Формування фахових компетентностей майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування фахових компетентностей майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу

Голіусова Лариса Іванівна -

заслужений діяч мистецтв України, директор Кропивницького музичного фахового коледжу

ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ОРКЕСТРОВОГО КОЛЕКТИВУ

ГОЛІУСОВА Лариса Іванівна

У статті обгрунтовано основних чинників та педагогічні умови формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу. Доведено, що формування фахової компетентності майбутніх педагогів-музикантів відбувається лише за особистісно-спрямованим навчанням та за допомогою запровадження певних педагогічних умов, а саме: формування позитивної мотивації майбутніх педагогів-музикантів до майбутньої музично-педагогічної і виконавської діяльності та професійного становлення; міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін в процесі гри в оркестровому колективі; насичення освітнього процесу професійно орієнтованою інформацією.

Ключові слова: фахові компетентності, педагоги-музиканти, освітнє середовище, оркестровий колектив.

GOLIUSOVA Larisa Ivanivna. FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCES OF FUTURE TEACHERS-MUSICIANS IN THE CONDITIONS OF THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF THE ORCHESTRA COLLECTIVE

The article substantiates the main factors and pedagogical conditions for the formation of professional competence of future teachers-musicians in the conditions of the educational environment of the orchestra. It has been proven that the formation of the professional competence of future teachers-musicians takes place only through personally-directed training and with the help of the introduction of certain pedagogical conditions, namely: the formation of positive motivation of future teachers-musicians for future musical-pedagogical and performing activities and professional development; interdisciplinary integration of the content of professional disciplines in the process of playing in an orchestra; saturation of the educational process with professionally oriented information.

It is appropriate to emphasize that, in view of the proposed pedagogical conditions, the professional formation and improvement of performance skills of future teachers-musicians, performers, and conductors in the conditions of the educational environment of an orchestra requires the acquisition of the following competencies: the presence of deep, well-founded knowledge in the field of musical performance and musical pedagogy, awareness of the processes occurring both in the art of music and at the level of individual subjects of performing, conducting, and musical-pedagogical activity; the ability to solve complex problems in the field of musical performance and musical pedagogy using previous experience of sustainable development.

Besides the ability to work in a team, implement artistic and creative projects, realizing the artistic and aesthetic nature of musical art; the ability to apply basic knowledge, skills and abilities from music-theoretical disciplines in the interpretation of works of musical art, to use traditional and alternative innovative technologies of performing, conducting and pedagogical activities; the ability to self-improvement in the professional sphere during life, responsibility for teaching others when carrying out scientific and pedagogical activities and scientific research in the field of musical performance and musical education; the ability to present a high level of performance skills, to create and implement one's own artistic and creative concepts in performing and musical-pedagogical activities; the ability to master the skills of reading sheet music, transposing, and selecting music by ear.

In addition, the ability to make music collectively, the formation of orchestral and ensemble playing skills; the ability to realize the artistic and aesthetic nature of musical art, the interrelationships between the theory and practice of musical performance and music-pedagogical activity; the ability to use knowledge, skills and abilities about the main regularities and modern achievements in the theory, history and methodology of musical art; the ability to own a certain musical instrument/voice and use professional knowledge, skills and abilities in practical activities; the ability to perform concert performance, present and interpret works of musical art in accordance with the author's intention.

Keywords: professional competences, teacher-musicians, educational environment, orchestra.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Інтеграція музичної освіти до світового Європейського товариства передбачає вдосконалення і розвиток професійних особи- стісних якостей, інтеграцію, постійне зростання, ґрунтовність і фундаментальність знань, набуття фахових компетентностей. За такого підходу фахова компетентність майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу формується у процесі професійної підготовки у навчальному закладі та розвивається і вдосконалюється впродовж подальшої професійної діяльності. Тож цілком закономірно її розглядати як інтегральне професійне, інтелектуальне й особистісне утворення, яке характеризується багатофункціональністю, галузевою метаосвітністю та світоглядністю. Таким чином, виокремлення та обґрунтування основних чинників та педагогічних умов формування фахових компетентностей майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу є своєчасним і актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

фахова компетентність педагог музикант

Теоретико-методологічні засади формування фахових компетентностей майбутніх педагогів, мету, завдання, сутність та структуру зазначеного феномену досліджено науковцями, з-поміж яких: В. Андрущенко, П. Горностай, Г Єльникова, І. Єрмаков, М. Євтух, І. Зимня, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий, Н. Ничкало, О. Пометун, Л. Хоружа, А. Хуторський, які розглядають зазначену дефініцію як здатність особистості кваліфіковано й ефективно діяти не тільки в стандартних умовах, але й вирішувати професійні завдання в ситуаціях, що вимагають творчого підходу.

