Народна іграшка як педагогічний засіб виховання дітей дошкільного віку

Дослідження було проведено в дошкільному навчальному закладі № 5 «Дюймовочка» м. Дубна в групі дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні брали участь 17 дітей.

Експериментальне дослідження відбувалось в три етапи: констатуючий, формуючий, контрольний.

Для виявлення знань дітей про українську народну іграшку було проведено констатуючий експеримент.

Мета констатуючого експерименту: визначити рівні дитячих знань про народну іграшку.

Завдання констатуючого експерименту:

- виявити знання дітей про види народних іграшок щодо класифікації за регіонами, їх зміст, матеріал, елементи оформлення.

- уточнити уявлення дітей про використання народної іграшки (в видах діяльності: мовній, ігровій, художній, музичній).

- виявити здатність дітей використовувати народні іграшки в творчій діяльності (вміння розповідати про іграшку, виготовляти та використовувати іграшку відповідно до її призначення).

В процесі констатуючого експерименту вивчалися:

1. Плани навчально-виховної роботи;

2. Продукти діяльності дітей;

3. Діяльність дітей на заняттях, в повсякденному житті.

Було встановлено такі рівні оцінки компетентності дітей: 1) низький рівень, 2) середній рівень, 3) високий рівень.

Відповідно до рівнів було визначено наступні показники:

Низький рівень

1 бал - фрагментарні знання про народні іграшки. Діти практично не звертають увагу на її естетичні якості, вагаються у поясненні власних суджень та оцінок. Спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно української народної іграшки. Не проявляється інтерес до виготовлення народних іграшок за зразком.

2 бали - знання часткові, епізодичні, безсистемні, відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з народними іграшками та захопленість даним видом мистецтва, спостерігаються утруднення у вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході ознайомлення з українськими народними іграшками. Діти, які відносяться до цього рівня малоініціативні, у них відсутні творчі прояви, вони уникають виконання завдань творчого характеру, прагнуть до копіювання, потребують значної допомоги педагога.

Середній рівень

3 бали - володіють неповним обсягом знань про українську народну іграшку, основні способи її створення. Виявляється неусвідомленість інтересів щодо української народної іграшки, майже немає потреби у її вивченні й виготовленні, наявна слабка здатність до обґрунтування настрою, думок, почуттів, що виникли у ході ознайомлення з різними видами українських народних іграшок.

4 бали - з помилками розрізняє різні види іграшок за класифікацією щодо регіону, орієнтується в характерних кольорах і елементах оздоблення окремих видів народної іграшки. Вміє аплікувати, малювати елементи оздоблення народної іграшки за зразком з допомогою дорослого. Може скласти розповідь про народну іграшку за запитаннями. Використовує в ігровій діяльності за призначенням. У дітей спостерігається прагнення до вираження власного ставлення до народної іграшки з відповідним обґрунтуванням.

Високий рівень

5 балів - розрізняє за класифікацією щодо регіону. Знає матеріали, з яких виготовляють іграшки, розрізняє характерні кольори і елементи оздоблення різних іграшок. Вміє ліпити з глини та відповідно оформлювати народні іграшки. Прагнуть до самоактуалізації у творчій роботі, намагаються отримати задоволення від виконання завдання творчого характеру, нерідко проявляють ініціативність. Відчувають певні труднощі при спробі порівнювати, узагальнювати та встановлювати зв'язки між елементами іграшок, шукати аналогії. Проявляється здатність до оцінки деяких вартостей української народної іграшки (саме як твору мистецтва).

