Спостереження і спостережливість як умови формування екологічного мислення молодших школярів

Інтерпретуючи "значущі переживання" як переживання екологічного спостереження і екологічного мислення, слід мати на увазі, що вони породжені екологічними проблемами, які діти спостерігають щодня, відображаючи широкий діапазон інтуїтивно осягнутих емоцій. Але це не оцінки, не думки і не переконання, а лише емоційне тло, яке підтримує, орієнтує їх. Це стан, який пов'язаний з прийняттям моральних, відповідальних рішень, зрушенням у способах сприймання, а також у способах екологічного мислення, який спровокований конфліктами, напруженням чи невирішенням проблем. Саме цей екологічний зміст мислення, який позначається як "значущі переживання" підлягає вимірюванню і вивченню в нашому дослідженні за допомогою вказаного тесту.

Під час експерименту учням пропонується розглянути кольорову ілюстрацію, на якій зображене екологічне лихо. Прогнозувалося, що "значущі переживання", які виникають при спостереженні, виступають носієм психоемоційного стану учня, його співчуттів, проявів екологічного прогнозування, тобто можливості виходу з екологічної кризи. Таким чином, суть даного тесту полягає в отриманні "кольорового варіанту" суб'єктивного відображення проілюстрованої екологічної ситуації.

Модифікований тест Люшера е достатньо надійним та валідним, оскільки отримані діагностичні відомості є досить інформативними і достовірними, а сам учень не знає, що від нього очікують, а якщо й здогадується, то це не впливає на експериментальні результати, оскільки він не знає психологічної символіки кольорів.

При спостереженні дітьми за ілюстраціями з екологічним лихом в них виникає конфлікт між побаченим і власними переживаннями. Про це свідчить те, що на перші позиції вони ставлять не основні кольори, а додаткові (червоний, чорний, сірий). Наявність такого конфлікту свідчить про сформоване екологічне мислення, яке ґрунтується на вмінні вдумливо вдивлятися в події, прогнозувати негативні наслідки людської діяльності. Наприклад, вибір червоного кольору означає:" Стій! Не роби! Зупинись!".

У висновках підведено підсумки здійсненого теоретичного й експериментального дослідження. Його результати підтвердили висунуту гіпотезу, а також дозволили намітити перспективи подальшої розробки проблеми. Отже:

1. Аналіз наявних психолого-педагогічних даних дає змогу стверджувати, що в сучасних незадовільних екологічних умовах відчувається гостра потреба у формуванні екологічного мислення. Екологічне мислення слід розглядати як процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною фактів явищ екологічної дійсності в їх істотних екологічних зв'язках і екологічних відношеннях.

2. Розроблені критерії та відповідно до них визначені рівні сформованості процесу спостереження, спостережливості та початків екологічного мисленням в молодших школярів. Встановлена залежність екологічного мислення від рівнів розвитку здатності до спостереження і спостережливості як якості особистості. У дослідженні спостереження розглядається як метод отримання первинної інформації про конкретні предмети і явища екологічної дійсності, а екологічне мислення - як інформаційна система мислительних дій, що відображає екологічну реальність за власним форматом та способом тлумачення. В процесі цілеспрямованого і організованого спостереження розвивається спостережливість як важлива якість особистості молодших школярів. Виявлено психолого-педагогічні умови ефективного формування екологічного мислення, якими виступають доцільно організоване, цілеспрямоване спостереження як стійка якість особистості молодшого школяра. Важливим чинником формування екологічного мислення у молодших школярів є спеціальна організація навчання, що спрямована ефективно корегувати процес їх інтелектуального розвитку і, зокрема особистісних екологічних смислів, навичок екологічного передбачення та безпосередньої участі дитини в різноманітних видах природоохоронної діяльності.

3. Розроблена прогностична модель екологічного мислення молодших школярів, складовими якої є наочно-образне екологічне мислення, що забезпечує психічне відображення екологічного світу, відношення власного "я" до нього, рефлексію і регуляцію екологічно доцільної поведінки і діяльності, пов'язаної зі спостереженням як методом і процесом пізнавальної діяльності, спостережливістю як якістю особистості, образними уявленнями, емоційно-чуттєвим вираженням, екологічними цінностями, екологічним досвідом, екологічними уявленнями, екологічними знаннями, екологічними переконаннями і врешті решт - екологічною поведінкою особистості. Молодший шкільний вік е сензитивним періодом формування початків екологічного мислення, оскільки йому притаманне наочно-образне мислення. Тому екологічне мислення доцільно формувати на основі розвитку в молодших школярів процесу спостереження, спостережливості як якості особистості. На подальших вікових етапах розвитку особистості воно зможе перейти в словесно-логічне екологічне мислення.

4. Обґрунтовано концептуальну модель формування спостереження, спостережливості та початків екологічного мислення молодших школярів, яку впроваджено в урочних і позаурочних формах навчання, з використанням комплексу психолого-педагогічних методів, зокрема таких як лабіалізація, асоціація, репрезентація, ідентифікація, експектація, емпатія, рефлексія, ритуалізація, а також у формі екскурсії, уроків-мислення, ігор, проектів, бесід, позакласне читання на екологічну тематику, розв'язання спеціально створених екологічних ситуацій, тощо.

5. Виявлено, що під впливом експериментального навчання і вихованні у значної частини молодших школярів сформувався достатній рівень спостереження, спостережливості як умов формування наочно-образного екологічного мислення, що підтверджує гіпотезу дослідження. Розроблене й апробоване методичне забезпечення організації формування початків екологічного мислення молодших школярів можна використовувати у початковій школі. Перспективи подальшої науково-дослідницької роботи вбачаємо у вивченні проблеми на основі створення інтегрованих курсів, які б поєднували в собі елементи навчальних предметів початкової школи (математики, музики, образотворчого мистецтва, мови), а також у визначенні інших психолого-педагогічних умов, що впливають на формування екологічного мислення.

Основний зміст роботи викладено в таких публікаціях автора

1. Філонепко М.М. Формування в учнів оцінювати стан довкілля // Нова педагогічна думка: Науково-методичний журнал. - Рівне, 1999. - № 1. - С.64-66.

2. Філоненко М.М., Шевців З.М. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних аспектів соціалізації // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського педінституту. -Вип. 6. - Рівне: РДПІ, 1999. - С. 71-72.

3. Філоненко М.М. Психологічні аспекти формування екологічного мислення // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2000. -Т.2. - 4.6. - С. 214 - 219.

4. Філоненко М.М. Спостереження і спостережливість як активні форми пізнання навколишнього середовища // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського педінституту. - Вип. 14. - Рівне: РДПІ, 2001. - С. 101-105.

5. Філоненко М.М. Формування екологічного мислення молодших школярів засобами казок В.О. Сухомлинського // Наука і освіта: Науково-практичний журнал: Педагогіка і психологія. - Вип. 5. - Одеса, 2001. - С.121-123.

6. Філоненко М.М. Формування спостереження і спостережливості у процесі сприймання об'єктів та явищ навколишнього середовища // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Наукові записки Рівненського педінституту. -Вип. 16. - Рівне: РДПІ, 2001. - С.34-37.

7. Філоненко М.М. Погляди вчених на вищі форми пізнання об'єктивної дійсності: Наукові записки Національного університету "Острозька Академія". Серія "Психологія". - Вип. 3. - Острог, 2002. - С. 127-132.

Размещено на Allbest.ru