Розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови

Наприклад, завдання пошукового характеру:

Прочитай текст. Словосполучення у дужках запиши у відповідному відмінку. Виділи закінчення прикметників і визнач число, рід, відмінок. Зайди у художній літературі інші символи України.

Калина й Україна - нероздільні. Калина полюбила ( українська земля), а народ шанує її за ( пишна врода), ( цілюща властивість). Немає такого села у всій Україні, де б не квітла вона ( рясний, білий цвіт) навесні, не рум'яніла (червоні ягоди) аж до зими.

Широке впровадження у навчально - виховний процес засобів навчання на уроках української мови, позитивно впливає на розвиток пізнавальної активності у молодших школярів.

До засобів навчання відносяться: наочні посібники, технічні засоби навчання, дидактичний матеріал, навчальна література тощо.

Основними видами наочних посібників на уроках української мови у школі є плакати, схеми, діаграми, таблиці.

До технічних засобів навчання відносяться діапозитиви, діафільми, кінофільми, відеофільми, аудіо записи.

Широко застосовується на уроках української мови дидактичний матеріал, який включає в себе картки з диференційованими завданнями , малюнки і завдання для індивідуальної роботи, картки-консультації, матеріали для дидактичних ігор, а також для виконання програмових вправ, наприклад:

Робота з диференційованими завданнями на індивідуальних картках.

Спиши і закінчи загадки, вставляючи потрібні слова. Відгадай їх. Підкресли дієслова.

Летіла птиця по синьому небі,

Крила розпустила, сонце ...

( хмара)

Ішов довгов”яз і в землі ...

( дощ)

Рукавом махнув - дерева ...

( вітер)

Вибір засобів навчання в процесі проведення уроків української мови визначається задачами, змістом уроку. А також вибраними методами вивчення відповідної теми. Зі всіх засобів навчання , які може застосовувати вчитель, важливо вибрати ті, які найкоротшим шляхом приведуть до вирішення навчально - пізнавальних задач даного уроку.

Комп'ютерна грамотність у наш час стала необхідною кожній дитині. Використання комп'ютера на уроках української мови розвиває пізнавальну активність молодших школярів . Практичні роботи школярів на комп'ютері розвивають увагу, мислення; виробляють графічні уміння.

Використовуються комп'ютери для різних дидактичних ігор, ігор на порівняння та класифікацію, для ігор на увагу, швидке реагування. За допомогою комп'ютера учням швидко повідомляється наочна інформація по темі, пропонуються контрольні та тестові завдання.

Великі можливості відкривають комп'ютери для індивідуалізації контролю за якістю засвоєння учнями навчального матеріалу. Головним тут є самоконтроль учнів, в процесі якого вони виявляють помилки, шукають шляхи їх усунення на основі виконання циклу вправ програмового типу.

Наприклад, завдання для виправлення помилок у тексті:

Розмісти речення в такому порядку, щоб вийшла розповідь. Запиши її. Продовж текст.

То - синичка. Прилетіла маленька жовтогруда пташка. Шапочка у неї чорно - оксамитова, крильця зеленуваті. Стукає синичка гострим дзьобом у шибку. На них кожна пір'їна ніби пензликом помальована.

„ Сучасна дитина приходить до школи із величезними потенційними можливостями, але щоб вони перетворились у реальні сили, особистісні властивості, потрібен цілеспрямований педагогічний процес, який виховує, навчає, формує, розвиває.” [2, c.18]

Усі шляхи удосконалення розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови розраховані на пошукову діяльність учнів, неординарний, нетрадиційний підхід та творче застосування набутих на уроках знань і вмінь. І врешті - решт, систематичне застосування запропонованих завдань допоможе вчителю розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв'язання проблем, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення.

Розділ 2. Експериментальна перевірка розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови

2.1 Організація і зміст експериментального дослідження

З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності в початковій школі і з'ясування їх впливу на процес формування мовних знань у молодшого школяра ми провели експериментальне дослідження. Воно проводилося у 4-х класах СЗШ №4 І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області, та СЗШ № 1 І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області у 2006-2008 навчальних роках.

На першому етапі дослідження у 2006 році було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з окресленої проблеми, методичну літературу та посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкової школи, сформульовано гіпотезу і завдання експериментального дослідження.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту, який проводився в 2006-2007 навчального року, був розроблений зміст навчального експерименту. Експериментальна робота проводилася упродовж 2007-2008 навчального року на базі 4-х класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області. Експериментальним навчанням було охоплено 56учнів.

Всього у формувальному експерименті брало участь 56 учнів, з них: 26учнів експериментального класу і 30 контрольного класу. Контрольним класом ми визначили 4-А клас Золочівської СЗШ № 1 І-ІІІ ступенів Львівської області, а експериментальним - ми визначили 4-Б клас СЗШ №4 І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області. Класи були підібрані приблизно з однаковими рівнями навчальних досягнень учнів та умовами навчання на початок проведення експериментального дослідження.

Під час (формувального) етапу дослідження ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації навчального процесу. В експериментальному і контрольному класах, процес формування мовних знань проводився згідно з чинними навчальними програмами та підручниками. Відмінністю було лише те, що в експериментальному класі вивчення розділу „ Частини мови” здійснювалося за допомогою здійснення особистісно орієнтованого навчання, проблемного, програмового навчання, змісту навчання, інтерактивного навчання, інноваційних підходів, використанням комп'ютерних технологій, відбору засобів навчання, використання матеріалів краєзнавства та диференційованих підходів, які сприяли розвитку пізнавальної активності молодшого школяра.

Нами була розроблена система завдань на основі використання різних шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови.

