Пошукова діяльність в дитячих навчальних закладах

Вiзьмiть круто зварене яйце. Обережно поступово зніміть шкарлупку. Покажіть дітям, як шкарлупка щільно прилягає до самого яйця. Та от в одному мiсцi кругленьке, гладеньке, обтічне яйце має заглибину. Так, в цьому мiсцi в яйці було сховано повітря.

3. Чи можна дізнатись, де ця схованка, не розбиваючи яйця?

Налийте у глибоку миску води з міцним розчином солі. Опустіть в цю воду яйце. Подивіться, яким місцем яйце сплило на поверхню. Саме тут міститься повітряна бульбашка. Яйце більш важкою частиною опускається на дно. Помітьте це місце олівцем. А тепер знімайте шкарлупку i отримайте підтвердження досліду.

До органiзацii пошуково-дослiдної діяльності з водою пропонуємо таку систему:

1. Вода міститься в продуктах.

У цілий сухий поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих фруктів або овочів. Можна покласти зелень петрушки, кропу. Пакет треба щільно зав'язати i покласти в холодильник. Через добу вийняти пакет та показати дітям, що на внутрiшнiй поверхні пакета видно крапельки води.

Звідки взялася вода? Так, вона міститься в овочах i фруктах.

Розрізати огірок навпіл, посолити, або поскребти ложечкою. Показати дітям сік.

Взяти свіжу ягоду вишнi й засушену вишню. Видавити зi свіжої вишнi краплю соку. Намагатись зробити це i з сухої вишнi. Обговорити цю ситуацію: чому не можна отримати соку з сухого плоду? Де поділася вода?

Кілька скибок чорного та білого хліба в різних пакетах покласти в холодильник. Через добу засвідчити появу вологи на внутрiшнiй поверхні пакетів. Вода знаходиться в хлiбi.

2. Ми видихаємо з повітрям воду.

або

Під час дихання ми виділяємо воду.

Запропонувати дітям подихати на дзеркальце або на холодне скло.

Дзеркальце помутніло, запотіло. Провести пальцем по запотілому склу. Чому палець став мокрим? Звiдки взялася вода? Це ми її виділяємо під час дихання. За добу людина втрачає багато води, i її треба поповнити: випити або спожити з їжею.

3. Як зробити чисту воду?

Взяти стакан води з різними домішками: зерном, паличками, ниточками...Пропустити через паперовий фільтр в другий стакан.

Найчистіша вода одержується шляхом охолодження водяної пари. Вона не містить ніяких домішок.

На носик чайника одягніть склянку, баночку, а під нею прилаштуйте глибоке блюдце чи мисочку. Закрийте чайник кришкою i починайте кип'ятити воду. Вода випаровуватиметься через носик. Пара, торкаючись стінок холодної банки, охолоджується i знову перетворюється на воду. Крапельки води мають стікати на блюдце.

Отже, до структури дослідницької діяльності входить:

* постановка проблеми;

* пошук шляхів її розв'язання та побудова гіпотез;

* розв'язання завдання за допомогою практичних дій.

Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

Мислення є процесом руху думки від невідомого до відомого. А здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька діяльність можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, помітить, що трава під дошкою, яка лежала на ній тривалий час, жовтувата, а трава «на волі» зеленіша, інша ж дитина навіть не зверне на це уваги.

Пошуково-дослiдницьку діяльність сприяє розвитку мислення, спостережливості, допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень. У кожному дослiдi розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати його.

Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, не боятися навіть помилкових суджень. Проте дорослий часто виявляє нетерпимість, коли хтось iз них висловлюється не так, як це бачить він, i одразу вiдповiдає сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати малюку, що його вiдповiдь неправильна, адже наступного разу він уже не зважиться висловити свою думку. Не варто також i підганяти його з вiдповiддю - нехай поміркує; можна в разі потреби поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, бо в природі уci процеси доволі складні.

Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками та здогадками.

У дослідницькій діяльності пошукове завдання розв'язуються шляхом практичної діяльності, що вiдповiдає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У багатьох дослідах результат можна побачити одразу, i це також стимулює пізнавальний інтерес дитини. Наприклад, таке явище, як дощ, можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду й частинки у вигляді пари пiднiмуться вгору й, зіткнувшись із прохолодним предметом, вже краплями впадуть донизу.

