Криптомузика - принцип музичної композиції у блокчейні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криптомузика - принцип музичної композиції у блокчейні

Кучмась Федір Юрійович

Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського

Статтю присвячено співставленню феноменів музичної композиції та блокчейна. Досліджено єдині принципи структури музичної тканини та криптовалюти. Особлива увага приділена трьом аспектам музики - розробність, формула i.m.t., структурування тематичного матеріалу та криптовалюті (Біткойну) як наріжному каменю блокчейну. Ключові слова: соната, форма, мотив, розробка, блокчейн.

Вступ

криптомузика музична композиція блокчейн

Вже кілька десятиліть комп'ютерні технології міцно входять у вжиток музикантів. З середини минулого сторіччя ведуться активні експерименти, покликані виявити нові виразні можливості звукової матерії. За допомогою спеціальних програм композитори складають і фіксують, коригують та обробляють свої твори. Але, якщо уважніше придивитися до суті будови музичної тканини та порівняти її з принципом програмування, як провідного параметра IT технологій, ми з подивом виявимо єдині витоки - загальні закони конструювання музичної композиції з одного боку та феномена комп'ютера з іншого боку. Наведене нижче дослідження має на меті зіставити музику та електронну програму, щоб простежити ланцюжок взаємозв'язків і наочно їх продемонструвати. В основі статті лежать три феномени музики - одні з найважливіших наріжних каменів, які викликали у дослідника стійкі асоціації зі світом програмування: принцип розробності, формула Б. Асаф'єва i.m.t. а також принцип структурування тематичного матеріалу, виявлений В. Конен. Усі три аспекти виростають один з одного і мають пряме відношення до сонати як вищого жанру та форми класичного музичного мистецтва, по суті є її відображенням та єством, бо виросли із самої природи. Отже, наша робота має відповідні три розділи, в яких розглядаються озвучені параметри. З позиції області комп'ютерної програми нами була представлена нині здобуваюча широкого вжитку криптовалюта, а саме алгоритм її появи та існування, тобто життєвий цикл, втілений у вигляді блокчейна. За дужками цієї статті залишимо обґрунтування злоденності криптовалюти у світі сучасної економіки, так само як і вкотре не будемо доводити фундаментальні істини музикознавства про архетип сонати та позначені три з багатьох її складових. Обмежимося лише констатацією відомих фактів та порівнянням їх між собою, що у контексті обраної тематики робиться вперше. Останнє й зумовлює актуальність музикознавчого екзерсису.

1. Криптосоната - розробка в алгоритмі блокчейн

1) . Дроблення - розпад музичної побудови на дрібні осередки.

2) . Виокремлення - вилучення зі структурного цілого певного елемента.

3) . Підсумовування - злиття кількох елементів воєдино.

4) . Замикання - логічне завершення новозбудованих зв'язків елементів (мотивів).

Реприза «під загальним знаменником» основної тональності стверджує панування головної партії (фабули твори) (табл. 1).

Таблиця 1Схема сонатної форми

А тепер перенесемося в область новітніх технологій, які насправді виявляються трансформацією вже давно придуманого класичного алгоритму, відпрацьованого століттями на практиці в музичному мистецтві.

Криптовалюта - найяскравіше досягнення комп'ютерних технологій останнього десятиліття. З безлічі подібних, найвідомішою у всьому світі став Біткойн. Він існує у вигляді ланцюжків транзакцій, кожна з них має свій унікальний код, який називається хеш-функцією (або просто «хеш»). Причому, що важливо, - з метою запобігання крадіжці (що нерідко трапляється не тільки в реальному житті, але і у цифровому просторі), кожна наступна транзакція включає хеш попередньої транзакції. В результаті виходить так звана хеш сума. Для наступної угоди вона знову стає відправним хешем зі своїм унікальним кодом, до якого додається код нової угоди, який відразу знову стає хеш сумою і так далі.

Наведене твердження можна виразити у вигляді формул:

«Хеш транзакції 1 + хеш транзакції 2 = хеш сума», яка при подальшій транзакції стає черговим відправним хешем.

