Народно-інструментальне виконавство: теорія і практика

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Кафедра музичної фольклористики

Народно-інструментальне виконавство: теорія і практика

Програма для музичних вищих навчальних закладів (III-IV рівнів акредитації) зі спеціальності 025 „Музичне мистецтво” (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”)

Я. Павлів, етноінструментознавець,

д-р філос., скрипаль, викладач, м.н.с.

Львів

Анотація

Програму навчальної дисципліни за вибором „Народно-інструментальне виконавство: теорія і практика” розроблено для студентів, які незалежно від власної музичної спеціалізації мають намір пізнавати культуру традиційного інструментального музикування України. Програма курсу охоплює вступну частину з обґрунтуванням актуальності, мети, завдань, навчальних методів, підходів і п'ять змістових модулів. Перший модуль присвячено основам теорії етноінструментознавства. Три наступні теоретичному й практичному освоєнню інструментальних жанрів різних етнографічних регіонів України. За способом вираження інструментальну музику диференційовано на лірику, драму й епіку, а за функціями на групи „до співу”, „до танцю” і „до слухання”. П'ятий модуль охоплює теоретичні студії і практику в руслі вторинного фольклорного виконавства. Окрім аудиторних лекційних і практичних занять, у програмі передбачено самостійну роботу, яка є необхідною для закріплення та поглиблення набутих теоретичних знань і практичних навичок.

Курс розроблено з опорою на матеріали аудіовізуальних, друкованих та рукописних джерел традиційної інструментальної музики України та почасти сусідніх із нею країн. Форми контролю диференційовано на загальні, спрямовані на поетапне тестування обов'язкових теоретичних знань, та індивідуальні, що передбачають регулярну демонстрацію нових напрацювань і навичок в одному або кількох обраних студентом напрямах.

Обсяг курсу: 120 годин, із них: лекційні 15 годин практичні заняття 30 годин самостійна робота 75 годин

Ключові слова: традиційна інструментальна музика, народне виконавство, етноорганологія, регіональний фольклорний стиль, виконавська манера, наукова і виконавська реконструкції, музичний фольклор, українська культура.

Annotation

Folk Instrumental Performance: Theory and Practice: Program for Music Universities (III-IV accreditation levels) from Specialty No. 025 “Musical Art” (educational and qualification level “Bachelor”)

Ya. Pavliv, ethnoorganologist, PhD, violinist, lecturer at the Department of Musical Folkloristics of the Lviv National Music Academy named after Mykola Lysenko

The elective course “Folk Instrumental Performance: Theory and Practice” is designed for students who, regardless of their musical specialization, intend to explore the culture of traditional instrumental music in Ukraine. The course program includes an introductory section justifying relevance, goals, objectives, teaching methods, and approaches, as well as five content modules. The first module covers the basics of ethno-instrumentology's theory. The next three modules focus on the theoretical and practical exploration of genres in traditional instrumental music from different ethnographic regions of Ukraine. The genres are differentiated into lyric, dramatic, and epic expressions, and by functions into groups for singing, dancing, and listening. The fifth module encompasses theoretical studies and practice in revival folklore performance. In addition to classroom sessions, the program includes independent work to reinforce and deepen theoretical knowledge and practical skills.

Students can choose one or several forms of practical work, such as playing a musical instrument, studies of the repertoire, and playing manner of a specific local tradition; transcribing audio-recorded samples of folk instrumental music; analyzing the construction, structure, tunings, and acoustic parameters of musical instruments; studying of regional, and individual performance styles; participating in folklore expeditions; organizing and conducting educational and artistic events dedicated to musical folklore; cataloging and archiving folklore materials. The course is developed based on materials from audiovisual, printed, and manuscript sources of traditional instrumental music in Ukraine and partially from neighboring countries. Evaluational methods include generals aimed at phased testing of mandatory theoretical knowledge and individual involving regular demonstrations of new developments and skills in one or more chosen directions by the student.

Keywords: traditional instrumental music, folk performance, ethnoorganology, regional folklore style, manner of playing, scientific and performance reconstructions, musical folklore, Ukrainian culture.

