Педагогічні умови формування любові до української мови учнів середніх класів в позашкільний час

Гурток української мови працює за планом, що складається на півріччя, але намічається на рік. У план гуртка вводиться не тільки тематика засідань, а й усі інші види роботи. Складаючи план, учитель враховує, якої попередньої підготовки вимагає кожна тема засідання та інші заходи. Вдало складений план багато важить для доброї організації гуртка.

3.3 Мовні свята

Окрему групу позакласних заходів з мови становлять свята -- мовні вечори, ранки, дні, тижні, декади, фестивалі. Організація їх має своєю метою зацікавити учнів мовою, пожвавити працю над нею, виявити ефективні форми, прийоми ведення позакласної роботи з мови, підсумувати наслідки її за певний період. Мабуть, найефективнішими з свят є фестиваль і тиждень (або декада) мови. До обох з них входять як складова частина (найчастіше заключна) мовні вечори і ранки.

Фестиваль проводиться як свято мови всіх шкіл республіки за єдиною програмою. Тиждень (декада) мови -- це шкільне мовне свято, що триває протягом 7 (10) днів. Цінність цієї форми позакласної роботи в тому, що вона є масовою, охоплює всіх учнів школи. У цей час здійснюються різноманітні мовні заходи, спрямовані на збагачення дітей новими відомостями про мову, поглиблення і закріплення знань з програмного матеріалу, вдосконалення культури мовлення, залучення учнів до самостійної творчої праці над словом у всій його багатогранності Тиждень мови, на наш погляд, організовувати зручніше, ніж декаду, оскільки підготовка, обладнання школи до свята проводиться в суботу після занять; на передвихідний день припадає також завершення свята -- підсумковий вечір.

Будучи одним з епізодичних заходів, тиждень мови тісно пов'язаний із систематичною позакласною роботою, особливо з мовним гуртком, члени якого мусять бути ініціаторами й організаторами мовного свята. Переважна більшість заходів, визначених у плані тижня, організовується і проводиться гуртківцями. Члени гуртка готують таблиці, ігри, обладнують школу і класи, виступають у ролі екскурсоводів, доповідачів, дикторів мовних передач, чергових у «довідкових бюро», на постах тижня, стають учасниками всіх конкурсів, конференцій і т. д.

Багато працює під час підготовки і проведення тижня, кабінет. Він на цей період набував чинності штабу тижня, навколо якого концентрується повсякденна діяльність учителів, гуртківців і всього учнівського колективу, пов'язана зі святом. Тиждень є своєрідним звітом мовного гуртка і кабінету про їх роботу.

Щоб тиждень мови не був авральним заходом, старанно, без поспіху готувався, його варто організовувати в кінці першого або в другому півріччі, а підготовку вести з початку навчального року. Термін організації тижня мови визначається на одному з перших засідань методичного об'єднання вчителів-словесників. Тоді ж створюється комісія для підготовки і проведення свята. Зразу ж розробляється план підготовки і попередня програма тижня, розподіляються обов'язки між членами комісії.

Найгроміздкішим у підготовці до тижня мови є добирання матеріалу для обладнання школи, організації конкурсів, проведення підсумкового вечора тощо, а також виготовлення плакатів, таблиць, макетів, альбомів, ігор. Добирання матеріалів до тижня мови має бути першим етапом у підготовці його.

Другим етапом є виготовлення на основі складених і обговорених проектів усього необхідного для свята обладнання. Слід мати на увазі, що успіх тижня значною мірою залежить від змісту дібраного матеріалу, від вдало, зі смаком виготовленого оформлення. Крім того, всі матеріали, зокрема плакати, таблиці, альбоми, макети, зберігаються в школі і можуть використовуватись з певним доповненням і поповненням у наступні роки.

3.4 Мовні конкурси

Мовні конкурси -- це змагання, під час яких виявляються найсильніші, найкраще підготовлені з мови учні. Різного типу мовні змагання -- досить популярна форма позакласної роботи, яка позитивно впливає на організацію навчально-виховного процесу взагалі й усієї позакласної мовної роботи зокрема.

Добре сплановані конкурси сприяють поглибленню і систематизації знань учнів з мови та повторенню окремих тем і розділів шкільного курсу. Вони розвивають мислення, пам'ять, увагу, виховують кмітливість, уміння вправно орієнтуватись у питаннях мови. Намагаючись довести свою озброєність знаннями з мови, вийти із змагань переможцями, учні наполегливо готуються до конкурсу, читають додаткову літературу, розв'язують мовні задачі й завдання. Інтерес, активність учнів посилюється при вдалому доборі завдань, особливо таких, що створюють проблемні ситуації. У зв'язку з цим мовні конкурси часто використовуються як заохочувальний захід, що допомагає залучити до мовної позакласної роботи в різних її формах якнайбільшу кількість учнів. Позитивною рисою конкурсів є й те, що порівняно з іншими формами позакласної роботи вони не вимагають трудомісткої попередньої праці вчителя з учнями. До конкурсів не проводяться репетиції, не готуються доповіді, повідомлення і т. ін.

