Проект "Три С": український музичний менеджмент у сфері академічної музики

Специфіка організації резонансних громадських заходів місцевого чи загальнонаціонального масштабу. Дослідження брендінгу як спланованої кампанії щодо впровадження мистецького продукту у суспільну свідомість та просування його на соціокультурний ринок.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.04.2024
Размер файла 17,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проект "Три С": український музичний менеджмент у сфері академічної музики

Обух Людмила Василівна (Obukh Lyudmila),

докторант, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри методики музичного виховання і диригування

Навчально-наукового інституту мистецтв ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

(м. Івано-Франківськ, Україна)

Організацію резонансних громадських заходів місцевого чи загальнонаціонального масштабу сучасний менеджмент називає «проектом» як вид комунікаційної програми маркетингу. Мистецький проект, як і будь-який інший продукт людської діяльності, «за демократичного устрою і в ринкових умовах має здобути суспільне визнання» [2, с. 47]. У реалізації цього завдання важливу роль відіграє PR- діяльність, а конкретніше - брендінг як спланована кампанія щодо впровадження мистецького продукту у суспільну свідомість та просування його на соціокультурний ринок. Моніторинг інформаційного поля дозволяє фахівцям не тільки провести брендінг для цільових аудиторій, а й зосередити увагу на соціальній значущості своєї діяльності. Для того, щоб ця кампанія була успішною, мистецький продукт має бути змістовним, цікавим та різностороннім, тобто мати певний позитивний імідж у суспільному середовищі.

Таким амплуа може похизуватися музичний проект «Три С», що отримав широкий резонанс у ЗМІ. «Новий формат просування найкращих досягнень сучасного українського музичного мистецтва» - таке визначення цього проекту подає інтернет-газета «День» у рубриці «Корона «Дня»: Культура», яку веде Олена Стельмашевська [7]. Музикознавець Любов Морозова на сторінках цієї ж газети зазначає, що «Історія ж української музики тримається на одній «С» і трьох авторах: Євген Станкович, Валентин Сильвестров та Мирослав Скорик... «Три С» - це маестро найвищого рівня, яких давно вже визнано «живими класиками» [4].

Ініціював прект Олександр Пірієв - відомий діяч мистецтв, віолончеліст, музикознавець, яскравий пропагандист української сучасної музики, один з найвідоміших музичних продюсерів України в галузі класичної музики на сьогодні. Від 2008-го року він є співорганізатором і керівником єдиного в Україні інформаційного Інтернет-ресурсу - Національного порталу академічної музики «Music-review Ukraine», що попуряризує і стимулює розвиток класичної музики. З 2016-го року

О.Пірієв очолює Національну концертну агенцією UKR Artists - першу за часів Незалежності професійну концертну компанію у галузі класичної музики. Серед понад 300-т реалізованих ним проектів - гідне місце займає «Три С» (2016-2017 рр.), концерти якого відбувалися у Києві, Львові, Харкові, Одесі та інших найбільших містах України. Ідея проекту полягала у тому, щоб привернути увагу до української академічної музики, продемонструвати, що вона є частиною світової. Таким чином, організаторам вдалося поєднати знакові твори видатних українських композиторів із шедеврами світової класики, до виконання яких долучилися одні з кращих солістів та колективів України. Концерти відбувалися у три етапи: розпочав проект композитор Мирослав Скорик, продовжив - Євген Станкович, а завершував його Валентин Сильвестров. Усі три легендарні класики є лауреатами Шевченківської премії, їх вважають найвидатнішими у сучасній українській академічній музиці, вони знані й шановані як митці у світі [5].

Гала-концерт проекту відбувся в Києві у приміщенні Національної опери України (10.11.2017) за участі солістів Дмитра Ткаченка (скрипка,

Україна-Великобританія), Олександра Пірієва (віолончель), Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо та муніципального камерного хору «Київ». У програмі прозвучали вибрані твори з проекту, що найбільш яскраво характеризували кожного з композиторів та отримали найвищі оцінки слухачів: «Тиха музика» для оркестру та «Майдан - 2014» для камерного хору Валентина Сильвестрова, «Ханука» для симфонічного оркестру та «Концерт № 2» для скрипки з оркестром (соліст Д. Ткаченко) Євгена Станковича, «Концерт № 2» для віолончелі з оркестром (соліст О. Пірієв) та за Н. Паганіні Вибрані каприси з циклу «24 каприси» для симфонічного оркестру Мирослава Скорика [6].

Варто зазначити, що «Концерт № 2» написаний Мирославом Михайловичем спеціально для проекту: «До мене звернувся віолончеліст, який організовує цей мистецький проект - Олександр Пірієв. І я написав Другий віолончельний концерт, який пов'язаний з нашим сьогоденням. Композитор усе ж реагує на те, що діється навколо, воно відображається у його творчості. Але музика не любить конкретизації, вона має діяти безпосередньо на слухача, щоб передати емоції без слів», - наголосив М. Скорик у своєму інтерв'ю для радіо «Свобода» [5].

Ще однією необхідною складовою успіху будь-якого мистецького проекту є спонсорство та фандрейзинг (збирання коштів), що охоплює приватних осіб, доброчинні фундації та приватні компанії, які можуть надавати підтримку культурним ініціативам. Спонсори й так звані донори, приймаючи рішення про виділення коштів, керуються власними критеріями відбору проектів (за Ф. Кольбером). Масштаб події також береться до уваги, оскільки оцінюється ефективність інвестицій з точки зору помітності події, обізнаності публіки та охоплення [1, с. 58]. Тому «важливе і знакове досягнення проекту «Три С» - це ґрунтовна підтримка з боку меценатів, соціально-відповідального бізнесу.

