Основні дидактичні цілі виробничого навчання під час вивчення учнями операцій
Роботи комплексного характеру як спосіб виробничого навчання учнів в навчальних майстернях. Форми організації навчально-виробничої діяльності. Методичні вимоги до структурних елементів уроку вивчення операційних тем. Види інструктажів та їх значення.
Рубрика | Педагогика |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.06.2014 |
Размер файла | 68,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сьогодні модель традиційного навчання залишається основною в організації та проведенні сучасного уроку. Вона істотно змінюється, але в її основі залишаються класична педагогіка та методика зі своїм понятійним апаратом і традиціями.
Серед існуючих сьогодні стратегій навчання можна виділити такі основні групи:
· дедуктивне пряме навчання: лекції, міні-лекції, опитування, покази, демонстрації тощо;
· інтерактивне (взаємодіюче) навчання: дискусії з «відкритою відповіддю»; робота в малих групах, які співпрацюють між собою; інтерв'ювання; генерація ідей за допомогою «мозкової атаки»; активні громадські дії (такі як листи, звернення, листівки, плакати, реклама тощо); вираження своїх думок і почуттів невербальними засобами; розробка власних проектів;
· індуктивне навчання (ґрунтується на досвіді тих, хто навчається): ділові ігри (рольові, сюжетні, розвивальні, ситуаційні);
· самостійне навчання: письмові роботи, реферати, публікації, навчальні проекти (курсові та дипломні проекти, творчі роботи).
Це ті стратегії навчання, які використовують педагоги для ефективного проведення не тільки навчання, спрямованого на надбання знань, умінь та навичок тих, хто навчається, а й для забезпечення активного впливу на розвиток їх особистості: здатність приймати рішення і відповідати за них.
Досвід роботи більшості педагогів свідчить, що найбільш ефективним за результатами є інтерактивне навчання, в основі якого лежать принципи:
- безпосередньої участі кожного учня, що зобов'язує педагога зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми;
- взаємного інформаційного, духовного збагачення.
Отже, формат сучасного уроку - це урок з використанням ідеї креативної освіти, а інтерактивні технології, методи і форми навчання є оптимальними для вирішення суспільних завдань з формування майбутнього робітника з розкутим, критичним та креативним мисленням.
1.7 Методичні вимоги до структурних елементів уроку виробничого навчання
Вступний інструктаж сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного, безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань.
В процесі вступного інструктажу майстер конкретизує і поглиблює теоретичні знання, набуті учнями на уроках спецтехнології, демонструє нові операції і прийоми трудової діяльності, організовує тренувальні вправи для перевірки доступності і посильності нової навчальної інформації.
Алгоритм проведення вступного інструктажу
повідомлення теми і мети уроку;
цільова установка учнів;
перевірка знань, умінь і навичок за матеріалами уроків, взаємопов'язаних з метою уроку і необхідних для його проведення;
пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи;
пояснення нової теоретичної навчальної інформації;
демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності (рекомендації щодо проведення показу трудових дій наведені в табл.4.5);
ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами і приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та з вимогами охорони праці при роботі з ними;
вивчення інструкційної та інстукційно-технічної (технологічної) документації;
пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань;
інформація про типові помилки та способи їх попередження;
опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу;
відповіді на запитання учнів.
Типові недоліки проведення вступного інструктажу:
неправильно визначено структуру інструктажу;
матеріал інструктажу не ув'язаний з матеріалом загальнотехнічних і спеціальних дисциплін та попередніх уроків виробничого навчання;
дублювання навчального матеріалу спецпредметів;
не проводиться або проводиться методично та технічно неправильно показ трудових прийомів, дій, рухів та пояснення технологічного процесу в цілому;
не використовується або використовується методично неправильно навчально-інструкційна та технологічна документація;
не використовується або використовується педагогічно і технічно неправильно наочні прилади, технічні засоби навчання;
не використовуються або недостатньо використовуються новинки техніки, технології, передового досвіду;
не проводиться або проводиться тільки шляхом усного опитування перевірка доступності і посильності нового навчального матеріалу;
не демонструється раціональна організація робочих місць під час виконання трудової діяльності;
не проводиться відповідь на запитання учнів.
Поточний інструктаж сукупність методів виробничого навчання, при використані яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.
Основна мета цього структурного елемента уроку виробничого навчання формування, закріплення та удосконалення умінь і навичок трудової діяльності.
