріїв -- оволодіння учнями понятійно-термінологічним апаратом, необхідним для формування цілісності знань; операційною здатністю конструювання різних рівнів цілісності знань; розуміння цінності цілісного бачення проблем і вирішення їх. Експериментальні групи охоплювали 480 учнів 3-10 класів, контрольні групи -- 539 учнів 3-10 класів. Рівноцінність експериментальних і контрольних класів визначалася за нульовою гіпотезою.

Завдання для учнів включали названі вище критерії опосередковано, оскільки учні контрольних класів навчалися за чинними програмами і підручниками, які не мають у своєму змісті необхідного понятійно-термінологічного та методичного апарату. Експеримент показав: а) учням експериментальних класів доступні поняття, методи учіння, специфічні для процесу формування цілісності знань про природу. У цьому процесі значну роль відіграють посібники для учнів (зошити з друкованою основою, щоденники спостережень та досліджень), оскільки вони великою мірою забезпечують навчальне середовище для формування цілісності знань про природу, особистісно орієнтованої освіти учнів; б) учні контрольних класів не в змозі виділити загальноприродничі поняття, які є основою формування цілісності знань про природу.

Щоб виявити, наскільки розроблена в дослідженні модель цілісної природничо-наукової освіти ефективна відповідно до розроблених критеріїв, паралельно до зазначеного вище експерименту досліджувалося засвоєння поняття цілісності знань про природу, операційна здатність учнів створювати цілісності знань різних рівнів, вплив методичної системи на формування екологічної культури та ціннісних орієнтацій учнів випускних експериментальних класів початкової, основної, старшої школи (дослідженням охоплено понад 1000 учнів). Результати статистичної обробки експериментальних даних (4, 9, 11 класи) представлені на діаграмах.

Експеримент дав можливість зробити висновок, що навчальне середовище, створене за галузевим принципом (складовими його є система навчальних комплектів, розроблених відповідно до концепції цілісної природничо-наукової освіти, матеріальна база школи, що забезпечує міжпредметне вивчення учнями реальних об'єктів довкілля, узгоджена дія вчителів початкової школи та предметів природничого циклу у навчальному процесі), забезпечує засвоєння всіма учнями загальноприродничих понять, необхідних для формування цілісності знань про природу. На рівні розуміння поняття цілісності знань про природу та термінологічно-понятійний апарат, пов'язаний з ним, засвоїли 55,5 % учнів початкової школи, 53,8 % учнів основної школи, 55,7 % учнів старшої школи (мал. 2). Вмінням моделювати різні рівні цілісності знань на основі загальних закономірностей природи, розуміти необхідність цілісно розглядати і вирішувати проблеми на високому і достатньому рівні оволоділо 55,4-56,4 % учнів початкової школи, 60,6-52,8 % учнів основної школи, 66,6-57,8 % учнів старшої школи (мал. 3; 4).

Репрезентативність вибірки дозволяє отримані висновки розповсюдити з імовірністю 0,95 на всю недосліджену сукупність учнів, що перебувають у змодельованому у дослідженні навчальному середовищі.

Експериментальна робота (1994-2007 рр.) з підготовки вчителів початкової школи і предметів природничого циклу до неперервного процесу формування в учнів спільними зусиллями цілісності знань про природу, образу природи, довела, що модель методичної системи, розробленої в дослідженні, доступна вчителям за умови забезпечення їх відповідними методичними посібниками.

За результатами третього етапу експерименту розроблена модель методичного посібника для вчителів початкової, основної і старшої школи. Модель включає методичні основи формування природовідповідного навчального середовища; формування природничо-наукової картини світу, образу природи; формування уявлень і понять; методи і форми навчання; методичні особливості викладання конкретних курсів “Я і Україна. Довкілля”, “Природознавство” (5-6 класи) та “Природознавство” (10-12 класи). Розроблена модель втілена в методичних посібниках для вчителів початкової та основної школи.



Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці концепції цілісної природничо-наукової освіти і методичної системи формування у навчальному процесі цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи та конкретизується у наступному.

