Система рольових ігор будується з урахуванням специфічних цілей на кожному етапі навчання. Для дітей молодшого віку основна мета гри полягає в оволодінні конкретними знаннями і правилами поведінки в природному середовищі.

Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище - дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні в дітей бажання творити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки в природі, а також у формуванні інших загальнолюдських рис характеру.

Крім того з учнями молодших класів проводяться уроки-екскурсії, походи, експедиції, що є не тільки заходами для відпочинку, а мають глибоку й серйозну навчально-виховну природоохоронну спрямованість, містять в собі також ряд завдань з екології, що сприяють розвитку творчих здібностей дітей.

Оволодіння екологічними знаннями - важливий ланцюг у процесі навчання і виховання дітей. В.О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки. Для дитини молодшого шкільного віку цей стимул відіграє винятково важливу роль. Результатом екологічного виховання мають стати розвинене емоційне сприйняття, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об'єктів природи.

Створена грою творча наукова атмосфера задовольняє вікові потреби дітей молодшого шкільного віку в пізнавальній активності і є одним із засобів формування в учнів екологічної культури.

Закріпленню набутих у гуртках знань сприятимуть різноманітні екологічні ігри по типу: «Що де росте?», «Хто де живе?», «Що станеться, коли…», «Замкнені звірята», «Підбери пару», «Країна Фантазія» тощо. Кожна з цих ігор -- своєрідне змагання двох команд, які мають проявити себе і в інтелектуальному, і в творчому амплуа. Присутні в них фантастичні проблеми, наприклад, «що буде, якщо у лісі не буде дерев?» або «як прожити рибі в лісі?» та ін. дозволяють застосовувати, навіть, елементи екологічного прогнозування.

Формуванню пізнавальних навичок, збагаченню духовного світу вихованців сприятиме проведення циклу тематичних ігор «Ми -- мандрівники», під час яких діти вчаться не тільки розуміти народні повір'я та традиції, пов'язані зі змінами в природі, але й бачити взаємозв'язки між природними умовами та якістю життя людей.

Оцінюючи позитивний вплив ігрової діяльності на формування особистості учня, переважна більшість вчителів наголошують насамперед на її навчальному значенні, і меншою мірою - на виховному впливі. Подібна ситуація, можливо, пояснюється тим, що у вітчизняній педагогіці шкільна дидактична гра розглядалась переважно з точки зору відповідності навчальній та розвиваючій меті. Рідше гра розглядалась як засіб виховання рис особистості. Зокрема, вчителі вважають, що ігри допомагають краще засвоїти матеріал, розвивають розумові здібності, знімають напруження та інформаційне перевантаження, викликають інтерес до предмету. Про те, що ігри сприяють спілкуванню дітей, створюють умови для прояву людських якостей, виробляють вміння працювати в колективі - тобто створюють умови для формування особистої культури, - згадують відповідно 21% та 25% учителів.

Екологічні ігри більшість вчителів теж прагнуть застосовувати, високо оцінюючи їх навчально-виховні можливості. Проте, як свідчить опитування, гру як засіб формування екологічної культури школярів, вчителі недооцінюють, надаючи перевагу позакласним лекціям, бесідам, участі в акціях тощо. А серед застосовуваних екологічних ігор найпоширенішими є інтелектуальні (кросворди, ребуси, загадки), спрямовані на збільшення обсягу знань, і, таким чином, на формування лише когнітивного компоненту екологічної культури школярів.

Своєрідність ефективного навчального середовища в ігровій діяльності спочатку викликає у вчителя відчуття протесту. Досвід свідчить, що наявність шуму під час проведення екологічної дидактичної гри - це зміна у звичному перебігу уроку, яка спочатку важко сприймається не лише вчителем, а й адміністрацією школи. Адже саме тиша на уроці традиційно розглядається як показник відмінної роботи вчителя та успішності навчально-виховного процесу. Проведення гри кардинально змінює цей стереотип: як правило довготривала вимушена відсутність шуму радше характеризує напруженість стосунків вчителя та учнів, ніж ефективність ігрового навчання. Гра - нестандартна форма екологічного виховання. Її прийняття вчителем потребує осмислення зміни власної ролі та викладацьких навчальних функцій під час проведення гри.