Основні положення

Народна інструментальна музика є важливим компонентом національної культури України. Нині тяглість інструментальної традиції не перервалась лише у Карпатському регіоні, що свідчить про її невіддільну роль у системі духовної та матеріальної культури народу. Упродовж останнього сторіччя можна констатувати активні трансформаційні процеси в усному традиційному середовищі, які спричинені політичними, соціальними, економічними, демографічними та іншими факторами. Динаміка та якість таких змін у різних регіонах України не є однаковою. Так, „адаптація” акордеону й баяну спричинила поступове витіснення традиційних інструментів, зокрема скрипки та цимбалів, у всіх музичних традиціях, за винятком карпатських; залучення до складу ансамблів („капел”) кларнета, труби, згодом саксофона та електронних інструментів суттєво змінило фактуру етнотворів і тембральні якості звучання; розвиток клубної концертно-сценічної самодіяльності та розширення складу капел аж до „народних” оркестрів відбилося на принципах формотворення фольклорних композицій, спонукало керівників колективів до створення суто концертних п'єс на матеріалі нетипового (з ракурсу традиції) поєднання жанрів; певний вплив на манеру народного музикування мають і працівники закладів музичної освіти, насамперед сільських музичних шкіл, у навчальних програмах яких офіційно не передбачено освоєння автохтонного традиційного репертуару, а властиві конкретним локальним осередкам техніко-виконавські засоби гри сприймаються як пережитки минулого й непрофесійність; деструктивно впливає на функціонування музичних традицій процес урбанізації, який супроводжується нівелюванням значення обрядів, їх характерних якостей; трагічні роки пандемії та російського повномасштабного вторгнення чинники, які, здавалось б, здатні цілковито зупинити музикування в усному традиційному середовищі України. Усупереч несприятливим обставинам сільські жителі окремих етнокультурних регіонів оберігають свої традиції від повного занепаду, шукають і знаходять способи позаобрядової діяльності, зокрема у формі етнографічного фольклоризму Визначення Богдана Луканюка (Луканюк Б. Курс лекцій з музичного фольклору: у 3 кн. Кн. 1: Лекції. Львів, 2022. с. 33-40).. У міському освітньо-мистецькому середовищі етнографічний фольклоризм розвивається у напрямку наукової реконструкції та реставрації традиційної музики Лукашенко Л. Фольклоризм: програма для музичних вищих навчальних закладів (ІІІ-IV рівнів акредитації) зі спеціальності №25 „Музичне мистецтво” (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”). Етномузика. Ч. 18 / упор. Ю. Рибак. Львів, 2022. С. 162-184., до якого приєднується все більше учасників і який позитивно впливає на традиційне музикування в автентичному середовищі.

Більшість навчальних програм, розроблених для вивчення традиційної інструментальної музики, розраховані на суто теоретичне осмислення явища студентами етномузикознавчого профілю, а в пропонованій програмі превалює практична робота, що передбачає опанування вибраного (за ініціативи студента) музичного інструмента/ інструментів (тут і далі МІ) Серед пропонованих МІ є і традиційні (дримба, бубон/решітко, скрипка, контрагуслі, бас, цимбали, бандура, колісна ліра, керамічна зозуля, тилинка, фрілка, сопілка, пищавка, трембіта, ріг, дудка, гармошка), й адаптовані до українських традицій у першій половині ХХ ст. (кларнет, труба, акордеон, баян) інструменти., пізнання та порівняння традиційного репертуару й музичної стилістики традицій різних регіонів України. Таку навчальну практику ґрунтовано на поетапному вивченні етноорганологічної проблематики, методологічних принципів і підходів.

Мета курсу: сформувати об'єктивне поняття про культуру традиційного інструментального музикування на прикладі музичних традицій України; спрямувати учасників на коректні методи опанування обраних інструментів, вивчення репертуару та музичної стилістики; за бажанням студентів залучити їх до експедиційно-польової, науководослідницької, реконструкторської, культурно-просвітницької, архівно-документаційної, організаційної діяльності.

Завдання курсу:

1) надати теоретичну базу для фахового етно-органологічного пізнання культури традиційного музикування;

2) виявити й розвинути індивідуальні здібності студентів щодо опанування інструментів, репертуару, музичної стилістики певного вибраного ними традиційного середовища;

3) ознайомити учасників курсу із сучасними осередками функціонування народної інструментальної музики та її носіями, а за бажанням студентів інтегрувати їх у процес пошуку, фіксації, вивчення, відтворення, дослідження, архівування, документування та популяризації музичного фольклору.

Актуальність пропонованого курсу зумовлена бажанням студентів пізнати музичний фольклор, опанувати традиційні інструменти, репертуар і регіональні виконавські стилі, долучатися до культурно-просвітницьких та освітніх подій, експедиційних досліджень, менеджменту в справі популяризації традиційної культури. Мотивувальним чинником у процесі навчання є бажання і здатність окремих народно-професійних інструменталістів ділитись власними досвідом і вмінням із молодшими поколіннями музикантів.

Види занять. Методологічна концепція й методи роботи. У програмі курсу передбачено лекційні, практичні та самостійні види навчальних занять. У лекційних превалює комбінована форма роботи, що поєднує: усний виклад матеріалу з візуалізацією на екрані основних положень та ідей; демонстрування аудіовізуальних матеріалів, про які йдеться в лекції; ілюстрування лектором певних прикладів на музичному інструменті; залучення студентів до роздумів і дискусій.