Реалізація поточного інструктажу передбачає:
видачу завдань для самостійної роботи учнів;
пояснення послідовності виконання завдань;
закріплення учнів за робочими місцями;
повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів;
індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів.
Приблизні цілі обходів робочих місць:
перевірка правильності організації робочих місць учнів та додержання ними правил охорони праці;
перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт;
перевірка умінь користування кресленнями, інструкційними та технологічними картами;
надання допомоги учням;
перевірка ходу виконання робіт (міжопераційний контроль);
перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу;
приймання та оцінка робіт.
Рекомендації майстру при проведенні поточного інструктажу:
вникати у роботу кожного учня, не випускаючи с поля зору роботу всієї групи;
розвивати в учнів здібності аналізувати свою роботу;
заохочувати учнів до самостійності та свідомої активності;
спостерігати за раціональним використанням учнями урочного часу;
заохочувати учнів до самоконтролю, формувати уміння знаходити причини помилок та засоби їх усунення;
виховувати в учнів звичку правильної організації робочого місця та забезпечення безпечних умов праці.
Типові недоліки проведення поточного інструктажу:
немає чіткої системи практичної діяльності учнів;
немає чіткої системи в організації поточного інструктування учнів;
не застосовуються або недостатньо застосовуються методичні засоби розвитку в учнів самостійності та технічного мислення;
не враховується відсутність умінь і навичок учнів у користуванні навчально-інструктивною і технологічною документацією;
не беруться майстром до уваги порушення учнями правил організації робочих місць та охорони праці;
формально проводяться цільові обходи;
не робиться міжопераційний контроль якості виконуваних робіт;
не оголошуються критерії оцінювання виконаних робіт.
Заключний інструктаж підведення підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувались на уроці; об'єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності.
Основна мета цього інструктажу на основі фіксації досягнень і недоліків показати учням, чому вони навчилися на уроці, оцінити рівень їх досягнень і творчої активності.
Проведення заключного інструктажу передбачає:
аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, яку отримали на уроці;
аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення;
повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці;
аналіз додержання вимог охорони праці, організації робочих місць учнів;
розглядання випадків нераціонального використання урочного часу;
видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.
Методика видачі домашнього завдання
Мета домашньої навчальної роботи учнів:
закріплення, удосконалення і систематизація набутих на уроці знань, умінь;
осмислення та узагальнення виробничого досвіду;
підготовка до наступного заняття;
знайомство з варіативними джерелами знань для отримання додаткової інформації за темою наступного уроку.
Вимоги до змісту домашніх завдань:
практична спрямованість;
реальний та творчий характер змісту;
зв'язок змісту практичних завдань з теоретичними знаннями та раніше надбаним досвідом;
постійне підвищення складності;
диференціація за складністю залежно від інтелекту учнів та рівня їх підготовленості.
Рекомендації щодо підвищення ефективності заключного інструктажу:
завжди на перший план виносити підведення підсумків виконання навчальних завдань уроку на підставі аналізу успіхів та недоліків діяльності учнів;
не акцентувати увагу на помилках учнів, якщо їх причиною є недосвідченість;
починати аналіз діяльності учнів на прикладі їх досягнень;
всебічно залучати учнів до активного обговорення підсумків уроку;
аналіз підсумків уроку проводити об'єктивно та аргументовано;
додержуватись педагогічного такту;
широко практикувати порівняння робіт, виконаних учнями, із зразками-еталонами;
практикувати доручати проведення аналізу підсумків діяльності учнів відмінникам з професійної підготовки як метод стимулювання;
практикувати виставлення комплексних оцінок (за знання теорії та уміння застосовувати їх на практиці).
Типові недоліки проведення заключного інструктажу:
підведення підсумків не проводяться взагалі або проводяться формально;
аналіз підсумків уроку починається з помилок, яких припускалися учні під час уроку;
не видається домашнє завдання або не пояснюються способи його виконання;
не обґрунтовується оцінка роботи учнів на уроці;
аналіз підсумків уроку не орієнтований на усунення причин недоліків в діяльності учнів;
зауваження майстра під час аналізу не носять педагогічного та виховного характеру.
2. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА
2.1 Проектування і особливості побудови уроків виробничого навчання в навчальних майстернях
Термін «проектування» почали застосовувати в професійній педагогіці в зв'язку з упровадженням технологізації навчально-виробничого процесу. Педагогічне проектування можна розглядати як попередню розробку основних деталей майбутньої діяльності педагога й учнів, а саме: розробку педагогічних об'єктів і моделей ефективної діяльності педагога й учнів. За думкою С.Я. Батишева, застосування педагогічного проектування сприяє розвитку конструктивної творчості в діяльності педагога, розвитку і саморозвитку особистості учнів.
