Інструменти та закономірності педагогіки

Становлення особистісного в дитині передбачає засвоєння нею системи суспільних вартостей. З цією метою педагог організовує, відбирає об'єкти культури, надає їм цільової спрямованості, створюючи тим самим виховне середовище, яке розгортає перед учнем спосіб життя і дозволяє природно входити в контекст сучасної культури. Інтериоризація вартостей культури вимагає в усіх випадках урахування діалектичної єдності когнітивного і чуттєвого, раціонального і практичного, соціального та індивідуального в особистості.

Гуманістична функція виховання полягає у тому, щоб створити умови, за яких особистість зможе максимально реалізувати весь свій потенціал здібностей у сучасній соціокультурній ситуації. Виховання, з одного боку, розширює кордони життєтворчості особистості, з іншого - закладає в особистість внутрішні механізми індивідуального розвитку - самоактуалізації, самореалізації. Потреба в самореалізації, на думку одного з основоположників гуманістичної психології А. Маслоу, займає особливе місце серед інших потреб особистості (фізіологічних, потреб у безпеці, любові, повазі, самооцінці): людина намагається максимально реалізувати увесь потенціал власних здібностей, щоб "бути тим, ким вона може стати". Прагнення до самореалізації, по суті, є прагнення до самоствердження за рахунок таких особистісних функцій, як рефлексія, колізійність, мотивація, опосередкування, смислотворчість і под. Людина, на думку К. Роджерса, є суб'єктом власного життя. Вона вільна у своєму виборі, прийнятті рішень, намагається виявляти самостійність і відповідальність, саморозвиватися. У здорової, нормальної людини ці якості завжди існують як потенційні можливості.

У спільній діяльності учень займає різні позиції і вступає у різні відношення. Особистість дитини, підкреслює О.М. Леонтьєв, може характеризуватися на кожному віковому етапі лише місцем, яке вона посідає в системі людських відношень.

Розробка змісту діяльності учнів передбачає створення умов для:

а) внутрішнього плану розвитку особистості (самості) за допомогою самопізнання, саморегуляції, самоорганізації;

б) зовнішнього плану розвитку особистості (соціумності) за допомогою адаптації, самоствердження, корекції, що виявляється в актах самореалізації особистості. Саме ці два плани спільної діяльності забезпечують реалізацію мети гуманістичного виховання - створюють умови для саморозвитку і самореалізації особистості у гармонії із собою і суспільством. Таким чином, в особистісно стверджувальних ситуаціях вихованець формується як суб'єкт власної діяльності і поведінки. Він реалізує гуманістичний спосіб життєдіяльності, тим самим удосконалюючи себе як гуманну особистість.

Отже, виховання, як процес ціннісного відношення утворює механізми саморегуляції і самоактуалізації, що створюють нові можливості формування гуманістичної спрямованості особистості.

90. За яких умов « Виховання може все» (Гельвецій), а коли « Від всякого виховання друже, спасайся на всіх вітрилах» (Вольтер)

Гельвецій вважав за необхідне сформулювати єдину мету виховання для всіх громадян. Ця мета полягає в прагненні до блага всього суспільства, до найбільшого задоволення і щастя найбільшої кількості громадян. Треба виховувати патріотів, які в змозі об'єднати ідею особистого блага і «благо нації». Гельвецій вважав, що людина формується тільки під впливом середовища і виховання. При цьому поняття «виховання» він трактував дуже широко. Гельвецій заявляв, що «виховання нас робитьтим, чим ми є», і навіть більше: «Виховання може все ». Як роль виховання, так і середовища він переоцінював, вважаючи, що людина є вихованцем всіх оточуючих його предметів, тих положень, якійого ставить випадок, і навіть усіх що відбуваються з ним випадковостей. Таке трактування веде до переоцінки стихійних факторів і недооцінку організованого виховання в формуванні людини. Філософ Ф. Вольтер вважав, що людину формує виховання. Однак філософу належить вислів: "Від усякого виховання рятуйся, друже мій, на усіх вітрилах". Звичайно, він ураховував вплив схильності душі, яка залежить від органів тіла. Склад нашої душі, а не наше положення, як стверджував Ф. Вольтер, робить людину щасливою.

Размещено на Allbest.ru