Проведення дидактичної гри чи запровадження ігрових завдань вимагає, насамперед, зміни у психології викладача. Значна частина вчителів дотримується стандартних стосунків "вчитель - учень" на уроці - тобто викладач навчає, а учні вчаться; або у будь-якому випадку учні навчаються під керівництвом і контролем вчителя. З часом викладач звикає до авторитарної ролі "головного актора", а учні - відповідно до ролі пасивних "слухачів, глядачів". Під час гри такі відносини неприпустимі, адже у такому випадку занадто жорстке керівництво з боку вчителя зводить нанівець можливості творчого самовираження учнів, які має надати гра.

У грі роль викладача часто зводиться до пояснення ігрового завдання, незначної допомоги в ході його вирішення та спостереження за учнями. Здебільшого вчитель має надати "перший поштовх", оскільки дидактична гра не може виникнути спонтанно. Це, як правило, здійснюється шляхом постановки певної проблеми, обговорення та вирішення якої зацікавлює учнів. Іноді (залежно від рівня спілкування та контакту з дітьми) вчитель може брати участь у деяких ігрових завданнях. Проте у будь-якому випадку він має пам'ятати, що дуже важливо - вчасно усунутися, ні в якому разі не тиснучи власним авторитетом Небажаним є також і недостатнє управління грою з боку вчителя. Результати опитування свідчать, що деякі викладачі застосовують ігрові завдання тоді, коли прагнуть відпочити на уроці чи зайняті якимись іншими шкільними справами. У такому випадку навчальна гра ніяк не контролюється з їхнього боку. Це теж помилкова позиція, (як і надмірний контроль за грою), оскільки відпускання навчальної гри на самоплив не дає змоги вчителю вчасно виправити помилки учнів та скоригувати їхні мотиви чи поведінку. В таких випадках учні поступово втрачають інтерес до гри. У будь-якому випадку викладач не відокремлюється від дидактичної гри, навіть якщо не бере у ній безпосередньої участі. У такому разі під час гри не виникає "прірви" між учнями та вчителем. Таким чином, дотримання „золотої середини" в управлінні екологічною дидактичною грою теж є проявом майстерності вчителя і обов'язковою умовою ефективності екологічної ігрової діяльності.

2.2 Приклади екологічних ігор з метою збереження біорізноманіття

Екологічна гра „Рослинний і тваринний світ в Океані”

Мета гри. Необхідність охорони океанічних вод від забруднення

Діалог риб - глибоководної Долопіхтіса і риби - Лоцмана, яка живе в поверхневих шарах води океану.

Глибоководна риба - вудильник Долопіхтіс вирішила побувати в інших місцях. “Хіба ж можна все життя прожити у пітьмі? Треба зробити подорож на поверхню і подивитись, як там живуть”. Піднімаючись, риба дивувалася змінам, які відбуваються з водою. Вона стала голубою, потім зеленуватою.

- Що за чарівний світ! - захоплено вигукнув Долопіхтіс і помітив перед собою рибку з чотирма поперечними смугами.

- Дозвольте представитись, - сказала вона, - я риба - Лоцман. Ви, мабуть, знизу? Я покажу Вам поверхневі шари води океану.

- Чи не могли б Ви пояснити, чому вода стала раптом голубою? - запитав Долопіхтіс.

- Голубою воду роблять промені Сонця, тільки пора чистої води вже давно минула. Дивіться, дивіться, ось ніби величезна хмара закрила Сонце! Ох, ці люди! Щорічно вони викидають в океан від 3 до 10 млн. тонн нафти. Швидше пливімо до берега, бо задихнемося! - Вони швиденько попливли до берега.

- Ой-ой” - закричав вудильник, - я в полоні якогось чудовища!

- А я плавець поранила консервною банкою! Ох, ці люди! Ви знаєте, біля берегів Бразилії десятки китів задихнулися в поліетиленовій плівці, кілька тонн якої люд скинули в океан. А в районі Гавайських островів вони викинули в нього 35 млн. порожніх пластмасових банок і 70 млн. скляних пляшок. Скоріше, скоріше, звідси! - закричала риба - Лоцман.

- Що з Вами, чому Ви стали різнокольоровою? - запитав Долопіхтіс.

- Ох, люди, вони отруюють нас, у мене вже луска починає зніматися. Вони скинули океан радіоактивні відходи! (Риба-Лоцман почала світитися). Скоріше пливіть вниз, там безпечніше! Вудильник ринувся вниз, він був майже вдома, коли помітив, що й він світиться.

- Ой, люди, за що ви вбили мене? - це було останнє, що подумав Долопіхтіс. (Вертикальне переміщення вод принесло радіоактивні відходи і на глибину).

