Постать композитора, акордеоніста-віртуоза Костянтина Соколова в контексті українського музичного мистецтва другої половини ХХ - поч. ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постать композитора, акордеоніста-віртуоза Костянтина Соколова в контексті українського музичного мистецтва другої половини ХХ - поч. ХХІ ст.

Кисляк Б.М.

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівський державний університет фізичної культури

Ключові слова: акордеон,творчість, виконавство,конкурми,композицї.

 Народно-інструментальне виконавство Львівщини у наш час відрізняє розвиток різноманітних форм: це колективи різного масштабу - від дуетів до оркестрових складів, серед яких академічні, фольклорні та естрадні колективи та їхні синтезовані й проміжні форми. Сьогодні саме Львівщина стала провідним центром культивування акордеонного мистецтва не лише у західноукраїнському регіоні, але й одним з провідних осередків цієї інструментальної традиції на національному рівні: це засвідчує проведення у регіоні Всеукраїнських та міжнародних конкурсів з ансамблевими та оркестровими номінаціями, представницьких науково-практичних конференцій з народно-інструментального та акордеонного виконавства, видавництво нотно-методичної літератури, активність наукових досліджень у цій галузі.[1]

Сьогодні в регіоні успішно функціонують та створюються фольклорні, естрадно-фольклорні, фольклорно-академічні, фахово-академічні, навчальні колективи з акордеонами у складі (від дуету до оркестру), які стали не від'ємною складовою мистецько-культурних процесів у суспільстві. Чимало з них демонструють вихід на національний та міжнародний обшир у виконавській практиці, беручи участь у гастрольних турах, фестивальних акціях, здобуваючи відзнаки мистецьких змагань міжнародного статусу, популяризуючи здобутки української баянної літератури [3].

Основою формування того чи іншого колективу є їхні фундатори (засновники). Однією із таких постатей на Львівщині є Костянтин Михайлович Соколов (8.06.1926 р.н., с. Озерище, Смоленської обл.), акордеоніст, композитор, учасник Всесоюзного конкурсу артистів естради (Москва, 1958) та фестивалів клезмерської музики. Нагороджений дипломом «Кращий концертмейстер» (2008) за участь у фестивалі в Чернігові.

Костянтин Михайлович - соліст-акордеоніст, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, концертмейстер, керівник естрадного квартету (1950-1964) Львівської обласної філармонії, концертмейстер та керівник оркестру народних інструментів (1964-1986) Львівського Вищого військово-політичного училища, керівник оркестру (1986-1990) Львівського об'єднання музичних ансамблів. Музичну освіту отримав під час служби в армії приватно (1947 -1950).

Будучи солістом Львівської філармонії, регулярно гастролює по країнах світу. Записує CD з камерним оркестром «Віртуози Львова» (1999). У 1996 створює дует акордеоністів з дружиною Лідією Леонтє- вою, у творчому тандемі активно гастролює Україною та Європою. У 2000 році виступає засновником Клезмерського оркестру Єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар'є», з яким активно гастролює Львівщиною, Францією, Німеччиною (зокрема концерти в залі Бетховен-хауса у Бонні), Польщею. 3 цим колективом записав ряд передач на Львівському обласному телебаченні.

К. Соколов активно співпрацює А. Кос-Анатольським та С. Козаком (50- 60-ті роки). Ціла низка їхніх п'єс («Липи цвітуть», «Карпатське танго», «Липи заціловані розмаєм», «Стрийський парк», «Метелиця» та ін.) вперше прозвучала на Львівському радіо та телебаченні у виконанні естрадного квартету Львівської філармонії під керуванням К. Соколова. Ряд творів було записано на обласному ТБ із солістами С. Степаном, О. Щегловим, С. Олександровичем, В. Романовською. Митець творчо співпрацював з композитором А. Горчинським, аранжуючи його пісні для концертної естради.

У Львівському ансамблі клезмерської музики працюють музиканти з великим практичним досвідом, які в різних манерах інтерпретують єврейські фольклорні твори: традиційний фольклор, фрейлехс, хори, естрадні обробки популярних єврейських мелодій. Аранжування композицій здійснює керівник колективу Костянтин Соколов. Ансамбль творять інструменти, притаманні атентичній традиції. У його складі - акордеон (Костянтин Соколов), контрабас (Віктор Свір / Мирослав Поливко), кларнет (Степан Василишин), скрипка (Зеновій Сороків- ський / Юрій Чорний ), фортепіано (Марія Кисленко) та гітара (Святослав Піцишин, Наталія Скороход). Керівник ансамблю / оркестру К. Соколов у 2004 та 2005 p. видав репертуарні збірки пісень на тексти М. Петренка та С. Якобсона (оркестрова партитура пісні «Оркестр дитинства мого») [2]. Музикантам притаманна експресивна манера гри, несподівані прискорення або уповільнення темпу, раптові імпровізовані вставки в мелодію, що підвищує емоційний вплив їхньої музики, яка (подібно до мови ідиш) формує своєрідний музичний діалект, зрозумілий i близький слухачам.

Оркестр Маестра - лауреат фестивалю «Шалом, Україно!», постійний учасник фестивалів національних культур у Львові. У 2004 році відбулася зйомка документального фільму «Der stille Bug» («Тихий Буг») за участю колективу та його солістів, які були запрошені на гастролі німецьким телебаченням, де відбулася презентація фільму.[4]

Композиторське напрацювання К. Соколова є масштабним, це, зокрема:

• для акордеона - «На поточку» (1978); Фантазія за мотивами оперети І.Дунаєвського «Вільний вітер». Вальс-мюзет «Sperling»;

• для дуету акордеоністів - «На головній вулиці з оркестром»;

• для ансамблю народних інструментів - «Хасидські наспіви», «Святкова xopa»;

• для естрадного інструментального квартету - «Іспанський танець».