Результатом проектування є обґрунтований вибір дидактичних компонентів навчального процесу. Тобто проектування навчального процесу можна розглядати, як системно обґрунтований вибір дидактичних цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання та адекватних їм методів контролю у відповідності до поставлених цілей з урахуванням рівня засвоєння знань, умінь і навичок, індивідуальних особливостей учнів. Проектування робить педагогічну діяльність технологічною, тому що задає певну послідовність етапів і процедур цієї діяльності.
Таким чином, діяльність викладача з проектування процесу навчання полягає у формуванні цілей, виборі методів, форм організації і засобів навчання і характеризується трьома основними складовими: видом управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, видом інформаційного процесу, типом засобів у передачі інформації.
Проектування має такі етапи:
На першому етапі передбачається:
постановка діагностичних цілей;
вибір адекватної цілям і умовам конкретної технології навчання;
визначення та аналіз змісту навчання, розмежування навчальних одиниць, розробка логічної схеми їх вивчення.
На другому етапі в розробку пакету технологічних процедур входить:
вибір організаційних форм, що відповідають дидактичному процесу;
вибір змісту та обсягу знань і вмінь для актуалізації, необхідної для роботи в даній навчальної одиниці;
підготовка і збір матеріалів для формування мотиваційного компоненту дидактичного процесу з наступним його включенням у зміст навчальної дисципліни;
визначення обсягу нового навчального матеріалу, що засвоюється у процесі занять і самостійно.
Третій етап передбачає розробку пакету методичного інструментарію викладача - проекту майбутнього навчального процесу в даній групі, де цілісно обґрунтовано провідні параметри, що забезпечують успіх навчання: цілі, діагностика, варіативність репродуктивних і творчих завдань, корекційний матеріал.
Четвертий етап передбачає розробку діагностичних завдань, форми яких вибирає викладач у залежності від професійно-фахової спрямованості студентів.
П'ятий - систематизація проектно-педагогічної документації, опис методико-організаційних умов досягнення прогнозованих результатів навчання, апробація проекту на практиці та корекція обраної технології.
Істотна відмінність проектування від планування навчального процесу полягає у тому, що освітні цілі задаються на діагностичній основі і систематично коректуються в процесі навчання. Проект можна розглядати як стратегію, а план як тактику на етапі адаптації до реальних умов навчального процесу.
2.2 Особливості проведення уроків виробничого навчання при вивченні операційних тем програми
Основна частина уроку виробничого навчання з вивчення операційних тем полягає у виконанні вправ самостійної роботи учнів. Вправи, що застосовуються у виробничому навчанні, складають цілу систему і розподіляються на вправи з виконання трудових прийомів, трудових операцій, трудових процесів. Операційно-комплексна система виробничого навчання передбачає послідовне вивчення трудових дій в порядку їх ускладнення.
На першому уроці учні знайомляться з майбутньою професією, правилами охорони праці і внутрішнього розпорядку та режимом навчального закладу. Майстру необхідно ознайомити учнів з обладнанням, на якому вони будуть працювати, зразками готової продукції, інструментами, пристосуванням, робочими місцями.
На вступному інструктажі при вивченні нової теми майстер характеризує її в такій послідовності: повідомляє кількість годин на вивчення теми, розкриває її значущість для майбутньої професії, знайомить учнів з навчально-виробничими роботами, послідовністю їх виконання.
Далі вступний інструктаж проводиться за конкретними питаннями уроку. Спочатку необхідно націлити учнів на конкретний результат уроку, а саме: визначити практичні знання, уміння та навички, які учні повинні придбати в результаті виконуваної роботи. Дається мотиваційна установка з метою свідомого вивчення навчального матеріалу.
Наступний етап - це ознайомлення учнів з технічними вимогами до робіт, демонстрація зразків, еталонів майбутньої роботи. Майстер відновлює, конкретизує, поглиблює в учнів необхідні знання з предметів спеціальної технології, матеріалознавства, креслення тощо; знайомить учнів з навчально-технічною документацією.
Важливого значення при вивченні операцій набуває правильна методика показу майстром прийомів роботи. Якщо показ прийомів ведеться з робочого місця майстра виробничого навчання, необхідно звернути увагу на його організацію, щоб всім учням з їх робочих місць добре було видно рухи та дії майстра. При іншій організації навчальна група може збиратися біля робочого місця учня, або біля спеціально підібраного обладнання, на якому майстер проводить показ і пояснення трудового процесу.