Екологічна гра „Охорона надр земної поверхні”.

Мета гри: ознайомлення учнів із сучасним впливом людини на земну поверхню, розкриття можливостей розумного використання надр на користь людству.

Діючі особи: Господарка Мідної гори Данилко.

Данилко починає засипати на уроці, схилившись на книжку. Вчитель показує жестом, щоб всі мовчали, чим викликає здивування у дітей.

У цей час відчиняються двері кабінет і в зеленій сукні входить Господарка Мідної гори (Данилку сниться сон).

Вона повільно підходить до Данилка, простягає до нього руки, в яких тримає мінерали, і каже: “Данило - майстер, подивися, які багатства дарую я людям! Та в мене болить душа, коли я бачу величезні гори відвалів гірських порід, в яких поховані мої багатства. В усіх країнах відвали зайняли мільйони гектарів родючих земель. Уся земля вкрилася ніби ранами - котлованами, ярами, проваллями . Що ж це робиться, Данило-майстер? Серце болить дивитися на це, серце болить, Данило! .”

І вона повільно виходить з класу.

Данилко “прокидається”, скрикує.

- Що з тобою, Данилко? - запитує учитель.

- Де я? Що з мною? Ой, який страшний сон мені приснився, - і повертається до класу, - приснилася Господарка Мідної гори. Вона скаржилась на безгосподарність людей, на безвідповідальне ставлення до природи та й багатств.

- От і поговоримо про те, як слід ставитися до природних багатств, - каже учитель.

Екологічна гра „Органічний світ Австралії”

Мета гри. Необхідність захисту органічного світу Австралії від негативного впливу людини.

Діючі особи: представник ООН

Рослини: Евкаліпт, Трав'яне дерево

Тварини: ведмідь Коала, Качкодзьоб, Єхидн, Кенгуру, сумчастий гризун Вомбат.

Птахи: Лірохвіст, папуга Какаду, Великоніг.

Грунт, Вода, корінний житель - Абориген.

Коала звертається до Представника:

- Ми з Евкаліптом нерозлучні друзі. Я дуже люблю Евкаліпт, ніколи не покидаю його, вдячний йому за житло й харчування. Він так постачає мене ефірними маслами, що ніякий хижак не хоче мене з'їсти. Проте останнім часом мого друга занадто багато вирубують, а насаджують менше.

- Евкаліпт: Я служу всім людям, не тільки моєму другові маленькому Коала. Місцеве населення опалює житла моєю деревиною, до того ж вона застосовується і в будівництві, оскільки не піддається гниттю. З мого листя здобувають ефірні масла, які використовуються при лікуванні різних захворювань, а також у промисловості. Моє коріння допомагає осушувати болота, знищувати малярійні ділянки, тому я “випиваю” дуже багато води щорічно. Проте останнім часом нас з Коалою почали посилено знищувати. Мене вирубують, а Коалу вбивають або забирають як іграшку додому, він не може жити в неволі без мене і гине швидко. Дуже просимо тебе - захисти нас, Людино!

- Представник: - Обіцяю доповісти про вас.

- Качкодзьоб Єхидна дуетом:

- Ми - Качкодзьоб і Єхидна - всіх вас прапрапрапра . - бабусі й дідусі. І нас слід особливо поважати за наш вік т інші особливості. Берегти нас потрібно. Де ще знайдете Ви таких птахо-звірів? Ми відкладаємо яйця, як птахи, а годуємо інших малят молоком, як ссавці. Вимремо ми - і не буде на Землі таких древніх оригінальних тварин.

Великоніг: Шановні наші прапрапра . бабусі і дідус, вибачте, що й ми звертаємося до Представника. Людина і нас повинна поважати. Адже вона у нас взяла ідею інкубатора. Із усіх птахів ми найбільше турбуємося про інших дітей. То ж просимо хоча б у період догляду за потомством не турбувати, не знищувати нас.

Кенгуру: Ми теж цікаві тварини, шановний Представнику! Ми не тільки чемпіони із стрибків у висоту і довжину, а ще й дбайливі батьки. Наші дітки з'являються на світ такими малесенькими й немічними, що ми носимо їх завжди з собою у сумці, а люди і в цей час полюють на нас, знищують нас разом з дітьми. Допоможіть нам .

Представник: Дорогі друзі! Я багато почув про те, як вам важко жити, передам ваші прохання і буду захищати вас .

