Екологічний розвиток учнів. Екологія в українській освіті

(Діти сідають на килимок).

б} Бесіда-опитування:

-- Дуже люблю ліс. І чому мені так легко дихається тут? (Бо у лісі багато дерев і повітря насичене киснем).

-- У парку теж багато дерев. Чому його не називають лісом? (Бо парк -- штучно створене природне середовище з місцями відпочинку).

-- Ліс -- неначе багатоповерховий будинок. Які поверхи є у ньому? (Мохи -- перший поверх, трави і квіти-- другий, куші -- третій, а крона дерев -- четвертий).

-- Торік ось під тим кущиком зустріла довговухого, косоокого звірка. Не підкажете, як його звуть? (Заєць).

-- А ще кого можна тут зустріти? (Білку, дику козу, їжака...).

-- А ось на цьому пеньку знайшла силу-силенну грибів. Та не пригадую, як вони називаються?

(Опеньки).

-- А квіти лісові любите? Ото вже нарвемо до класу цілі оберемки... (Ні, бо серед лісових квітів багато лікарських і занесених до Червоної книш. їх рвати заборонено).

-- Он як. Ти так любиш ліс, піклуєшся про нього, то ми оберемо тебе лісовичком. Ти попрацюєш з літературними джерелами, розповіси нам про деяких тварин і рослини, занесені до Червоної книги України. (Учень працює над завданням).

-- Яку ще користь дає ліс? (Деревину, з якої виготовляють папір, меблі; лікарські рослини, ягоди, гриби; прихисток птахам і звірам; духовну насолоду).

-- Мені здається, час підводитись. Нумо приберемо після себе галявину, зберемо сміття, обгородимо мурашник. А з багаттям що зробимо? (Загасимо).

-- Ой, мабуть, зараз буде дощ.

(Фізкультхвилинка "Насунула чорна хмара ").

в.) Розповідь " Сторінками Червоної книги".

(Розповідає "лісовичок"). -- Зникнення одного виду тварин чи рослин обов'язково призводить до якоїсь іншої біди в природі. Маринка підготувала оповідання з книжки "Чомучка?" (В оповіданні розповідається про те, як отрутохімікатами знищували гусінь у лісі. Від цього загинули птахи, звірі...).

-- А мультик про джмелів пам'ятаєте? Як все досконало побудовано в природі, як все взаємопов'язане. Ці зв'язки в природі вивчає спеціальна наука.

Яка? Про це розповість черговий. (Зачитуються дані з енциклопедичного словника).

-- Крім того, що є спеціальна наука, покликана вивчати, охороняти, примножувати природу, у світі існують багато організацій, товариств, яким теж не байдужа доля планети. Наприклад, міжнародний рух "Грін Піс", обласне дитяче екологічне об'єднання "Паросток", районний гурток екологів "Лотос", наш шкільний екологічний клуб "Бумеранг". Крім цього, у світі працюють заповідники, заказники, де створено умови, наближені до природних, щоб наші менші брати почувалися там вільно і безпечно.

(Школярі показують на карті найвідоміші заповідники).

г) Кросворд.

-- А зараз спробуйте уявити себе мешканцями лісу. Це допоможе вам упоратися з цікавими завданнями кросворду. А коли ми його розв'яжемо, то довідаємося про скарб -- найдорожчий і найцінніший у світі.

1. Це весняний ранній птах.

Називають його...

(шПак).

2. За вікном сніжок, піднялася віхола.

Та не страшно пташці, що сидить під стріхою.

(горобець). 3. Хитра кума сліди замела.

(лиСиця).

4. Вправні будівельники майструють дашок

З соснових голок.

(муРахи).

5. Я найперша квітка в гаю

Синім цвітом зацвітаю.

(прОлісок).

6. Влітку наїдається, взимку відсипається.

(ведМідь).

7. Білі дзвіночки висять, гойдаються.

Як вони називаються?

(конвАлії).

			1		П
		2			Р
	3				И
		4			Р
		5			О
		б			Д
7					А

-- То який найдорожчий скарб у світі? (Природа).

-- Але ви ще дуже малі і охороняти природу не можете. Мабуть, це справа тільки дорослих? (Ні. Ми хоч і малі, але вже багато можемо зробити для. збереження природи).

-- Ну, тоді секретаря прошу доповнити табло своїми особистими висновками:

Не зривати квітів
Не руйнувати гнізда і мурашники
Не ламати гілок
Не знущатися над живими істотами

-- А ми продовжимо розмову про скарб, який щойно відшукали. Як ставляться до скарбу? Покажіть. Візьміть у свої долоньки те, часточкою чого є ми самі.

