Формування особистісно-орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня

Виховна сутність, структура та функції особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів загальноосвітньої школи першого ступеня. Поняття індивідуально-гуманістичної спрямованості виховання. Виявлення психолого-педагогічних умов впливу на особистість.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 15.10.2013
Размер файла 56,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Характерним для підсумкового етапу був виявлений феномен поведінки молодших школярів - відображення суб'єктності (В.А.Петровський), що полягав у змістовних перетвореннях особистості учня на основі транслюючої суб'єктності вчителя. Учитель, як діяльнісне начало, змінював погляди дитини на світ, формував нові спонуки, ставив нові цілі та одночасно виступав умовою й наслідком її активності. У цьому феномені втілювалася вирішальна роль учителя у формуванні особистісно орієнтованих відносин, його представленість у життєдіяльності учня.

У процесі експериментального дослідження було виявлено педагогічно доцільну систему засобів забезпечення поетапного формування особистісно орієнтованих відносин у виховному процесі початкової школи: технології (індивідуально-гуманістичного діалогічного спілкування та високоморальної вчинкової діяльності); інноваційні методи (фасцинації, звернення до почуттів, доброзичливої педагогічної вимогливості, педагогічного паліативу); чинники: внутрішні (емпатійне ставлення-відповідь, духовно-діяльнісна адаптація, наслідування, рефлексія, персоналізація) та зовнішні (діалогічне спілкування, високоморальна вчинкова діяльність, гармонійне поєднання у виховній діяльності вчителя методів педагогічного й психотерапевтичного впливу).

У ході експериментальної роботи встановлено, що поетапне й послідовне формування особистісно орієнтованих відносин є обов'язковим для початкової школи (перший етап, як правило, 1 клас; другий - 2-3 класи; третій - 4 клас). Динаміка розвитку й функціонування кожного етапу залежить передусім від професійної компетентності вчителя.

У третьому розділі - ”Специфіка підготовки вчителя початкових класів до формування особистісно орієнтованих відносин” - розкрито науково-практичні аспекти інноваційно спрямованої підготовки вчителя до формування особистісно орієнтованих відносин; визначено шляхи інтеграції загальноосвітньої школи першого ступеня й закладів педагогічної освіти для забезпечення єдності теорії й практики формування цих відносин; висвітлено логіку та основні позиції виконаної експериментальної роботи; здійснено аналіз результатів дослідження; доведено ефективність поетапного й послідовного формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі школи першого ступеня.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи показав, що ефективність формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів безпосередньо залежить від рівня особистісного розвитку й професійної підготовки вчителя, тому зміст професійної підготовки мусить мати інноваційний характер.

Особлива увага при цьому акцентувалася на поєднанні новаторських і традиційних напрямів підготовки фахівця початкової школи, зокрема: 1) на збільшенні обсягів практичної підготовки для формування рефлексивно-перцептивних, діагностичних умінь та умінь діалогічного спілкування; 2) на становленні особистісної флексібельності вчителя; 3) на формуванні стійких гуманних виховних позицій у відносинах; 4) на опануванні технологій особистісно орієнтованої взаємодії; 5) на розвитку творчо-професійної активності для інтенсивного обміну досвідом формування суб'єкт-суб'єктних відносин; 6) на оволодінні досягненнями вітчизняної та зарубіжної гуманної педагогіки; 7) на активізації науково-методичної роботи й самоосвіти майбутніх фахівців.

Із метою реалізації визначених напрямів було запроваджено постійно діючий семінар для вчителів експериментальних класів, який дозволив підвищити фахову майстерність із гуманізації відносин ”учитель - учень” і глибше ознайомитись із засобами забезпечення цього процесу. Тематика семінару планувалася відповідно до науково-теоретичного, методичного та діяльнісно-практичного компонентів підготовки вчителя. Для організації діалогу й підвищення творчої активності вчителів використовувалися такі форми семінарських занять: круглі столи, семінари-практикуми, психологічні тренінги, міні-дискусії, захист власних проектів, ділові ігри, психолого-педагогічні симпозіуми, індивідуальні консультації.

Організацію оновленої підготовки вчителя у процесі експерименту забезпечувала також інтеграція загальноосвітніх шкіл першого ступеня та психолого-педагогічного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Інтеграція зумовлювала комплексний взаємообмін результатами досліджень теоретичного характеру; творчими практичними знахідками, досвідом методичної роботи педагогічних колективів із даної проблеми; досвідом використання педагогічно доцільних засобів забезпечення формування особистісно орієнтованих відносин. Когнітивно-виховна компетенція майбутніх учителів початкових класів реалізувалася в змісті експериментальної роботи шляхом опанування елективного курсу ”Особистісно орієнтовані відносини як механізм гуманізації виховного процесу в загальноосвітній школі першого ступеня”.