Студенти повинні обрати одну або декілька форм практичної роботи: опанування музичного інструмента, репертуару й виконавської стилістики певної локальної традиції; транскрибування аудіозафіксованих зразків народної інструментальної музики; аналіз конструкції, строю, звукоряду, акустичних параметрів музичних інструментів; аналіз традиційної музики, регіональних та індивідуальних виконавських стилів; участь у фольклористичних експедиціях; організація та проведення фольклорних освітніх і мистецьких подій; каталогізація та архівування фольклорних матеріалів.

Тематичний план занять змістового модуля 1 побудовано у послідовності висвітлення об'єкта, предмета, методів і проблематики етноорганологічної дисципліни Автор навчальної програми спирається на концепцію і методологічні засади Ігоря Мацієвського (Мацієвський І. Ігри і співголосся. Тернопіль, 2002. С. 31-40).. У темах змістових модулів 2-4 розкрито особливості регіональної стилістики виконання найважливіших інструментальних жанрів традиційної музики УкраїниІ. Федун (Федун І. Народноінструментальна ансамблева культура українських Карпат і Західного Полісся як вияв традиційного професіоналізму (ХХ перші десятиліття ХХІ ст.): дис. на здоб. наук. ст. канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Львів, 2021. С. 116-126).. Тематику змістового модуля 5 присвячено історії та проблемам вторинного фольклорного виконавства Види вторинного фольклорного виконавства диференційовано згідно з визначеннями, які запропонував Б. Луканюк (Луканюк Б. Курс лекцій з музичного фольклору: у 3 кн. Кн. 1: Лекції. Львів, 2022. С. 33-40).. Методологічною основою курсу є концепція, яку сформулював К. Квітка та розвинули його послідовники: народно-інструментальну музику потрібно досліджувати з увагою до етнокультурного контексту середовища кожної конкретної традиції та в нерозривній єдності трьох основних її компонентів інструмента, музиканта й музики. Для реалізації цієї концепції в процес навчання адаптовано такі методи етно-органологічних досліджень як когнітивний, емпіричний, комплексно-апробаційний, ретроспективний. Опанування інструментів, етнотворів, музичних стилів, виконавських манер здійснюється з увагою до специфіки їх функціонування в конкретному традиційному середовищі. Процес практичного навчання відбувається у формі майстер-класу, активними учасниками якого є студент і викладач, а спостерігачами решта студентів групи. Принципово важливим елементом роботи є проведення максимальної кількості аналогій із грою музикантів обраного локального середовища, а за змоги використання етнопедагогічних методів і підходів, перейнятих від автентичних носіїв традиції.

Завдання занять:

- лекційних ознайомити студентів з основними положеннями етноорганології та з етнокультурним контекстом традиційної музики різних регіонів України;

- практичних допомогти учасникам курсу в обранні одного або кількох напрямів індивідуальної практичної роботи; спрямувати на джерельну базу, за допомогою майстер-класів за обраними студентами напрямками роботи надавати фахові поради щодо підвищення ефективності самостійної роботи, спільно музикувати викладачу зі студентами; практично відтворювати музику із різних етнографічних регіонів;

- самостійних - закріпити та поглибити знання, здобуті під час аудиторного студіювання через опрацювання рекомендованої літератури, перегляд і прослуховування аудіовізуальних матеріалів в індивідуально обраному й погодженому викладачем напрямі.

Програма навчальної дисципліни

Програма складається з п'яти змістових модулів:

1. Специфіка інструментального музикування усної традиції;

2. Лірика;

3. Драма;

4. Епіка;

5. Фольклорне виконавство: теоретичний і практичний аспекти.

У темах лекційних занять першого змістового модуля висвітлено проблематику, концептуальні завдання й методи етно-органології; визначено специфіку народної інструментальної культури; розглянуто інструменти, склади ансамблів, критерії та вияви народного професіоналізму; систематизовано жанри традиційної музики семи регіонів України. Під час практичних занять передбачено семінарські виступи, аудіовізуальні вікторини, консультації з тих напрямів самостійної роботи, які обрали студенти, майстер-клас на тему багатоваріантності виконання народно-музичних творів.

Аудиторні заняття другого змістового модуля присвячено студіюванню етнотворів жанрової групи „до співу”. Зразками для вивчення слугують аудіозафіксовані й транскрибовані награвання традиційних музикантів семи етнографічних регіонів України: Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Буковини, Покуття, Західного Поділля, Західного Полісся.