6 балів - досить глибока поінформованість про українську народну іграшку, самостійність у ході засвоєння знань та їх застосування; спроможність робити висновки, аналізувати, порівнювати одержану інформацію; оперувати відповідною термінологією. Характерне самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності (відносно української народної іграшки), яскравість уяви та художнього бачення. Має потребу в ознайомленні з українським народним мистецтвом (народною іграшкою); відчутну зосередженість та захопленість процесом сприйняття художнього явища. Водночас спостерігається безпосередність переживань, активність у процесі обговорення вражень, отриманих від сприйняття художніх явищ, підвищений інтерес до занять з вивчення та самостійного виготовлення українських народних іграшок. Вони здатні самостійно оцінити естетичні якості твору мистецтва, висловити почуття, викликані тією чи іншою іграшкою.

Для вивчення рівня компетентності дітей розроблено анкету [Додаток 1]. Результати анкетування відображені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

№	П.І.Б. дитини	Кількість балів	Рівень знань
1	Бєляєв Ярослав	4	Середній
2	Бурдейная Лада	5	Високий
3	Єрьоменко Ігор	3	Середній
4	Захаренко Іван	2	Низький
5	Кустова Настя	4	Середній
6	Костецька Лєра	5	Високий
7	Луганський Костя	3	Середній
8	Островерх Микита	5	Високий
9	Пастух Кароліна	2	Низький
10	Позднікова Поліна	4	Середній
11	Риньєрі Ілля	4	Середній
12	Равоян Назар	3	Середній
13	Скляров Максим	1	Низький
14	Смолярчук Оксана	4	Середній
15	Циганенко Іра	2	Низький
16	Шелест Поліна	4	Середній
17	Чуйко Кирил	4	Середній

Слід відзначити, що найкращі знання дітей з історії народної іграшки та виду щодо матеріалу. Високі показники мають за виконання практичних дій в зображувальній та ігровій діяльності та дещо нижчі показники в мовленнєвій діяльності. Середні знання у дітей щодо оформлення народної іграшки. Низькі показники щодо змісту та виду народної іграшки за місцевістю.

В результаті проведення констатуючого експерименту можна зробити висновок, що низький рівень компетентності мають четверо дітей в групі - це 23,6% від загальної кількості дітей. Середній рівень компетентності мають десятеро дітей в групі - 58,8% від загальної кількості дітей. Високий рівень компетентності мають троє дітей в групі - це 17,6% від загальної кількості дітей. В графічному вигляді результати проведеного дослідження можна зобразити таким чином:

Таким чином, констатуючий експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі №5 «Дюймовочка» вихователі майже не планують виховної роботи щодо використання народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей не високий рівень знань (знають що народна іграшка, але не знають види, не вміють порівнювати два види іграшок за різними ознаками, відчувають труднощі у використанні народної іграшки в творчій діяльності: складання загадок та розповіді про народні іграшки, але в ігровій діяльності використовують за призначенням).

2.2 Реалізація розвивальної методики ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки

Мета формуючого експерименту: розвивати та поглиблювати знання дітей про українську народну іграшку.

Для ознайомлення дітей з українською народною іграшкою можна проводити заняття різного типу, серед яких:

1. Ознайомлення з творами народного мистецтва. Мета - ознайомлення з різновидом українського народного мистецтва - іграшкою, що спрямоване, передусім, на задоволення пізнавальних інтересів та формування у дітей уявлень про місце та значення цього виду мистецтва у житті людини і суспільства, його вплив на розвиток культури особистості.

2. Сприйняття та оцінки українських народних іграшок. Метою є формування в дітей навичок оцінки народних іграшок як творів мистецтва, цілісного емоційного відгуку про них; усвідомлення єдності змісту та форми твору, орієнтація на естетичну цінність цього різновиду українського народного мистецтва. Під час таких занять діти зможуть ознайомитися з українськими народними іграшками, взяти участь у бесіді-обговоренні, спрямованій на здійснення аналізу, оцінку та вираження у довільній формі власного ставлення до художньо-естетичної цінності іграшок.

3. Оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних українських народних іграшок. Мета - навчання дітей основних традиційних прийомів виготовлення іграшок з різних природних матеріалів та традиційних способів їх оздоблення.

4. Вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки. Мета - ознайомлення дітей з творчістю відомих народних майстрів, роботою майстрів-іграшківців; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок конкретними майстрами.

5. Створення самостійних художніх робіт. Головна мета цих занять - актуалізація набутих знань, умінь і навичок у процесі прилучення дітей до різних видів художньо-декоративної діяльності у галузі української народної іграшки та створення самостійних художніх робіт.

Цілісний процес ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки складався з трьох органічно пов'язаних між собою етапів (підготовчого, практично-діяльнісного та творчого).

Перший (підготовчий) етап передбачав ознайомлення дошкільників з надбаннями українського народного мистецтва; формування знань дітей про витоки іграшки, вірування та звичаї українського народу, пов'язані з народною іграшкою; стимулювання бажання займатися художньою творчістю, наслідуючи традиції народних майстрів України.

Основними формами роботи на цьому етапі були інтегровані заняття: "В гостях у майстрів-іграшківців" (урок-казка) та чотири заняття-мандрівки "Звідки іграшка до нас прийшла" ("Фольклорні витоки народної іграшки", "Значення іграшки у житті прадавніх людей", "Символічний зміст традиційних іграшкових образів").

Для вирішення поставлених завдань використовувалися різноманітні методи та прийоми: художні розповіді про прадавні витоки народної іграшки, вірування та звичаї нашого народу, що пов'язані з українською народною іграшкою, про символічний зміст іграшок; описи; демонстрування унаочнення (зображень виробів-оригіналів, фотографій, слайдів, ксерокопій, ілюстрацій у художніх альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); проведення дидактичних ігор "Запитай - дізнаєшся", "Закінчи розповідь про іграшку", "Загадай - відгадаємо"; моделювання ігрових ситуацій за допомогою казкових персонажів-іграшок Бабусі-Іграшкусі та Дідуся-Іграшкуся; організація спостереження за роботою "казкових майстрів" іграшки та виготовлення виробів під керівництвом майстрів-іграшківців; практична образотворча діяльність (тематичне малювання, створення ілюстрацій до легенд, розповідей, замальовки давніх іграшок, втілення творчого задуму в об'ємі).

Метою другого (практично-діяльнісного) етапу було створення умов цілеспрямованого формування уявлень дітей про етнічні особливості української народної іграшки; стимулювання їх зацікавленості мистецтвом створення українських народних іграшок, спонукання до вивчення традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок.

Реалізація цих завдань здійснювалася шляхом проведення циклу різних типів занять за темою "Українська народна іграшка" ("Декоративне оздоблення українських народних іграшок": "Художні традиції та творчі знахідки народних майстрів України" [заняття ознайомлення з творами народного мистецтва]; "Гарний вершник той із сиру", "Красені-птахи із Ічні", "А ми справжні музики" [заняття сприйняття та оцінки українських народних іграшок]; "Створюємо орнамент для "монетки", "Як прикрасити сопілку", "Прикрашаємо "яворівські візочки"", "Навчаємося у петриківських майстрів-іграшківців", "Іграшки-забавлянки з тіста", "Сирні іграшки", "Забавлянки із соломи, трави, очерету, кукурудзи, пшеничного колосся", "Народні ляльки з тканини", "Гарний одяг той у панни" [заняття оволодіння навичками та уміннями виготовлення традиційних народних іграшок]; "Майстри української народної іграшки": "Олександра Селюченко - відома майстриня української народної іграшки", "Ганна Руденко - майстриня українських народних вузлових ляльок", "Різьблені коні М. Зацеркляного" [заняття вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки]).

Другий етап передбачав поєднання методів і прийомів репродуктивного і пошукового характеру: художні розповіді про життя народних майстрів та їхні творчі здобутки; цілеспрямоване сприйняття українських народних іграшок, фотокарток, ілюстрацій, виробів народних майстрів безпосередньо в осередках народних промислів; спілкування з майстрами народної іграшки, відвідування їх творчих майстерень; вивчення творчості окремих майстрів української народної іграшки; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок; створення таблиць про основні елементи розпису; демонстрація вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдання на певному етапі, порівняння іграшок різних регіонів України.

