Я впевнений, що ти пам'ятатимеш про ...

Починай же! Ти це зробиш!

Ось ця частина (елемент) вийшла дуже гарно!

Підготуємо це разом по секрету від усіх?!

Таким чином, ефективність навчання під час здійснення особистісно орієнтованого підходу визначається не обсягом знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань.

У системі традиційних занять урок, побудований на особистісно орієнтованій взаємодії, є найсучаснішим і оптимальнішим у навчально-виховному процесі, тому що він передбачає врахування індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях для здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

Щоб бути суб'єктом навчальної діяльності, учень має оволодіти її етапами: Орієнтація - Покладання мети - Проектування - Організація - Реалізація - Контроль - Оцінка.

Технологія уроку

Для опанування етапів діяльності пропонуємо технологію особистісно зорієнтованого уроку, яка складається з таких основних “вузлів”:

1. Етап орієнтації.

– Мотивація вчителем наступної діяльності, позитивна установка на роботу.

– Орієнтація учнів щодо місця конкретного заняття в цілісному навчальному курсі, розділі, темі (схеми, таблиці, опори, словесна установка тощо).

– Опора на особистий досвід учнів з проблеми конкретного заняття.

2. Етап покладання мети.

– Визначення разом з учнями особистісно значущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом уроку (що може дати робота учня саме на цьому уроці для складання, приміром, тематичного плану, свого майбутнього життя).

– Визначення показників досягнення поставлених завдань (які знання, уявлення, способи діяльності про це свідчитимуть).

Методи й засоби реалізації першого та другого етапів: актуалізація, проблематизація, інтрига, ігрова ситуація, формування пізнавального інтересу тощо.

3. Етап проектування.

Залучення учнів (за можливістю) до планування діяльності, яка здійснюватиметься на уроці через попередню роботу (випереджальні завдання, повідомлення, реферати, підготовка наочності тощо):

– складання плану наступної роботи; .

– обговорення плану роботи, яку передбачено виконати.

4. Етап організації виконання плану діяльності.

– Подання варіативності у виборі способів навчальної діяльності (письмового або усного; індивідуального або в групі; переказ опорних положень або розгорнута відповідь; в узагальнюючому вигляді або на конкретних прикладах тощо).

– Вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки, тощо).

– Варіативність домашнього завдання (диференціація за рівнями складності та способами виконання) [19, с.71].

Методи та засоби психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів: заохочення; створення яскравих наочно-образних уявлень; навчально-пізнавальна гра; створення ситуації успіху; пізнавальний інтерес; створення проблемної ситуації; спонукання до пошуку альтернативних рішень; виконання творчих завдань; кооперація учнів; створення ситуації взаємодопомоги тощо.

5. Етап контрольно-оцінювальний.

– Залучення учнів до контролю за розвитком навчальної діяльності (форми взаємоконтролю в парі чи групі; самоконтроль).

– Участь учнів у виправленні допущених помилок, осмислювання їх причин (взаємо- та самоаналіз).

– Надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя чи інших учнів порівняти отриманий ними результат з критеріями стандарту, закладеного у навчальній програмі.

– Використання механізмів позитивного ставлення до успіху школярів та виставлення рівневих оцінок за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів не тільки за кінцевий результат, а й протягом процесу навчання.

Засвоєння учнями структури діяльності відбувається завдяки вчителю, який допомагає учням:

– орієнтуватися в навчальному матеріалі (предметний курс, тема, блок, навчальне заняття);

– визначати або брати участь у визначенні мети конкретної навчальної діяльності;

– реалізувати план діяльності, мати можливість варіювати цей процес у межах визначених норм;

– самостійно або спільно з іншими учнями та вчителем оцінювати результати своєї діяльності, порівнюючи її з освітнім стандартом (критеріями досягнення мети).

Саме суб'єктивне ставлення до завдань діяльності, присвоєння та погодження цих завдань учнями і вчителем у діалоговій взаємодії є першим відправним пунктом в реалізації особистісно-рієнтованого навчання (немає мети - немає суб'єкта!).

Завершальним етапом навчальної діяльності на уроці є усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, підкріплення позитивної мотивації щодо самої діяльності.