Безпосередні спостереження за об'єктом чи явищем природи та серії дослiдiв будуть педагогічно цiннiшi порівняно зi словесною інформацією, отриманою дітьми на кількох заняттях у приміщенні. Організоване заняття доцільно проводити лише після набуття дошкільниками досвіду взаємодiї з природними об'єктами для узагальнення засвоєної інформацii.

Для дошкільняти, за висловом Є.Шулешка, важливо не що робити, а з ким. Тому педагог має заслужити довірливе ставлення до себе з боку дітей та вважати це основною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців.

Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з ними.

Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати oкpeмi пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень і складних умовиводів.

Доступна самостійна пошуково-дослiдницька діяльність дітей створила широкі можливості для виховання в них iнтepecy до природи та розуміння й значення.

Структурними компонентами пошуково-дослiдницької діяльності є:

* спостереження;

* поетапне фіксування результатів;

* зіставлення результатів дослідного i контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів i прийомів;

* висновки.

5. Метод моделей в пізнанні навколишньої дійсності

Педагогiчнi технології пропонують в пошуковій діяльності з дітьми дошкільного віку використовувати різноманітні моделі. Зупинимось на цьому питанні докладніше.

Слово модель - (вiд франц. modele) означає зразок, умовний образ якого-небудь об'єкта. Модель в одним iз засобів наочності навчання. Вона виконує ілюстративну роль пiд час розповіді педагога про найбільш важливі властивостi, дії об'єкта, що вивчається, в цiлому або його окремих частин. Моделi широко застосовуються у шкiльнiй педагогiцi. Сьогодні використанню методу моделей приділяється достатня увага i в дошкiльнiй педагогіці.

Дослідження останніх років (С.М.Нiколаєва, І.О.Хайдурова та ін.) довели, що вимогам розвиваючого навчання дошкільників вiдповiдає такий систематизований змiст знань, у центрi якого глобальна закономірність тієї чи iншої галузi дiйсностi, що має яскраво вираженi зовнiшнi прояви. Дитина в процесi предметно-чуттєвої діяльності може видiлити істотні зв'язки i явища в тiй чи iншiй галузi i вiдобразити їх у формi узагальнених уявлень.

Засвоєння таких узагальнених знань, формування уявлень про залежностi в природi вимагають використання специфiчних методiв, якi застосовуються пiд час проведення поглиблено-пiзнавальних занять.

Н. 1. Ветровою дослiджувалась можливiсть використання моделей для розвитку узагальнених способів спостереження у дітей.

Отже, дидактична цінність методу моделей полягає у можливості досить швидко i переконливо формувати узагальнюючi уявлення, приводити їх у систему. При цьому нiколи не можна забувати того, що справжня педагогiка, як вказував К. Д. Ушинський, дає дітям передусiм матерiал i у мipy нагромадження цього матерiалу приводить його в систему. Чим бiльший i рiзноманiтнiший матерiал, тим вищою стає система. Отже, використання методу моделей у дошкiльному вiцi завжди повинно йти поруч з нагромадженням фонду конкретних вражень через безпосереднiй контакт дiтей з природою. Метод моделей слугує допоміжним у проведенні поглиблено - пiзнавальних занять.

Для формування уявлень про залежностi в природi особливе значення мають дiючi моделi. Будь-який статичний замiнник реального об'єкта, картина, муляж дає змогу сформувати уявлення лише про зовнішні ознаки, тодi як дiюча модель розкриває дiтям функціонування об'єкта, його зв'язок з конкретними умовами. Наприклад, картинка-модель метелика павичеве око, який сидить на «кopi» (вiдповiдно розфарбованому картоні), може мати крильця, що рухаються за допомогою непомітних тонких дротинок. Вдаючись до цієї рухомої моделі, вихователь демонструє особливості будови тіла, поведінку комахи i її пристосувальний взаємозв'язок iз навколишнім середовищем: маскувальне (кольору кори) забарвлення нижнього боку крил у згорнутому положенні, коли метелик сидить, i застережне - верхньої сторони, коли він раптом розгортає крила.