У галузі музичної освіти формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів досліджено С. Горбенком, Л. Масол, А. Мартинюком, М. Михаськовою, Г. Ніколаї, Н. Овчаренко, О. Олексюк, О. Отич, Г. Падалкою, Т. Пляченко, І. Полубояриною, Т. Смирновою, Н. Тимошенко, В. Черкасовим, С. Шипом, О. Щолоковою і багатьма іншими науковцями. Зміст нашої статті у певній мірі доповнює наукові розвідки вітчизняних науковців та уможливлює дослідження формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу.

Мета статті - обгрунтування основних чинників та педагогічних умов формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Виходячи із заявленої проблематики у контексті предметного поля нашого дослідження вартісним є зосередження уваги на ключових поняттях до-слідження, а саме: компетентність, фахова компетентність, освітнє середовище, оркестровий колектив.

Незаперечним є факт, що з-поміж досліджуваних у науковому середовищі компетентностей доцільно виділити інтегральні компетентності, загальні компетентності та фахові компетентності. Останні залежать від предметної галузі та є важливими для успішної професійної діяльності за певною спеціальністю. У Національній рамці кваліфікацій (2011), котра має стати основою для запровадження змін у розвиток української освіти відповідно до вимог Європейських стандартів, зазначено, що «компетентність - це здатність особи до виконання певного виду діяльності, що виражається через знання, розуміння, вміння, цінності, інші особисті якості» [6, с. 3].

С. Гончаренко в Українському педагогічному словнику категорію «компетентність» визначає як «сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію» [1, с. 251]. На думку Г. Єльникової, фахова компетентність - це «сукупність знань, умінь, здібностей і готовності особистості діяти в складній ситуації й вирішувати фахові завдання з високим рівнем невизначеності; здатність до досягнення більш якісного результату праці, ставлення до професії як до цінності» [2, с. 4].

У такому тлі, у контексті предметного поля нашого дослідження компетентність у освітньому середовищі оркестрового колективу характеризується динамічною інтеграцією знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, що визначає здатність педагога-музиканта успішно здійснювати музично-педагогічну та виконавську діяльність.

Відносно освітнього середовища, то передусім варто наголосити, що зазначена дефініція ін-терпретується у науковій літературі як сукупність об'єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об'єктів, необхідних для успішного функціонування освіти. Це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні. Ми суголосні з думкою В. Кириченко, яка тлумачить середовище «як засіб виховання і як технологію опосередкованого управління (через середовище) процесом формування і розвитку особистості» [3, с. 8]. Тож вимогами до існування освітнього середовища є: цілісність, єдність і впорядкованість предметно-просторового середовища та візуального сприйняття; багатофункціональність, гнучкість та мобільність; вікова відповідність; персоналізо- ваність, наявність особистого простору; свобода, відкритість сприйняття, креативність; практичність та ергономічність; гармонійність та збалансованість; соціалізація та співпраця [5].

У контексті предметного поля нашого дослідження освітнє середовище оркестрового колективу потрактовується як художньо-творчий розвивальний простір, що оточує майбутніх педагогів-музикантів, у якому вони постійно взаємодіють на основі спільних інтересів та виконання музичних творів композиторів різних стилів і жанрів. Це середовище, яке мотивує майбутніх педагогів-музикантів і виконавців до подальшого творчого зростання, удосконалення фахової майстерності, спільної інтерпретації інтонаційно-образного змісту музичних творів, адекватного сприймання і реагування на вимоги диригента, формування сценічно-виконавської культури та є стрижнем збагачення власного інтелектуально-творчого досвіду.

Що стосується визначення сутності дефініції «оркестровий колектив», то це колектив музикантів-інструменталістів, об'єднаних для спільного виконання різних за характером музичних творів, колектив, що відповідає певним вимогам і характеристикам, закономірностям і правилам, які забезпечують його ефективну роботу. Класифікують оркестрові колективи за складом та призначенням. Так, Ю. Юцевич виділяє наступні види оркестрів: «симфонічні, струнні, духові, неаполітанський оркестр, оркестр баяністів (складається з баянів та акордеонів), оркестр народних інструментів, естрадні оркестри, шумові, оркестри електромузичних інструментів, електронні оркестри тощо» [8, с. 186].