Тематику лекційних занять третього змістового модуля сконцентровано на етнотворах жанрової групи „до танцю” і почасти „до слухання”. Розглянуто походження, обставини та стилістику виконання маршів і пригр у згаданих вище музичних традиціях; висвітлено окремі аспекти щодо генези, структури, особливостей побутування й стилістики виконання традиційних танців України. Упродовж практичних занять заплановано: семінарські виступи на тему обрядового контексту давніх традиційних танців, хореографічної будови та музичної структури танців малих і великих форм; опанування на інструменті мелодій і ритмів питомих та напливових танців; пізнання регіональних та індивідуальних виконавських стилів, характерних техніко-виконавських і музично-виражальних засобів; експерименти ансамблевого відтворення танців з орієнтацією на фактуру й тембрально-звукову естетику, властиві автентичним версіям їх виконання.

У четвертому змістовому модулі охоплено жанри різних функційних груп, для яких властивим є епічний спосіб вираження. Лекційні заняття розкривають стильові особливості виконання епічних творів кобзарсько-лірницької традиції, жанрів похоронної обрядовості та пастушої культури. На практичних заняттях студенти вивчають прийоми звукозображальності в традиційній музиці, програмні композиції в гуцульському фольклорі, особливості імпровізації строго-регламентованого, вільно-комбінаторного типів та на рівні вільного фантазування; аналізують ергологічні особливості мисливських і пастуших інструментів, способи звукотворення на них, регіональні стилі гри, міри імпровізаційності в трактуванні інструментального репертуару і т.п.

У темах п'ятого змістового модуля розкриваються теоретичні й практичні аспекти вторинного фольклорного виконавства (фольклоризму в музиці). Лекційне заняття присвячене розгляду автентичних і вторинних форм народного музикування, критеріям і правилам етнографічного підходу до виконавської реконструкції та реставрації народної інструментальної музики. Практичні заняття розраховані на апробацію здобутих умінь щодо відтворення традиційної музики з наслідуванням гри автентичних носіїв, враховуючи критерії та правила етнографічного підходу до виконавської реконструкції і реставрації народної інструментальної музики. Завершуються практичні заняття репрезентацією набутих умінь на спільному, відкритому для широкого кола слухачів, концерті.

Отже, у першому змістовому модулі превалює лекційна форма аудиторних занять, а в чотирьох наступних практична. Це пов'язано з організацією континууму пізнання традиційної народно-інструментальної музики України в послідовності від теорії до практики, від загальних ознайомчих аспектів до поглиблення, деталізації знань і розуміння конкретних явищ. Вивчення теоретичного підґрунтя щодо функціонування регіональних фольклорних традицій відбувається за спільним тематичним планом, обов'язковим для всіх учасників курсу, а практичні студії у напрямках роботи, які обрали студенти, проводяться за їхніми індивідуальними планами. Оскільки самостійні заняття значною мірою присвячено здобуттю знань і опануванню навичок у справах, до яких учасники курсу проявили хист, то в практичних аудиторних заняттях чергуються різні форми та методи роботи: майстер-класи гри на МІ, семінарські повідомлення студентів, аналіз аудіовізуальних джерел, дискусії, спільне музикування в конкретно визначених жанрах і стилях тощо. Значної уваги надається моделюванню традиційних методів виконавської практики в аудиторних умовах.

Тематичний план

Програма самостійної роботи

Зміст курсу

Змістовий модуль 1. Специфіка інструментального музикування усної традиції

Тема 1. Традиційна інструментальна культура в континуумі дослідження „інструмент виконавець музика”

Лекційне заняття. Особливості функціонування народної інструментальної музики, її визначальні риси й роль у традиційній культурі. Наукові погляди на музичний інструмент як елемент духовної та матеріальної культури. Спільності й відмінності між пісенним та інструментальним фольклором. Перші дослідження музичних інструментів та інструментальної музики в Україні. Визначення терміна „Етноорганологія”. Концепція К. Квітки щодо наукового пізнання культури традиційного інструментального музикування. Основні напрямки та методи етно-органологічних студій. Принципи системно-етнофонічного методу. Обґрунтування важливості синхронного вивчення музичного інструментарію, виконавців і репертуару в конкретному традиційному середовищі. Аудіовізуальна демонстрація зразків традиційного інструментального музикування з різних регіонів України. Мета, завдання та навчальний план курсу „Народно-інструментальне виконавство: теорія і практика”. Знайомство зі студентами, накреслення проекту практичних занять у зв'язку з персональними зацікавленнями та можливостями учасників групи.