Спочатку показ прийомів проводиться в нормальному робочому темпі, потім уповільнено з зупинками в характерних місцях і знов у робочому темпі. Пояснення та показ трудових дій повинні проводитись у доступній для учнів формі, з використанням інструкційної карти, наочних посібників. При цьому увагу учнів треба зосередити на одній визначеній дії. Це може бути поза, хватка інструмента чи структура рухів. Пояснення повинні супроводжувати відповідні дії, які необхідні не тільки для усвідомлення, покращення сприйняття нового, але й для закріплення кожного етапу роботи, а також всієї роботи в цілому. Тому пояснення повинні попереджувати, супроводжувати, завершувати показ прийомів роботи.
Рекомендації щодо проведення показу трудових дій
№ п/п |
Діяльність майстра |
Діяльність учнів |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Пояснити призначення сформованих умінь |
Уяснення значущості трудового процесу професійній діяльності |
|
2 |
Показати весь трудовий процес у нормальному темпі |
Спостереження, цілісне сприймання трудового процесу. |
|
3 |
Виділити операції, прийоми та основні дії в трудовому процесі |
Аналіз складу та структури трудової діяльності. |
|
4 |
Показати окремі операції, прийоми та пояснити способи їх виконання за інструкційною картою |
Уяснення способів виконання кожної операції, прийомів роботи згідно з інструкційною картою |
|
5 |
Сформувати питання для аналізу інструкційної карти |
Відповіді на питання |
|
6 |
Показати весь трудовий процес в уповільненому темпі |
Сприйняття трудового процесу |
|
7 |
Запропонувати декільком учням відтворити показані операції |
Спостереження, усвідомлення, аналіз, відтворення |
|
8 |
Проаналізувати помилки учнів |
Аналіз прийомів роботи |
|
9 |
Повторити весь трудовий процес в нормальному темпі |
Уявне відтворення всього трудового процесу |
Особливу увагу учнів треба звернути на правила охорони праці. Подальші етапи вступного інструктажу:
перевірка засвоєння і пробне виконання прийомів учнями;
пояснення та повторний показ тих елементів, при виконанні яких більшість учнів допускали помилки;
пояснення способів контролю процесу і результатів праці;
розгляд питань організації робочого місця.
Організація роботи учнів частково залежить від наявності обладнання. При неможливості вивчення теми фронтально, група розподіляється на бригади, вступний інструктаж проводиться для всієї групи; перша бригада приступає до роботи. Інші бригади вивчають тему згідно графіка переміщення по робочих місцях і на вступному інструктажі тільки пригадують те, що пояснював і показував майстер.
Якщо проводиться розчленований вступний інструктаж, то пояснення та показ трудових прийомів сполучаться з пробним виконанням учнями прийомів.
Після вступного інструктажу учні починають виконання вправ з відпрацювання правильних трудових рухів, прийомів або операцій.
Поточне інструктування переважно проводиться індивідуально з використанням різних методичних прийомів:
своєчасне попередження та виправлення помилок;
додаткове інструктування з показом трудових прийомів на робочому місці учня;
розчленування прийому на окремі вправи, рухи (якщо це можливо);
безпосереднє керівництво рухами учня при виконанні прийому;
розвиток в учнів загально-професійних умінь;
виховання акуратності, відповідальності в роботі.
При особистісно-орієнтованому навчанні більшої допомоги з боку майстра потребують слабкі учні, а до сильних ставляться підвищені вимоги (бажано, щоб вони працювали за індивідуальним планом роботи).
Під час утруднення при самостійному виконанні роботи доцільно надавати учням непряму допомогу, а в ході бесіди шляхом навідних питань навести учня на правильне прийняття рішення. Треба пам'ятати, що в процесі навчання частину знань учень повинен здобути самостійно.
При проведенні колективного поточного інструктажу майстер зупиняє роботу всіх учнів і вказує на допущені помилки, відхилення чи неточності в роботі. Разом з учнями визначаються причини помилок та шляхи їх попередження і усунення. Майстер ще раз демонструє невірно виконаний учнями прийом, або елемент прийому, кілька учнів повторюють його дії, останні спостерігають за ними. Переконавшись в тому, що учні усвідомили свої помилки і зможуть правильно виконати вправи, майстер дозволяє їм продовжити роботу.
