Теоретичні та методичні основи створення і впровадження засобів навчання географії (регіональний компонент)

Залучення до географічних (просторових) часових (історичних) координат, на думку дисертанта, приносить плідні результати, особливо коли це стосується топонімічних розробок.

У третьому розділі дисертаційного дослідження “Технологія конструювання системи засобів навчання” автором пропонується система, що поєднує чинники функціональних структурних компонентів:

Усі структурні компоненти суто специфічні, розроблені з урахуванням вікових осибливостей. Так, апарат орієнтування є спеціальним засобом, за допомогою якого охоплені навчанням орієнтуються у змісті і структурі засобів навчання. Цей структурний компонент розроблений з метою раціоналізації засвоєння тематичного змісту. Це важливо у методичному плані, оскільки допомагає формувати здатність до оцінки потоку інформації. Серед складових апарату орієнтування - назва (текст + символ); сигнали-символи - умовні знаки та зображення; орієнтуюча передмова - пояснює структуру засобів навчання в цілому і структурних компонентів зокрема, допомагає орієнтуватися в ньому і, власне, має інструктивно-методичний характер; зміст (меню) із нарощенням обсягу щодо кожної теми як основний компонент у функціональній структурі апарату орієнтування; програмні обов'язкові завдання ( що ж до комп'ютерних засобів навчання - програмні команди комп'ютера) - цей компонент апарату орієнтування характерний як для традиційних вербальних, так і комп'ютерних засобів навчання. Так, у комп'ютерній навчальній системі “Фізична географія України” кожний кадр супроводжується командами переходу: до попереднього кадру - РgUp, до наступного - PgDn, команда End здійснює вихід із системи і повернення до головного меню, до змісту (у традиційному значенні); “дружні пропозиції” щодо вибору діяльності - структурний компонент апарату орієнтування, що пропонує додаткову, необов'язкову, факультативну діяльність.

Апарат забезпечення інформацією створюється згідно з концепціею, яка полягає в послідовному, системному, цілеспрямованому й ефективному постачанні охопленим навчанням матеріалів відповідно до тематичних комплексів, що складаються із текстових розділів, карт, рисунків, графіків, діаграм, словників. У запропонованих комп'ютерних засобах навчання, на відміну від традиційних підручників, текст і позатекстові компоненти (карти, рисунки, графіки і т.д.) урівноважені. У розробці апарату забезпечення інформацією дисертант дотримувався принципу, за яким кожний охоплений навчанням повинен одержати максимум із того обсягу знань, який він здатний засвоїти. Аналітичні оцінки засвідчили достатній рівень насиченості географічною інформацією комп'ютерних засобів у порівнянні з традиційними підручниками. Наступний принцип - традиційні підручники з регіональної географії з погляду забезпечення інформацією переслідують принаймі кілька цілей, в тому числі - засвоєння охопленими навчанням регіональної частини природної та національно-культурної територіальної спадщини. Друга мета - навчити охоплених навчанням продуктивно просторово мислити, зважено діяти у складних екологічних ситуаціях і розвивати в них навички досліджування території; сформувати продуктивні способи (уміння, прийоми тощо) свідомого оперування знаннями з геграфії в традиційних і в нестандартних ситуаціях. Проголошені принципи базуються на досвіді досліджень дидактів та методистів. Безпосередньо проблеми підручників знайшли відображення в ряді праць фахівців. Вивчались, зокрема, питання структури змісту підручника (В.Бейлінсон, В.Беспалько, Д.Зуєв, А.Сохор); суті, ролі та місця підручника у навчальному процесі (Ю.Бабанський, М.Скаткін); створення дидактичної моделі навчального предмета та її реалізації в структурі і змісті підручника (В.Голов, В.Максаковський).

Апарат організації засвоєння знань покликаний раціонально направляти і стимулювати розумову діяльність, сприяти організації цього засвоєння. Організаційні форми і види контролю знань розроблялись дисертантом водночас і як стимулюючі засоби.

