Розвиток особистості молодшого школяра у процесі виконання завдань з логічним навантаженням
Теоретичні основи розвитку логічного мислення молодшого школяра. Визначення основ доцільності використання на уроках математики задач логічного характеру, диференційованих за складністю. Розробка методичних рекомендацій для вчителів, навчання учнів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.04.2014 |
| Размер файла | 838,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Завдання, які пропонується використовувати вчителям початкових класів на математичних "хвилинках", суттєво відрізняються від тих, які виконуються на уроках. Вони відзначаються своєю доступністю, розв'язуються усно, цікаві за формою та доступні за розумінням.
Математичні хвилинки і години цікавої математики, які відносяться до групових позакласних занять, пробуджують інтерес дітей до предмета, розвивають мислення, а підбір матеріалу для них стимулює самих педагогів творчо підходити до цього питання і комбінувати його так, щоб використовувати ребуси, головоломки, задачі-жарти, об'єднанні у певні теми [34].
Важливу роль у розвитку мислення молодших школярів відіграють математичні ранки. Оскільки підготовка учнів до них вимагає значних затрат часу, тому виправданим є їх проведення 2-3 рази на рік і присвячення цих заходів підсумкам вивчення певних розділів програмового матеріалу.
Математичні ранки сприяють вихованню позитивних рис характеру учнів, збуджують прагнення більше знати. Математичний ранок у початкових класах -це свято, яке старанно готують і дорослі, і діти. Підготовка ранку навчає і виховує у такій же мірі, як і сам ранок. Вдалий розподіл завдань і обов'язків відповідно до здібностей і інтересів учнів дасть їм можливість максимально проявити ініціативу і фантазію, сприятиме підвищенню ефективності математичного ранку.
У початковій школі бажано практикувати 5 математичних ран-кін: один у 2(1) класі і по два у 3(2) та 4(3) класах. У 2(1) класі ранок проводиться у другому півріччі навчального року, а у 3(2) і 4(3) - по одному у кожному півріччі.
Математичний ранок - свято, основу якого складають ко-командні й парні змагання на математичному матеріалі даного класу. Новий і позапрограмовий матеріал має бути, але у невеликому обсязі і в цікавій формі.
Зміст і форма математичних ранків може бути різна, але треба домагатися, щоб кожен учень був не тільки глядачем свята, а й активним його учасником. На математичному ранку мають працювати і сильні, і слабкі учні. Свято повинно проходити весело, жваво.
Математичні ранки присвячують закінченню вивчення певного розділу програми, важливим народним чи державним подіям, визначним українським математикам.
Цей захід - один із видів художньої самодіяльності. Він потребує ґрунтовної підготовки. Ще під час уроків учитель має опрацювати основні форми змагань та ігор, що використовуватимуться на цьому святі. Іноді потрібні будуть і репетиції у позаурочний час. У міру набуття досвіду підготовки і проведення математичних ранків можна буде до цієї роботи залучати і декого з батьків.
Ранок відбувається в класі (якщо проводиться для одного класу) або у шкільному залі (якщо у святі беруть участь два класи). Приміщення святково прикрашають, розвішують портрети вчених-математиків, висловлювання про математику, цікаві запитання і задачі, ребуси, лабіринти тощо.
Здебільшого учасники математичного ранку поділяються на дві групи. Дві групи - це два паралельні класи або один клас ділиться на дві групи. З кожної групи виділяється команда гравців (5-10 учнів). Інші учні з групи виконують роль активних болільників чи резерву підтримки.
Кожна команда обирає собі назву (можна назву і девіз). Один з групи учнів виконує роль капітана команди.
Кожного разу обирають нового капітана. Тому з ними проводиться додаткова робота. Капітани команд повинні мати достатньо чіткі уявлення про сценарій математичного ранку.
У приміщенні школярі розміщуються за "принципом" - одна група зліва, друга - справа. Учні, які входять у склад команд, сідають крайніми (для зручності виходу до дошки).
Тексти математичних завдань подають різними способами, але найкраще - на окремих заздалегідь підготовлених таблицях. Як правило числові дані завдань добираються так, щоб обчислення можна було виконувати усним способом. Здебільшого розв'язання завдань учні виконують про себе, записуючи чи повідомляючи тільки відповіді. Пояснення чи коментування подаються лише на вимогу ведучого.
Роль ведучого на математичному ранку виконує вчитель. Ведучий - це режисер, він остаточно схвалює сценарій математичного ранку, вносить до нього корективи в ході проведення. Роль ведучого треба проводити у мажорному тоні, підбадьорюючи і підтримуючи гравців.
За правильне розв'язання математичного завдання гравцю чи команді зараховується певна кількість очок. Команді, яка виконала завдання швидше (або красивіше), зараховується додатково одне очко. Переможців здебільшого визначає ведучий, але можна й призначити суддів.
Бажано визначити премії переможцям. Це можуть бути кольорові листівки з підписами, чисті учнівські зошити, олівці тощо. Ще краще, щоб кожен учень отримав сувенір, наприклад, книжку з цікавими задачами і вправами з математики для даного класу (їх мають заздалегідь закупити батьки).
Ранок проводиться на III і IV уроках навчального дня. Безпосередньо дійова частина ранку займає одну годину, решта часу йде на розгляд висловлень про математику, ознайомлення із завданнями, що розвішані на стінах, організаційний момент та на підведення підсумків змагання і проведення коротеньких бесід виховного спрямування на матеріалі числових даних чи математичних фактах. Можна також підсумовувати навчальну роботу за чверть чи півріччя.
Змістом математичних завдань є звичайні приклади на 1-3 дії, вправи на знаходження значень виразів з буквеним компонентом, рівняння на одну (іноді дві) операції, прості і складені арифметичні задачі, задачі підвищеної трудності, логічні задачі, вправи з геометричним матеріалом. Зовнішня особливість завдань - це цікава і наочна форма подання їх змісту, можливість порівняльного ефекту. Розробка ранку подається у вигляді сценарію.
Математичний гурток у початкових класах сприяє розширенню кругозору учнів з різних сфер елементарної математики, сприяє розвиткові в дітей математичного мислення, лаконічності мови, вмілому використанню символіки, правильному застосуванню математичної термінології, умінню роботи доступні висновки й узагальнення, обґрунтовувати свої думки та ін.
Робота гуртка впливає на підвищення інтересу до математики не тільки гуртківців, але й решти учнів класу. Особливістю роботи математичного гуртка є те, що його членами мають бути не лише здібні учні, доцільно залучати до роботи у ньому середніх та слабких [3]. Стимулом до його організації може стати спеціально проведена бесіда про те, чим діти будуть займатися, яку роботу можна провести на уроці у зв'язку з вивченням тієї чи іншої теми. Заняття математичного гуртка суттєво відрізняються за змістом від урочних занять. Сюди відносяться короткі повідомлення його членів чи вчителя з історії розвитку математики, розв'язування цікавих задач, задач підвищеної складності, розгадування ребусів, загадок, випуск газети та ін.
Математична олімпіада - одна з форм позакласної роботи, яка створює умови для вияву спортивного азарту, в даному випадку дає можливість вдосконалюватися з даного предмета і здобувати перемогу. Істотною особливістю математичних олімпіад молодших школярів і необхідною умовою їх ефективності є масовість. Кожному учневі повинна бути надана можливість взяти у ній участь [40].
Другою особливістю і необхідною умовою олімпіад є опосередкована та безпосередня участь батьків у їх підготовці. Реально цього можна досягти, якщо протягом певного часу у порядку підготовки пропонувати розв'язувати вдома певну кількість "нестандартних" задач. Цілком природно, що процес опрацювання таких завдань буде включати консультації і допомогу батьків та інших дорослих членів родини.
Третьою особливістю математичної олімпіади молодших школярів педагогіки вважають необхідність забезпечення їх дидактичним матеріалом та проведення підготовчої роботи, яка здійснюється шляхом епізодичного розв'язування "нестандартних" задач на уроках математики в позаурочний час.
Математичні олімпіади молодших школярів мають пропедевтичний характер. Основними рівнями олімпіад учнів початкових класів є класні та шкільні. Міжшкільні чи районні проводяться за умов належної уваги працівників методичних кабінетів.