Участь майбутніх педагогів-музикантів в оркестровому колективі передбачає реалізацію знань, умінь і навичок, набутих на заняттях з фахових дисциплін; сприяє вихованню естетичних смаків та ціннісних орієнтацій; спонукає майбутніх педагогів-музикантів до вдосконалення своїх виконавських умінь та розвитку творчих здібностей; сприяє поглибленню знань у галузі інструментального виконавства та методів навчання гри на оркестрових інструментах; уможливлює розвиток інтелектуальної сфери та пізнавальної активності студентів; стимулює формування навичок творчого спілкування й толерантності; мотивує розвиток інструментально-виконавських умінь, навичок та артистизму; сприяє формуванню педагогічного стилю й такту у процесі спілкування студентів з різним рівнем музичної підготовки; розвиває комунікативні навички, загальну культуру та вміння працювати в колективі; сприяє накопиченню репертуару для подальшої педагогічної та концертної діяльності.

Послуговуючись сталими підходами до визначення ключових понять дослідження нами визначено основні педагогічні умови стосовно формування фахових компетентності майбутніх педагогів-музикантів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу.

Педагогічні умови, на думку О. Кривонос, є «штучно створеним середовищем у навчально-ви-ховному процесі, яке сприяє досягненню поставленої мети» [4, с. 119]. З позицій Ю. Шапрана педагогічні умови - це «чинники, які виникають у процесі професійної підготовки педагогів та зумовлюють формування їхньої професійної компетентності» [7, с. 276].

Для нашого дослідження згідно з означеним алгоритмом чільне місце відведено наступним пе-дагогічним умовам, а саме: формування позитивної мотивації майбутніх педагогів-музикантів до майбутньої музично-педагогічної і виконавської діяльності та професійного становлення; між-дисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін в процесі гри в оркестровому колективі; насичення освітнього процесу професійно орієнтованою інформацією.

Перша педагогічна умова - формування позитивної мотивації майбутніх педагогів-музи- кантів до майбутньої музично-педагогічної і виконавської діяльності та професійного становлення спрямована на розвиток позитивної мотивації стосовно вивчення фахових дисциплін, гри в оркестровому колективі, читання нот з аркуша, досягненням ансамблю в роботі над музичним твором, подоланням технічних труднощів, виразним виконанням своєї партії та презентацією музичного твору. Крім того, рефлексії, позитивного ставлення до обраної професії, а також передбачає стимулювання професійного розвитку та пізнавального інтересу педагогів-музикантів до майбутньої професійної діяльності.

При цьому слід визначити, що вдаючись до практичної діяльності, мотивація представляє собою сукупність мотивів, якими можуть бути інтереси, потреби, професійні цінності, ідеали, цілі, бажання особистості до подальшого фахового зростання. Позитивна мотивація може відігравати роль компенсуючого фактора у випадку недостатньо високих здібностей, але розвинені здібності не можуть замінити відсутність навчального мотиву та гарантувати успіхи у навчанні. Отже, формування позитивної мотивації майбутніх педагогів-музикантів є основоположним напрямом їхньої професійної підготовки, педагогічного становлення та формування виконавської майстерності.

Друга педагогічна умова - міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін в процесі гри в оркестровому колективі, що забезпечить цілісність системи професійної підготовки педагогів-музикантів, сприятиме розвитку їх особистісного потенціалу, озброїть майбутніх педагогів-музикантів комплексом фахових компетентностей, необхідних для успішної музично-педагогічної та виконавської діяльності. Професійне становлення майбутніх педагогів-музикантів у контексті реалізації ідей компетентнісного підходу передбачає інтеграцію усіх циклів фахової підготовки, що забезпечує цілісність змісту музичної освіти. Відтак міждисциплінарна інтеграція є невід'ємним напрямом процесу формування професійної компетентності майбутніх педагогів-музикантів.

