Теорія та практика підготовки педагогічних кадрів до економічного виховання школярів у системі безперервної освіти

У третьому розділі докладно аналізується економіка освіти як галузева економічна наука. На думку дисертанта, вчитель нового покоління повинен розуміти, як саме фінансується державна система освіти, в яких бюджетах передбачаються видатки на освіту, чому рівень матеріального забезпечення освітян повністю залежить від економічного стану держави і рівня наповнення бюджету. У дисертації подається апробована програма «Економіка освіти як галузева економічна наука», її методичне забезпечення.

Виходячи з того, що процес економічного виховання має змістовну (ідеї, знання, переконання) та організаційну (планування, організація, корегування, контроль, аналіз) сторони, здобувач розробив і апробував структуру організації економічного виховання учнів, студентів, вчителів у системі безперервної освіти, концептуальні основи управління цією структурою.

У четвертому розділі «Організаційно-методичні умови реалізації концепції економічної підготовки педагогічних кадрів у процесі дослідно-експериментальної роботи» показано, що для стимулювання пізнавальної активності в економічній підготовці педагогів необхідно, поруч з традиційними методами, застосовувати інтенсивні педагогічні технології. У дисертації обґрунтовано, що педагогічна технологія - це передусім педагогічна діяльність, яка максимально реалізує в собі закони навчання, виховання і розвитку особистості, і тому вона забезпечує її (тобто діяльності) кінцеві результати. Чим краще реалізовано ці закони, то тим вищою буде гарантія результату.

У процесі проведення дослідження встановлено, що педагогічна технологія поєднує в собі упорядковану сукупність дій, операцій і процедур, покликаних забезпечувати діагностований і гарантований результат в умовах навчального процесу, що постійно піддається певним змінам.

Критеріями діяльності викладача, в тому, чи іншому фрагменті педагогічного процесу обрано: наявність чіткої і діагностично заданої цілі, тобто коректно вимірюваного подання понять, операцій, діяльності студентів як очікуваного результату навчання, засобів діагностики досягнення цієї мети; подання змісту навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню, у вигляді системи пізнавальних і практичних завдань, орієнтовної основи і способів їх вирішення; наявність достатньо жорсткої послідовності, логіки, певних етапів засвоєння теми (матеріалу, набору професійних функцій тощо); зазначення способів взаємодії учасників навчального процесу на кожному його етапі (викладача і студентів, студентів між собою), а також їх взаємодії з інформаційними технологіями (комп'ютером, Інтернетом тощо); мотиваційне забезпечення діяльності викладача і студентів, в основу якого покладено реалізацію їх особистісних функцій у цьому процесі (вільний вибір, креативність, усвідомленість, життєве і професійне призначення); зазначення меж алгоритмічної і творчої діяльності викладача, допустимого відхилення від єдиних правил; застосування в навчальному процесі найновіших засобів і способів опрацювання інформації.

Розроблена в процесі проведення дослідження педагогічна технологія безперервної економічної освіти передбачає різноманітність форм та методів навчання. Перевагу в ній надано активно-творчим проблемним, пошуковим методам, а вибір методу повинен забезпечувати єдність процесів пізнання, навчання, засвоєння вмінь, реалізації планів. З опорою на експериментальні матеріали в дисертації показано, що провідна роль належить методам, які стимулюють навчально-пізнавальну діяльність у сфері економіки: навчальним дискусіям, висуненню і доведенню альтернативних поглядів, пізнавальним змаганням, діловим іграм, розбору конкретних виробничо-економічних і соціально-економічних ситуацій і т.ін. Особлива увага повинна приділятись економічній самоосвіті, виробленню потреб і умінь самостійно набувати економічні знання.

