Творчість сучасних композиторів: селекція парадигми дисертаційної теми

Размещено на http://allbest.ru

Творчість сучасних композиторів: селекція парадигми дисертаційної теми

Цепух Ірина Олександрівна Цепух Ірина Олександрівна, аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, викладач-методист, голова предметно-циклової комісії «Фортепіано та концертмейстерство» Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського»

Процес селекції парадигми є невід'ємною частиною розвитку наукового дослідження і відіграє важливу роль у формуванні наукової спільноти. Він полягає у виборі найбільш відповідних і перспективних концепцій, теорій та методів, які найкраще пояснюють нові відкриття та розвиток наукових знань.

Селекція парадигми вимагає критичного мислення, оцінки довіреності та відповідності наукових джерел, а також аналізу різних підходів до дослідження. У результаті селекції парадигми наукова спільнота може зосередитися на певних напрямках дослідження, які демонструють найбільший потенціал і перспективи для подальшого розвитку.

Пошук наукової теми дисертації є дуже відповідальним кроком для молодого науковця, в якому процес селекції парадигми дисертаційної теми є ключовим етапом у дослідницькому процесі, а сама парадигма визначає основні підходи, методи та теоретичні засади, які будуть використовуватися для вивчення обраної теми.

Тема майбутньої дисертації визначає напрямок досліджень, обсяг роботи, впливає на подальшу кар'єру дослідника. Отже, аргументованість та обдуманість вибору теми є надзвичайно важливими.

Одним з основних напрямів вибору теми є її обґрунтування і актуальність. Молодий науковець повинен зосередитися на питаннях, які є нагальними та мають значимість для наукового співтовариства. Важливо розуміти які невирішені проблеми існують у вибраній галузі, зокрема музичного мистецтва, та яким чином майбутнє дослідження може сприяти їх розв'язанню.

Крім актуальності необхідно також зважати на особистий інтерес та мотивацію дослідника і обирати парадигму, яка найбільше відповідає особистим дослідницьким інтересам. Це допомагає зберегти захопленість та ентузіазм протягом тривалого процесу підготовки дисертації. Вибір цікавої теми, яка стимулює особистий розвиток та дозволяє вдосконалювати власні професійні навички, сприятиме більш якісному та результативному проведенню досліджень. Перш ніж робити вибір, варто провести аналіз джерельної бази, наявної літератури, інших джерел інформації, щоб з'ясувати які парадигми вже використовуються в дослідженнях і пов'язані певним чином з бажаною темою наукової розвідки. Це допоможе зрозуміти які підходи вже були вивчені та які можуть бути новими та цікавими для дисертаційного дослідження.

Молодий науковець повинен урахувати наявні ресурси та можливості для реалізації своєї наукової праці. При цьому важливо мати доступ до джерел інформації, зокрема, літератури, архівних матеріалів, мережі «Інтернет», а також методологічних підходів та думок експертів у даній галузі тощо. Варто враховувати наявні часові обмеження, які можуть вплинути на реалізацію обраної тематики. Необхідно з'ясувати, яка парадигма може найкраще допомогти вирішити основні проблеми, що виникають у науковій розвідці. Такий обґрунтований підхід дозволяє забезпечити якісні та значущі результати дослідження, сприяє професійному розвитку та досягненню у науковій сфері науковця-початківця.

Попри те, що пошук наукової теми дисертації є відповідальним кроком, це також може бути захоплюючим творчим процесом. Науковий аналіз дисертацій з обраної або дотичної теми, монографій, наукових статей, інших публікацій допоможе познайомитися з актуальними тенденціями та зрозуміти й акцентуватися на існуючих невирішених проблемах у досліджуваній галузі. Виявлення прогалин у наявних дослідженнях може стати вихідним пунктом для визначення власної теми та її обґрунтування. Підчас дослідження молодий науковець може вказати на нові знання й практичні рекомендації, які можуть бути отримані в ході його дослідження. Це дозволить показати цінність та значимість обраної теми. Крім того, врахування суб'єктивних навичок та вмінь також є важливим підчас обґрунтування вибору теми. Молодий науковець може зосередитися на своїх сильних сторонах, які допоможуть йому реалізувати дослідження. Наприклад, якщо у нього є досвід у проведенні експериментів, то варто розглянути тему, яка вимагає використання цих навичок. Обґрунтованість вибору теми дисертаційної праці виявляється у здатності дослідника-музикознавця викласти й довести її значення та актуальність для наукової спільноти, що у свою чергу допоможе розкрити потенціал дослідження, підтвердити його наукову значущість та визначити місце й роль у галузі музичного мистецтва.