Тема 2. Народний музичний інструментарій українців у співвідношенні з традиційною музикою і техніко-виконавськими манерами

Лекційне заняття. Системи класифікацій музичних інструментів (тут і далі МІ). Конструктивні й акустичні особливості МІ на прикладі дримби, бубна, скрипки, цимбалів, сопілки, трембіти, дуди, гармошки. Інструменти зі спеціальним функційним призначенням (дитячого, мисливського, пастушого побуту та приурочені до конкретних обрядів). Сольна та ансамблева форми традиційного музикування: однорідні й мішані склади інструментів, кількість учасників. Професіоналізм та аматорство у фольклорі: визначення, критерії, чисельність представників, специфіка взаемин. Компаративний аналіз фактурних особливостей відтворення того самого репертуару на різних МІ, у сольній та ансамблевій формах, професіоналами й аматорами, представниками різних традицій і генерацій.

Тема 3. Ареали побутування традиційних музичних інструментів в Україні та склади інструментальних капел. Діалектика регіональних виконавських стилів

Лекційне заняття. Інструментальне музикування у фольклорних традиціях України: зони побутування МІ; найвідоміші майстри, фабрики й мануфактури; регіональні особливості МІ та виконуваної на них музики. Ретроспективний погляд на традиційні склади ансамблів у різних регіонах. Поняття історичного, регіонального й індивідуального стилю в музичному фольклорі. Характеристика регіональних стилів Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Закарпаття, Полісся, Наддніпрянщини, Поділля, Покуття, Буковини. Стильові відмінності між сублокальними музичними діалектами (на прикладі однієї з традицій Гуцульщини). Динаміка й причини змін у функційному призначенні жанрів, інструментарії, стилістиці гри традиційних ансамблів України. Регіони, у яких традиційне ансамблеве музикування функціонує до сьогодні.

Практичне заняття. Семінарські виступи на теми: „Визначальні риси культури усної традиції”, „Музичні інструменти в традиційній культурі України”, „Етноорганологія: дефініція терміна, об'єкт і предмет дослідження, історія розвитку, видатні представники”, „Концептуальні підходи щодо дослідження традиційної інструментальної музики”, „Склади інструментальних ансамблів в українській традиційній музиці”, „Термін `троїсті музики': походження, значення”, „Народний професіоналізм й аматорство”.

Тема 4. Жанрологія української традиційної інструментальної музики

Лекційне заняття. Поняття жанру в музичному фольклорі. Міграції жанрів у традиційній інструментальній музиці (тут і далі ТІМ). Основні підходи до жанрової класифікації ТІМ в Україні та за кордоном. Принципи жанрово-класифікаційних систем М. Грінченка, К. Квітки, І. Мацієвського, М. Хая, Б. Луканюка, І. Федун, Б. Яремка. Особливості жанрової класифікації ТІМ різних регіонів України. Огляд аудіовізуальних зразків найважливіших жанрів української ТІМ у послідовності, яку запропонував І. Мацієвський Мацієвський І. Жанрові угрупування української традиційної інструментальної музики. Львів, 2000. 26 с..

Практичне заняття. Семінарські виступи на теми: „Поняття жанру в музичному фольклорі”, „Жанрова система української традиційної музики”, „Підходи до жанрової класифікації традиційної інструментальної музики”, „Питомі (автохтонні) та напливові (привнесені) жанри”, „Давній (архаїчний) пласт музичного фольклору”.

Тема 5. Виявлення індивідуальності та обдарованості в народних музикантів. „Множинність” інтерпретування фольклорних творів

Лекційне заняття. Музиканти хранителі, інтерпретатори, імпровізатори, новатори традиції. Особливості навчання музикантів у середовищі усної традиції. Мультиінструменталізм звична якість для традиційної інструментальної музики. Основні принципи, підходи й методи автентичних етнопедагогів (на прикладі двох гуцульських „шкіл”). Основні техніко-виконавські й художньо-виражальні засоби інструменталістів. Поняття манери гри. Спільне й відмінне в грі традиційних скрипалів Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Покуття, Західного і Східного Полісся й Західного Поділля: звукотворення, артикулювання, інтонування, орнаментування. Принципи виконавського формотворення в умовах сольного й ансамблевого музикування. Стабільні канони щодо структури та виконавської стилістики. Множинність трактування того ж самого фольклорного твору, варіативність і трансформаційність у трактуванні мелодій та музичної форми. Три рівні імпровізаційності. Вияви репрезентативності музикантів. Герменевтика індивідуальних виконавських стилів. Практичне заняття. Семінарські виступи на теми: „Значення вислову `множинність трактування' в етномузикознавчому контексті”, „Різноваріантні проведення мелодій на прикладі транскрибованого репертуару гуцульських скрипалів”, „Стабільні й мобільні чинники формотворення на прикладі танцю `Гуцулка'”, „Поняття індивідуального виконавського стилю в етномузикознавстві”, „Способи виявлення ознак артистизму й репрезентативності музикантів у традиційному середовищі різних регіонів”, „Якості лідера інструментальної капели”. Майстер-клас з опанування гри на обраних студентами інструментах, консультації щодо самостійної роботи, укладення індивідуальних планів самостійної роботи студентів згідно з їхніми зацікавленнями.