Отже, у системі особистісно-орієнтованого навчання змінюється функція уроку та форма його організації; його підпорядковано не повідомленню та передачі знань, а виявленню досвіду учнів за ставленням до змісту матеріалу, який викладає вчитель; відбуається своєрідний обмін знаннями між вчителем і учнями, колективний відбір його зміст; учень стає суб'єктом навчальної діяльності, він оволодіває її етапами: орієнтація - покладання мети - проектування - організація - реалізація - контроль - оцінка. В реалізації особистісно-орієнтованого навчання відправним пунктом є власне суб'єктивне ставлення до завдань діяльності, присвоєння та погодження цих завдань учнями і вчителем у діалоговій взаємодії.



РОЗДІЛ 3. З ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ

Особистісно-орієнтована освіта полягає у створенні оптимальних умов для розвитку і становлення особистості як суб`єкта діяльності і суспільних відносин, що організовує свою діяльність. Виходячи з цього, виникає необхідність наукового аналізу розвитку особистості. Особистісно-орієнтована освіта акцентує увагу на розвиток ціннісно-смислової сфери діяльності учнів, яка виявляється у їхньому ставленні до пізнавальної діяльності, її переживанні. Учень у такій системі виступає суб`єктом не лише учіння, а й життя.

За особистісної діалогічної взаємодії процес оволодіння знаннями здійснюється в атмосфері інтелектуальних, моральних і естетичних переживань, думок, позицій, наукових підходів, пошуків істини, проектуванні різноманітних можливих розв`язків пізнавальних завдань.

Проходячи переддипломну педагогічну практику в середній загальноосвітній школі № 2 м. Львова, у 4 класі, мною були проведені уроки з використанням особисто-орієнтованою технологією навчання. В класі навчається 31 учень (20 дівчат і 11 хлопців), клас дружній, організований. Підготовка до особистісно-орієнтованого уроку була ретельною, була врахована технологія проведення уроку.

Інтегрований урок як один із підходів особистісно-орієнтованого навчання

Інтегрований урок

(спарений - 2 уроки по 45 хв.) у 3 класі трирічної початкової школи

СШ № 34 м. Львова, проведений у ході експериментального навчання.

Для інтеграції використано навчальний матеріал, види діяльності з таких предметів:

			читання
			природознавство тривалі спостереження за довкіллям
Рідна мова й мовлення			музика
			живопис
			драматизація, з елементами хореографії

Тема. Чудовий край моєї Батьківщини - Карпати.

Написання текстів різних типів на одну й ту ж тему.

Спостереження за живописною функцією дієслів та за видо-часовою співвіднесеністю дієслівних форм.

Дидактичні й розвивальні цілі головні (домінантна). Розкриття виражальних можливостей дієслів у мовленні, введення їх у мовлення дітей під час складання текстів різних типів. Удосконалення узагальнених способів мовленнєвої діяльності, навичок каліграфічного й граматичного письма.

Супровідні цілі - узагальнення знань з теми «Карпати».

Виховні цілі - плекати любов до краси рідного краю.

Обладнання:

1. Репродукція картини А. Манастирського “Гірський потік”.

2. Кольорові фотоетюди гір, лісів, озер, гір Карпат

3. Експонати виробів гуцульських майстрів (вишивки, топірець Довбуша, кептарі, кожушки).

4. Грамзапис народних мелодій Гуцульщини, пісні “Приїжджайте в Прикарпаття”.

5. Рельєфна фізична карта Карпат, таблиці «Рослини і тварини Карпат».

Повідомлення теми уроку. Читання учнем плану уроку, що на дошці.

Тема: “Чудовий край моєї Батьківщини - Карпати”.

Сьогодні на уроці:

1. Поетична хвилинка.

2. Каліграфічна вправа.

3. Природнича сторінка.

4. Робота над пам'яткою перед складанням твору.

5. Визначення типів текстів за заголовком та зачином.

6. Мандрівка в Карпати.

7. Написання текстів за вибором.

8. Слухання та редагування творів.

9. Зіставлення дитячих творів із уривком повісті М. Коцюбинського.

Поетична хвилинка.

