Використання комп'ютера як засобу навчання на уроках з курсу "Історія України"

1. Учням оголошується тема, яка буде розглядатись на уроці, але підкреслюється, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів працює за комп'ютером над завданням, а з рештою учнів працює вчитель, причому форми роботи можуть бути різні (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант, перфокарти та ін)

2. Далі вчитель переходить до наступного етапу уроку - пояснення нового матеріалу. Сильні учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює вчитель.

3. Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку - закріплення вивченого. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель. Учні, що працюють за комп'ютером, можуть виконувати завдання які складені за новим, щойно вивченим матеріалом. Отже, якщо в них виникнуть проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці.

В кінці уроку, вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.

Для більш ефективного проведення комбінованого уроку в комп'ютерному класі П. А. Гевал рекомендує поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером.

· Перша - на етапі перевірки знань, у цю групу можуть входити учні з будь - якими розумовими здібностями, як сильними так і слабими - у залежності від характеру завдання;

· Друга - на етапі вивчення нового матеріалу, у цю групу можуть входить, як правило, учні з високим розумовими здібностями, або зі середніми, якщо рівень складності матеріалу високий;

· Третій - на етапі перевірки знань, куди як і в першу групу, можуть входити учні з різними здібностями.

Урок узагальнення й систематизації знань може мати такий вигляд:

1. Постановка мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів - 3 хв.

2. Відтворення й корекція опорних знань - 6 хв.

3. Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ - 6 хв.

4. Узагальнення й систематизація понять, засвоєння знань і їх застосування для пояснення нових фактів, виконання практичних завдань - 20 хв.

П.А.Гевал пропонує клас поділити на групи.

1) Перша група працює на комп'ютерах 5-7 хв.

2) Друга група дітей самостійно працює 5-7 хв.(наприклад учні можуть виконана ти завдання творчого характеру на розвиток логічного мислення).Після виконання поставлених завдань учні міняються місцями.

3) Третя група учнів працює з учителем, виконує завдання творчого характеру.

Перша група після виконання завдань на комп'ютерах може працювати з учителем, або одержати індивідуальне завдання.

5. Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань - 5 хв.

Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповідь.

6.Підведення підсумку уроку - 5 хв.

Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки. Крім цього, дає домашнє завдання і пояснює його. Досить схожу методику використання комп'ютера на уроці історії пропонують А.Фоменко і О.Пометун.

На думку А.В.Чернова взагалі, системне використання комп'ютера на уроці приводить до цілого ряду важливих наслідків:

- різко підвищується рівень використання наочності на уроці;

- підвищується ефективність праці на уроці і учня і вчителя;

- встановлюються між предметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки;

- виявляється можливість організації проектної діяльності учнів по створенню учбових програм під керівництвом інформатики та історії;

- вчитель який створює або використовує інформаційні технології, змушений звертати увагу на логіку подачі учбового матеріалу, що позитивно проявляється на підвищені рівня знань учнів;

- змінюється на краще відносини вчителя з учнями, далекими від історії, особливо з тими хто цікавиться комп'ютерами: ці учні починають бачити в учителі „споріднену душу”;

- змінюється, особливо у учнів середньої ланки, відношення до комп'ютера як до дорогої цікавої іграшки. Учні починають сприймають його як інструмент для роботи в будь якої галузі людської діяльності.

Отже, з розглянутих методик використання комп'ютера на уроці історії, можна побачити, що вони ще не зовсім ідеальні і потребують постійного вдосконалення. Вивчаючи цю тему, автор кваліфікаційної роботи вважає, що тільки при застосування сукупних рис вищезгаданих методик, можна створити найбільш вдалий підхід до сучасного навчального процесу.

2.3 Педагогічні умови ефективного використання комп'ютера

у навчальному процесі

Серед безлічі проблем застосування комп'ютера (як уособлення нових інформаційних технологій) слід особливо виділити одну - проблему впливу комп'ютера на здоров'я людини. Її значущість і актуальність визначаються стрімкістю і глибиною проникнення комп'ютера у всі сфери життя і діяльності сучасного суспільства. Найбільший вплив з боку комп'ютера відчувають діти, формування особистості яких відбувається в умовах настання нової інформаційної ери.

Охорона здоров'я користувача комп'ютера - проблема багатогранна, яка може бути вирішена на основі збалансованого комплексного підходу, що враховує цілий ряд чинників: педагогічних, медичних, правових, технічних, організаційних. Педагогічні задачі в області здорової роботи з комп'ютером сьогодні вийшли вже далеко за рамки забезпечення правил техніки безпеки в навчальному класі. Школа повинна готувати учнів до свідомої, самостійної і активної організації своєї роботи і дозвілля в просторі екранної культури і комп'ютерних технологій. Причому не тільки в можливій майбутній професійній діяльності, але вже й сьогодні.

Увага при висвітленні проблеми здорової роботи з комп'ютером повинна бути перенесена в педагогічній діяльності з технічних характеристик комп'ютерної техніки (важливість яких ніхто не ставить під сумнів) на біологічні і соціальні особливості користувача. Проблема охорони здоров'я на заняттях з використанням комп'ютера - це не вивчення реакції пасивних організмів, що піддаються дії електростатичного поля, електромагнітних, рентгенівських і інших випромінювань з боку працюючого активного комп'ютера. Це питання формування в учнів адекватного сприйняття нових, особливих умов своєї діяльності в комп'ютерному класі.

Визнаючи численні переваги комп'ютера для розвитку, навчання, творчості особистості всі сходяться в тому, що він наносить невиправну шкоду.

Найважливіший для практичного педагога наслідок системного розуміння здоров'я полягає у тому, що завдяки йому вдається зняти безумовно негативне сприйняття комп'ютера ( як загрози здоров'ю), яке так заважає об'єктивному і обгрунтованому розгляду відповідних питань з учнями. У вчителя з'являється можливість і потреба вийти за вузькі рамки нормативів техніки безпеки, оцінити комп'ютер як явище культури, спробувати разом з учнями визначити своє цілісне відношення до нього і вже на цій основі будувати взаємодію з ним.

Розуміння здоров'я як динамічної, адаптивної, пристосувальницької до змінних умов системи дозволяє побачити неспроможність тези про те, що проблеми захисту здоров'я учнів в комп'ютерному класі обумовлені недосконалістю його технічного оснащення і шляхи їх вирішення лежать в області впровадження ультрасучасних ергономічних робочих місць.