Мовні конкурси тісно пов'язані з усіма позакласними заходами з мови. Однак ні за змістом, ні за формою організації вони не дублюють їх. Змагання з мови включаються в заняття гуртка, вечори, ранки, обов'язково проводяться під час тижня мови. Поряд з цим мовні конкурси досить часто практикуються і як самостійні заходи. Різноманітні за особливостями організації і методикою проведення, вони відзначаються масовістю, охоплюють велику кількість активних учасників.

Конкурси з мови повинні старанно плануватись. Кожний з них мусить мати мету, головну думку, що проходить через усе змагання. Щоб мовні конкурси були результативними, учні виносили з них цілісне враження, досвідчені вчителі часто проводять їх під девізами, які відповідають змісту дібраного мовного матеріалу. Використовуються, наприклад, девізи: «У мовах народів блищить один зміст» (П. Тичина); «Як парость виноградної .лози, плекайте мову» (М. Рильський); «Нове життя нового прагне слова» (М. Рильський); «Нема приповідки без правди» (нар. тв.) та ін.

Література

1. Аркушин Г.Л. На заняттях мовного гуртка. УМЛШ. - 1986. - №4. - с.62-65.

2. Благослови, Мати: Уроки укр. Народознавства в школі - К. Освіта, 1995 - с.190.

3. Бібліотека укр. усної нар. творчості: Дитячий фольклор. - К.: Дніпро, 1986.

4. Гамалій А.П. Ігри та цікаві вправи з рідної мови. - К. 1980.

5. Гальорка О.А. Виховна спрямованість позакл. роботи УМЛШ. - 1982. - №3. с.60-65.

6. Дудик П.С. Вивчення укр.. мови у 8 класі. К: Рад. Шк., 1981, с.108.

7. Єфімова О.М. До свята рідної мови. УМЛШ. - 1988. №6. - с.58-65.

8. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. - К.: Рад. Шк., 1967 - с.99.

9. Запорожець О.В. Психологія. Підручник для дошкільних педагогічних училищ. - К.: Рад. Шк., 1967 -с.104.

10. Зубчевський А. Пізнай себе і народ через слово УМЛШ. - 1990. №1. - с.81-83.

11. Могила Н.М. З живого джерела. Позакласна робота з мови. К. 1997.

12. Могила Н.М., Вовк І.М. Диференційовані завдання на уроках укр.. мови. Початкова школа. - 1996. - №2. - с.12-16.

13. Моргун В. „Розвиток інтелектуально-евристичних здібностей учня”. Психологічна підтримка творчості учня. К. „Редакції загально педагогічних газет”, 2003 с.4;6.

14. Неліпа Т.П. О слово рідне, хто без тебе я. УМЛШ. - 1989. №1. - с.74-76.

15. Національна школа в концепції Сергія Єфремова. Колоїз Ж. Журнал „Дивослов” К. „Освіта” №1, 1994, с.37.

16. Основи психології і педагогіки. Навчальний посібник/ Р.К. Серьожнікова, Н.Д. Пархоменко, Л.С. Яковицька та ін.; - К., 2003.

17. Олійник О. Світ укр. слова. - К. 1999.

18. Передрій Г.Р., Смалянінова Г.М. Цікава граматика. К., Рад. шк. 1967 с.15.

19. Передрій Г.Р. „Позакласна робота з мови в 4-8 класах Київ „Радянська школа” 1979.

20. Психологія: Підручник/ Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, Я.А. Гончарук та ін.; - 2-ге вид., - К.: Либідь, 2000. - с.558.

21. Стріха А.Д.; Гуревич А.Ю. Цікава граматика К. Рад. шк. 1991.

22. Сухомлинський В.О. Джерело невмирущої криниці. УМЛШ. - 1989. - №7. - с.3-8.

23. Скуратівський В. Місяцелік. К. Мистецтво, 1993. - с.206.

24. Укр. мова в школі. Конспекти нетрадиційних уроків. Піддубний М.А. Рівне, 1998.

25. Фасоля А.М. Свята рідної мови в школі УМЛШ. - 1989. - №7- с.51-56.

26. Явір В.В., Білоусенко П.І. Виховна робота на уроках укр. мови. Посібник для вчителів. - К.: Рад. Шк.., 1986 - с.15.

ДОДАТОК

Вікторина.

Мовні загадки-жарти.

1. Назвіть слово, в якому один звук позначається трьома буквами. (Дзьобати -- [дз'].)

2. Які дві букви завжди позначають звукосполучення: одна -- приголосного й голосного, друга -- двох приголосних?

(Ї,Щ.)

3. Від слів лак, рама, міль, міст, мова, лин, він утворіть нові слова, додавши до початку їх дзвінкий приголосний. (Злак, брама, драма, джміль, зміст, змова, млин, дзвін.)

4. Назвіть звук, спільний для кожних чотирьох слів: мати, явір, зв'язок, поява [а]; поїзд, район, ясень, юнь [й]; директор, ллється, моє, з'єднати [е]; дощ, чесно, речі, щастя [ч].