У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу. Одні граматичні поняття учні засвоїли за кілька уроків ( наприклад, поняття про корінь суфікс чи префікс).Інші ( іменник, прикметник, дієслово) формуються протягом усіх чотирьох років навчання дітей у школі. Граматичні поняття формуються внаслідок тривалої роботи над відповідним мовним матеріалом, запропонованим учителем. Ця робота складається з таких компонентів, як сприймання однорідних мовних явищ, абстрагування, виділення істотних для даної групи явищ ознак, узагальнення їх у спеціальному слові-терміні.

Граматичні поняття можна засвоїти, спираючись тільки на логічну роботу мислення. Для того що граматичне поняття було свідомо засвоєне, учні навчалися прийомів розумової діяльності, за допомогою яких досягли виявлення, вичленування і об'єднання істотних ознак об'єктів, що вивчались.

Як і будь - який процес пізнання, засвоєння граматичних понять відбувалося у процесі виникнення і вирішення своєрідних суперечностей, що були рушійною силою засвоєння.

Так у початкових класах учні вивчали морфеми удову слова, частини мови, речення. У зв'язку з цим засвоювали поняття „корінь”, „суфікс”, „префікс”, „закінчення”, „іменник”, „прикметник”, „займенник”, „прийменник”, „підмет”, „присудок” тощо. Щоб володіти цими поняттями, учні здійснювали складну розумову роботу: зчленовували ( абстрагували) істотні ознаки, об'єднували (узагальнювали) їх в одну групу, засвоювали ( осмислювали) спеціальну термінологію .Засвоюючи, наприклад, поняття „іменник”, „прикметник”, „дієслово”, Учні усвідомлювали, що означають і які граматичні форми мають слова, що належать до цих частин мови.

Процес формування граматичних понять умовно ми поділили на чотири етапи.

Перший етап формування граматичних понять полягав в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття.

Виконуючи такі розумові операції, як аналіз і синтез, на цьому етапі учні абстрагували від лексичного значення слів і виділяли граматичні ознаки, типові для даного мовного явища. Зокрема для формування поняття „частини мови” у дітей розвивалось уміння абстрагуватися від конкретного лексичного значення слів і об'єднували їх за спільними граматичними ознаками, тобто здатністю відповідати на однакові питання ( що? або що робить? що? або який?). З цією метою ми знайомили ще в період навчання грамоти дітей з тим, що слово може називати предмет, ознаку чи дію і відповідати на певне питання: хто? що? який? яка? яке? що робить? Ці показники і виступали на даному етапі як істотні ознаки поняття „частини мови”.

Наприклад:

Склади і запиши речення за моделлю.

Хто?, хто?, хто?, хто? що роблять? де?

Хто?, що роблять?, що роблять?, що роблять? де?

Другий етап формування граматичних понять полягає в узагальненні істотних ознак, встановленні зв'язків між ними та введенні терміна.

Після того як учні навчилися, наприклад, ставити питання до окремих частин мови і визначати групи слів як такі, що є узагальненими назвами предметів чи дій, тобто виявляти істотні ознаки кожної частини мови, ми вводили спеціальні терміни - „іменник”, „прикметник”, „дієслово”.

Однак слід мати на увазі, що оволодіння поняттями на цьому етапі полягає не тільки в заучуванні слова - терміна. Учні, які легко визначали корінь слова як спільну частину споріднених слів, називали спорідненими і слова з однаковою за звуковими оформленнями частиною. Тому і потрапляли до споріднених слів з омонімічними коренями (вода, водити), а слова рік, річниця, роковини учні не вважали однокореневими. Знаючи, що іменники називають предмети, такі учні ніяк не могли зрозуміти, чому слова типу ходіння, боротьба, будівництво відносяться до іменників, а не до дієслів, чому слова типу хоробрість, синява - не прикметники, а іменники .

Терміни учні запам'ятали, а поняття у них не склалося. Безумовно засвоєння термінів полегшено оперування граматичними поняттями. Своєчасне ознайомлення учнів з терміном привело до швидкого виділення, , уточнення і міцного засвоєння поняття, але ми вводили термін лише після того, як учні усвідомили його значення на конкретному матеріалі.

Наприклад, нами було запропоноване таке завдання:

Випишіть спільнокореневі слова : сад, садовий, саду, садочок, садом, саджати, насаджувати.

Третій етап формування граматичних понять полягав в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Наприклад, учні усвідомили важливу ознаку поняття „ частини мови” : щоб визначити, до якої частини мови належить слово, потрібно знати не тільки його лексичне значення, а й на яке питання воно відповідає. Водночас із цим учні засвоїли і окремі граматичні ознаки частин мови : рід і число іменників та прикметників, час дієслів; опанували іншими ознаками частин мови - здатність іменників прикметників змінюватися за відмінками і числами, а дієслів - за особами і числами, наявність родових форм у цих частин мови.

Наприклад, ми пропонували учням таке завдання:

Замість питань встав прикметники, щоб вийшли загадки про калину. Запиши. Визнач відмінок прикметників.

За хатою у садочку,

( у якому?) віночку

та ( в яких?) намистах

стоїть пава молода.

Навесні зацвітає ( яким?) цвітом,

Восени пишається ( яким?) плодом.

Такі завдання розвивають пізнавальну активність у молодших школярів та самостійність у відході його виконання.

На четвертому етапі формування граматичних понять відбувалась конкретизація вивчених понять завдяки виконанню вправ, які вимагали практичного застосування одержаних знань, наприклад:

Поєднай числівники з іменниками. Запиши утворені словосполучення.

11 ( кінь), 50 (день), 20 ( корова), 2 (село), 3 (учень), 10 (дівчина), 32 (діти), 23 (номер), 3 (яблуко), 6 (вівця).

Про ступінь засвоєння понять ми не завжди судили з відповідей учнів, і по тому як вони запам'ятали визначення чи правило, адже відповіді не завжди відбивали справжній стан речей. Були непоодинокі випадки, коли діти знали визначення понять, але не вміли скористатися своїми знаннями на практиці. Тому більш надійними і переконливими прийомами перевірки знань учнів були виконання ними самостійних робіт, наприклад, граматичного розбору, групування слів за певною ознакою тощо.