Головним елементом апарата організації (забезпечення) засвоєння знань є питання різного рівня складності та форми, в тому числі географічні тести, що забезпечують різні форми контролю знань. Чинниками успішного функціонування цієї системи є апарат орієнтування і словники, які водночас є і компонентом апарату забезпечення інформацією. Контролю знань, умінь і навичок присвячено чимало вагомих досліджень (А.Алексюк, Ю.Бабанський, В.Беспалько, П.Гальперін, Б.Есипов, Л.Занков, І.Лернер, М.Скаткін, Н.Тализіна та інші). Проте і на сьогодні проблема контролю знань ще недостатньо вивчена і теоретично обгрунтована. Існує і тенденція до зниження ролі тестування. Але у багатьох країнах світу (Англія, США та ін.) тестування допомагає визначити ступінь підготовленості охоплених навчанням з того чи іншого навчального предмета, у тому числі із географії, на основі чого видається відповідний сертифікат про рівень знань, умінь і навичок (Advanced Level of Generel Certificate of Education). І в цілому все це має позитивні наслідки.

В основу створення апарата організації засвоєння знань з регіональної географії покладені такі принципи їх конструювання:

розробка завдань тестового типу повинна поєднуваться з іншими, традиційними, методами контролю знань;

тестові завдання є не єдиною формою відображення змісту географії як навчальної дисципліни, а одним із найбільш технологічних і оперативних методів контролю із заданими в ньому параметрами якості знань;

вибір завдань тестового типу, які призначені для тематичного чи підсумкового контролю, повинен диктуватися певною логікою навчального процесу;

у побудові завдань тестового типу має забезпечуватися їх валідність, надійність, адекватність структурі знань, умінь і навичок, співвіднесеність їх змісту навчальній дисціплині;

доцільно моделювати різні за функціональним призначенням і формою подачі навчальні завдання;

система завдань повинна включати якомога більше їх типів (пошук кращих форм для відображення змісту регіональної географії);

завдання є ефективними, якщо вони постійно і поступово ускладнюються (принцип поступовості і послідовності);

згідно з принципом інтегративності для перевірки знань повинні використовуватися завдання, що розкривають взаємозв'язок регіональної географії з іншими дисциплінами, наприклад з історією;

необхідно розробляти завдання, які викликають інтерес у охоплених навчанням і мають характер суб'єктивної новизни;

навантаженісті має бути обгрунтовою, тобто посильною для охоплених навчанням.

Висновки цього розділу щодо використання сучасних інформаційних технологій при створенні системи засобів навчання регіональної географії дають можливість формувати знання і вміння в галузі регіональної географії, сприяють такій організації навчального процесу, при якій діалектично взаємодіють процеси навчання, виховання та оцінкі знань. Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні дозволить одержати нові, більш глибокі уявлення з регіональної географії, створити нові засоби керування навчальним процесом, організувати нові види навчальної діяльності, підвищити їх ефективність.

“Нові підходи і особливості створення засобів навчання регіональної географії” є четвертим розділом дисертації, в якому аналізуються особливості геоінформаційного підходу до створення засобів навчання і його переваги, що надає можливість узагальнювати накопичену інформацію з погляду її просторового розподілу і взаємодії. В основі ГІС-технологій лежать географічні інформаційні системи (ГІС), які об'єднують методи і засоби просторового аналізу, і, в свою чергу, базуються на спеціальних комп'ютерних програмах. ГІС революціонізували географічні дослідження як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Провідна ідея - впровадження географічних інформаційних систем - полягає у визнанні того, що реалізація функціональних можливостей інноваційних технологій забезпечює інтенсифікацію педагогічного процесу, значно оновлюює процес навчання в галузі регіональной географії.

Вивчення географічних, історико-географічних, соціально-політичних особливостей регіону - одне з найважливіших завдань регіональної географії. Першочерговими при цьому є виявлення, вивчення та залучення їх до процесу навчання. Серед них:

- географічна маргінальна компліментарність, що тлумачиться дисертантом як граничне розташування регіону в компліментарних межах, де відбувається інтенсивний контакт і взаємодія природних, економічних і етнічних процесів, зокрема контакт як акт розуміння (за Гумільовим), відчуття взаємної симпатії і спільності людей. Граничні зони, як природні, так і соціально-економічні, можуть бути і бар'єрними, і контактними. Відмінною рисою регіону є особливість розташування його продовж віків у компліментарній граничній зоні;

- особливості заселення і формування адміністративно-територіального устрою Дніпропетровської області, обумовлені кількома змінами історичних спільнот. Як відомо, освоєння області розпочалося понад 300 тисяч років тому.