культура традиційний народний інструментальний музичний

Змістовий модуль 2. Лірика

Тема 1. Обрядові мелодії „до співу” в репертуарі бойківських, гуцульських і лемківських музикантів

Лекційне заняття. Наспіви зимового, весняного та літнього циклів у традиційній культурі Бойківщини, Лемківщини й Гуцульщини. Зміст, форма, силабічна та мелодико-інтонаційна структура бойківських, гуцульських і лемківських весільних ладканок та співанок. Особливості інструментального супроводу одноосібного й гуртового співу, роль скрипаля у виконанні гуцульських коляд. Інструментальні версії обрядових наспівів. Фразування, цезурування, агогіка в грі зазначених жанрів.

Практичне заняття. Майстер-клас із освоєння мелодій бойківських, гуцульських, лемківських ладканок і співанок на обраних студентами МІ з орієнтацією на виконавську стилістику музикантівносіїв традиції; опанування різновидів інструментального акомпанементу до співу. Семінарські виступи на теми: „Функції ладканок у фольклорних традиціях Бойківщини, Гуцульщини й Лемківщини”, „Особливості ритмічної акцентуації в ладканках”, „Весільні коломийкові співанки в традиціях Бойківщини, Гуцульщини і Лемківщини”, „Скрипковий акомпанемент „до співу” в традиціях Бойківщини опозиція чи наслідування вокалу?”, „Фактурні особливості акомпанування `до співу' гуцульськими весільними капелами”.

Тема 2. Вольні Термін Б. Луканюка (Луканюк Б. Курс лекцій з музичного фольклору: у 3 кн. Кн. 1: Лекції. Львів, 2022. C. 113). мелодії „до співу” в репертуарі бойківських, гуцульських і лемківських музикантів

Практичне заняття. Майстер-клас із вивчення інструментальних версій бойківських, гуцульських і лемківських мелодій „до співу”; розставлення змістових акцентів, пошуку характеру звука, опанування засобів музичної виразності (орнаментації, вібрації, тремоло, глісандо), що практикують автентичні музиканти цих традицій. Семінарські виступи на теми: „Ритмічно-інтонаційна варіативність гри”, „Імпровізаційність строго-регламентованого й вільно-комбінаторного рівнів”, „Принципи укладення інструменталістами в'язанок із мелодій `до співу'”, „Порівняння вокальних та інструментальних версій однієї мелодії”, „Порівняння лемківського регіонального стилю з гуцульським і бойківським”.

Тема 3. Групи обрядових і вольних жанрів „до співу” в музичних традиціях Покуття і Буковини

Практичне заняття. Майстер-клас із вивчення інструментальних версій покутських і буковинських етнотворів „до співу”; їх диференціації на обрядові й вольні, питомі та напливові, українські та іноетнічні; освоєння техніко-виконавських і художньо-виражальних засобів гри покутських і буковинських інструменталістів. Семінарські виступи на теми: „Локальні відмінності в складах інструментальних капел та в репертуарі покутських і буковинських регіональних традицій”, „Іноетнічні впливи на мелодику, ритм і ладове структурування питомих українських пісенних та інструментальних етнотворів”, „Музичні традиції прикордонних сіл”, „Інструментарій, репертуар і манери гри музикантів перехідних етнографічних зон”.

Тема 4. Групи обрядових і вольних жанрів „до співу” в музичних традиціях Західного Поділля і Західного Полісся

Змістовий модуль 3. Драма

Тема 1. Пригри й марші в регіональних інструментальних традиціях України

Лекційне заняття. Марші та пригри в музичних традиціях України: контекст виконання (вольний, обрядовий), первинне й вторинне призначення (до співу, до співу і ходи, до ходи, до слухання, поліфункційне), походження (час, місце, середовище, автор), локальне та індивідуальне трактування. Структура й канони виконання обрядових гуцульських пригр „Початок весілля”, „Молоді ідуть до шлюбу”, гуцульського маршу „Ой дай, Боже, в добрий час”, бойківського маршу „Надобридень”; маршів та інструментальних версій визвольних пісень, що приурочені до весільного й полонинського обрядів („Козацький марш”, „Гей, наливайте”, „Засвіт встали козаченьки”, „Ой у лузі червона калина”), функція віватів і тушів.

