Методика підготовки і проведення семінарського заняття з дисципліни "Земельне проектування"

результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення отриманих студентами раніше нових знань; формування в студентів умінь і навичок самостійної роботи з першоджерелами; розвиток здібностей студентів, формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення студентів, самоорганізація та самоконтроль).

Висновок

Семінар - це живий, творчий процес і його не можна запрограмувати в усіх деталях, але викладачу слід добре продумати кожен етап заняття. За характером семінарські заняття поділяються на випереджальні, навчальні, узагальнюючі (підсумкові). Важливу роль у підвищенні ефективності семінарського заняття відіграють підготовка та технологія його проведення. Вчитель стежить за тим, щоб під час семінару була створена атмосфера доброзичливості та взаємної довіри, вільного обміну думками, співробітництва та співдружності. Доцільно поставити на занятті проблемне питання, викликати розгортання мікро дискусій, а завершити семінар підбиттям підсумків обговорюваної теми та оцінюванням знань студентів. Семінарські заняття різних типів сприяють розвитку мислення студентів. Саме тут формується і закріплюється вміння виступати в ролі оповідувачів і опонентів, доводити, заперечувати чи підтримувати, відстоювати власну точку зору. Ці висновок можна зробити після проведеної дослідницької експериментальної роботи. Всі інші завдання семінару - повторення і закріплення знань, контроль - повинні підпорядковуватися цій головній меті. Семінарське заняття сприяє інтенсивній самостійній роботі студентів, формує в них вміння працювати з додатковою літературою. Оцінювання є одним з процесів пізнання, в результаті якого виявляється і виражається у формі оцінки значення різних об'єктів і процесів навколишньої дійсності. Оцінювання учбових досягнень розглядається нами як системоутворюючий компонент управління якістю навчання, що полягає у встановленні ступеня відповідності норм якості між метою і результатом навчання. Семінарські заняття різних типів сприяють розвитку мислення студентів та сприяє інтенсивній самостійній роботі студентів, формує в них вміння працювати з додатковою літературою.. Семінарські заняття -- обговорення класним колективом підготовлених ст доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу (чи кількох розділів). Вчитель заздалегідь визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні удентамита додаткові питання, розподіляє завдання між студентами з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Результати самостійної роботи студентів подають у вигляді плану чи тез виступу, конспекту основних джерел, доповіді чи реферату. Обговорення відбувається у формі розгорнутої бесіди (переважно евристичної), повідомлення, коментованого читання першоджерел чи доповідей. На відміну від педагогічних технологій, заснованих на логіці науки "від знань до вмінь", сучасні педагогічні технології, зокрема і семінарські заняття, побудовані за принципом введення у навчально-виховний процес системи загальнолюдських цінностей, спрямування на розвиток професійних якостей та творчих здібностей особистості та способів діяльності, що забезпечують їх реалізацію. Результатами процесу формування знань, умінь та навичок у ході підготовки та проведення семінарського заняття ми вважаємо високий рівень оволодіння навчальним матеріалом. Розвиток творчого мислення, уміння самостійно працювати над навчальним матеріалом, презентувати матеріали дослідження тощо.

Список використаної літератури

1. Арутюнов Ю.С., Дера В.Г. Деловая игра "Мозговая атака": Методическое пособие. - М., 1990.

2. Баханов К. Технологія групової справи в навчанні історії в школі // Історія в школах України. - 2002. - № 1. - С.23-29.

3. Борзова Л.П. Дидактические игры // Преподавание истории в школе. - 2000. - № 1. - С.46-47.

4. Ларионов В.В., Писаренко С.Б. Видовое информационное поле в инновационной педагогике: состав, структура, свойства и применение в тестировании // Инновации в образовании. - 2005. - №1. - С.55-62.

5. Мухина С.А., Соловьев А.А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении. - Ростов-на-Дону, 2004.

6. Носенко Е.Л. До проблеми зміни освітньої парадигми // Педагогічний процес: теорія і практика. - К., 2002. - Вип.2. - С.77-80.

7. Савельев А. Инновационное высшее образование // Высшее образование в Росии. - 2001. - № 6. - С.43-45.

8. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе. - М., 2002.

9. Вачков И.В. Психология тренинговой работы. - М.: Эксмо, 2007. - 415 с.

10. Гиппиус С.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств.- СПб.: Речь, 2001. - 346 с.

11. Копытин А.И. Системная арт-терапия. - Спб.: Питер, 2001. - 224 с.

12. Образование. Инновация. Будущее. (Методологические и социокультурные проблемы). - Ростов-на-Дону: РО ИПК и ПРО, 2001 год.-176 стр.

13. Підготовка волонтерів до соціальної роботи. Навчально-методичний посібник/За ред. А.Й. Капської. - К.: Дерсоцслужба, 2005. - 152 с.