Молодий науковець повинен зосередитися на актуальних проблемах, які визначають сучасний розвиток науки та суспільства, на власних інтересах, можливостях та ресурсах, що допоможе відкрити нові перспективи для подальшої наукової діяльності в галузі музичного мистецтва.

Наприклад, завдяки селекції парадигми дисертаційної теми, ми можемо глибше зрозуміти розвиток композиторського мистецтва в сучасному музичному світі України. Саме композиторські школи сучасності мають значний вплив на формування музичного ландшафту нашого часу. Кожна з них має свої особливості, що відображаються у стилях, жанрах та техніках сучасних українських композиторів.

Серед доволі великої кількості відомих імен, про які вже є достатньо інформації, є й імена сучасників, про які варто писати. Дослідження творчої спадщини, композиторських шкіл, сучасних митців, регіональний аспект тощо має свої вагомі переваги.

Перш за все, такі наукові розвідки дозволяють глибше зрозуміти й оцінити мистецьку спадщину у вимірах регіональної культури України, підвищити національний престиж та сприяти розвитку музичної освіти та культурному розвитку молодих музикантів України. Дослідження композиторських шкіл відкриють нові таланти.

Актуальним нам видається дослідження творчості сучасних композиторів, адже, композитори сьогодення вносять свої унікальні ідеї та експериментують зі звуком, стилями та жанрами. Дослідження їхньої творчості може розкрити нові глибини в музичному світі. Дослідження може бути надзвичайно стимулюючим для молодих музикантів і композиторів, які зможуть знайти в ньому натхнення та відкрити нові шляхи у своїй власній творчості. Наукова праця про сучасних композиторів може сприяти розвитку та поширенню нових музичних ідей.

Вивчення творчості сучасних композиторів може сприяти їхній визначності та визнання в музичному світі. Чим більше людей буде знайоме з новими доробками, тим більше можливостей вони матимуть для виступів, записів та співпраці з іншими музикантами.

Відтак, дослідження творчості сучасних композиторів є важливою складовою розвитку музичної культури. Вони привносять свіжість, інновації та креативність у музичний світ. Варто писати та досліджувати творчу спадщину митців, щоб підтримувати розвиток вітчизняної музики сьогодення, поповнюючи національну музичну мистецьку скарбницю.

Духовна культура українського суспільства втілюється засобами музичного мистецтва, в якому хоровий спів є одним з проявів естетичного в світі людини. Будучи чуттєвим по своїй природі видом музикування, спів, зокрема хоровий, впливає на емоції і не потребує додаткових пояснень, натомість надає можливість проникнути у той прошарок буття який знаходиться за межами понять.

Хоровий спів як духовний феномен має свої сталі традиції і несе в собі гуманізм, посил духовності, що в свою чергу впливає на збереження української нації та культурно-мистецької спадщини України.

Особливість хорового виконавства полягає в тому, що він посильний кожному - дозволяє приховати недоліки голосу й підсилити його позитивні якості. Вагомість колективного співу як фактору, що виховує та піднімає рівень знань зростає, коли про нього йдеться в контексті української національної свідомості.

Одним із значущих явищ у створенні вітчизняного музичного продукту є хоровий спадок українського сучасного композитора Чернігівщини кінця ХХ - першої чверті ХХІ століття Олександра Іванька. Новітній стиль письма, складна фактура та самобутнє гармонічне наповнення хорових творів, а також сучасна композиторська техніка, що віднайшла своє відлуння в напрямку романтичного постмодернізму вирізняють набутки митця і ставлять перед хоровими диригентами складні художні й технічні завдання, що потребують певного об'єму знань в галузі теорії та практики хорового виконавства.

В своїх композиторських доробках Олександр Іванько поєднує іманентний аспект - словесний текст, й трансцендентний - мелодію, які сполучаються й утворюють єдність слова та музики.

Збірник творів для хору «Я молюсь за Україну» - видання, що охоплює частину хорової творчості митця п'ятнадцятирічного періоду, який розпочався у 1995 році. Матеріали в зібранні розташовані за приналежністю твору до певного типу хору. Виходячи з раціональних міркувань збірник можна поділити на умовні розділи: оригінальні твори для однорідного жіночого хору або дитячого хорового колективу, обробки українських народних пісень для чоловічого складу, твори для мішаного хору.