Здоров'я - це, крім всього іншого, здатність пристосовуватися до змінних умов діяльності. Якщо при роботі з комп'ютером виникають болі, затікають ноги, відбувається перенапруження м'язів шиї і плечового поясу, то початковою причиною цього є не машина. Вона просто дозволяє через загострення виявитися хворобі, реальна причина якої полягає в неправильному використанні людиною компенсаторних можливостей свого організму.

Щоб поява і активне застосування комп'ютерних технологій не стала додатковим чинником погіршення здоров'я для цього необхідно, щоб робоче місце відповідало гігієнічним вимогам безпеки [56,145].

У приміщеннях, де використовуються комп'ютери, формуються специфічні умови навколишнього середовища - мікроклімату. Для підтримки нормальної температури і відносної вогкості в приміщенні необхідне регулярне провітрювання, а так само наявність систем іонізації і кондиціонування повітря. Так само важлива правильна організація освітлення. Фахівці рекомендують застосовувати переважно люмінесцентні лампи. Їх розташовують у вигляді суцільних або переривистих ліній, розташованих збоку від робочих місць, паралель лінії моніторів. При периметральному розташуванні комп'ютерів світильники розташовують локалізовано над робочим місцем ближче до переднього краю, зверненого до користувача.

Особливу увагу слід приділяти організації групових робочих місць, оскільки в цьому випадку користувач схильний до випромінювання не тільки свого комп'ютера, але і тих, які розташовані поряд з ним. Кожне робоче місце створює магнітне поле, радіус якого може бути 1,5 м і більше, причому випромінювання виходить не тільки від екрану, але і від задніх бічних стінок монітора. Фахівці радять розміщувати робочі місця з комп'ютерами так, щоб відстань між бічними стінками дисплея сусідніх моніторів була не менше 1,2 м, а відстань між передньою поверхнею монітора у напрямку тилу користувача від електромагнітних випромінювань сусідніх комп'ютерів.

Рекомендації при роботі за комп'ютером

Висота столу повинна регулюватися від 680 до 800 мм, якщо це неможливо, стіл повинен бути заввишки 725 мм і мати підставку для ніг. Крісло користувача обов'язково повинне бути підйомно -поворотним і регульованим по висоті і кутам нахилу сидіння і спинки, а також по відстані спинки від переднього краю сидіння. Робоче місце повинне бути оснащене пюпітром для документів, розташованих поблизу екрану.Відстань від очей користувача до екрану монітора повинна бути не менше 50 см, оптимально - 60 - 70 см. Відстань від екрану монітора до задньої стінки монітора сусіднього ряду повинна бути не менше 2 м, а відстань між бічними стінками - не менше 1,2 м.

Лікарі б'ють тривогу: захоплення дітей комп'ютерами погіршує їх зір: кількість короткозорих дітей від 1 - го до 9 - го класу збільшується більш ніж в 10 разів, а до кінця навчання, в 11 - му, класі короткозорістю страждає вже кожен четвертий Також медики вже давно заборонили застосовувати в школах застарілу комп'ютерну техніку, що не забезпечує необхідну чіткість, контрастність і стабільність зображення, тобто всього того, що створює оптимальні умови для зорової роботи.

У 1996 році були затверджені “Гігієнічні вимоги до відео дисплейних терміналів, персональних електронно - обчислювальних машин і організації роботи”, де визначено, що тривалість безперервної роботи дорослого користувача персональної електронно - обчислювальної машини (ПЄОМ) не повинна перевищувати 2 г., дитини - від 10до 20 хв. Залежно від віку: для 5 - 6років - 10 хв., молодших школярів - 15, для 5 - 7 - х класів - 20, для 8 - 9 - х класів - 25 хв. Для старшокласників рекомендується працювати 30 хв. на першому уроці і 20 - на другому. Мінімальна перерва визначена в 15 хв. Для 10 - 11 класів, що вчаться, повинні бути не більш 2 уроки в тиждень, а для решти класів, що вчаться, - не більш 1 уроку в тиждень з використанням комп'ютера.

Таблиця 2.3.1

Допустимий час роботи дітей за комп'ютером

Дошкільники, вік (років)	Максимальний допустимий час роботи, хв.
5	7
6	10
Школярі, клас	Максимальний допустимий безперервний час роботи, хв.
1	10
2-5	15
6-8	20
8-9	25
10-11	30

При роботі учнів за комп'ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж зазвичай. Вуха повинні розташовуватися точно в площині плечей. Плечі повинні розташовуватися точно над стегнами. Голову потрібно тримати рівно по відношенню до обох плечей, голова не повинна нахилятися до одного плеча. При погляді вниз, голова повинна знаходитися точно над шиєю, а не нахилятися вперед.

Розуміння психологічного і соціального благополуччя людини як найважливіших складових його здоров'я дозволяє побачити принципову недостатність технологічних і організаційно - правових заходів для його забезпечення. З їх допомогою можна легко забезпечити дотримання ряду ергономічних правил і належного режиму роботи з комп'ютером в навчальний час. Але ж педагогічна система існує не для себе самої, а для життя.. Сама інформатизація освіти викликана вимогами буття, і такий аспект її, як валеологічна культура, покликаний обслуговувати не тільки і не стільки шкільний освітній процес, скільки використання сучасних комп'ютерних систем у всіх інших сферах діяльності учня. Небагато буде для нього користі від правильної постави за комп'ютером на уроці, якщо він, повернувшись додому, шість годин підряд гойдатиметься в кріслі перед екраном.

Справжнє вирішення проблеми, таким чином, знаходиться не в області дисципліни і контролю, і навіть не визначається відповідними знаннями і вміннями учнів, а лежить у сфері їх ціннісних орієнтацій, на основі яких і формується розуміння валеологічних принципів, а також самодисципліна в їх виконанні. У цьому переконує і задача захисту психіки дитини від негативного інформаційного впливу, яка стає все більш актуальною. Численні дослідження свідчать, що від комп'ютера відходить реальна небезпека для свідомості особистості, що формується.

Не є секретом, що робота з комп'ютером, Інтернет досить швидко набудуть для дітей характеру замінюючи - компенсаторної поведінки. З часом виникають ознаки залежності, що виявляються психологічним дискомфортом поза спілкуванням з комп'ютером і відновленням стану комфорту за наявності (або частіше в передчутті початку) роботи з ним.