У межах області неодноразово змінювались кочові і осідлі племена і народи, територія яких входила до складу різних держав. Ця особливість відображена у засобах навчання різного рівня: це розділ “Наш край у старовинні часи” у підручнику для 5 класу “Сонячні стежини рідного краю”; карта історії та карта освоєння краю, формування його адміністративно-територіальної структури у серії демонстраційних карт Дніпропетровської області. Основним змістом таких карт є ареали розселення в різні історичні періоди, кордони, центри держав і адміністративних одиниць, дані про населення та виникнення перших підприємств, шляхів сполучення, торгівельних об'єктів.

Екологічні акценти у змісті регіональної географії особливо актуальні, оскільки це одна з ключових проблем промислового Придніпров'я, де ще з минулого століття здійснювались заходи, спрямовані на освоєння і використання природних ресурсів і створення великих промислових підприємств і центрів.

Екологічні проблеми намагалися вирішити спеціалісти різного профілю, не координуючи при цьому свої дії, відтак їх діяльність не досягла мети. На думку дисертанта, успішне вирішення означених проблем можливе, зокрема, через географічні дослідження, оскільки зв'язок цих проблем з територіальною (просторовою) структурою життя регіону очевидний.

Спроби відобразити наявні екологічні проблеми регіону і одночасно створити засоби навчання регіональної географії були реалізовані в екологічному атласі області, медико-екологічному ”Екологія людини”, в екологічних картах шкільного краєзнавчого атласу, в екологічній стінній карті області, у розділі “Природа в небезпеці” (підручник “Сонячні стежини рідного краю”), у комп'ютерному підручнику “Фізична географія України” (розділ “Зони екологічної напруги в Україні”).

В екологічній освіті здебільшого використовуються фактичні матеріали, до того ж негативного характеру. Розробляючи регіональні засоби навчання, автор прагнула залучити до цього процесу позитивний матеріал історичного змісту. Так, у розділі “Природа в небезпеці” (підручник з географії рідного краю для 5 класу) вміщено оригінальний текст “Наказ коша Кодацькій паланці” про захист лісів у Самотканських байраках і плавнях від вирублення жителями села Пушкарівка та інших слобід і поселень Лівобережної України (датований 23 січня 1762 року).

Питання “містознавства” обумовлені найхарактернішою рисою регіону - високим рівнем урбанізації. У містах і селищах міського типу мешкає 83% населення. Тому таким актуальним є вивчення міст як складних природно-соціальних систем. З метою відображення цієї регіональної особливості в дисертаційної роботі подано факультативний курс “Містознавство” (Дніпропетровськ) для середньої та вищої школи, що сприяє посиленню регіонального компонента в базовії географічній освіті. Його метою є формування географічних уявлень про місто і регіон, зацікавленості до вивчення рідного міста, поглиблення знань про територіальні відмінності великого міста. Програма факультативу передбачає варіативність її засвоєння, допускає коректування змісту. Завданням факультативу є: навчити орієнтуватися у міському просторі, розуміти образно-знакову мову карт, схематичних планів міста; познайомити з історією виникнення міста, формування лінійної структури, його топонімії; проаналізувати історико-географічний процес розвитку міста і зміну принципів номінації міських географічних назв; поглибити знання про природні особливості регіону (тектонічну і геологічну будову, рельєф, клімат, грунтово-рослинне покриття та тваринний світ), а також соціально-економічні аспекти його формування, сучасний стан, перспективи розвитку. Процес засвоєння курсу передбачає опанування різних методів краєзнавчих досліджень, у тому числі і топонімічних, оскільки вивчення походження місцевих назв дає змогу уявити і зрозуміти складні взаємовідносини людини і природи.