При розробленні педагогічних технологій було встановлено, що зміст економічної освіти багатокомпонентний, і головним компонентом у дослідженні є економічні поняття. Тому в основу експериментальної перевірки запропонованих педагогічних технологій покладено сформованість саме економічних понять. За результатами експериментального дослідження було визначено шість основних етапів процесу формування економічних понять:

– виділення суттєвих ознак нових понять і на їх основі формування визначення; при цьому в міру можливості виділення опорних, базових ознак;

– вивчення понять з метою збагачення новим змістом і розширення меж їх застосування;

– встановлення родовидових зв'язків. На будь-якому етапі навчання особливого значення набуває якість засвоєння студентами вузлових понять, на основі яких формуються інші поняття. Студенти повинні засвоїти сутність переходу від вузлових понять до родовидових, навчитись виділяти ознаки, за якими здійснюється їх класифікація;

– формування у студентів знань про структурні зв'язки, уміння пояснити і самостійно діагностувати зв'язки між ними;

– формування системи взаємопов'язаних між собою понять, а також уміння знаходити зв'язки між різними за змістом поняттями;

– формування умінь застосування засвоєних понять для пояснення теоретичних положень чи закономірностей економічної діяльності людини.

За результатами експериментальної роботи було встановлено п'ять рівнів сформованості у студентів економічних понять:

1. не усвідомлює поняття, вказує на його випадкові, несуттєві ознаки;

2. певною мірою усвідомлює поняття, вказує деякі його суттєві ознаки, водночас він виокремлює також і несуттєві ознаки, надаючи їм такого значення, що й суттєвим. Тому багато формулювань понять неточні;

3. усвідомлює поняття, вміє виділяти суттєві його ознаки, але робить це, головним чином, формально;

4. свідомо засвоїв поняття, дає йому чітке визначення, але має деякі труднощі, пов'язані з оперуванням ним;

5. досконало засвоїв поняття.

Для визначення динаміки рівнів сформованості економічних понять було проведено контрольні зрізи на початкових (І-ІІ), середніх (ІІІ-ІV) і заключних (V-VI) етапах практичної реалізації запропонованої послідовності формування понять. Відповідно до рівнів засвоєння понять одержані результати наведено у таблиці 2, які дають підстави зробити висновок про те, що у студентів експериментальних груп рівень сформованості економічних понять значно вищий, ніж у студентів контрольних груп.

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості понять у студентів

Для визначення ефективності методики формування економічних понять було застосовано компонентний аналіз. Показниками було обрано: Р1 - повноту, Р2 - точність, Р3 - системність, Р4 - уміння переносу. Оцінка проводилась за 5-бальною шкалою. Коефіцієнт рангової кореляції експертних оцінок с = 0,89, що дає підстави для довіри експертам.

Для порівняння дисперсій двох сукупностей показників - експериментальних і контрольних груп, було застосовано критерій Фішера F. За допомогою t-критерію за таблицею розподілу Стюдента ми прийшли до висновку про невипадковість отриманих результатів: по всіх показниках (Р1, Р2, Р3 і Р4) експериментальна методика виявилась ефективнішою за контрольну.

Ефективність економічної підготовки фахівців - це та характеристика, за допомогою якої оцінюються результати економічної діяльності за ступенем їх наближення до поставленої мети.

У дисертації показано, що головним оцінним орієнтиром економічної підготовки педагога є особистість школяра, його конкретні надбання в процесі навчальної діяльності, які повинні забезпечити поступовий перехід педагога з фіксованого рівня, на початку підготовки, на більш високий і максимально можливий. У зв'язку з цим, одним із завдань дослідження була розробка рівнів та критеріїв оцінки економічної підготовки, на основі яких можна здійснити контроль за засвоєнням економічних знань та своєчасно вносити корективи в процес формування економічної підготовленості педагога. Ґрунтуючись на приблизних еталонних алгоритмах основних рівнів економічної діяльності, розроблено чотири рівні економічної підготовки, які аналізуються в роботі.

Розглядаючи економічну підготовку як багатогранний та взаємозумовлений процес, у ході якого здійснюються: відбір, систематизація та виклад навчальної інформації; сприйняття, усвідомлення, переробка цієї інформації; ефективне й результативне оволодіння навчальною інформацією та її використання, а також формування і розвиток властивостей і якостей особистості, необхідних у майбутній професійній діяльності, в дисертаційній роботі запропоновано комплексний підхід до визначення критеріїв оцінки економічної підготовки.

Доступність розроблених у процесі дослідження навчально-програмних матеріалів визначалась на основі показників їх засвоєння у навчальних курсах: економіка освіти, економіка виробництва, методика економічної освіти й виховання. Показники засвоєння навчального матеріалу встановлювались за результатами проведення контрольних зрізів. Сформованість понять, умінь і навичок визначалась на основі спеціально розроблених критеріїв.