Підвести підсумки уроку дозволяє аналіз відповідей на вступному інструктажі та спостереження майстра за ходом самостійної роботи учнів. На заключному інструктажі майстер дає оцінку роботи кожного учня і групи в цілому. Бажано, щоб учні також брали участь в аналізі та оцінюванні виконаних навчально-виробничих робіт.
2.3 Методика проведення уроку виробничого навчання при виконанні комплексних робіт
Завдання уроку з виконання комплексних робіт суттєво відрізняються від завдань уроку по вивченню операцій.
При вивченні комплексних робіт завдання уроку можна сформулювати таким чином:
формування в учнів складних умінь і навичок;
формування умінь планування та обґрунтування послідовності виконання роботи;
удосконалення навичок швидкого, точного виконання операцій;
розвиток технічного і технологічного мислення;
формування професійної самостійності;
навчання передовим методам праці.
Структура уроку має такі ж елементи, як і при вивченні операцій (організаційна частина, вступний інструктаж, поточний інструктаж, заключний інструктаж), але форма їх проведення змінюється. Організаційними формами в цей період переважно є бригадна та індивідуальна. Практично відсутня фронтальна форма навчання. Бригади виконують завдання згідно графіка переміщення по робочих місцях.
Зміст уроків складається з виконання простих комплексних робіт (що виконуються після вивчення окремих операцій) і складних комплексних робіт (що виконуються після вивчення всіх операцій).
Учні працюватимуть над різними однотипними завданнями, які треба розібрати на вступному інструктажі. Докладно розібрати всі роботи неможливо, тому майстер вибирає типові. Зміст типового вступного інструктажу при виконанні комплексних робіт:
оголошення мети, навчальних задач уроку;
вивчення технічної, інструкційно-технологічної документації, технічних вимог, норм часу на виконання робіт;
аналіз технологічних процесів, складених учнями, корегування, виправлення помилок;
розподіл учнів на бригади;
аналіз особливостей в роботі кожної бригади.
При проведенні вступного інструктажу майстер нагадує учням особливості виконання знайомих операцій. Складні операції або ті, що виконуються вперше, майстер детально пояснює і демонструє.
Наприкінці вступного інструктажу майстром обов'язково даються вказівки щодо безпечних методів праці, нагадуються правила охорони праці.
Якщо майстер обрав бригадну форму організації учнів на уроці, то вступний інструктаж проводиться спочатку загальногруповий (з виконання типових операцій), а потім побригадний. Учні повинні навчитися сполучати основні операції, планувати свою роботу, виконувати складні операції правильно і точно. Після перевірки засвоєння питань вступного інструктажу учні допускаються до самостійної роботи.
Поточний інструктаж проводиться у формі самостійної роботи учнів і цільових обходів робочих місць. Перевіряються уміння учнів правильно обрати інструменти, режими роботи, дотримання норм часу на виконання завдання, правильність і точність в роботі. Особливу увагу необхідно звертати на міжопераційний контроль. Крім цього майстер повинен надавати індивідуальну допомогу, якщо є загроза допущення браку, порушення правил охорони праці.
В процесі проведення поточного інструктажу майстру необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати свою роботу, раціонально використовувати робочий час, здійснювати самоконтроль.
При оцінюванні роботи учнів майстер повинен враховувати безпомилкове виконання учнями кожного прийому, деталі або виробу в цілому, дотримання ними технічних умов. Якщо в роботі учні припустились помилок, майстер в процесі індивідуальної бесіди виявляє їх причини. Перед початком самостійної роботи учням обов'язково повідомляються критерії оцінювання знань і умінь з урахуванням самостійності у виконанні завдань. Важливо навчити учнів самостійно оцінювати свою роботу. При цьому вони повинні не тільки визначити параметри оцінювання і їх відповідність технічним вимогам, але й обґрунтувати своє рішення.
Заключний інструктаж уроку проводиться традиційно, у формі бесіди. Аналізу підлягають не тільки практичні дії учнів, впродовж всього уроку, але й знання питань теорії. Важливого значення набуває аналіз виконаних робіт, закріплення і узагальнення виробничо-технічного досвіду, визначення нового, що було отримано на уроці.
Кожний урок має свої особливості, його проектування - це творчий процес, тому можна тільки пропонувати типові питання для обговорення на заключному інструктажі:
правильність експлуатації обладнання;
аналіз виконання норм виробітку та якості роботи;
дотримання технологічного процесу відповідно до заданих режимів і аналіз причин відхилень;
аналіз ефективності використання передового виробничого досвіду;
шляхи економії матеріалів, електроенергії;
дотримання правил охорони праці.