Вкажемо на істотні особливості і необхідні умови ефективності математичних олімпіад молодших школярів:
масовість - кожному учню повинна бути надана можливість взяти у ній участь (масовість забезпечується шляхом організації і проведення класних олімпіад);
опосередкована та безпосередня участь батьків у їх проведенні (реально це досягається, якщо протягом деякого часу учням у порядку підготовки пропонується розв'язати вдома певну кількість "нестандартних" задач);
повне забезпечення вчителя "задачним матеріалом" як до змісту завдань самої олімпіади, так і підготовчої роботи (реальний захід - видання відповідного друкованого посібника масовим тиражем).
Підготовка до класних олімпіад проводиться шляхом епізодичного розв'язування нестандартних задач на уроках математики та розв'язування відповідних задач учнями вдома.
Класні олімпіади проводяться на одному з уроків математики або у позаурочний час, тобто на п'ятому уроці (але після відпочинку учнів - 15-20 хв).
Завдання класної олімпіади подають двома варіантами. Задачі наперед записані на класних дошках. Ще краще, якщо вони будуть роздруковані на машинці чи ксерокопії для кожного учня.
Розв'язання задач учні записують на окремих листках учнівського зошита. Дозволяють користуватися чернетками. Час виконання 40-50 хв. Розв'язують задачі в будь-якому порядку. Хто розв'яже всі задачі, може подумати і над резервною задачею, записати її розв'язання.
Під час розв'язування задач треба підтримувати в дітей спокійно-діловий, але мажорний настрій. Вчитель і присутні мають бути тактовними, підтримувати учнів морально, а в окремих випадках (деяким учням) подавати методичну допомогу.
За наслідками перевірки класної олімпіади треба у 3(2) і 4(3) класах визначити третину учнів (переможців) для участі у шкільній олімпіаді.
Подаємо зміст задач класних олімпіад.
Ще однією формою позакласної роботи учнів початкових класів є оформлення математичної газети, яка відіграє важливу роль у розвитку мислення молодших школярів, формує естетичну культуру особистості молодшого школяра. Її основне завдання - стати активним помічником учителя у прищепленні дітям інтересу і любові до математики, виховні кмітливості, логічного мислення кожного учня. Математична газета яскраво ілюстрована та гарно написана відіграє важливу роль у розвитку особистості, привертає увагу дітей, стимулює пізнавальну діяльність.
Як бачимо, з вищенаведеного, позакласна робота з математики відіграє важливу роль у навчально-виховному процесі, зокрема, допомагає виявити обдарованих учнів та заохотити їх до вивчення дисциплін природничо-математичного циклу, а також виступає одним із засобів розвитку мислення молодших школярів.
Позакласна робота має бути невід'ємною частиною навчального виховного процесу. Її головне завдання - виховувати інтерес до математики, стимулювати учнів до вивчення математики. У початковій школі доцільні насамперед ті види позакласної роботи, в яких можуть брати участь всі учні класу.
З молодшими школярами практикуються такі види позакласної роботи: позакласні години з математики, конкурси на кращого математика, математичні екскурсії, математичні ранки, математичні олімпіади, математичні гуртки. За формою і змістом вони включають коротенькі бесіди (повідомлення), цікаві вправи на обчислення, парні та групові змагання, математичні ігри, розв'язування головоломок і задач, розпізнавання геометричних фігур тощо.
Актуальність нашого дослідження зумовило необхідність розробки і аналізу опитувальників для учнів та вчителів з метою визначення основних завдань формуючого етапу педагогічного експерименту.
Опитувальник для учнів 2 клас
Виконайте завдання з експериментального навчального посібника "Логіка" Митника О.Я. 2 клас
1. Самостійно заповни пропущені клітинки в таблиці так, щоб навпроти назви були слова, які за змістом підходять до цієї назви. Дай визначення понять, які містяться у стовпчику "Назва".
|
Назва |
Це |
Склад |
Дії |
|
|
товар |
продає різні речі |
|||
|
птах |
сильні ноги |
|||
|
зуби і хвіст |
охороняє житло |
|||
|
роги і вим'я |
дає молоко |
|||
|
різнокольорове пір'я |
повторює слова |
2. Якою стежиною треба йти їжакові, щоб зібрати стільки ж грибів, скільки зібрала білочка? Розфарбуй цю стежку жовтим кольором.
Пам'ятай, що збирати можна тільки їстівні гриби!
Вадим, Сергій і Михайло вивчають у школі різні іноземні мови: англійську, французьку та німецьку. На запитання, яку мову вивчає кожен із них, один відповів: "Вадим вивчає англійську, Сергій не вивчає англійську, а Михайло не вивчає німецьку". Потім з'ясувалося, що в цій відповіді тільки одне твердження правильне, а два інші - хибні. Яку іноземну мову вивчає кожний із хлопчиків?
|
Імена |
Іноземні мови |
|
|
Вадим |
||
|
Сергій |
||
|
Михайло |
3. З паличок побудуй будинок. Переклади дві палички так, щоб цей будинок повернувся іншим боком.
Опитувальник для учнів 3 класу
Виконайте завдання з експериментального навчального посібника "Логіка" Митника О.Я. 3 клас
1. Прочитай слова і розмісти їх у стовпчики таблиці. Добери до кожного стовпчика таблиці ще по одному відповідному слову.
Отара, посуд, дружба, троянда, Вінниця, дерево, молоток, армія, цибуля, рівняння, фрукти, Дніпро, сад, речення, Карпати.
|
Загальні |
Конкретні |
Одиничні |
Збірні |
Абстрактні |
|
2. Марічка заблукала в лісі. Перед нею кілька блакитних стежин. Яка з них приведе її до будиночка?
4. У дитячому таборі потоваришували троє хлопців. Назвемо їх умовно: А, Б, В. Вони приїхали з України, Німеччини та Чехії. Один із них захоплюється математикою, другий - хімією, а третій - літературою. А - живе не в Україні, Б - не в Німеччині. Хлопчик з України не захоплюється математикою, а з Німеччини - захоплюється хімією. Б - не захоплюється літературою. Чим захоплюється кожний із хлопчиків і з якої країни вони приїхали?
|
Україна |
Німеччина |
Чехія |
Математика |
Хімія |
Література |
||
|
А |
|||||||
|
Б |
|||||||
|
В |
5. Склади з паличок фігуру, яку зображено на малюнку. Забери чотири палички так, щоб лишилося п'ять трикутників.
- Знайди певну закономірність розташування чисел у стовпчиках таблиці. Яке число має бути у порожній клітинці? Впиши його.
|
3 |
5 |
7 |
9 |
|
|
9 |
25 |
49 |
Опитувальник для учнів 4 класу
Виконайте завдання з експериментального навчального посібника "Логіка" Митника О.Я. 4 клас
Цікаві квадрати.
|
3 |
8 |
2 |
5 |
10 |
||||||||
|
4 |
5 |
9 |
6 |
|||||||||
|
5 |
8 |
7 |
Які числа треба поставити в порожніх клітинках, щоб вийшла одна й та ж сума по вертикалях і по горизонталях.
Розв'яжи кросворд.
Чи знаєш ти вірші Шевченка?
"Садок ... коло хати".
"... вода з-під явора".
"Зоре моя...".
Зацвіла в долині ... калина".
"... заходить, гори чорніють".
"Не називаю її раєм, тієї ... в гаї".
"І мене в сім'ї...".
"... ясне сонце з чорною землею".
На одній будові працюють муляр, тесляр та крановщик. Їхні прізвища Борисенко, Іваненко та Петренко. У крановщика немає ні братів, ні сестер і він нижчий за всіх на зріст. Петренко одружений із сестрою Борисенка і вищий на зріст від тесляра. Назви прізвища муляра, тесляра та крановщика.
Завдання з паличками
1. Сірниковий рак повзе вверх. Перекладіть три сірники таким чином, щоб він повз донизу.
2. Флюгер складений з 10 сірників.
3. Перекладіть чотири сірники
Перекладіть чотири сірники таким чином, щоб сокира так, щоб вийшов будинок. перетворилась в три однакових трикутники.
5. Елементами множин А і В є точки. Розташуй елементи цих множин у кругах Ейлера так, щоб у множині А було 6 елементів, у множині В - 8 елементів, а в об'єднанні - 9 елементів.