5. Доберіть п'ять слів, у яких останній звук позначається двома буквами. (День, тінь, мідь, сіль, міць.)

6. Назвіть п'ять слів, у яких два останні звуки позначаються однією літерою. (Армія, подвір'я, ательє, мамою, події.)

7. Як перетворити простий замок у великий і гарний будинок? (Замок -- замок -- змінити наголос.)

8. 3 якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас -- атлас.)

9. Що необхідно зробити, щоб повільне діяння висипати швидко закінчилось? (Висипати -- висипати -- змінити наголос.)

10. Чим закінчується і зима, і весна? (Буквою а.)

11. Чим закінчується і вечір, і ніч? (Приголосним.)

12. Як написати слово робота п'ятьма, чотирма літерами? (Праця, труд.)

13. Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити початкову літеру на ч.)

14. Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука, абетка.)

15. За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб почути разом кілька гармат? (Залп.)

16. Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче? (Пе-че.)

17. Чи можна із слова доля, не міняючи звуків, зробити дві музичні ноти? ("до" і "ля".)

18. Чи можна з кози зробити козака? (Можна, додавши букву к, коза + к = козак.)

19. Чи можна з сухої трави зробити частину сільської хати? (Суха трава -- сіно. Останню букву о замінити на и, і буде сіни.)

20. Чого багато має золото, менше має озеро, ще менше море, і зовсім не має його річка? (Букву о.)

21. Що мають береза, дуб, бук, яблуня й бузок, але не мають того ні клен, ні вишня? (Звук б.)

22. Що знаходиться в середині школи? (Буква о.)

23. Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква і.)

То не просто мова, звуки.

Мета: Розширити і закріпити знання учнів з фонетики; розвивати діалогічне мовлення, увагу та пам'ять; виховувати любов до рідної мови.

Хід заняття

1 ведучий. Багато чуєш звуків навкруги:

Прислухайся, як хлюпочуться у річки береги.

Завжди, безперестанно морський прибій шумить,

Дзвінок до школи кличе, з гудінням джміль летить.

Нам треба розрізняти ці звуки мови,

З яких ти можеш скласти яке захочеш слово.

2 ведучий. Як звуки мови виникають?

Що творить їх і де?

1 ведучий. Повітря до гортані

З легень спочатку йде.

Там звуки завібрують --

І голос всі почують.

2 ведучий. Шість звуків вільно можна

Співати, як пісні.

Ці звуки знає кожен.

Як звем їх? Підкажіть.

Учні (із зали). Го-лос-ні!

2 ведучий. Назвати голосні звуки і проспівати кожен з них гамою. (Переможцеві нараховується 2 бали.)

1 ведучий. Чому приголосні звуки так важко вимовляти?

2 ведучий. Тому що перепони їм треба подолати.

Ведучі пропонують бажаючим назвати приголосні звуки.

Переможцям нараховується по 2 бали.

Гра "Знайди пару"

Ведучі роздають картки з словами: ґава, кава; діло, тіло; жир, злива; біб, піп; сиджу, сичу; глід, хліб.

Гра вимагає кмітливості, тому принцип, за яким знаходиться пара, учням не пояснюється. Серед учнів проводиться конкурс. Перемагає той, хто добирає найбільшу кількість прикладів з парою приголосних за дзвінкістю і глухістю. (Переможцеві нараховується 4 бали).

1 ведучий. Отже, як ви побачили, звуки бувають дзвінкі та глухі. А на які групи ще поділяються приголосні звуки?

Учні. На тверді й м'які.

2 ведучий. А тепер ще раз знайдіть свою пару.

Учні одержують картки з такими словами: синь, син; стань, стан; кінь, кинь; ліс, лис; ряд, рад; саду, сяду; лук, люк.

1 ведучий. (Демонструє таблицю із зображенням звука [ч] і читає вірш.)

Хоч я твердий і непохитний,

Мене спотворюють помітно:

Пом'якшуючи, вимовляють,

Хоча підстав на це не мають.

А я на м'якість право маю,

Коли подовженим буваю,

А неподовженим мене

Лиш [і] пом'якшує одне.

Ведучий пропонує школярам правильно вимовити слова із звуком [ч]. чай, черешня, чудеса, чималий, човен, чіпати, ключі, очі, калачі, трубачі, силачі, нічка, звичка, гніздечко, обличчя, піччю.

Слова можуть бути написані на плакаті чи на дошці.

2 ведучий. Коли із звуком [ш] єднаюсь,

Однаково я вимовляюсь.

Ось послухайте як:

Щодня щіткар щітки робив,

Цим щиро захопився,

Борщу не їв, води не пив,

Щоранку не голився.

Щодалі більше заростав,

Як кущик, кожна щічка.

У клітці щиглик щебетав:

"Нова з'явилась щітка!"

1 ведучий. Проведемо змагання "Вимовляй правильно".

Учні читають записані на дошці скоромовки Г. Бойка:

1. Качечка кряче, каченят не бачить

Кличе качечка курчат:

-- Чи не бачили качат?