Тобто фактично ми можемо простежити весь ланцюжок транзакцій, починаючи з відправної, оскільки її зерно міститься абсолютно у всіх наступних, скільки б не було цих транзакцій. Подібним шляхом можна також визначити час проведення тієї транзакції, від якої згенерувався якийсь хеш, що цікавить нас, і перевірити угоду на її чесність. По досягненню певної кількості транзакцій їх ланцюжки починаються структуруватися в блоки, також тісно пов'язані між собою. Коли власник криптовалюти хоче обдурити систему і вислати ту саму суму грошей кільком одержувачам, то у ланцюжка виникають побічні гілки, які через певну кількість часу безумовно будуть відсічені системою як помилкові, і за фактом знову залишиться лише стовбур, що складається з чесних угод. Таким шляхом і створюється блокчейн, завдяки якому генерується криптовалюта (табл. 2).

Таблиця 2Схема блокчейну

Чи не правда - алгоритм існування криптовалюти дуже нагадує розробку в музичній формі, а якщо зібрати обидва поняття разом, то вийде дерево? Стовбур - відповідно головна партія та ланцюжок транзакцій, гілки - побічна партія та блоки угод, листя - мотиви та поодинокі хеші, без яких не буде цілісної картини. Як з хешей вибудовується хеш сума і блокчейн так само і з мотивів виростає цілісна музична форма.

Вражає, що найважливіші принципи криптовалюти мають прямі аналогії з музичною розробкою, а

саме:

• Підсумовування - з'єднання хешів;

• Виокремлення - коли з урахуванням кодів двох хешів (хеш суми) генерується новий «базовий» об'єднаний хеш;

• Замикання - формування із послідовності транзакцій блоку;

• Дроблення - коли система може будь-якої миті вилучити вектор із кількох транзакцій задля того, щоб простежити відправну угоду і підтвердити її істинність (правомочність).

Метою даного експериментального порівняння було підтвердження того факту, що музика будується за законами формоутворення, які виходять із самої природи та в наші дні використовуються в ультра передових технологіях. Недарма існує вираз «дерево життя», адже за його образом і подобою будується сам принцип розвитку чогось. Ключ до розуміння такого, на перший погляд парадоксального явища, як тотожні алгоритми розвитку музики та криптовалюти, криється в самих витоках музики, коли її сприймали як науку, і одним з головних музикантів стародавніх часів був не хто інший як Піфагор - геніальний винахідник, математик, фізик та акустик. Вже потім, набагато пізніше, музика оформилася у звичне нам явище, але зберегла незмінним феномени розрахунку та трансформації як основних параметрів.

1. Монотематизм у музиці та блокчейні - формула i.m.t.

Вивчаючи особливості біткойну у свідомості автора статті виникла ще одна стійка та очевидна асоціація зі світом музики. Йдеться про відкриття патріарха музикознавства - академіка Бориса Асаф'єва (відомого також під псевдонімом Ігор Глєбов), яке стало наріжним каменем музикознавства ХХ століття та залишається таким досі у ХХІ столітті. Новація Б. А. узагальнює та систематизує процес структурування (формоутворення) за змістом композиції музичного твору, виділяючи з нього три основні стадії: початок- імпульс; рух-розвиток; межа-замикання.

Для позначення названих аспектів академік запропонував використовувати початкові літери тих слів латинської мови, які були названі вище в українському перекладі: Initio - Motus - Terminus - скорочено i.m.t. Що стосується твору загалом можна сказати, що він має початок, у якому експонується головна (одна чи кілька) тема (i), яка потім розвивається (трансформується) у середньому розділі (m) і логічно завершується у фіналі (t). Показово, що ця тріада існує як стосовно твору у повному масштабі, так і на більш локальному рівні будь-якого розділу. Наприклад вступ - він теж містить своє мікро i.m.t. - умовно кажучи початок, середину та кінець. Так само експозиція, розробка, реприза та кода - всі вони мають свої три структурні та смислові стадії, які згодом, укрупняючись до рівня цілого твору, починають грати роль «глобального» і, або m або t. Зазначу, що принцип тріади поширюється абсолютно на всі музичні твори, незважаючи на їх форму, жанр і час створення. За підсумками бачимо класичний принцип піраміди, де ціле підрозділяється на складові частини, а в останніх, у свою чергою, також можна виявити аналогічні елементи на мікрорівні.