Наприклад, прочитай речення. Випиши займенники.

Рідна мати моя ти ночей не доспала.

Ми є ти українські, хлопці та дівчата.

Один цвіт я тільки маю:

Се справи рідної любов.

За тебе, мій коханий краю,

Готовий я пролити кров.

За послідовністю формування граматичних понять ми стежили, зокрема, під час опрацювання теми „Прислівник” (4 клас).

Робота над формуванням поняття „прислівник” починалася з аналізу мовного матеріалу і виділення істотних ознак поняття. Для цього учням я пропонувала дібрати до дієслів відповідні прислівники, подані в дужках.

Розповідати, звертатися, ходити, виконувати, оберігати, турбуватися, думати, бачити, рухатися, з'явитися, шукати.

(Гарно, ввічливо, рівно, добросовісно, ніжно, довго, вірно, добре, впевнено, несподівано, завзято.)

Так на уроці створювалася мовленнєва ситуація, яка спонукала учнів до оперування словами .Учні записували словосполучення: розповідати гарно; звертатися ввічливо; ходити рівно; виконувати добросовісно; оберігати вірно.

- Які прислівники ви підібрали до кожного дієслова? Підкресліть їх.

- Для чого ви використовували ці слова? Що ви хотіли ними підкреслити?

- Поставте до них питання і скажіть, чим ці слова схожі?

- Такі слова в граматиці називають прислівниками. Перевірте своє визначення.

На закріплення одержаних знань про прислівник учням були запропоновані різні вправи, наприклад:

З поданими прислівниками склади речення і об'єднай їх у текст під назвою „Весна у лісі”.

Непомітно, швидко, дзвінко, мелодійно, весело, рясно, неподалік.

У наведеному фрагменті урок були відображені всі етапи формування граматичного поняття „прислівник”:

1-й етап - аналіз мовного матеріалу і виділення ознак поняття;

2-й етап - узагальнення істотних ознак у слові-терміні;

3-й етап - узагальнення ознак ( формулювання правила);

4-й етап - виконання вправ на закріплення, які передбачають включення знань у мовленнєву практику.

Під час формування граматичних понять молодші школярі навчилися абстрагувати від лексичного значення конкретних слів, узагальнювати ( синтез узувати) те спільне (граматичне), що властиве певній мовній категорії. Кінцевою метою є формування уміння застосовувати набуті граматичні знання безпосередньо метою спілкування.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження включало різні види вправ та завдань і було спрямоване на підвищення розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української

2.2 Перевірка ефективності формування пізнавальної активності у молодшого школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні

З метою визначення ефективності різних видів вправ, спрямованих на розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови, було проведене контрольне тестування.

Яке ставило перед собою вирішення таких завдань:

1) виявити рівень розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови;

2) зіставити результати проведеного контрольного тестування із даними першого констатуючого експерименту.

Для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку ми запропонували такі завдання , які допомогли нам виявити: рівень засвоєння навчального матеріалу; рівень розуміння навчального матеріалу; рівень оволодіння навчальним матеріалом; рівень оволодіння інтелектуальними навичками.

Завдання для підсумкового опитування були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України „ Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів”. Основним критерієм оцінювання результатів виконання учнями завдань було використання уяви, логічного мислення, пам'яті та уваги в процесі даної роботи, результатом якої є правильність і повнота відповіді.

На підготовчому етапі важливе місце займало осмислення запропонованих творчих завдань. Аналіз відповідей учнів свідчить ,що 100% учнів експериментального класу і 92% учнів контрольного класу правильно виконали, запропоновані нами завдання.

Результати відповідей на завдання експериментального і контрольного класів у відсотковому співвідношенні показані у таблиці.

Таблиця 1.

Класи	Кількість учнів (у%), які виявляють вміння правильно виконувати творчі завдання	Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння правильно виконувати творчі завдання
	1 тест	2 тест	1 тест	2 тест
Експериментальний	72	100	28	-
Контрольний	68	92	32	8

Вивчення рівня розвитку пізнавальної активності в молодших школярів на уроках української мови включає в себе не тільки вміння виконувати запропоновані нами завдання , а й здатність учнів самим виступати в ролі вчителя і пропонувати свої завдання. Тому , перш ніж зробити остаточний висновок , необхідно визначити , наскільки успішно учні виконують дані завдання. Тому на формуючому етапі дослідження, щоб з'ясувати наскільки учні четвертих класів здатні самі складати і виконувати свої завдання , було запропоновано учням придумати свої завдання і виконати їх.

Результати виконання таких завдань , які активізували пізнавальну діяльність учнів подані у таблиці.

Таблиця 2.

Класи	Кількість учнів (у%), які вміють самостійно скласти творчі завдання	Кількість учнів (у%), які не виявляють вміння самостійно складати творчі завдання
	1 тест	2 тест	1 тест	2 тест
Експериментальний	12	44	88	56
Контрольний	8	24	92	76

Суттєва різниця між першим і другим тестами спостерігається у виконаних учнями завданнях творчого характеру . Для дитини основною діяльністю, в якій вона виявляла свою творчість була гра, в процесі якої розвивалось гнучке мислення, здатність конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.

Результати ігрової діяльності в процесі виконання завдань подані у таблиці.

Таблиця 3.

Класи	Кількість учнів ( у %), які виявляють вміння активізувати творчу діяльність у процесі гри	Кількість учнів (у %), які не виявляють вміння активізувати творчу діяльність у процесі гри
Експериментальний	84	16
Контрольний	80	20

Відчутні зміни відчувались при використанні диференційованих завдань, які забезпечували для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності в процесі навчальної роботи.

Результати виконання диференційованих завдань подані у таблиці.

Таблиця 4.

