Позакласна робота в загальноосвітніх школах як засіб виховання національної самосвідомості учнів 5-8 класів (на прикладі трудового навчання)

Підсумовуючи проведений аналіз наукової літератури та зроблені на цій основі теоретичні висновки, ми вважаємо, що процес виховання національної самосвідомості необхідно поділити на два умовних взаємопов'язаних етапи.

Перший етап передбачає разом з навчанням учнів прийомам плетіння ознайомлювати їх з історико-культурологічними та природознавчими відомостями, які безпосередньо пов'язані з предметом даного ремесла.

Другий етап передбачав активізацію пізнавальної діяльності, розвиток мислительних здібностей учнів. З цією метою ми застосовували спеціально розроблені картки-завдання, які містили завдання на визначення послідовності виготовлення виробу та історико-культурологічних відомостей, пов'язаних з даним виробом, а також завдання визначити, які особисті риси (якості) повинні проявитися під час виконання трудового завдання.

Досить швидко, підлітки, набуваючи практичних навичок без особливих перешкод могли виконати завдання карток під час виготовлення нескладних виробів. В ході вступного інструктажу перед виготовленням кожного плетеного виробу вчитель повідомляє культурологічні дані, традиційні способи роботи, що відносились саме для цього об'єкту праці.

Під час конструювання виробів більш складної форми в учнів виникали труднощі, вирішення яких вимагало колективної розумової діяльності.

Загальновідомо, що стосунки між підлітками у колективі не завжди відповідають моральним вимогам. Це негативно впливає не лише на моральний клімат групи в цілому, але і на якість виробів, які виготовляються.

Тому для вчителів створювали за нашою методикою сприятливі умови для ігрових ситуацій завдяки яким учні колективними зусиллями вирішували дане завдання.

Саме створення ігрової ситуації для молодших підлітків давало можливість вчителю розв'язати завдання не лише у плані навчання дітей ремеслу, але й давало змогу навчати їх на конкретних прикладах міжособистісних стосунків моральним навичкам поведінки.

Проведена за таким напрямком робота дала можливість виявити слідуючі факти. По-перше, досить виразно спостерігався процес активізації пізнавальної, а отже, і розумової діяльності школярів. У зв'язку з цим учні “відкривали” для себе українську народну культуру, яка була відмінною від культури інших етносів, і це давало їм змогу усвідомлювати свою особисту приналежність до культурних надбань своїх дідів і прадідів.

По-друге, колективна робота дітей, давала змогу вчителю вирішувати завдання щодо виховання моральної свідомості в процесі практичних занять плетінням.

Досвід роботи свідчить, що підлітки досить швидко включились у роботу, оскільки вміння співвідносити результати виконаного завдання із зразком, кресленням а також визначити відповідність заданої точності якості плетива, оцінювати роботу за критеріями, що запропонував керівник гуртка, “переносились” з отриманих ними на уроках праці, які вони засвоювали згідно з програмою трудового навчання. Як вже зазначалось раніше для цієї роботи ми застосовували картки-завдання в яких крім техніко-технологічних вимог ставились питання етичного характеру. Учні здійснюючи захист своєї роботи (що відбувалось у вигляді змагання) відповідали на ці запитання, закріплюючи при цьому ті відомості, які вони отримували від учителя у вступному інструктажі.

Такий прийом позитивно впливав на формування моральної самосвідомості учнів, виховував у них позитивне ставлення до праці, розуміння того, що ремесло було традиційним трудовим процесом, складовою частиною якого було спілкування між людьми, яке грунтувалось на взаєморозумінні та взаємодопомозі, відповідальності, гуманності.

Для перевірки гіпотези про високу віддачу від позакласних занять з трудового навчання, коли виховна робота на таких заняттях буде спрямована на вивчення народних ремесел за розробленою методикою, необхідно спочатку визначити критерії ефективності гурткових занять.

Оскільки проблема розробки критеріїв становлення національно-культурного розвитку особистості залишається ще малодослідженою, ми вдались до пошуку вказаних критеріїв в загальних методологічних концепціях культурного становлення особистості.

З цією метою нами було вивчено ряд праць науковців, серед яких праці В.Г. Афанасьєва, Л. Альшевської, Л.П. Буєвої, М.В. Бондаренка, О.І. Добриводи, М.С. Кагана, А.М. Філатова, Б.Н. Лихачова, В.Д. Мусієнка, С.О. Чебоненка, А.В. Іващенка, М.Г. Стельмаховича, Ю.В. Петрова, Ю.У. Фохт-Бабушкіна та інші.