-- НІ, качечко, ми качат

Не бачили й в вічі,

А качура без качат

Зустрічали двічі.

2. Щедрий дощик площу полоще.

3. В чаплі чорні черевички,

Чапля чапа до водички.

4. Щиглі в кущах пищали,

Щоранку сповіщали:

— В пущах вітрище свище,

— Щипає морозище.

Перемагає той, хто, правильно вимовляючи звук [ч] і

звукосполучення [шч], читатиме скоромовки у потрібному

темпі, на одному диханні і не зіб'ється. Нараховується 5 балів.

1 ведучий. А тепер мені скажіть, яка ж наука вивчає в нашій мові звуки?

Учні. Фонетика.

2 ведучий. Чому ця наука так називається?

Хтось із учнів відповідає: "Назва походить від грецького слова phonetikos -- звуковий. " За правильну відповідь нараховується 1 бал.

1 ведучий. Звуки і букви навчись розрізняти

-- Глибоко будеш фонетику знати.

Букви бувають настільки ледачі,

Що лиш удвох звук спроможні позначить.

Є й працьовиті, як я, ю, є, ї.

Ролі виконують вправно свої.

Ось послухайте пісеньку букви я.

На сцену виходить дівчинка з великою літерою я, вирізаною з червоного паперу. На мелодію української народної пісні "Ой джиґуне, джиґуне" співає.

А у мене добра вдача,

Працьовита, неледача.

Раз лише звук [а] позначу,

Ну, а вдруге -- [й] в додачу,

[йа] і [а], [а] і [йа] -

Ось і служба вся моя.

На початку слова [йа],

На початку складу [йа],

Де апостроф -- тільки [йа]:

[йама, сійати, сімйа].

Тільки [а] я позначаю,

Коли з [й] не зустрічаюсь.

Буде [л'],чи [н'],чи [сг],

[д'],чи[т'),чи[з'],чи[цг].

[л 'ал 'а, н 'ан 'а, ц 'ац 'а, с 'ад'] --

Кожне слово можна взять.

[йа] і [а], [а] і [йа],

Ось і служба вся моя.

2 ведучий. Звук можна чути і вимовляти.

1 ведучий. Букву ж читати або лиш писати.

2 ведучий. Звуки бувають глухі і дзвінкі.

1 ведучий. Буквам незвичні наймення такі.

2 ведучий. Твердість і м'якість у звуків буває.

1 ведучий. Буква цю м'якість лише позначає.

Разом. Знаючи це, у команди ставай

І капітана свого відшукай!

Гра "Знайди свого капітана"

На сцену викликаються учні-капітани. Кожен капітан має табличку з словами:

1 капітан. Кількість букв у слові відповідає кількості звуків.

2 капітан. У слові букв більше, ніж звуків.

3 капітан. У слові звуків більше, ніж букв.

Учні отримують картки зі словами.

1 картка. Хата, рука, стіл, вікно, земля, любов, мати, край,

школа, Батьківщина, буфет, чудово, Оля.

2 картка. Кінь, мідь, дзиґа, джміль, стань, сіль, пень, день,

кукурудза, джерело, джаз, майстер, батько.

3 картка. Маяк, єдиний, щастя, Юра, ялинка, країна, Київ,

кущик, з'їсти, екскурсія, сіяти, щодуху.

Відповідно до звуко-буквенного складу слова кожен учень шукає свого капітана. Який капітан отримає найбільше правильних відповідей, той і переможе. (За цей конкурс нараховується 3 бали.)

На сцену виходять 2 дівчинки. Між ними відбувається діалог.

1 дівчинка. Ми завтра йдемо на екскурсію на хвабрику чи хверму?

2 дівчинка. А чому це тебе так филює?

1 дівчинка. Та я ще хочу встигнути у хвотографію.У мене брат працює хвотограхвом, хвото зробить чудове!

2 дівчинка. Ти не фастайся... А скажи, ти коси заплетеш чи фіст зав'яжеш?

1 дівчинка. Мабуть, фіст. Хворму і хвартух не одягну.

Виходить третя дівчинка і сміється з них.

З дівчинка. Дівчата, невже ви й досі не навчилися вимовляти Звук [ф] і звуки [хф]. (Звертається до дівчат і до слухачів.)

Пам'ятайте таку науку:

[ф] і [хф] -- то різні звуки.

Ось послухайте вірш, де зустрічаються ці звуки.

У буфеті хвастав Федя:

"Я у фізиці професор,

В фотографії мастак,

Я футбольну форму маю,

Я хвороб не нахватаю,

Всі це знають, бо це факт".

На сцену виходять два хлопчики і ведуть між собою розмову.

1 хлопчик. Я сьогодні виконав в вправі вісім речень, як нам задавали ...

2хлопчик. Як ти можеш так говорити: "Виконав в вправі...". Язика можна зламати. Що треба зробити, щоб легше було говорити?

1 хлопчик. Ну ... в замінити на у.