Виразне читання вірша, сприймання картини, музики.

Є гори й долини, Верхи знялися в хмари -

Що й зором не обняти. Стоять, немов сторожа,

На нашій Україні Внизу - ліси, отари,

Ми маємо Карпати. Потоки... Царство Боже.

(Я. Паладій).

- Хто був у Карпатах? Чи можна забути те, що бачили?

- Так, Карпати на кожного, хто побував там хоч раз, справляють незабутнє враження. Красу їх оспівують письменники, поети, музиканти, зображують на полотнах художники. (Розгляд репродукції картини А. Манастирського “Гірський потік”). Якими барвами сяють гори, смерековий ліс, гірський потік?

- А це ви чуєте музику гір. (Звучать сопілка, цимбали - народні інструменти цього чарівного краю). Слухання грамзапису “Гуцульських наспівів”. (Діти слухають музику, розглядають картину, читають вірш з дошки).

- Хто пригадає, яке враження на Гната Хоткевича справили Карпати? Діти зачитують слова Наталії Шумило із вступної статті “Історія України” Г.Хоткевича:

“Скажу коротко, - записав він у автобіографії, - що я роззявив рота від здивування, прибувши на Гуцульщину, то так із роззявленим ротом і ходив шість літ”.

Відтоді письменник став натхненним співцем цього легендарного краю та його людей. Він написав п'єсу і роман про народного месника Довбуша, створив етюди “Гірські акварелі” та “Гуцульські образки”, що належать до перлин світової мініатюри.

- То як же перекликаються поезія, живопис, музика? (Поет словом,
художник фарбами, музикант звуками передають принадність Карпатських гір).

- А чи захотілося вам самим там побувати?

- Отже, зараз у нас народилася мрія. Нехай вона збудеться. А
тепер подумки перенесемося у царство гір, вдихнемо запахи різнотрав'я на полонинах, нап'ємося чистої води з Черемошу, познайомимося із мешканцями цього краю. Свої враження передамо у своїх творах. До творчості нас запрошує пісня. (Звучить грамзапис пісні “Приїжджайте в Прикарпаття”).

Каліграфічна хвилинка та природнича сторінка уроку.

- На яких уроках ми вивчали природу Карпат? У якому розділі
”Природознавства”? Які ж природні зони є на Україні? Яка із зон найбільше вразила?

- Прочитай речення, вміщені до каліграфічної хвилинки. Дієслова, що у дужках, постав у потрібній за змістом формі:

На уроці природознавства ми (вивчати), природні зони України. Найбільше мене (вразити). Карпати.

- Спиши відновлені речення. У якому часі слід вжити дієслова?

- За яким унаочненням можна розповісти про природу Карпат?
(Картою, таблицею розміщення рослин в горах, таблицею тваринного світу Карпат).

- А про працю людей? (За таблицями “Випасання овець”, “Ремесла горян”).

Викликаний учень показує на карті гори, розповідає, спираючись на таблиці, про рослинний і тваринний світ, про озера, ріки Карпат, корисні копалини і, нарешті, називає мешканців Карпат (галичан, бойків, лемків, гуцулів), розповідає про їх заняття.

Робота над пам'яткою перед складанням висловлювань.

Пам'ятка на дошці:

Побудувати висловлювання та поліпшити його зміст нам допоможуть запитання:

Що скажу? Для чого?

Оберу розповідь, опис чи міркування?

Буду розповідати образно чи точно?

Які частини виділю? Як їх буду поєднувати?

Які слова і вислови доберу?

Як буду контролювати свій виклад та поліпшувати його?

- Про що ми будемо писати твір? Для чого? Як повинні співвідноситись зачин і головна частина? Що нам допоможе дібрати точні і виразні слова для вираження думки? (Власні враження, знання про Карпати, картина, музика). Будемо увесь час тримати у полі зору заголовок. Він зорієнтує нас на точний добір слів.

Визначення типів текстів за заголовком та зачином.

На дошці у 4 колонки написано заголовки і зачини для текстів:

а) науково-популярного опису;

б) художнього опису;

в) тексту-розповіді;

г) тексту-міркування із елементами опису.