Виходить, що в алгоритмах роботи криптовалюти та музичної форми лежить ідентичний принцип, заснований на нерозривності складових елементів, де кожен наступний не просто логічно випливає з попереднього і потім перетікає подальше, а й включає вихідний (заплідний) код. Тобто, проводячи детальний аналіз, ми можемо знайти бажану транзакцію в протяжному ланцюжку блокчейна і так само - цікавий для нас структурний компонент музичного твору (мотив, фраза, речення, період, тема).

Продовжуючи аналіз, заглиблюючись у надра хешів та тематизму, ми виявимо першоджерело (зерно), яке стало відправною точкою. А потім ми простежимо зворотне явище - отримане зерно (перша транзакція блокчейну, початковий мотив музичного твору) у своєму життєвому циклі проростає і веде до появи цілісної структури (відповідно блокчейн та композиція), в окремому розділі або навіть взагалі у всіх розділах якої ми знайдемо сліди його генетичного коду. У музичному мистецтві таке явище прийнято називати монотематизмом (фундатором монотематизму, у творчості якого відбулася його кристалізація, є угорський композитор Ф. Лист), який яскраво виявив себе, починаючи з епохи романтизму, хоча його сліди можна знайти і в більш ранні історичні періоди.

Ще один паралельний зв'язок між комп'ютерним програмуванням і музикою можна помітити буквально візуально. Форма музичного твору зрештою набуває досить химерного вигляду, який, з одного боку, співзвучний концепції i.m.t., а з іншого боку - абсолютно неповторний у деталях порівняно з іншими творами. Дмитро Кабалевський у зв'язку з цим говорив, що музичних форм існує стільки ж, скільки є музичних творів. Аналогічні думки висловлювали інші діячі музичної культури, наприклад С. Рахманінов.

Власне, автор концепції i.m.t. академік Асаф'єв у своїх працях, окрім іншого, послідовно довів, що музична форма не константна як кристал, а процесуальна - пластична. Адже справді - навіть за наявності готової схеми музичної форми композитор, безперечно, щоразу підкоряє її авторському задуму, що закономірно веде до певних змін (відходу від шаблону), які, зрештою, роблять створену музику унікальною та самобутньою. Досить часто, при ще більш уважному розгляді, ми можемо виявити в музиці навіть форму другого плану, осмислення якої дозволить простежити особливості творчого процесу композитора і може докорінно змінити розуміння концепції аналізованої музики, радикально відмінне від нашого початкового враження від опуса.

Аналогічні справи у сфері криптовалюти. Від угоди до угоди поступово розростається ланцюжок блокчейна, часом обзаводячись побічними гілками і хитромудрими поєднаннями зв'язків хеш кодів, що стають регулярними. Вивчення такого стану речей допоможе виявити низку закономірностей, що дозволяють побудувати певну логіку зростання блокчейна за манерою ведення фінансових питань власника криптовалюти і зрозуміти її стиль. Всі названі особливості музики і блокчейна, якщо їх зобразити графічно, насправді можуть являти собою вигадливе зображення у вигляді схеми. В контексті даної роботи ми свідомо обмежилися порівнянням лише загальних рис. Ретельне співставлення конкретного музичного твору з блокчейном потребує подальшого окремого дослідження.

Таким чином, провівши порівняння «алгоритмів дії» криптовалюти та музичної форми, ми переконалися в їх єдиних витоках, які генетично криються в природі - найдосконалішому і логічно вивіреному феномені всесвіту.

2. Структурування мотивів у музиці та хешей у блокчейні.