І як це не дивно, не дико, люди іноді виступають ворогом природі, не задумуючись над тим, що в першу чергу стають ворогом собі. І тоді трапляється біда. Найстрашніша трапилась навесні 1986 року. Це була Чорнобильська трагедія -- страшне свідчення того, до якої біди можуть призвести людська недбалість, безвідповідальність, байдужість. Під час цієї катастрофи загинуло багато синів і дочок України. Ті, хто загинув, віддали своє життя, рятуючи все живе від радіації. Сьогодні ми запалимо свічку пам'яті і вшануємо їх хвилиною мовчання.

IV. Підсумок уроку.

-- Секретар протягом уроку фіксував найбільш цінні наші думки на табло. Перечитайте їх. Що вони вам нагадують? (Правила, закони...)

-- Отже, ми склали пам'ятку, правила, а мовою дорослих -- закони чи рішення, за якими б мали жити ми і спонукати до цього інших. Не всі з цих рішень можемо виконати ми, другокласники, але ми можемо насаджувати дерева, розчищати джерела, не засмічувати їх, економити папір і тд.

На уроці української мови ми запишемо ці правила і вивчимо ще й такі слова-заклик:

На землі, у домі вселюдському --

Протиріч і негараздів тьма,

Будьте, люди, обережні в ньому!

Іншої домівки в нас нема!

Охорона навколишнього середовища найактуальніша проблема сьогодення. Молода українська держава успадкувала тугий вузол економічних проблем: забруднені промисловими відходами повітря, грунти, водойми; значною мірою вичерпані природні ресурси. Економічна криза значно поглибилась у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

В умовах загострення проблем взаємодії людства й природи перед сучасною педагогічною наукою та практикою постає низка невідкладних завдань, пов'язаних з необхідністю виховувати молоде покоління не у згубній традиції якомога більше брати від природи, а у шанобливому ставленні до всього сущого, що споконвіку притаманне українському народові.

Серед якостей, що характеризують економічну культуру особистості, важливу роль відіграють знання про мову роль відіграють знання про природні закономірності, взаємодію людства та природи. Специфіка засвоєння економічних знань визначається складністю природних об'єктів, багатогранністю взаємозв'язків та залежностей між компонентами природних систем суспільством та навколишнім середовищем.

Сучасний рівень розвитку засобів впливу на довкілля вимагає від кожної людини уміння прогнозувати й запобігати можливим негативним наслідкам своєї діяльності. Вибір оптимальних варіантів взаємодії з природою потребує глибокого аналізу, творчого підходу тому засвоєння екологічних знань не може обмежуватися рівнем застосування їх за взірцем. Обов'язково має досягтися творчий рівень оволодіння знаннями.

В шкільній практиці поширені різноманітні методи й засоби навчання, що сприяють активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Заслуговують на увагу ті з них, які допомагають розвиткові умінь систематизувати знання, самостійно їх набувати, використовувати на практиці. До них відносяться різні види дидактичного матеріалу в тому числі ігри та вікторини. Ігри та вікторини на екологічну тематику стимулюють інтерес учнів до проблем навколишнього середовища і надають урокам яскравого емоційного забарвлення. Різноманітні ігри та вікторини можна використовувати на всіх етапах уроку: під час опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення й узагальнення знань.

5. «... ГРА - НАЙСЕРЙОЗНІША СПРАВА»

Тема. Тварини -- частина живої природи.

І. Гра «Малята».

Програмовий зміст. Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

Хід гри

Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша-- малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки та як вони піклуються про своїх малят.

Завдання:

1. Фантазування: берлога ведмедя зменшилася до розміру рукавички. Як буде жити ведмідь?

2. Метод фантограм:

Заєць бігає стрибає живе у лісі або степу	а) перенесемо зайця із степу в море -- як буде пересуватися?; чим живитися? 6) заєць повзає -- як буде рятуватися від лисиці?

3. Творчо-емпатійні вправи.

Поставити себе на місце тварини та передати її відчуття:

а) восени у лісі відбулися збори тварин на тему «Хто як до зими готується...»

6) зустрілися їжак з білкою і розговорилися...

II. Знайди свою маму.

Програмовий зміст. Розширити знання дітей про свійських тварин. Розвивати спостережливість та вміння виділяти характерні ознаки дорослих тварин та їх малят.

Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

Хід гри.

На столі розкладаються картки із зображенням малят домашніх тварин. учням роздаються картки із зображенням дорослих свійських тварин. Дається завдання: дібрати малят до дорослих тварин, описати дорослу тварину, виділити її характерні ознаки; розповісти, що цікавого помітили, спостерігаючи за домашніми тваринами. Виграє той, хто перший впорається із завданням.

Завдання:

1. Символічна синектика -- імітація повадок свійських тварин.

2. Переплутати мам та малят, придумати спільні умови проживання -- як будуть спілкуватися, як харчуватися?

а) як будуть жити собака із лошам?;

6) корова з кошеням?

III. Який це птах?

Програмовий з міст. Розширення поняття «птахи»; формування вміння розпізнавати перелітних, осілих та зимуючих птахів за їх зображенням та характерними звуками (співом).

Унаочнення. Картки із зображенням типових для даної місцевості перелітних, осілих та зимуючих птахів; запис співу окремих птахів. Хід гри

На магнітній дошці прикріпити зображення птахів у довільному порядку. Клас поділяється на З команди, визначаються лідери. На столі розкладені картки із написами: «перелітні», «осілі», «зимуючі». Лідери обирають певну картку. Лається завдання:

дібрати ілюстрації птахів, що входять у це поняття, розмістити в ряд на дошці під написом. Командам дається 1 хвилина, щоб порадитися. За сигналом вчителя обговорення припиняється, а лідери, по черзі, виконують завдання. Інші команди стежать за правильністю виконання. Школярі мають право використати ту ілюстрацію, яка вже була розміщена, якщо вважають, що це було зроблено помилково. Виграє команда, яка правильно виконала завдання (або допустила найменше помилок).

Індивідуальне змагання. За характерними звуками впізнати птаха, назвати його та знайти ілюстрацію. Завдання:

1. фантазування на тему: «Ой, якби я мала (мав) крила...»

2. Метод каталога -- перенесення властивостей неживих об'єктів на птаха:

вода птах

без запаху без кольору рідка і т.д.

3. Метод мозкового штурму.

Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?

Тема. Рослинний і тваринний світ лісів, луків, водойм.

І. Що де росте?

Програмовий зміст. Закріпити знання дітей про назви знайомих рослин та місць, де вони ростуть (ліс, луки, водойма).

Унаочнення. Ілюстративний матеріал із зображенням природних угруповань (ліс, луки, водойми); гербарні зразки рослин цих угруповань або живі рослини.

Хід гри

учням роздаються картки із зображенням лісу, луків, ставка, річки. Вони мають дібрати відповідні гербарні листки (живі рослини), розповісти про пристосування даних рослин до умов існування.

Завдання:

1. Перенести рослини лісу у водойму; рослини водойм -- на луки; рослини луків -- у ліс. Що в результаті цього трапиться?

2. Метод фантастичної проблеми.

Що трапиться, якщо: а) у лісі не буде дерев?;

б) у ставку -- води?; в) на луках ростимуть лише дуби?

II. Хто де живе?

Програмовий зміст. Продовжити формувати поняття про тварин диких та свійських, місце їх проживання та пристосування до умов існування.

Унаочнення. Ілюстративний матеріал різних типів середовища існування тварин, картки із зображенням диких і свійських тварин.

Хід гри

Учням роздаються картки із зображенням домашнього подвір'я, лісу, луків, водойми. На столі викладають зображенням вниз малі картки, на яких зображені тварини. Школярі добирають тварин відповідно до середовища існування. Називають тварину, розповідають про її пристосування до умов існування, визначають, до якого класу належить тварина (звір, птах, комаха, риба, земноводні, плазуни).

Завдання:

1. За методом каталога створити нове середовище існування.

2. Мозковий штурм.

Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?

III. Підбери гриб.

Програмовий зміст. Продовжити формувати уявлення дітей про гриби; закріпити знання про зовнішній вигляд і назву гриба; місця, де він полюбляє рости. Виробляти вміння відрізняти їстівні гриби від отруйних.

Унаочнення. Картки із зображенням грибів. Хід гри

Учням роздаються картки із зображенням грибів. Діти мають назвати гриб, розповісти, коли він з'являється та де полюбляє рости. Визначити, який у них гриб: їстівний чи отруйний. Знайти пару -- до їстівного гриба дібрати схожий на нього отруйний гриб; розповісти про способи розрізнення їстівних грибів і їх двійників -- отруйних.

