Виховання у молодших школярів позитивного ставлення до традицій і звичаїв українського народу у процесі художньо-трудової діяльності

В цілому здобуті результати формуючого етапу дослідно-експериментальної роботи дають підстави стверджувати, що підвищення рівня вихованості у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу зростає за умови включення школярів до спеціально організованої художньо-трудової діяльності, й цим доводиться ефективність визначеного експериментального змісту та педагогічних умов його реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлене теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення проблеми виховання у молодших школярів позитивного ставлення до українських трудових традицій і звичаїв.

1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень проблеми виховання позитивного ставлення молодших школярів до трудових традицій і звичаїв українського народу засвідчив її актуальність і дав змогу уточнити сутність та взаємозв'язок понять „традиція”, „звичай”, „обряд”, „ритуал” та „свято”, які фокусують у собі зміст народної системи трудового виховання підростаючих поколінь. Результати проведеного аналізу створили дійове підґрунтя для виявлення напрямів удосконалення художньо-трудової діяльності дитини в сучасній початковій школі.

2. Відповідно до положення про єдність трьох сторін духовного життя особистості (емоційної, вольової та інтелектуальної) визначено, що „позитивне ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу є його складною особистісною якістю, в якій інтегруються здібності й потреби учнів у художньо-трудовій діяльності з елементами гри, яка виявляється в інтелектуально - ціннісному ставленні до змісту художньо-трудових дій з декоративно-прикладного мистецтва, ремесел, календарно-трудових ритуалів, художнього оформлення і образного відтворення на автентичній основі предметів і явищ оточуючого довкілля.

3. Сформованість позитивного ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу залежить від зовнішніх умов, які об'єктивно задають рівень включеності дитини у художньо-трудову діяльність, та його особистісних характеристик, які визначаються певною структурою. У структурі цієї особистісної якості суб'єкта художньо-трудової діяльності нами виділено: емоційно-почуттєвий, когнітивний та поведінковий компоненти. Емоційно-почуттєвий компонент репрезентує ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв. Його показниками виділено емоції та почуття. Загальним критерієм виявлення емоційно-почуттєвого компоненту є стійкість та усвідомленість мотивів художньо-трудової діяльності школярів. Когнітивний (пізнавальний) компонент фіксує інформаційно-пошукову діяльність дитини у напрямі оволодіння етнографічною сутністю українських трудових традицій і звичаїв. Показниками цього компоненту виділено знання та вміння молодшого школяра, а загальним критерієм визначено міцність знань та сформованість умінь. Поведінковий компонент передбачає дієво-практичну включеність молодшого школяра у художньо-трудову діяльність з елементами календарно-обрядових традицій і звичаїв українців. Показником цього компоненту є вчинок, а його критерієм визначено активність дитини у проведенні річного циклу трудових традицій і звичаїв.

4. Уточнена структура позитивного ставлення молодшого школяра до трудових традицій і звичаїв українського народу, визначені показники та розроблені критерії, які у своїй сукупності визначають сутність означеного поняття, які дали змогу окреслити рівні вихованості (високий, середній, низький), охарактеризувати кожний з них та підібрати діагностичний інструментарій для констатуючого етапу дослідження. Наявність значної кількості учнів 1, 2, 3 та 4 класів з низьким рівнем вихованості дозволяє зробити висновок про створене нині недостатньо ефективне виховне середовище й гостру необхідність удосконалення художньо-трудової діяльності учнів сучасної початкової школи.

5. Проведений ретроспективний аналіз системи виховної роботи з молодшими школярами, збагаченої національними традиціями і звичаями, та типових навчальних планів сучасної початкової школи дозволив дійти висновку про необхідність інтеграції предметів „Я і Україна” (Навколишній світ), з предметами „Художня праця”, „Образотворче мистецтво”, „Музика” і створення на їх основі інтегрованого курсу „Український етнодизайн”.

6. Розроблена нами методика виховання в молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу передбачала: запровадження у виховну практику інтегрованого курсу „Український етнодизайн”, в якому інформація з художньої праці, предмету „Я і Україна”, музики і хореографії вдало поєднується і доповнюється елементами українських традицій і звичаїв, динамічне оформлення середовища розвитку дитини атрибутами календарно - обрядових свят українського народу впродовж навчального року, використання методу художніх проектів, який синтезує художньо-трудову та художньо-ігрову взаємодію вчителя й учнів у процесі відтворення річного циклу українських календарно - обрядових свят.