6. Уздовж стін квадратної фортеці комендант розташував 16 вартових по 5 з кожного боку так, як показано на малюнку. Через деякий час прийшов полковник і висловив невдоволення тим, як розташовані вартові. Він переставив їх так, що з кожного боку вартових стало по 6. Після цього з'явився генерал. Йому також не сподобався розподіл вартових і він переставив їх так, що з кожного боку стало по 7 осіб.
Опитувальник для вчителів
1. Дайте означення завдання з логічним навантаженням.
Завдання з логічним навантаженням - це __________________________________________________________________
2. Заповніть таблицю, вказавши в якому класі доцільно використовувати подані завдання з логічним навантаженням
|
Види завдань з логічним навантаженням |
Клас |
|
|
- вправи з використанням аналогії |
||
|
- вправи на виключення зайвого |
||
|
- вправи на загальне закінчення |
||
|
- вправи з ланцюжком слів |
||
|
- вправи на розрізання фігур |
||
|
- вправи на відновлення цифр і знаків |
||
|
- вправи про числові вирази і дії над ними |
||
|
- вправи складання фігур із паличок |
||
|
- задачі на рівний розподіл предметів |
||
|
- задачі на вагу та зважування |
||
|
- геометричні задачі |
||
|
- задачі на кмітливість |
||
|
- задачі з природнім сюжетом |
||
|
- задачі логічним навантаженням |
||
|
- задачі економічного змісту |
||
|
- задачі на класифікацію |
||
|
- комбінаторні задачі |
||
|
- задачі на принцип Діріхле |
||
|
- задачі на переливання рідин |
||
|
- задачі на зважування монет |
||
|
- логічні задачі |
||
|
- логічні задачі-жарти |
||
|
- анаграми |
||
|
- ребуси |
||
|
- лабіринти |
||
|
- кросворди |
3. Форми виконання завдань з логічним навантаженням
____________________________________________________________
4. Визначіть методом ранжування, на яких типах уроків з математики доцільно використовувати завдання з логічним навантаженням
урок засвоєння нових знань
урок формування вмінь і навичок
урок застосування вмінь і навичок
урок узагальнення і систематизації
урок контролю і перевірки знань, умінь, навичок
комбінований урок
інтегрований урок
нестандартний урок
Наведіть зміст відомих вам завдань з логічним навантаженням
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Виконайте тестове завдання "Перевір себе" за навчальним експериментальним посібником "Логіка" Митника О.Я. 3 клас
1. Розшифруй ребус:
2. Елементами множин А і В є точки. Розташуй елементи цих множин у кругах Ейлера так, щоб у множині А було 6 елементів, у множині В - 8 елементів, а в об'єднанні - 9 елементів.
|
1 |
3 |
1 |
|
|
3 |
3 |
||
|
1 |
3 |
1 |
3. Уздовж стін квадратної фортеці комендант розташував 16 вартових по 5 з кожного боку так, як показано на малюнку.
Через деякий час прийшов полковник і висловив невдоволення тим, як розташовані вартові. Він переставив їх так, що з кожного боку вартових стало по 6.
Після цього з'явився генерал. Йому також не сподобався розподіл вартових і він переставив їх так, що з кожного боку стало по 7 осіб.
4. Нижче, за допомогою паличок, складено кілька хибних суджень. Перетвори їх на правильні, якщо можна перекласти з одного місця на інше лише одну паличку.
5. Знайди певну закономірність розташування чисел у стовпчиках таблиці. Яке число має бути у порожній клітинці? Впиши його.
|
3 |
5 |
7 |
9 |
|
|
9 |
25 |
49 |
Аналіз виконання завдань учнів 2 класу
|
№ |
Прізвище, ім'я |
Завдання опитувальника |
% |
||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Виконав |
Частково виконав |
Не виконав |
Рівень мат. розв. |
||||
|
1 |
Барабаш Владислав |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
2 |
Бондарук Марина |
+ |
+ |
+/- |
- |
2 |
1 |
1 |
Д |
62,5 |
|
|
3 |
Васькевич Руслан |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
4 |
Ващук Юрій |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
5 |
Ворон юк Неля |
+ |
+ |
- |
- |
2 |
- |
2 |
Д |
50 |
|
|
6 |
Гавриленко Віктор |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
7 |
Гарбис Євген |
- |
+ |
+ |
- |
2 |
- |
2 |
Н |
25 |
|
|
8 |
Грицюк Наталія |
+ |
+ |
+ |
+/- |
3 |
1 |
- |
В |
87,5 |
|
|
9 |
Данилюк Володимир |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
10 |
Дячук Тетяна |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
11 |
Каралаш Олександра |
+ |
+ |
+ |
+/- |
3 |
1 |
- |
В |
87,5 |
|
|
12 |
Левчук Олексій |
+ |
+ |
- |
+/- |
2 |
1 |
1 |
Д |
62,5 |
|
|
13 |
Мазурець Людмила |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
14 |
Макарчук Володим. |
- |
+ |
+ |
- |
2 |
- |
2 |
Д |
50 |
|
|
15 |
Никитюк Наталія |
+ |
+ |
+ |
+ |
4 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
16 |
Паламарчук Олекс |
+/- |
+ |
+/- |
+/- |
1 |
3 |
- |
Д |
62,5 |
|
|
17 |
Пацюк Вадим |
- |
+ |
- |
+/- |
1 |
1 |
2 |
Н |
37,5 |
|
|
18 |
Петришин Ігор |
+/- |
+ |
+ |
+/- |
2 |
2 |
- |
С |
75 |
|
|
19 |
Петрук Юлія |
+ |
+ |
+/- |
+ |
2 |
1 |
- |
С |
82,5 |
|
|
20 |
Слободенюк Лілія |
+ |
+ |
+/- |
+ |
3 |
1 |
- |
В |
87,5 |
|
|
21 |
Чайнікова Валерія |
+ |
+ |
- |
+ |
3 |
- |
1 |
С |
75 |
|
|
22 |
Якимчук Олена |
+/- |
+ |
+ |
- |
2 |
1 |
1 |
Д |
62,5 |
Якісні показники у % Рівень математичного розвитку:
Виконав + Високий - 100-85%
Частково виконав +/- Середній - 84-70%
Не виконав - Достатній - 69-46%
Низький - 0-45%
Аналіз виконання завдань учнів 3 класу
|
№ |
Завдання опитувальника |
% |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Виконав |
Частково виконав |
Не виконав |
Рівень мат. розв. |
||||
|
1 |
Бабак Сніжанна |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
3 |
- |
2 |
Д |
60 |
|
|
2 |
Бондарук Нат. |
+/- |
+ |
- |
+\- |
+ |
2 |
2 |
1 |
Д |
60 |
|
|
3 |
Гандзюк Тетяна |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
5 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
4 |
Горбатюк Анаст. |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
5 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
5 |
Ґудзь Марина |
+/- |
+ |
- |
+/- |
+ |
2 |
2 |
1 |
Д |
60 |
|
|
6 |
Гуменюк Жанна |
+ |
+ |
+ |
+ |
+/- |
4 |
1 |
- |
В |
90 |
|
|
7 |
Гуменюк Олекс. |
- |
+ |
+/- |
+ |
+ |
3 |
1 |
1 |
С |
70 |
|
|
8 |
Задорожна Нат. |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
3 |
- |
2 |
Д |
60 |
|
|
9 |
Заєць Оксана |
- |
+ |
+/- |
- |
+/- |
1 |
2 |
2 |
Н |
40 |
|
|
10 |
Луцик Віталій |
+/- |
+ |
+ |
+/- |
+ |
3 |
2 |
- |
С |
80 |
|
|
11 |
Луцюк Тетяна |
+/- |
+ |
+ |
- |
- |
2 |
1 |
2 |
Д |
50 |
|
|
12 |
Миронова Вікт. |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
4 |
- |
1 |
В |
80 |
|
|
13 |
Савич Катерина |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
4 |
- |
1 |
В |
80 |
|
|