Роль історичного пласта географічної інформації в процесі створення засобів навчання обумовлена використанням старовинних карт із картографічних фондів музеїв і бібліотек, а також залученням матеріалів земської статистики. Дисертантом проаналізовано близько 500 картографічних творів, із них рекомендовано до широкого використання понад 200 одиниць зберігання. Вперше виконана робота по класифікації карт за масштабом, змістом, охопленням території, за призначенням і часом створення, тощо. Хронологічна межа залучення видань минулих років обумовлюється появою друком цілої низки карт регіону, починаючи з джерел ХV століття і навчальних книг з географії. Джерелознавчу основу залучення історичного нашарування географічної інформації становлять також навчальні видання минулих років у галузі регіональної географії. Наприклад, наукові праці І.Акинфієва присвячені різноманітним галузям природничих наук, головним чином пов'язані з Катеринославською губернією. Вони носять навчальний характер і мають чітке призначення, що випливає не тільки із змісту, але навіть із назв робіт. Такими були “Мінералогія въ лицахъ. Казка для гімназисток” (1904), “Природа Катеринослава і Півдня Росії. Посібник для екскурсій з учнями” (1902) та ін. Окремі фрагменти старовинних карт (наприклад, карта Боплана) рекомендуються до внесення в топонімічний та туристський атласи, а також в атлас “Мій рідний край”. А тому виправданим є також і залучення факсимільної карти медичного обслуговування Катеринославської губернії за матеріалами земської статистики 1859 року, віднайденої у фондах Дніпропетровського історичного музею ім. Д.Яворницького. Намічені шляхи використання карт і схем із фондів Дніпропетровського історичного музею в географічній освіті.

У п'ятому розділі дисертації “Експериментальні дослідження регіональних географічних уявлень охоплених навчанням” аналізується реальний географічний образ території, зафіксований свідомістю охоплених навчанням на різних його стадіях. У процесі дослідження дисертантом були вирішені такі завдання:

- визначені особливості формування глобального, регіонального і локального просторових географічних образів території;

- розроблені зміст і форма психолого-педагогічних тестів з метою оцінки окремих чинників географічного образу території;

- здійснена практична реалізація методичних та організаційних засобів щодо оцінки географічного образу території.

Зміст і форма психолого-педагогічних тестів географічної спрямованості: Дослідження можливостей щодо запам'ятовування регіональних географічних компонентів

Мета досліджень Дослідження просторово-картографічних образів різного рівня. Дослідження специфіки географічного мислення, пошук географічних аналогій Аналіз складностей географічних асоціацій Вияв суттєвих географічних ознак Виключення географічних понять Зміст Експонується таблиця з 16 географічними образами (контурами різних географічних об'єктів). Продовж 30 сек. образи запам'ятовуються і відбиваються на папері Необхідно намалювати контур чотирьох географічних об'єктів рідного краю, різних за площею і ступенем схожості до рідного краю досліджуваних, визначити площу одержаних картографічних моделей Розроблені 19 засобів географічних аналогій з відповідними варіантами, що вміщують 5-6 географічних понять. У кожному з варіантів необхідно відокремити термін-аналог. Пропонується 20 пар слів, зв'язок між якими абстрактний Подано 17 варіантів переліку географічних термінів чи номенклатури (5-6 слів), серед яких необхідно відокремити найбільш невідповідне слово. Пропонується 20 наборів географічних понять, до кожного з яких залучено п'ять слів, що стосуються головного слова. Необхідно вибрати лише одне.

Дослідження просторових картографічних образів глобального, регіонального і локального рівнів. Теоретичною основою дослідження слугували сучасні досягнення психології у сфері особливого типу інтелекту - просторового - і в поведінковій географії (в міждисциплінарній сфері на межі географії та психології).

Дослідження просторового інтелекту є важливим для професійного відбору географів, обгрунтування методик формування просторового інтелекту студентів геолого-географічних факультетів, а також фахівців, що працюють у сфері географічних інформаційних систем, навігації, кадастрів, комп'ютерної графіки і т.д.

Просторовий образ території оцінювався на глобальному і регіональному рівнях, базуючись на результатах оцінки зорової пам'яті за розробленими тестами. Для апробації методик були проведені дослідження серед школярів, слухачів підготовчого відділення університету, студентів, різних категорій населення. Усього в експерименті взяли участь близько 700 осіб.