Залежно від професійної компетентності вчителя, яка є головним фактором ефективності формування особистісно орієнтованих відносин, а також від характеру, ступеня виявлення внутрішніх зв'язків процесу, обґрунтовано три рівні формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів початкових класів: 1) репродуктивний (низький); 2) варіативний (середній); 3) креативний (високий). Перевірці підлягала поетапність і послідовність формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів на основі визначених нами критеріїв та їх показників: професійна компетентність учителя (особистісна флексібельність, сукупність гуманних якостей, ціннісні орієнтації), індивідуально-гуманістична взаємодія вчителя й учнів (діалогічне спілкування, високоморальна вчинкова діяльність, спільність емоційного стану), позитивні особистісні зміни молодших школярів (адекватна самооцінка, гуманний характер спілкування, самостійність у морально-вчинковій діяльності), взаємозумовлене особистісне зростання вчителя й учнів (самопізнання, моральна саморегуляція, ціннісне ставлення до особистості іншого), які аналізувалися на трьох рівнях в експериментальних і контрольних групах учителів і учнів.

Показники приросту формування особистісно орієнтованих відносин учителів і молодших школярів експериментальних груп у порівнянні з контрольними на кожному етапі - пропедевтично-мотиваційному (становлять відповідно 15,3% і 5,2%); творчо-діяльнісному (20,6% і 7,1%); регулювальному, контрольно-діагностичному (25,2% і 8,3%) - свідчать про ефективність науково обґрунтованого поетапного й послідовного формування особистісно орієнтованих відносин у виховному процесі початкової школи.

У процесі експериментального дослідження було використано авторські діагностичні методики, а також методики А.Варга й В.Століна, А.Лутошкіна, Р.С.Нємова, Н.Побірченко, Л.Собчик. Зведені дані результатів експериментальної роботи представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 Ефективність формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів у виховному процесі початкової школи (у %)

Рівні сформованості особистісно орієнтованих відносин

Критерії

Професійна компетентність учителя

Індивідуально-гуманістична взаємодія вчителя й учнів

Позитивні особистісні зміни учнів

Взаємозумовлене особистісне зростання вчителя й учнів

Приріст

Середній приріст

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

Перший етап: пропедевтично-мотиваційний (підготовчий)

Репродуктивний рівень

40,5

40

53,2

52,9

74,1

73,5

82,4

82,1

-6,7

-17,2

5,7

15,3

Варіативний рівень

59,5

55

42,3

31,5

19,7

13,6

17,5

11,6

9,1

19,4

Креативний рівень

-

5

4,5

15,6

6,2

12,9

0,1

6,3

1,4

9,3

Другий етап: творчо-діяльнісний (основний)

Репродуктивний рівень

38,5

27

51

26,7

72,8

62,7

80,3

63,2

-8,5

-21,4

7,1

20,6

Варіативний рівень

55,5

58

42,6

55,1

19,8

20,4

19,4

25

10,2

25,8

Креативний рівень

6

15

6,4

18,2

7,4

16,9

0,3

11,8

2,6

14,6

Третій етап: регулювальний, контрольно-діагностичний (підсумковий)

Репродуктивний рівень

35

10

48,8

12,9

70,7

51,6

77,6

50,1

-9,3

-26,7

8,3

25,2

Варіативний рівень

59

65

42,7

65,5

21,4

28,6

22

35,3

12,1

29,3

Креативний рівень

6

25

8,5

21,6

8,2

19,8

0,4

14,6

3,4

19,8

Отже, результати експерименту підтвердили висунуту нами гіпотезу щодо ефективності поетапного й послідовного формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня. На основі результатів експериментального дослідження розроблено науково-методичні рекомендації з формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичних узагальнень і результатів експериментальної роботи здійснено наукове вирішення актуальної проблеми формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня, що полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні послідовних етапів, виявленні сукупності психолого-педагогічних умов, з'ясуванні педагогічно доцільної системи засобів, а також у розкритті специфіки підготовки вчителя до їх формування, в результаті чого досягаються позитивні зміни в структурі особистості, взаємозумовлене особистісне зростання вчителя й молодших школярів.

