Християнсько-етичні ідеї тиші та мовчання на прикладі "елегійного концерту" Ю. Іщенка для чоловічого хору A’capрella

Размещено на http://www.allbest.ru/

Християнсько-етичні ідеї тиші та мовчання на прикладі "елегійного концерту" Ю. Іщенка для чоловічого хору A'capрella

Ірина Гарькава

Творчість Ю. Іщенка на християнську тематику сповнена багатозначними музичними символами, семантично значимими звуковими феноменами. Серед них особливе місце займають образи тиші та мовчання.

На думку дослідників, феномен тиші у музиці унікальний і має особливу специфічну універсальність. За століття явище тиші набуло велику і складну семантичну ауру. Досвід осягнення тиші міститься в трактатах представників містичних філософських і релігійних течій [6]. Так, тиша може трактуватися як символ Божественного, присутність незримої істини, бути метою духовного сходження, містити позитивний сенс. Тиша є синонім умиротворення, споглядання, спокою, цілісності, гармонії [5].

Образи тиші часто наповнюються негативними конотаціями. Серед них -- ідеї зла, жаху, хворобливих галюцинацій страху. Ступінь впливу символіки тиші на всі рівні музичної композиції часом настільки значний, що представляється можливим намітити деяку типологію виразових функцій образу за аналогією з функціями музичної мови.

У православній традиції тиша зустрічається в духовно-молитовній практиці ісіхазма [4]. Тисячолітнє православне вчення вплинуло і на розвиток культури. Впливом ісіхазма пронизане мистецтво творців Стародавньої Русі. Відлуння його зустрічаємо в іконописі («просвітлена безмовність» А. Рубльова), у філософській думці Г. Сковороди, «Філософії серця» П. Юркевича [8], а також у музичному мистецтві.

Образ (феномен) мовчання -- це категорія не онтологічна, а мовна, тому має якості процесуальності і результативності. Мовчання -- це внутрішній динамічний процес. Обмеженість і визначеність функції мовчання в музичному тексті дозволяє позначити його абсолютно конкретним графічним символом -- паузою («пауза -- знак мовчання» за Асаф'євим). Тиша і мовчання здатні утворювати свій ритм, бу- дучи відповідями на звучання реплік голосів або інструментів.

Питаннями музикознавчого вивчення феноменів тиші та мовчання займаються українські та зарубіжні дослідники: Е. Зінькевич [3], С. Тишко [7], Н. Вишинська [2], І. Некрасова [5] та інші.

Не випадковим є звернення багатьох українських композиторів, які сприйняли християнську традицію, до семантики образів тиші і мовчання у наш час (Є. Станкович, В. Польова, Л. Дичко, В. Сильвестров, Ю. Іщенко та ін.). тиша мовчання елегійний концерт

Ідеї тиші та мовчання яскраво представлені в «Елегійному кон - церті» ля мінор Ю. Іщенка. Для музичного відтворення задуму Еле - гійного концерту композитор вдається до символіки образів тиші та мовчання у кожній частині циклу.

Хоровий концерт складається з п'яти частин: I Прелюдія, II Фуга, III Інтерлюдія, IV Апофеоз, V Постлюдія. Показовою у відношенні тиші і мовчання є Прелюдія.

І частина (Andante rigorosso) -- це гра поперемінних образів ти- ші-мовчання, мовчання і повнозвучного звучання співу. Весь розви- ток Прелюдії побудований за принципом питання-відповідь: питання- звучання, відповідь-мовчання. Інтонації, що утворюють питання, складають основний імпульс розвитку всієї першої частини, а відпо- віді-мовчання -- образну сферу твору.

Особливістю прояву образу тиші в Прелюдії є не вибіркова її присутність, а звучання у вигляді постійної константи, першооснови, безперервного фону. Важлива роль і динаміки: переважаюча сила звучності коливається від рр, р до mp з постійними crescendo і diminuendo голосів.

Друга функціональна роль тиші пов'язана з ефектом зупинки часу. Це і застиглі звучання: D-dur'ний тризвук на рр у другого тенора і баритонів, що тягнуться протягом усієї 4 цифри, і А^иг'ний тризвук у цифрі 6.

Особлива роль тиші та мовчання в «Елегійному концерті» поля - гає, по-перше, в загальній якості як «знаменника логіко-смислової єдності», своєрідного «стрижня», пронизуючи всі компоненти твору. По-друге, тиша виконує формоутворюючу функцію, будучи «лейтмотивом», поєднуючи частини циклу, надає йому риси завершеності і цілісності.

Образи тиші та мовчання є важливими ідейними концептами музичної мови та індивідуального стилю Ю. Іщенка.

Література

1. Василенко В. Релігійно-філософський словник. Москва: Істина і Життя, 2000. 256 с.

1. Вишинська Н. Зародження образів світла і тиші в ранніх романсах М. П. Мусоргського // Київське музикознавство. Молоді музикознавці України 2010: зб. статей. Вип. 35. Київ, 2010. С. 230-240.

2. Зінькевич О. Музика як мовчання. URL: http://jgreenlamp.narod.ru/ muzykamolchanij e.htm.

3. Лепахін В. Ісіхазм: зміст поняття та його межі. Православна енцикло - педія «Азбука Віри». URL: http://azbyka.ru/.

4. Некрасова І. Поетика тиші у вітчизняній музиці 70-90-х рр. ХХ століття: дис. ... канд. мистецтвознавства. Москва, 2005. 174 с.

5. Свєтлов Р. Неоплатонізм і християнство. URL: http://www.absolutology. org.ru/neopl_christ.htm.

6. Тишко С. Образ Фаворського світла і процеси стилеутворення в операх М. Мусоргського // Музична культура християнського світу: Матеріали міжн. наук. конф. Ростов-на-Дону, 2001. С. 422-435.

7. Юркевич П. Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого // Праці Київської Духовної Академії. Київ, 1860. № 1. С. 63-113.

Размещено на Allbest.ru