Оцінка географічного образу території передбачає аналіз:

- географічного мислення, можливого за умови наявності стимульного матеріалу у формі тесту з шістьма субтестами “Дослідження географічного мислення” і проведення ряду експериментів, спрямованих на стимулювання здібностей їх учасників до логічних операцій у процесі виявлення зв'язків між поняттями, фактами, географічними об'єктами; на розвиток асоціативного мислення на основі знань конкретних фактів і понять із курсу “Географія рідного краю”; на формування категоріального мислення у процесі виявлення кількісних стосунків між регіональними географічними об'єктами; на продукування здібності до аналізу і синтезу сутністних регіональних ознак предметів і явищ;

- семантичного поля регіональніх географічних уявлень, спрямованого на визначення кількісного індексування значень у вимірах співвідношення контингенту охоплених навчанням до географічних об'єктів до і після вивчення курсу “Географія рідного краю”. При цьому у дослідженні застосовувалась техніка семантичного диференціалу, розроблена Ч.Осгудом в 1957 р. з іншою метою (використання ії в географічних розвідках автору дисертації невідоме). Дисертантом розроблений стимульний матеріал у формі серії шкал з розподілом на шість рівних частин з фіксованим значенням. Шкали відповідають семи запропонованим ознакам (найбільш інформативним), кожна з яких уособлює певний аспект географічної характеристики конкретних об'єктів, а саме: географічне положення, історія заселення краю, корисні копалини, промисловий потенціал, агрокліматичні ресурси, населення, екологічні проблеми.

Географічний образ території пов'язаний з семантичним полем - набором слів і словосполучень, що асоціюються з географічними об'єктами і явищами певної території. У процесі експерименту виявлено, що семантичне поле у респондентів після вивчення курсу значно розширюється: приблизно у 2-3 рази збільшується кількість слів у кожній із семантичних груп. Практично були відсутні географічні об'єкти і явища, які б не викликали у респондентів семантичних асоціацій; крім того, виявлені географічні об'єкти і явища, визначальний зміст яких у географічному образі регіону є незначний для більшості респондентів.

ВИСНОВКИ

Дисертація узагальнює результати теоретичних, методичних та експериментальних досліджень, виконаних з метою розробки, створення і впровадження концепції системи засобів навчання регіональної географії на основі технологічних досягнень (ГІС-технологій, комп'ютерних навчальних систем, програмних засобів і т.ін.), а також з врахуванням традиційних і нетрадиційних джерел інформації з регіональної географії, спрямованих на формування об'єктивного географічного образу території.

ВИСНОВКИ

Ввперше теоретично розроблена і практично реалізована концепція системи засобів навчання регіональної географії, що забезпечує різнорівневу географічну освіту, в тому числі і фахову, акумулює географічні знання і досвід провідних фахівців у сфері регіональної географії, сприяє формуванню об'єктивного географічного образу території;

- здійснено науково-методичне обгрунтування технології створення засобів навчання регіональної географії як наукової дисципліни, що вивчає природні, суспільно-природні, природно-техногенні геосистеми певної території;

- запропоновані наукові принципи відбору репрезентативної інформації у відповідності з державними стандартами базової географічної освіти і ії регіонального компонента;

- обгрунтований перехід у сфері регіональної географії від наукових набутків до навчальної дисципліни;

- створені нові технології і засоби навчання з метою формування пізнавального інтересу до регіональної географії;

- розроблені підходи, спрямовані на поєднання в засобах навчання наукового змісту регіональної географії, високого ступеня наочності відповідно до вікової психології особистості;

- акцентована специфіка різнорівневого підходу до створення регіональних географічних засобів навчання: шкільного, довузівського, вузівського, післядипломного;

- сформульовані базові положення технології розробки засобів навчання регіональної географії, засновані на інтеграції фахових знань, методів і засобів досліджень у сфері географії, картографії, педагогіки, психології, інформаційних технологій;

- запропоновані шляхи практичної реалізації на регіональному рівні взаємодії вербальних, картографічних, натуральних, комп'ютерних засобів навчання;

- визначені основні функції, компоненти, принципи геоінформаційного забезпечення системи засобів навчання регіональної географії;