Велику небезпеку для необтяженої традиціями, несталої дитячої психіки становить загальнодоступність в Інтернеті матеріалів особливого характеру (фашистських, порнографічних), які не можуть бути адекватно сприйняті через вікові особливості учнів.

Стрімке залучення дітей до комп'ютерних технологій виявляє і абсолютно нові проблеми.

Випробування інформаційним достатком, можливо, швидко стане одним з найвідповідальніших іспитів в історії людства. Інформація доступна і достатньо (надмірна!), вона привабливо оформлена і чекає свого споживача.

Важливою педагогічною задачею є підготовка учня до того, що не вся інформація, не все знання є благо, і виховання в ньому імунітету проти інформаційної агресії і інформаційного утриманства.

Інтерес, що зростає, до використання комп'ютерних систем не повинен зменшувати увагу педагога до особистості учня, навпаки, саме комп'ютеризація освіти звільняє вчителя від рутинної роботи по трансляції навчального матеріалу, дозволяючи йому все більше орієнтуватися на формування у дитини фундаментальних основ в області духовного життя особистості.

Висновки до розділу II

Отже, виявлення основних напрямків використання комп'ютера як засобу навчання залежить від цілого комплексу не тільки педагогічних, але й соціально - економічних, технічних і технологічних питань, пов'язаних з автоматизацією різних сфер людської діяльності.

Ми дійшли висновку, що ведення комп'ютера в навчальний процес, безсумнівно інтенсифікує процес реалізації поставлених цілей і задач, а також використання його призводить до розвитку опосередкованого педагогічного впливу , де виділяється новий блок - засоби навчання, що замінюють педагога на ряді етапів навчального процесу при цьому головна і визначальна роль все ж таки педагога, а комп'ютер може і повинен стати інструментом, що дозволить поглибити та закріпити експериментальні вміння учнів

На нашу думку , комп'ютер на уроці історії може і повинен стати ефективним засобом навчання.

На сьогоднішній день систематичне використання комп'ютера на уроці історії призводить до цілого ряду важливих наслідків:

· різко підвищується рівень використання наочності на уроці;

· підвищується продуктивність праці вчителя і учні на уроці;

· застосування інформаційних технологій під час вивчення історії в школі значно підвищує інформаційність процесу викладання;

використання комп'ютера в навчальний та позакласні діяльності є одним з ефективних засобів підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих можливостей учнів і створенню сприятливого емоційно - психологічного стану, тощо.

Розділ III. Дослідно - експериментальна робота по використанню комп'ютера на уроці історії України

3.1 Стан проблеми в шкільний практиці

Система освіти і науки є об'єктами процесу інформатизації суспільства. Інформатизація освіти в силу специфіки самого процесу передавання знань вимагає ретельного відпрацьовування технологій і можливості їх широкого тиражування. Ці положення зараз уже не викликають палких суперечок і практично всі країни підтримують комп'ютерну технологію навчання.

Мета освітніх інформаційних технологій сьогодні - реалізувати такі завдання: підтримка і розвиток системності мислення школярів, підтримка всіх видів пізнавальної діяльності людини в здобуванні знань ; розвитку і закріпленні навичок і умінь; реалізація принципу індивідуальності навчального процесу при збереженні його цілісності [60,41].

В практичній частині кваліфікаційної роботи, ми намагаємося підвищити рівень історичних знань учнів, за допомогою використання комп'ютера на уроці історії.

Основна мета цього розділу кваліфікаційної роботи - продемонструвати на практиці переваги розробленої методики використання комп'ютера та самої комп'ютерної програми на уроці історії під час вивчення теми: „Запорізька Січ - козацька республіка”.

З метою з'ясування первинного рівня сформованості історичних знань був проведений педагогічний експеримент в якому взяли участь учні 8 - А класу (контрольний клас) та учні 8- -Б класу (експериментальний клас) Жовтневого ліцею м. Кривого Рогу. Треба зазначити, що ліцей добре забезпечений комп'ютерною технікою і учні вміють з нею поводитися.

Учням було запропонована дати відповіді на запитання зрізової контрольної роботи з теми : „ Люблінська унія та її вплив на долю України”. На виконання завдання був виділений один урок (45 хв). Контрольна робота має один варіант і складається з чотирьох (блоків) рівнів.

Завдання першого блоку містять переважно тести, які оцінюються по балу за кожен. Змістом другого блоку є складніші за формою і вимогами до вмінь учнів тести, запитання, завдання. Вони допомагають з'ясувати як учень засвоїв хронологію та оцінюється по одному балу за правильну відповідь. Завдання третього блоку вимагають від учнів аналізувати матеріал теми, та самостійно викладати його (2 бали за правильну відповідь). Завдання четвертого блоку дозволяють творчо підійти до вирішення цих питань ( 3 бали за правильну відповідь, при цьому вчитель може знизити даний бал за неточну відповідь). Максимальна оцінка складає 12 балів.

Наведемо перелік запитань запропонованих для контрольної роботи на задану тему:

I рівень

1. Назвіть поняття, що відповідає наведеному визначенню:

Національно - релігійні громадські об'єднання міщан при православних церквах - ...

2. В якому році розпочався Люблінський сейм?

А) 1569р.; Б) 1450р.; В) 1570р.

3. Яка нова держава утворилася внаслідок Люблінської унії?

А) Запорізька Січ; Б) Польща; В) Річ Посполита.

II рівень

4. Охарактеризуйте діяльність братства на території України.

5. Якими були передумови підписання Люблінської унії?,

III рівень

6. Коли відбувався Берестейській собор і янкі рішення на ньому були прийнято?

7. Охарактеризуйте наслідки Люблінської унії.

IV рівень

8. Яке історичне значення має Люблінська унія для українського народу?

Після закінчення зрізової контрольної роботи ми оцінюємо учнівські відповіді за такими рівнями:

1)низький рівень (від1 до 5 балів)

2) середній рівень ( від 6 до 8 балів)

3) високий рівень ( від 9 до 12балів)

Статистичні результати первинного рівня сформованості історичних знань учнів з теми: „Люблінська унія та її вплив на долю України” представлені в таблиці 3.1.1.” Первинний рівень сформованості історичних знань учнів”

Таблиця 3.1.1

Первинний рівень сформованості історичних знань учнів

Рівні сформованості історичних знань	Експериментальний клас	Контрольний клас
	Кількість учнів	%	Кількість учнів	%
Низький рівень	8	27,67	14	46,66
Середній рівень	11	37,93	8	26,66
Високий рівень	10	34,50	8	26,66
Всього	29	100	30	100

Всього в експерименті брали участь 59 учнів. З них повністю з завданням вправилося 10 учнів(34,05%). Середнього рівня знань досягли 11 учнів (37,9%). Низький рівень сформованості історичних знань мають 8 учнів (27,6%).