Чим більше самостверджується наша держава у власній самостійності, тим більш кипучим стає покажчик духовних висловлювань, сповнених загальнонаціональною ідеєю та прогресуючих прагнень вивести українську культуру на високий щабель цивілізованості. Так, керуючись почуттям патріотичного обов'язку, загальнонаціональної самосвідомості та гордості, О. Іванько з особливою шаною та любов'ю наповнює свої хорові здобутки національною ідеєю, що заснована, насамперед, на патріотизмі, вихованні любові й поваги до України.

Вже в заголовку збірки «Я молюсь за Україну», що дублює назву першого хорового твору на слова Юлії Турчиної, знаходимо вираження любові до людей, до своєї вітчизни, піклування про майбутнє.

Олександр Іванько вивчаючи книгу українця за походженням, професора Йоркського університету в Торонто Ореста Субтельного «Україна: історія», захоплюється періодом козацької ери, зазирає в глибини минулого і, вражений історією гетьманської столиці Батурин, створює один з монументальніших своїх творінь «Батуринська баркарола». Велику цікавість саме до цієї події викликав той факт, що композитор мешкає в Чернігівському регіоні України, поруч з містом Батурин, яке розташоване на річці Сейм.

Тож, описуючи спогади жахливих подій 1708 року, коли (після переходу Мазепи до шведів на гетьманську столицю Батурин напав командуючий російськими військами на Україні князь Меншиков і вирізав усіх жителів: шість тисяч чоловіків, жінок і дітей)¹, О. Іванько досить ретельно опрацьовує напрямок пошуку яскравих засобів виразності музичної форми, ладо-тонального плану, метро-ритму, голосоведіння хорових партій, фактури, ролі супроводу.

Тема величі Батьківщини торкнулася ще двох хорових творів - «Величальної Києва» на слова письменниці Ольги Батьковської та «Величальної України» на слова поета Миколи Луківа. Майстри слова засобами поєднання епітетів, як зображальних прийомів, взаємодіючи з основними типами семантичних переносів, надали текстові в цілому певну експресивну тональність.

Обравши підвалинами чотиридольний метр, поступово ускладнене ритмічне підґрунтя, що об'єднане в різноманітні варіації, широту дихання фраз, чисельні висхідні інтонації хорової партитури О. Іванько надав хоровим творам ознак гімну, де мажорний лад музичного матеріалу підкреслив його велич, надихнув музику бадьорістю, урочистістю, тріумфальністю, святковим характером. Важливу роль у хоровій творчості композитора відіграв один з провідних жанрів народної оповідної творчості - казка.

Казки є невичерпним джерелом інспірації для творчості хорових митців. Вони мають в собі багато скритих символів, мудрості та моральних витоків, які можуть бути втілені в музиці. В них створюється уявний світ, в якому можна розповісти найрізноманітніші історії та передати різні емоції. З 1996 року його скарбничка поступово починає поповнюватися піснями-казками, яких до 2010 року стало налічуватися шість. І хоча вони були написані у різний час творчого діяння, у збірці розташовані як єдиний цикл: «Бім-бом», «Котику сіренький», «Ой, біг Заєць», «Там, на горонці», «Пішла Киця по водицю», «Дід рудий, баба руда».

Пісні-казки Олександра Іванька мають свою особливу структуру та ритміку, що дозволяє передати атмосферу і підкреслити почуття моральних притч. Композиторові вдається поринати у внутрішній стан казкового героя і передавати характер персонажу, надавати слухачам можливість відчути моральну цінність музично-хорових оповідань, що сягають до витоків народної мудрості.

Діалог Олександра Іванька та фольклору є важливим аспектом його хорової спадщини. Зберігаючи основні мелодійні та ритмічні особливості фольклорного матеріалу, додаючи власні гармонійні та оркестрові рішення, митець дає можливість зафіксувати народний характер пісні і водночас додати до неї нові елементи звучання, втіливши в ній власний хоровий стиль. Яскравим прикладом синтезу сучасного та минулого є хорова обробка «Веснянка», авторкою мелодії та тексту якої є народна артистка України Ніна Матвієнко. Обробка твору була здійснена композитором на основі запису пісні «Прийшла весна» у виконанні Н. Матвієнко та жіночого складу хору ім. Г. Верьовки (зйомка 1985 р.)².