Рівні сформованості економічних понять, умінь і навичок оцінювались за такими показниками:

1. рівень узагальнення в процесі оперування навчальним матеріалом;

2. ступінь виявлення суттєвих ознак в економічних поняттях, законах чи закономірностях;

3. усвідомлене оперування поняттями, уміннями і навичками;

4. прояв професійно значимих особистісних якостей у процесі оперування поняттями, уміннями і навичками;

5. прояв організаційних і технологічних умінь і навичок.

Результативність засвоєння навчального матеріалу оцінювалась на основі поточної успішності студентів з економічних курсів та виконання контрольних робіт студентами експериментальних груп. Узагальнені результати показників засвоєння навчального матеріалу наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Результативність засвоєння студентами навчального матеріалу з економічних дисциплін

У всіх експериментальних групах рівень засвоєння навчального матеріалу перевищує 80 відсотків, що дає підстави стверджувати про достатньо високий рівень сформованих у студентів економічних знань та вмінь. Це дозволило зробити висновки, що зміст розроблених у процесі дослідження навчально-програмних матеріалів доступний для засвоєння студентами і може бути рекомендованим для практичного застосування.

Статистична значимість показників засвоєння навчального матеріалу студентами оцінювалась за допомогою критерію ч2 Пірсона.

В основу оцінки було покладено нульову гіпотезу про те, що експериментальні дані підпорядковуються нормальному закону розподілу. Виходячи з прийнятих обмежень (число ступенів вільності f = 3 і достовірність оцінки результатів експериментальних даних 95%), числова величина теоретичного значення критерію ч2 становить 7,810. Експериментальні значення критерію ч2 значно менші від теоретичного значення критерію ч2. Це означає, що розходження між дослідними (тобто одержаними в експерименті) і теоретичними рядами показників засвоєння навчального матеріалу несуттєві.

На курсах підвищення кваліфікації було проведено оцінку економічної компетентності вчителів, що дозволило встановити динаміку змін в їх економічній підготовці. Для цього порівнювались економічні знання та вміння слухачів, які мали базову економічну підготовку (експериментальні групи) та без наявності такої підготовки (контрольні групи). Порівняння здійснювалось в дванадцяти парах навчальних груп.

Для порівняння двох сукупностей даних засвоєння результатів навчального матеріалу (слухачами експериментальних і контрольних груп) у дослідженні було застосовано критерій Фішера F. Цей критерій був визначений на основі попереднього розрахунку t-критерію (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка зростання економічних знань вчителів

Статистичний аналіз експериментальних даних дав підстави зробити висновок, що відмінність дисперсій кількісних показників результатів виконання контрольних робіт слухачами експериментальних і контрольних груп несуттєва. А тому випадкові відхилення знаходять прояв приблизно однаково в результатах експериментальних і контрольних груп. Все це дає підстави вважати результати експериментальної роботи цілком достовірними і задовільними з погляду сформульованої в дослідженні гіпотези і поставленої мети.

Висновок

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки педагогічних кадрів до економічного виховання учнів у системі безперервної освіти. Обґрунтовано соціально-орієнтовану сутність економічного виховання як важливого складового елементу цілісної системи освіти. Розроблено концептуальну модель безперервної економічної освіти.

1. Сучасна стратегія економічного розвитку України актуалізує проблему економічної освіти підростаючого покоління, яка потребує чітко аргументованої відповіді на питання:

– навіщо навчати школярів економіці (питання про мету шкільної економічної освіти й виховання)?;

– чому навчати школярів в процесі економічної освіти й виховання (питання про зміст економічної освіти й виховання)?;

– як здійснювати економічну освіту й виховання школярів (питання про методику економічної освіти й виховання)?;

– хто буде цим займатись (група питань, пов'язаних з цільовою підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації вчителя, що здійснює економічну освіту й виховання школярів)?