Третій (творчий) етап у різних видах діяльності з вивчення мистецтва української народної іграшки передбачав зосередження уваги дітей на різних способах творчої діяльності, спонукання до вибору варіантів рішень під час виконання творчої роботи, забезпечення максимальної самостійності дітей у втіленні художнього задуму.

Третій етап складався з циклу занять створення самостійних художніх робіт "Продовжуємо традиції народних майстрів" ("Як Святий Миколай дітям подарунки роздавав", "Зустрічаймо Новий рік", "Десь весна красується", "До нас пташки летять", "Ми весну закликаємо", "Танок квітів", "Влітку у бабусі", "В гостях у майстрів-іграшківців", "Казка про народну іграшку") та проведення "Фестивалю мистецтв" і "Свята української народної іграшки".

На цьому етапі формуючого експерименту було використано такі методи і прийоми: самостійне виготовлення виробів за мотивами українських народних іграшок (подарунків, сувенірів, героїв лялькових вистав); складання казок, розповідей про персонажі українських народних іграшок; ілюстрування власних літературних творів; інсценізація з використанням самостійно створених іграшок за мотивами українських народних казок; написання текстів і сценаріїв для проведення екскурсій у шкільному музеї та на періодичних виставках творчих робіт; самостійна образотворчість; навчання традиційних прийомів виготовлення українських народних іграшок; проведення виставок дитячих робіт.

2.3 Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження

Мета контрольного експерименту: визначити рівень дитячих знань про народну іграшку після проведеної з ними роботи.

Зміни у рівнях дитячих знань про народну іграшку відображає таблиця 2.2.

Таблиця 2.2

Показники рівнів	Високий	Середній	Низький	Всього дітей
Кількість дітей на початку дослідження	3	10	4	17
Кількість дітей після проведеної роботи	5	11	1	17

Таблиця 2.3

№	П.І.Б. дитини	Кількість балів	Рівень знань
1	Бєляєв Ярослав	4	Середній
2	Бурдейная Лада	6	Високий
3	Єрьоменко Ігор	3	Середній
4	Захаренко Іван	4	Середній
5	Кустова Настя	5	Високий
6	Костецька Лєра	6	Високий
7	Луганський Костя	4	Середній
8	Островерх Микита	5	Високий
9	Пастух Кароліна	4	Середній
10	Позднікова Поліна	5	Високий
11	Риньєрі Ілля	4	Середній
12	Равоян Назар	3	Середній
13	Скляров Максим	2	Низький
14	Смолярчук Оксана	4	Середній
15	Циганенко Іра	4	Середній
16	Шелест Поліна	4	Середній
17	Чуйко Кирил	4	Середній

Результати дослідження дають можливість стверджувати, що багатофункціональність народної іграшки, доступність навчального матеріалу з її вивчення дітям дозволяють її застосовувати не лише на заняттях з образотворчого мистецтва та художньої праці, але й на уроках з інших предметів як ефективний засіб залучення дітей до вивчення культурних здобутків людства.

Аналіз результатів дослідження показав, що народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.

Використання народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

ВИСНОВОК

Якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.

Народна іграшка як витвір мистецтва, як явище культури і як засіб виховання дітей здавна цікавить вчених. Українській народній іграшці відведено важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, бо вона має велике значення у всебічному вихованні дітей дошкільного віку.

Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.

Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей.

Іграшка - це засіб виховання дитини, без неї патріотів не виростити. Не буде патріотів - не буде Держави.

Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

Проведений експеримент в дошкільному навчальному закладі № 5 «Дюймовочка» м. Дубна дає можливість зробити висновки про те, що у дітей не високий рівень знань про народну іграшку.