Модель маскування дaє змогу показати дітям значення відповідності i невiдповiдностi забарвлення, наявності або вiдсутностi руху для впізнання певного об'єкта. Вона дiє так: на кольорову частину встановлюється (щоб діти не бачили) площинна геометрична фiгура такого самого кольору - треба впізнати її. Щоб перевiрити правильнiсть вiдповiдi, фiгура висувається на бiлу частину панелi. Потiм дiти пояснюють, чому їм було важче впiзнати її на кольоровому тлi i зовсiм легко на бiлому. Вихователь пiдсумовує: якщо забарвлення якогось предмета збігається з кольором тіла, він стає непомітним. Таким способом можна довести маскувальне забарвлення хвилястого папужки або канарки.

Демонстрування iшої геометричної фігури (колір той самий) при повільному pyci по зафарбованій частиш панелі переконує, що її легше пізнати у pyci, ніж нерухому. Так дошкiльники спрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об'єктів у навколишньому середовищі.

Моделі імітаційного характеру: глобус, акваріум, тераріум.

Своєрідною моделлю водойми є акваріум. Через його прозорі стiнки діти можуть спостерiгати за всіма об'єктами, що знаходяться у ньому. Усвідомити взаємодію їх допоможуть також запитання: «Навіщо в акваріумі пiсок? (У ньому ростуть рослини); Для чого потрiбнi рослини? (Насичують воду киснем, служать рибкам кормом, прикрашають акваріум). У ходi бесiди про водиться паралель мiж життям мешканцiв акваріума i природою водойми. У дошкiльникiв формується уявлення про єднiсть i взаємозв'язки в природi. Можна використати «живi картини», на яких за допомогою вирiзаних з паперу рослин, комах тощо демонструється послідовність цвітіння, появи комах, що допоможе сформувати бiльш узагальнене усвiдомлення дiтьми змін у природі.

Використовуються моделі в роботі з дітьми, починаючи зі старшого дошкільного віку.

Висновки

Компетентність дошкільника в сферi «Природа» - складник його загальної життєвої компетентності. Матеріали 3мicтового блоку, як i Базового компонента дошкільної освіти, не випадково починаються з аналізу мети, завдань та напрямів педагогічної роботи, пов'язаної з освоєнням маленькою дитиною природного довкілля, з усвідомленням нею себе як частки та чинника його нормального функціонування.

Мета дошкільної освіти у галузі «Природа» - створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та еколого-доцiльної поведінки.

Сучасне наукове бачення світобудови, що розглядає живі організми як складові бiосфери, визначило основні змістові лiнiї Базового компонента: «Природа планети Земля». Компетентність дошкільника у cy6cфері «Природа планети Земля» становлять відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини,тварини, люди, у багатоманітності, єдностi, pyci, мінливості.

Оскільки підходи до системи знань, умінь, навичок дошкільників у цій сфері життєдіяльності змінилося, основними стають не вони самі по собі, а ставлення до природи як до цінності, екологічна свідомість та екологічно доцiльна поведінка, базис особистої культури дитини.

Органiзацiя взаємодії дошкільнят з об'єктами природи у довкіллі потребує аналізу й урахування основних закономірностей їхньої пошуково- дослідницької діяльності. Насамперед зауважимо, що пошуково-дослідницька діяльність не є самодостатнім утворенням, а похідна від діяча. Дитині з малечку притаманна активність, яка проявляється у рухових діях. Усі вони виникають пiд впливом конкретних подразників, що перебувають на близькій вiдстанi й здійснюються без попереднього плану чи наміру.

У перші роки життя малюка не мета спрямовує його дії, а caмі дії підказують мету. Дитиною керують неусвідомлений потяг до чогось, прагнення зазнати приємного відчуття й уникнути неприємного, її рухові дії передують мисленню. Тобто вона спочатку дiє, а потім вже намагається, збагнути те, що робить.

У три-чотирирiчного дошкільняти ще недостатньо розвинута здатність, контролювати себе. А позаяк нервові збудження гальмуються дуже повільно, йому важко спрямовувати свої почуття та дiї певним чином i утримувати їх до отримання потрібного результату. На думку фахівців, за умови відповідного виховання лише 6-7 - рiчна дитина може ставити перед собою певну мету i досягати її.