14 |
Слободенюк Н. |
+ |
+ |
+ |
+/- |
+ |
4 |
1 |
- |
В |
90 |
|
|
15 |
Солона Євгенія |
+ |
+ |
- |
+/- |
+ |
3 |
1 |
1 |
С |
70 |
|
|
16 |
Сташків Григ. |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
3 |
- |
2 |
Д |
60 |
|
|
17 |
Петрук Олекс. |
+ |
- |
+ |
- |
- |
2 |
- |
3 |
Н |
40 |
|
|
18 |
Томчук Вікторія |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
5 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
19 |
Тур Марія |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
3 |
- |
2 |
Д |
60 |
|
|
20 |
Фролова Анжела |
+ |
+ |
- |
- |
- |
2 |
- |
3 |
Н |
5040 |
|
|
21 |
Чернецька Ірина |
+ |
+ |
+ |
+/- |
+ |
4 |
1 |
- |
В |
9090 |
|
|
22 |
Чорна Світлана |
+/- |
+ |
+ |
- |
- |
2 |
1 |
2 |
Д |
5050 |
|
|
23 |
Шваюк Валент. |
+ |
+ |
+ |
+/- |
+ |
4 |
1 |
- |
В |
9090 |
|
|
24 |
Ярмо люк Яна |
+/- |
+ |
- |
- |
+/- |
1 |
2 |
2 |
Н |
4040 |
|
|
25 |
Ящук Володим. |
+/- |
+ |
+/- |
+/- |
+ |
2 |
3 |
- |
С |
70 |
|
|
26 |
Ящук Дмитро |
+/- |
- |
- |
+/- |
+ |
1 |
2 |
2 |
Н |
40 |
Якісні показники у % Рівень математичного розвитку:
Виконав + Високий - 100-85%
Частково виконав +/- Середній - 84-70%
Не виконав - Достатній - 69-46%
Низький - 0-45%
Аналіз виконання завдань учнів 4 класу
|
№ |
Прізвище, ім'я |
Завдання опитувальника |
% |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Виконав |
Частково виконав |
Не виконав |
Рівень мат. розв. |
||||
|
1 |
Бабак Вадим |
+ |
+ |
+/- |
+ |
+/- |
+ |
4 |
2 |
- |
В |
85 |
|
|
2 |
Бондарук Валентина |
+ |
+ |
+/- |
+ |
+/- |
+ |
4 |
2 |
- |
В |
85 |
|
|
3 |
Ващук Володимир |
+/- |
+ |
+ |
- |
+/- |
+ |
3 |
2 |
1 |
Д |
68 |
|
|
4 |
Гурська Тетяна |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
6 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
5 |
Гуменюк Павло |
+ |
+ |
- |
+ |
+/- |
+ |
4 |
1 |
1 |
С |
76,5 |
|
|
6 |
Гуменюк Євген |
- |
+/- |
+ |
- |
+/- |
+ |
2 |
2 |
2 |
Д |
51 |
|
|
7 |
Загнибіда Валентина |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
6 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
8 |
Загнибіда Тетяна |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
6 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
9 |
Корш Сергій |
+/- |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
3 |
1 |
2 |
Д |
59,5 |
|
|
10 |
Мокро вольська Лілія |
+ |
+ |
- |
+/- |
+/- |
+ |
3 |
2 |
1 |
Д |
68 |
|
|
11 |
Огнівчук Ігор |
+/- |
+ |
- |
+ |
+/- |
+ |
3 |
2 |
1 |
Д |
68 |
|
|
12 |
Поварчук Олена |
+ |
+ |
- |
+ |
+/- |
+ |
4 |
1 |
1 |
С |
76,5 |
|
|
13 |
Харчук Олександр |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
6 |
- |
- |
В |
100 |
|
|
14 |
Чорний Віктор |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
5 |
- |
1 |
В |
85 |
|
|
15 |
Шваюк Валентина |
- |
+ |
- |
+/- |
- |
+ |
2 |
1 |
3 |
Н |
42,5 |
Якісні показники у %
Рівень математичного розвитку:
Виконав + Високий - 100-85%
Частково виконав +/- Середній - 84-70%
Не виконав - Достатній - 69-46%
Низький - 0 - 45%
Завдання з логічним навантаженням доцільно використовувати в таких класах
|
Завдання |
Класи |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
- вправи з використанням аналогії |
4 |
4 |
2 |
3 |
|
|
- вправи на виключення зайвого |
3 |
6 |
1 |
2 |
|
|
- вправи на загальне закінчення |
4 |
4 |
3 |
2 |
|
|
- вправи з ланцюжком слів |
4 |
4 |
- |
- |
|
|
- вправи на розрізання фігур |
6 |
5 |
1 |
1 |
|
|
- вправи на відновлення цифр і знаків |
4 |
6 |
1 |
1 |
|
|
- вправи про числові вирази і дії над ними |
4 |
5 |
6 |
6 |
|
|
- вправи на складання фігур із паличок |
4 |
3 |
- |
- |
|
|
- задачі на рівний розподіл предметів |
3 |
5 |
2 |
2 |
|
|
- задачі на вагу та зважування |
2 |
4 |
5 |
5 |
|
|
- геометричні задачі |
2 |
4 |
5 |
5 |
|
|
- задачі на кмітливість |
3 |
3 |
5 |
5 |
|
|
- задачі з природнім сюжетом |
1 |
3 |
4 |
4 |
|
|
- задачі з логічним навантаженням |
2 |
2 |
6 |
6 |
|
|
- задачі економічного змісту |
- |
- |
7 |
7 |
|
|
- задачі на класифікацію |
1 |
3 |
4 |
4 |
|
|
- комбінаторні задачі |
- |
- |
5 |
5 |
|
|
- задачі на принцип Діріхле |
- |
1 |
5 |
5 |
|
|
- задачі на переливання рідин |
2 |
4 |
3 |
3 |
|
|
- задачі на зважування монет |
1 |
4 |
2 |
2 |
|
|
- логічні задачі |
3 |
4 |
5 |
5 |
|
|
- логічні задачі - жарти |
3 |
7 |
5 |
5 |
|
|
- анаграми |
2 |
3 |
5 |
5 |
|
|
- ребуси |
2 |
3 |
6 |
5 |
|
|
- лабіринти |
1 |
5 |
6 |
5 |
|
|
- кросворди |
3 |
4 |
5 |
6 |
Завдання з логічним навантаженням доцільно використовувати:
|
Тип уроку |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
Урок засвоєння нових знань |
- |
- |
- |
1 |
1 |
- |
- |
3 |
|
|
Урок формування вмінь і навичок |
1 |
- |
- |
3 |
- |
1 |
- |
- |
|
|
Урок узагальнення і систематизації |
2 |
3 |
1 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Урок контролю і перевірки знань |
- |
- |
3 |
- |
1 |
- |
1 |
- |
|
|
Комбінований урок |
1 |
- |
1 |
- |
- |
3 |
1 |
- |
|
|
Інтегрований урок |
2 |
- |
- |
1 |
- |
1 |
3 |
- |
|
|
Нестандартний урок |
2 |
- |
- |
- |
3 |
- |
- |
2 |
|
|
Урок застосування вмінь і навичок |
4 |
2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2.3 Необхідність і доцільність виконання завдань з логічним навантаженням у навчальному процесі початкової школи
Форма діяльності школярів з узагальнення на різному ступені навчання не залишається постійною. Спочатку вона будується звичайно на зовнішній аналогії, потім ґрунтується на класифікації ознак, що відносяться до зовнішніх властивостей і якостей предметів, і, нарешті, учні переходять до систематизації істотних ознак.
В процесі навчання в школі удосконалюється і здатність школярів формулювати думки і виробляти висновки. Уміння міркувати, обґрунтовувати, доводити те або інше положення більш менш упевнено і правильно теж проходить поступово і в результаті спеціальної організації учбової діяльності. Розвиток мислення, вдосконалення розумових операцій, здібностей міркувати прямим образом залежить від методів навчання. Уміння мислити логічно, виконувати висновки без наочної опори, зіставляти думки за певними правилами - необхідна умова успішного засвоєння учбового матеріалу. Широкі можливості в цьому плані дає Розв'язання завдань з логічним навантаженням.
Вправи з використанням аналогії
Це схожість між об'єктами за деякою ознакою. Використання аналогії в математиці є однією із основ пошуку розв'язку задач.
Суть цієї версії полягає в наступному. У верхньому ряду задані три об'єкти: слова або фігури. Два перші об'єднані за певною ознакою. Його можна виявити і, мислячи по аналогії, підібрати із нижнього ряду об'єкт, який має аналогічний зв'язок з третім.