Концептуальні засади міждисциплінарної' інтеграції змісту фахових дисциплін в освітньому серед-овищі оркестрового колективу полягають у тому, що така інтеграція спрямована на подолання ізольова-ності знань з різних дисциплін, містить міждисциплінарну взаємодію музично-теоретичних і фахових дисциплін в процесі гри в оркестровому колективі, розширює можливості використання віртуального середовища конкретного навчального закладу шляхом введення інтеграційного міждисциплінарного блоку, сприяє реалізації комплексного підходу до професійного навчання, надає майбутнім педагогам-музикантам можливість вибрати оптимальну траєкторію вивчення фахових дисциплін, забезпечує можливість керівнику оркестрового колективу зорієнтуватися в навчальному матеріалі музично-те-оретичних і фахових дисциплін та застосувати його в репетиційній діяльності.

Третя педагогічна умова - насичення освітнього процесу професійно орієнтованою інформацією, включення до репертуару оркестрового колективу класичних творів та творів сучасних зарубіжних і вітчизняних композиторів. До того ж, залучення студентів до творчих мистецьких проєктів. Саме публічні виступи мотивують студентів до набуття досвіду творчої діяльності, оволодіння навичками сценічно-концертної діяльності, мотивують до формування артистизму та виконавської майстерності. Учасники оркестрового колективу презентують власну інтерпретацію стилю музичного твору, техніку володіння інструментом чи голосом, диригентську техніку, віртуозність, уміння розкрити інтонаційно-образний зміст музичного твору.

Принагідно зауважимо, що у травні 2023 року колектив викладачів і студентів Кропивницького музичного фахового коледжу презентував мистецький проєкт, де у концертному виконанні прозвучала оперета Імре Кальмана «Королева чардашу» («Сільва»). У виконанні оперети взяли участь симфонічний оркестр (керівник - заслужений діяч мистецтв України Л. Голіусова), хор «Prima Vista» (керівник - О. Шпудейко), хор «Frisson» (керівник - Я. Долінко) та викладачі і студенти-вокалісти, які виконували сольні партії.

Тож цілком закономірно, що насиченість репертуару оркестрового колективу відомими творами світової, західноєвропейської та вітчизняної класики мотивує студентів, майбутніх педагогів-музикантів, до опанування вміннями і навичками, що дозволяє виконувати складні технічні партії, за допомогою засобів художньої виразності розкривати художньо-образний зміст музичних творів.

Доречно наголосити на тому, що з огляду на запропоновані педагогічні умови професійне ста-новлення і удосконалення виконавської майстерності майбутніх педагогів-музикантів, виконавців, диригентів в умовах освітнього середовища оркестрового колективу передбачає опанування наступними компетентностями:

- наявністю глибоких обґрунтованих знань в галузі музичного виконавства та музичної пе-дагогіки, усвідомлення процесів, що протікають як в музичному мистецтві, так і на рівні окремих суб'єктів виконавської, диригентської та музично-педагогічної діяльності;

- здатність вирішувати комплексні проблеми в галузі музичного виконавства та музичної педагогіки з використанням попереднього досвіду сталого розвитку;

- здатність працювати в колективі, реалізувати художньо-творчі проєкти, усвідомлюючи ху-дожньо-естетичну природу музичного мистецтва;

- здатність застосовувати базові знання, уміння і навички з музично-теоретичних дисциплін в інтерпретації творів музичного мистецтва, використовувати традиційні й альтернативні інноваційні технології виконавської, диригентської та педагогічної діяльності;

- здатність до самовдосконалення у професійній сфері протягом життя, відповідальність за навчання інших при здійсненні науково-педагогічної діяльності та наукових досліджень в галузі музичного виконавства та музичної освіти;

- здатність презентувати високий рівень виконавської майстерності, створювати та реалізовувати власні художньо-творчі концепції у виконавській та музично-педагогічній діяльності;

- здатність володіння навичками читання нот з аркуша, транспонування, добору музики на слух;

- здатність до колективного музикування, сформованість навичок оркестрової та ансамблевої гри;

- здатність усвідомлювати художньо-естетичну природу музичного мистецтва, взаємозв'язки між теорією та практикою музичного виконавства та музично-педагогічною діяльністю;

- здатність використовувати знання, уміння і навички про основні закономірності та сучасні досягнення у теорії, історії та методології музичного мистецтва;

- здатність володіти певним музичним інструментом/голосом та використовувати фахові знання, уміння і навички у практичній діяльності;

- здатність здійснювати концертно-виконавську діяльність, презентувати та інтерпретувати твори музичного мистецтва відповідно до авторського задуму;