Ґрунт: Зачекайте, зачекайте! Ми теж хочемо, щоб нас вслухали - мене і Воду! Без нас нікому з Людей н обійтися, а вони не шанують нас. Колір у мене - червоний, і дуже красиве зелене листя, у всіх дерев кущів, що ростуть на мені. Це тому, що у нас багато заліза, цінного для рослин елемента. Скаржимося ми на фермерів, які безжалісно розорюють нас. А треба ж знати, що 20 см ґрунту утворюється природним шляхом за 2-7 тис. років. захистіть і нс від руйнування.

Вода: - Я вже починаю забувати ті часи, коли була прозорою й чистою. А, які то були часи! Життя в мені буяло, пишно квітло все навколо! Тепер люди забруднили мене всякими відходами, та щ й радіо - активними. Все гне навколо. Річки стали ще маловоднішими, зовсім збідніли на живі організми. Прекрасний світ коралових рифів гине від забруднення. Незабаром залишаться одні морські зірки та акули.

Потурбуйся про нас, Представнику! Ми всі хочемо жити у мирі злагоді, як було раніше в природі.

Висновки

Розв'язання проблем охорони природи і раціонального природокористування неможливе без формування високого рівня екологічної культури кожного члена сучасного суспільства, особливо молоді. Тому в умовах державного становлення України одним із пріоритетних завдань національної школи є прищеплення майбутнім господарям країни загальнолюдських цінностей у ставленні до природи, забезпечення їх науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, залучення до активної діяльності з охорони і поліпшення природного довкілля.

Враховуючи те, що шкільний вік -- це період активного інтелектуального і соціального розвитку особистості, а молоді властиві підвищена емоційна чутливість, допитливість і активно-дійове ставлення до дійсності, школа стає важливою ланкою в системі неперервної екологічної освіти.

Від того, наскільки глибоко усвідомлять учні потребу дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання при виборі рішень стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. Ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина незалежної України.

Таким чином, вміло використовуючи ігрові методи навчання на різних етапах уроку, можна сприяти стимулюванню пізнавального інтересу учнів. Новизна змісту матеріалу, який вивчається, різноманітність форм опитування, перевірка знань і пояснення нового матеріалу, емоційний тонус учнів, емоційність самого вчителя, взаємна підтримка вчителя і учнів, змагання і заохочення - наявність усіх цих факторів забезпечується правильним використанням ігрового матеріалу на уроці.

Список використаних джерел

1. Асламова Я, Векслярський Р., Комарський К., Пшеничний С. Проблеми та концептуальні ідеї екологічної освіти і виховання в Україні // Ойкумена. -- 1994. -- №1--2. -- С.87--91.

2. Афанасьев В.Г. Проблема целостности в философии и биологии. -- М.: Мьюль, 1964.--416 с.

3. Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім.М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. -- К.: НПУ, 2000. -- 4.1. -- 278 с.

4. Білоус С. Уроки екологічного виховання. // Рідна школа. - 1997 - № 6. - С. 70 - 72.

5. Бобылеве Л.Д. Игровая экология в школе. // Биология в школе. - 2002. - № 6. - С. 54 - 60.

6. Екологічне виховання учнів: Навчально-метод. посібник для вчителів - Ніжин, 2003.

7. Король О.В. Формування екологічної культури учнів V - VI класів у процесі вивчення інтегративного курсу «Навколишній світ» : Дис. канд. пед. наук. -- Суми, 1999. -- 165 с.

8. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.

9. Момот Л. Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. -- К., 1985. -- 63 с.

10. Прокопенко О., Демидова Т. Екологічне виховання у процесі вивчення біології. // Рідна школа. - 2005. - № 3. - С. 72 -75.

11. Прохоренко О.В. Позакласна робота з екологічного виховання. // Шкільний світ - 2001. - № 18. - С. 4.

12. Психологія. Підручник для педагогічних училищ / За ред. П.Р. Чамати. -- К.: Радянська школа, 1964. -- 290 с.

13. Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.

14. Соколов З.М., Захаров Е.И.,, Панферова И.В. Формирование эко-логического сознания - необходимое условие решения экологических проблем// Экология и промышленность России. - 1997. - №11. - С.41-44.

15. Шапавал П.В. Екологічне виховання молодших школярів у процесі вивчення природознавчих предметів: Автореф. канд. пед. наук. - К., 1999. - 19 с.

16. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.

17. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів // рідна школа. - 2001. - № 3. - С 13 - 15.