Проведене дослідження підтвердило гіпотезу й дозволило сформулювати такі висновки:

1. Розкрито виховну сутність особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у початковій школі, яка полягає в педагогічно доцільному когнітивно-емоційному взаємообміні суб'єктів відносин, у піднесенні значущості особистості учня для вчителя, у ціннісному сприйнятті особистості іншого, у взаємозумовленому особистісному зростанні вчителя й молодшого школяра. Розширено поняття структури особистісно орієнтованих відносин, основними складниками якої виступають: мотивація й потреби, знання, морально-вчинкова діяльність, діалогічне спілкування та емоційно-вольовий компонент. З'ясовано функції особистісно орієнтованих відносин (розвивально-виховна, психотерапевтична, моральної саморегуляції).

2. Здійснено наукове уточнення й модифікацію понять: ”особистісно орієнтовані відносини вчителя й молодших школярів” (це спеціально організована під керівництвом учителя морально-естетична педагогічно доцільна суб'єкт-суб'єктна взаємодія, що забезпечується на основі індивідуально-гуманістичної спрямованості професійної діяльності вчителя, зумовлена всією системою загальнолюдських і національних цінностей відповідно до завдань гуманізації й демократизації системи національної освіти); ”індивідуально-гуманістична спрямованість виховної діяльності вчителя початкових класів” (це сукупність гуманних якостей особистості вчителя - людяності, доброзичливості, лагідності, привітності, поваги до дитини, емпатії, педагогічного такту, толерантності, справедливості, оптимізму; стійких ціннісних орієнтацій - на розвиток особистості молодшого школяра, на гуманістично-діалогічне спілкування з ним, на обмін духовними цінностями, на здійснення високоморальних учинків та гуманних виховних позицій - прийняття, визнання, розуміння, оптимістичного ставлення до дитини).

3. Розроблено й експериментально перевірено організаційно-функціональну модель формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі початкової школи, яка дозволяє на основі структуруювання підсистем і визначення закономірних причинно-наслідкових зв'язків між ними представити послідовні етапи в динаміці їх розвитку. Організаційно-функціональна модель включає мету, принципи, зміст, послідовні етапи, умови, механізми, чинники та технології, що в сукупності розкривають специфіку формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодших школярів. Її новизна полягає у визначенні поетапності й послідовності формування особистісно орієнтованих відносин, сукупності психолого-педагогічних умов та педагогічно доцільної системи засобів, що забезпечують позитивні зміни в структурі особистості суб'єктів взаємодії, їх взаємозумовлене особистісне зростання.

4. Теоретично обґрунтовано й здійснено експериментальну перевірку поетапності й послідовності формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів на репродуктивному, варіативному й креативному рівнях, що забезпечує ефективність гуманізації виховного процесу початкової школи. Перший етап - пропедевтично-мотиваційний (підготовчий); другий - творчо-діяльнісний (основний); третій - регулювальний, контрольно-діагностичний (підсумковий). Поетапність у формуванні особистісно орієнтованих відносин трактується нами як специфічна періодизація у розвитку спеціально організованої суб'єкт-суб'єктної взаємодії вчителя й учнів початкових класів. Послідовність виявляється в наступності й неперервності етапів формування особистісно орієнтованих відносин із поглибленням від етапу до етапу їх виховної сутності та розширенням розвивально-виховної, психотерапевтичної та функції моральної саморегуляції.

5. Виявлено сукупність психолого-педагогічних умов формування особистісно орієнтованих відносин у виховному процесі початкової школи як взаємозалежних і взаємодетермінованих факторів, що забезпечують ефективність його протікання. До них відносимо: усвідомлення вчителем поетапності й послідовності формування особистісно орієнтованих відносин; індивідуально-гуманістичну спрямованість особистості вчителя; взаємозумовленість внутрішніх і зовнішніх чинників формування особистісно орієнтованих відносин; гуманний характер відносин у шкільному й родинному вихованні; інноваційно спрямовану специфіку підготовки вчителя до формування особистісно орієнтованих відносин у початковій школі.

6. З'ясовано й експериментально перевірено науково-методичну систему засобів формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі школи першого ступеня: технології (індивідуально-гуманістичного діалогічного спілкування та високоморальної вчинкової діяльності); інноваційні методи (фасцинації, звернення до почуттів, доброзичливої педагогічної вимогливості, педагогічного паліативу, концентрації на позитивному); чинники: внутрішні (емпатійне ставлення-відповідь, духовно-діяльнісна адаптація, наслідування, рефлексія, персоналізація) та зовнішні (діалогічне спілкування, високоморальна вчинкова діяльність, гармонійне поєднання у виховній діяльності вчителя методів педагогічного й психотерапевтичного впливу).

