Підготовка майбутнього вчителя до використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану учнів

Дана підготовка ґрунтується на відомих загальнодидактичних принципах: активності та свідомості студентів у процесі суб'єкт-суб'єктних взаємин з викладачем з метою актуалізації теоретичних знань із психології, педагогіки, педагогічної майстерності, валеології, музично-перцептивного та емоційного досвіду спілкування з музикою; систематичності й послідовності формування готовності студентів до ВМЗС ФС учнів; інтеграції знань і умінь; єдності теоретичної і практичної підготовки; врахування індивідуально-типологічних властивостей особистості студента, рівня його музичного та професійного розвитку.

Практична реалізація моделі підготовки майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів здійснювалась у три етапи: ціннісно-орієнтаційний, процесуально-операційний, творчо-синтезуючий (за О. Рудницькою).

Мета першого (ціннісно-орієнтаційного) етапу підготовки майбутніх учителів - формування мотиваційно-смислового компонента готовності майбутнього вчителя до ВМЗС ФС учнів та початкового рівня знань. Даний етап передбачав збагачення змісту навчальних курсів “Педагогічна майстерність” і “Валеологія”, фахових методик початкової освіти лекціями про регулятивний потенціал музичного мистецтва та його актуалізацію в навчальному процесі; виступи з доповідями про види музичних комунікацій на методичних семінарах; проведення в позааудиторний час музичного лекторію з історії музичного мистецтва та музикотерапії; озвучення різновидів навчальної діяльності студентів з метою оптимізації їхнього ФС.

Другий (процесуально-операційний) етап був націлений на формування когнітивного та методичного компонентів готовності майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів. Даний етап підготовки був основним у реалізації розробленої моделі. Тут викладався спецкурс “Методика використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану учнів”, розроблений згідно з концептуальними положеннями дослідження. Програма спецкурсу одночасно виконувала навчальну, діагностичну, корекційну й прогностичну функції.

Мета третього (творчо-синтезуючого) етапу - практична реалізація набутого студентами досвіду актуалізації регулятивного потенціалу музики. Під час складання заліку зі спецкурсу, проведення дослідницької роботи з вивчення регулятивних можливостей музики у науково-проблемній групі, у ході педагогічної практики студенти досліджували особливості впливу різних жанрів, стилів і напрямів музичного мистецтва на ФС людини, виконували творчі завдання, проводили самостійно розроблені музичні тренінги, створювали та алгоритмізували різноманітні музичні комунікації.

Модель підготовки майбутнього вчителя до ВМЗС ФС учнів наведено на схемі 1.

Підготовка майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів включала три групи взаємопов'язаних методів: загальнодидактичні - пояснювально- ілюстративний (інформаційно-рецептивний), репродуктивний, метод проблемного викладу, дослідницькі (круглий стіл, експеримент); інтерактивні методи; імітаційно-моделюючі (ділова гра, дидактична гра, мікровикладання), музично-педагогічні - експресивні методи (інсценізація, вправи-етюди, творчі завдання); імпресивні (ілюстрація, демонстрація музичних творів); наочні (наочно-слуховий, наочно-зоровий, музична графіка); практичні (пластичне інтонування, спів, гра на шумових музичних інструментах); музикотерапевтичні - комунікативні, екстатичні, творчі, емоційно активізуючі, тренінгові, релаксаційні, естетизуючі, споглядальні, рецептивні.

Ефективність підготовки майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів визначалася за допомогою порівняльного аналізу результатів констатуючого та формувального експериментів у студентів контрольної (КГ - 123 осіб) та експериментальної (ЕГ - 119 осіб) груп (рис.1, 2).

Рис.1. Динаміка сформованості готовності студентів КГ до використання музики як засобу саморегуляції ФС учнів (до та після експерименту, %).

Рис.2. Динаміка сформованості готовності студентів ЕГ до використання музики як засобу саморегуляції ФС учнів (до та після експерименту, %).

На початку експерименту студенти КГ та ЕГ знаходилися приблизно на одному рівні готовності: переважали низький (КГ - 42,2 %, ЕГ - 39,1 %) та середній рівні готовності (КГ - 48,8 %, ЕГ - 48,7 %), високий рівень складав 9 % (КГ) та 12,2 % (ЕГ). Після проведення формувального експерименту показники помітно змінилися (див. табл. 1).

Таблиця 1 Результати порівняльного аналізу готовності студентів КГ та ЕГ до ВМЗС ФС учнів (до та після експерименту, %)

Отже, проведене дослідження довело ефективність авторської моделі підготовки майбутнього вчителя до ВМЗС ФС учнів.

Висновки

На основі аналізу філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної та музикознавчої літератури, проведення дослідницько-експериментальної роботи визначено категоріальний і критеріальний апарат дисертаційного дослідження та запропоновано нове вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів.

Доведено, що підготовка майбутнього вчителя початкових класів до ВМЗС ФС молодших школярів сприяє творчій самореалізації студентів в подальшій професійній діяльності. Підґрунтям окресленої підготовки є пріоритетні положення гуманістичної, особистісно орієнтованої парадигми сучасної освіти у вищій школі, а саме: вивчення особистісних якостей майбутнього вчителя початкових класів, його стартових можливостей та динаміки розвитку готовності до використання музики в навчальному процесі; створення умов для вибору студентом інформації з різних дисциплін, сучасних форм і методів організації музичних комунікацій; актуалізація суб'єктивного музично-перцептивного досвіду майбутнього вчителя.