Вказані педагоги та психологи вивчали взаємозв'язок культури і мистецтва з свідомістю особистості та вказували на шляхи її формування в навчальній діяльності. Дослідники в численних монографіях, статтях доводять, що процес формування національної свідомості це цілеспрямований вплив певними засобами на свідомість дитини, яка починає усвідомлювати свій соціально-політичний статус.

Враховуючи аналіз зазначених у науковій літературі оціночних рівнів для визначення стану сформованості національної самосвідомості учнів, стосовно практичних занять ремеслом нами були виділені два рівні з урахуванням схеми запропонованої С. Павх:

1.Критерії, які допомагають визначити рівень теоретичних знань:

- вміння дати визначення поняття, їх кількість;

- знання ознак, за якими визначаються моральні якості майстра-ремесленика;

- знання народознавчих, традиційних аспектів, що безпосередньо відносяться до ремесла плетіння;

- відмінності у традиційних способах виготовлення певного виробу, які існують між технологіями українських майстрів та способами, що використовують майстри інших етносів.

2.Критерії, які допомагають визначити рівень практичного застосування знань:

- сприймання і розуміння учнем моральних якостей, які допомагають більш повно включитись у колективну роботу, розуміти іншу людину, давати їй об'єктивну оцінку;

- вміння застосовувати знання про традиційні способи роботи при виготовленні виробів, і разом з тим привносити щось своє, нове, навіть у незначній кількості;

- потреба до самовдосконалення та бачення шляхів до його реалізації в практичних заняттях плетінням.

До останнього критерію можна додати ще й той факт, що бажання дітей віддавати свій вільний час заняттям ремеслом плетіння, цим традиційним видом народного мистецтва українців, уже говорить про усвідомлений потяг до національної культури.

На основі публікацій вчених О. Альшевської, О.І. Добриводи, О.В. Іващенка, Т.Т. Мальковської, В. Супруненка, С.В. Чебоненка та інших, які запропонували трьох бальну систему оцінювання, нами було виявлено три рівні сформованості національної самосвідомості учнів: високий, який оцінюється “відмінно”, середній - “добре”, низький - “задовільно”.

Маючи такий матеріал для визначення рівня сформованості національної та моральної самосвідомості підлітків, ми оцінили результати виховного впливу практичних занять ремеслом.

Учням, з якими проводилось тестування, пропонувалось два списки цінностей, в кожному з яких він повинен розмістити їх у порядку, залежно від життєво значимих для нього орієнтацій. Цінності поділено на два класи. До першого відносять такі, що відображають переконання в тому, що існує певна мета власного самовдосконалення до якої необхідно прагнути. Це так звані термінальні цінності. Другий клас - інструментальні цінності - це переконаність у тому, що певний варіант дій, що характеризує певну якість особистості є переважаючим для даної ситуації.

Результати проведеного тестування дають можливість зробити наступні висновки. По-перше, у дітей контрольних класів в основному серед важливих ціннісних життєвих орієнтацій були громадське визнання, матеріальне забезпечення та розваги. В експериментальних класах підлітки на перше місце ставили наявність гарних і вірних друзів (48%), відповідальність(30,8%) та знання історії (14%).

По-друге. Наслідки експерименту вказували на те, що у школярів контрольної групи досить помітним був відсоток дітей, які до життєво значимих орієнтацій відносили знання історії, товариські відносини у колективі, вміння переборювати труднощі, раціоналізм (52%). При більш ретельному опитуванні виявилось, що школярі не завжди готові докладати зусилля аби краще ознайомитись з традиціями, святковими обрядами та культурним життям свого народу. Досить часто траплялось й так, що в контрольних класах переважна більшість дітей не могли дати ствердну відповідь на запитання “Чи вважаєте Ви себе носієм української культури?” або “Чи бажаєте Ви працювати на благо України?”.

Таким чином діти, які займались у гуртку віддавали перевагу високоморальним життєвим цінностям. Разом з тим учні контрольних класів мали майже такі самі показники. Отже, з ясувалось, що тести підібрано невдало. Тому виникла необхідність встановити чи існує безпосередній вплив практичних занять ремеслом плетіння за розробленою методикою на усвідомлення учнями власної приналежності до культури та традицій свого народу?

У зв'язку з цим нами було проведено додаткове опитування за допомогою тесту для визначення рівня національної самосвідомості. Для того аби отримати об'єктивні результати тестування більшість запитань у запропонованому тесті були побудовані так, щоб учень давав однозначну відповідь - “так” або “ні”. Для додаткового тестування ми скористалися двома групами учнів (по 100 осіб у кожній). Діти контрольної групи гурткових занять не відвідували (за винятком гуртків які не мали декоративно-прикладного напрямку). Учні експериментальної групи на протязі навчального року займались ремеслом плетіння, при цьому вони знаходились під виховним впливом розробленої нами методики. Наслідки додаткового експерименту вказують на вищу виховну ефективність поєднаного навчання учнів ремеслу плетіння і знайомства з традиціями народної культури. Під час позакласних занять народними ремеслами створюються досить сприятливі умови для впровадження народознавчої роботи і на цій основі формування у школярів національної самосвідомості.