Трансформація та осучаснення хорового твору «Ой, прийшла весна» відбувається за рахунок акомпанементу, хорову ж партитуру композитор будує в першоджерельному вигляді. Прикрасою збірки «Я молюсь за Україну» є обробки двох найпопулярніших народних пісень для чоловічого складу: «Ой, при лужку, при лужку» та «Їхав, їхав козак містом». Обробки виникли з потреби перетлумачення музичного матеріалу та надання йому нової індивідуальної трактовки шляхом образно-семантичного переосмислення певних інтонаційних джерел, а також в наслідок створення індивідуальної композиторської техніки, реалізованої фактурно-хоровими засобами. Обробка пісні «Не питай чому» на музику І. Поклада, слова М. Ткача, відрізняється своїм естрадним характером, що робить її особливою серед інших творів збірки. Наряду з обробками значну частину збірки займають оригінальні твори композитора. Створюючи їх, О. Іванько звертається до творчості поетів та письменників, що писали в різних жанрах та жили в різних епохах. Так він пише хоровий твір «Вже сонечко в морі сіда» за однойменним віршем Лесі Українки, що увійшов до одного з її циклів «Подорож до моря».

Тематика природи торкнулася й хорових творів «В лісі» на слова поетеси Н. Забіли та «Калинове листя» за однойменним віршем поетеси Л. Пшеничної. Хорові твори «Класична музика» та «Весняний рай» створені композитором на власні вірші.

Хорова збірка Олександра Іванька «Я молюсь за Україну» є благодатним ґрунтом для наукових експериментів, пошуків і відкриття у вокально-хоровій сфері. Поціновувачі хорового мистецтва знайдуть в ній нові красоти, глибоке непідробне розчулення, просту й водночас у вищій мірі шляхетну велич. хоровий музичний композитор україна

Отже, селекція теми, що стосується висвітлення парадигми дисертаційної роботи, у нашому випадку - творча діяльність сучасних українських композиторів, імена яких залишаються невідомими, а також розкриття особливостей різноманітності музичної культури регіонів України, що є надзвичайно цінним для збереження та просування української музичної спадщини в галузі музичного мистецтва.

Таке дослідження дозволить молодим вченим зібрати та проаналізувати унікальні твори, які можуть бути затребуваними у майбутньому. Дисертація може стати важливим джерелом інформації для музикантів, музичних дослідників та широкої громадськості, допомогти відкрити нові горизонти та поширити свідомість про різноманітність та багатство української музичної культури.

Загалом вибір парадигми дисертаційної теми для молодого науковця - це складаний процес, який вимагає самокритики, дослідження і обґрунтування. Селекція парадигми має бути зроблена з метою досягнення максимального наукового впливу та вирішення актуальних проблем у галузі «Музичне мистецтво».

Примітки

¹ Субтельний О. Україна: історія / пер. з англійської Ю. І. Шевчука ; вст. ст. С. В. Кульчицького. Київ : Либідь, 1991. С. 150.

² Ніна Матвієнко. «Прийшла весна». URL: https://youtu.be/mN6KXpCWT6M Ukrainian song 1985.

Література

1. Іванько О. П. Композиторський сайт. URL: https://ivankomusic.com/ (дата звернення: 17.10.2023).

2. Іванько О. Я молюсь за Україну. Хорові твори. Чернігів : Чернігівські обереги, 2010. 240 с.

3. Musical art and linguistic thesaurus of world culture: Ukraine's experience : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2023. 324 p. (Музичне мистецтво та лінгвістичний тезаурус світової культури : досвід України : Наукова монографія. Рига, Латвія : «Baltija Publishing» / Badalov O.P., Bobechko O/Yu., Dutchak V.H., Bodina-Diachok V., Bura M.Yu., Kundys R.Yu., Beluchko O.B., Saldan S.O., Makovetska I.G., Grechishkina N.F., Dushniy A.I., Zaets V.M., Zaets O.P., Karas H.V., Kostiuk N.O., Naumova O.A., Samoilenko O.I., Xia Ming, Tormakhova V.M., Fabryka-Protska O.R., Yakymchuk O.M., Yamash Yu.V.//Цепух І.О. «Олександр Петрович Іванько - невідомі сторінки життя та творчості українського композитора романтичного постмодернізму» 2023. С. 265-286. DOI: https://doi.org/10. 30525/978-9934-26-293-7-16http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/305.

4. Садовенко С. М. Світ фольклору: український дитячий музичний фольклор як засіб формування музичних здібностей дітей дошкільного віку : наук.-метод. посібник. Київ : КТ «Київська нотна фабрика», 2007.

5. Субтельний Орест. Україна: історія / пер. з англ. Ю. І. Шевчука ; вст. ст. С. В. Кульчицького. Київ : Либідь, 1991. 512 с. С. 150. URL: http://resource.history.org.ua/item/0007560 (дата звернення: 17.10.2023).

6. Фаренік С. Логіка і методологія наукового дослідження : наук.-метод. посіб. Київ : Вид-во УАДУ, 2000. 340 с.

Размещено на Allbest.ru