Документальні фільми з історії України мають ще більше недоліків, як технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.

Художні фільми

Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати його повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію (“Вогнем і мечем”, “Жанна д'Арк” та інші). Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де? Коли?” і т.д.)

Діафільми і слайди

В тих випадках, коли діафільм повністю і наглядно відображає програмний матеріал, він може бути основою уроку. Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв'язати з конкретним образотворчим рядом діафільму. На жаль, на сучасному етані нових учбових діафільмів не випускається, а ті, що є ( особливо матеріали 9-11 класів) вже застаріли як якісно, так і змістовно.

Аудіоматеріали

Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим. Так як я працюю в навчально-виховному комплексі з поглибленим вивченням англійської мови та школи мистецтв, то доцільно проводити інтегровані уроки - історії та історії мистецтв в спеціальному класі. Використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при вивченні тем з культури. Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Наприклад. музика Відродження, музика народів Сходу та ін. Аудіоматеріал не повинен заважати вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати учбовий процес.

Комп'ютерна мультимедія

Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми розробки й впровадження комп'ютерно-інформаційних, зокрема, мультимедійних технологій навчання.. Мультимедійні програми можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою проходить у діалогічній формі, сама комп'ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути найрізноманітнішими. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння учнями знань), як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо.

На початку ХХІ ст. з'явилась велика кількість навчальних компакт-дисків з історії (“Стародавня Греція”, “Стародавній Єгипет”, “Римська імперія у війнах”, “Світ у війнах” та інші), які доцільно використовувати на уроках. Якщо учні в певній мірі володіють комп'ютером, то вчителю доцільно проводити інтегровані уроки в комп'ютерному класі. Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція” учню надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань. Використовувати комп'ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів.

Робота з текстом

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії буде ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -- то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів - тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто необхідне. Наприклад, вивчаючи тему “Столітня війна” ( 7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки фільму “Жанна д'Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і відеоматеріалом, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять певні висновки. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно, тому що не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того, навчання без підручника має свої негативні сторони - фрагментарність знань, нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами кожної теми.

Використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому, що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий. Стисло його можна визначити так:

- урізноманітнення форм подання інформації;

урізноманітнення навчальних завдань;

забезпечення зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;

широке застосування ігрових прийомів;

активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта учбової діяльності;

посилення мотивації навчання.

Потрібно відмітити, що найбільш ефективне формування дослідницьких вмінь учнів на уроці, передбачає крім дотримання загальних вимог щодо використання аудіовізуальних засобів в процесі навчання, дотримання додаткових вимог:

по перше, уроки-пари з відповідної теми;

по-друге, використання і сполучення завдань трьох типів: репродуктивного, продуктивно-пізнавального і проблемного.

по-третє, врахування рівня підготовки школярів до сприйняття аудіо-відеоматеріалів при винесенні тих чи інших питань на обговорення.

Також важливо знайомити учнів з текстами хрестоматій чи підручника після закінчення роботи з аудіовізуальними засобами .

Побудована таким чином робота сприяє розвитку учнівських компетенцій, дозволяє сформувати в учнів наступні дослідницькі вміння і навички:

робота з аудіовізуальними засобами, як зі специфічним історичним джерелом;

спостереження і аналіз історичних подій;

формування гіпотези;

використання набутих знань на практиці і в галузі інших споріднених з історією предметів.

Висновок

Експериментальні дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів у процесі вивчення історії є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів учитель щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Історичний процес розкривається все повніше й глибше. У зв'язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам'ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Ефективним у плані засвоєння знань і розвитку логічного мислення учнів є структурно-схематичний метод викладання історії. Саме цей метод

покладено в основу розроблених стендів. Він передбачає зміщення акцентів

на максимальне використання інформаційно-методичного потенціалу

підручника, чітку структуризацію проблеми, причини та наслідки

історичних явищ, паралельність (синхронність) подій, вивчення особливих

та характерних рис, опрацювання історичних термінів, дат, визначних

історичних постатей. Одночасно, структурно-схематичний метод передбачає особисту навчально-пізнавальну діяльність учнів з урахуванням їхніх реальних потенційних можливостей, створює простір для творчого зростання.

Список використаної літератури

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. М., 1984, - С. 71.

2. Александров А. Й. Самостоятельная работа учащихся при изучении истории. М., 1964. - С.63.

3. Баєв Б.Ф. Психологія навчання. К., 1994. - С.59-61.

4. Батурина И.Б. Как я учу школьников логически связному изложению учебного материала // Преподавание истории и обществоведения в школе. - 2001. - №2. - С.62-65.

5. Берельковский И.В., Павлов И.С. История. Методика преподавания. - М., 2001.

6. Вагин А.А. Методика преподавания в средней школе. - М., 1968.

7. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М., 1972. - С.269.

8. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. М., 1969. - С.26-28.

9. Донской Г.М. Задание для самостоятельной работы по истории. М., 1983. - С.46.

10. Древс У., Фурманн Э. Организация урока. - М., 1984.

11. Короткова М.В., Студёнкин М.Т. Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях. - М., 1999.

12. Кучерук И.В. Образные задания на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. - 2001. - №7. - С.43-47.

13. Крутецький В.А. Формування і розвиток здібностей учнів. // Рад. школа. - 1972. - № 4.

14. Лернер І.Я. Розвиток мислення учнів в процесі навчання історії. М., 1982. - С. 23.

15. Майборода В.К. Самостійна робота з історії учнів 5-6-х кл. К., 1975. - С.30.

16. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. - К., 1976.

17. Пидкасистый П.Й. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М., 1980. - С.23.

18. Пометун Е.И. Познавательная самостоятельность в работе над понятиями. Преподавание истории в школе,. 1986. - № 2.

19. Фридман Л.М. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. М., 1989. - С.79,85.

Размещено на Allbest.ru