Якщо аналізувати контрольний клас, то повністю із завданням справилися 8 учнів, що складає 26,66% від загальної кількості, середній рівень сформованості історичних знань мають 8 учнів (26,66%), а низький рівень - 14 учнів (46,7%).

Серед недоліків, які найчастіше зустрічаються в учнівських роботах, можна виокремити наступні:

- учні не встигають опрацювати матеріал на уроці;

- учні майже не використовують додаткову літературу, а це свідчить про низький інтерес до історії;

- погана орієнтація по карті;

- учні погано орієнтуються в хронологічних датах подій;

- труднощі при вирішенні творчого завдання, тощо.

Отже, для того щоб подолати ці недоліки, ми застосували методику використання комп'ютера на уроках історії, яка спрямовує діяльність учнів на:

- упорядковане здобуття знань, вмінь, навичок;

- творче осмислення навчального матеріалу;

- пошукову діяльність;

- вміння користуватися картами, таблицями;

- вміння створювати схеми та таблиці самостійно;

- вміння оперувати фактами в разі потреби.

3.2 Використання комп'ютера на уроці історії під час вивчення теми: „Запорізька січ - козацька держава”

На другому етапі нашого педагогічного експерименту, з метою підвищення рівня сформованості історичних знань учнів, в експериментальному класі було запропоновано методику використання комп'ютера на уроці історії та авторську комп'ютерну програму.

Комп'ютер стає ефективним технічним засобом навчання, який допомагає зробити процес навчання різнобарвним. Кожне заняття з використанням інформаційних технологій викликає емоційний підйом, навіть слабо встигаючі учні включаються в роботу, а відсутність нових знань з теми викликає у них потребу самостійно вивчати матеріал. З іншого боку цей матеріал дуже привабливий і для вчителя, допомагаючи йому краще оцінити здібності та знання учня [11, 17]. Розглядаючи дану тему вчені приходять до висновків, що найбільш вдалим є застосування комп'ютера на протязі всього уроку історії (під час перевірки домашнього завдання, під час подачі нового матеріалу, при закріпленні знань учнів).

Представлена методика повинна використовуватися на протязі всього навчального процесу, як на уроках, так і в позаурочний час. Наводимо перелік тем факультативів і кількість розрахованих на них годин:

1. Виникнення Українського козацтва та Запорізької Січі 1година.

2. Запорізька Січ - козацька республіка 1година.

3. Козацько - селянські повстання XVI ст.. 1година.

4. Українське козацтво у першій чверті XVI ст. Гетьман

П.Конашевич - Сагайдачний. 1година.

5. Національно - визвольні повстання українського народу

20 - 30рр. XVII ст. 1година.

Наводимо приклад одного конспекту уроку по історії України з використанням комп'ютера.

Урок

Курс : „ Історія України”

Розділ I. Українські землі під владою Речі Посполитої (1569 - 1647 рр.).

Наростання національно - визвольної боротьби українського народу.

Тема уроку : Запорізька Січ - козацька республіка

Тип уроку : комбінований

Мета уроку:

навчальна: сформувати історичні знання учнів про особливості створення Запорізької Січі, по військове мистецтво козаків, про їх символіку тощо.

розвиваюча: розвити вміння працювати на комп'ютері, знаходити потрібний матеріал, працювати з картами, таблицями, схемами.

виховуючи: виховувати повагу до нашого минулого.

Основні поняття: Дике Поле, Запорізька Січ, кіш , республіка, отаман, гетьман, булава, бунчук, корогви, литаври.

Обладнання: комп'ютер, компакт - диск.

Література: Власов В. Історія України: 8 клас/ За ред. Ю.А.Мисика : Навч. Посібник. - К.:А.С.К., 2000. - 288 с.: іл..

Структура уроку

I. Організаційний момент 2хв.

II. Перевірка домашнього завдання за допомогою комп'ютера 7хв.

III. Вивчення нового матеріалу за допомогою комп'ютера 26хв.

1. Поява перших Січей. Д. Вишневецький

2. Утворення козацької республіки - Запорізька Січ

3. Військово - політична організація Січі

4. Козацька символіка

IV. Закріплення нових знань учнів з використанням комп'ютера. 6хв.

V. Підсумки уроку 2хв.

VI. Домашнє завдання 2хв.

Хід уроку

1)Організаційний момент.

Повідомлення вчителем теми та мети уроку. Запуск комп'ютерної навчальної програми з даної теми. Ознайомлення учнів з методикою використання комп'ютерної програми, яка містить карти, таблиці, схеми, текстовий матеріал і тести для закріплення знань учнів.

2) Перевірка домашнього завдання за допомогою комп'ютера

Вчитель опитує учнів за такими питаннями:

Назвіть основні теорії виникнення українського козацтва ?

Яка з цих теорій, на вашу думку є найбільш слушною і чому?

Чи була альтернатива українському козацтву?

3) Вивчення нового матеріалу за допомогою комп'ютера.

1. Поява перших Січей Д.Вишневецький

Вчитель пояснює учням новий матеріал

Постійна загроза нападу зовнішніх ворогів змушувала козаків будувати укріплення з дерев - засіки. З ними вчені пов'язують походження слова січ (згромадження січеного дерева).

Можливо існувало багато січей, але столицею запорізьких козаків була Запорізька Січ. Січ - це місто - фортеця. Її розташовували на річковому острові, щоб було важко дістатися її ворогам. Природні укріплення підсилювалися 10 - 13 - метровим валом і ровом. Вал зміцнювався частоколом із баштами, де містилися бійниці.

Усередині фортеці був майдан із православною церквою. Навколо церкви стояли довгі будинки - курені, де жили січовики, а також оселя старшини, канцелярія, ремісничі. Майстерні, торгові лавки тощо.

Чисельність козаків і Січі постійно коливалася але 2 - 3 тисячі людей мало бути постійно. Вчитель пропонує учням розглянути малюнок однієї з січей на екрані комп'ютера.