1. Розроблено концепцію цілісної природничо-наукової освіти, методичну систему формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи; теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність розробленої концепції та методичної системи; вирішено проблему цілісності змісту навчально-методичного забезпечення освітніх галузей “Людина і світ”, “Природознавство”.

2. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи формування цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи в умовах переходу на 12-річний термін навчання, галузевий підхід у формуванні змісту освіти і його реалізацію в навчальному процесі, що конкретизується в таких вихідних положеннях:

-- цілісність знань є умовою їх розуміння, досягнення високого рівня інтелекту учнів та зміцнення стану їхнього здоров'я;

-- експлікатом цілісності знань є підлягання всіх елементів, що складають цілісність, загальним закономірностям;

-- цілісність навчального процесу обумовлюється навчальним планом та змістом освіти, який містить скрізний стрижень інтеграції знань, методи і форми організації навчальних занять, контролю і корекції знань;

-- поняття образу світу, образу природи при викладі навчального матеріалу предметів природознавчого циклу є вихідним пунктом і результатом пізнавального процесу.

3. Розкрито сутність поняття цілісності знань про природу як результату неперервної сутнісної інтеграції трьох потоків інформації, які учень отримує в кожний момент, на кожному етапі навчання: під час безпосереднього вивчення реальних об'єктів довкілля; під час засвоєння соціального досвіду на уроках з предметів природознавчого циклу; під час узагальнення індивідуального досвіду, набутого в процесі самостійної роботи в школі та вдома.

Розкрито зміст основи неперервного формування цілісності знань про природу відповідно до вікових особливостей учнів: у 1-6 класах такою основою слугує зміст загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі) та понять, пов'язаних з ними; у 7-12 класах Ї ядро природничо-наукових знань, що являє собою систему загальних та часткових законів природи, які вивчаються в предметах природничого циклу.

4. Концепція цілісної природничо-наукової освіти втілює психолого-педагогічні умови формування цілісності знань про природу на п'яти рівнях: рівні теоретичного аналізу змісту природничо-наукової освіти (до розподілу його на предмети); рівні формування змісту природознавчих предметів; рівні формування змісту системи програм; рівні формування змісту системи навчальних комплектів до освітніх галузей “Людина і світ” та “Природознавство”; рівні результатів навчання з природознавчих предметів.

5. Методична система формування цілісності знань про природу в учнів 1-12 класів втілена в концептуально обґрунтованій системі навчальних програм та навчально-методичних комплектів до освітніх галузей “Людина і світ”, “Природознавство”. Складовими системи є підручники “Я і Україна. Довкілля” (1-4 кл.), “Природознавство. Довкілля” (5 кл.), “Природознавство” (6 кл.), “Фізика” і “Біологія” (7 кл.), відповідні навчальні посібники для учнів, в тому числі на електронних носіях, методичні посібники для вчителів. Навчально-методичне забезпечення широко апробоване, удосконалене впродовж 1994-2007 років при безпосередній участі автора дослідження.

6. Розроблено та експериментально перевірено систему підготовки у післядипломній педагогічній освіті вчителів початкових класів та предметів природничого циклу до взаємоузгодженого формування в учнів цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу та особистісно значимої системи знань -- образу природи.

7. У ході експериментального дослідження повністю підтверджено припущення про те, що цілісність знань про природу може неперервно формуватися в учнів початкової, основної, старшої школи за умов цілісності змісту природничо-наукової освіти, втілення у навчальний процес методичної системи формування цілісності змісту освітніх галузей “Людина і світ” та “Природознавство”.

Цілісність знань про природу, високі та достатні рівні розуміння природничо-наукових понять виявлено у 56,4-78,8 % учнів експериментальних класів. Здатність моделювати різні рівні цілісності знань мають 55,4-66,6 % учнів 4-11 експериментальних класів; у контрольних класах таких учнів не виявлено.

Виявлено значний вплив цілісного курсу “Довкілля” (у 1-6 класах) на мотивацію навчання, розвиток інтелекту, позитивний емоційний стан та стан здоров'я учнів.

8. Досягнуто мету дослідження -- теоретично і експериментально обґрунтовано концепцію цілісної природничо-наукової освіти, методичну систему формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи.