У разі проведення між бригадами змагання, підводяться його підсумки та оголошуються переможці.
Характер домашніх завдань на етапі вивчення комплексних робіт ускладнюється. Учні не тільки повторюють навчальний матеріал з теорії, але й можуть виконувати креслення, технічні розрахунки, самостійно розробляти технологічні процеси, доповнюють зміст неповних інструкційно-технологічних карт тощо.
Проведення уроків у відповідності з програмними вимогами до змісту і результатів навчання, методично правильна організація уроку з використанням сучасних засобів - це умови проведення результативного ефективного уроку будь-якого типу і виду.
2.4 Методика проведення контрольно-перевірочного уроку
Контрольно-перевірочні уроки проводяться з метою визначення рівня підготовки учнів за певний період навчання, виявлення недоліків в знаннях і уміннях учнів та їх причин, одержання даних для атестації.
Контроль проводиться у відповідності з навчальною програмою, з урахуванням вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти за професіями.
Структура контрольно-перевірочного уроку складається з таких структурних елементів: організаційна частина, вступний інструктаж, самостійна робота учнів, заключний інструктаж. Порівняно з іншими типами уроків методика проведення окремих елементів уроку змінюється за змістом і витратами часу.
Зміст уроку - самостійне виконання учнями контрольних завдань. При цьому учні демонструють такі загально-професійні уміння та навички, як організація робочого місця, вибір інструментів, пристосувань, вибір технологічної послідовності виконання робіт.
На вступному інструктажі майстер виробничого навчання коротко знайомить учнів із змістом контрольної роботи і умовами її проведення. Інші елементи вступного інструктажу відсутні, тому кількість часу на його проведення зменшується до 5% від загального часу уроку. Спостереження за самостійною роботою учнів тривають біля 5 годин (90%). Майстру треба оцінити не тільки правильність і терміни виконання операцій, але й визначити рівень усвідомленості учнів, їх уміння обґрунтувати свої дії.
Заключний інструктаж проводиться з метою підбиття підсумків уроку. Він складає приблизно 5% навчального часу уроку. Майстер звертає увагу на позитивні та негативні моменти в роботі учнів, дає їм оцінку з обов'язковою аргументацією.
3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
3.1 Розробка плану-конспекту уроку виробничого навчання по операційній темі програми
3.2 Охорона праці та безпека життєдіяльності в навчальних майстернях під час навчання учнів з професії «Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування»
1. Загальні положення
1.1 Інструкція з охорони праці під час проведення робіт з професії: "Електрослюсар (слюсар) черговий і по ремонту обладнання встановлює вимоги охорони праці під час виробничого навчання і виконання робіт на робочих місцях за професією "Електрослюсар (слюсар) черговий і по ремонту обладнання", у виробничих майстернях і в інших місцях, де згідно з планами та програмами виробничого навчання учні виконують практичні роботи і одержують навички безпечного виконання робіт.
1.2 При розробці інструкції враховано вимоги Закону України «Про охорону праці», а також відомості та вимоги, що внесені на підставі: аналізу документів з охорони праці для професії " Електрослюсар (слюсар) черговий і по ремонту обладнання".
описів і характеристик робіт; вимог технологічних регламентів з охорони праці до виробничих процесів, устаткування;
наявності характерних небезпечних факторів і способів захисту від їхньої шкідливої дії на людину;
аналізу характерних обставин і причин найбільш імовірних аварійних ситуацій, нещасних випадків і професійних захворювань;
вивчення досвіду організації охорони праці, безпечних методів і професійних захворювань;
1.3 Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для учнів, їх невиконання є порушенням навчальної та трудової дисципліни, за яке до них застосовуються заходи виливу відповідно до чинного законодавства. Після отримання інструктажу учні повинні поставити свій підпис в журналі інструктажу з ОП та ПБ.
1.4 Відповідальність за розробку інструкцій з охорони праці на робочому місці за професією «Електрослюсар (слюсар) черговий і по ремонту обладнання». і контроль за виконанням учнями вимог цих інструкцій покладаються на заступника директора з НВР.