З самого початку, разом із його ініціатором - <...> Олександром Пірієвим, - проект по цеглині створювали ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка», очолювана Ігорем Далічуком та Асоціація платників податків України на чолі з її президентом Ґріголом Катамадзе» [3]. Проте особливість проекту полягала ще й у тому, що він не тільки кошторисно залежав від певних дотацій, а й сам проявив жест філантропії, надавши фінансову допомогу. Йдеться про благодійний концерт у Львові, касовий збір якого був перерахований на придбання медичного обладнання для немовлят львівської лікарні ОХМАТДИТ [5]. Звідси, можемо сміливо стверджувати про соціальну спрямованість проекту, яка проявилася не лише у просвітницькій місії, а й у доброчинності. брендінг соціокультурний ринок мистецький

Отже, мистецький проект «Три С» - один з найбільш вдалих музичних проектів, широкомасштабний за задумом і обсягом, не стільки комерційний по духу, скільки соціально-спрямований із чітко окресленою просвітницькою місією (формування нової слухацької аудиторії і розширення фан-зони українського класичного музичного продукту). Своєю успішністю цей промо-продукт впевнено заявляє про актуальність питання становлення музичного менеджменту в галузі академічного мистецтва в українському соціокультурному просторі.

Використані джерела

1. Кольбер Ф., Нантель Ж., Білодо С., Річ Дж. Деніс. Маркетинг у сфері культури та мистецтв / переклад з англ. С. Яринича С., за наук. редакцією І. Безгіна. Львів: «Кальварія», 2004. 240 с.

2. Мойсеєв В. Паблік рілейшнз: навч. посіб. Київ: «Академвидав», 2007.

224 с.

3. Національний проект «ТРИ “С”: Скорик - Станкович - Сильвестров». URL: http:// www.sbk.com.ua

4. ОлімпМирославаСкорика.День.URL:

https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/olimp-miroslava-skorika

5. Світ мав би знати академічну музику українців - композитор. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27718030.html

6. «Скорик - Станкович - Сильвестров». У Києві відбудеться гала- концерт проекту «Три С». URL: https://gordonua.com

7. Стельмашевська О. Проект «Три С»: Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров. День. 2017, №234-236, 28 грудня.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика видовищної презентації музики в контексті образних трансформацій музичної матерії в культурі ХХ та ХХІ століть. Визначення та аналіз реалій візуалізації музики, як синтетичного феномену. Дослідження сутності музичного простору видовища.

    статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Основні етапи ознайомлення учнів з музичним твором. Методи розвитку музичного сприймання в процесі слухання й аналізу музики. Роль народної музики в навчальних програмах. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках музики. Уроки музики у 1-3 класах.

    курсовая работа [41,1 K], добавлен 22.06.2009

  • Музичний фольклор та його розвиток на теренах України. Історія розвитку та трансформації українського фольклору. Особливості використання мотивів української народної музики. Обробки народних пісень. Сучасні фольк-колективи: "Домра", Брати Гадюкіни.

    курсовая работа [42,6 K], добавлен 07.06.2014

  • Сутність музики, її головні виражальні засоби. Легенди про виникнення музичного мистецтва, етапи його розвитку. Основні характеристики первинних жанрово-стилістичних комплексів музики. Процес еволюції музичних жанрів і стилів, їх види та особливості.

    презентация [4,7 M], добавлен 20.08.2013

  • Дослідження творчості видатного українського композитора, музично-громадського діяча, світоча національної музики Л. Ревуцького. Його творча спадщина, композиторський стиль, виразна мелодика творів, що поєднується з напруженою складною гармонікою.

    презентация [10,8 M], добавлен 01.10.2014

  • Дослідження творчого спадку визначного носія українського народного музичного мистецтва - бандуриста і кобзаря Штокалка. Особливі риси музичного стилю виконавця, його внесок у розширення репертуарної палітри кобзарсько-бандурного мистецтва ХХ століття.

    статья [22,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Проблема профільної підготовки фахівців в сфері естрадно-джазового виконавства. Необхідність модернізації музичної освіти. Вивчення теорії щодо розвитку музичних стилів, специфіки гармонії, аранжування, інтерпретації у джазі, практики гри і співу у дуеті.

    статья [20,2 K], добавлен 07.02.2018

  • Аналіз застосування народного співу та його трактування в межах творів, що відносяться до музичної академічної та естрадної галузі творчості Вероніки Тормахової. Нові підходи до практичного використання вокальної народної манери в мистецькій практиці.

    статья [38,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Основні аспекти та характерні риси джазу як форми музичного мистецтва. Жанрове різноманіття джазового мистецтва. Характеристика чотирьох поколінь українських джазменів. Визначення позитивних та негативних тенденцій розвитку джазової музики в Україні.

    статья [28,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Дитинство і родина Миколи Лисенка. Навчання в Лейпцігській консерваторії. Обробки народних пісень, праця про український музичний фольклор. Спілкування з композиторами "Могутньої кучки". Написання фортепіанних творів, опер, заснування хорового товариства.

    реферат [19,4 K], добавлен 07.10.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.