Класи	Кількість учнів (у %), які виявили вміння виконувати диференційовані завдання	Кількість учнів ( у %), які не виявили вміння виконувати диференційовані завдання
Експериментальний	12	88
Контрольний	8	92

Ці учні здатні активізувати свою пізнавальну діяльність , самостійність , узагальнювати , виділяти пізнавальну інформацію в процесі виконання запропонованих нами завдань.

Суттєві зрушення спостерігаються і у вмінні учнів працювати з пізнавальною інформацією , шляхом аналізу письмових робіт , усних відповідей , індивідуальних бесід. Ними оволоділи 86% учнів експериментального і 48% учнів контрольного класів.

Таким чином , аналіз результатів виконання вправ свідчить про те, що для експериментального класу характерний вищий рівень сформованості мовно-мовленнєвих знань , ніж для учнів контрольного класу.

Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань, отриманих в експериментальному і контрольному класах , свідчать про позитивний вплив розроблених нами шляхів удосконалення розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови.

А тому, якщо в навчальний процес уроків української мови систематично впроваджувати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу то розвиток пізнавальної активності молодшого школяра значно зросте.

Висновки

„ Моральне, емоційне, естетичне виховання школяра немислиме без розвитку в нього здатності відчути відтінки думки й почуттів людей. Ця чутливість виробляється тоді, коли людина розуміє і відчуває „гру слова”, його внутрішнє змістове багатство, емоційне забарвлення” [2, с. 215], - говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський.

Цілеспрямована й успішна робота учнів на уроці можлива, якщо вчитель добре знає навчальні можливості і відповідно до цього формує систему методів і прийомів роботи на уроці та засобів впливу на учня з метою підвищення його пізнавального інтересу й відповідальності.

Пізнавальний процес потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його.

Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями й навичками є впровадження активних форм і методів навчання.

Активізація навчання сприяє складанню сил вчителя і учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, яка задовольняє обидві сторони. На цій основі виникає потреба у спілкуванні, яке створює цінні, довірливі відносини, які забезпечують сприятливу навчально - пізнавальну діяльність.

Експериментальне дослідження привело нас до висновку, що розвиток пізнавальної діяльності сприяє такій ситуації, коли вчитель відшукує більш досконалі шляхи своєї праці, які спираються на задум учнів, на їх прагнення до творчої діяльності.

Розвитку пізнавальної активності сприяють пізнавальні інтереси учнів, що створюють як внутрішні так і зовнішні сприятливі умови навчання. Пізнавальний інтерес висвітлює об'єктивні цінності навчання, дає навчанню силу, легкість інтенсивність, рухливість, продуктивність діяльності, надає всій навчально - пізнавальній діяльності сприятливий емоційно - інтелектуальний тонус.

Протягом одного навчального дня в 4-Б класі СЗШ №4 м. Золочева Львівської області, на уроках української мови, ми розкриваємо багато аспектів сильної або слабкої активізації пізнавальної діяльності , а саме:

· різні сторони змістово - процесуальної , методичної сторін діяльності вчителя у цьому класі;

· вплив стилю діяльності вчителя на характер навчання школярів;

· зміна діяльності учнів на різних уроках;

· характер спілкування вчителя з учнями та його вплив на дієздатність учнів;

· переважаючий характер діяльності учнів в класі;

· коливання у розвитку пізнавальної активності, інтересу на різних уроках;

· характер колективних відносин в класі, прояви його на різних уроках.

Загальними умовами розвитку пізнавальної активності крім вікових та індивідуальних можливостей учнів є:

· прогнозування суспільного напрямку діяльності;

· зміцнення соціальних зв'язків, формування колективного суб'єкта в поєднанні з активною позицією кожного школяра;

· поступове та постійне ускладнення діяльності з переходом її на більш високі рівні розвитку від виконання до творчості.

Експериментальна перевірка виконання спеціально підготовлених нами вправ, доводить, що конкретний матеріал, яким ми насичували програмовий матеріал, сприяв тісному зв'язку навчання з життям, розвитку дитячої уяви, мислення, глибокого проникнення у сутність явищ, прагнення більше дізнатися, запам'ятати, побачити, тобто допомагав не лише свідомому засвоєнню знань, а й ефективному розвитку пізнавальної активності, творчої самостійності у молодших школярів. Різні види навчальної роботи розкрили перед дітьми навколишній світ, заохочували їх до самостійних спостережень, узагальнень, тобто активізували роботу дитячого інтелекту, розширили їх розумові горизонти, розвинули мовлення.

Результати тестування в експериментальному та контрольному класах, систематичне спостереження за школярами, а також усне опитування учнів у ході навчального експерименту на базі 4-Б класу СЗШ №4 І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області , на завершальному етапі підтвердили гіпотезу: якщо в навчальному процесі уроків з української мови систематично включати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу, то розвиток пізнавальної активності молодшого школяра значно зросте.

Таким чином, різні види завдань та вправ , як доводить експеримент, дали учням змогу вибірково підходити до об'єктів пізнання ( вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні. А для вчителя - це одна з можливостей розвивати пізнавальну активність у молодших школярів, бо такий спосіб вивчення програмового матеріалу захоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст учіння, культуру розумової праці; допомагає виявити можливості стійкої пізнавальної активності школярів на уроках української мови.

Література

1. Агафонова А.С. Практикум по общей педагогике. - СПб.:Питер, 2003.

2. Активні методи навчання при викладанні методики мови /О.Горська, Л.Живицька; / Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав - Хмельницький. - 2003. - Вип.. 6. - С. 55 - 62.

3.Абрамова Г.С. Возрасная психология. - М, 2000.

4. Аткинсон Р. Человеческая пам'ять и- М.: Прогрес, 1980.

5. Божович Л.И. Личность и процесс обучения /Пер.с англ. Общ. Ред. Забродина Ю.М., Ломова Ю. М. ее развитие в детском воздасте. - М., 1968.