1.5 Ця інструкція надає типові ситуації у роботі і не вичерпує усіх вимог безпеки для професії. "Електрослюсар (слюсар) черговий і по ремонту обладнання". Поряд із вимогами треба знати і виконувати вимоги, що надаються іншими джерелами, у першу чергу:
інструкціями і технічними описами обладнання, інструменту;
інструктажами з охорони праці, які студенти одержують протягом роботи від майстра виробничого навчання на якого покладено проведення інструктажів (далі - майстер в/н).
1.6 Ця інструкція передбачає, що учні:
не мають обмежень за віком, статтю і медичними показниками щодо робіт, до виконання яких вони допускаються;
навчені залежним чином загальним вимогам охорони праці та виробничої дисципліни під час теоретичного навчання;
одержують потрібні види інструктажів з охорони праці, передбачені нормативно-правовими актами;
постійно знаходяться під належним керівництвом і наглядом майстра в/п.
1.7 Первинний інструктаж з охорони праці проводить з учнями особа, призначена керівником перед початком виконання практичних робіт.
1.8 Повторний (періодичний інструктаж) з охорони праці проводиться з учнями один раз на шість місяців.
1.9 Учні повинні мати навички в наданні першої (долікарської) допомоги при нещасному випадку.
1.10 При настанні нещасного випадку треба терміново зупинити роботу, та оказати першу долікарську допомогу, якщо вона необхідна.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1 Прийти на робоче місце для своєчасного і повного ознайомлення із всіма обставинами робочого дня до його початку. При незадовільному стані здоров'я треба повідомити майстра в/н і звернутись до лікувально-профілактичного закладу.
2.2 Одягти спецодяг, привезеш його у належний стан так, щоб було зручно і безпечно працювати, довге волосся заправши, одяг застебнути. Взуття повинне бути на низьких підборах.
2.3 Перевіриш наявність, справність і готовність до використання засобів індивідуального захисту,
2.4 Отримати (при погребі) інструмент, пристосування, матеріали для роботи, додаткові засоби захисту і перевірити їхню справність
2.5 Оглянути й упорядкувати робоче місце, прибрати усе зайве з-під ніг; якщо підлога слизька, потурбуватись, щоб її витерли або зробити це самому.
2.6 Підготувати робоче місце. Підготувати і розташувати інструмент, устаткування та матеріали на робочому місці так, щоб вони не заважали в роботі.
2.7 Відрегулювати місцеве освітлення робочого місця так, щоб робоча зона була досить освітлена і світло не сліпило ока.
2.8 Розкласти на робочому місці інструменти індивідуального користування в порядку, установленому майстром в/н. Перевірити стан ручних інструментів. Користуватися інструментами тільки за їх призначенням.
2.9 Про всі виявлені несправності повідомити майстра в/н і без його дозволу до роботи не приступати.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1 Уважно стежити за роботою обладнання та інструменту і його станом.
3.2 Не перекривати проходів і робочих місць готовими матеріалами й відходами.
3.3 Укладати інструмент на призначені для нього місця при короткочасних перервах у роботі.
3.4 Вмикати і вимикати електрообладнання сухими руками.
3.5 При тривалому перебуванні в скованій позі в перервах виконувати рекомендовані фізкультурні вправи, а при безупинній роботі - влаштовувати перерви в роботі.
3.6 Постійно стежити за справним і безпечним станом інструменту, пристосувань, матеріалу й виробів; під час роботи з ними приділяти увагу вимогам безпеки праці.
3.7 Під час роботи не дозволяється без майстра в/н.
змінювати робоче місце;
починати нову робочу, якщо не отримано дозвіл майстра в/н;
змінювати методи й засоби виконання роботи, які задані майстром в/н;
користуватись інструментом і застосуванням, безпечному поводженню з котрими не навчено;
впроваджувати способи і прийоми роботи, безпечному виконанню яких не навчено;
залишати робоче місце, знаходитись у виробничих приміщеннях, призначення і вимоги охорони праці в яких не відомі;
виконувати розпорядження інших осіб, якщо це їм не. доручено майстром в/н у присутності учня.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1 Зупинити і вимкнути обладнання.
4.2 Упорядкувати робоче місце: прибрати відходи, очистити стопи від забруднення, акуратно скласти деталі.
4.3 Прибрати інструмент, пристосування у відведені для них місця. Навести чистоту й порядок у шафці для інструменту.
4.4 Повідомити майстра в/н про зауваження, що мати місце під час роботи, про прийняті чи необхідні заходи для їхнього усунення
4.5 Вимити обличчя й руки теплою водою з милом чи прийняти душ.