- обгрунтовано впровадження у регіональну географічну освіту нових технологій і форм навчання, що поєднують комп'ютерні навчальні системи і фільми з традиційними технологіями і формами;

- розроблена технологія навчання регіональної географії з виокремленням наступних етапів:

- діагностика вихідного географічного образу території за спеціально розробленим стимульним матеріалом “Пам'ять на картографічні образи”;

- конструювання, створення, апробація комплексу засобів навчання регіональної географії різного (вікового і освітнього) рівня, традиційного і нетрадиційного типів, наприклад традиційні і електронні карти, комп'ютерні підручники і т.ін.;

- залучення до змістовної частини засобів навчання регіональної географії раціонально-логічного і емоційно-образного компонентів шляхом використання матеріалів історичної географії, топонімії, матеріалів земської статистики, відділів рідкісної книги бібліотек, картографічних фондів музеїв і т.ін.;

- створення апарату організації засвоєння регіональних географічних знань (робочих зошитів, тестів різного типу, що стимулюють зворотні дії тих, хто навчається і т.д.);

- пошук, аналіз і впровадження у сферу освіти регіональних географічних особливостей, найбільш важливих для навчання географії, виховання і становлення “регіональної свідомості” (“відчуття місця”) у нових політичних та соціально-економічних реаліях.

У процесі експериментальних досліджень:

- визначені зміст і форми психолого-педагогічних тестів географічної спрямованості;

- досліджені особливості просторових картографічних образів глобального, регіонального, локального рівнів;

- розроблений стимульний матеріал, проведені експерименти, здійснений аналіз результатів оцінки географічного мислення;

- визначені структура і зміст семантичного поля регіональних географічних знань охоплених навчанням та їх регіональні превалювання.

Уцілому дисертаційне дослідження спрямоване на відновлення і розширення традицій регіоналізму у географічній науці, залучення до географічної освіти сучасних психолого-педагогічних підходів у формуванні просторового образу території.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Теоретические и методологические основы создания средств обучения географии (региональный компонент).-Днепропетровск: ДГУ.-1998.- 266 с.

2. Солнечные тропинки родного края. Рабочая тетрадь по курсу “География родного края”, 5 класс.- Днепропетровск: Генеза-Південь.-1998.- 50 с.

3. Родной край. Днепропетровщина. Солнечные тропинки родного края: Учебник для 5 класса.- Днепропетровск: Генеза-Південь, 1998.-162 с.

4. Географические названия: рабочая тетрадь абитуриента. - Днепропетровск: Навч. книга.- 1996.- 64 с.

5. Екологічний атлас Дніпропетровської області. - Київ; Дніпропетровськ: Мапа ЛТД .- 1995. - 24 с.

6. Екологія людини: Медико-екологічний атлас Дніпропетровської області. - Київ; Дніпропетровськ: Мапа ЛТД, 1997. - 24 с.

7. Физическая география Днепропетровской области: Учеб. пособие / Под. ред. Г.В. Пасечного. - Днепропетровск: ДГУ, 1988. - 75 с.

8. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області: Посібник для вчителів. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1992. - 188 с.

9. Сборник тестовых заданий по географии с ответами: Учеб. пособие для абитуриентов.- Днепропетровск: Изд-во Навч. книга,- 1997.- 70 с.

10. Вступний іспит з географії із застосуванням ЕОМ. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1997. - 67 с.

11. Методические указания по подготовке к вступительным экзаменам по географии с контролем на ЭВМ. - Днепропетровск: ДГУ, 1995 (перевидано в 1996 р.). - 64 с.

12. Методические указания к практическим работам по топографии. - Днепропетровск: ДГУ, 1991. - 88 с.

13. Методические указания к изучению курса "Метеорология и климатология". - Днепропетровск: ДГУ, 1990. - 52 с.

14. Методические указания к лабораторным занятиям по курсу "Геоморфология и геология четвертичных отложений", лабораторные работы №10 - 17. - Днепропетровск: ДГУ, 1985. - 52 с.