Здатність діяти послідовно й цілеспрямовано формується поступово і поетапно. Спочатку наслiдуються дiї та поведiнка дорослих. Ця риса, яка ґрунтується на притаманній дошкільному віку навіюваності є для педагога потужним виховним засобом. На наступному етапі діти вчаться виконувати нескладні й зрозумілі їм дiї та доручення. У такий спосіб виявляється їxня природна активнiсть, нагромаджується життєвий досвід, розвиваються вольові якості.

Після виконання окремих, не пов'язаних мiж собою дiй, дитина має набути досвiду цiлеспрямованої дiяльностi, коли ставиться певна мета, планується послідовність дiй i досягається конкретний результат. Оскiльки ж її рухи та вчинки ще слабко узгоджуються, дії не послідовні, обсяг знань та умінь недостатнiй, то будь-яка її дiяльнiсть потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важать схвалення проявiв самостiйностi, наполегливостi, прищеплення вiри в себе, самоповаги, навчання контролю, а самооцінки.

Пошуково-дослiдницька діяльність виконує такі основні пiзнавальнiй функцiї, як демонстрацiя зв'язкiв, недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищ природи.

Пошуково-дослiдницька діяльність чудово вписується в принципи та засади програм «Малятко», «Дитина» i має бути внесена до ycix їх розділів. Головні аспекти пошуково-дослiдницької діяльності зумовлюють потребу чітко визначити її зміст у різних вікових групах в обсязі нині діючих програм.

Визначені програмою «Малятко» завдання - формувати у дошкільників реалiстичнi уявлення про об'єкти живої i неживої природи, підводити до усвідомлення взаємозалежності і причинності явищ - розв'язуються пiд час безпосередніх спостережень, а також самостійних дій дітей з різними предметами. При цьому використовуються методи i прийоми, якi спонукають вихованців до активної розумової діяльності: зокрема, висування і ускладнення пізнавальних завдань, а також організація елементарної пошукової діяльності в процесі засвоєння знань про природу i деякі матеріали.

Дослiди, якi проводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об'єкти i явища, задовольняють допитливість дитини.

Прості, доступні дiтям досліди мають місце не лише на заняттях та пiд час цільових екскурсій, а й на прогулянках, у процесі трудової i побутової діяльності. Вони бувають короткочасні - коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета i тривалі - діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення i висновки.

Пошуково-дослiдницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів i правил:

* вiд простого до складного, вiд знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання i досвід;

* врахування особливостей певної пори року;

* доведення експерименту до кінця;

* повторення дослiдiв для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;

* підсумок результату досліду;

* виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків.

Треба застосовувати рiзноманiтнi прийоми: обстеження, практичні дії з предметами, запитання пошукового характеру, розповіді свої i дітей, пояснення і показ, художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування спостережуваних явищ i об'єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати вказівки, а й спонукає їx самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й зв'язки, робити певні висновки.

Висновок:

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників. Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв'язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.

Мислення - процес руху думки від невідомого. Здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, завважить, що трава під дошкою має незвичайне забарвленння, інша- не зверне на це уваги.

Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень.

Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть, якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляє нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати дитині, що її відповідь неправильна, адже наступного разу вона не зважиться висловити свою думку. Не варто підганяти дитину з відповіддю- хай поміркує; за потреби можна поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, оскільки у природі всі процеси досить складні. Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками і припущеннями.

У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників. Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним предметом, упадуть крапельками.

Безпосередні спостереження за об'єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали на кількох заняттях у приміщенні.

Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових зв'язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.

Література

Основна

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., Освіта, 1999.

2. Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і рух. - Київ, кобза, 2003.

3. Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления их с природой. - Москва: Просвещение, 1979.

4. Вірзілін М.М. Мандри з кімнатними рослинами. - Київ, 1973.

5. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей. - Рівне, 2001.

6. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - Київ: Освіта, 2001.

7. Дитина в дошкільні роки: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - Запоріжжя, 1991.

8. Закон України «Про дошкільну освіту» - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001.

9. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.

10. Кот Н.М. Спільна робота дошкільного закладу і сім'ї з екологічного виховання дошкільників //додаток до газети «Дитячий садок» - 2001 - №45(14).