2. Стан економічної освіти й виховання учнівської молоді в Україні не може бути визнаним задовільним через: відсутність у державі єдиної науково-обґрунтованої системи економічної освіти й виховання школярів; відсутність в інваріантній частині базового навчального плану загальноосвітньої школи економічного курсу, який би забезпечував економічну освіту і виховання учнів; недостатня науково-методична розробленість змісту економічної освіти й виховання учнів, переважно її просвітницький характер, відсутність зв'язку з практикою та специфікою сучасної економічної діяльності, з українськими національними і культурно-історичними джерелами, гуманістичними традиціями трудової підготовки; невизначеність ролі й місця економічної освіти й виховання школярів у справі підготовки учнівської молоді до свідомого вибору свого місця в системі суспільного виробництва відповідно до власних можливостей, інтересів та здібностей; недостатнє забезпечення процесу вивчення економічних дисциплін в освітніх закладах необхідними навчально-методичними матеріалами; невідповідність змісту навчання потребам формування у школярів системи знань та умінь економічного характеру, соціальної відповідальності та професіоналізму; нестачу кваліфікованих педагогічних кадрів, що мають фахову підготовку в сфері економіки.

3. Невідкладним завданням є створення конструктивного варіанту безперервної економічної підготовки педагогічних кадрів, який би відповідав вимогам часу і, насамперед, вимогам ринкової економіки, в умовах якої зростає роль таких соціальних цінностей, як знання, компетентність, професіоналізм. Виходячи з концепції безперервності освіти, структурно економічна підготовка педагогічних кадрів являє собою трирівневу систему, яка передбачає економічну освіту й виховання школярів (пропедевтичний рівень), вузівську підготовку студентів вищих педагогічних закладів до економічної освіти й виховання школярів (формуючий рівень) і післядипломну освіту педагогічних кадрів (коригуючий рівень). Кожний з цих рівнів є динамічним і передбачає інваріантну та варіативну складові.

Успішність запровадження безперервної економічної підготовки педагогічних кадрів залежить від вирішення багатьох взаємопов'язаних теоретичних проблем, до яких в першу чергу ми віднесли: визначення пріоритетних напрямків наукових досліджень, спрямованих на забезпечення умов професійного самовизначення учнівської молоді в сучасних соціально-економічних умовах; забезпечення варіативного підходу до економічної освіти в державі з урахуванням вертикальної (базова освіта) і горизонтальної (додаткові та неформальні види) освітянських структур; психолого-педагогічне забезпечення змісту, форм і методів безперервної економічної освіти, спрямованої на розвиток ініціативної, підприємливої особистості з новим економічним мисленням; стандартизація структури і змісту всіх елементів системи безперервної економічної освіти на державному рівні; наукове обґрунтування системи підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів для здійснення економічної освіти й виховання учнівської молоді.

4. У дисертаційній роботі визначена центральна ідея, яка конкретизується в таких завданнях: виховання нової людини, яка вміє бути господарем своєї долі, здатна об'єктивно оцінювати своє становище в суспільстві, свої вчинки й дії з погляду економічної доцільності та результативності, вміє планувати свою життєдіяльність, розраховувати і прогнозувати її; розвиток діловитості, творчої пошукової активності, схильності до підприємницької діяльності, уміння будувати цивілізовані стосунки з діловими партнерами, орієнтуватися в нових економічних відносинах; озброєння основами соціально-економічних знань і вмінь, які дозволяють випускникам навчальних закладів вступати в ринкову систему виробничих відносин, сприяють професійному самовизначенню учнів і продовженню економічного навчання в професійних навчальних закладах; формування покоління, позитивно налаштованого до суттєвих перетворень в житті суспільства, особистої власності, конкуренції та багатьох інших нових економічних явищ, здатного усвідомлено сприймати «ринкову» модель поведінки; виховання культури ділових стосунків; розвиток потреби в самопізнанні і саморозвитку економічно значимих якостей, адекватної самооцінки своєї готовності до різних видів економічної діяльності.

При цьому системотвірним фактором, який визначає впорядкування економічної підготовки педагогічних кадрів у різних її аспектах виступає усвідомлена необхідність економічних знань і вмінь для забезпечення успішної життєдіяльності в нових умовах господарювання.

5. Розроблені діагностичні методики, які дозволили з'ясувати: рівень підготовки вчителя до економічної освіти й виховання учнів, реальні потреби в конкретному змісті, формах і методах цієї підготовки, усвідомлення вчителем необхідності в удосконаленні особистих економічних знань і вмінь. З цією метою в процесі дослідно-експериментальної роботи використовувались диференційовані навчальні плани, програми курсів і семінарів, методичні рекомендації для вчителів з високим рівнем економічної підготовки (КСО-1), середнього рівня (КСО-2), для найменш підготовлених (КСО-3).