Опори і рими для складання тексту вірша на мелодію популярної
пісні “Хрещатик” на слова Ю. Рибчинського, композитора Мозгового.

а). Карпати. На заході України знаходяться гори Карпати.

б). Моя мрія. Коли я дізнався про Карпати, мені дуже захотілося там побувати.

в). Чудовий край. Карпати чи не найдивовижніший куточок України.

г). Карпати кличуть. Ви не бували в Карпатах? А от мені пощастило. Раджу неодмінно відвідати цей край.

Пригадується мелодія пісні (її виконує вчитель на акордеоні). На її мотив складатимуть діти текст пісні. Підкреслені слова на дошці не записуються, діти їх добирають самостійно.

Чарівний край Карпати.

Карпати, Карпати, Карпати.

Ви мрія моя чарівна.

Як хочу я тут побувати,

Вкраїнська моя сторона.

Побачить гірські полонини,

Ялинок струнких ліс густий,

Напитись води з Черемошу,

вдихнуть аромат запашний

Приспів:

І гуцули, і бойки,

Буковинці й галичани -

Всі ми сестри і брати,

Познайомлюсь я із вами.

Я запрошую всіх вас

У Полтавський край багатий,

Хай квітує дружба в нас,

Як Карпати, як Карпати.

Мандрівки у гори.

- А тепер здійснимо мандрівку в гори, щоб зібрати мовні засоби для текстів.

Як можна сказати про гори? (Діти розглядають фотоетюди) і у ході бесіди самостійно записують до саморобних книжечок-скарбничок:

Гори - піднялися, височать, немовби казкові велети, в білих шапках, тримають на плечах ліс, синіють...

Дерева - біля підніжжя зустрічають дуби, вище - ваблять голубінню смереки.

Полонини - милують красою, п'янять запахом різнотрав'я...

Озера - дивляться на світ голубими очима, віддзеркалюють навколишню красу.

Ріки - бурхливі ринуть, виграють, вирують, розбиваються на дрібні краплини, виблискують, переливаються, іскряться... (одночасно проводиться спостереження за живописною функцією дієслів, виражальними можливостями).

Бесіда про мешканців Карпат.

Які етнічні групи живуть у Карпатах? Як одягаються? Чим займаються? (Діти розглядають різні експонати - вишиту подушку, вишиті кептарі, сорочки, а також ілюстрації в спеціальних книгах: вівчарів, що грають на трембітах, самодіяльні ансамблі).

- Як веселяться вони? На яких інструментах грають? Нумо продемонструємо самі.

Діти під грамзапис музики виконують танець “Аркан”. У супроводі троїстих музик - скрипки, баяна і бубону - співають пісню на слова С. Жупанина, муз. Кос-Анатольського “Сестричка Марічка”.

Запис матеріалів до скарбничок:

Мешканці - працьовиті, гостинні, закохані у свій край, оспівують в піснях, відображають у вишивках, люблять запальний танець, грають на цимбалах, скрипці.

- У яких типах текстів можна використати зібрані матеріали? (В усіх, крім науково-популярного опису).

- Придумайте кінцівки до текстів. Діти пропонують: Написання текстів самостійно за вибором. Слухання творів та поліпшення їх змісту.

Зіставлення дитячих творів із уривками повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”.

Читання та хорове виконання складеного групою учнів тексту пісні на мелодію пісні композитора Мозгового на слова Ю. Рибчинського «Хрещатик».

Підсумок уроку, домашнє завдання.

Зразки дитячих творів усіх чотирьох варіантів.

Варіант а. Карпати

На заході України знаходяться Карпати. Це молоді гори, які ще утворюються.

Найвища гора в Карпатах - Говерла, її висота 2061 м. Біля підніжжя гір ростуть листяні дерева: дуб, липа, граб. На схилах гір шумлять хвойні дерева: смерека, модрина та інші. Ще вище знаходяться гірські луки - полонини. Тут випасають овець. Верхів'я гір вкриті снігом.

У Карпатах водяться різні тварини. Це такі, як: лисиця, бурий ведмідь, вовк, заєць. А також безліч птахів. Серед яких рідкісні - глухарі, довгохвостий неясень, орли.