Першою відомою Січчю вважається фортеця, зведена 1556 р. на о. Мала Хортиця українським князем Дмитром Вишневецьким. Восени 1557р. Її зруйнували орди кримського хана. Учням пропонується проглянути коротку біографію князя та його портрет.

2. Утворення козацької республіки - Запорізька Січ.

Територія козацької держави називалась Землями війська Запорізького. Відомо 8 дніпровських січей. Учні на екрані комп'ютера розглядають їх назви та місце розташування на карті. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством. Козацька держава -це християнсько -православна демократична республіка.

Кожен козак приписувався до куреня - військово - господарської одиниці на Січі (їх було 8). Назва куренів свідчила про походження козаків: Уманський, корсунський тощо.

3. Військово - політична організація Січі.

Вчитель коментує схему військово - політичної організації Запорізької Січі, а учні записують основні моменти.

Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій ( Військовій) раді, причому право голосувати мав кожен запорожець (звідси і назва республіка). Ради відбувалися 2 - 3рази на рік : на початку січня, другого - третього дня після Великодня, 1 жовтня ( на свято Покрови).

Рада керувала всіма важливими справами Січі. Вона проводила внутрішню та зовнішню політику, укладала мир чи оголошувала війну, приймала й надсилала посольства, чинила суд. На вибраній раді обирали козацький уряд - Кіш - військову старшину.

Військове та адміністративне керівництво Запорізької Січі називалося козацькою військовою старшиною: кошовим отаманом, військовим суддею, військовим осавулом, військовим писарем і курінними отаманами).

Кошовому отаману належала військово - адміністративна та судова влада на Січі. А під час війни у нього була взагалі необмежена влада. Його помічники були: військовий писар, військовий осавул тощо.

4. Козацька символіка.

Під час розповіді учні розглядають на екрані комп'ютера козацькі клейноди.

Українське козацтво мало свої атрибути - відзнаки, або клейноди. Уперше їх офіційно закріпив за Військом Запорізьким польський король Стефан Баторій 1578 р. Серед них - корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці тощо.

Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва - прапор. Шили їх з найдорожчої тканини. Вишивали золото образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії - заступниці козаків, або козака з рушницею.

Булава, найважливіша ознака кошового отамана - палиця з горіхового дерева завдовжки 50 - 70см. зі срібною чи визолоченою кулею на кінці. Вона розкішно оздоблювалася, здебільшого смарагдами і перлами.

Бунчук - деревко завдовжки 2 - 2,5 м, верхівку якого прикрашала кулька - маковиця, від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки.

Символом влади судді була військова печатка. Нею стверджувалися офіційні документи.

Символом влади військового писаря був срібний каламар, відзнакою довбиша були литаври, якими скликали Січову раду.

Усі козацькі клейноди, за винятком палиць для литаврів, які постійно були у довбиша, збереглися в сечовій Покровській церкві, у скарбниці, й вносилися тільки за особливим наказом кошового.

IV. Закріплення нових знань учнів з використанням комп'ютера.

Учні за комп'ютером відповідають на 6 тестів і на 1питання творчого характеру ( на папері). Поки одна група відповідає на тести, інша - на творче завдання.

V.Підсумки уроку.

Вчитель підводить підсумки уроку.

Отже, Запорізька Січ відіграла винятково важливу роль в історії українського народу, насамперед у його національно - визвольній боротьбі, розвитку збройних сил України та військового мистецтва, в освоєнні та заселенні степових просторів Центральної та Південної України. Запорізька Січ виступала захисником держави, в ній сформувалися органи законодавчої та виконавчої влади. Це була християнська козацька республіка - одна з перших республік у тогочасній Європі.

VI. Домашнє завдання

a. Опрацювати текст підручника ( стор. 23, 31 - 34, 36).

b. Позначити на контурній карті місце розташування запорізьких січей.

3.3 Результати дослідно - експериментальної роботи

З метою оцінки ефективності комп'ютерної програми після завершення вивчення теми: „Запорізька Січ - козацька республіка” була здійснена зрізові контрольна робота в контрольному та експериментальному класах. Контрольна робота складається з 4-х блоків. Це дозволяє реалізовувати принцип систематичності та диференційованого підходу при оцінюванні учнів. Максимальною оцінкою є 12 балів: з них I і II рівні оцінюються по одному балу за правильну відповідь, III рівень по 2 бали, IV - 3 бали.

Завдання першого блоку (I рівень) містять переважно тести, спрямовані на діагностування початкових уявлень учня про предмет вивчення і відіграють роль своєрідної гімнастики пам'яті. Змістом другого блоку (II рівень) є складніші за формою і вимогами до вмінь учнів тести, запитання, завдання. Вони допомагають грунтовніше з'ясувати, наскільки учень володіє хронологією і термінологією теми. Завдання третього блоку (III рівень) орієнтовані на достатнє оволодіння програмним матеріалом і вимагають від учня застосовувати заданий алгоритм дій, аналізуючи матеріал теми, та самостійно викладати його. Завдання четвертого блоку (IV рівень) дозволяють учневі використовувати набуті знання та вміння у нестандартних ситуаціях, спонукають його до творчої діяльності з елементами „конструювання” нових для себе знань. Текст контрольної роботи наведено нижче:

Варіант 1

I рівень

1. Назвіть поняття, що відповідає наведеному визначенню:

Спеціальний список, до якого були записані 600 козаків, найнятих на службу польським королем Стефаном Баторієм у 1578 р. - ...

2. Уся повнота влади в козацькій державі - Запорізькій Січі - належала:

а) кошовому отаманові;

б) козацькій старшині;

в) Січовій (Військовій) раді.

3. Перша письмова згадка про українських козаків у „Хроніці” Мартина Бельського датована:

а) 1450 р.; б) 1489 р.; в) 1569 р.

II рівень

4. Чим життя і побут козаків відрізнялись від життя і побуту селян та міщан?

5. Встановіть відповідність:

А) Січова (Військова) рада	1) помічник кошового у військових та адміністративних справах;
Б) Кіш	2) чинив був охоронцем правових норм;
В) кошовий отаман	3) мав вищу судову та військово - адміністративну владу;
Г) військовий писар	4) очолював січову канцелярію, вів дипломатичне листування та усю документацію;
Д) військовий суддя	5) козацький уряд, центральний орган управління на Січі;
Є) осавул	6) вищий орган влади на Січі.

III рівень

6. Охарактеризуйте причини виникнення українського козацтва.