Розв'язані поставлені в дослідженні завдання:

-- досліджений сучасний стан розробленості та доведена актуальність обраної проблеми дослідження;

-- проаналізовані основні дидактичні категорії та поняття, пов'язані з цілісністю знань про природу, на основі аналізу розроблений термінологічно-понятійний апарат, необхідний для впровадження методичної системи формування цілісності знань про природу в практику загальноосвітньої школи;

-- виявлена сутність і структура понять цілісності знань про природу та розроблена теоретична концепція формування цілісності знань про природу, запропоновані зміни до Державного стандарту загальноосвітньої школи та модель методичної системи цілісної природничо-наукової освіти;

-- створена система навчально-методичних комплектів (програми, підручники, навчальні посібники для учнів 1-8 класів та методичні посібники для вчителів), які впроваджені в практику школи;

-- узагальнені наслідки експерименту та вказані основні напрями удосконалення природничо-наукової освіти: введення в Стандарт освітніх галузей “Людина і світ”, “Природознавство” змісту скрізного онтодидактичного стрижня інтеграції знань про природу; вивчення реальних об'єктів безпосередньо в довкіллі; забезпечення вчителів початкових класів і природничого циклу загальноосвітньої школи методичною системою формування цілісності знань про природу; створення концептуально обґрунтованої системи навчально-методичного забезпечення до освітніх галузей.

9. Школи країни забезпечені навчально-методичними комплектами для учнів 1-7 класів 12-річної школи. Учні навчаються за підручниками, виданими за державні кошти: “Я і Україна. Довкілля” (1-4 кл.), “Природознавство. Довкілля” (5 кл.), “Природознавство” (6 кл.), “Фізика” та “Біологія” (7 кл.). Водночас проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всього комплексу проблем, пов'язаних з переходом вітчизняної освіти на галузевий принцип формування змісту освіти і навчання учнів у 12-річній загальноосвітній школі. Потребують подальшого дослідження цілісність змісту інших освітніх галузей та визначення для кожної з них онтодидактичного стрижня формування цілісності знань, єдиної основи формування образу світу на всіх етапах навчання школярів; дослідження впливу цілісності знань про дійсність на стан здоров'я учнів, розвиток їхнього інтелекту, соціальної зрілості.



Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Гуз К. Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу. - Полтава: Довкілля-К, 2004. - 472 с.

2. Образовательная модель “Логика природы”. Концептуальные основы интеграции естественнонаучного образования: (Монография) / В. Р. Ильченко, К. Ж. Гуз. - М.: Народное образование. Школьные технологии, 2003. - 206 с. - 6,2 авт. арк.

3. Освітня програма “Довкілля”. Концептуальні основи інтеграції змісту природничо-наукової освіти: (Монографія) / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз. - Київ-Полтава, 1999. - 125 с. - 3,1 авт. арк.

Підручники, навчальні та методичні посібники

4. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 1 класу. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 112 с. - 2,1 авт. арк.

5. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 1 класу. - Полтава: Довкілля-К, 2007. - 112 с. - 2,1 авт. арк.

6. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Моє довкілля: Підручник для 1 класу чотирирічної школи. - Полтава: НМЦ інтеграції змісту освіти АПН України, 2001. - 63 с. - 1,7 авт. арк.

7. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 2 класу. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 128 с. - 2,3 авт. арк.

8. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р. Довкілля-1. Запитую довкілля: Підручник. - Полтава: Постметодика, 1997. - 68 с. - 1,6 авт. арк.

9. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Ільченко О. Г., Собакар С. І. Довкілля-2(3). Спостерігаю довкілля: Підручник. - Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2000. - 104 с. - 2,2 авт. арк.

10. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Ільченко О. Г., Собакар С. І. Довкілля-2: Пробний підручник для учнів 2(3) класу. - Полтава: Постметодика, 1998. - 104 с. - 2,2 авт. арк.

11. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 3 класу. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 176 с. - 2,9 авт. арк.

12. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О. Г. Довкілля-3(4). Досліджую довкілля: Підручник для 3(4) класу. - Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 1999. - 132 с. - 3,1 авт. арк.

13. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О. Г. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 4 класу. - Полтава: Довкілля-К, 2004. - 176 с. - 2,0 авт. арк.

