Соціально-реконструкціоністський підхід у практиках формування професійної культури фахівця у вищій школі

10. Мачуліна І.І. Безперервна освіта як чинник реформування освітньої системи України // Методология и методика воспитательной работы в условиях непрерывного образования: материали Международной научно-практической конференции. Харьков, 12 февраля 2005г. - Х.: Изд-во ХГУ "НУА", 2005. - С. 156-160.

11. Мачулина И.И. Развитие национальной школы в контексте формирования культуры личности // Молодые ученые Харьковщины - 2006: программа и материалы конференции молодых ученых. Харьков: Изд-во ХГУ "НУА", 2006. - С. 24-25.

12. Мачуліна І.І. До проблеми формування культури особистості в системі вищої школи // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 13-14 травня 2006 р. - С. 84-85.

13. Мачуліна І.І. Евристичний потенціал реконструкціоністської спрямованості вищої школи у формуванні сучасного спеціаліста // Молодь в умовах нової соціальної перспективи: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир, 13-14 травня 2007 р. - С. 152-153.

14. Мачуліна І.І. До проблеми формування творчої особистості у вищому навчальному закладі // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 17-18 травня 2007 р. - К.: ІВЦ Вид-во "Політехніка", 2007. - С. 121-122.

АНОТАЦІЯ

Мачуліна І.І. Соціально-реконструкціоністський підхід у практиках формування професійної культури фахівця у вищій школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі реформування вищої освіти, яка полягає у необхідності формування фахівців з новим типом мислення, здатних діяти в сучасних умовах.

На основі аналізу існуючих підходів до розгляду освіти сформульовані основні засади соціально-реконструкціоністської парадигми підготовки фахівця в сучасному ВНЗ, який полягає у спрямованості фахівців на перетворення соціальних об'єктів за новими принципами відповідно до вимог часу.

Аналіз нової парадигми вищої освіти дозволив виділити та обґрунтувати роль гуманітаризації, фундаменталізації, індивідуалізації та технологізації культуротворчого процесу у вищій школі у підготовці спеціаліста нового типу, здатного до реконструкціоністської діяльності. Акцентовано принцип випереджального розвитку, який вимірюється, перш за все, не рівнем професійної культури, а рівнем загальної культури особистості.

Доповнено визначення професійної культури реконструкціоністським компонентом та наявністю потреби до постійної самоосвіти, що виступає механізмом соціальної взаємодії особистості спеціаліста з мінливою оточуючою дійсністю. Розширено уявлення про основні риси діяльності фахівця за рахунок введення змістовного наповнення "креативності" для позначення високого інтелектуального рівня людини, яка здатна раціонально і ефективно вирішувати проблеми реконструкціювання за новими принципами.

Для впровадження в практику ВНЗ нового підходу основні механізми формування професійної культури (навчання, виховання, соціалізація) доповнені реконструкціоністським вектором.

Обґрунтовано роль індивідуалізації як основи для розвитку соціально- реконструкціоністських здібностей, необхідність формування соціологічної уяви молодого спеціаліста як інструмента світоглядної та методологічної культури в ході його самореалізації в різних соціальних контекстах.

Ключові слова: вища освіта, професійна культура, компетенції, реконструкція, ціннісні орієнтації, самоосвіта, культурна рефлексія, творчість, соціалізація, індивідуалізація.

АННОТАЦИЯ

Мачулина И.И. Социально-реконструкционистский подход в практиках формирования профессиональной культуры специалиста в высшей школе. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04. - специальные и отраслевые социологии. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена проблеме реформирования системы высшего образования, связанная с необходимостью формирования специалиста нового типа, соответствующего потребностям современного общества. На основе анализа и переосмысления присутствующих в социологической науке теоретико-методологических подходов к формированию специалиста в системе образования, автором был предложен и разработан социально-реконструкционистский подход к формированию профессиональной культуры будущих специалистов в высших учебных заведениях.