З гір стікає багато струмків і річок. Течія їх, бурхлива й швидка. Найбільші ріки Прут, Тиса, Черемош, Латориця.

Є в Карпатах і корисні копалини. Це нафта, гірський віск. Цей край населяють бойки, галичани, буковинці, лемки, гуцули. Тут відпочивають туристи. На лижних трасах тренуються лижники. Природу Карпат оберігає Карпатський заповідник.

(Учень - Дмитрів Петро).

Варіант б. Чарівний край

Карпати - один із найживописніших куточків України. Гори стоять, мов велетні у білих снігових шапках. Біля підніжжя нас вітають могутні дуби. Вище голубіють гостроверхі смереки. Далі розкинулись полонини. Вони п'янять нас різнотрав'ям.

Озера дивляться на світ синіми очима. Бурхливі потоки гірських річок розбиваються об кам'янисте дно на тисячі краплин, які сяють, виблискують на сонці.

Мешканці Карпат закохані у свій край. Вони оспівують його в піснях, відображають у барвистих вишиванках та різних виробах. Мабуть, немає кращого куточка на Україні, ніж Карпати.

(Учень - Бурлака Сергій).

Варіант в. Моя чарівна мрія.

Коли я дізналася про Карпати, у мене народилася мрія побувати там. Мені дуже хочеться побачити сині гори, стрункі смереки, полонини у горах, вдихнути запашний аромат квітів. Я мрію напитися води з Черемошу, адже вона чиста й прозора. А також помилуватися красою озер. А може я б зустріла оленя!

Мені також хочеться познайомитися з гуцулами, буковинцями, галичанами, бо, кажуть, вони дуже гостинні, добрі, працьовиті.

Я бачила по телевізору, як вони гарно танцюють і співають. Я й сама вивчила пісню “Чабанець” про хлопчика, який пасе вівці на полонині і грає на сопілочці. Я б із задоволенням познайомилася з дівчинкою-горянкою, щоб листуватися з нею і запросити до себе у гості.

Сподіваюсь, що мрія моя збудеться і я обов'язково побуваю в Карпатах.

(Мураєнко Оксана).

Варіант г. Карпати кличуть.

Ви не бували в Карпатах? А от мені пощастило. Раджу неодмінно відвідати цей чудовий край.

Найперше, що вражає тут, це гори. Вони височать, наче велетні в білих снігових шапках. Біля підніжжя нас зустрічають могутні дуби. Вище вітають своєю голубінню смереки. А ще вище розкинулись полонини, які милують красою квітів і п'янять запахом різнотрав'я. Чарують ще неповторною красою озера. Бурхливі ріки спадають з гір і утворюють водограї. Вода розбиваються об скелясте дно на дрібні краплини, що виблискують, переливаються на сонці.

Карпати приваблюють своєю красою незвичайною всіх. Та й люди, які живуть там, закохані у свій край. Це гуцули, лемки, галичани, буковинці. Вони оспівують його в піснях, відображають у виробах, вишивках. А які веселі там музики! Грають цимбали, скрипка, сопілки!

Відвідайте Карпати, і ви не забудете їх ніколи.

(Базилевич Володимир).

Короткий аналіз: запропонований (даний) урок увесь побудовано на основі комплексних вправ: постановкою завдань створюються такі мовленнєві ситуації, які одночасно спонукають до розв'язання лексичних, граматичних, правописних завдань. Це урок мови й мовлення, де провідною діяльністю є складання зв'язаних висловлювань, а удосконалення граматичних умінь і правових навичок є супровідним.

У структурі уроку чітко виділяються три етапи:

1 - формування задуму висловлювання (1-6 пункти плану уроку),

2 - етап творення текстів,

3 - виразне читання творів, їх редагування, зіставлення з авторськими текстами.

Етап формування задуму висловлювання вирішує такі завдання, як:

- актуалізація уявлень, знання дітей про Карпати;

- активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;

- розвиток навичок каліграфічного й граматичного письма;

- розвиток узагальнених способів мовленнєвої діяльності - найголовніших опорних умінь;

- спостереження за виражальними можливостями дієслів, закріплення умінь співвідносити видо-часові форми.