Приклад. Квадрат - прямокутник, куб -...?
а) куля б) піраміда в) прямокутний паралелепіпед г) конус
Розв'язання. Прямокутний паралелепіпед.
Вправи.
Подумайте, якою ознакою пов'язані два перших об'єкти і вкажіть із пунктів а) -д) четвертий об'єкт, який аналогічно пов'язаний з третім:
- ар - квадратний метр, дециметр -...?
а) довжина
б) метр
в) сантиметр
г) міліметр
в) кілометр
- сантиметр - міліметр, гектар - ...?
а) кілометр
б) ар
в) квадратний дециметр
в) метр
в) площа
Вправи на виключення зайвого
В кожній задачі даної серії вказані чотири об'єкти (слова, вирази і фігури), три з яких значною мірою пов'язані один з одним і лише один відрізняється від інших.
Головна вимога цих завдань полягає у виявленні зайвого об'єкту.
Приклад. Серед слів тридцять п'ять, тридцять три, сорок п'ять, двадцять п'ять зайвим являється слово тридцять три, так як число не ділиться націло на п'ять.
Вправи
Виключіть зайве слово:
а) сума, різниця, множник, дільниця;
б) секунда, хвилина, годинник, година;
в) призма, піраміда, круг, кулька;
г) аршин, гривня, марка, рубель.
Виключіть зайву фігуру:
Вправи на загальне закінчення
В даному випадку необхідно знайти слово, що отримується із заданих слів за допомогою відкидання перших не співпадаючих сполучень букв або окремих букв.
Наприклад, загальним закінченням слів вершина, крушина і машина є слово шина.
Дані вправи є ефективним засобом розвитку мовленнєвих та логічних здібностей учнів, збагаченням їх активного словника; використовується як на математичних, так і на лінгвістичних змаганнях.
Вправи.
Знайдіть закінчення даних слів (кількість точок відповідає кількості букв), якщо ними є:
Назва одиниці вимірювання однієї з математичних величин:
нект")
ком * *
пов
Математичний термін:
діа
мано ****
пери
Вправи з ланцюжком слів
У всіх вправах даної серії слід відновити ланцюжок слів. Деякі слова мають однакові сполучення букв, що мають лексичне значення.
Наприклад, сокіл і кілограм. Із цих слів можна утворити ланцюжок: со(кіл)ограм.
Такі вправи направлені на формування вміння оперативно працювати зі словесним матеріалом, невимушене запам'ятовування математичної термінології і розвиток логічно-лінгвістичних здібностей учнів.
Вправи.
Відновіть ланцюжок слів (кількість відповідає кількості пропущених букв), якщо кінцем першого слова і початком другого є:
1) назва міри площі: ком (..) балет;
2) вигук: культ (...) ган;
3) музичний термін: алго (....) міка;
4) назва рослини: кипа (...) ка;
5) назва міри часу: чоло (...) тор.
Вправи на РОЗРІЗАННЯ ФІГУР
Завдання цієї серії є попереджувальними для вивчення курсу планіметрії; розв'язуються методом спроб і помилок, використовуються на математичних та інших змаганнях.
1. Розрізати фігури однією прямою лінією так, щоб з них можна було скласти:
а) прямокутник
б) трикутник
2. Розділити двома прямими лініями трикутник на:
а) два трикутники і один чотирикутник;
б) два трикутники, один чотирикутник і один п'ятикутник.
3. В день свого народження Сова купила круглий торт. П'ятачок розрізав його на сім частин трьома розрізами. Розріж і ти.
4. Допоможіть хороброму кравцю Гансу розрізати фігуру на чотири рівні частини:
Вправи на складання фігур із паличок
Розв'язання задач із паличками методом спроб і помилок допомагає розвивати у школярів не тільки кмітливість, а й просторову уяву.
Вправи.
1. Розкладіть палички так, щоб одержати:
- П'ять квадратів (12 паличок )
- Чотири трикутники із 6 паличок
2. Перекладіть палички так, щоб всі рівності стали правильними:
VI-IV=ІХ
Х-Х=І
3. Переставте дві палички так, щоб хатинка Баби Яги повернулася до лісу задом, а до Іванка передом
4. Переставте дві палички так, щоб Попелюшка змогла викинути сміття із совочка.
Вправи на відновлення цифр, знаків
В задачах цієї серії деякі цифри в арифметичних діях (чи знаки дій) замінені буквами чи крапками.
Причому, однакові цифри замінені однаковими буквами. В учнів такі вправи викликають великий інтерес, розвивають математичні здібності, логічне мислення, готують до математичних змагань.
Наприклад. Відновити пропущені цифри в записі з буквами:
_а52в б25а 8хмх
Розв'язок. Так як а-б = 8, то а = 9, б = 1.
Одержуємо:
_9521
1259_
8262
Вправи.
1. Допоможіть доктору Ватсону відновити попередній запис:
А)
....-... = 1
Б) … + … = 197
2. Замість крапок вставити потрібні знаки дій.
а) 8...4>9...3
б) 8...4<9...3
в) 8...4 = 9...3
Вправи про числові вирази і дії над ними
Задачі цієї серії розв'язуються методом спроб і помилок. Такий евристичний прийом використовується в тих випадках, коли у розв'язуючого нема конструктивних ідей. Багаточисельні спроби приводять до нескінченних помилок і, нарешті, як правило, до випадкового успіху. Це складова будь-яких спроб знаходження шуканого результату методом "сліпого пошуку". Число спроб залежить від рівня розвитку і інтуїції учня, а також його досвіду в проведенні подібних роздумів.
Наприклад. Розставте в записі 7 * 9 + 12 : 3 - 2 дужки так, щоб значення одержаного виразу було рівне 23.
Розв'язок
(7*9 + 12):3-2 = 23
1. Розставте між цифрами 1, 2, 3, 4, 5 знаки дій так, щоб значення
одержаного виразу було рівне 40.
2. В записі 8 8 8 8 8 8 8 8 поставте між деякими цифрами знак додавання так, щоб одержався вираз, значення якого рівне 1000.
2. Використовуючи кожну із цифр 0,1, 8, 9, запиши найбільше і найменше чотирьохзначне число.
Давно відомо, що в процесі розв'язування задач виробляються вміння логічно і чітко мислити, усвідомлено застосовувати здобуті знання. Проте не завжди це досягається за рахунок кількості розв'язаних задач. Досвід показує, що творча робота над уже розв'язаною задачею чи деяке ускладнення в ній логічних зв'язків може принести для розвитку мислення дитини значну користь.
Задачі на рівний розподіл предметів.
Назва цього виду задач походить від особливостей змісту задачі, який свідчить про рівний розподіл предметів між людьми за попередньою домовленістю, залежно від умов цієї домовленості, від внеску одного з учасників, треба зробити розподіл грошей (чи інших предметів) по справедливості між тими, хто укладає угоду.
Розглянемо таку задачу.
Мисливець, який зголоднів на полюванні, звернувся до чабанів з проханням його нагодувати. Порадившись чабани запросили мисливця на обід. Один чабан мав три справи, а другий - дві. Після обіду, за яким усі їли порівну, мисливець дав чабанам 50 копійок і пішов. Як чабани повинні розділити ці гроші між собою, щоб кожен з них отримав ту частину, яка йому дійсно належить?
Розв'язання. Якщо мисливець дав чабанам 50 копійок, то кожен мав витратити на цей обід не більше і не менше, а рівно 50 копійок. Отже, весь обід, тобто п'ять страв коштують 50 х 3 = 150 копійок. Відповідно одна страва коштує 150:5=30 копійок. Чабан, у якого було три страви, що коштували йому 30 х 3 = 90 копійок, сам з'їв на 50 копійок, а 40 копійок повинен отримати з мисливця. Чабан, у якого було дві страви, що коштували йому 30 х 2 = 60 копійок, сам з'їв на 50 копійок, а 10 копійок повинен отримати з мисливця.