2хлопчик. Ось і заміни.

1 хлопчик. Я виконав в управі вісім речень ...

2 хлопчик (весело сміється). А ти знаєш, що таке управа?

1 хлопчик. Ні.

2хлопчик.Тоді слухай і запам'ятовуй!

Звуки міняють значення слів,

Треба, щоб їх розрізнять ти умів.

Вправа -- завдання, що виконав ти,

Управу на когось можна знайти.

Цінне досягнення в чомусь -- це вклад,

Спосіб життя називають уклад.

Небажаних зустрічей ти уникаєш.

У слово вчителя вдумавсь -- вникаєш.

І не міняєм [в] і [у] у словах,

Щоб збереглася їх сила жива:

Влада, вказівка, урок, установа.

Внутрішній, вплив, узбережжя, умова,

Вдалий, взуття, упаковка, удар.

Вдячний, взаємний, узгір'я, удав.

Вдумайся в значення кожного слова

-- Стане у тебе багатшою мова!

На сцені з'являються 2 дівчинки. Вони ведуть розмову. Відгадайте, про що вони говорили.

1 дівчинка. Завтра у мене день народження. Мені пошили плаття із амтласу.

2 дівчинка. З амтласу? Та ти що?

1 дівчинка. З амтласу. Він такої рідкісної білимзни!

2 дівчинка. Білимзни? Так з чого ж тобі плаття пошили? З білимзни чи амтласу?

1 дівчинка. Та з амтласу ж!

2 дівчинка. Не розумію, як можна пошити плаття з паперу?

1 дівчинка. З якого паперу? Якої білимзни?

2 дівчинка. Ти ж сама кажеш.

1 дівчинка. Я кажу -- з шовку, а ти -- з паперу.

1 ведучий (до слухачів).Чи всі зрозуміли, про що говорили дівчата? Якщо ні, то послухайте віршик-загадку.

Нас з братом зовні розрізняють

Лиш за наголосом, друже.

Коли ж серйозно зіставляють,

То бачать: схожі ми не дуже.

Я -- збірник карт географічних,

Таблиць, малюнків ботанічних.

Дорослий зна мене й дитина,

Мій брат.-- відома всім тканина.

(Амтлас -- атламс)

2 ведучий. Часто у вимові роблять помилки.

Пам'ятай, де наголос у словах таких:

Коммпас необхідний в орієнтуванні.

В школі на занямттях задають завдамння.

Де лікують хворих -- буде диспансемр,

В театральній залі унизу -- партемр.

1 ведучий. Українську нашу мову

І російське братнє слово

Ми вивчаєм залюбки.

Дуже мови ці близькі,

Та закон у кожній свій,

Непорушний і міцний.

Ти про нього пам'ятай,

Будь уважним, розрізняй:

Вемрба кажуть по-російськи,

А вербам -- по-українськи.

Українці кажуть креммінь,

Ще ім'ям, й петлям, і реммінь,

У Росії ж це кремемнь,

Пемтля, иммя і ремемнь.

Стомляр ми вживаєм слово,

А столямр -- в російській мові.

В нас тонкимй, у них же -- томнкий,

Нам дзвінкимй, у них же -- звомнкий,

їхній номвий, наш новимй,

їхній стамрий, наш --старимй,

Домчка в них, у нас -- дочкам,

Ось різниця тут яка!

Бимло, кажуть по-російськи,

А булом -- по-українськи.

Спимна в нас, у них -- спинам,

Адже мова не одна.

2 ведучий. Різний наголос в словах --

Це для нас не диво.

В українців -- кропивам,

В росіян -- крапимва.

Кличе хтось до телефону,

Будуть з вами говорить.

В українців кажуть -- дзвомнить,

Мовлять в росіян -- звонимт.

1 ведучий. Хто по тундрі вволю

Скаче ніч і день?

Українці кажуть -- омлень,

Росіяни звуть -- олемнь.

2 ведучий. "Примятель прийшов до тебе", --

Каже вихователь.

По-російськи ж мовить треба:

"К вам пришел приямтель".

1 ведучий. Нам відомо, що в ознаки

Є прикмети й різні знаки,

За якими визначають,

Що ж ознамки означають.

2 ведучий. Ми були в такій країні,

Яку на карті не знайти.

Ми бажані тут гості нині,

І нам її шляхами йти.

1 ведучий.Країну цю в нас добре знають,

Бо звуки мови в ній живуть,

Разом. Фонетика -- країну звуть.

Українські вечорниці.

„Барви рідної мови”

Сценарій

Зал прикрашений рушниками, плакатами, українським орнаментом, висловами про рідну мову:

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

(М. Рильський)

"Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізняється від других людей ..."

(П. Мирний)

О мово моя!

О місячне сяйво і спів солов'я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів -- це мова моя,

Це мова моєї Вкраїни.

(В. Сосюра)

Буду я навчатись мови золотої

У трави веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

З пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці.

