Братські школи в Україні XVI-XVII ст

3) налагоджений тісний зв'язок з батьками чи родичами учнів. Між батьками і школою укладалася письмова угода, де обумовлювались обов'язки сторін з виховання і навчання дітей;

4) чітка організація навчання: заборонялись пропуски занять, запізнення, існувала налагоджена система чергових;

5) ґрунтовність освіти, яка не поступалася західноєвропейській.

Високий рівень освіти забезпечували вчителі, які згодом стали відомими не лише в Україні, а й за її межами. Це -- Іов Борецький, Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило Ставровецький Транквіліон, Мелетій Смотрицький, Памво Беринда, Єлисей Плетенецький, Тарасій Земка, Ісайя Трофимович-Козловський, Захарія Копистенський, Софроній Почаський та ін. Всі вони працювали якийсь час вчителями братських шкіл.

Традиційно високий рівень освіти усіх верств українського суспільства зазначав сирійський мандрівник Павло Алепський, який у 1652 р. їхав Україною до Москви: «Мало не всі українці та більша частина їхніх жінок і дочок уміють читати, добре знають порядок церковної служби; священики вчать сиріт, не дають їм вештатися без діла по вулицях. Черниці Вознесенського монастиря усі були не тільки письменні, а навіть високовчені й самі писали багато наукових та інших творів. Серед ченців є люди вчені, знавці права, або юристи, філософи і красномовці. У Лаврі є славетний печатний дім, що обслуговує весь край той. З його виходять церковні книжки, прегарно надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей і країн, наукові розсліди та інше».

Хоча братські школи давали підвищену освіту, вони були середніми навчальними закладами. [16]

Братчики вели боротьбу проти вищого католицького духівництва, організовували школи, будували госпіталі та православні церкви, відкривали друкарні, де видавалися українські книги і підручники, піклувалися життям братчиків тощо. В основу своєї діяльності вони поклали ідеологію просвітительства, а головним засобом своєї боротьби обрали школи. [8]

Список використаної літератури

1. Артемова Л.В. Історія педагогіки К.: Либідь, 2006. - 105 c.

2. АЮЗР. -- Ч. 1, т. 6. -- С. 593 -- 594, 687, 753.

3. Бабишин С. Школа та освіта Давньої Русі. - К.: Вища Школа, 1972. - 240с. - С.88-100.

4. Біднов В. Школа та освіта на Україні / В кн: Українська культура: лекції за ред. Дмитра Анатоновича - К., 1993. - 367с. - С.40-72.

5. Довідник з історії України від А до Я. - Генеза, 2000.

6. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури 16-17 ст.-К., 1966.

7. Ісаєвич Я.Д. Освітній рух в Україні 17 ст. // Київська старовина. -1995. -№ 1.

8. Історія педагогіки: курс лекцій Навчальний посібник / К., 2004.- 171 c.

9. Історія української культури. Під заг. ред. Івана Крип'якевича. - К.: АТ Обереги, 1993

10. Історія філософії на Україні. У 3 томах / За ред. В.І. Шинкарука. - Т.1: Філософія доби феодалізму. - К.: Наукова думка, 1987. - 400 с.

11. Кралюк П. Зазн. праця. -- C. 31 -- 38.

12. Левківський М. В. Історія педагогіки: Підручник. - Киів, Центр навчальної літератури, 2003. - 360с.

13. Марія Колесник, "Українські православні братства. Історія їх виникнення та діяльність". газета "Успенська вежа", Січень 1995 року.

14. Мединський Є. Братські школи України і Білорусі в 16-17 ст. - К., “Радянська школа”,1958. - 209с. - С.78-80.

15. Митюров Б. Розвиток педагогічної думки на Україні в 16-17 ст. - К., “РШ”, 1968. - 211с.- С.34-36.

16. Н. П. Волкова Педагогіка Посібник Київ Видавничий центр «Академія» 2001

Размещено на Allbest.ru