1. Двоє хлопців сіли обідати. У одного було 4 вареники, у другого - тільки 3. Ціна кожного вареника - однакова. До них підійшов третій хлопець і попросив його нагодувати, причому пообіцяв заплатити за ту частину вареників, яка йому дістанеться. Хлопці погодилися прийняти третього до свого гурту. Після обіду, за яким усі їли порівну, перехожий віддав хлопцям 7 копійок. Як поділити ці гроші між хлопцями по справедливості? (Кожний вареник коштує 21:(4+3)=3 к. Першому відати -3х 4 - 7 = 5 к., другому -3 * 3 - 7=2 к.).
2. Троє сусідів -А, Б, В вирішили спільними зусиллями побудувати колодязь, розподіливши всі витрати між собою порівну. А купив 7 мішків цементу, а В -4 такі мішки. Більше цементу не потрібно було, тому Б свою частку витрат, у розмірі 22 гривні вніс грошима. Як розподілити ці гроші між А та В? (А -20 грн., В -2 грн.).
3. Одного разу двоє арабів збиралися обідати. До них підійшов третій араб і запропонував приєднати до обіду свою провізію. Всі продукти розділили порівну на трьох. У першого араба був глечик молока, у другого - один хліб, а у третього -6 фініків. Після обіду третій араб сказав: "У зв'язку з тим, що кожен з вас вніс більше за мене, ось вам 20 однакових мідних монет, розділіть їх між собою по справедливості".
Як араби розділять отримані гроші, якщо 4 глечики молока коштують стільки ж, скільки 3 хлібини, а 36 фініків - як глечик молока? (Глечик молока одного араба можна замінити 36 фініками, а один хліб другого -48 фініками: 4 глечики молока чи 144 фініки коштують стільки ж, скільки 3 хлібини, Додавши до цього 6 фініків третього араба, ми бачимо, що в усіх нібито було 90 фініків, тобто у кожного по 30 фініків. Перший повинен отримати за 36-30=6 фініків, а другий - за 48-30=18 фініків. Отже, перший араб має взяти собі 5 монет, а другий -15 монет).
Задачі на вагу та зважування.
У задачах даного виду в основному застосовують шалькові терези, які за даними умови знаходяться в рівновазі. Під час розв'язування таких задач необхідно користуватись правилом: можна знімати з правої та лівої шальки терезів вантаж, однаковий за вагою чи замінювати певний вантаж іншим, однаковим за вагою з попереднім.
Три яблука і одна груша важать стільки, скільки 10 персиків, а шість персиків і одне яблуко врівноважують одну грушу. Скільки треба взяти персиків, щоб урівноважити одну грушу?
Розв'язання. Замінимо при першому зважуванні одну грушу шістьма персиками і яблуком. Ми можемо це зробити, бо груша важить стільки ж, скільки шість персиків та яблуко (за умовою задачі). Тоді у нас буде на лівій шальці 4 яблука і 6 персиків, на правій -10 персиків, Знявши з обох шальок по 6 персиків, дізнаємось, що 4 яблука важать стільки ж, скільки 4 персики. Звідси - один персик врівноважує одне яблуко. Отже, вага груші дорівнює вазі семи персиків.
1. Пляшка і склянка врівноважуються глечиком. Пляшка врівноважується склянкою і блюдцем. Два глечики важать стільки ж, скільки три блюдця. Скільки треба поставити склянок на вільну шальку терезів, щоб урівноважити пляшку ?
2. Микола впіймав велику щуку. Її тулуб важить стільки, скільки голова і хвіст. А голова - як тулуб і два хвости. Яка маса всієї рибини, якщо хвіст важить 2 кг?
3. На одній шальці терезів 5 однакових яблук і 3 однакові груші, на іншій -4 таких яблука і 4 таких груші. Терези знаходяться у рівновазі. Що легше: яблуко чи груша?
Аналіз сучасної педагогічної теорії та практики дозволяє стверджувати, що одним із пріоритетних напрямків у навчанні та вихованні підростаючого покоління є розвиток пізнавальних та творчих здібностей дитини.
Головним завданням логічного розвитку є розвиток логічної грамотності, сприяння оволодінню дітьми комплексом понять і дій, таких як: вміння класифікувати і узагальнювати, співставляти, порівнювати, аналізувати, робити висновки. Розв'язанню цього завдання є робота з логічними задачами і задачами-казками та сюжетними задачами.
Виробленню міцних усних і письмових обчислювальних навичок, усвідомленню математичних закономірностей, формуванню навичок свідомого вибору дій сприяють вправи і завдання розділу комбінаторних задач. Ці завдання передбачають маніпуляційну діяльність з цифрами, буквами, предметами, словами, що позитивно впливає на розвиток в учнів елементів статистичного мислення.
Геометричні задачі спрямовані на ознайомлення з елементами геометрії, які формують у дітей просторові уявлення, сприяють чіткому встановленню зв'язків між реальними предметами та поняттями.
Розширенню кругозору дітей, активізації їх пізнавальних здібностей сприяє підбір ребусів і кросвордів.
Вправи і завдання, задачі на розвиток уяви та уваги допоможуть розвинути інтелектуальні та творчі здібності дітей.
Методи навчання - складне педагогічне явище, в якому можна виділити різні педагогічні аспекти. Тому нема єдиної основи класифікації методів. Здебільшого розглядають три її різновиди: на основі зовнішніх форм прояву методів навчання, за внутрішньою психологічною структурою методів і за логічним засвоєнням знань учнями.
Класифікація на основі логічного засвоєння знань.
Вона характеризується формами і прийомами мислення і враховує методи теорії пізнання. Серед способів керування навчанням є специфічні способи висвітлення змісту нового матеріалу вчителем, що розраховані на те, щоб викликати ту чи іншу форму мислення. Залежно від основного значення того чи іншого логічного прийому визначають такі логічні методи пізнання: аналітико-синтетичні (аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний), індуктивно-дедуктивні (індуктивний, дедуктивний, індуктивно-дедуктивний), метод порівняння, метод аналогії.
У процесі аналізу ми йдемо від невідомого до відомого, від шуканого до даного (зворотним шляхом), а в процесі синтезу - від відомого до невідомого, від даних до шуканого (прямим шляхом). У цьому розумінні аналіз і синтез мають велике значення в розв'язуванні задач.
Якщо умовисновок зроблено в результаті спостережень кількох окремих однотипних властивостей, то таку форму розумової діяльності, спрямовану на узагальнення, називають індукцією. Якщо при цьому індукція здійснюється за допомогою евристичної бесіди, то таку бесіду називатимемо евристично-індуктивною бесідою.
Дедукція - це умовисновок, що є застосуванням раніше встановленого загального положення до окремого випадку. Якщо дедукція здійснюється на основі евристичної бесіди, то таку бесіду називатимемо евристично-дедуктивною. (Зауважимо, що дедукція може бути формою викладу матеріалу в підручнику, що зумовлена аксіоматичним методом.)
Аналогія в навчанні - це спосіб засвоєння нової інформації на основі встановлення подібності між об'єктами. Під аналогією розуміють такий умовисновок, коли на основі подібності двох об'єктів за деякими ознаками і наявності додаткової ознаки в одному з них роблять висновок про наявність такої самої ознаки і в другому об'єкті. У початкових класах аналогія застосовується на основі бесіди, тому говорять про бесіду із застосуванням прийому аналогії.
Метод порівняння в процесі пояснення нового матеріалу з математики розглядається як прийом, що супроводжує різні методи вивчення нового матеріалу.
Розглянемо застосування загально-дидактичних методів на уроках математики в початкових класах для вивчення нового матеріалу. При цьому враховуватимемо зв'язки між методом навчання і навчальним прийомом. Метод охоплює всю навчальну роботу, а прийом - тільки окремі разові дії.
Перед тим як подати єдиний (лінійний) перелік методів, що застосовуються на етапі пояснення нового матеріалу, порівняємо евристичну бесіду і частково-пошуковий метод. За ступенем активності учнів вони рівнозначні. Близькі вони і за своєю сутністю. Тому вважатимемо, що частково-пошуковий метод реалізується в евристично-дедуктивній або евристично-індуктивній бесідах.
Методи, що пропонуються для ознайомлення з новим матеріалом, подаємо у порядку підвищення активності пізнавальної діяльності учнів:
1) розповідь;
2)пояснення;
3) метод проблемного викладу знань учителем;
4) репродуктивна бесіда;
5) бесіда із застосуванням прийому аналогії;
6) евристично-дедуктивна бесіда;
7) евристично-індуктивна бесіда;
8) експериментально-практичний метод;
9) самостійна робота учнів з підручником;
10) самостійно-пошуковий метод.