11. Лисенко Н.В. Організація пошуково-дослідницької роботи в дитячому садку. - Київ: РУМК, 1990.

12. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Ів.-Франківськ: Сіверсія, 1999.

13. Лохвицька Л.В. створення навчально-ігрового довкілля для пізнавального розвитку дошкільника //Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. - Київ: Контекст, 2000. С.219-222.

14. Малятко: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку /За ред. Плохій З.П. - Київ, 1999.

15. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників. - Київ: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.

16. Яришева Н.Ф. Природа України. - Київ: Вища школа, 1995.

17. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - Київ: Вища школа, 1993.

18. Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників. - Київ: Грамота, 2001.

Додаткова

1. Активізація розумової діяльності дітей дошкільного віку в процесі навчання. - К.: РУМК, 1991.

2. Артемова Л.В., Кульчицька О.І., Голота Н.М., Сухорукова Г.В. «Перші кроки в Україні» - Київ, Кобза, 2003.

3. Кононко О.Л. Чтобы личность состоялась. - Киев, 1996.

4. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у діяльності. - Київ, 1963.

5. Кочерга О.В. Початок життя - становлення особистості. - Київ: Кобза, 2003.

6. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я - дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. - Київ: Нора-прінт, 1996.

7. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников /Под ред. Н.Н.Подьякова. - М: Педагогика, 1980.

8. Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. - Москва: Просвещение, 1991.

9. Толмачева Л.П. Окно в удивительный мир природы: Занимательная экология. - Д: Сталкер, 1998.

10. Формування екологічної культури учнів та студентів: збірник матеріалів науково-практичного семінару. Коктебель (Крім, 21-25 липня 1997р.) /В.П.Андрущенко, М.Й.Бауер, М.П.Бурак та інші. - К.: Інститут філософії НАН України, 2000. - 239 с.

ДОДАТОК 1

Конспект заняття з дітьми старшої групи

«Подорож краплинки»

За твором В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»

Програмовий зміст: продовжити знайомити дітей з творами В.Сухомлинського, формувати інтерес до явищ живої і неживої природи. Уточнювати і розширювати знання про стан води, її роль для оточуючого. Вправляти в умінні придумувати означення та однокореневі слова, вирішувати проблемні питання, висловлювати свою думку, вміти відстояти своє судження, граматично правильно будувати речення. Розвивати логічне мислення, творчість. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.

Підготовка вихователя: підібрала оповідання В.Сухомлинського «Де береться краплинка?» (Зб. «Вічна тополя», ст. 82). Виготовила наочність: демонстраційний та наочний матеріал.

Підготовка дітей: протягом року діти знайомились з творчістю В.Сухомлинського на тематику явищ природи: «Барвисте коромисло», «Краплини роси», «Хлопчик і сніжинка», «Перша крига на ставку». З дітьми проводились екскурсії в природу, бесіди, заняття в природі, досліди, спостереження.

Матеріал до заняття: фланелеграф, демонстраційний та роздатковий матеріал, підставки.

Хід заняття:

(Діти сидять перед фланелеграфом, а на ньому в різних кутках розташовані зображення різних пір року)

Вихователь:

- Діти, які пори року ви бачите на фланеграфі?

Послухайте цікаву історію:

Одного дня на дворі з хмаринки пішов дощ зі снігом і в повіті зустрілись Краплинка і Сніжинка.

- Якої пори року може таке трапитися? (варіанти відповідей дітей.)

Краплинка подивилась на Сніжинку і подумала: вона така красива, ніжна, різбляна, а я така сіра, незграбна.

Сніжинка привітно посміхнулась і сказала:

«Добрий день, сестричко!»

Краплинка здивовано подивилась і не зрозуміла, чому Сніжинка назвала її сестричкою.

Вихователь запитує дітей:

- Чому Сніжинка назвала Краплинку сестричкою? (вислуховує варіанти відповідей дітей і продовжує розповідь).

Засвітило тепле сонечко і Краплинка засяяла в райдузі різними барвами. І вона стала красивою.

- Якими барвами засяяла Краплинка?

Краплинка побігла далі і бачить стоїть пишний, зелений, могутній дуб. Замилувалась вона красою дуба. На дворі світило сонце. Був жаркий, спекотний день.