- здатність використовувати інтеграцію музично-теоретичних та фахових дисциплін у ви-конавській та педагогічній діяльності;

- здатність презентувати базові знання, вміння та навички в процесі комунікаційної діяльності на усіх рівнях педагогічної та виконавської діяльності;

- здатність опанування менеджерською, лекторською, аранжувальною, звукорежисерською діяльність в інструментальному та хоровому виконавстві;

- здатність використовувати засоби масової інформації для культурно-просвітницької та пропагандистської діяльності в галузі музичного мистецтва і музичної культури.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Отже, формування фахової ком-петентності майбутніх педагогів-музикантів відбувається лише за особистісно-спрямованим навчанням та за допомогою запровадження певних педагогічних умов, а саме: формування позитивної мотивації майбутніх педагогів-музикантів до майбутньої музично-педагогічної і виконавської діяльності та професійного становлення; міждисциплінарна інтеграція змісту фахових дисциплін в процесі гри в оркестровому колективі; насичення освітнього процесу професійно орієнтованою інформацією. До того ж, за студентоцентричним підходом, використанням інтерактивних методів міждисциплінарного навчання, здатності особистості до саморозвитку, самоорганізації та самоосвіти.

Перспективи подальших розвідок пов'язані з експериментальним дослідженням впливу за-пропонованих педагогічних умов на ефективність формування фахової компетентності майбутніх педагогів-музикантів в освітньому середовищі оркестрового колективу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Гончаренко С. У Український педагогічний словник. К. : Либідь, 1997. 376 с. 3.

2. Єльникова Г В. Компетентнісний підхід до моделювання професійної діяльності керівника ВНЗ [Текст] / Г В. Єльникова // Теорія і методика управління освітою. 2010. № 4. Режим доступу: http://tme. umo.edu.ua/docs/4/10elneel.pdf.

3. Кириченко В. І., Основні методологічні підходи у формування просоціальної поведінки учнів загальноосвітніх навчальних закладів. URL:https://lib.iitta. gov.ua/708578/1/kyrychenko.pdf

4. Кривонос О. Б. Умови формування професійних компетентностей педагогів. Вісник Черкаського університету. 2016. С. 117-122.

5. Новий,освітнійпростір. Мотивуючий простф. URL: https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/407/ NOP_Motivuyuchiyprostir.pdf

6. Постанова «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій України» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua / laws/ show/13412011n.

7. Шапран Ю. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх учителів природничих спеціальностей в умовах інноваційного освітнього середовища. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. К. : Вип. 7(1). 2018. С. 274-291.

8. Юцевич Ю. Є. Музика: словник-довідник. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. 352 с.

REFERENCES

1. Honcharenko, S. U. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk. [Ukraini an Pedagogical Dictionary]. Kyiv.

2. Yel'nikova, G. V. (2010). Kompetentnisnyy pidkhid do modelyuvannyaprofesiynoyi diyal'nosti kerivnyka VNZ. [Competency approach to modeling the professional activity of a university head].

3. Kyrychenko, V. I. Osnovni metodolohichni pidkhody u formuvannya prosotsial'noyi povedinky uchniv zahal'noosvitnikh navchal'nykh zakladiv. [Basic methodological approaches to the formation of prosocial behavior of students of general educational institutions].

4. Krivonos, O. B. (2016). Umovy formuvannya profesiynykh kompetentnostey pedahohiv. [Conditions for the formation of professional competences of teachers]. Cherkasy.

5. Novyy osvitniy prostir. Motyvuyuchyy prostir. [New educational space. Motivating space].

6. Postanova «Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii Ukrainy» (2011). [Resolution «About the Approval of the National Qualifications Framework in Ukraine»]. Kyiv.

7. Shapran, Yu. (2018). Pedahohichni umovy formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv pryrodnychykh spetsial'nostey v umovakh innovatsiynoho osvitn'oho seredovyshcha. Profesiyna osvita: metodolohiya, teoriya ta tekhnolohiyi. [Pedagogical conditions for the formation of professional competence of future teachers of natural sciences in the conditions of an innovative educational environment. Professional education: methodology, theory and technologies]. Kyiv.

8. Utsevich, Yu. E. (2003). Muzyka: slovnyk-dovidnyk. [Music: dictionary-reference]. Ternopil.

Размещено на Allbest.ru