Предложенный подход ориентирован на подготовку специалиста в современном обществе, на формирование таких качеств, которые могли бы способствовать решению сложных, нестандартных, инновационных задач. Цель социально-реконструкционистского подхода состоит в подготовке будущего специалиста для профессиональной деятельности в условиях трансформаций и социальных реформ. Поэтому важным принципом является переход на субъект-субъектные отношения преподавателя и студента. Это позволит развивать креативность, субъектность будущего специалиста, способного к самостоятельной, творческой деятельности в нетрадиционных ситуациях, в условиях постоянных изменений, неопределенности и непредвиденности.

В контексте социально-реконструкционистского подхода расширено теоретическое определение профессиональной культуры. Предложенное определение акцентирует внимание не только на социально-профессиональных качествах, которые должны быть присущи современному специалисту, но и включает наличие способности и потребности в самообразовании и реконструкции для выполнения сложных профессиональных задач и повышения своего личностного культурного уровня.

Для внедрения нового подхода в практику высших учебных заведений, автором предложены традиционные механизмы формирования профессиональной культуры: обучение, воспитание, социализация. Опора на социально-реконструкционистский подход и анализ принципов реконструкции новой парадигмы высшего образования позволили выделить в обозначенных механизмах реконструкционистский компонент.

В работе отмечается, что в обучении опора на личностный, деятельностный и реконструкционистский компоненты позволяет учитывать как мотивы, интересы в учебной деятельности студента, так и на основе творческой деятельности формировать креативность личности, инновационное мышление, что необходимо для продуктивной деятельности современного специалиста. Воспитательная система, которая включает несколько модулей, среди которых базовый, вузовский, рекреативный, способствует формированию активной деятельности студентов реконструкционистской направленности. На основе анализа основных факторов социализации, отмечается, что развитие личности будущого специалиста, процесс социализации зависит не только от организованного процесса образования, но и от активности студента. Ориентируясь на реконструкционистский вектор в подготовке современного специалиста, отмечено, что одним из механизмов социализации является самообразование. Это обозначает, что на основе целенаправленного влияния процесса образования необходимо "пробудить" потребность в самостоятельном совершенствовании как профессиональных, так и личностных качеств. Именно способность и потребность в социальной активности специалиста, которая выражается в самообразовании, самовоспитании, и определяет реконструкционистскую направленность социализации и инкультурации. Наличие реконструкционистской направленности в профессиональной культуре специалиста - это результат постоянной работы над собой, совершенствование профессиональных качеств в процессе самообразования.

Результаты социологического исследования, проведенного с помощью использования качественных и количественных методик, позволили констатировать, что современные студенты высших учебных заведений имеют определенный потенциал для проявления реконструкционистских качеств. Таким образом, в работе подчеркивается не только необходимость, но и возможность внедрения в практику высших учебных заведений социально-реконструкционистского подхода к формированию профессиональной культуры специалистов для быстроменяющегося, трансформирующегося современного общества.

Ключевые слова: высшее образование, профессиональная культура, компетенции, реконструкция, ценностные ориентации, самообразование, культурная рефлексия, творчество, социализация, индивидуализация.

ABSTRACT

Machulina I.I. Social-reconstructive approach to the specialist's professional culture practice formation in the higher school. The manuscript.

Candidate of sociological sciences thesis in specialization 22.00.04. - special and branch sociology. Kharkov National University of Internal Affairs. - Kharkov, 2008.

The thesis deals with the problem of the higher education system reformation, connected with the necessity of the specialist of a new type forming according to the requirements of the modern society. On the basis of the analysis of the theoretic-methodological approaches to the forming of the specialist in the system of education, the author offered and developed the social-reconstructive approach to the future specialist's professional culture practice formation in the higher school.

The offered approach is oriented to the preparation of the modern society specialist, to the forming of such qualities that could promote the decision of knotty, non-standard, innovative problems. The purpose of the social-reconstructive approach consists in preparation of the future specialist for the professional activity in the conditions of transformations and social reforms.

In the context of the social-reconstructive approach theoretical determination of professional culture is extended. The offered determination focuses attention not only on the social-professional qualities that must be inherent to the modern specialist, but also includes the presence of ability and necessity in the self-education and reconstruction for the implementation of complex professional problems and increases the personal cultural level.

Keywords: higher education, professional culture, jurisdictions, reconstruction, valued orientations, self-education, cultural reflection, creation, socialization, individualization.

Размещено на Allbest.ru