Формування професійної майстерності вчителя

Моделювання фрагментів виховних заходів допомагає створити такі умови, коли вибір засобу розв'язку досягається шляхом використання вчителем теоретичних знань, набутих у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Це формує потреби використовувати теорію при виборі оптимальних засобів і прийомів педагогічного впливу, орієнтовної основи професійної поведінки.

Важливого значення в системі підготовки майбутнього вчителя набуває ділова гра. Вона становить собою форму відтворення предметного і соціального змісту та моделювання стосунків, характерних для педагогічної роботи. В ході проведення гри розгортається особлива ігрова діяльність у вигляді імітаційної моделі, яка відтворює динаміку протікання учительської професії. Водночас формуються особистісні якості вчителя. Ігрова модель потрібна для забезпечення особистісного включення вчителя у процес навчання, спрямований на оволодіння предметним змістом професійної діяльності. Але предметний зміст завжди є змістом спільної праці спеціалістів, тому через ігрову модель засвоюється і соціальний зміст майбутньої роботи. Ділова навчальна гра є насамперед “інструментом” розвитку теоретичного і практичного мислення спеціаліста, здатного аналізувати складні умови педагогічної діяльності, ставити і розв'язувати нові для фахівців професійні задачі.

Щодо конкретних методів, то вивчаючи розділ “Загальні засади педагогіки” слід застосовувати слідуючі:

· теоретичні: категорійний аналіз понять “виховання”, “освіта”, “навчання”, “розвиток” шляхом співставлення, порівняння, аналізу, синтезу даних визначень названих понять, конструювання визначень; аналіз методів, структурування, систематизація.

· практичні: розв'язання педагогічних задач, пов'язаних із поняттєвим апаратом педагогіки, моделювання педагогічних поняттєвих ситуацій, проблемні питання, тестові завдання; індивідуальні завдання, моделювання ситуацій педагогічного експерименту, ділова гра, розв'язування педагогічних задач.

На сучасному етапі формування освіти до вчителя ставляться вимоги які характеризують наявність чи відсутність рівня сформованості його професійної майстерності:

· Особистісні якості вчителя (особистісно-етичні, індивідуально-психологічні, педагогічні);

· Знання (професійні та загальнонаукові, фізіологічні та психологічні, педагогічні та методичні.

Знання даних характеристик вимог до професійної сформованості вчителя забезпечують можливість розвитку саме цих якостей для забезпечення всестороннього формування професійної майстерності вчителя. Окрім якостей вчитель повинен формувати в собі вміння серед який виділяють пізнавальні, конструктивні, комунікативні, інформаційні, організаторські, в свою чергу розвиток даних умінь дозволяє ефективніше формувати професійний рівень майстерності вчителя. Вчитель за рівнем свого професійного розвитку має запалювати серця, тобто формувати в учнів прагнення до навчання, поштовх до діяльності у напрямку який буде забезпечувати його розвиток.

Висновок

Отже професійна майстерності вчителя визначається ступенем самореалізації в професії. Вона є своєрідним підсумком розвитку людини, досягненням нею повноти професійної якості. Педагогічна майстерність починається із зосередження зусиль зі створення людини на себе, свою індивідуальність, тому рух до майстерності завжди має професійно-виховальний характер.

Виховуючи себе, вчитель прагне досягти вершин в оволодінні основними вимогами, які висуває перед ним обрана професія і час:

- професійні знання з навчальної дисципліни;

- гуманність;

- соціальна активність;

- інтелігентність;

- здатність до спілкування, ведення діалогу;

- позитивна емоційна налаштованість;

- мовна культура;

- інноваційний стиль науково-педагогічного мислення;

- потреба у підвищенні знань, самоосвіті.

Професія вчителя завжди була однією із найпочесніших у нашій країні. Вона наповнена великим ідейним змістом, бо тісно пов'язана із розв'язанням головних завдань суспільства. Аналіз світових тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей вчителя. На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічатимуться вчителі у цьому тисячолітті, є:

- постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;

- самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань;

- ускладнення проблем виховання;

- безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- розв'язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, релігієзнавство, економіка, правознавство, кібернетика та ін;

- робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Усе це може здійснювати лише вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентноздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.

Реалізація логіки опанування навчальних дисциплін у свою чергу вимагає розробки діагностичного інструментарію, який будується на продуктивній взаємодії вчителя і учнів і спрямований на виявлення професійних досягнень і ускладнень наслідків у професійному становленні. Таким чином, крім природного включення у навчальну діяльність, необхідна участь учителів і в діагностичному процесі, у процесі самооцінювання, відстеження свого просування етапами професійної освітньої програми. При цьому вчитель не лише опановує й удосконалює діагностичні уміння в процесі проживання досвіду діагностики, але й аналізує свою діяльність, рефлексує нагромаджений професійний досвід.

Сукупність методів формування професійної майстерності вчителя, включає в себе: гуманізацію освіти як вияв можливостей самовиховання й самоосвіти, шляхи розвитку здібностей до педагогічної діяльності; діалогічність навчального матеріалу, що орієнтує вчителя на співставлення різних точок зору, позицій, концепцій; фундаменталізацію, що визначає концентрацію навчального матеріалу і створюваного досвіду, уособленого в педагогічних категоріях; додатковість, що характеризує взаємодію різних форм педагогічного знання.

Список літератури

1. Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Зб. наук. праць. - К., 1993.

2. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования.- К., 1997.

3. Барбина Е.С. Теоретико - методологические основы профессиональной подготовки будущих учителей. Научно-методическое пособие. - Херсон, 2001.

4. Біленко Л.В., Сисоєва С.О. Вивчаємо творчу діяльність педагога // Рідна школа.-1993.- №11-12. 

5. Бутенко В.Г. Способи самореалізації особистості // Особистість педагога : Розкриття можливостей. - К.,1995.

6. Бутенко В.Г.Формирование педагогического мастерства учителя. - К., 1991.

7. Волинець А.Г. Сучасні педагогічні новації і школа майбутнього // Рідна школа.-1994.- №8. 

8. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.).- К.,1994.

9. Загвязинский В.И.Педагогическое творчество учителя. - Москва, 1987.

Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн та інші. - К.: Вища школа, 1997.

10. Козловський І.М., Пайкуш М.А. формування професійної майстерності майбутнього вчителя як єдність інтегративного та диференційованого підходів в умовах ступеневої освіти. - Житомир, 2003.

11. Макаренко А.С.Сочинения в семи томах. - Москва, 1957.

12. Проблема особистості вчителя та його фахової підготовки: Зб. наук. праць / За ред. М.Б. Євтуха. - К., 1994.

13. Руденко Ю. Д. Національне виховання: відродження і перспективи // Педагогіка і психологія.-1994.-№1.

14. Сухомлинський В.О. Вибр. твори в 5 т.- К., 1976-1977.

15. Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи. Бесіда 1. Основні проблеми творчої праці вчителя .// Вибр. твори в 5 т.- К.,1976. - Т.4.

17. Сисоєва С.О. Педагогічні технології у сучасному освітньому просторі // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2000. Харків, 2002.