Щоб людському щастю збанок свій надбати,

Щоб раділа з мене Україна-мати. (А. Малишко)

"Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе". (О. Гончар)

Перед початком вечорниць звучать українські народні пісні у грамзаписах. На столах, застелених рушниками, -- різноманітні українські страви. Кожна група читачів заздалегідь оформляє свій стіл у народному стилі, дає йому девіз.

На сцені з'являються ведучі в українських костюмах, це літературні герої: Наталка Полтавка (ведуча) та Іван Свічка (ведучий).

Ведуча (під супровід ліричної української народної пісні).

Україна ... Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть!

Ведучий. У глибину століть сягає історія нашого народу! І чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо. Пізнати історію рідної сторони, рідної мови нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та хороводи, чарівний, фантастичний світ казок. Хай же сьогоднішній вечір відкриє перед вами, юні друзі української мови, розум, щедрість, гумор нашого талановитого народу!

Ведучі (разом). Запрошуємо вас на вечорниці!

Господиня вечорниць (із драми Т. Г. Шевченка "Назар Стодоля ").

Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер ... От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не зачиналися. Нехай воно хоч і свято, звісно, а все-таки був час. Ні, що не кажи, а світ перемінився. Хоч би і запорожці ... Ну які ж вони запорожці? Тьху на їх, та й годі. Чи такі були попереду? Як налетять бувало зі своєї Січі ... Було, як схопить тебе котрий, так до землі не допустить, так і носить ... Ой, ой! Куди то все дівалось? (Сумно хитає головою.)

В цей час хтось стукає в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється

з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав поруч на столі. В

зал під супровід троїстих музик зі сміхом заходять дівчата та

хлопці в яскравих українських костюмах.

Дівчата. Добрий вечір в вашій хаті. Уклін господині!

Чи веселі вечорниці у вас на Вкраїні?

Добрий вечір, вам дівчата, і вам, молодиці.

Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці.

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо. Аби щастя було в хаті!

Аби ми були багаті, аби було любо, мило!

Аби всі були щасливі!

В нашій хаті раді гостям!

На фоні української музики у виконанні троїстих музик.

Дівчата. Гей, на наших вечорницях

Хто сумний -- розвеселиться!

Співи, танці, небилиці --

Гарні будуть вечорниці!

Стрічайте пирогами

Смачними і масними,

Бо ми прийшли з піснями,

Піснями голосними!

Виконується народний танець.

Ведуча. Пісня українська! Хто не зачарований нею! Вона натхненна, мелодійна, безмежна широтою і красою образів.

Ведучий. А чи знаєте ви, що багато пісень, які стали народними, мають своїх авторів -- відомих українських поетів?

На сцену виходять самодіяльні виконавці. Разом з літературними героями вони співають по кілька куплетів з пісень:

"Київський вальс " (на сл. А. Малишка.)

"Як упав же він з коня " (на сл. П. Тичини.)

"Ой ти, дівчино з горіха зерня ..." (на сл. І. Франка.)

Присутні називають авторів слів цих пісень. З'являються баба

Параска і баба Палажка.

Параска. Здрастуйте, люди добрі. Скажіть же хоч ви мені, що мені на світі Божому робити. Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись!

Палажка. Згляньтесь, люди добрі на мої муки і пожалійте, бо не можна мені не те що на селі втриматись -- не можна на світі жити. Благословіть мене скоропостижно вмерти.

Параска. Розсудіть нас шановне товариство. А щоб знали ми вашу справедливість і обізнаність, то спершу скажіть, хто з нас хто: хто Параска, а хто Палажка?

Палажка. Бач, знайшла складне питання. А може, добірне товариство скаже, скільки оце років наша сварка триває?

(Відповідь: 3 1873 року.)

Параска. Тож бачите, ми ще зовсім не старі.

Палажка. Гарні, гарні молодички, ще нівроку. То, може, заспіваємо про молодичку всі разом? Ви цю пісню добре знаєте -- „Ґандзя”

Співають разом зі слухачами, кожна приміряє образ Ґандзі до себе.

Параска: Так що то значить справжнє кохання. Хіба ж ця стара відьма знає?

Палажка. Овва! Від такої чую. Чи не від того великого кохання до свого чоловіка ти розтрощила дякові черепа залізною кочергою?

Параска. А що? І від кохання. Було б дякові не хапати мого Омелька за чуприну, а мені не вистежувати ...

Палажка. Мо, й так, погані жарти з коханням. Правду сказав поет:

Кохайтеся, пани-браття,

Коли серцю воля,

Тільки з серцем не жартуйте

З дівочим ніколи.

Бо то легко розкохати,

А тяжко впинити:

Кого вірно полюбило,

З тим і хоче жити.

А не зможе -- чого жити?

Краще у могилу --

Аби тільки не самому,

Аби тільки з милим,

Аби тільки без розлуки!

Отак, пани-браття!

Коли годі кохатися,

Навіщо займати?

А що? Знаєш хто се склав? (До всіх.) Може, й товариство наше знає?

Параска (якщо нема відповіді). Ну-ну ... Скажіть же цій старій, це ж Тарас Григорович.