«Гірський струмок», «Змеркання», «Український танець», «Ідуть по Львову галичанки»;

• пісні. на слова М. Петренка - «Молода мати», «Дайте синові ім'я», «Марічка і козуля», «Нісенітниця», «Висячий міст», <Весняний сон», «Казкові сни»,

«Жаринки на снігу», «Різьбарики», «,Даруй мені крила», «Нема роду переводу (Львів: Ліга-Прес, 2001); на слова С. Якобсона - «Останній лист», «Веселеньке весілля», «Оркестр дитинства мого», «Чудо лебеді»;

• аранжування для естрадного інструментального квартету - «Табу» (1956),

«Студентська кадриль» (1965), «Вечірня мелодія» (1980); «Гуцульська рапсодія» Б. Карамишева, «Українські перетанцювання» Д. Львов-Компанієць, <Веселий кларнетист» П. Кеслра, твори А. Кос- Анатольсъкого: «Липи цвітугь», «Метелиця», «Липи заціловані розмаєм», «Золота дівчина»; твори С. Козака: «Я мрію», «Львів'янки»;

• аранжування для дуету акордеоністів - Вальс і танець із к/ф «Цирк» І. Дунаєвського;

• аранжування для акордеона у супроводі камерного оркестру - Вальс-мюзет «Світло і тіні» П. Піццигоні, Танго «Любовні посмішки» П.Фросінні, «Вальс» Ф. Коломбо, «Карусель» та «Летяче листя» А. Фоссена;

• аранжування для ансамблю народних інструментів - «Адон Олам», «Я так тебе люблю», «Фарширована риба», «Моє містечко Белз», «Левін», «Мама», «Під деревами», «Я хочу», «Джанкой», «Тільки би здоров'я», еврейських народних пісень та танців - «Hlezmen>, «Чадир», «Sa-pozhkeleh», «Bershtalah» українських награвань «Буковина», клезмерські мелодії із Молдови «Лаутарі Молдовей», «Бальний вальс» Б. Тихонова.

Отже, внесок Костянтина Соколова у творчо-виконавську діяльність та репертуарне забезпечення Львівщини служить взірцем, адже митець здійснив вагомий крок у напрямі самовдосконалення та самореалізації як музикант, композитор, організатор колективної форми музикування, культурно-мистецький діяч.

Література

1. Давидов М. Історія виконавства на народних інструментах: підручник. Вид. 2-ге. Київ, 2010. 312 с.

2. Душний А. Педагогічний репертуар баяніста: навч. посіб. Дрогобич: Посвіт, 2006. Вип. 1. 108 с.

3. Шафета В. Соціокультурне значення ансамблевого мистецтва Львівщини за участю баяна-акордеона у естрадних, фольклорно-академічних, академічно-професійного та самодіяльно аматорських колективах. Народно-інструментальне мистецтво на зламі XX - XXI століть збірник матеріалів ХІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (19.03. 2010, Дрогобич) / Ред.- упор. А. Душний, Б. ІІиц. Дрогобич: Посвіт, 2010. С. 97.

4. Koncert-il-volo-i-placido-domingo,news,363,2873.php (дата звернення 19.12.2023)

5. Najpi^kniejszy gios XX wieku. Encyklopedia teatru Polskiego. URL: https://encyklopediateatru.pl/artykuly/43711/najpiekniejszy-glos-xx-wieku (дата звернення 15.09.2023).

6. Richter G. Akkordeon: Handbuch fur Musiker und Instrumentenbauer. -

1. Auflage. Leipzig: Fachbuchverlag, 1990. 60 S.: 206 Bilder, Davon 26 farbige; 24 Tabellen.

1. Davydov, M. (2010). Istoriia vykonavstva na narodnykh instrumentakh [The History of Performance on Folk Instruments]: Manual, Kyiv. 312 p. [in Ukrainian]

2. Dushnyi, A. (2006). Pedahohichnyi repertuar baianista [Pedagogical Repertoire of the Bayanist]. Drohobych: Posvit Publ. Iss. 1. 108 p. [in Ukranian]

3. Shafeta, V. (2010). Sotsiokulturne znachennia ansamblevoho mystetstva Lvivshchyny za uchastiu baiana-akordeona u estradnykh, folklorno- akademichnykh, akademichno-profesiinoho ta samodiialno amatorskykh kolektyvakh [Sociocultural Meaning of Ensemble Art of Lviv Region with Bayan- Accordion and Pop, Folk Lore Academic, Academic Professional and Amateur Groups]. Narodno-nstrumentalne mystetstvo na zlamiXX-XXI stolit - Folk Lore Instrumental Art at the End of the 20th - the Beginning of the 21st Centuries. Collection of Scientific Papers. Drohobych: Posvit Publ. 2010. P. 97. [in Ukrainian]

4. Koncert-il-volo-i-placido-domingo,news,363,2873.php (date of reference: 19.12.2023)

5. Najpi^kniejszy gtos XX wieku. Encyklopedia teatru Polskiego.URL: https://encyklopediateatru.pl/artykuly/43711/najpiekniejszy-glos-xx-wieku (date of reference: 15.09.2023).

6. Richter, G. Akkordeon: Handbuch fur Musiker und Instrumentenbauer. 1.Auflage. Leipzig: Fachbuchverlag, 1990. 260 S.: 206 Bilder, Davon 26 farbige; 24 Tabellen.

Размещено на Allbest.ru