Розроблено модель підготовки майбутнього вчителя до ВМЗС ФС учнів, яка складається з цільового, мотиваційно-смислового, когнітивного, методичного компонентів. Виявлено, що метою та результатом даної підготовки є готовність студентів до ВМЗС ФС учнів, що забезпечується стимулюванням мотивації вчителя до актуалізації регулятивного потенціалу музичного мистецтва, формуванням інтегративної єдності особистісно й професійно значущих знань і умінь, передбачає інтерналізацію студентами структурних компонентів діяльності вчителя з ВМЗС ФС учнів (мотиваційно-смислового, когнітивного та методичного).

Згідно з компонентами моделі підготовки визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів початкових класів до ВМЗС ФС учнів; розроблено та апробовано авторську діагностичну методику, що дозволило виявити рівні готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання регулятивного потенціалу музичного мистецтва в реальному навчальному процесі (низький, середній і високий), а також їхні змістові характеристики.

Проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що ефективність авторської моделі підготовки майбутніх учителів до ВМЗС ФС учнів забезпечується застосуванням загальнодидактичних принципів (активності та свідомості, систематичності та послідовності; інтеграції знань; єдності теорії та практики); різноманітних форм (збагачених лекцій, практичних і лабораторних занять з фахових дисциплін, методичних семінарів; спецкурсу, експериментально-дослідної, самостійної, творчої роботи студентів, музичного лекторію, педагогічної практики) та комплексом сучасних методів (загальнопедагогічних, музично-педагогічних, музикотерапевтичних) упродовж ціннісно-орієнтаційного, процесуально-операційного та творчо-синтезуючого етапів.

Результати дослідницько-експериментальної роботи підтвердили сформульовану на початку дослідження гіпотезу, що дає підстави вважати запропоновану модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до ВМЗС ФС учнів ефективною, доцільною, відповідною сучасним вимогам особистісно орієнтованої освіти у вищій школі.

Згідно з авторською моделлю підготовки майбутнього вчителя початкових класів до ВМЗС ФС молодших школярів, розроблені методичні рекомендації. Вони розкривають принципи організації (інформаційності, оптимальності й поетапності) і зміст діяльності вчителя з ВМЗС ФС учнів, яка спрямована на оптимізацію ФС учнів, де суб'єктом виступає майбутній учитель, предметом - ФС учнів, засобами - рецептивні та активні музичні комунікації. Процедурою даної діяльності є створення музично-комунікативного поля “учні - музика - навчання” за своєрідними “формулами”: учні + музика; навчання + музика; музика + учні. Ефективність окресленої діяльності забезпечується створенням психолого-педагогічних умов: добір музичного репертуару за прикладним, сугестивним, гедоністичним, естетичним критеріями; урахування періодів розумової працездатності (установчий, напрацювання, максимальної працездатності, прогресивного зниження працездатності, кінцевого прориву); дотримання психогігієнічних вимог щодо звучання музики (гучність, тривалість); аналіз виду навчальної діяльності.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, бо музичні комунікації, крім оптимізації ФС, опосередковано впливають на виховання особистості й розвиток її культури, стимулюють самопізнання, прагнення до самовдосконалення, тому перспективними напрямами подальшого наукового пошуку можуть стати: естетичний, емоційний, комунікативний аспекти підготовки майбутніх учителів до використання мистецьких засобів у навчально-виховному процесі сучасної школи у контексті психотерапевтичного підходу.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях

1. Євстігнєєва Н.І. Особливості процесу саморегуляції особистості // Формування національної культури молоді засобами народного мистецтва у контексті творчої спадщини В.М. Верховинця: Зб. наук. праць. - Полтава: ПДПУ, 1999. - С. 207 - 214.

2. Євстігнєєва Н.І. Теоретичний аспект підготовки майбутнього вчителя до використання музики як засобу саморегуляції // Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів: Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конференції, 1-3 березня 2000 р. - Полтава: ПДПУ, 2000.- С.71 - 73.

3. Євстігнєєва Н.І. Огляд естетико-психологічних теорій впливу музичного мистецтва на особистість // Вісник Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка: Зб. наук. праць. - Вип. 2 - 3. - Полтава: ПДПУ, 2000. - С. 22 - 32. - Серія “Педагогічні науки”.

4. Євстігнєєва Н.І. Поліфункціональність музичного мистецтва як детермінанта різнорівневого впливу на особистість // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 89. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 20 - 27. - Серія “Педагогіка та психологія”.

5. Євстігнєєва Н.І. Проведення музикотерапевтичних вправ з учнями початкових класів: Методичні рекомендації. - Полтава: ПДПУ, 2000. - 20 с.

6. Євстігнєєва Н.І. Методика використання музики як засобу саморегуляції функціонального стану учнів: Програма спецкурсу. - Полтава: ПДПУ, 2000. - 27 с.

7. Євстігнєєва Н.І. Психорегулюючий потенціал музичного мистецтва // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Вип. 1 (15). - Полтава, 2001. - С. 152 - 158. - Серія “Педагогічні науки”.

8. Євстігнєєва Н.І. Практичне застосування музикотерапевтичних вправ у навчальному процесі початкової школи // Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти: Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конференції, 23 - 25 квітня 2001 року. - Полтава: ПДПУ, 2001. - С. 140 - 142.

9. Євстігнєєва Н.І. Теоретичні передумови застосування музики як фактора оптимізації навчально-виховного процесу школи // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. - Вип. 2 (23). - Полтава, 2002.- С. 49 - 55. - Серія “Педагогічні науки”.

10. Євстігнєєва Н.І. Музичне мистецтво як засіб саморегуляції людини: історичний, філософський, музично-теоретичний аспекти: Тексти лекцій. - Полтава: ПДПУ, 2004 р. - 30 с.

11. Євстігнєєва Н.І. Актуалізація психогігієнічного потенціалу музичного мистецтва у контексті оптимізації навчального процесу // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: Збірник матеріалів науково-методологічного семінару. - Чернівці: Зелена Буковина, 2005. - С. 50 - 52.

Размещено на Allbest.ru