Насамкінець приділимо особливу увагу концепції компонування музичного матеріалу в класичній сонатній формі. Надалі, при детальному її розгляді, ми побачимо схожі риси (і навіть потенційну тотожність!) з блокчейном.

Концепція була вироблена музикознавцем В. Коненом у науковій монографії «Театр та симфонія». Конкретніше - об'єктом особливо пильної уваги дослідника стала сонатна форма як основа чотирьох класичних жанрів: сонати, симфонії, концерту і квартету. Проаналізувавши безліч прикладів із музики композиторів класиків (безумовно, що підхід вченого можна застосувати і до творів композиторів наступних епох) (якими є Й. Гайдн, В. Моцарт та Л. Бетховен) були виявлені такі закономірності:

1) Періодичність та симетрія.

2) Структурна розчленованість.

3) Контрастні протиставлення.

4) Репризливість.

Детальніше розберемо кожен виведений принцип стосовно музики (на грунті якої спочатку вони і виросли) і до блокчейну (як дивовижному феномену, що потенційно має «музичний» тип будови).

Періодичність (циклічність, замкнутість) властива музиці апріорі, починаючи з найдрібнішої форми - періоду, назва якого і породила озвучений принцип. У музиці він проявляється у вигляді виникнення низки рівномірних масштабно-тематичних структур. Кожна з них має довжину, виражену переважно парною кількістю тактів. Наслідуючи один за одним, вони вишиковуються за формулою 2+2 (зменшений період), 4+4 (малий період), 8+8 (великий період) або 16+16 (збільшений період). Помітно, що дві парні структури (звані реченнями) мають симетричну будову, а кількість тактів варіюється за формулою 2n (табл. 3, 4).

Таблиця 3 Різновиди класичних форм періода в музиці

Таблпиця 4Схема форми малого періоду в музиці

Блокчейн за своєю суттю також відбиває періодичність та симетрію. Мінімальною одиницею блокчейна є хеш, за яким слідує другий, третій і наступні хеші. Кожен має умовну довжину, виражену у певній кількості символів. Насаджуючи один на інший хеші формують періоди (так звані гілки). Кожен з них дозволяє простежити шукану транзакцію а також її передісторію та наступні дії (зашифровані у вигляді хеша) симетрично розходячись ближче до початку і ближче до кінця, переходячи навіть з одного блокчейна в інший.

Структурна розчленованість логічно випливає з вищесказаного - періоди в музиці та гілки в блокчейні мають початок і кінець, отже їх структура чітко поділяється на складові елементи. Причому велика структура (частина, розділ, епізод) членується на більш дрібні. Таким чином, принцип розчленованості працює по відношенню до структури на всіх рівнях.

Контрастне протиставлення в музиці виражається наявністю головної та побічної партій в експозиції, які почнуть «суперечити» між собою згодом.

Зародком зазначеного явища виступають мотиви як найменші структурні та смислові одиниці музичної форми. Кожен наступний мотив може гармонійно випливати з попереднього, а може й рельєфно контрастувати, тобто протистояти.

У блокчейні контрастом подібного роду виступають хеші транзакцій, що дублюються, які виникли випадково через системний збій або ж свідомо, внаслідок наміру людини обдурити систему і двічі сплатити товари або послуги однією і тією ж сумою грошей. Система через нетривалий час обов'язково виявить дублі, які починають «суперечити», виявляючи хто ж із них істинний, а хто помилковий. В результаті в системі блокчейна збережеться лише один хеш, перевірений і підтверджений (як і в сонатній формі в результаті «переможе» лише одна головна партія, «підкоривши» або навіть «знищивши» побічну).

Репризність підводить межу музичного розвитку. В однойменному розділі сонатної форми відбувається згадана у попередньому пункті «перемога» головної партії. У своїй суті репризність має на увазі повторення початку. Однак через перипетії розробки повернення вихідного тематичного матеріалу можливе виключно в модифікованому вигляді. Так само відбуваються справи і в блокчейні. Періодично власник криптовалюти здійснює практично ідентичні транзакції (як кожен з нас регулярно купує одні й ті самі товари першої необхідності). За інших рівних у схожій транзакції' змінюється дата і час її здійснення, зміні може підлягати одержувач коштів, марка товару тощо. Тобто вихідна транзакція повторюється не точно.