національний навчальний учень свідомість

ВИСНОВКИ

Досліджуючи проблему національного виховання, і зокрема виховання національної самосвідомості, ми дійшли загальної думки про те, що для її успішного розв'язання необхідно враховувати наступні висновки.

По-перше. Національна самосвідомість є найсуттєвішою, провідною психологічною характеристикою особистості. Лише в контексті оцінки цього інтегративного психічного утворення можна правильно оцінити і всі інші складові частини духовного світу особистості. Зрозуміло, що рівень її розвиненості на кожному віковому щаблі має свої особливості, зумовлені не лише психологічними причинами, але й соціально-економічним середовищем в якому перебуває індивід. Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що найбільш сприятливим періодом в якому можна формувати національну свідомість є підлітковий вік.

По-друге, результати спостережень та експерименту, що проводився протягом дисертаційного дослідження показали, що висока ефективність національного виховання учнів у процесі трудового навчання забезпечується відповідним спрямуванням пізнавальної активності, яка складає основу психологічного механізму формування національної самосвідомості. При цьому об'єктами пізнання повинні стати національно традиційні явища народної культури.

По-третє, формування національної свідомості може здійснюватися через організацію занять народними ремеслами на заняттях з трудового навчання в позаурочний час. Це створює оптимальні умови для прилучення учнів до народних трудових традицій і формування прагнення до їх вивчення на основі власної практичної діяльності. Досліджуючи питання виховання національної самосвідомості, ми дійшли висновку:

- цей процес необхідно поділити на два взаємообумовлених етапи: під час організації занять народними ремеслами необхідно ознайомлювати дітей з основами національної культури та історією розвитку народного ремесла, трудовими традиціями українського народу; другий етап передбачає активізацію пізнавальної діяльності, розвиток мислительних здібностей учнів, через використання рольової гри;

- формування свідомого патріота України під час трудової діяльності у позаурочний час не буде мати належної ефективності без міцної опори на українське народознавство. Тим більше, що годин, яких відведено в шкільній програмі, не вистачає для більш глибокого ознайомлення дітей з народознавством. Тому результативність зусиль учителя-вихователя в національному вихованні зростає коли він буде обізнаним з педагогічними основами народознавства, з психологією і методикою використання етнопедагогічних знань;

- вчитель, впроваджуючи ремесло плетіння на заняттях з трудового навчання повинен орієнтувати інтереси дітей на їх ознайомлення з побутовою культурою нашого народу. Учні ознайомлюються з речами, що були невід'ємною частиною української оселі, одягу селянина, а отже і тих свят, обрядів, звичаїв з якими ці речі були тісно пов'язані. На цій основі відбувається розвиток пізнавальних інтересів дитини через прилучення її до практичної діяльності по виготовленню ремеслених виробів. Створення такого виробу, який є досконалим, у свою чергу, викликає почуття гордості за свої творчі здібності, формує усвідомлення своєї приналежності до культури свого народу.

На основі детального аналізу результатів отриманих в ході дослідження, доведено доцільність впровадження вивчення ремісничої справи в процесі трудового навчання у позаурочній роботі для здійснення завдань національного виховання школярів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1.Терещук А.І. Ознайомлення учнів з давніми трудовими традиціями на прикладі виготовлення виробів з болотних рослин // Рекомендовано колегією Міністерства освіти України як методичний посібник для вчителів: Система виховання національної самосвідомості учнів загальноосвітньої школи / За ред. акад. Д.О.Тхоржевського. - Київ. - 1999. - С.148-154.

2.Каньковський І.Є., Терещук І.Я., Терещук А.І. Відродження народних ремесел на базі загальноосвітньої школи // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1997. №1. - С.22-27.

3.Терещук А.І. Методика навчання плетіння з болотяних трав // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1998. - №3. - С. 12-15.

4.Терещук А.І. Оснащення для плетіння з болотних рослин // Трудова підготовка в закладах освіти. - 1997. - №3. С. 19-21.

5.Терещук А.І. Особливості формування у школярів понять та вмінь на позакласних заняттях ремеслом плетіння // Наукові записки Тернопільського держ. пед. універ. Серія: Педагогіка. - 2000. - №3. - С. 42-46.

Размещено на Allbest.ru