Традиційно перші три методи відносяться до методу усного (зв'язного) викладу, четвертий - сьомий до методу бесіди, восьмий - до практичних методів і дев'ятий та десятий - до методу Самостійної роботи.
Задачі на кмітливість
Трійка коней за 1 год. пробігла 15 км. Скільки кілометрів пробіг кожен кінь? (Кожен кінь пробіг 15 км)
5 землекопів за 5 год. викопують 5 м рову. Скільки землекопів викопують 100 м рову за 100 год.? (100 : 5 = 20 (разів); 5 * 20 = 100 (землекопів). Відповідь: 100 землекопів викопують 100 м рову за 100 год.)
Чи можна 30 горіхів розкласти на 5 купок, щоб число горіхів у кожній купці було непарним? (Можна. 1 + 3 + 5 + 5 + 7 + 9)
Задачі із природничим сюжетом
1. Синиця з'їдає за добу стільки комах, скільки важить сама. За місяць (30 днів) вона знищує 600 г комах. Яка маса синиці? (600 : 30 = 20 (г) - маса синиці.)
2. Шпаки за день приносять у гніздо близько 800 комах. Пташенят треба годувати 22 дні. Скільки комах з'їдають шпаченята одного гнізда? (800 х 22 = 27 600 (комах))
3. Бурундук запасає на зиму до 6кгзерна, приносячи його в нору в защічних мішечках. За один раз бурундук приносить 10 г зерна. Скільки кілометрів повинен подолати бурундук, якщо відстань від нірки до поля 2 км?
6000 :10 = 600 (разів);
2 * 600 = 1200 (км) -в один бік;
1200 * 2 = 2400 (км).
Відповідь: бурундук повинен подолати 2400 км.)
Задачі із логічним навантаженням
1. Між електростанцією і селом А поставили електричних стовпів більше, ніж між електростанцією і селом В. Про що свідчить цей факт? (Цей факт свідчить про те, що село В розташоване ближче до електростанції.)
2. Кущі бавовнику висаджують на однаковій відстані один від одного. На першому полі висадили 2 500 кущів, на другому -3 600, а на третьому -6100. Який висновок з цього можна зробити? (Третє поле таке саме за розміром, як перше і друге разом.)
3.Дві сестри знайшли разом 82 гриби. Коли молодша загубила 6 грибів, а старша дала їй 12 своїх, у них стало грибів порівну. Скільки грибів знайшла кожна із сестер?
1) 12 + 6= 18 (г.);
2) 82-18 = 64 (г);
3) 64: 2 = 32 (г);
4) 32 + 12 = 44 (г) - у старшої сестри;
5) 32 + 6 = 38 (г) - знайшла молодша сестра.
Задачі економічного змісту
1. Для жителів міста встановлена щодобова норма витрати води 40 л. Фактично за 4 дні витрати були такими: перший день -на 10л менше норми, другий день -на 20 л більше норми, третій день -на 15 л більше норми. Скільки потрібно витратити води в четвертий день, щоб норму не перевищити?
40 - 10 = 30 (л) -1-й день;
40 + 20 = 60 (л) - 2-й день;
40+15 = 55 (л) - 3-й день;
4 * 40 = 160 (л) - норма за 4 дні;
5) 160 - (30 + 60 + 55) = 15 (л).
Відповідь: у 4-й день потрібно витратити 15л води.)
2. У нашій школі навчається 1500 учнів. Якщо припустити, що кожен зіпсує 1 аркуш паперу, то якої висоти вийде стос із цих аркушів? (Товщина аркуша -2 мм.)
1500 * 2 = 3000 (мм) = 3 (м)
3. З 1 т макулатури одержують 750кг паперу. Цієї кількості паперу достатньо для випуску 100 підручників, 25 тисяч учнівських зошитів. Скільки паперу, підручників, зошитів можна виготовити з 2 т, з 3 т макулатури? (100 * 2 = 200 (підручників) - з 2т;
100 * 3 = 300 (підручників) -з З т;
25 000 * 2 = 50 000 (зошитів) -з 2 т; 25 000 * 3 = 75 000 (зошитів) -з 3 т.)
Комбінаторні задачі
Всі задачі цієї серії вимагають від учнів вміння підраховувати кількість підмножин заданих множин, залучати і вилучати елементи множин із підмножин, які мають певні властивості.
Приклад. В групі із 10 спортсменів-боксерів кожний пожав руку іншому. Скільки всього було зроблено рукостискань?
Розв'язання. Кожен із 10 чоловік пожме руку іншим 9. Отримаємо 10 * 9= 90 і розділимо на 2, так як в протилежному випадку кожне рукостискання буде враховано двічі. Відповідь: 45. Вправи.
1. В шахматному турнірі на першість Запоріжжя приймали участь 7 чоловік, по одному від кожного району. Кожен з кожним зіграв по 1 партії в перший день. Скільки партій вони зіграли за цей день? 12. 2 Сім чоловік міжнародного космічного екіпажу обмінялись фотографіями. Скільки при цьому було роздано фотографій? 12. З Кожен із 24 обласних центрів України з'єднаний лінією повітряного безпересадочного сполучення. Скільки всього ліній повітряного сполучення?
2. В оранжереї були зрізані троянди до дня 8 Березня. Білих та рожевих 400 штук, рожевих і червоних - 300 штук, білих і червоних - 440 штук. Скільки троянд кожного сорту було зрізано в оранжереї? 12. 5 В класі 30 учнів. З ним 18 займаються в секції легкої атлетики, 10 - в секції плавання і 3 - в обох секціях. Скільки учнів цього класу не займаються у жодній секції?
Задачі на принцип Діріхле
Під цим принципом розуміють наступне твердження: "Якщо n +1 предмет розмістити на n місцях, то знайдеться хоча б два об'єкта, які розмістяться на одному й тому ж місці".
У жартівливій формі принцип Діріхле часто формулюють так: "Якщо потрібно 5 пташок посадити в чотири клітки, то кожна пташка не матиме власної клітки (дві з них обов'язково будуть в одній клітці)".
Багато задач на принцип Діріхле розв'язуються за допомогою контр прикладу чи підтверджуючого прикладу.
Приклад.
В школі 740 учнів. Довести, що хоча б троє з них святкують свій день народження в один і той же день.
Розв'язання.
Якщо б щоденно тільки двоє учнів святкували свій день народження, то в школі було б максимум 732 учня навіть у високосний рік. (365 * 2 = 730; 366 * 2 = 732)
Вправи.
1. В гімназії 370 учнів. Чи знайдуться у цій школі хоча б два гімназиста, у яких день народження випадає на одну й ту ж дату календаря
2. В чотирьох класах ліцею навчається 60 учнів. Доведіть, що хоча б двоє з них святкують свій день народження в один і той же тиждень.
3. В ящику лежать 60 прапорців: червоні, зелені, жовті і сині. Яку найменшу кількість прапорців можна взяти, не дивлячись, щоб серед них виявилось не менше, ніж 10 одного кольору
Задачі на переливання рідин
Задачі цієї серії передбачають багаторазове наливання і виливання рідини. Їх розв'язок сприяє розвитку винахідливості, оригінальності мислення.
Наприклад. В одну посудину входить 3 л, а в другу - 5 л. Як із їх допомогою налити в глечик із крану 4 л води?
Розв'язок.
Наповнюємо посудину місткістю 5 л і відливаємо в посудину місткістю 3 л; 2 л, які залишились переливаємо в глечик, виливаємо воду із трьохлітрової посудини; повторюємо ще раз вказану процедуру.
|
І-3л |
0 |
3 |
3 |
0 |
0 |
3 |
3 |
0 |
|
|
Н-5л |
5 |
2 |
0 |
0 |
5 |
2 |
0 |
0 |
|
|
глечик |
0 |
0 |
2 |
2 |
2 |
2 |
4 |
4 |
Вправи.
1. Як Лисиці розділити між двома Ведмежатами 12 л молока порівну за допомогою бідонів місткістю 3 л і 8 л?
2. Як за допомогою двох відер на 2 л і 7 л Ємелі набрати 3 л води із річки?