Для ознайомлення дітей з мистецтвом створення української народної іграшки була застосована розвивальної методики, реалізація якої відбувалася в три етапи.

Аналіз результатів дослідження показав, що народні іграшки є особливим типом художньої творчості, що вміщують у собі кілька видів народного мистецтва, є носієм історичних, загальнокультурних, художньо-декоративних, національних рис та особливостей, що дає змогу використовувати їх як дійовий засіб виховання та навчання дітей.

Використання народної іграшки у виховному процесі сприятиме формуванню творчо-активної особистості, яка буде продовжувачем народних традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В.В. Батькам про ігри й іграшки// Берегиня роду. - 2007. - №6. - С. 6-11.

2. Абраменкова В.В. Игра формирует душу ребенка// Мир психологии. - 2002. - №4. - С. 12-17.

3. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К.: Вища шк., 2003. - 206 с.

4. Васильєва Т. Українська традиційна іграшка та лялька// Дитячий садок. - 2002. - №11. - С. 3.

5. Ветлугина Н.А. Художественное творчество и ребенок. - М.: Наука, 1999. - 299 с.

6. Врублевський Ю. У що грають наші діти// Урядовий кур'єр. - 2004. - № 216. - С. 6-7.

7. Генна пам'ять народної іграшки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bereginya-rodu.org/statti/igrahka/php. - Загол. з екрана.

8. Даденков М.Ф. Історія педагогіки. - К.: Знання, 1999. - 324 с.

9. Джерелянський П. Людська душа потребує краси// Сільський вісник. - 2006. - № 7 (61). - С. 12.

10. Жуковская Р.И. Игра и ее педагогическое значение. - М.: Наука, 2005. - 254 с.

11. Зворыгина Е. В. Первые игры малышей. - М.: Педагогика, 1999. - 337 с.

12. Карпова С.Н. Игра и нравственное развитие дошкольников. - М.: Наука, 2001. - 267 с.

13. Козлова С.А. Дошкольная педагогика. - М.: Наука, 2002. - 354 с.

14. Косаковская Е.А. Игрушка в жизни ребенка. - М.: Наука, 2000. - 214 с.

15. Крутенко Н. Розповіді про кераміку. - К.: Либідь, 2002. - 226 с.

16. Лозован М. Генна пам'ять народної іграшки// Поштовий вісник. - 2008. - № 7. - С. 5-6.

17. Михайленко Н.Я. Как играть с ребенком. - М.: Наука, 2000. - 127 с.

18. Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи// ОМ. - 2001. - №3 - С. 27-30.

19. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К.: АртЕк, 1999. - 256 с.

20. Нечаева В.Г. Народознавство у дитячому садку. - К.: Знання, 2001. - 368 с.

21. Новоселова С.Л. Игра дошкольника. - М.: Наука, 1999. - 158 с.

22. Нойшюц К. Куклы - своими руками. - М.: Наука, 2001. - 109 с.

23. Огурцова С. Дитина у світі скульптури// Дитячий садок. - 2004. - №14. - С. 14-15.

24. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академвидав, 2006. - 456 с.

25. Тендрякова М. Время в зеркале детской игры// Педология. - 2000. - № 6. - С. 15-18.

26. Фіголь Д.І. Українська народна дитяча іграшка. - К.: Знання, 1999. - 229 с.

27. Флерина Е.А. Игра и игрушка. - М.: Наука, 1999. - 214 с.

28. Эльконинова Л.И. О предметности детской игры// Психология. - 2000. - № 2. - С. 8-15.

29. Янківська О.П. Значення народної іграшки в дитячому віці. - К.: Знання, 2005. - 129 с.

Додаток 1

1. Які іграшки відносяться до народної?

2. Як називаються іграшки?

3. Чим характеризується?

4. З чого виготовлена?

5. Які фарби використані?