- Якої пори року це було?

Краплинка бачить, на ялинці сидить пташка і сумно співає.

- Чому пташка така сумна? (відповіді дітей).

- Як Краплинка може їй допомогти?

Напоїла Краплинка пташку, а та їй подякувала і весело заспівала. І тут Краплинка помітила, що стала трошки меншою

- Чому вона поменшала? (відповіді дітей).

Проходячи через ліс, Краплинка вийшла на маленьку галявину, на якій росла Квітка. Вона вирішила підійти і познайомитись. Побачила, що Квіточці дуже погано: пелюстки опустились до землі.

- Чому Квіточка себе так почувала, як ви думаєте? (відповіді дітей).

Напоїла Краплинка Квіточку, умила, освіжила і запропонувала дружити. І з ти пір стали Краплинка і Квіточка кращими друзями на світі.

Побігла краплинка далі і бачить: стоїть млин з опущеними крилами і не крутиться. А люди чекають молотити борошно і не можуть дочекатися.

- Діти, з яких причин не крутиться млин, як ви гадаєте? (відповіді дітей).

Млин, який стоїть на річці називається водяний і крутиться він завдяки силі води.

- Як ви гадаєте одна краплинка може поповнити воду у річці? (відповіді дітей).

Краплинка д згадала про своїх друзів і вирішила покликати їх.

- А кого могла покликати Краплинка? (відповіді дітей).

От Краплинки і взялись за руки і утворили сильний потік, від якого млин закрутився. Зерно почалось молотитись і борошно посипалось у мішки. Краплинка подякувала своїм друзям і попрощалась з ними.

Останні дні літа були жаркими, Краплинка багато працювала і з кожним днем ставала все меншою і меншою.

- Якою роботою займалась Краплинка влітку? Кому ще Краплинка могла допомагати?

Раптом Краплинка почала підніматись вгору.

- Чому таке трапилося?

Настала осінь подув холодний вітер, листя почало опадати з дерев, пішов осінній холодний дощ. І знову Краплинка впала на землю.

- В що може перетворитись Краплинка восени? (в туман, мокрий сніг, дощ).

Читання оповідання В.Сухомлинського «Де береться Краплинка?»

- Яке диво могла побачити Оленка? (сніжинка стала краплинкою води)

- То де ж поділась сніжинка?

- А в що може перетворитись Краплинка зимою? (в сніг, лід, бурульку, іній, крупу).

Гра «Який, яка, яке?»

- Сніжинка яка?

- Краплинка яка?

Гра «Підбери слова» (Діти на слух визначають однокореневі слова і позначають їх фішками).

Вода, водиця, водяний, водолаз, заводь, підводний, водичка, водопад, водограй. Сніг снігурка, сніговик, снігурі, сніжинка, сніжка, підсніжник, засніжений, сніжок.

Вода потрібна всім: і рослинам, і тваринам, і птахам, і комахам, і рибам, і нам, людям. І всім вода потрібна чиста, прозора. Тому ми повинні її берегти, не забруднювати самим і не дозволяти забруднювати іншим.

Твір В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»

Бігала Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали у повітрі. Одна сіла на рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка, така красива, блискуча. Ніби казковий майстер вирізьбив її зі сріблястої платівочки. Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиню води.

дошкільний навчальний заклад пізнання природа

ДОДАТОК 2

“...Завжди залишаючись джерелом життя ”

Програмовий зміст:

Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв'язки і залежності між ними.

Продовжувати знайомити дітей з різними властивостями води.

Формувати у дітей необхідність берегти і економити воду, прищеплювати найпростіші правила поведінки в навколишньому середовищі.

Ознайомити з поняттям «мінеральна вода», її властивостями.

Задовольняти природну цікавість дітей, інтерес до навколишнього середовища. Збагачувати життєвий досвід малюків.

Виховувати дбайливе ставлення до води, і до природи в цілому.

Розвивати психічні процеси дітей та мовлення.

Обладнання:

Ілюстрації крапельок, пляшка мінеральної води.

Хід заняття:

Діти, мені пригадується моє дитинство! Коли мені було стільки ж років, як вам зараз, я часто гостювала у своєї бабусі. Проводжаючи, бабуся завжди казала мені: “Будь здорова, як вода! ”

Як ви вважаєте чи може вода зробити людину здоровою?