Палажка. Ось і влучила пальцем в небо. Ну хто відгадає? Хоча цього поета справді називали галицьким Шевченком. Вгадали? (Ю. Федькович.) (До Параски.) А що, маєш? Не знаєш ти літературу.

Параска. А ось постривай .загадаю я загадку тобі. Жила собі панна, та вередлива і лиха, точнісінько як ти в молодості. То вже й не знали, як її, таку скажену, заміж віддавати. Але все-таки знайшовся чоловік, що взяв. "Люблю, -- каже, -- і буде вона мені добра жона", і став він свою жінку виховувати і колисати ... Ось і скажи мені, жіночко, у якого письменника таке заварилося?

Палажка. А ти що думаєш, коли я в селі живу то й Шекспір не читаю? То ж "Приборкання непокірної".

Параска. Грамотна. А де ж там у Шекспіра колисання? Що не знаєш? То подивись.

Учасники художньої самодіяльності розігрують сценку з оповідання

А. Свиднщького "Недоколисана"

(на матеріалі третього розділу цього твору).

Параска називає твір.

Палажка. Це мене нікому було колисати. Та дай мені, Боже стільки років прожити, скільки у мене женихів було. Та ще і яких! Ось нехай люди їх самі упізнають.

Артисти самодіяльності читають монологи комедійних

персонажів із п'єс Квітки-Основ'яненка "Шельменко-денщик"

(Опецьковський і Лопуцьковський),

М. Старицького "За двома зайцями" (Голохвастов),

І. Котляревського "Наталка Полтавка" (Возний).

Палажка. Оце женихи. Один в один, як кавунець до кавунця. І вже другу сотню літ живуть--не помирають... А тобі, Парасю, все ж таки час уже шукати знайомства і на тому світі.

Параска. А як це?

Палажка. А так, як у С. Руданського. (Читає вірш "Баба в церкві".) Параска. Ну, красуне, тримайсь: я зараз за таку наругу з тебе чортів витрясу, та ще й не одного ...

Палажка. А може, помиримося, Парасю? Ми з тобою таки родички.

Параска. З тобою? Може, й помирюсь ... До наступної двобійки Згода?

Палажка. Згода.

Ведуча. Оце двобійка так двобійка! А ви помітили, скільки пролунало дотепних та влучних висловів? Так-так, крилаті слова, фразеологізми -- це справжня окраса мови. Тут знаходимо осуд людських вад і похвалу порядності, тут звучать іронія і гумор. І все це не вимушено, тонко, дотепно.

Ведучий. Чи цікавились ви коли-небудь походженням фразеологізмів? Спробуйте пояснити значення і походження таких фразеологічних висловів:

Баляси точити. Баляси -- це фігурні стовпчики у вигляді глечиків, фантастичних квітів. Ними оздоблювали поміщицькі будинки, підпирали бильця на балконах. Виточування балясів вважалося легкою роботою, і майстри мали досить часу і побазікати, і перепочити. У наші дні цей вислів означає пустопорожню балаканину.

За пояс заткнути. Перевершити кого-небудь. Вислів пов'язаний зі стародавнім слов'янським звичаєм -- підперезуватися і під час перерви в роботі закладати за пояс знаряддя праці. Тесля, оцінюючи зроблену річ, засуває сокиру за пояс, а потім знову дістає її, щоб завершити роботу.

Ведуча.Серед суто народник фразеологізмів усім відомий вислів "піднести гарбуза". Ось і капітанові Скворцову, герою комедії "Шельменко-денщик", довелося "скуштувати" цієї городини. І коли б не Шельменко, не бачити капітану Прісеньки.

Розігрується уривок з п'єси Квітки-Основ'яненка

"Шельменко-денщик" (дія IV, ява 4).

Ведучий. А ось цікаво дізнатися, Шельменку чи знаєш ти, хто написав цю комедію?

Шельменко. Аякже, ім'я Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка знають усі.

Ведучий. Так, це псевдонім відомого письменника. А яке його справжнє прізвище? Не знаєш? Тоді, можливо, наші знавці української літератури допоможуть?

Ведуча. Г.Ф. Квітка. Він жив в Основі (біля Харкова) і тому додав до прізвища цю назву. Ще він підписував свої твори псевдонімом "Грицько Основ'яненко".

Шельменко. Так, так. І як я забув?! А хто ще з українських письменників писав під псевдонімом?

Ведучий. Це запитання також адресуй нашим знавцям.

Відповідь:

Микола Петрович Трублаєвський -- Микола Трублаїні.

Яків Башмак -- Яків Баш.

Петро Панченко -- Петро Панч.

Микола Шпаківський -- Микола Шпак.

Панас Якович Рудченко -- Панас Мирний.

Іван Семенович Левицький -- Іван Нечуй-Левицький.

Іван Юрійович Семанюк -- Марко Черемшина.

Шельменко. А серед жінок-письменниць були такі хто писав під псевдонімом? (До залу.)

Відповідь:

Марія Олександрівна Вілінська (Маркевич) -- Марко Вовчок.