6. Буна Н.О., Головко З.Л.Додовідник: Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 класів. - Тернопіль: Богдан, 1997. - 32 с.

7. Бутз М. Робота в групах і демократичний процес // Робота в групах. Вибрані статті/ Пер. з польськ. - Варшава, 1994. - С. 1 - 6.

8. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. посібник. - К. : Освіта, 2006. - С. 184-186.

9. Вашуленко М., Бібік Н., Кочина Л. Програма інтегрованого курсу ( навчання грамоти, математики, навколишній світ) //Початкова школа. - 2001. - № 8. - С. 24-30.

10. Васильченко І.В. Організація системи соціального виховання учнів. //Педагогіка і психологія. - 1996. - № 2.

11. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська. З.В.Огороднійчук та ін. - 2- ге вид. К.: Каравела. - 2007. - 400 с.

12. Гамалій А.Т. Игры и занимательные упражнения по украинскому языку для 1-3 классов ( Б - кА учителя начальных классов) - К.: Радянська школа. - 1980 ( ІV кв.). - 109 с.

13. Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальні ігри - Шкільний світ. - 2004. - № 5. - С. 17-21.

14. Гончаренко С.У.,Пастернак Н.В.Проблеми підвищення теоретичного рівня освіти // Психологія і педагогіка. - 1998. - № 2.

15. Давидов В.В. Проблемы развивающего обучения. Опыт теоретического и экспериментального исследования. - М.: Педагогика, 1986.

16. Дмитришин Г. Сучасні діти, які вони? // Початкова школа. - 2005. - № 4. - С. 8-10. ( Важкі діти)

17. Доровской А.И. Сто советов по развитие одаренности детей. - Воронеж, 1995.

18. Дьяченко В.К. Новая дидактика. - М., 1956.

19. Дьяченко О.М., Кирилова А.И. О некоторых особенностях развития воображения у детей дошкольного возраста // Вопр. Психол. - 1980. - № 2.

20. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку дітей і формування особистості. - К., 1976.

21. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. - М.: Просвещение, 1994.

22. Зинченко П.Ы. Непроизвольное запоминание. - М.: Изд. АПН, 1961.

23. Казанцев И.Н.Урок в советской школе. - М., 1956.

24. Кравченко Т. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках української мови. - Початкова школа. - 2001. - № 5. - С.12-15.

25. Климчик М. З досвіду роботи з обдарованими дітьми // Директор школи. - 2003. - № 42 ( 282). - С. 8 - 10.

26. Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально - виховному процесі. - Директор школи. - 2004. - № 33 - 34. - С. 42-45.

27. Лозова В.І. Поза навчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра // Управління школою. - 2003. - № 10 (22). - С. 16 - 22.

28. Лурия А.Р. Вниманиє и память: Материалы к курсу лекций по общей психологии. - М.: Изд. МГУ, 1975.

29. Митник О. Пізнання завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. - 2001. - № 5 (56).

30. Методик викладання української мови: Пос. ДорошенкоС,І., ВашуленкоМ, С., МельничайкоО.І. та ін. - К.: Вища школа, - 1989. - 423.

31. Мир детства. Младший школьник. - М., 1988 - 134 с.

32. НіколенкоЛ, Т, Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів // Початкова школа. - 2001. - № 8. - 28.

33. Никитин Б.Н. Развивающие игры. - М.: Педагогика, 1981.

34. Новлянская З.Н., Почему дети фантазируют? - М., 1978.

35. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. - кн.3. - М.: Владос, 2000.

36. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма „ІНКОС”, 2003. - С. 331.

37. Освітні технології / Під Ред. Пєхота О.М. - К.: А.С.К., 2002.

38. Петрушина Л. Вчимося гратися // Поняття гри, її види, дидактична гра, загадки, їх будова, анаграми, мета грами, ребуси. - Початкова освіта. - 2004. - № 25. - С. 21 - 23.

39. Побірченко Н. Уроки - тренінги інтелекту // Психолог. - 2004. - № 39. - 40 ( 135 - 136).

40. Познавательные процессы и способности в обучении. / Под ред. Шадрикова В.Д. - М.: Просвещение, 1990.

41. Рудіна О. Талановиті учні: підходи до навчання та виховання // Директор школи. - 2003. - № 42 ( 282). - С. 6 -8.

42. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрикос, 1997. - С. 292.

43. Скидан Т., Домнюк Л. Працюємо творчо, думаємо логічно, розвиваємо мислення. - Завуч. - 2004. - № 25. - С. 21 - 23.

44. Стрезикозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения ( Б - кА учителя начальных классов). - М., Просвещение. - 1976.

45. Стиценко І., Стрижак О. Навчальний розливальний курс „ Логіки світу” // Дитячий садок. - 2000. - № 7.

46. Українська мова з методикою навчання в початкових класах : Інтегрований курс 6 Підручник для педагогічних вузів / За Ред. А.П.Каніщенко, Г,О. Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.

47. Цікаве мовознавство для школярів : Посіб. Для вчителя початкових класів / Г.С.Одинцова, Я.П. Код люк. - К.: Наш час, 2006. - 123 с.

48. Швед Л.Я. Блокова система вивчення української мови. - 2-4 класи. - Львів : ЛОНМІО, 1996. - 100 с.

49. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Книга для учителя. - М.,Прсвещение. - 1986.

50. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів : теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.

Додатки

Вправа на розвиток мислення. Вилучення зайвого

Доберіть серії картинок , серед яких кожні три можна об'єднати в групу за спільною ознакою , а четверта - зайва.

Наприклад:

1) кавун , огірок , яблуко - і м'яч;

2) заєць , лисиця , ведмідь - і кіт;

3) блокнот , газета , зошит - і портфель;

4) фіалка , ромашка , волошка - і морква;

5) лялька , машинка , скакалка - і книжка;

6) потяг , літак , пароплав - і самокат;

7) горобець , ластівка , орел - й оса;

8) молот , рубанок , обценьки - і стілець;

9) лижі , санчата , ковзани - і човен;

10) пожежник , космонавт , солдат - і балерина.