Отже, вміло дібрана сукупність комплексних вправ спрямована на успішне розв'язання завдань етапу. Поетична хвилинка представлена гармонійним поєднанням таких видів емоційно-образної діяльності, як сприймання поезії, музики, картини, спогадів письменника. Саме такий синтез мистецтв створює в уяві дітей принадний образ рідного краю - Карпатських гір, рік, озер, полонин. Наступна комплексна вправа - природнича та каліграфічна хвилини тісно зв'язана з попередньою наповнює створений поетичний образ Карпат конкретними деталями. Узагальнюючі зв'язні розповіді дітей з природознавства увиразнюються розглядом фотоетюдів, експонатів народної творчості, слуханням грамзаписів гри на сопілці, цимбалах, виконанням танцю “Аркан”. Таке своєрідне злиття мовленнєвої діяльності з мовною, пісенною, хореографічною, образотворчою сприяє емоційному піднесенню, пробуджує почуття радісної схвильованості, викликає у свідомості дитини яскраві враження, що зумовлює ту атмосферу творчого піднесення, коли сам образ проситься в слово.

Велику педагогічну цінність становить сукупність методичних прийомів учителя, спрямованих на формування узагальнених способів сприймання, відтворення та побудову тексту. Навчаючи дітей словесної творчості, педагог розвиває дар слова не заучуванням чужих слів, а прагне пробудити багатий дитячий світ. Вчить зусиллям власної думки творити текст, спираючись на узагальнені орієнтири - способи мовленнєвої діяльності, які ми образно називаємо “азбукою мовлення”.

Простежимо за сукупністю проблемних запитань та завдань учителя, які вводять дітей у саму лабораторію народження думки.

- Пригадайте пам'ятку. Якими орієнтирами маємо користуватися, складаючи текст?

- Що допоможе нам знайти виразні точні слова, образні вислови? Чому саме заголовок твору, має бути в центрі уваги? Яку він роль виконує в процесі обміркування майбутнього висловлювання?

Зіставте зачини висловлювань на одну й ту же тему. Яким саме способом їх можна викласти? Чому саме науковий опис, художній опис, розповідь чи міркування слід обрати в кожному з випадків?

Яку заключну частину можна придумати до кожного з текстів?

Вчитель пропонує дітям вільний вибір мовленнєвих завдань, спираючись на індивідуальні особливості кожного з учнів.

У процесі виразного читання творів та їх колективного редагування учні зіставляють на одну й ту ж тему тексти різних видів і стилів, їх думка абстрагується від спільного у цих творах - тематичної близькості і акцентується на тому, що їх відрізняє - способах викладу думки. Це дає їм можливість глибоко проникнути в сутність головного закону побудови тексту - зміст його, добір мовних засобів зумовлюється задумом автора. Постійна опора на узагальнені способи мовленнєвої діяльності під час побудови текстів сприяє виробленню механізму добору точних, виразних мовних засобів з огляду на мету висловлення.



ВИСНОВКИ

Отже, особистісно-орієнтоване навчання - це таке навчання, , центром якого є особистість дитини, її самобутність , самоцінність. Особистісно-орієнтоване навчання має сприяти саморозвитку особистості, допомогти пізнати себе, самовизначитись і самореалізуватись, що дасть можливість правильно визначати і продуктивно будувати життя.

Особистісно-орієнтований підхід характеризується визнанням індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної дитини, її розвитку не як колективного суб'єкта, а перш за все як індивіда, наділеного своїм неповторним суб'єктним досвідом.

Таким чином, реалізація особистісно-орієнтованого навчання потребує зміни акцентів у педагогіці: від навчання як нормативно побудованого процесу до учіння як індивідуальної діяльності школяра через колективні форми роботи, що передбачає педагогічну підтримку та корекцію.

Особистісно-орієнтоване навчання має особливості своєї методики, що базується на діалозі учня та вчителя та технологію особистісно зорієнтованого уроку (стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності - визначення мети і завдань - вивчення нового матеріалу - засвоєння знань, формування вмінь і навичок - контроль, корекція та оцінювання знань)

Особистісно-орієнтований урок є найсучаснішим і найоптимальнішим у навчально-виховному процесі, тому що він передбачає індивідуальний підхід до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях для здобуття грунтовних знань, умінь і навичок.

