Джазовий танець у кінематографі на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Джазовий танець у кінематографі на початку ХХ ст.

Голубова Богдана Володимирівна, здобувачка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Джазовий танець - це ціла епоха. Він дуже різноманітний, насичений барвами кабаре і свінгових рухів, унікальним музичним супроводом частіше за все живою музикою та супроводжувальними емоціями. Хоча джазовий танець вважається таким же американським, як яблучний пиріг, його коріння сягає Африки. Цей вид танцю швидко став популярним у ранній Америці та продовжував розвиватися, збагачуючи життя людей різного віку. Простіше кажучи, джазовий танець - це будь-який вид танцювальних рухів під джазовий акомпанемент [1]. Більше того, він складається з різноманітних форм. Саме завдяки джазу зародилися безліч інших танців у спортивних бальних танцях, на прикладі джайву, квікстепу, фокстроту та ін.

Історія виникнення джаз-танцю починається з XVIII століття, танець сягає корінням в африканські традиції, культуру, яка інтегрувала танець і музику в повсякденне життя. Ці танці потрапили до Америки через работоргівлю. Поневолені африканці виконували на плантаціях такі традиційні танці, як Cakewalk і Partin' Juba, і ці танці заклали основу для еволюції техніки джазового танцю, яку ми знаємо сьогодні.

Невдовзі танцювальні рухи та хореографію імітували мандрівні музиканти. Гра на барабанах мала вплив, оскільки, як і в африканському танці, джазовий танець імітував і підкреслював ритм музики в ізоляції та рухах тіла. Одним із головних міст розвитку джазового танцю був Новий Орлеан [1]. Тутешні джазові музиканти були відомі тим, що створювали "блюз", а також спіричуелс, марші та регтайм. Джазовий танець розвивався разом з еволюцією джазу та блюзу. джаз танець музика

Саме в другій половині ХІХ століття і в новому столітті ці нові танцювальні рухи привели до танцювальних тенденцій, включаючи джиттербаг, чарльстон, свінг, бугі-вугі та інші моди. Ритми джазу пронизали навіть класичний, формальний європейський балет, який додав унікального американського колориту традиційним танцям [3].

Це проклало шлях для різних форм танцю, які почалися в 1920 -х роках і продовжувалися в середині ХХ століття. Джазовий танець був популярним у бальних залах 1940-1950-х років. Приблизно в цей час джазовий танець почав ставати технікою, яку вивчають, а не просто формою соціальних танців. Якщо порівняти джаз і напрями спортивного бального танцю, то вважаємо, що велика кількість рухів запозичена саме із джазу. Джайв є одним з яскравих прикладів, це, напевно, найбільш свінговий танець, дуже схожий на лін- ді-хоп, але трошки сучасніша його інтерпретація.

Саме злиття "чорного" і "білого" танців дало поштовх появі сценічної форми танцю, який у результаті отримав назву "джазовий танець". Танець джаз був дуже популярним, використовувався в шоу різноманітних і ревю, у мюзиклах і в кінематографі, у вар'єте й драматичних спектаклях. Джазова стилістика часто запозичувалася з побутового танцю. Цьому стилю танцю чужі ідеї і філософія танцю модерн або вишукана романтичність і височина класичного балету [2]. До середини 1950-х років джазовий танець належав до танцювальних стилів, які походять з афроамериканського корінного танцю кінця ХІХ - середини ХХ століття. Також деякі танцювальні рухи джазу часто відносили до чечітки, бо чечітка під джазову музику була одним із панівних танців тієї епохи. Розвивався джаз, а на його основі народжувалися і розвивалися джазові танці. Звучала музика - і людям хотілося під неї танцювати. Але, мабуть, найбільш значущою подією в історії танцю стала поява фокстроту, чиїми безумовними прабатьками вважають кейкуок і ту-степ - салонний танець, що виник у Північній Америці на самому початку ХХ століття. Фокстрот (повна назва - повільний фокстрот) виник в США в 19121914 роках [1].

Джазовий танець став популярним на сцені та на екрані. Музичні кліпи та кіномюзикли влили більше життя в техніку та стиль.

Оскільки американська культура продовжує змінюватися, джазовий танець продовжує розвиватися і змінюватися разом з нею. У нашій сьогоднішній культурі є багато різних галузей джазового танцю: народний, бродвейський, комерційний, сучасний, і кожен привносить нову родзинку в традиції джазового танцю. Джаз настільки захопив світ, що саме бурхливі часи джазу все частіше можна побачити в улюблених фільмах. Безліч мюзиклів побудовані саме в цьому стилі.

Якщо ви готові поринути в цю епоху, то раджу подивитись фільм "Великий Гетсбі". Це найвідоміший роман Френсіса Фіцджеральда, який став символом "століття джазу". Америка, 1925 рік, час "сухого закону" та гангстерських розборок, яскравих вогнів і яскравого життя. У цьому кінофільмі дуже яскраво нам показують справжній джаз, музичний супровід, танці тієї епохи, костюми та локації, тут ідеально все.

У XX столітті джаз-танець застосовують не тільки в мюзиклах - театрі та кіно. Джазовий танець наявний у багатьох побутових танцях.

Основними сценічними особливостями джазового танцю як напряму є: використання в танці пози колапсу, активне пересування виконавця в просторі як по горизонталі, так і по вертикалі, ізольовані рух и різних частин тіла, використання ритмічно складних і синкопованих рухів, поліритмія танцю, комбінування і взаємопроникнення музики й танцю, індивідуальні імпровізації в загальному танці, функціоналізм танцю.

Отже, як балетмейстери й танцівники, ми маємо розуміти, що джаз - це ціла епоха та великий крок у розвитку всіх танцювальних стилів.

Література

1. Бібліотека методичних матеріалів. URL: https://vseosvita.ua/library/embed/01 00fech-1af5.docx.html (дата звернення: 05.04.2023).

2. Поняття "Джаз". Факультет хореографічного мистецтва КНУКІМ. URL: http://dance.knukim.edu.ua/dzhaz (дата звернення: 08.04.2023).

3. Джазовий танець. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0% 94%D0 %B6%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0%D0%B D%D0%B5%D1%86%D1%8C (дата звернення: 10.05.2023).

Размещено на Allbest.ru