Підбір музики для оформлення вистави

Види музики в драматичній виставі за способом використання увертюра; музичні антракти, фінал акту або вистави; музичні номери за розвитком сценічної дії. Зв’язок лейтмотивів, що несуть основну ідею з образами і характеристиками головних дійових осіб.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2024
Размер файла 9,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підбір музики для оформлення вистави

Олександр Кришталь

музика увертюра вистава лейтмотив

Музичним оформленням є комплекс музичних засобів виразності, які розкривають ідейний зміст вистави, створюють характерні образи дійових осіб, показують їх у драматичних ситуаціях, в конфліктних зіткненнях і в розвитку. Основним елементом музичної драматургії є музична тема, яка втілює основні суттєві риси художнього образу. Кожен раз, коли музика вводиться в тканину вистави, необхідно виправдати її, знайти «закон включення» в сценічну дію. Підкорюючись цьому закону, вона перестає жити як самостійний вид мистецтва, стає музикою драми. Передбачити заздалегідь ці законні випадки неможливо, як неможливі всякі рецепти в творчості, але одне безсумнівно: поза цим законом музика в драматичній виставі існувати не може.

За способом використання музики в драматичній виставі, її можна поділити на кілька видів: а) увертюра; б) музичні антракти (вступ до дії або картини); в) музичний фінал акту або вистави; г) музичні номери за розвитком сценічної дії.

Увертюра звучить на початку вистави при закритій завісі та є першою ланкою в контакті глядача зі сценою. Зазвичай в увертюрі сконцентровані основні думки режисера-постановника, вкладена узагальнююча ідея драматургічного твору в цілому. У деяких випадках увертюра розповідає глядачеві зміст майбутнього дії або вводить його в загальну атмосферу вистави, готує глядача до емоційного сприйняття твору та орієнтує його в плані майбутнього знайомства з епохою, соціальним середовищем, тощо.

До музичного антракту вдаються, коли необхідний час для перестановки декорацій або для заповнення пауз між картинами. Музика в цьому випадку здебільшого викладає ті події, які відбуваються між картинами чи діями. Ці події глядач не бачить, він їх повинен уявити сам. Музика організовує напрямок, в якому повинна працювати думка й фантазія глядача. Сприймаючи дію на слух за відсутності зовнішніх ознак, глядач стає ніби співучасником цієї дії, яка розвивається в музичних образах. У той же час, музика антракту є сполучною ланкою між двома діями: вона починається тим настроєм, яким скінчилася попередня дія і закінчується настроєм, з якого нова дія має розпочатися.

Якщо увертюра і музичні антракти зазвичай вводять глядача в майбутні дії, попереджають його про нові образи і думки, то так звані «кінцівки», або музичні фінали можуть завершувати подібне сприйняття, узагальнюючи в музиці ідеї, що вже висловлені у виставі. Вони ніби підводять підсумок думкам і почуттям, вираженим у словах і підтексті драматичного твору, закріплюють ті серйозні значні ідеї, які глядач забирає з театру.

Найбільш багатогранна роль музики, що використовується безпосередньо під час ходу розвитку вистави. За участю музики в дії, її можна розділити на дві основні категорії: сюжетну і умовну. До сюжетної відноситься музика, яка в даній сцені виправдана ситуацією, коли дійові особи або виконують її, або слухають і якось реагують на неї. Сюди відносяться й ті моменти в розвитку сценічної дії, коли музика лунає із-за лаштунків, зображуючи тим самим, що відбувається поза сценою. Іншими словами, допомагаючи розкрити внутрішній зміст сцени, ця музика проявляється також і в зовнішній, тобто види - мій стороні дії. Як сюжетну музику найчастіше використовують так звану «побутову» музичну форму -- пісні, романси, танцювальні п'єси, марші, тощо. Сюжетна музика може виконуватись безпосередньо дійовими особами, по радіо, з грамплатівок, магнітофону, лунати з розташованого поблизу концертного майданчика, вулиці, тощо.

Музичні теми, що несуть основну ідею, досить часто бувають пов'язані з образами і музичними характеристиками головних дійових осіб -- конкретних носіїв цих ідей або почуттів. Такі теми називаються лейттемами або лейтмотивами. Види лейтмотиву досить різноманітні і залежать від образу характеру, який втілюється, від жанрових особливостей драматичного твору. Це можуть бути незмінні лейттеми, в основному, портрети дійових осіб, якщо образ за п'єсою статичний і в характері героя великих змін не відбувається. В цьому випадку лейттеми -- це свого роду музичні «маски» тих чи інших персонажів, або звукові символи абстрактних ідей. Але не завжди лейтмотив залишається незмінним, навпаки, він розвивається, видозмінюється в залежності від конкретних сценічних ситуацій та психологічного стану героя в даний момент дії.

