Розвиток музичних здібностей дітей на початковому етапі музичної освіти

Проблема художньо-естетичного виховання достатньо опрацьована в вітчизняній та зарубіжній літературі. Це дозволило нам проаналізувати літературу з цього питання і зробити наступні висновки. Художньо-естетичне виховання займало і займає важливе місце у всій системі навчально-виховного процеса, так як воно впливає на розвиток не лише художньо-естетичних якостей людини, а й на розвиток особистості в цілому: її духовних потреб, моральних ідеалів, особистих та суспільних уявлень, поглядів. Всі ці якості розвиваються в людині під впливом різноманітних факторів. Виховне значення має і природа, і праця, і побут, сім'я, міжособові стосунки, - все, що може бути прекрасним. Як основний носій прекрасного, мистецтво також є засобом художньо-естетичного виховання. Мистецький матеріал володіє великим емоційним потенціалом. Саме сила емоційного впливу є шляхом проникнення в дитячу свідомість і засобом розвитку художньо-естетичних якостей особистості.

Молодший шкільний вік - це особливий вік для художньо-естетичного виховання, саме в цьому віці формується ставлення дитини до світу і відбувається розвиток сутнісних художньо-естетичних якостей майбутньої особистості.

На основі аналізу філософської та педагогічної літератури було встановлено співвідношення понять «художньо-естетичне» та «музично-естетичне» виховання. Художньо-естетичне виховання - це формування естетичного ставлення людини до дійсності, зміст якого поєднує в собі загальнолюдські, епохальні, регіональні, національні, професійні та індивідуальні риси, несе певний рівень людяності. Музично-естетичне виховання є органічною складовою художньо-естетичного виховання і має за мету розвиток музичної культури. Музична культура особистості виступає як підсистема відносно художньої та естетичної культури є важливим показником рівня естетичного та художнього розвитку особистості.

Під час проведення дослідження було підтверджено, що розвиток почуття ритму потребує знання того, що музичні звуки мають різну протяжність, що ритм впливає на характер музики, її емоційне забарвлення.В ході проведення експериментальної роботи було встановлено, що основою музично-ритмічного виховання є: рух під музику, гра на простих інструментах, зв'язок зі структурою і римами поезії.

Під час слухання музики у дітей виникає інтуїтивна потреба рухатися у такт ритму. Такий елементарний емоційний відгук на ритм є первинним виявом музичності. Корисна віддача від руху двостороння: він дає радість дитині, підвищує її життєвий тонус. Позитивно впливає на загальний фізичний стан і водночас сприяє розвитку її музичних здібностей. Рухи полегшують сприйняття і запам'ятовувння музики. Вони бувають зафіксованими і змінними - отже, в процесі музично-ритмічних рухів розвивається не тільки відтворювальна, а й творча уява.

На основі результатів констатувального експерименту нами було визначено рівні сформованості художнього розвитку школярів (високий, середній та низький), з метою підвищення ефективності художньо-естетичного виховання розроблено технологію, що базується на музично-ритмічних вправах.

Результати експерименту показали, що внаслідок систематичного використання на уроках музики музично-ритмічної діяльності у школярів підвищився інтерес до музичної, танцювально-рухової діяльності, а також до малювання; збільшилась кількість учнів з середнім та високим рівнем сформованості художнього розвитку.

На основі проведеного експерименту можна стверджувати, що впровадження у шкільний навчальний процес ширшого використання музично-ритмічних вправ (не тільки на уроках музики, а фізкультури, мови та читання) сприятиме активізації художньо-естетичного виховання. Можна припустити, що залучаючи молодшого школяра до багатого досвіду людства, накопиченому в мистецтві, можна виховати моральну, освічену, різнобічно розвинену людину.

пам'ять ритм музичний слух

Список використаної літератури

1. Алексєєв А.Д. «Методика навчання грі на фортепіано» - М., 1978.

2. Алексєєв А.Д. «Історія музичного мистецтва» - М., 1988.

3. Андрєєва М. «Від прими до октави». - М., 1983

4. Артоболевская А.Д. «Перша зустріч із музикою» - М., 1989.

5. Богословський В.В. «Загальна психологія» - М., 1978.

6. Бочкарьов «Психологія музичної діяльності» - М., 1978.

7. Варга Б., Димень Ю., Лопариц Еге. «Мова, музика математика» - М., 1981.

8. Ветлугина Н.А. «Музичне розвиток дитини» - М., 1978.

9. Дубровіна І., Данилова Е.Е., Прихожан А.М. «Психологія» - М., 1998

10. Дослідницька діяльність у педагогічному училищі та коледжі. Ч. II СПб - Іркутськ 1998.

11. Калачева С.В. «Вірш і ритм» - М., 1978.

12. Кузин В.С. «Психологія» - М.,1978.

13. Кончаловская М. «Нотна абетка» - М., 1997.

14. Лівшиць І. «Ритмика» - М., 1999.

15. Ляховицкая З. «завдання та розвиток самостійних навичок під час навчання фортепіанної грі» - Л., 1970.

16. Музична енциклопедія, тому 1, тому 2, тому 3 - М., 1973.

17. Милич Б. «Виховання учня » - До., 1997

18. Москаленко Л.А. «Донотний період навчання юного музиканта»

19. Нейгауз Г.Г. «Про мистецтво початкової гри» - М.,1982

20. Література. Навчальна хрестоматія для 6 класу. Автор - сост. В.П. Полужина - М., 1992.

21. Печковская М.П. «Буквар музичної грамоти» - М., 1996.

22. Перфильева І.Дз. «Книжку нову прочитайте і legato повчите» - рукопис.

23. Перфильева І.Дз. «Метод ігри робилися із паралельної декламацією» - рукопис.

24. Перфильева І.Дз. «Словник музичної грамоти» - рукопис.

25. Рогова Є.І. «Загальна психологія» - М., 1998.

26. Теплов Б.М. «Психологія музичних здібностей» - М., 1978.

27. Холопова В.М. «Музичний ритм» - М.,1980.

28.Ян Дістав «Дитина за роялем» під ред.- М., 1981

Размещено на Allbest.ur