Розкладіть перед дитиною перші чотири картинки в будь-якому порядку й запропонуйте забрати одну зайву. Обов'язково поцікавтеся: „Чому ти так вважаєш? Чим схожі картинки , які ти залишив?” Простежте , чи відзначає учень істотні ознаки , чи правильно групує предмети.

Оцінюйте за п'ятибальною шкалою.

Цей прийом не тільки допомагає дослідити мислення , але й розвиває його , як , зрештою , і попередні. Тому бажано мати кілька серій таких картинок , щоб використати їх у груповій роботі. Крім картинок , можна використовувати й предмети. Бажано зацікавити дитину ігровою формою завдання.

Вправа на розвиток уваги.

„Коректура”

Мета: розвивати у дітей вміння концентрувати увагу.

Хід вправи: кожному учню роздайте невеликий за обсягом текст (за матеріалами уроку), що містить речення з пропусками слів , перестановкою літер , помилками у змісті. Учні читають текст тільки один раз і одразу виправляють помилки кольоровим олівцем , по закінченні партнери по парті міняються аркушами і виправляють текст олівцем іншого кольору.

Вправа на розвиток пам'яті.

„Асоціація”

Мета: ця розумова аеробіка допоможе покращити роботу з асоціаціями.

Варіанти вправи:

1. Швидко вимовте абетку , вигадуючи на кожну букву слово , що починається з неї.

2. Вимовте абетку , пригадуючи на кожну букву термін з курсу цієї науки , що починається з неї.

3. Вимовте 10 жіночих / чоловічих імен , що зустрічалися вам в курсі української мови, нумеруючи кожне з них.

4. Виберіть одну літеру абетки і назвіть 20 слів , що починаються з неї , нумеруючи кожне з них.

5. Візьміть будь-який термін навчального предмета і за 5 хв. Напишіть максимальну кількість виразів з цим словом.

Вигадати слова , у яких зустрічається тільки певна голосна (або приголосна) літера (з її певною кількістю). Наприклад - „о” (город ...).

Вправа на розвиток уяви.

„Вигадай”

Мета: розвивати довільну уяву.

Хід вправи: дайте учням список слів , що стосується теми.

Завдання: згрупуйте слова , вигадайте історію , яка б об'єднувала , уявіть її собі. Обговоріть результати роботи. З'ясуйте , кому з учнів це вдалося , у кого виникли проблеми , які саме.

Вправа на розвиток мовлення.

Самостійно відгадай мета граму, яку написав Дмитро Біловус:

Відгадай обов'язково, як літера міняє слово!

Всього чотири літери у слові,

а замість його міняють початкові:

з ґ - буде чорна птиця дика,

з п - інша горда і велика,

з к - вже напій пахучий буде,

що для гостей готують люди;

з л - виріб, дошка з стояками,

де спочиваємо ми з вами,

також вибій, на шахтах знаний,

і вивержень потік вулкан ний.

Коли ж там С поставлю я,

То буде вже людське ім'я.

Які ц слова? Запиши.

Самостійна робота

Прочитай речення:

На високому горбі росте струнка білокора берізка.

1.Встанови логіко - граматичні зв'язки між членами речення за допомогою питань:

( Що?) ..................................;

...................................... ( що робить?) ...........................;

...................................... (яка?) ..................................;

.........................................(яка?) ....................................;

........................................( на чому?) ....................................;

....................................... ( на якому?) ........................................

2. Прочитай уривок вірша Г.Усач:

На тонких блакитних ніжках

Дощ зайшов тихенько в ліс.

І питає тишком - нишком,

Де малий грибок підріс...

Згрупуй слова вірша за частинами мови і випиши їх у відповідній колонці

іменники	прикметники	дієслова	прислівники	службові слова

3. Розподіли запропоновані дієслова за двома групами та впиши їх у відведеному місці:

Піклуватися, мерехтіти, дзвонити, будувати.

І - ті, які належать до І дієвідміни

ІІ - ті, які належать до ІІ дієвідміни

Додаток до 1.3.

Інтерактивні вправи

Технологія „Ажурна пилка”.

Тема. Рід іменників.

Учитель розділяє клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати кожну групу іменників ( група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду, іменники у множині).

У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань.

Учасники експериментних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в експериментальних групах, з іншими учнями цієї групи.

Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.

Технологія „ Метод „Прес”.

Тема. Однорідні члени речення.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання включно за поданим кліше:

1-ша пара - „ Я вважаю, що ...”

2-га пара - „ ... , тому, що...”

3-тя пара - „ ... наприклад...”

4-та пара - „ Таким чином ...”

Отже, міркування набуває такого вигляду:

- Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

Гра для учнів „ Щасливий куб”

Для гри потрібен картонний кубик, кожна грань якого має свій колір.

ЧЕРВОНА ГРАНЬ

БІЛА ГРАНЬ

ЗЕЛЕНА ГРАНЬ

ЖОВТА ГРАНЬ

СИНЯ ГРАНЬ

ЧОРНА ГРАНЬ

Грають дві команди. По черзі кидають кубик. Відповідають на питання тієї грані, яка випала зверху. Яка команда дає найбільше правильних відповідей, та й перемогла.

Червона грань - казки

Закінчити назви казок.

1. „Кришталева...” ( гора).

2. „Микита ...” ( Кожум'яка).

3. „ Мороз ...” ( Іванович).

4. „ Фарбований ...” ( лис).

Біла грань - птахи

Записати найвідоміших птахів із дитячих книжок.

1. „ Коник - горбоконик”. ( Жар 0 птиця)

2. „ Повернення блудної папуги”. ( Кеша)

3. „ Снігова королева”. ( Ворони Карл і Клара)

Зелена грань - географія

Запиши назву столиці країн.