Таким чином, застосувавши концепцію сонатної форми В.Конен до феномену блокчейну, ми вкотре переконалися у єдиному алгоритмі побудови композицій музики та криптовалюти.

Висновки

Наостанок, підводячи межу дослідженню, висловимо думку про те, що цілком очікувано музика довела свою велич завдяки ретельній продуманості, закономірній системності та гармонійній обачності зрівняно науці, які стоять за естетичною красою, що насолоджує слух. Знаючи природу музики, стає цілком зрозумілим її могутній потенціал, що тягнеться на інші, навіть дуже далекі, на перший погляд, сфери електронних технологій. Вивчення музики, знання її структури та методів формоутворення однозначно розвивають логіку та математичне мислення, бо, за твердженням музикантів античності, музика є математика, що виражена в звуках.

Джерела

1. Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. Кн. 1 и 2. Изд. 2-е. Л.: Музыка, Ленингр. отд-ние, 1971. 376 с.

2. Асафьев Б. В., Симфония, в кн.: Очерки советского музыкального творчества, т. 1, М.-Л., 1947.

3. Бабий-Очеретовская Н. Л. Содержание и форма в музыке: автореф. дис. ... д-ра искусствовед. К., 1986. 48 с.

4. Базанов С. Биткоин для всех. Популярно о первой распределенной одноранговой денежной системе. - Ridero, 2018. - 248 с.

5. Винья П., Кейси М. Эпоха криптовалют. Как биткоин и блокчейн меняют мировой экономический порядок - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2017. - 432 с.

6. Горюхина Н. Вопросы теории музыкальных форм // Проблемы музыкальной науки: сб. ст. / [ред. кол.: М. Е. Тараканов и др.]. М., 1975. Вип. 3. С. 3-16.

7. Григорьева Г. В. Музыкальные формы XX века. Курс «Анализ музыкальных произведений»: [учеб. пособие для студентов вузов по специальности 030700 «Муз. образование»]. М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2004. 175 с.

8. Григорьева Г. В. Некоторые аспекты анализа музыкального произведения в системе современных стилевых критериев. Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа. Киев: Муз. Україна, 1988. С. 64-78.

9. Задерацкий В. В. Музыкальная форма: учебник для высш. муз. учеб. завед. [В 2 вып.]. Вып. 1. М.: Музыка, 1995. 544 с.

10. Игнатченко И. Г. К вопросу об универсальных принципах музыки ХХ века. // Проблемы взаимодействия муз. науки и учебного процесс : сб. науч. мат. для муз. вузов. Харьков, 1995. Вып. 4. С. 16-22.

11. Конен В. Театр и симфония. М.: Музыка, 1968.

12. Кутовенко А. Цифровая лихорадка // UPgrade: журнал. - 2011. - 12 сентября (№ 35). - С. 38-40.

13. Кюрегян Т. Специфика теории современной композиции и проблемы анализа. Теория современной композиции: учебное пособие / ред. В. Ценова. М.: «Музыка», 2005. Раздел III.

14. Назайкинский Е. В. Логика музыкальной композиции. М.: Музыка, 1982. 319 с.

15. Овчинский В. С., Ларина Е. С. Кибервойны XXI века.О чём умолчал Эдвард Сноуден. - М.: Книжный мир, 2014. - 352 с.

16. Фомин В. Деньги: план $ // MAXIM: журнал. - 2014. - № 143. - С. 82-87.

17. Холопова В. Н. Формы музыкальных произведений: Учебное пособие. 2-е изд., испр. СПб.: Издательство «Лань», 2001. 496 с.

Шаповалова Л.В. О взаимодействии внутренней и внешней формы в исторической эволюции музыкальной жанровости: Автореф. дисс. ... канд. искусствоведения. Київ, 1984. 23 с.

Размещено на Allbest.ru