6. На основі теоретичного аналізу і синтезу здійснено конструювання моделей системи економічної підготовки педагогічних кадрів, розроблено механізми для їх застосування. У процесі моделювання враховані наступні вимоги: проектована модель повинна бути ефективною (забезпечувати високу готовність вчителя до економічного виховання), варіативною (враховувати потреби і можливості вчителя), технологічною, стабільною і в той же час розвиваючою.

Формуючий експеримент підтвердив, що вимоги до ефективності моделі можуть бути виконані, якщо вона буде сприяти розвитку наступних функцій безперервної освіти: розвиваючої, адаптивної, компенсаторної, діагностично-проектуючої при провідній ролі розвиваючої функції. Для реалізації цих вимог використано рівневий підхід до особистості. При цьому найбільш вагомою основою для виділення рівнів професійної підготовленості взято рівні цілепокладання вчителя і відносну (у порівнянні з еталонною) потребу в економіко-педагогічній підготовці.

7. Теоретичний аналіз і наступна експериментальна перевірка підтвердили робочу гіпотезу дослідження про те, що економічна підготовка педагогічних кадрів з досліджуваної проблеми може бути ефективною при органічному поєднанні комплексу організаційно-педагогічних умов: соціально-економічних, психологічних, педагогічних.

8. Розроблена технологія економічної підготовки педагогічних кадрів ґрунтується на взаємодії та взаємозумовленості мети, змісту, форм і методів навчання у їх сукупності, спрямованих на створення у педагога комплексу спеціальних знань та вмінь, формування економічної культури, економічного мислення та прагнення до економічного самовдосконалення. Перевагу в ній надано активно-творчим, проблемно-пошуковим методам. З опорою на експериментальні матеріали показано, що провідна роль належить методам, що стимулюють навчально-пізнавальну діяльність у сфері економіки: навчальним диспутам, висуванню і доведенню альтернативних поглядів, діловим іграм, розбору конкретних виробничо-економічних і соціально-економічних ситуацій тощо. Особлива увага приділялась формуванню потреби в економічній освіті.

9. Доведено, що зміст економічної освіти багатокомпонентний, головним серед них у дослідженні виділено економічні поняття. Тому в основу експериментальної перевірки запропонованих технологій покладено сформованість саме економічних понять. Обґрунтовано шість основних етапів процесу їх формування і п'ять рівнів їх сформованості.

10. У ході експериментальної роботи виявлені окремі закономірності підготовки педагогічних кадрів до економічного виховання учнів. Зокрема доведено, що економічна підготовка знаходиться у прямій залежності від ступеня загальнокультурного розвитку, фахово-професійної підготовки, рівня особистого ставлення до засвоєння економічних знань, ступеня творчої активності педагога.

11. Результати експерименту підтвердили, що науково-методичним центром економічної підготовки педагогічних кадрів є вищий заклад освіти, організаційним робочим органом виступає лабораторія з економічної освіти, а методичне забезпечення здійснює кафедра економічної теорії. Виходячи з того, що сучасна школа є цілісною педагогічною системою, процес економічного виховання розглядається як одна з її підсистем, управління якою базується на тих же закономірностях, принципах і функціях, властивих цілісній системі.

12. Головним оцінним орієнтиром економічної підготовки вчителя є особистість школяра. Розроблена і апробована синтезована система визначення рівнів та критеріїв оцінювання підготовки, яка включає алгоритми рівнів з їх диференціацією на якісні характеристики: засвоєння економічних знань і сформованість вмінь; розвиток економічного мислення; економічна поведінка; мотиви вивчення економічних дисциплін. Це дало можливість звести у певну систему рівень вимог, що висуваються до педагога, виробити відповідні нормативи його якісної економічної підготовки.

13. Встановлено готовність педагогічних кадрів до економічної освіти і виховання учнівської молоді, до особистої участі в господарсько-економічній діяльності. Для цього виділено показники, до яких віднесено: освоєння педагогом системи економічних знань і вмінь; володіння методикою економічної освіти та виховання; наявність особистої позиції щодо економічної підготовки дітей та молоді.