5. Вимоги охорони праці в аварійних ситуаціях
5.1 У разі виникнення будь-якої аварійної ситуації безпосередньо на робочому місці при небезпеці дня людей тощо слід негайно повідомити майстра в/н.
5.2 У випадку відключення електроенергії слід терміново вимкнути все електрообладнання, яке знаходиться в роботі, підключення його можна виконувати тільки після того, як напруга електромережі буде відповідати нормам.
5.3 При потраплянні людини під напругу треба негайно вимкнути електроживлення ділянки, звільнити людину від впливу електричного струму, надати першу допомогу.
5.4 У разі несправності устаткування або при сумнівах у його справності й небезпечності необхідно:
припинити роботу, виконувані операції;
вимкнути працюючі машини, зняти з них електроживлення;
звернутися до майстра в/н;
- взяти участь в усуненні виниклої несправності чи її локалізації, не порушуючи при цьому вимог охорони праці.
5.5 У разі настання нещасного випадку і травмування людей треба:
повідомити про нещасний випадок майстра в/н;
звільнити потерпілого від дій травмуючого фактора;
визначити його стан; щоб вирішити, яка потребується допомога - у першу чергу - чи є загроза життю і чи є потреба негайного проведення штучного дихання й масажу серця, при проведенні штучного дихання і закритого масажу серця не припиняти цих дій до появи самостійного дихання і серцевої діяльності у потерпілого до прибуття медичних фахівців; смерть потерпілого можуть встановити тільки вони;
залучити дня цих дій осіб, що можуть знаходитись поблизу для спільного надання допомога й виклику медичної допомоги;
при прибутті медичних фахівців надавати потрібну їм допомогу;
якщо потерпілий зможе самостійно йти до лікувально-профілактичного закладу або у медпункт - супроводити його, бо в цей час його стан може раптово погіршитись;
якщо це можливо, намагатися зберегти предмети й обставини, за яких скоївся нещасний випадок; при неможливості цього - запам'ятати суттєві факти та обставини;
При розслідуванні нещасного випадку за потребою повідомити про всі обставини його скоєння.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Зміст, аналіз самостійної роботи учнів. Види самостійної діяльності учнів. Методика організації самостійної роботи на уроках трудового навчання в основній школі. Методична розробка уроку трудового навчання на тему "Світильники й електроприлади в побуті".
дипломная работа [78,1 K], добавлен 02.02.2014Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010Основні типи уроку по засвоєнню, узагальненню і систематизації нових знань, навиків і умінь. Загальні, виховні, розвиткові та дидактичні вимоги до нього. Форм організації навчання та навчальної роботи. Розробка уроку на тему "Корінь: будова, функції".
курсовая работа [905,6 K], добавлен 11.12.2014Поняття методів виробничого навчання, їх загальна характеристика. Словесні методи навчання. Система практичних методів та їх особливості. Способи використання на уроках виробничого навчання наочного приладдя. Вправи - основний метод виробничого навчання.
реферат [412,4 K], добавлен 15.10.2010Психолого-педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів. Аналіз активних та інтерактивних методів навчання. Методичні рекомендації вчителям щодо організації пізнавальної діяльності школярів в процесі вивчення географії Південної та Північної Америки.
дипломная работа [212,2 K], добавлен 21.09.2011Становлення та розвиток принципу наочності, його основні положення та функції. Види наочності та вимоги до використання. Розробка заняття виробничого навчання з використанням засобів наочності з професії "Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр".
курсовая работа [2,2 M], добавлен 18.11.2014Урок як форма організації навчання. Нетрадиційні форми організації. Методика організації занять з кулінарії у формі гри. Особливості розробки та проведення уроку-гри. Визначення ефективності впливу уроку гри на активізацію пізнавальної діяльності учнів.
дипломная работа [89,3 K], добавлен 16.09.2010Урок - основна форма навчання географії. Типи і структура уроків. Вивчення нового матеріалу, вдосконалення знань, контроль і корекція навичок. Основні вимоги до змісту. Методика проведення етапів макроструктури уроку. Організація самостійної роботи учнів.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 13.04.2013Види і форми організації навчання студентів. Класно-урочна система організації навчання, урок як основна форма педагогічного процесу. Особливості форм організації навчального процесу по спеціальних предметах, методи навчання та їх основні групи.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 29.09.2010Поняття про форми навчання. Типи і структура уроків. Теоретичні аспекти організації уроку історії. Методи і засоби навчання на уроці на прикладі теми: "Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича". Творчий підхід до процесу вивчення історії.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 17.01.2011