Задачі на зважування монет
В найпростіших із таких задач необхідно знайти фальшиву монету (наприклад, найлегшу) за допомогою терезів без важелів.
Загальний спосіб Розв'язання цих задач полягає в тому, що дана кількість монет ділиться на три частини (по можливості рівних). При одному зважуванні двох частин з різних частин терезів виділяється частина, що містить фальшиву монету. Далі процес повторюється до тих пір, доки у виділеній частині не залишиться один предмет.
Приклад. Як за допомогою лише одного зважування виділити із трьох монет одну фальшиву (найлегшу)?
Розв'язання.
Кладемо на дві чаші терезів по одній монеті, а третю відкладаємо в сторону.
Якщо чаші зрівноважені, то відкладена монета є фальшивою; якщо ні, то терези відразу покажуть найлегшу фальшиву монету.
Вправи.
1. Допоможіть коту Матроскіну знайти фальшиву монету серед 9 монет (вона легша за справжні) за допомогою двох зважувань на чашах терезів без важелів.
2. Джеррі посперечався з Томом, що Том не зможе за три зважування знайти фальшиву монету із 27 штук. А ви зможете?
3. Допоможіть листоноші Печкіну знайти фальшиву монету із 15 за допомогою трьох зважувань.
Логічні задачі
Задачі цієї серії не мають прямого зв'язку з будь-яким навчальним матеріалом; їх можна використовувати з ціллю розвитку у молодших школярів стверджувальних роздумів, показуючи учням красу і простоту логічних роздумів, сприяти розвитку їх логічного мислення.
Наприклад.
Турист потрапив на острів, де живуть аборигени і прибульці. Аборигени завжди говорять правду, а прибульці зажди брешуть. Турист найняв на острові провідника. Ким був провідник: прибульцем чи аборигеном, якщо, зустрівши іншого жителя острова, він перевів туристу, що той назвав себе аборигеном?
Розв'язання.
Ким би не був туземець, він назве себе аборигеном (абориген - той, який завжди говорить правду, прибулець - той, який завжди бреше). Отже, провідник сказав правду і тому він сам - абориген.
Багато логічних задач можуть розв'язуватися методом виключення з використанням табличного способу.
Наприклад. Зустрілись три товариша: скульптор Бєлов, скрипаль Чернов і художник Рижов. "Ні у кого із нас колір волосся не відповідає прізвищу," -сказав брюнет. "Ти правий", - сказав Бєлов. Який колір волосся у художника?
Таблиця
|
Бєлов |
Чернов |
Рижов |
||
|
Блондин |
-1 |
+7 |
-8 |
|
|
Брюнет |
-4 |
-2 |
+9 |
|
|
Рудий |
+5 |
-6 |
-3 |
1) Ставимо 4 знаки "-"
а) так як Бєлов не блондин, і т. д. за аналогією (до умови);
б) так як Бєлов не брюнет (за умовою).
Ставимо знак "+", враховуючи, що в кожному стовпчику і рядочку лише одне висловлювання вірне.
Розставляємо решту знаків. Заповнюємо таблицю.
Із трьох хлопчиків (Антон, Богдан і Віталій) два відмінники. Хто з них відмінники, якщо в парах Антон і Богдан, Богдан і Віталій по одному відміннику.
Логічні задачі-жарти
Вправи цієї серії потребують уваги, розвивають оригінальність мислення, винахідливість; допомагають побачити учням на уроках в якості математичних п'ятихвилинок для переключення уваги, відпочинку.
Можуть бути використані і на математичних олімпіадах, як задачі других розділів.
Вправи.
1. Одне яйце можна зварити за п'ять хвилин. За скільки хвилин можна зварити два таких яйця?
2. Ви пілот літака, який летить із Запоріжжя до Львова з посадкою в Києві. Скільки років пілоту?
3. Снігурочка запалила на Новий рік 9 свічок. Дві з них погасли. Скільки свічок залишилося?
Математичні ребуси
Завдання на складання математичних ребусів з числами сприяють розвитку винахідливості молодших школярів, збагаченню їх активного словникового запасу; можуть використовуватися в математичних іграх, турнірах та інших змаганнях.
Вправи.
1. Прочитай ребуси
100вп; пі2л; і100рія; 40а; ті100.
2. Складіть ребуси з цифрою 3.
3. Складіть ребуси з цифрою 100, використовуючи іменники.
Анаграми
Анаграмами називають такі перестановки букв в словах, які дають можливість отримати нові осмисленні слова.
Приклад. Розшифрувавши запис двакатр за допомогою анаграми, отримаємо слово квадрат.
Розв'язування анаграм потребує наявності досить тренованої пам'яті, логічного мислення, вміння оперативно виконувати перестановку букв в словах. При систематичному виконанні таких вправ досягається значний розвиваючий ефект.
Вправи.
1. Вибери три назви предмета, які не утворюють анаграму:
кіт - тік
кабан - банка
клоун - кулон
карета - ракета
сир - рис
сосна - насос
кулон - рулон
комар - рамка
2. Розшифруй даний запис за допомогою анаграми, яка дає математичний термін:
а) укб
б) арциф
Основними засобами інтелектуального розвитку молодших школярів у викладанні математики ми обрали завдання з логічним навантаженням.
Завдання формування логічних умінь, у яких зв'язки між даними і шуканими величинами висловлено нечітко. Зміст кожного завдання з логічним навантаженням дає змогу учням вникнути в ситуацію, спланувати свої дії на три-чотири кроки вперед, передбачити результат і на основі цих умінь вибрати ланцюжок дій, який найшвидше приведе до очікуваного результату.
Логічні завдання сприяють розвиткові інтелектуальної сфери особистості учня, а саме пізнавальних інтересів, аналітичності розуму, вміння віднаходити конструктивні Розв'язання, дослідницького інтересу, прагнення до пошуку логічного мислення, схильності до винахідливості.
Подобные документы
Види дисфункціональних сімей та їх ознаки. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра. Програма соціально-педагогічної підтримки дітей.
дипломная работа [612,3 K], добавлен 17.07.2013Сутність, форми та особливості логічного мислення молодших школярів. Умови розвитку логічного мислення учнів за допомогою системи розвиваючих завдань. Діагностика рівня розвитку логічного мислення за методиками "Виключення понять" та "Визначення понять".
курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.12.2015Аналіз розвитку логічного мислення учнів початкових класів в психолого-педагогічній літературі. Особливості мислення дітей на етапі молодшого шкільного віку. Експериментальне дослідження особливостей логіки школярів початкових класів на уроках читання.
курсовая работа [253,9 K], добавлен 02.01.2014Логічне мислення і його складові. Традиційні методи навчання. Методи проблемнорозвиваючого навчання і логічно-дидактичних ігор на уроках геометрії. Роль основних елементів шкільного учбового процесу вивчення геометрії у розвитку логічного мислення учнів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 18.07.2010Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Виявлення рівня побутових знань другокласників; визначення показників їх самооцінки; дослідження зв'язку показників рівня загальних знань про навколишнє середовище та самооцінки учнів. Розвиток особистості.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 12.02.2013Поняття, думка, висновок як основні форми мислення. Формування в учнів характерних для математики прийомів розумової діяльності. Підходи до становлення логіко-математичного мислення. Його розвиток за допомогою системи нестандартних розвиваючих завдань.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 21.02.2015Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці. Значення розвитку психічної пізнавальної сфери дітей в процесі навчання. Особливості процесів відчуття та сприймання. Роль уваги та пам'яті в житті дітей.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 29.01.2013Поняття та особливості інтелектуального розвитку молодшого школяра, його основні етапи. Методи психодіагностики інтелекту в молодому шкільному віці, врахування індивідуальних особливостей школярів у процесі діагностики. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [73,0 K], добавлен 13.11.2009Характерні особливості процесів пам'яті у молодших школярів, основні етапи їх розвитку в процесі навчання. Розробка методики проведення формуючого експерименту з вивчення процесів розвитку пам'яті школярів та оцінка його практичної ефективності.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 21.10.2009Функції родини як соціального інституту формування особистості. Історія родинного виховання в Україні. Специфіка молодшого школяра у різних типах родини. Типові помилки розумового виховання, зв'язок із потребою в емоційному контакті з членами родини.
дипломная работа [124,5 K], добавлен 14.07.2009