Практичне заняття. Майстер-клас із опанування на вибраних студентами інструментах мелодій кількох маршів і пригр (за вибором студентів); „вистукування” на бубні ритмічних рисунків, перейнятих від автентичних бубністів; спроби гуртового відтворення практикованих творів у капелах однорідних або різнорідних складів.

Тема 2. Обрядові та вольні танці українців: генеза, еволюція, поширення

Змістовий модуль 4. Епіка

Тема 1. Стильові особливості виконання українського епосу традиційними кобзарями й лірниками

Лекційне заняття. Український епос і народні професіональні співці: історія фонографування та дослідження. Репертуар українських кобзарів, бандуристів і лірників. Дефініція думи, її словесний зміст, музична структура. Рецитація як характерний засіб вираження змісту думи. Способи інструментального супроводу дум. Полтавська, харківська та чернігівська кобзарські школи і їх представники. Найвідоміші думи. Відмінності між виконанням дум під супровід бандури й ліри. Стилістичні риси виконання неепічних (ліричних, драматичних, ліро-епічних, ліро-драматичних) творів мандрівними музикантами. Вторинні виконавці-реконструктори співецької традиції в Україні (ретроспективний огляд цього напрямку впродовж минулого сторіччя).

Тема 2. Сигнальні награвання. Звукозображальність у народній інструментальній музиці. Програмні композиції

Тема 1. Традиційна інструментальна музика в автентичній і вторинній формах відтворення

Лекційне заняття. Поняття й типи фольклоризму в музиці: композиторський, виконавський аранжований, виконавський реконструктивний (етнографічний). Український етнографічний фольклоризм першої (від 1970-х рр.) і другої (від середини 1990-х рр.) хвилі: реконструктивні гурти, огляд і характеристика їх стилів. Місія фольклорних реконструкторів у міському культурному просторі. Зв'язок фольклорно-реконструктивної виконавської діяльності з науковими дослідженнями, менеджментом і автентичними носіями традиції. Правила, підходи й методи етнографічно-реконструктивної діяльності.

Практичне заняття. Дискусія на тему: „Відродження усної традиційної культури в урбаністичному світі. Перспективи”.

Тема 2. Практика фольклорного музикування в аудиторних умовах

Форми контролю

Основними формами підсумкового контролю є диференційовані заліки у 7-му та 8-му семестрах, на яких учасники курсу демонструють здобуті знання й навички у формах повідомлень, презентацій, дискусій, концертних виступів. У рамках кожного змістового модуля передбачено усні (семінарські виступи) і письмові (вікторини) способи перевірки теоретичних знань стосовно проблематики, визначеної у темах. Також під час аудиторних занять передбачено демонстрацію результатів самостійної праці в індивідуально обраних напрямках.

Програмні результати навчання

По закінченню курсу студенти повинні: орієнтуватись у проблематиці етно-органологічних досліджень; володіти народною й науковою термінологією, пов'язаною з об'єктом та предметом дисципліни; мати уявлення про функціонування традиції, народну педагогіку, критерії народно-музичного професіоналізму; орієнтуватись у методах дослідження традиційної музичної культури, бути спроможними до їх застосування у власній практичній роботі; сформувати ретроспективне уявлення щодо народно-інструментального музикування в різних регіонах України; розрізняти автохтонні та запозичені МІ, питомі та напливові жанри, репертуар і виконавську стилістику регіональних традицій; розпізнавати за тембральним характером звучання традиційні МІ; уміти класифікувати жанри народної інструментальної музики; уміти аналізувати зразки традиційної музики за жанровими, структурними, стилістичними, драматургічними, художньо-змістовими параметрами; набути досвід у характеристиці й порівнянні регіональних та індивідуальних стилів, манер гри, техніко-виконавських і художньо-виражальних засобів; розвинути практичні навички в певному напрямку фольклористичної діяльності (відтворення на МІ традиційних мелодій, цілісних етнотворів, транскрибування зразків традиційної музики, дослідження конкретних аспектів музичної традиції в експедиційно-польових або кабінетних умовах, організація культурно-просвітницьких заходів, документування й архівування фольклорних матеріалів); диференціювати гру автентичних носіїв традиції та вторинних виконавців; орієнтуватись у напрямках вторинного відтворення музичного фольклору; сформувати власну позицію щодо проблем музичного фольклоризму та критеріїв оцінювання мистецьких явищ, пов'язаних із фольклором; розвинути власну риторику до рівня публічних виступів із висвітленням певної теми.

Рекомендовані джерела

Література

а) методична

1. Гапон Л. Навчально-виховна робота у фольклорному ансамблі. Динаміка фольклорного виконавства: матеріали науково-практичної конференції до 30-ліття кафедри музичного фольклору. Рівне, 2009. С. 71-75.