Ефективність особистісно-орієнтованого навчання визначається не обсягом знань, умінь і навичок, яку набула дитина, а участю самої дитини у процесі здобуття цих знань.

Наш педагогічний досвід (досвід педагогічної практики) засвідчив, що особистісно-орієнтований урок є найсучаснішим і найоптимальнішим у навчальному процесі, тому що він передбачає індивідуальний підхід до кожного учня, стимулює його пізнавальну активність, розвиває здібності дитини, сприяє її творчому особистісному розвитку. А також, ми побачили, що інтегрований урок є одним із дієвих способів реалізації особистісно-орієнтованого навчання.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Державна національна програма “Освіта (України - ХХІ ситоліття)” - К.,2000.

2. Закон України “Про загальну середню освіту”. - К,2000.

3. Бульбак О. А. Особистісно орієнтоване начання дітей молодшого шкільного віку // Початкове навчання та виховання. - 2007. - № 31 (143). - С.2 - 6.

4. Васьков Ю. Особистісно зорієнтоване навчання - нова освітня парадигма // Сучасні педагогічні технології: Навч.-метод. посібник. Ч.1 . - Ніжин,2006. - С.63 - 64.

5. Волковська Т., Коляда Т., Овчаренко Л. Особистісно зорієнтооване навчання // Сучасні педагогічні технології: Навч.-медод. посібник. Ч.1. - Ніжин, 2006. - С.65 - 66.

6. Гонтаровська Н. Б. Організація особистісно орієнтованого навчання і виховання молодших школярів у контексті інноваційного освітнього середовища // Відкритий урок. - 2003. - № 11 - 12. - С.52 - 55.

7. Гоцкало Н. Особистісно зорієнтований підхід у творчій спадщині видатних педагогів // Сучасні педагогічні технології: Навч.-метод. посібник. Ч.1. - Ніжин,2006. - С.74 - 76.

8. Журавель Н. Ф. Корекційно-комунікативне навчання в контексті особистісно орієнтованої освіти // Початкове нпавчання і виховання. - 2007. - № 10 (122). - С.8 - 15.

9. Ільченко О. Особистісно орієнтована освіта і технологізованість знань учнів початкової школи // Пот Методика. - 2000. - № 5 (31). - С.84 - 87.

10. Коломієць Н. Інтерактивні технології в особистісно орієнтованій освіті6 початкові класи // Відкритий урок. - 2006. - №17 - 18, верес. - С.12 - 15.

11. Мірошник З. Формування “Я-концепції” молодшого школяра в умовах особистісно-орієнтованого навчання // Мандрівець. - 2003. - № 4. -С.58 - 61.

12. Міцкевич О. А. Особистісно орієнтований підхід у розвитку дитини молодшого шкільного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 25 (65). - С.1 - 5.

13. Набой С. Особистісно орієнтоване навчання в початковій школі // Початкова школа. - 2005. - № 11. - С.1 - 5.

14. Пушкарьова Т. Взаємодія вчителя початкових класів в умовах особистісно орієнтованого навчання // Початкова школа. - 2002. - № 6. - С.47 - 49.

15. Пушкарьова Т. Технологія проведення особистісно орієнтованого уроку в початкових класах // Початкова школа. - 2003. - № 4. - С.7 - 10.

16. Савка О., Борис І. Особистісно орієнтоване навчання: в початкових класах // Початкова освіта. - 2007. - № 20 (404). - С.9 - 18.

17. Савченко О. Я. Учні - співавтори уроку // Савченко О. Я. Урок у початкових класах. - К.,1993. - С.131 - 140.

18. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-и т. - К.,1976. - Т.1. - С.181, 284.

19. Токова О. Урок у системі особистісно орієнтованого навчання // Сучасні педагогічні технології: Навч.-метод. посібник. Ч.1. - Ніжин,2006. - С.70 - 72.

20. Чернега Н. Особистісно зорієнтоване навчання: сучасні підходи // Сучасні педагогічні технології: Навч.-методич. посібник. Ч.1. - Ніжин,2006. - С.42 - 43.