6. Якого виду ця іграшка?

7. В якій місцевості виготовляють іграшки з сиру?

8. Зустрічаючи весну, з чого господині роблять іграшки для дітей?

9. Знайдіть спільне між Косівською і Опішнянською іграшками.

10. Знайдіть відмінне між Косівською і Опішнянською іграшками.

11. Відгадайте загадку:

Є деревце - не полінце

Шість дірочок має,

Весело співає. (сопілка).

12. Як можна використовувати сопілку у грі?

13. А ще для чого можна використовувати сопілку?

14. З чого зроблена сопілка?

15. На якому тлі нанесено забарвлення сопілки?

16. Які рослинні елементи використані в оздобленні сопілки?

17. Як ти будеш гратись зі свищиком?

18. Під час яких подій використовували свищики?

19. Кого відганяли звуками свищиків?

20. Розкажи про свою улюблену народну іграшку.

21. Придумай загадку про цю іграшку.

22. Як по-іншому називаються брязкальця?

23. З яких матеріалів майстри виготовляють народну іграшку?

24. Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Косівської іграшки.

25. Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Яворівської іграшки.

26. Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Київської іграшки.

27. Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Опішнянської іграшки.

28. Склади загадку про свою улюблену народну іграшку.

29. Зліпити народну іграшку з глини і прикрасити її характерним орнаментом.

30. Чому маленький іграшковий глиняний посуд називали "монетками"?

Додаток 2

Конспекти занять по ознайомленню з українською народною іграшкою для дітей старшого дошкільного віку

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

Програмовий зміст. Вчити самостійно прикрашати силует сарафана, розташовувати візерунок по всьому силуету або внизу по краю. Розвивати у дітей відчуття кольору. Виховувати уважність, самостійність.

Матеріал. Матрійка, викрійки сарафанчиків з кольорового паперу, фарби різних кольорів, пензлі.

Попередня робота. Розповідь про історію створення матрійки (звернути увагу на кольори та орнамент на сарафані матрійки), з якого вона регіону. Розгляд візерунків на одязі матрійки, альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. Звернути увагу дітей на красу одягу (візерунок на платтях у дівчаток, нарядні сарафани на матрійках), розглянути їх. На прохання вихователя діти знаходять в групі предмети, які прикрашені візерунком. Після цього вони малюють візерунки на сарафанчиках матрійок, розглядають, які вийшли візерунки, вибирають ті, які їм більше сподобалися, обгрунтовують свої відповіді.

Розпис птаха за мотивами петриківської іграшки

Програмовий зміст. Продовжувати знайомити з особливостями петриківської іграшки. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, відчуття кольору, уміти кінцем кисті наносити крапки, всім пензлем малювати кружечки, дуги, кільця, смужки. Виховувати повагу до національної культури.

Матеріал. Побілені фігурки птахів, петриківська іграшка, фарби, кисті, вирізані з білого паперу силуети фігурок птахів.

Попередня робота. Розгляд іграшок, ілюстрацій. Малювання поза заняттями.

Методика проведення заняття. Вихователь просить дітей знайти своїх птахів, питає, для чого їх пофарбували білою фарбою. Уточнює відповіді: "На білому фоні яскраві фарби виглядатимуть найсвятковіше". Потім діти розглядають узор на петриківській іграшці. На окремому листі проводять лінію, малюють круг, ставлять крапку. Вихователь показує прийоми малювання на мольберті. Тим, кому важко прикрашати узором форму, можна дати вирізаний з паперу силует птаха. Розфарбовувати об'ємну форму можуть діти, які краще володіють прийомами декоративного малювання.

„Чому матрійка сумна? ”

Програмовий зміст. Продовжувати вчити використовувати прийоми петриківського розпису для прикрашання спідниці матрійки (малювати кільця, кружечки, крапки). Формувати вміння передавати характерні риси персонажа. Розвивати пам'ять, увагу, мовлення. Виховувати у дітей позитивне відношення до образу, інтерес до народної іграшки.