Завдання:

1. Екологічне прогнозування.

Що буде, якщо в лісі зникнуть гриби?

2. Фантазування: гриб виріс вищий від дерев, що буде?

3. Творчо-емпатійні вправи.

уявити себе грибом і передати свої відчуття (мухомор; маслюки).

У процесі проведення дидактичних ігор ми використали такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей.

І. Фантазування.

1. Типові прийоми фантазування:

а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний.

Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він -- травоїдна тварина);

б) збільшення або зменшення об'єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;

в) прискорення чи уповільнення дії об'єкта або його властивостей.

На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;

г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.

На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;

д) зміна середовища існування для певного об'єкта:

риба живе в пустелі...;

е) надати живому об'єкту рис неживого та навпаки.

2. Метод асоціацій чи каталога слугує для перенесення властивостей одного об'єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводиться велика кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї. Живий об'єкт Неживий об'єкт крокодил стілець зелений дерев'яний зубатий складний пливучий м'який

Переносимо властивості одного об'єкта на інший:

Дерев'яний крокодил -- сувенір.

Складний крокодил -- іграшка.

Стілець зелений -- пофарбований зеленою фарбою.

3. Вправа «Робінзон Крузо».

Ситуативні завдання, мета яких -- знайти способи виживання в екстремальних умовах.

4. Вправа «Чорний ящик».

її мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.

У чорному ящику плід.

-- Сухий чи соковитий?

-- Великий чи малий?

-- Круглий чи продовгуватий?

-- їстівний чи ні?

-- Червоний чи зелений? і т.п.

II. Мозковий штурм.

Він створений американським психологом А.Осборном у кінці 30-х років. Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення -- генеруванні -- заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі -- оцінці -- кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

III. Метол фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором Берлінського університету Е. Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І. Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:

-- вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;

-- формується мета його вдосконалення;

-- вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів, записують їх ознаки;

-- ці ознаки переносять на даний об'єкт. Приклад.

Об'єкт -- річка. Випадкові об'єкти:

бджола к і ш к а

працелюбна гнучка

маленька зубата

кусюча пухнаста

Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...

IV. Метол фантограм був запропонований Г. Альтшуллером. Прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій -- типові прийоми.

Карась риба Перенесемо у ліс:

вкрита лускою як буде рухатися?

тіло видовжене як дихати? як рятуватися

живе у воді, плаває...від ворогів?

Реалізація розглянутої системи заходів підвищує ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток дітей.

6. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

Запропоновані картки можуть бути використані для узагальнення і систематизації та перевірки знань учнів. Вони розраховані на школярів з різним рівнем розвитку. Завдання під цифрою 1 призначені для дітей зі слабким рівнем розвитку. Вони передбачають:

-- відтворення учнями знань з різних джерел інформації: підручника, зошита, власних спостережень за навколишнім світом;

-- знаходження правильної відповіді з кількох запропонованих;

-- доповнення речення.

Для дітей із середнім рівнем розвитку призначені завдання під цифрою 2. Ці завдання потребують:

-- уміння назвати істотні ознаки предмета чи явища, спираючись на план, схему, малюнок;

-- здійснити класифікацію, встановити причино-наслідкові зв'язки на основі власних спостережень;

-- довести правильність судження за зразком. Під цифрою 3 -- завдання для дітей з високим рівнем розвитку. Вони передбачають:

-- застосування учнями набутих раніше знань у нових ситуаціях;

-- співвіднесення визначення поняття з об'єктом, якому відповідає це поняття;

-- використання теоретичного матеріалу на практиці;

-- моделювання власної поведінки та поведінки інших v певних ситуаціях.

Література

1 Байченко С. Щоб не згас інтерес // Поч. Школа - 1999.- № 1.- с.49-51.

2. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа - 1999.- № 5 - с. 51-53

3. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа - 1999.- № 8.- с. 53-56

4. Громик Є. Гра - найсерйозніша справа // Поч. школа - 1999.- № 7.- с. 41-43

5. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3 (2) класу // Поч. школа.- 2000.- № 2.- с. 31-34

6. Логачевська С. Постійний взаємозворотний зв'язок - одна з передумов диференціації навчання // Поч. школа - 1999.- № 3.- с 49-51

7. Мечник Л.А., Мечник І.І., Посібник для вчителів.- Тернопіль, 1998.

8. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. - К.: Веселка, 1991.