Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності

Сутність, зміст та структура діагностичної діяльності. Алгоритм поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, методи формування мотиваційного, змістового та операційного компонентів їх участі в процесі навчання.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2013
Размер файла 74,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В експериментальному дослідженні ми передбачали перенесення акценту з навчаючої діяльності викладача на пізнавальну активність студента. Опитування студентів свідчить про те, що 93% відзначають інтелектуальне задоволення від активної роботи, 87% мають змогу засвоювати матеріал в основному під час занять, 79% вказують на зв'язок занять із майбутньою професією. Важливою умовою в процесі оволодіння студентами діагностичною діяльністю є стимулювання механізмів самовиховання, систематична, цілеспрямована робота за програмою індивідуального професійного становлення протягом усіх років навчання в училищі.

Отримані результати підтвердили наше припущення про те, що підготовка вчителя до діагностичної діяльності відбувається найбільш ефективно на індивідуально-творчому та особистісно-діяльнісному рівнях, що вимагає від викладачів такої побудови педагогічного процесу, який характеризується визнанням унікальності кожного студента, повагою до нього, педагогічним тактом та оптимізмом.

У процесі експериментальної роботи виявлено ще одну важливу умову - необхідність професійної спрямованості всього навчального процесу на підготовку студентів до діагностичної діяльності. Для виконання поставленого завдання виявлено комплекс спеціально розроблених і адаптованих заходів, які передбачають визначення провідної мети кожного навчального предмета, його можливостей у підготовці майбутніх учителів до діагностичної діяльності; виявлення найбільш вагомих професійних знань, які сприяють формуванню компонентів педагогічної діагностики; визначення доцільної структури навчального предмета, питомої ваги кожної її частини; розроблення практичних завдань і занять, які є засобом формування усіх компонентів діагностичної діяльності.

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки:

1. Сучасний гуманістичний підхід до організації навчання та виховання робить актуальним завдання підготовки майбутнього вчителя - діагноста. Разом з тим, існуюча практика підготовки сучасного вчителя у педагогічних закладах не ставить за мету засвоєння студентами знань із діагностичної діяльності, не передбачає вправляння їх у формуванні діагностичних умінь.

2. Результати констатуючого експерименту свідчать, що випускники педучилища, визнаючи значення діагностичної діяльності вчителя у побудові педагогічного процесу, мають недостатній рівень знань про сутність, компоненти діагностичної діяльності. Рівень знань, умінь і навичок діагностики, мотиваційна готовність студентів - випускників є недостатніми для побудови особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу на діагностичній основі. Майбутні вчителі відчувають утруднення у вивченні індивідуальних особливостей учнів, визначенні рівня научуваності, вихованості, вивченні класного колективу, його особливостей, аналізі загального педагогічного процесу, виявленні результатів власної педагогічної діяльності, своїх переваг і недоліків. Обмеженим є і арсенал методів діагностики у студентів - випускників, які зорієнтовані переважно на використання тестів, бесід. Значна частина майбутніх учителів відчуває утруднення у виборі методів педагогічної діагностики, методики їх використання та обробленні результатів досліджень. Основною причиною такого стану справ є відсутність у колективах педучилищ цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності. Потребують змін, корекції програми навчальних предметів і педагогічної практики, система виховної роботи в педагогічних училищах.

3. На основі вивчення сучасної філософської та психолого-педагогічної літератури встановлено, що діагностика як особливий вид проміжного пізнання передбачає проникнення у приховану внутрішню сутність явища на основі обмеженої кількості ознак, що дозволяє одержати реальну наочну картину розвитку подій, явищ. Організація педагогічного процесу вчителем початкових класів вимагає використання педагогічної і психодіагностики та їх органічне поєднання в діагностичну діяльність.

У дослідженні сформульовано зміст поняття "діагностична діяльність". Під діагностичною діяльністю ми розуміємо свідому цілеспрямовану активність, спрямовану на виявлення стану, рівня розвитку, змін суб'єктів педагогічного процесу з метою прогнозування навченості та вихованості учня і колективу, розроблення стратегії і добору необхідних методів і засобів організації педагогічного процесу, зростання педагогічної майстерності вчителя. Визначено, що діагностична діяльність учителя початкових класів виступає специфічним видом психолого-педагогічної діяльності та наскрізним складовим елементом будь - якої діяльності.

4. Доведено, що успішне здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання передбачає постійне вивчення учня та колективу, навчального процесу (мети: освітньої, виховної, розвивальної; організаційних засобів: методів, форм, прийомів) та професійного самовдосконалення вчителя. Отже, об'єктом діагностичної діяльності вчителя є педагогічний процес, що дозволяє діагностувати, проектувати та конструювати особистісно орієнтоване навчання та виховання.

У дослідженні виявлено і розкрито зміст функцій діагностичної діяльності:

інформаційної (забезпечує інформаційний обмін у навчально - виховній системі); вимірювальної (дає можливість виразити динаміку розвитку якостей, які вивчаються); контрольно-регулятивної (дозволяє знаходити, виправляти недоліки виховного та навчального процесів як змістового, так і організаційного характеру); розвивальної (виявляє суттєві закономірності між різноманітними педагогічними явищами); виховної (сприяє розвитку і самовихованню особистості вчителя).