Як вода допомагає здоров'ю людини?

Так. Ми миємось у воді. Чистимо зуби. Вода допомагає прибирати наші оселі, прати білизну. Вода загартовує нас під час обливання. Без води не приготувати їжі. Отже, без води неможливе життя на Землі!

А тепер знайдемо найкраще ласкаве слово для води. (Діти називають: чистенька, прозора, цілюща, свіженька, солоденька...)

Подивіться, на дошці з'явилась усміхнена крапелька. Чому у неї гарний настрій? А якому слову крапелька зраділа найбільше? Чи могла наша крапелька зрадіти слову ”цілюща”?

А де люди беруть цілющу воду? (в криниці, з джерельця, з чистої річки...)

З давніх-давен люди чисту, прозору, смачну воду вважали живою водою. Ми з вами і казки такі знаємо (“Котигорошко”, “Жива і мертва вода”, “Казка про Івана Богатиря”). В цих казках вода зцілює від хвороб, лікує рани, повертає до життя. Вона є джерелом сили і здоров'я.

Так яку воду можна вважати живою?

А чи буває вода мертвою? (коли її засмічують, коли в засміченій воді все гине: рослини, слимаки, риби...)

Чи можна зустріти мертву воду в природі? Де ви таку воду бачили?

Подивіться який настрій став у кришталевої крапельки. Чим вона засмучена?

А ось з'явилась ще одна крапелька. Така вона незвичайна, вся в пухирчиках. Спробуємо здогадатись звідки ця крапелька взялась! Як ви вважаєте, діти?

Взяти, обережно, пляшку мінеральної сильногазованої води. Звернути увагу, що вода спокійна, не має пухирців.

Я зараз відкрию пляшку, а ви уважненько подивіться і послухайте, що відбудеться.

Що сталося? Звідки взялися ці пухирці?

Дати можливість дітям посмакувати воду.

Ви відчули, що вода в цій пляшці має незвичайний смак!? Це також вода цілюща, вона лікувальна. Її називають мінеральною. Мінеральна, тому що містить велику кількість різних корисних речовин, солі, мінерали. Вода ця добре збагачена киснем. Ось чому, коли ми відкрили пляшку з'явилось так багато бульбашок і водичка почала “тікати” з пляшки. Чи чули ми як вода “тікала” з пляшки? Так, водичка шипіла. Отже, і лікувальна водичка має свій голос, який підсилює кисень, коли виштовхує воду з пляшки.

Ми зараз познайомились з газованою мінеральною водою, а вона може бути і негазованою!

Чи п'єте ви вдома мінеральну воду? Хто у вас лікується такою водою?

Діти, обов'язково розкажіть вдома, що солоною мінеральною водою можна полоскати хворе горло, промивати ранки - вони швидше загоюються, промивати очі.

Яка цікава розмова про воду відбулася сьогодні.

Скажіть, чому ж воду називають “цілющою”?

Так! Вона робить людину здоровою, сильною, спритною. Вона лікує, зцілює, додає сили, робить життя радісним...

Ось чому моя бабуся мені бажала бути здоровою, як вода.

Ми з вами також повинні не забувати, як нашу цілительницю, лікувальницю слід ретельно оберігати.

Чи виникло у вас бажання вклонитися воді? За що саме?

А як ви вважаєте, що значить шанувати воду? Як можна оберігати воду?

Діти, поміркуйте і скажіть, що може кожен з вас порадити своєму другові, своїй родині, щоб зберегти цілющу водичку?

- не можна воду засмічувати;

- не кидай у воду склянки, пакети, банки, сміття;

- не плюй у воду.

Гарні поради надали ви, діти. Якщо не дотримуватись ваших порад, то вода загине, стане мертвою. А жива вода стане добрим помічником, захисником, другом.

Ось ця усміхнена крапелька показує який добрий настрій у мене сьогодні, тому що я побачила які добрі, чуйні серця у кожного з вас. І я хочу дати вам одну пораду: хай кожен з вас починає виконувати будь-яку пораду з тих, що ми приготували для своїх друзів і рідних

Обов'язково будьте чистими, як джерельна водичка і здоровими, як вода!

Размещено на Allbest.ru