7. Охарактеризуйте військове мистецтво українського козацтва.

IV рівень

8. Складіть історичний портрет гетьмана Дмитра Вишневецького.

Варіант 2.

I рівень

1. Назвіть поняття, що відповідає наведеному визначенню:

Заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни, або заснування поселень за межами країни - ...

2. Першу відому Запорізьку Січ заснував:

А) Костянтин Острозький;

Б) Петро Сагайдачний;

В) Дмитро Вишневецький.

3. За внутрішнім устроєм козацька держава Запорізька Січ була :

А) абсолютною монархією;

Б)демократичною республікою;

В) обмеженою монархією.

II рівень

4. Охарактеризуйте господарське життя українського козацтва.

5. Викресліть зайве: Магдебурзьке право; Брестська унія; магістрат; курені; осавул; рада; гетьман; лава; бургомістр; зимівник; фільварок; Куруківська угода; цехи; братства; ремісники.

III рівень

6. Складіть таблицю „ Соціальна структура населення українських земель наприкінці XV - у першій половині XVIст.” за схемою:

Верства	Особливості суспільного становища

7. Охарактеризуйте культурне життя українських козаків.

IV рівень

8. Підготуйте повідомлення „ Місце Запорізької Січі в історії державності українського народу”.

Зрізові контрольна робота розрахована на один урок (45 хвилин).

При перевірці контрольної роботи ми оцінюємо учнів за таким критерієм:

1. низький рівень

2. середній рівень

3. високий рівень

За результатами контрольної роботи складаємо таблицю 3.3.1 „Результати формуючого експерименту”

Таблиця 3.3.1

Результати формуючого експерименту

Рівні сформованості історичних знань	Експериментальний клас	Контрольний клас
	Кількість учнів	%	%	Кількість учнів
Низький рівень	1	3,5	8	26,66
Середній рівень	13	44,83	12	40,00
Високий рівень	15	51,72	10	33,33
Всього	29	100	30	100

З наведених даних видно, що високий рівень сформованості історичних знань в експериментальному класі складає 51,72%, тобто з завданням повністю впоралися 15 учнів. Середній рівень сформованості історичних знань складає 44,83% (13 чоловік) від усіх учнів. Низький рівень знизився до 3,5%.

В контрольному класі високий рівень сформованості історичних знань мають 10 учнів, що складає 33,33% від усього класу, середній рівень - 12 (40,0%), а низький - 8 учнів (26,66%).

Аналізуючи дві таблиці та учнівські відповіді зрізових контрольних робіт, складаємо порівняльну таблицю 3.3.2 „Порівняння рівнів сформованості історичних знань”.

Отже, з порівняльної таблиці можна побачити, що високий і середній рівні сформованості історичних знань в експериментальному класі підвищились (високий рівень на 17,24%, а середній - на 6,39%).

В контрольному класі зрушення відбулися, але не такі значні і високий рівень сформованості історичних знань учнів зріс на 6,66%, середній - на 13,33%, а низький на 20%.

Проаналізувавши данні, стає зрозумілим, що в експериментальному класі відбулися значні позитивні зрушення щодо рівня сформованості історичних знань на уроках історії з використанням комп'ютера. В контрольному класі зміни відбулися менш суттєві. З одержаних результатів можна зробити висновок, що методика використання комп'ютера як засобу навчання на уроках історії, яку ми застосували в ході експерименту дала належні результати. Зросла кількість учнів з середнім і високим рівнем сформованості історичних знань, і відповідно, зменшилася кількість учнів з низьким рівнем знань.

Таблиця 3.3.2

Порівняння рівнів сформованості історичних знань

Рівні сформованості історичних знань	Експериментальний клас	Контрольний клас
	Кількість учнів	%	Кількість учнів	%
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
Низький рівень	8	1	27,67	3,5	14	8	46,66	26,66
Середній рівень	11	13	37,93	44,83	8	12	26,66	40,00
Високий рівень	10	15	34,50	51,72	8	10	26,66	33,33
Всього	29	29	100	100	30	30	100	100

На відміну від попередньої контрольної роботи можна визначити такі позитивні зрушення:

- учні почали краще володіти історичними знаннями;

- підвищився інтерес до читання додаткової історичної літератури;

- учні значно краще розуміються на причинно-наслідкових зв'язках;

- учні стали краще орієнтуватися по карті;

- навчилися працювати зі схемами і таблицями;

- навчилися створювати схеми та таблиці самостійно;

- стало відчутним зацікавлення учнів історією.

На основі отриманих даних і порівняльної таблиці ми складемо діаграму 3.3.1 „Порівняння рівнів сформованості історичних знань”.

Діаграма 3.3.1

Порівняння рівнів сформованості історичних знань

Первинний рівень сформованості історичних знань учнів.

Експериментальний клас Контрольний клас

Діаграма 3.3.2

Рівень сформованості історичних знань учнів після формуючого експерименту

Експериментальний клас Контрольний клас

Діаграма 3.3.3

Таким чином, розроблена нами навчальна комп'ютерна програма та методика використання комп'ютера на уроках історії у восьмому класі є ефективною, бо сприяє підвищенню рівня якості знань учнів і їх зацікавленню навчальним процесом.

Висновки до розділу III

На цьому етапі роботи був здійснений експеримент, який складався з трьох етапів: констатуючого (з'ясувався первинний рівень сформованості історичних знань учнів), формуючого (була запропонована методика формування історичних знань учнів за допомогою комп'ютера, яка була застосована на практиці у 8 класі), підсумкового (підводилися загальні результати експерименту, в результаті якого відбувалися позитивні зрушення).

На уроках із застосуванням комп'ютера, ми намагалися створити умови для забезпечення активної навчальної діяльності учнів, навчити їх працювати з комп'ютером, з картами, тестами тощо.

Аналіз та порівняння експериментальної програми з традиційною, свідчить про те, що розроблена методика та навчальна комп'ютерна програма є більш ефективною в процесі навчання.

Проведена робота показала, що більша частина учнів експериментального класу, яка брала участь в експерименті, набула більш високого рівня сформованості історичних знань, розширився світогляд учнів, вони почали цікавитися додатковою історичною інформацією, навчились робити аналіз фактичного матеріалу, робити висновки.

Отже, розроблена нами методика використання комп'ютера в процесі навчання сприяє підвищенню ефективності процесу навчання.