5. У структурі діагностичної діяльності вчителя початкових класів як цілісному системному утворенні визначено і теоретично обґрунтовано її компоненти, розкрито їх зміст:

а) мотиваційний - гуманістична спрямованість учителя, яка виражається в ставленні до дитини як до вищої цінності, бажанні і потребі будувати педагогічний процес на діагностичній основі та потребі у постійному професійному самовдосконаленні;

б) змістовий компонент - знання сутності та особливостей діагностичної діяльності, методів педагогічної діагностики, методики проведення досліджень та статистичної обробки даних; особливостей школярів різних вікових груп, факторів, що впливають на результати навчання та виховання; власних відмінностей, особливостей професійної діяльності, класного колективу, закономірностей його формування; закономірностей педагогічного процесу; передового педагогічного досвіду;

в) операційний - вміння визначати навчальні можливості і здібності школярів різних вікових груп; фактори, що впливають на результати навчання та виховання; діагностувати результати власної педагогічної діяльності, власні переваги і недоліки; досвід колег; співвідносити свій досвід з педагогічною теорією і практикою, критично оцінювати підручники, програми; діагностувати педагогічні ситуації, реальний педагогічний процес; виявляти причини неуспішності і невихованості школярів, рівень научуваності і вихованості учнів. Компоненти діагностичної діяльності взаємовпливають та взаємодоповнюють один одного.

6. Проведений педагогічний експеримент дав змогу усунути протиріччя між визнанням значимості діагностичної діяльності вчителя і стихійністю її формування в процесі засвоєння майбутніми вчителями цієї діяльності.

Запропонований системно - цільовий алгоритм поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності охоплював цілісний педагогічний процес (навчальну діяльність, систему виховної роботи, педагогічну практику); передбачав поступове ускладнення видів діяльності від першого до останнього курсу навчання при акцентуванні уваги на формування певного компонента. На початковому етапі переважно формувався мотиваційний (системоутворюючий) компонент засобами факультативу "Вчись учитись. Пізнай себе", системою виховної роботи. Основний етап передбачав формування змістового компонента через запровадження експериментальної програми із "Педагогіки", доповненої знаннями основ діагностичної діяльності та системою завдань для вправляння студентів у формуванні діагностичних умінь. Завершальний етап акцентував увагу на формуванні операційного компонента шляхом запровадження змістовно - діагностичної організації педагогічної практики студентів.

Результати дослідження дають підстави вважати, що реалізація особистісно-діяльнісного та індивідуально - творчого підходів у підготовці майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності сприяла перетворенню студента в суб'єкта педагогічного процесу, реалізації програми індивідуального професійного становлення.

7. У процесі дослідно-експериментальної роботи виявлено психолого-педагогічні умови, які мають позитивний вплив на підготовку майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності:

повага до особистості студента, педагогічний оптимізм, педагогічний такт;

професійна готовність викладачів педучилища до побудови навчально-виховного процесу на діагностичній основі;

врахування вікових та характерологічних особливостей студентів;

стимулювання механізмів самовиховання;

професійна спрямованість навчально-виховного процесу на формування компонентів діагностичної діяльності.

8. Формуючий експеримент підтвердив в цілому ефективність системно - цільового алгоритму поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, про що свідчать такі дані: зменшились показники низького рівня готовності студентів до діагностичної діяльності (12%) та спостерігається відчутний приріст показників середнього (13%) та високого (26%) рівнів.

Перспективними напрямами дослідження даної проблеми ми вважаємо вдосконалення педагогічного процесу, спрямованого на підготовку майбутніх учителів початкових класів до діагностичної діяльності, розроблення методик, які можуть бути використані вчителем початкових класів у самостійній педагогічній діяльності, виявлення шляхів і умов становлення вчителя - діагноста після закінчення ним педагогічного училища.

Основні ідеї та положення дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Мельник О.М. Готовність майбутніх учителів до діагностичної діяльності як необхідна умова творчості // Професійна творчість у системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів: Зб.наук. пр. - Київ - Запоріжжя, 1997. - №6. - С.105-107.

2. Мельник О.М. До питання про сутність педагогічної діагностики // Творчість: ідеал і принципи педагогічної діяльності: Зб.наук.пр. - Київ - Запоріжжя, 1998. - №8. - С.109-113.

3. Мельник О.М. Індивідуально - творчий підхід до навчання майбутніх учителів аналітико - діагностичній діяльності // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. - Київ - Запоріжжя, 1999.- №14. - С.26-29.

4. Мельник О.М. Підготовка майбутніх учителів до діагностичної діяльності // Психолого - педагогічне забезпечення навчально - професійної діяльності: Зб.наук.пр. - Запоріжжя: Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів, 1998. - №10. - С.157 - 166.

5. Мельник О.М. Проблемний підхід до викладання психолого - педагогічних дисциплін // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр.- Київ - Запоріжжя, 1999. - №15. - С.129-131.

6. Мельник О.М. Стимулювання механізмів самовиховання студентів у педагогічному процесі педучилища // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук.пр. - Київ - Запоріжжя, 2001. - №18. - С.186 - 189.

7. Мельник О.М. Формування аналітико - діагностичних умінь у майбутніх учителів у процесі вивчення психолого - педагогічних дисциплін // Професійне становлення педагогічних працівників: Зб.наук.пр. - Запоріжжя: Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів, 1997. - №5. - С.84- 89.

8. Мельник О., Юрченко В. Керівництво педагогічною практикою: діагностика і психологічна підтримка студентів// Освіта і управління, 2000 (2001). - Т.4. - №1-2. С.106-114

9. Мельник О., Юрченко В. Керівництво педагогічною практикою студентів: змістовно - діагностичний підхід // Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти: Збірка матеріалів до Всеукраїнської науково - практичної конференції. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С.129 - 134.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.