Проблема підготовки педагогічних кадрів до економічного виховання учнів у системі безперервної освіти складна й багатогранна. Проведене дослідження не могло розв'язати всі пов'язані з нею питання. У подальшій її розробці перспективними видаються такі аспекти: інтегрований підхід до економіко-педагогічної підготовки вчителів у системі школа - ВНЗ - виробництво, економічні засади управління навчально-виховними закладами освіти, економічна ефективність освіти, потребують оновлення теоретичні і методичні підходи до організації професійної самоосвіти вчителів.

Публікації

1. Шпак О.Т. Економічна підготовка педагогічних кадрів в системі безперервної освіти: Монографія. - К.: Четверта хвиля, 2000. - 352с.

2. Шпак О.Т., Драгун В.П. Інформаційне та комп'ютерне забезпечення управлінської діяльності керівника школи: Навчальний посібник для слухачів факультету післядипломної освіти та керівників шкіл. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1995. - 77с. (авторських - 1,0 д.а.)

3. Шпак О.Т., Падалка О.С., Шепотько В.К. Учителю про економічне виховання учнів: питання генезису і компетентності: Навчальний посібник. - К.: Четверта хвиля, 1998, - 223с. (авторських - 7,5 д.а.)

4. Падалка О.С., Сасова І.А., Шпак О.Т. Основи економіки і бізнесу: Навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх шкіл. - К.: НПУ імені Н.П.Драгоманова, 2000. - 88с. (авторських - 2 д.а.)

5. Сасова І.А., Падалка О.С., Шпак О.Т. Основи економіки і бізнесу: Практичний курс для загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. - 66с. (авторських - 1,0 д.а.)

6. Падалка О.С., Шемякін О.Б., Шпак О.Т. Мікроекономіка в задачах і тестах: Навчально-методичний посібник. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. - 39с. (авторських 1,0 д.а.)

7. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник для вузів - К.: Українська енциклопедія імені М.Бажана, 2000. - 369с. (авторських - 8,0 д.а.)

8. Сасова І.А., Падалка О.С., Шпак О.Т. Економічна підготовка учнів шкіл: Навчальний посібник. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. - 87с. (авторських - 1,5 д.а.)

9. Шпак О.Т. Підвищувати ефективність економічного виховання учнів // Радянська школа. - 1986. - №9. - С.41-47. - 0,6др.арк.

10. Шпак О.Т. Економічному вихованню постійну увагу // Початкова школа. - 1986. - №9. - С.37-42.

11. Шпак О.Т. А.С.Макаренко про виховання господаря країни // Радянська школа. - 1987. - №11. - С.65-69.

12. Шпак О.Т., Гапоненко Л.О. Психолого-педагогічні аспекти формування бережливості // Початкова школа, 1987. - №10. - С.68-72 (авторських - 0,1 д.а.).

13. Шпак О.Т. Колективний підряд, шкільний кооператив. Хто за? // Радянська школа. - 1989. - №4. - С.35-40.

14. Шпак О.Т., Мадер Р.Д. Економічна освіченість молоді та урок літератури // Російська мова та література в середніх навчальних закладах України. - 1989. - №11. - С.3-9. (авторських - 0,3др.арк.)

15. Шпак О.Т. З новими підходами // Радянська школа. - 1990. - №7. С.11-16.

16. Шпак О.Т. Економічна підготовка учнів в сучасних умовах господарювання // Радянська школа. - 1991. - №7. - С.56-60.

17. Шпак О.Т. Економічна освіта у школі // Світло. - 1997. - №3. - С.16-19.

18. Шпак О.Т. Економічна освіта у школі // Світло. - 1997. - №4. - С.10-13.

19. Шпак О.Т. Економічна освіта у школах США // Шлях освіти. - 1998. - №3. - С.23-28. - 0,5др.арк.

20. Шпак О.Т. Соціально-педагогічна проблема: економічне виховання учнів // Освіта і управління. - 1998. - №3. - С.110-118.

21. Шпак О.Т., Терес В.І. У ХХІ століття із новим поглядом на економічну освіту та виховання // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти / Збірник наукових праць. Випуск 4. - Львів: Світ, 1999. - С.224-232. (авторських - 0,5 д.а.)