Лариса Петрівна Косач -- Леся Українка.

Олександра Євгенівна Косач-Судовщикова -- Грицько Григоренко.

Активних учасників конкурсу Шельменко нагороджує сувенірами.

Шельменко. Ой, чую неперевершені пахощі українських вареників з сиром!

Ведучий і ведуча спускаються в зал. В руках у них глиняні миски, в

них -- вареники та пампушки з часником.

Ведуча. Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти,

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Ведучий. В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині.

Це вареники знаменні,

Як їх родичі пельмені.

Ведуча Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні --

Білолиці, круглолиці,

Із добірної пшениці.

Шельменко. Ні! Так діла не буде. Що це таке -- вареники з сиром, та задарма. Пропоную всім присутнім змагання: хто назве більшу кількість прислів'їв та приказок про мову, тому дістанеться найбільший і найсмачніший вареник. Згода? Починаємо змагання ...

Присутні називають прислів'я та приказки...

1. Бесіда дорогу скорочує.

2. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.

3. Правдиве слово броню пробити готово.

4. Слово не стріла, а до серця лине.

5. Слово не горобець, випустиш -- не впіймаєш.

6. За словом в кишеню не полізе.

7. Переливає з пустого в порожнє.

8. Говорить, наче три дні не їв.

9. Намолов сім мішків гречаної вовни.

10. Набалакав три мішки гречаної вовни та чотири копи гречки.

Ведучі ставлять на столи страви, пригощають присутніх. Декому попадаються вареники з сіллю, перцем чи борошном -- чути жарти.

Звучить українська пісня "І з сиром пироги ... ".

Шельменко разом з дівчиною в українському костюмі розігрують інсценівку цієї пісні.

Почесним гостям надається право визначити кращу страву, кращий стіл, кращі костюми та найбільш активних учасників конкурсів. Відзначені одержують подарунки (низки бубликів та цукерки).

Лине українська лірична мелодія, на фоні якої ведуча читає вірш М. Рильського "Мова".

Прислухайтесь, як океан співає, --

Народ говорить. І любов і гнів

У тому гомоні морськім. Нема

Мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово -- це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад,

Ведучий. Дорогі друзі! Ми раді, що сьогодні у залі не було байдужих. Сподіваємось, що наші вечорниці допомогли вам оцінити скарби рідної мови, спонукали до зустрічі з найдревнішим порадником -- книгою. Бажаємо вам цікавих знахідок! На все добре! До побачення.

Лінгвістичні ігри.

З метою розвитку творчого мислення, удосконалення володіння мовним матеріалом і дотримування поступового ускладнення учням пропонуються вправи-кросворди, ребуси, шаради з елементами систематизації знань.

Вправи-кросворди

Завдання 1.

Впишіть букви, які утворюють слова, що відрізняються тільки одним звуком - співвідносним глухим або дзвінким приголосним.

Відповідь: міг, міх, Відповідь: кава, ґава, Відповідь: балка, палка, Відповідь: брати, прати жар, шар. коза, коса. злива, слива. дерти, терти.

Перекладіть російські слова українською мовою, заповніть клітинки по горизонталях. У вертикальному виділеному стовпчику прочитаєте букви, що позначають голосні звуки в українській мові.

1. Галдеж

2. Корзина

3. Повар

4. Бочка

5. Кирпи

6. Водосточная труба

Відповідь: гамір, козуб, кухар, діжка, цегла, ринва.

Завдання 2.

1. заповніть клітинки по горизонталі. У другому та п'ятому стовпчику по вертикалі ви прочитаєте:

а) тему заняття;

б) слова-терміни, що вживаються під час вивчення розділу „Фонетика”.

1. Шматок, відрізаний від чогось, або залишок від різання чогось.

2. Документ про направлення на роботу, відпочинок тощо.

3 Скринька для зберігання коштовностей.

4 Комаха, назва якої походить від звуку, що його вона утворює своїми надкрилками.

5 Колючий кущ, плоди якого багаті на вітамін С.

Відповідь: обрізок, путівка, шкатулка, цвіркун, шипшина.

1. Заповнивши клітинки по горизонталі, у першому вертикальному стовпчику одержите синонім до слова абетка.

2. Льотчик вищого класу.

3. Поле

4. Давня міра ваги в Росії, Україні та Білорусії.

5. Великі кисло-солодкі ягоди.

6. Частина збруї для загнуздування коня.

7. Частина мови

7. Невеликий мішечок

Відповідь: ас, лан, фунт, аґрус, вудила, іменник, торбинка.

2. Запишіть у клітинки чотири слова, які мають по три звуки.

1. Ці слова мають таке значення:

2. Дуже дрібне насіння

3. Те, чим дивимось

4. Невелика тварина, що живе у воді, але не риба

5. Слово, яке часом вживаємо замість „так”

Відповідь: мак, очі, рак, еге.

Після вписування цих слів ви прочитаєте в першому стовпчику двоскладове слово, яке визначає те, де дуже багато води.

Відповідь: море.