1. Латвія. ( Рига)

2. Індія. ( Делі)

3. Франція. ( Париж)

4. Італія. ( Рим)

Жовта грань - кмітливість

1. Яке свято відзначається 31 лютого? ( 31 лютого не буває.)

2. Хто краще плаває - каченятко чи курчатко? ( Курчатко не вміє плавати.)

3. Що сушить, коли мокне? ( Рушник)

4. Що в каструлю кидають перед тим, як варять їжу ? ( Погляд)

Синя грань - українська мова

Постав подані у дужках іменники у знахідному відмінку.

1. Побачити ( зозуля).

2. Любити ( матуся).

3. Захищати ( Україна).

4. Читати про ( природа).

Чорна грань - загадки

1. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

А свою хорошу вроду. ( Калина)

2. Є шапка, але немає голови,

Є нога, але без черевика. ( Гриб)

3. На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався

і я на землю впав. ( Каштан)

4. Швець - не швець,

Кравець - не кравець,

Держить в роті щетинку,

А в руках - ножиці. ( Рак)

Використання народознавчого матеріалу

Інтегрований урок в 4 класі „ Дієслова у веснянках, гаївках, закличках”

Мета : закріпити вивчене про часові форми дієслова; закріпити вміння визначити рід дієслів минулого часу та неозначеної форми дієслова на основі народознавчого матеріалу з теми „ Веснянки”; розширювати словниковий запас учнів, пізнавальну активність, інтерес до історичного минулого, усної народної творчості; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання : алгоритм „Дієслова” : перфокарти; ілюстрації „ ластівка”, „ соловейко”, „жайворонок”; випечені жайворонки.

Інтеграція: українська мова, читання, народознавство.

Хід уроку

І. Вправи на читання приказок

Вода потекла, весну принесла.

Грак на горі - весна на дворі.

Матінка - весна усім красна.

ІІ. Вправи на інтонування речень

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна ...

Відгадали? - Я - ... ( Весна).

- Прошепочіть слово весна.

- Які почуття викликає у вас це слово?

ІІІ. Каліграфічна хвилинка

Дз двз

- Запишіть речення:

Давайте, друзі, весну віншувати!

Віншувати - вітати, поздоровляти.

- Утворити: прикметники - віншувальний; іменник - віншування.

- Яке речення за метою висловлювання? ( Спонукальне; зі звертанням)

ІV. Повідомлення теми і завдання уроку

- Визначити дієслова в текстах, час дієслів;

- Довідатись більше про веснянки;

- Познайомитись із новими словами, звичаями українського народу.

V. Опрацювання матеріалу

1. Визначити дієслова із залежними словами з тексту.

- Веснянки - це пісні, з якими люди зустрічали весну. Отже, сьогодні ми спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки - давні українці.

Давайте ж одразу вирушимо в мандрівку на багато років назад, аж у Київську Русь.

Тоді люди повністю залежали від явищ природи, але вірили в те, що вони можуть вплинути на її сили. За допомогою чого? Слова, пісні. Вірили, що й весна швидше прийде, якщо її покликати.

2. Зміна неозначеної форми дієслів на форму теперішнього часу.

- Насамперед викликали з вирію птахів. Виконували обряди, що сприяли приходу весни. Господині випікали печиво у формі пташок.

Давайте змінимо форму дієслів на теперішній час, запишемо в зошити.

Пташок( викликати)

З теплого краю!

( Летіти), соловейки,

На нашу земельку!

( Спішити) ластівоньки,

Пасти корівоньки!

- А тепер пташок у руку і викликаємо весну, промовляючи закличку.

Фізкультхвилинка

Гра „А ми просо сіяли ...”

- А ми просо сіяли, ой, дід ладо сіяли.

- А ми просо витопчем, витопчем ...

- Ой, чим же нам витоптать, витоптать ...

- А ми коней пустимо, пустимо ...

- А ми коней займемо, займемо ...

- А ми коней випустим, випустим ...

3. Словникова робота.

Благословляє мати

Весну закликати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

- Які слова протилежні за значенням? ( Закликати - проводжати)

- Які слова - антоніми в прикметниках?

Проліски й підсніжники розкривають пелюстки на гарну погоду, закривають на негоду.

Якщо на початку травня тепло - наприкінці буде холодно.

- Яке слово тут незвичне?

Благословляє - 1) дає згоду на що-небудь, дозволяє кому-небудь;

2) хрестити кого-небудь, промовляючи при цьому молитву, побажання;

3) висловити подяку за щось.

4. Виписати дієслова за часовими формами із вірша П.Грабовського.

Зійшли сніги, шумить вода.

Весною повіва.

Земля квіточки викида,

Буяє травка молода;

Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,

Проміння щедре ллє,

Гайок привітно шелестить,

Неначе хоче пригостить, Струмочок виграє.

- Яке запитання поставимо весні?

Ой, весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам ,весно, принесла ? ( Зіллячко, тепло, квіти)

- У народній веснянці зазначено:

А вам, дівчатка, по вінку з хрещатого барвінку.

Хрещатий - має форму хреста або окремі елементи у формі хреста.

5. Творча робота.

- А чи хотіли б ви скласти віршик про весну? Доповніть рядки.

Там, де сонце ... ( дієслово теп. ч.) пригріває,

Де струмочок ... ( дієслово теп. ч.) дзюркотить,

Де пролісок ... ( дієслово теп. ч. ) проростає,

Туди і весна ... ( дієслово майб.ч.) прилетить.

- А що це там таке яскраве? ( на дошці - ілюстрація Сонця, барвінку, струмочку )

- Складемо казочку про Сонце і барвінок, використовуючи дієслова.

Проснувся, проклюнувся, зимує, розплющив, розправив, підняв, зрадів, подякував, милується, посміхається.

VI. Підсумок уроку

Аукціон знань „ Що ми знаємо про дієслова як частину мови.7”

На аукціоні продається глиняний „ жайворонок”.