15. Средства обучения географии: современное состояние, новые подходы к их созданию и информационному обеспечению в региональной географии // Картографія та вища школа - 1998. - Вип. 2. - С. 125-130

16. Оценка пространственных представлений студентов-географов как профессионально значимых особенностей личности // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Педагогіка і психологія. - 1998. - Вип.3. - С. 123-128

17. Топонимический атлас Днепропетровской области: концепция, информационная база, структурно-логическая модель // Картографія та вища школа - 1998. - Вип. 2. - С. 35-37

18. Соотношение структуры традиционного и электронного вариантов медико-географического атласа // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Геологія та географія. - 1998. - Вип. 1. - С.108--111

19. О географических особенностях и новациях компьютерной программы “География Украины” для высших учебных заведений// Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Геологія та географія. -1998.- Вип. 1. - С. 114-117

20. Опыт создания концептуальной топонимической геоинформационной системы “Топонимия Днепропетровской области” // География и природные ресурсы. - 1998. - №1. - С. 136-140

21. Результаты экспертной оценки медико-экологического атласа Днепропетровской области как средства обучения // Франція та Україна: науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998. - Т. 1, ч. 2. - С. 127-130

22. Напрямки дослідження території Дніпропетровської області для наукового та інших видів туризму // Туристично-краєзнавчі дослідження.: Матеріали 3-ї Всеукр. наук.-практ. конф. “Туризм в Україні: економіка та культура”: У 2 ч. - К.: “КМ - Трейдинг”, 1998. - Вип.1, ч.1. - С. 263-268

23. Серия настенных карт Днепропетровской области // Картографія та вища школа - 1998. - Вип. 2. - С. 35-37

24. Комп'ютерний навчальний посібник “Фізична географія України” // Географія та основи економіки в школі. - 1997. - №2. - С. 21-23

25. Картографування забруднення навколишнього середовища міста і області як елемент геоекологічного моніторінгу // Актуальні проблеми геології, географії та екології:Зб.наук.пр.-Дніпропетровськ:-Навч. книга, 1997.-С.86-95

26. Внедрение в экологическое образование компьютерных обучающих программ // Природа.-1997. -№1-2.-С.41-42

27. Геоморфологическая интерпретация физико-механических свойств антропогеновых отложений в бассейне р. Самара // Актуальні проблеми геології, географії та екології. - Дніпропетровськ: Навч. книга, 1997. - С. 34-39

28. Электронные карты к медико-географическому атласу Днепропетровской области // Картографія та вища школа. - 1996. - С. 77-79

29. Картографическое обеспечение компьютерной обучающей программы "Физическая география Украины" для высшей школы //Картографія та вища школа. - 1996. - С. 75-77 ( 0,13 а.а., співавтори: Агеєв Ю.О., Безуглий В.В., Лісичарова Г.О., 0,03 а.а.).

30. Опыт разработки и внедрения компьютерной учебной программы по курсу"ГеографияУкраины", раздел "Полезные ископаемые"//Природа.-1995.- №3-4. -С.56-58

31. Геоекологічна оцінка ерозійного потенціалу рельєфу // Дослідження передкризових екологічних ситуацій в Україні. - К.: Манускріпт, 1994. - С. 67-70

32. Автоматизированная система обработки материалов по мониторингу орошаемых земель // Фізична географія і геоморфологія.-1992.-№ 39.- С. 34-40

33. Пространственный анализ цикличности лессовой толщи // Математические методы анализа цикличности в геологии.- М.:ВЗПИ,1991.-С.94-99

34. Реконструкция природного рельефа г.Днепропетровска: экологический аспект //Физическая география и геоморфология.-1991.-№38.-С.154-160

35. Инженерно-геоморфологический анализ мелиорируемых земель зоны канала Днепр-Донбасс // Географические проблемы мелиорации земель УССР.-К.: Наук. думка.-1987.-С.136-141

36. Выделение статистически обоснованных стратиграфических границ в лессовой толще по многомерному критерию Родионова // Математические методы анализа цикличности в геологии. - М.: Наука.-1986. - С. 121-127

37. Стратиграфическое и литолого-генетическое расчленение субаэральной антропогеновой толщи Среднего Приднепровья с применением математических методов и ЭВМ // Стратиграфия кайнозоя Северного Причерноморья и Крыма. - Днепропетровск: ДГУ. - 1984. - С. 74-80

Размещено на Allbest.ru