14. Ильченко В. Р., Гуз К. Ж. Я и Украина. Окружающий мир: Учебник для 4 класса общеобразов. учеб. завед. - К.: Генеза, 2004. - 176 с. - 3,5 авт. арк.

15. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Булава Л. М. Природознавство: Підручник для 5 класу загальноосв. навч. закл. - 2-ге вид., перероб. - К.: Генеза, 2003. - 144 с. - 2,3 авт. арк.

16. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж, Булава Л. М. Природознавство: Підручник для 5 класу. - К.: Генеза, 1999. - 150 с. - 2,3 авт. арк.

17. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-5: Підручник для 5 класу. - Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2000. - 108 с. - 2,8 авт. арк.

18. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-5. Посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 5 класу: Навч. посіб. - К.: Торг.-вид. бюро ВНV, 1996. - 305 с. - 4,3 авт. арк.

19. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-5. Посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 5 класу: Навч. посіб. - Полтава: Полтавський літератор, 1994. - 67 с. - 1,8 авт. арк.

20. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-6: Підручник для 6 класу середніх загальноосвіт. шк. - Полтава: НМЦ інтеграції змісту освіти АПН України, 2000. - 96 с. - 2,9 авт. арк.

21. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Рибалко Л. М. Природознавство: Підручник для 6 класу загальноосвіт. навч. закл. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 160 с. - 3,1 авт. арк.

22. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Природознавство. Довкілля: Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів - Полтава: Довкілля-К, 2005. - 160 с. - 3,2 авт. арк.

23. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-6: Навч. посіб. з інтегрованого курсу знань для учнів 6 класу. - К.: Торг.-вид. бюро ВНV, 1996. - 304 с. - 3,9 авт. арк.

24. Ильченко В. Р., Гуз К. Ж., Рыбалко Л. Н. Природоведение: Учебник для 6 класу - Полтава: Довкилля-К, 2006. - 160 с. - 3,1 авт. арк.

25. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Водолазська Т. В. Викладання довкілля в початковій школі. Загальні питання: Посіб. для вчителів. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 37 с. - 0,9 авт. арк.

26. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Водолазська Т. В. Викладання курсу “Я і Україна. Довкілля” в 1 класі: Посіб. для вчителів. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 80 с. - 1,2 авт. арк.

27. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В. Викладання курсу “Я і Україна. Довкілля” в 2 класі: Посіб. для вчителів. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 48 с. - 0,7 авт. арк.

28. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Водолазська Т. В. Викладання курсу “Я і Україна. Довкілля” в 3 класі: Посіб. для вчителів. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 152 с. - 2,7 авт. арк.

29. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О.Г. Викладання курсу “Я і Україна. Довкілля” в 4 класі: Посіб. для вчителів. - Полтава: Довкілля-К, 2004. - 128 с. - 2,5 авт. арк.

30. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Методика викладання курсу “Природознавство. Довкілля” в 5-6 класах: Посіб. для вчителів. - Полтава: Довкілля-К, 2005. - 144 с. - 2,6 авт. арк.

31. Гуз К. Ж. Наукові основи інтеграції природничих знань у стандарті природничо-наукової освіти // Технології інтеграції змісту освіти: Зб. наук. праць. - Київ-Полтава: НМЦ інтеграції змісту освіти АПН України, 2002. - Вип. 1. - С. 63-67.

32. Гуз К. Ж. Концептуальні основи цілісної природничо-наукової освіти // Формування природничо-наукової картини світу в учнів середньої школи: Навч. посіб. - Полтава: Довкілля-К, 2005. - С. 4-16.

33. Водолазська Т. В., Гуз К. Ж., Криштопа Н. В. Я і Україна. Довкілля. Зошит для 1 класу: Навч. посіб. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 51 с. - 1,1 авт. арк.

34. Водолазська Т. В., Гуз К. Ж., Криштопа Н. В. Я і Україна. Довкілля. Зошит для 2 класу: Навч. посіб. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 39 с. - 0,6 авт. арк.

35. Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Сєдих К. В. Я і Україна. Довкілля: Щоденник досліджень для 3 класу: Навч. посіб. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 35 с. - 0,7 авт. арк.

36. Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О. Г. Я і Україна. Довкілля. Щоденник досліджень: Навч. посіб. для 4 класу - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 56 с. - 1,3 авт. арк.

37. Ільченко О. Г., Мащенко О. М., Гуз К. Ж. Зошит та щоденник досліджень з природознавства: Навч. посіб. для 5 класу - Полтава: Довкілля-К, 2003. - 68 с. - 1,4 авт. арк.

38. Гуз К. Ж., Мащенко О. М., Ільченко О. Г. Природознавство. Довкілля. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посіб. для 5 класу загальноосвітн. навч. закл. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 56 с. - 1,0 авт. арк.

39. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Рибалко Л. М. Природознавство. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посіб. для 6 класу загальноосвіт. навч. закл. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 48 с. - 0,9 авт. арк.

Програми

40. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна // Програми для середньої загальноосвітньої школи. - К.: Початкова школа, 2001. - С. 187-200. - 0,2 авт. арк.

41. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна (Довкілля). 1-4 класи. Довкілля. 5-6 класи // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство: Довкілля. Я і Україна: Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Географія. Еволюція природничо-наукової картини світу. 1-11 класи. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - С. 7-44. - 0,9 авт. арк.

42. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна. Довкілля // Програми для середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи). - К.: Початкова школа, 2006. -С. 277-303. - 0,3 авт. арк.

43. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля. 1-6 класи // Програми для середньої загальноосвітньої школи. Природознавство: Довкілля. Я і Україна: Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Еволюція природничо-наукової картини світу. - К.: Перун, 1996. - С. 14-62. - 0,5 авт. арк.

44. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна. Довкілля // Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. - К.: Початкова школа, 2003. - С. 185-200. - 0,3 авт. арк.

45. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Булава Л. М. Природознавство. 5 клас. // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Шкільний світ, 2001. - С. 9-13. - 0,1 авт. арк.

46. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Фізика. 7-9 класи // Програми для середньої загальноосвітньої школи. Природознавство: Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Еволюція природничо-наукової картини світу. - К.: Перун, 1996. - С. 180-190. - 0,2 авт. арк.

47. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Фізика з елементами астрономії. 7-11 класи // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство: Довкілля. Я і Україна: Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Географія. Еволюція природничо-наукової картини світу. 1-11 класи. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - С. 45-75. - 0,5 авт. арк.

48. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Коваленко В. С. Еволюція природничо-наукової картини світу. 10-11 класи // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство: Довкілля. Я і Україна: Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Географія. Еволюція природничо-наукової картини світу. 1-11 класи. - Полтава: Довкілля-К, 2003. - С. 167-178. - 0,2 авт. арк.

Статті у провідних фахових виданнях

49. Гуз К. Ж. Інтеграція як дидактичний принцип формування природничо-наукових знань учнів // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - № 6, ч. ІІ. - С. 130-131.

50. Гуз К. Ж. Досягнення і перспективи освітньої програми “Довкілля” // Постметодика. - 1999. - № 2. - С. 34.

51. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р. Програми інтегрованого курсу “Довкілля” для 1-3(4) класів // Початкова школа. - 1999. - № 10, 11. - С. 58-61, с. 51-54. - 0,5 авт. арк.

52. Гуз К. Ж. Довкілля - предмет загальноосвітньої школи // Початкова школа. - 1999. - № 10. - С. 57-58.

53. Гуз К. Ж. До продуктивної освіти // Постметодика. - 2000. - № 3. - С. 9-11.

54. Гуз К. Ж. Державний стандарт природничо-наукової освіти з огляду на її цілісність // Педагогіка і психологія. - 2000. - № 7. - С. 29-36.

55. Гуз К. Ж. Природовідповідність освітньої програми “Довкілля” // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Київ-Запоріжжя, 2000. - № 17. - С. 107-113.

56. Гуз К. Ж. Методологічні основи експертної оцінки технології // Імідж сучасного педагога. - 2001. - № 3-4. - С. 18-23.

57. Гуз К. Ж. Модель освіти “Довкілля” в аспекті продуктивності природничо-наукових знань школярів // Наукові записки. - Кіровоград: РВЦ Кіровоградський державний педагогічний університет, 2001. - Вип. 32, Ч. І. - С. 91-95.