2. Гапон Л. Робота з вторинним фольклорним ансамблем: методичні поради. Рівне, 2014. 14 с.

3. Ковальчук В., Гумінська О. Етнокультурний центр у системі позашкільного закладу: концепція, досвід, перспективи: методичний посібник. Тернопіль, 2014. 192 с.

4. Ковальчук В. Етнокультурний центр у системі позашкільного закладу. Технологія успадкування етнокультурної спадщини дітьми і молоддю. Народна музика Волині та Полісся І упор. Р Дзвінка, Ю. Рибак. Рівне, 2014. С. 23-37.

5. Луканюк Б. Курс лекцій з музичного фольклору: у 3 книгах. Кн. 1: Лекції; Кн. 2: Зразки; Кн. 3: Прилоги. Львів, 2022.

6. Лукашенко Л. Фольклоризм: програма для музичних вищих навчальних закладів (ІІІ-IV рівнів акредитації) зі спеціальності №25 „Музичне мистецтво” (освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”). Етномузика. Ч. 18 І упор. Ю. Рибак. Львів, 2022. С. 162-184.

7. Сінельников І. Методика роботи з фольклорним колективом: навчальний посібник. Київ: Ліра, 2017. 236 с.

8. Сінельников І. Робота з фольклорним колективом: методи опанування традиційного музичного матеріалу. Імідж сучасного педагога. №1 (184). 2019. С. 65-68.

9. Сявавко Є. Українська етнопедагогіка: навчально-методичний посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 160 с.

10. Яремко Б. Етно-інструментознавство: навчальний посібник. Рівне, 2003. 188 с.

11. Яремко Б. Роль виконавства у формуванні музичної традиції (на матеріалі української сопілкової музики Прикарпаття): дис. на здоб. наук. ст. канд. мистецтвознавства. Київ, 1994. 195 с.

12. Яремко Б. Сопілкова музика гуцулів. Львів, 2014. 179 с.

13. Яремко Б. Уторопські сопілкові імпровізації: навчальний посібник із нотними транскрипціями і аудіозаписом. Рівне: Ліста, 1997. 107 с.

14. Яремко Б. Фіксація народно-виконавської аплікатури (на прикладі бойківської пищавки). Актуальні питання методики фіксації та транскрипції творів народної музики: збірник наукових праць. Київ, 1989. С. 41-44.

15. Ярмола В. Навчальний процес у становленні поліських музикантів-скрипалів. Етномузика. Ч. 3 / упор. Ю. Рибак. Львів, 2007. С. 114-118.

16. Ярмола В. Народні музиканти про поліську скрипкову культуру: польове дослідження за питальником Климента Квітки. Етномузика. Львів, 2008. Ч. 4 / упор. І. Довгалюк. С. 83-101.

17. Ярмола В. Скрипкова традиція Рівненсько-Волинського Полісся. Монографія. Львів, 2014. 234 с.

б) загальна

18. Богданова О. Соціально-психологічні аспекти сприйняття музичного фольклору (з досвіду викладацької роботи в музичному училищі). Проблеми етномузикології / упор. О. Мурзіна. Київ, 1998. Вип. 1. С.199-208.

19. Бодак Я. Лемківщино моя мила... Пісні Анни Драґан з галицькоїЛемківщини. Київ, 2011. 372 с.

20. Бреславець Г. Виконавська реконструкція фольклорного тексту в сучасному культурному вимірі. Народна музика Волині та Полісся / упор. Р Дзвінка, Ю. Рибак. Рівне, 2014. С.42-45.

21. Ганудельова Н. Особливості формування звукоідеалу в Закарпатській інструментальній культурі пастушої традиції. Мистецтвознавчі записки. 2011. Вип. 20. С. 124-131.

22. Гарасимчук Р Народні танці українців Карпат: у 2 кн. Кн. 1. Гуцульські танці / наук. ред. Р Кирчів. Львів, 2008. 608 с.

23. Гарасимчук Р. Народні танці українців Карпат: у 2 кн. Кн. 2. Бойківські і лемківські танці / наук. ред. Р Кирчів. Львів, 2008. 320 с.

24. Грица С. Музичний фольклор з погляду етногенезу. Проблеми етномузикології. Вип. 2 / упор. О. Мурзіна. Київ, 2004. С. 5-23.

25. Грица С. Трансмісія фольклорної традиції: етномузикологічні розвідки. Київ-Тернопіль, 2002. 236 с.

26. Грица С. Фольклор у просторі і часі: вибрані ст. Тернопіль, 2000. 228 с.