- Як нові слова та їх значення опрацювали?

VIІ. Домашнє завдання

Записати веснянку, проаналізувати дієслова.

Вправи, які можна запропонувати після перегляду відеофільму „Зима в лісі „ :

а) за відеофільмом записати 15 іменників, визначити їх рід, відміну: ліс, зима, сніг, дерево, синичка, іній, білка, ведмідь, ягідка, барліг, лисиця, заєць, мисливець, мороз, гілка;

б) записати 10 іменників у однині і поставити їх у множині : дерево - дерева, кущ - кущі, снігур - снігурі, мороз - морози, сніжинка - сніжинки, дупло - дупла, ялина - ялини, ведмідь - ведмеді, вітер - віри, заєць - зайці;

в) записати 5 речень з іменниками в родовому відмінку однини:

На кущі калини сиділи жваві синички. У зайця немає своєї хати. З дерева злітає срібний іній. Взимку від холоду і голоду гинуть пташки;

г) списати речення, вставивши потрібні іменники : Міцно спить ведмідь у своєму (бар лозі). З теплої (нори) вийшла на полювання голодна лисиця. Зайчика ( шуба) і гріє, і від ворогів оберігає. Білочка влітку запасає на зиму і гриби, і (шишки). Пташкам узимку не так страшний холод, як (голод);

д) дібрати до слів відповідні іменники, визначити їх рід, число й відміну : Холодна (зима). Срібний (сніг). Хитра (лисичка). Працьовита (білочка). Тріскучий (мороз).

Творчі завдання

Спиши текст, розкриваючи дужки. Добери заголовок.

Дуже давнім промислом в Україні є плетіння ( лоза). ( Лоза) можна гнути, переплітати. Вона не ламається. З ( лоза0 плетуть кошики, колиски, меблі. Вміють працювати з ( лоза) народні умільці.

Вивчи вірш і запиши його по пам'яті . Підкресли слова, в яких звуків більше, ніж букв.

О слово ! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

Доповни речення словами за змістом .Склади коротку розповідь і добери заголовок.

Мама вишиває ( що?) ...

Нитки лягають на тканину ( як?) ...

Орнамент виходить (який?) ...

На ньому зображені( що?) ...

Мені подобається ( що?) ...

Прочитай. Заміни виділені слова антонімами. Добери заголовок і запиши свій текст. Як змінився текст?

Сонце заходить, прощаючись із землею. Затихає легенький вітерець. Перестають співати пташки. Люди повертаються з поля.

Додаток до розділу 2.

Завдання для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності

1. Прочитай текст:

Вихідний день - це час не тільки для розваг. Кожну хвилину відпочинку треба проводити різноманітно, цікаво і насичено. Можна читати, займатися спортом, корисною працею, ходити на екскурсії тощо. Час дуже дорогий. Він потребує поваги та ощадливості.

Поділ текст на частини. Біля кожної частини постав позначку Z .

Скільки частин у тексті ?

А 2

Б 3

В 4

2. Обведи рядок, у якому записано тільки спільнокореневі слова:

А річка, річечка, річки

Б річечка, річковий, річка

В річковий, річкова, річечка

3. Визнач іменник , у якому відбулося чергування приголосного звуку в процесі словозміни:

А книзі

Б мазі

В князі

4. Обведи рядок, у якому всі іменники в орудному відмінку однини записано правильно:

А вежою, мечем, краєм, мріїю

Б краєм, вежею, мечом, мрією,

В мрією, краєм, вежею, мечем

Прочитай речення :

Кучеряві верби купають у воді віти.

У якому часі вжито дієслово у реченні?

А. у минулому

Б. у теперішньому

В. у майбутньому

8. У якому рядку записано дієслово в неозначеній формі?

А. фарбувати

Б. фарбували

В. фарбуєш

9. Обведи рядок, у якому всі прислівники записано правильно:

А. ввечері, ліворуч, щоденно

Б. ліво руч, ввечері, щодено

В. що денно, в вечері, ліворуч

10. Утвори і запиши словосполучення із поданих слів:

Розмовляти з (ми) - -------------------------------------------------

11. Склади і запиши речення з однорідними прикметниками, яке відповідає схемі:

_______________ ___________________ ............................ і ............................. .

12. Постав іменники, що подано нижче , в орудному відмінку однини:

Медаль - ___________________

Кров - _____________________

Чемність - _________________

13. Прочитай словосполучення:

Калинова гілка

Визнач рід і число прикметника:

Рід _____________ Число ___________

14. Прочитай речення:

На високому горбі росте струнка білокора береза.

Встанови логіко - граматичні зв'язки між членами речення за допомогою питань:

( Що?) __________________;

_________________________ (що робить?) __________________;

_________________________(яка?) ________________________ ;

_________________________( яка?) _______________________;

_________________________ ( на чому?) ____________________;

_________________________ ( на якому?) ____________________.

15. Прочитай уривок вірша О.Журливої:

Пахне липами навколо,

Мед збирають з липи бджоли.

Посхилялись довгі віти ...

Гарно, діти, в липні жити!

іменники	прикметники	дієслова	прислівники	Службові слова

16. Прочитай слова:

Умовити, допомогти, зацікавити, шепотіти.

Розподіли запропоновані слова за двома групами та впиши їх у відведеному місці:

І - ті, які належать до І дієвідміни

ІІ - ті, які належать до ІІ дієвідміни

17. Склади і запиши свою казку про пригоди у зачарованому лісі.

Придумай назву своєї казки. Передбач у своєму творі фантастичні елементи, притаманні жанру казки. Дотримуйся три частинної структури висловлювання. Передбач абзаци. Розкрий тему у змісті твору. У тексті використовуй слова - синоніми та антоніми. Пиши грамотно. У твоєму тексті має бути 60 - 80 слів.

Размещено на Allbest.ru