Висновки

Під час дослідження даної теми, ми дійшли певних висновків. Було з'ясовано, що сучасні інформаційні технології є ефективним засобом навчання, і таким чином поставлена гіпотеза знайшла підтвердження в нашому дослідженні. Застосування в сфері історичної освіти інформаційних технологій сприяє розвитку цілісності та системності мислення учнів, їх уяви, мотивації до вивчення історії, дозволяє більш повно забезпечувати всі види його пізнавальної діяльності, формування відповідних умінь і навичок. Однак слід пам'ятати, що інформаційні технології мають виступати помічниками вчителя. І ні в якому разі не може повністю замінити його в навчальному процесі.

Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків, а також CD-диску з розробленою нами комп'ютерною навчальною програмою.

У вступі аргументовано, доведено актуальність обраної теми, висвітлюється стан розробки проблеми в сучасній педагогічній та методичній літературі, визначено предмет і об'єкт дослідження, сформовані завдання кваліфікаційної роботи.

В I розділі ми з'ясували історичні аспекти нашої теми, розкрили основні причини утворення Запорізької Січі, охарактеризували військово - політичний устрій, охарактеризували козацьку символіку, зробили висновки стосовно причин появи Запорізької Січі, особливостей військово-політичного устрою та козацької символіки.

У II розділі ми з'ясували яке значення має використання комп'ютера на уроці історії, розкрили суть вже існуючих методик, також розглянули валеологічний аспект використання комп'ютера на уроках історії різних типів. Тим самим, ми дійшли висновку, що комп'ютер на уроках історії може бути ефективним засобом навчання. Але в цій ситуації велику роль відіграє вчитель, який виступає помічником, радником і наставником для учнів.

Вчителі, які використовують комп'ютер на уроках історії ( та інших предметах), можуть розраховувати:

- економію часу при повідомлені нового матеріалу та при перевірці знань учнів;

- на демонстрацію карт, схем та іншої наочності, які зможе ретельно розглянути кожен учень;

- на більшу зацікавленість учень при вивченні матеріалу;

- на розвиток індивідуальних і творчих здібностей учнів;

- на формування їх самостійності.

У III розділі. На основі теоретичних досліджень, нами був здійснений педагогічний експеримент, який складався з трьох етапів.

На першому етапі, в ході констатуючого експерименту, ми за допомогою письмової зрізової роботи визначили первинний рівень сформованості історичних знань, проаналізували учнівські відповіді та на їх основі встановили недоліки, які найчастіше зустрічаються в роботах школярів.

Нами була розроблена авторська комп'ютерна програма, яка складається з демонстрації на екрані: карти про місцезнаходження Запорізьких Січей, портрету Івана Вишневецького з його короткою біографією, таблиці та малюнків з зображенням козацької Січі, церкви, клейнодів, прапорів тощо. Вона стала базою для розробленої нами методики використання комп'ютера на уроці історії та була впровадження на другому етапі експерименту.

На третьому етапі - підсумковому - підведені підсумки експериментальної роботи. Була проведена письмова контрольна робота в експериментальному та контрольному класах і з'ясовувались позитивні зрушення щодо сформованості історичних знань, за допомогою розробленої нами методики та комп'ютерної навчальної програми, в експериментальному класі:

1) учні почали краще володіти історичним матеріалом;

2) значно краще почали розумітися на причинно - наслідкових зв'язках;

3) учні стали краще орієнтуватися по карті;

4) підвищився інтерес до читання історичної літератури;

5) учні навчилися працювати зі схемами і таблицями;

6) навчилися створювати схеми і таблиці самостійно;

7) стало відчутним зацікавлення учнів історією.

Тому ми вважаємо, що використання розробленої нами методики застосування комп'ютера як засобу навчання на уроці історії у восьмому класі під час вивчення теми „Запорізька Січ - козацька республіка” буде доцільним. Це сприятиме успішності учнів з даного предмету та підвищить їх інтерес до історії взагалі.

Список використаних джерел та літератури

1. Археологія доби українського козацтва ст../ Д.Я Телєгін (відп. ред.), І.С Винокур, О.М Титова та інш.: Навч. Посібник. - К.: ІЗМН, 1997.-336с.

2. Алгин Б.Е., Киселев Б.Г. Концепция информатизации образования. // Информатика и образование. -1990.-№ 3. - С.3-10.

3. Антонова Т.С., Харитонов А.Л., Мультимедийный учебник истории информатизации процесса обучения.// Преподавание истории в школе.-2000.-№3 .- С.51-61.

4. Астратов Ю. Размышления об использовании компьютера в учебном процессе.// Інформатика и образование.-1987.-№ 5.-С.92-95.

5. Баралгін О. та ін. Історичний атлас у комп'ютерному класі.// Історія в школі України.-2005.-№1 -с.21-23.

6. Бойко О,Д. Історія України. -К.: „ Академія”,2002.-655с.

7. Болтянский В., Рубцов В. Игровые компьютерные среды учебного назначения .// Информатика и образование.-1990.-№5-с.10-18.

8. Боплан Г.-Л. Опис України.-К.,1990.

9. Борисенко В.М. Курс української історії.-К.: „ Либідь”-1996.-612с.

10. Борк А. Комп'ютер в обучении : чему учит история?//Інформатика и образование.-1990.-№5.-С.110-118.

11. Бургин. М., Степенки Г. Информационный поиск и компьютерная грамотность.// Інформатика и образование.- 1990.-№1.-С.15-21.

12. Виговська О.І. Манджарова М.К. Комп'ютерна техніка в педагогічній творчості (методика модель).// Радянська школа.-1990.-№5. -С.71-75.

13. Власов В . Історія України. 8клас./ За ред. Ю.А. Мисика: Навч. посіб. - К.: А.С.К.,2000.-288с.

14. Вихрев В.В Компакт - диск по истории древнего мира. // Преподавание истории в школе.-2000.-№6.-С.49-52.

15. Гапон В. Комп'ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.// Директор школи, ліцею, гімназії.-2001.-№2.-С.85-89.

16. Гевал П.А Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї.-2000.-№3.-С.33-34.

17. Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі.// Український історичний журнал.-1999.-№6.-С.3-9.

18. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. -М.: Педагогика,1987.-264с.

19. Дрібниця В.О. Використання комп'ютера на уроках суспільно - гуманітарних дисциплін.// Історія і правознавство.-2005.-№14.-С.4-5.

20. Дневник Эриха Лясоты.//Мемуары,относящиеся к истории Южной Руси. К.,1890.-Вып.I.-С.168.