58. Гуз К. Ж. Новая образовательная модель “Логика природы” (“Довкілля”) в учебном плане украинских школ // Народное образование. - 2002. - № 1. - С. 131-141.

59. Гуз К. Ж. “Довкілля” у вашій школі // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 35-38.

60. Гуз К. Ж. Цілісність знань про дійсність та школи здоров'я // Імідж сучасного педагога. - 2002. - № 8-9. - С. 28-32.

61. Гуз К. Ж. До критеріїв оцінювання цілісності знань учнів про природу // Імідж сучасного педагога. - 2002. - № 2. - С. 24-28.

62. Гуз К. Ж. Цілісність знань як умова їх розуміння // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць - Запоріжжя, 2002. - Вип. 24. - С. 69-73.

63. Гуз К. Ж. До питання “система”, “системний підхід” // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2002. - Вип. 25. - С. 127-132.

64. Гуз К. Ж. До цілісності та продуктивності знань про природу через узагальненість і фундаментальність // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 4. - С. 6-9.

65. Гуз К. Ж. Методи та форми організації навчання в процесі формування цілісності знань про природу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Київ-Запоріжжя, 2003. - С. 85-92.

66. Гуз К. Ж. Зміст уявлення про матерію та матеріальну єдність світу в процесі формування цілісності знань про природу в учнів загальноосвітньої школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Київ-Запоріжжя, 2003. - Вип. 26. - С. 27-35.

67. Гуз К. Ж. Цілісність змісту дошкільної та шкільної освіти // Нова педагогічна думка. - 2003. - № 11. - С. 4-7.

68. Гуз К. Ж. Модель освіти “Довкілля” в світлі ідей В. О. Сухомлинського // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 9. - С. 34-36.

69. Гуз К. Ж. Уявлення про рух матерії в процесі формування цілісності знань про природу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. - Київ-Запоріжжя, 2003. - Вип. 27. - С. 124-130.

70. Гуз К. Ж. Інтерактивні уроки серед природи під час вивчення курсу “Довкілля” // Постметодика. - 2004. - № 5. - С. 19.

71. Гуз К. Ж. Модель світу учня і вчителя // Імідж сучасного педагога. - 2004. - № 6. - С. 47-51.

72. Гуз К. Ж. Вивчення довкілля як умова формування природовідповідного образу світу учня // Зб. наук. праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 2005. - Вип. 6. - С. 123-128.

73. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Коваленко В. С. Концептуальні основи формування інтегрованих природознавчих курсів у старшій школі // Імідж сучасного педагога. - 2005. - № 9-10. - С. 24-27. - 0,2 авт. арк.

74. Гуз К. Ж. Системотвірні чинники формування змісту природознавчих курсів профільної школи // Імідж сучасного педагога. - 2006. - № 5-6. - С. 63-66.

75. Гуз К.Ж., Водолазська Т.В. Методичні рекомендації для вчителів щодо вивчення “Довкілля” в 1-4 класах // Початкова школа. - 2006. - № 11. - С. 18-21. - 0,2 авт. арк.

76. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування змісту освітньої галузі // Імідж сучасного педагога. - 2007. - № 3. - С. 11-13.

Матеріали наукових конференцій

77. Гуз К. Ж. Система інтегрованих курсів з природознавства в загальноосвітній школі // Педагогічна практика та філософія освіти: Міжн. наук.-практ. конф. 25-26 листопада 1997 р. - Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, 1997. - С. 46-48.

78. Гуз К. Ж. Оздоровлення дітей на уроках серед природи під час вивчення курсу “Довкілля” // Роль народних традицій у формуванні здорового способу життя: соціально-педагогічні проблеми (на виконання Національної програми “Діти України”): Наук.-практ. конф. Полтава, 25-26 листопада 1998 р. - Полтава, 1998. - С. 38-40.

79. Гуз К. Ж. Продуктивна природничо-наукова освіта як втілення ідей М. В. Остроградського // Педагогіка математики і природознавства: IV Всеукр. читання, присвячені пам'яті М. В. Остроградського. 4-5 жовтня 2000 р. - Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2000. - С. 98-101.