Видозміну лейтмотивів називають зазвичай тематичним розвитком. Тематичний розвиток є одним з важливих елементів музичного оформлення вистави. Досить часто два протилежні прагнення, дві будь-які ідеї стикаються в п'єсі. І в цьому зіткненні зазвичай полягає основний драматичний конфлікт твору, що приводить до розв'язки.

В такому випадку музика допомагає яскраво і образно висвітлити зіткнення протиборчих сил шляхом протиставлення двох музичних тем, які втілюють ці протилежності. Поряд з лейтмотивами в музичному оформленні вистави часто застосовуються лейтритми, лейтгармонії, лейттембри, тобто повторення ритмічних малюнків, акорди, що мають певне смислове значення, або пов'язане з будь-якою дійовою особою звучання окремих груп інструментів, які отримують значення конкретних музичних характеристик.

Зазвичай сюжетну музику в п'єсу вводить сам автор, вказуючи в своїх нотатках ті місця у виставі, де вона повинна лунати. У цьому випадку від звукорежисера залежить точне розміщення у виставі всіх музичних моментів і визначення способу відтворення -- чи то з магнітної фонограми, чи то в «живому» виконанні. Однак є досить багато п'єс, в яких немає авторських вказівок на введення музики як вступу до вистави, в антрактах між актами і картинами, у фіналі, а також усередині дії. Таку музику називають умовною.

Умовна музика, на відміну від сюжетної, звучить не у дії, а поза нею. Її джерело фізично не знаходиться на сцені і не мається на увазі десь поруч. Її чує тільки глядач, дійові особи про неї «не підозрюють». Але така музика щільно пов'язана з дією і є її активним елементом, що допомагає глядачеві більш глибоко сприйняти думки й образи вистави, створює насичену атмосферу дії.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Види та напрями сучасної популярної музики: блюз, джаз, рок та поп-музика. Дослідження витоків, стилів та інструментів джазу. Видатні виконавці та співаки. Особливості розвитку рокабілі, рок-н-ролу, серф-року, альтернативного та психоделічного року.

    презентация [1,9 M], добавлен 08.04.2013

  • Історія розвитку української культури в ХХ ст. Музичні постаті ХХ ст. Творчість Людкевича С.П., Ревуцького Л.М., Лятошинського Б.М., Станковича Є.Ф., Скорика М.М., Барвінського В.О., Крушельникої С.А., Руденко Б.А., Шульженко К.І., Козловського І.С.

    презентация [532,2 K], добавлен 04.12.2013

  • Історія відкриття у 1632 році Києво-Могилянської академії, де викладалися музичні предмети. Поширення у XVIII столітті пісень-романсів на вірші різних поетів. Створення з ініціативи гетьмана Данила Апостола в 1730 році Глухівської співочої школи.

    презентация [12,0 M], добавлен 18.01.2015

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Узагальнення жанрових особливостей вокальної музики академічного спрямування, аналіз романсу, арії, обробки народної пісні композиторів Г. Генделя, Б. Фільц, С. Гулака-Артемовського, С. Рахманінова, Л. Кауфмана, В. Моцарта. Засоби виконавського втілення.

    дипломная работа [93,9 K], добавлен 26.01.2022

  • Поняття музики, характеристика та особливості її складових. Значення артикуляції та техніки у музиці, сутність тембру. Фразування в музиці, роль динаміки у гучності та звучанні музики. Вміння слухати і чути, як основна і найважливіша якість музиканта.

    статья [22,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Загальна характеристика інструментальної музики, етапи та напрямки її розвитку в різні епохи. Жанрова класифікація народної інструментальної музики. Класифікація інструментів за Е. Горнбостлем та К. Заксом, їх головні типи: індивідуальні, ансамблеві.

    реферат [44,5 K], добавлен 04.05.2014

  • Розвиток музичного сприйняття в школярів як одне з найвідповідальніших завдань на уроці музики у загальноосвітній школі. Співвідношення типів емоцій з триступеневою структурою музичного сприйняття. Розвиток сприйняття музики на хорових заняттях.

    курсовая работа [60,5 K], добавлен 17.12.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.