21. Жерлыгина С.П. Использование компьютерных технологий в преподавании истории.// Преподавание истории в школе.-2002.-№8.-С.67-69.

22. Жураковская А.Л.Воздействие компьютера на здоровье пользователя.// Вестник Оренбургского государственного университета.-2002.-№2.-С.169-173.

23. Завізєна Н. Комп'ютеризація освіти в психолого - педагогічній літературі.// Рідна школа.-1999.-№7-8.-С.59-63.

24. Задорожній М.І. Інформаційні технології навчання в загально освітній школі.// Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць .- Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ,1999.-С.158-168.

25. Стороженко І. Реформування Запорізької Січі Хмельницьким.// Київська старовина.-1999.-№2.-С.10-27.

26. Історія України в особах IX - XVIIIст./ В.Замилинський та ін.-К.:” Україна”,1993.-396с.

27. Історія України./ Під ред.Ю.Зайцева.-Львів,1996.-С.94-99.

28. Історія України: Курс лекції від найдавніших часів до кінця XIXст./ Мельник Л., Гурій О., Демченко М. та ін. - Т.1.-К.:” Либідь”,1991.-570с.

29. История о козаках запорожских.//Чтенияв в императорском обществе истории и древностей росийских.-1847.-№6.-С.20.

30. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України.-К.,1993.-248с.

31. Коновалец Л.С.Познавательная самостоятельность учащихся в условиях компьютерного обучения.// Педагогика.-1990.-№2.-С.46-50.

32. Крутецкий В.А. Психология: Учебник для учащихся пед.училищ.-М.:Просвещение, 1980.-352с.

33. Кушнерева Ю. Повышение мотивации к изучению истории и формированию навыков комп'ютерного пользователя.//История.-2001.-№17(Май)-С.2-3.

34. Лячина С. Информационные и коммуникативные технологи в школе.// Народное образование.-2000.-№7.-С.35-47.

35. Мок загус О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя.// Історія в школі України.-2005.-№1.-С.23-27.

36. Маглиблу Е.М. Психолого - педагогические проблемы компьютеризации обучения. (Педагогическая наука - реформа школы).-М.: Педагогика,1998.-192с.

37. Моргулис Е.Д. Компьютерная игра в учебном процессе.// Советская педагогика.-1989.-№4.-С.15-20.

38. Морозов А.А.Экология человека, компьютерные технологии. // Вестник экологического образования в России.-2003.-№1.-С.13-17.

39. Недзельська В.М. Деякі аспекти використання комп'ютера на уроках історії та правознавства.// Комп'ютер у школі та сім'ї.-2000.-№3.-С.37.

40. Охредько О. Історія та комп'ютер.// Історія в школі.-2000.-№5.-С.22-25.

41. Охредько О. Комп'ютер на уроках історії.// Історія в школах України.-2001.-№4.-С.23-26.

42. Оганесян А.Г. Опыт компьютерного контроля знаний .// Дайджест педагогических идей и технологий.-2001.-№1-2.-С.101-103.

43. Падалка Л.З питання про існування Запорозької Січі в перші часи козацтва.//Киевская старина.-1894.-№5,6.

44. Падалка Л. Чи була на острові Томаківці Запорозька Січ?//Киевская старина.-1893.-№5.-С.258-262.

45. Підласий І. Комп'ютер на уроці.// Радянська школа.-1991.-№8.-С.34-36.

46. Полонська - Василенко Н. Історія України.-К.: „Либідь”, 1993.-588с.

47. Павленко А.Р. Компьютер,TV и здоровье.- Киев: «Основа»,2002.

48. Педагогика в вопросах и ответах. Учебное пособие./ П.В.Кондрашова, А.А.Пермяков, Н.И.Зеленкова, А.Ю. Лаврешина.- Кривой Рог: КГПУ,2003.-234с.

49. Подласый И. Сколько не повторяй « компьютеризация».// Народное образование.-1990.-№12.-С.32-37.

50. Рева Ю.П. Вибір та оцінка програмного забезпечення для організації сучасного навчання.// Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в освітній діяльності: Збірник наукових праць.- Кривий Ріг: Видавничій відділ КДПУ,1999.-С.225-229.

51. Риквінд Й.Я., Могуліс Є.Д. Комп'ютер у школі. Книга для вчителя.-К.: Рад.шк.,1991.-191с.

52. Рыжкова Н.Г. Использование компьютерного учебника на занятиях по истории в школе.-2000.-№3.-С.52-53.

53. Степанищев А.Т.Методика преподавания изучения истории: Учебное пособие для студентов высших заведений. В 2ч.- М.: Гуманист.изд.центр ВЛАДОС, 2002.-Ч.2.-208с.

54. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе: Учебное пособие для студентов высших заведений.- М.: Гуманист. изд. центр ВЛАДОС, 2002-240 с.

55. Субтельний О. Украина : история.- К.,1998.-С.100-105.

56. Степанова М. Как обеспечить безопастное общение с комп'ютером.// Народное оюразование.-2003.-№2.-С.145-151.

57. Фоменко А.В. Комп'ютер як засіб організації навчально - пізнавальної діяльності учнів на уроках історії ( на матеріалах історії стародавнього світу): Автореферат- диск: К.-2003.-18с.

58. Фоменко А.В.Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп'ютерних програм з історії.// Історія в школах України.-2003.-№1.-С.21-26.

59. Фоменко А., Пометун О.Сучасні комп'ютерні прогарами з історії та підходи до їх використання на уроках.// Історія в школах України.-2002.-№3.-С.26-30.

60. Чернов А.В. Использование информационных технологий в преподавании истории и обществознания. // Преподавание истории в школе. - 2001.-№8.-С.40-46.

61. Хтестоматія з історії України. /Упор. В.І. Гусєв, І. Сугай-К.,1996.-С. 65-66.

62. В.О. Щербак Запорізька Січ-фактор консолідації українського козацтва. //Український історичний журнал. -1995.-№5.-С.68-71.

63. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: УЗТ/Редкол.:П.С. Сохань (відп. Ред.) та інш. -К.:Наук. Думка, 1990-1991.-Т.1.-592с.

64. Яворницький Д. Запорозька печера над Дніпром. //Киевская старина.-1885. -№5.

65. Яворницький Д.І. Життя запорозьких козаків за розповідями сучасника очевидця. //Киевская старина.-1883.-№11.