Матеріал. Два зображення матрьошок з різним виразом облич, фарби, пензлі.

Попередня робота. Розгляд петриківських іграшок. Ігри з матрьошками.

Методика проведення заняття. Вихователь робить два зображення матрійки: у однієї спідниця яскрава з петриківським візерунком, у іншої візерунку немає; вираз обличчя у однієї веселий, у іншої сумний. У сумної матрійки наклеєна кишенька, в яку в кінці заняття треба вставити лист паперу з яскравим візерунком і кружечок з веселим виразом обличчя.

Діти розглядають два зображення, говорять, чому одна матрійка весела, а інша сумна. Пояснюють, що треба прикрасити їй сарафан. Вихователь пропонує зробити яскравий малюнок тканини, з якого можна зшити матрійці сарафан. Діти малюють петриківський візерунок на квадратному листі паперу. В кінці аналізують роботи дітей і вибирають, який візерунок краще підійде матрійці. Вихователь по черзі вставляє в кишеньку різні варіанти візерунків, замінює кружечок з веселим виразом обличчя.

Ознайомлення з витинанкою

Програмові завдання: Сформувати знання в дітей про те, що таке витинанка, про спосіб та матеріал виготовлення. Розвивати увагу, пам'ять, мислення. Виховувати повагу до українських традицій, до історії рідного краю.

Матеріал: витинанки різних кольорів, візерунків.

Попередня робота: розгляд інтер'єрів хат, відвідування краєзнавчого музею.

Хід заняття.

Вихователь: Діти, подивіться, як гарно в нашій світлиці. Може, знаєте, чому я сказала "світлиця"? Колись світлицею називали найгарнішу кімнату в хаті. Жінки-українки з давніх-давен любили чепурити свої хати. Було чисто і затишно скрізь. З тих часів дійшло до нас прислів'я: "У хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка". А хто ця квіточка? - Господиня, яка чимало праці докладає, щоб було у хаті затишно і гарно. Давайте запам'ятаємо це прислів'я і намагатимемося, щоб у нашій груповій кімнаті був завжди порядок.

Ми вже з вами розглядали інтер'єр хати на малюнках, бачили в краєзнавчому музеї давні речі вжитку. Пригадайте, що таке інтер'єр? (Внутрішнє оздоблення, тобто убрання, приміщення) Що було в хаті? Які давні речі, якими колись користувалися, ви знаєте? (Прядка, жорна, дерев'яні ночви) Чим була прикрашена хата? (Образи, рушники, квіти, вазони; розмальовані квітами ніч, грубка, скриня)

Сьогодні я вам розповім, чим ще в давні часи в нашому краю прикрашали хати. Це були витинанки. Так їх називали, бо вони витиналися, вирізалися із наперу. Витинанки використовували замість серветок у буфетах-сервантах, ними прикрашали образи під склом. Перед Новим роком і різдвяними святами між вікнами на стінах прибивали навхрест гілки ялини і прикрашали витинанками, ліхтариками, зірочками. Давайте розглянемо, якими витинанками прикрашена наша світлиця.

Діти розглядають витинанки й описують їх.

Чому ці витинанки різні?

Чому вони відрізняються одна від одної?

Вихователь показує, як робити витинанки (дві-три одного кольору, але з різним візерунком).

Від чого залежить візерунок на витинанках?

Якщо діти затрудняються відповісти, вихователь детально знайомить їх із процесом виготовлення витинанок.

Папір квадратної форми і певного розміру складають учетверо або ввосьмеро і ножицями вирізають рослинні-орнаменти: зірочки, квіти, листки, хмелики, вінок; різні геометричні форми чи контурні зображення птахів або людей. Колись усі вирізані витинанки наклеювалися на папір певної довжини і використовувалися як орнамент на стінах.

Размещено на Allbest.ru