7. Створена експериментальна методика виховання в молодших школярів позитивного ставлення до українських традицій і звичаїв передбачала три етапи розгортання художньо-трудової діяльності учнів: емоційно-спонукальний, когнітивний (інформаційно-пізнавальний) та поведінковий (конструктивно-дійовий).

На емоційно-спонукальному етапі, створювалося естетично привабливе, художньо-стимулююче середовище, в якому, в синтезі з художньою працею і предметом „Я і Україна”, переважали методичні впливи з музики і хореографії.

На когнітивному (інформаційно-пізнавальному) етапі домінуючими, у синтезі з художньою працею, музикою і хореографією, були визначені пізнавальні засоби інтегрованого курсу „Я і Україна” (Навколишній світ), які підсилювалися засобами музики і хореографії та художньої праці, й цим створювалося середовище для вибіркового емоційно-позитивного ставлення учнів до окремих українських трудових традицій і звичаїв на рівні емоційних та інтелектуальних почуттів.

На поведінковому (конструктивно-дійовому) етапі першочергового значення у методичній схемі „Музика і хореографія” - „Я і Україна” - „Художня праця” надавалося змісту художньої праці, в якому домінувало активне ставлення до художньо-трудових дій з елементами календарно-обрядових традицій, ремесел, декоративно-прикладного мистецтва. На цьому етапі художньо-трудова діяльність молодших школярів трансформувалася в художньо-ігрову календарно-обрядового змісту із заздалегідь визначеною і всім відомою послідовністю подій і явищ.

8. Результати формуючого етапу експерименту дали підстави констатувати, що підвищення рівня вихованості у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу в процесі художньо - трудової діяльності зростає за умови запровадження у виховну практику інтегрованого курсу „Український етнодизайн”, в якому зміст художньої праці, предметів „Я і Україна” та „Музики і хореографії” вдало поєднується, предметно оформлений відповідно до річного циклу календарно-обрядових свят українського народу й синтезує художньо-трудову та художньо-ігрову взаємодію вчителя й учнів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми виховання в учнів молодшого шкільного віку позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв українського народу. Важливими для дослідження залишаються проблеми виявлення регіональної специфіки художньо-трудової діяльності школярів у сільських та міських освітніх установах, в процесі позакласної та позашкільної роботи.

особистість український педагогічний школяр

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Гуцан Л.А. Гра як засіб виховання у молодших школярів позитивного ставлення до трудових традицій і звичаїв //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет, 2002. - №7. - С. 24 - 29.

2. Гуцан Л.А. Етнодизайн українських трудових традицій і звичаїв //Початкова школа. - 2003. - № 6. - С. 18 - 19.

3. Гуцан Л.А. Автентична основа трудового виховання молодших школярів //Початкова школа. - 2004. - № 7. - С. 53 - 55.

4. Гуцан Л.А. Теоретичні аспекти виховання у дітей позитивного ставлення до праці на основі традицій і звичаїв українського народу //Теоретико - методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць Інституту проблем виховання АПН України. - К.: Інститут проблем виховання, 2002. - С. 280 - 283.

5. Гуцан Л.А. Виховання в учнів молодшого шкільного віку позитивного ставлення до народних традицій в урочний та позаурочний час //Матеріали міжнародної науково - практичної конференції „Соціально - педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу”. - Київ: РННЦ „ДІНІТ”, 2003. - С. 187 - 191.

6. Гуцан Л.А. Виховання позитивного ставлення молодших школярів до праці на основі традицій і звичаїв українського народу //Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді: Методичний посібник /За редакцією М.П. Тименка. - К.: Інститут проблем виховання АПН України.

7. Гуцан Л.А. Ціннісні орієнтації молодших школярів - шляхи та засоби їх формування //Сучасні проблеми виховання і соціально-педагогічної реабілітації дітей: Збірник наукових праць Інституту проблем виховання АПН України. - К.: Інститут проблем виховання, 2003. - С. 71 - 78.

Размещено на Allbest.ru