7. Уточнено зміст та розкрито специфіку підготовки вчителя початкових класів до формування особистісно орієнтованих відносин, що полягає в інноваційній спрямованості й забезпечується збільшенням обсягів практичної діяльності з формування рефлексивно-перцептивних, діагностичних умінь та умінь діалогічного спілкування; становленням особистісної флексібельності вчителя; формуванням стійких гуманних виховних позицій у відносинах; опануванням технологій особистісно орієнтованої взаємодії; оволодінням досягненнями вітчизняної та зарубіжної гуманної педагогіки; розвитком творчо-професійної активності для інтенсивного обміну досвідом формування суб'єкт-суб'єктних відносин; активізацією науково-методичної роботи й самоосвіти майбутніх фахівців.

8. Розроблено науково-методичні рекомендації з формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня, програму ”Виховання й розвиток молодшого школяра в процесі формування особистісно орієнтованих відносин”, елективний курс для майбутніх фахівців ”Особистісно орієнтовані відносини як механізм гуманізації виховного процесу школи першого ступеня” та комплекс методичних матеріалів постійно діючого семінару для вчителів початкових класів.

Проведене дослідження не вичерпує проблеми. На подальше вивчення заслуговує формування особистісно орієнтованих відносин учителів і школярів інших вікових груп, учителів і батьків учнів, що сприятиме гуманізації виховного процесу всіх типів навчально-виховних закладів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Хоменко А.В. Генеза поняття „особистісно орієнтовані відносини” у педагогічній теорії // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Серія „Педагогічні науки”. - Полтава, 2000. - Вип. 2 (10). - С. 57 - 68.

2. Хоменко А.В. Діалогічно-гуманістична спрямованість професійної діяльності й спілкування вчителя початкової школи в умовах демократизації освіти в Україні // Наукові записки Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. - Серія „Педагогічні науки”. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - Вип. 32. 2. - С. 207 - 211.

3. Хоменко А.В. Основні структурні компоненти особистісно орієнтованих відносин у виховному процесі початкової школи // Постметодика. - 2002. - № 4 (42). - С. 36 - 39.

4. Хоменко А.В. Специфічні функції особистісно орієнтованих відносин як результат суб'єкт-суб'єктної взаємодії // Збірник наукових праць Херсонського державного педагогічного університету. - Серія „Педагогічні науки”. -- Херсон, 2002. - Вип. 31. - С. 30 - 34.

5. Хоменко А.В. Особливості формування педагогічної взаємодії у школі першого ступеня // Вісник Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Серія „Педагогічні науки”. - Полтава, 1999. - Вип. 1 (5). - С. 142 - 148.

6. Хоменко А.В. Передумови процесу формування особистісно орієнтованих відносин // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Серія „Педагогічні науки”. - Полтава, 2002. - Вип. 2 (23). - С. 25 - 32.

7. Хоменко А.В. Підготовчий етап процесу формування особистісно орієнтованих відносин учителя й учнів у виховному процесі загальноосвітньої школи першого ступеня // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Серія „Педагогічні науки”. - Полтава, 2003. - Вип. 1-2 (28-29). - С. 129 - 134.

8. Хоменко А.В. Діяльнісний етап процесу формування особистісно орієнтованих відносин учителя й молодшого школяра // Імідж сучасного педагога. - 2003. - № 2. - С. 31 - 35.

9. Хоменко А.В. Чинники внутрішнього механізму формування особистісно орієнтованих відносин учителя, молодших школярів і батьків // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Серія „Педагогічні науки”. - Полтава, 2004. - Вип. 5 (38). - С. 122 - 130.

10. Хоменко А.В. Особистісно орієнтовані відносини в контексті нової освітньої філософії // Україна у ХХ столітті: уроки, проблеми, перспективи. - Київ: МІЛП, Український центр духовної культури, 2001. - С. 782 - 788.

11. Хоменко А.В. Духовний розвиток педагога - джерело моральної спрямованості особистості дитини // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Зб. наук. праць. - Полтава, 1998. - С. 150 - 153.

12. Хоменко А.В. Вплив мистецтва на формування духовної культури особистості // Наукові записки психолого-педагогічного факультету: Зб. наук. праць. - Полтава, 1997. - С. 74 - 79.

13. Хоменко А.В. Навчання й виховання обдарованих дітей // Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навч.-метод. посіб.: У 2 ч. /За ред. А.М. Бойко. - Ч. 1. - К.: ВІПОЛ; Полтава: АСМІ, 2002. - С. 284 - 302.

14. Хоменко А.В. Технологічне забезпечення оновленого змісту виховання // Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава, 2004. - С. 216 - 221.

15. Хоменко А.В. Особистісна орієнтація як провідна тенденція виховної діяльності // Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навч.-метод. посіб.: У 2 ч. /За ред. А.М. Бойко. - Ч. 2. - К.: ВІПОЛ; Полтава: АСМІ, 2004. - С. 299 - 321.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.