22. Падалка О.С., Шпак О.Т. Програми педагогічних університетів і інститутів: Методика економічного виховання школярів (експериментальний варіант). - К.: УДПУ імені М.П.Драгоманова, 1997. - 17с. (авторських - 0,4 д.а.)

23. Сасова І.А., Падалка О.С., Шпак О.Т. Неперервна економічна освіта: Навчальні програми. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 176с. (авторських - 4,5 д.а.)

24. Шпак О.Т., Тименко М.П., Закатнов З.О. Основи маркетингу: Методичні рекомендації. - К.: ВІПОЛ, 1993. - 28с. (авторських - 0,5 д.а.)

25. Шемякін Б.П., Шпак О.Т., Юрчук І.А. Класному керівникові про економічне виховання: Методичні рекомендації. - К.: ВІПОЛ, 1993. - 38с. (авторських - 0,5 д.а.)

26. Маслов В.І., Чепурна Н.М., Шпак О.Т. Підвищення ефективності управління національною загальноосвітньою школою: Методичні рекомендації студентам і слухачам факультетів післядипломної освіти. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999. - 28с. (авторських - 0,5 д.а.)

27. Шпак О.Т. Специфіка внутрішкільного контролю в умовах оновлення школи: питання економічного методу: Методичні рекомендації. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999. - 28с.

28. Скотний В.Г., Терес В.І., Шпак О.Т. Майбутньому підприємцю: Економічний тезаурус / За ред. О.Т.Шпака. - Дрогобич: Вимір, 1999. - 51с. (авторських - 0,75 д.а.)

29. Шпак О.Т. Діяльність як основа формування економічної культури.Людинознавчі студії: Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка. - Дрогобич: Вимір, 2000. - С.129-140.

30. Шпак О.Т. Класний керівник і економічне виховання школярів // Питання економічної освіти і виховання учнівської молоді: Тези доп. наукового семінару. - Челябінськ, 1990. - С.62-64.

31. Шпак О.Т. Вчити планувати: Науково-педагогічні проблеми підготовки вчителя у вузі // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю КДПІ ім.О.М.Горького: Тези доп. - К.: КДПІ, 1991. - С.234.

32. Шпак О.Т. Вчителю потрібна економічна освіта // Наукові записки: Матеріали звітно-наукової конференції викладачів КДПІ ім. О.М.Горького за 1991р. - К.: КДПІ, 1992. - С.71.

33. Шпак О.Т. Коменський Я.А про організацію праці // Педагогічна спадщина Я.А.Коменського і перспективи розвитку народної освіти: Тези доп. міжвузівської науково-теоретичної конференції. - Переяслав-Хмельницький, 1992. - С.173-174.

34. Шпак О.Т. Трудові традиції як фактор економічного виховання в спадщині В.О.Сухомлинського // Тези доп. міжнародної науково-практичної конференції «Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського і розбудова національної освіти», 1993. - Ч.ІІ. - Кіровоград, 1993. - С.71-72.

35. Шпак О.Т., Падалка О.С. Управління економічним вихованням учнів // Наукові записки: Матеріали звітно-наукової конференції викладачів КДПІ ім. О.М.Горького за 1992р. - К.: КДПІ, 1993. - С.49-51. (авторських - 0,2др.арк.)

36. Шпак О.Т., Падалка О.С. Економічні знання учнів у контексті нового господарського механізму // Наукові записки: Матеріали звітно-наукової конференції викладачів УДПУ імені М.П.Драгоманова за 1993р. // К.: Тов. «Толока», 1995. - С.134-136. (авторських - 0,1др.арк.)

37. Шпак О.Т. Безперервна економічна освіта // Ступенева система вищої освіти: досвід, проблеми, перспективи: Тези доп. науково-методичної конференції. - К., 1996. - С.145.

38. Шпак О.Т. Творчий підхід до організації ділових ігор у нових типах шкіл // Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. - К.: ВІПОЛ, 1998. - С.225-226.

39. Шпак О.Т., Падалка О.С. Особливості економічної підготовки педагогічних кадрів // Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 1999р. Ч. ІІ. - К.: КНЕУ, 1999. - С.131-133. (авторських - 0,1 д.а.)

Размещено на Allbest.ru