"Латинські меси" Станіслава Монюшко: оновлення канонів жанру

Дослідження збереження закладених канонів жанру католицької меси та їх оновлення в духовних творах польського композитора С. Монюшко. Оновлення канонічних традицій написання мес. Відведення головної ролі хору та солістам і ролі супроводу для оркестру.

Рубрика Музыка
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2023
Размер файла 33,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки

«ЛАТИНСЬКІ МЕСИ» СТАНІСЛАВА МОНЮШКО: ОНОВЛЕННЯ КАНОНІВ ЖАНРУ

Лисенко Ганна Валентинівна,

здобувач освітнього ступеня «Бакалавр»

кафедри історії та теорії музики

Анотація

Метою статті є дослідження збереження закладених канонів жанру католицької меси та їх оновлення в духовних творах польського композитора Станіслава Монюшко (1819-1872). Методологія дослідження запропонованої статті базується на комплексі методів - історичному для створення цілісної панорами духовної культури Польщі епохи романтизму, аналітичному при розгляді «Латинських мес» композитора, компаративному методі для порівняння обох зразків жанру меси в творчості С. Монюшко, методі узагальнення отриманих результатів. Наукова новизна статті обумовлена відсутністю в українському та іноземному музикознавстві праць стосовно духовної творчості С. Монюшко, зокрема його «Латинських мес» які, тим не менш, мають важливе значення на шляху збереження та оновлення традицій церковної польської музики. Висновки. В результаті розгляду двох «Латинських мес» Станіслава Монюшко (Esdur як зразок дотримання структури messa ordinarium і Des-dur - missa proprium) можна виділити основні риси збереження і оновлення канонічних традицій написання мес. З одного боку - використання повного богослужбового латинського тексту, заперечення різких контрастів, зосередження на загальному характері, відведення головної ролі хору та солістам і ролі супроводу для оркестру, написання та застосування форм частин у нерозривному зв'язку з текстом. З іншого боку - відхід Монюшко від канонів жанру через прояв окремих рис салонності, а також синтез здобутків власної камерно-вокальної творчості і церковних законів меси шляхом введення численних сольних фрагментів, які пронизані національним польським мелосом, «Латинські меси» є яскравим прикладом сполучення надбань епохи романтизму, творчих здобутків Станіслава Монюшко у вокальній сфері та відходження від традиційної практики написання мес. монюшко жанр католицький меса

Ключові слова: духовний, жанр, канон, «Латинська меса», музика, Станіслав Монюшко, церковний.

Annotation

Lysenko Hanna, Bachelors degree holder for Mikhail Glinka academy music of Dnepropetrovsk region

Stanislav Moniushko's «Latin Masses»: updating the canons of the genre

The purpose of the article is to study the preservation of the established canons of the Catholic Mass genre and their renewal in the spiritual works of the Polish composer Stanislaw Moniuszko (1819-1872). The research methodology of the proposed article is based on a complex of methods: historical method for creating a holistic panorama of the spiritual culture of Poland of the Romantic era, analytical method for considering the composer's «Latin Masses», comparative method for comparing both examples of the mass genre in the works of S. Moniuszko, and the method of generalizing the results. The scientific novelty of the article is due to the absence in Ukrainian and foreign musicology of works on the spiritual works of S. Moniuszko, in particular his «Latin Masses» which, nevertheless, are of great importance on the way to preserving and renewing the traditions of Polish church music. Conclusions. As a result of the consideration of two «Latin Masses» by Stanislaw Moniuszko (Es-dur as an example of observing the structure of the messa ordinarium and Des- dur - missa proprium), we can distinguish the main features of preserving and renewing the canonical traditions of writing masses. On the one hand, they include the use of the full liturgical Latin text, the denial of sharp contrasts, the focus on the general character, the assignment of the main role to the choir and soloists and the role of accompaniment for the orchestra, and the writing and use of part forms in an inseparable connection with the text. On the other hand, Moniuszko departs from the canons of the genre through the manifestation of certain features of salon music, as well as the synthesis of the achievements of his own chamber vocal creativity and the church laws of the mass by introducing numerous solo fragments imbued with the national Polish melos. «Latin Masses» is a vivid example of a combination of the achievements of the Romantic era, Stanislaw Moniuszko's creative achievements in the vocal sphere and a departure from the traditional practice of composing masses.

The key words: «Latin Mass», canon, Stanislav Moniushko, church, spiritual, music, genre.

Постановка проблеми

Хорова духовна музика Польщі, починаючи з епохи бароко і до наших днів, залишається значним, вагомим культурним пластом. Однак, не дивлячись на її затребуваність у композиторів і широких верств слухацької аудиторії, вона є недостатньо досліджуваною як польськими, так і українськими музикознавцями. Серед низки праць, в яких розглядалися польські твори епохи романтизму, саме церковна музика цього великого у світовій культурі періоду залишається поза уваги. Одним з відомих польських композиторів, який писав духовну музику, є Станіслав Монюшко. Через його здобутки в оперній, вокальній та фортепіанній майстерності, церковна музика відходить на другий план. Втім, в творчій спадщині С. Монюшко налічується близько 80 релігійних творів: меси, псалми, літанії, гімни тощо, які широко виконуються в Європі та Україні.

Для дослідників інтерес представляють «Латинські меси» як ілюстрація, з одного боку, «релігійного» письма композитора, а з іншого - демонстрація оновлення ним католицьких традицій написання мес.

Актуальність статті пояснюється великою кількістю виконань «Латинських мес» Станіслава Монюшко у Польщі та Україні, що потребують теоретичного осмислення з точки зору їх композиційного, жанрово-стилістичного аналізу.

Огляд літератури

Серед численних наукових статей, монографій, дисертаційних досліджень присвячених духовній музиці, жанру меси, значущими для висвітлення обраної теми є: дисертація Маргарити Антоненко [1] з оглядом православної духовної музики в системі української культури кінця ХХ - початку ХХІ століття, наукові статті Аделіни Єфіменко [4-6], Ольги Зосім [3]. Для ретельного вивчення меси як одного з пріоритетних жанрів церковної музики та її особливостей в нагоді стали: монографія А. Єфіменко [7], в якій висвітлюються шляхи оновлення католицької меси ХХ століття, робота Анастасії Дробиш щодо жанрово-стильових особливостей мес А. Брукнера [2].

Але треба зазначити, що, не дивлячись на ґрунтовно розроблений в українському сучасному музикознавстві концепту духовної музики, жодного звернення до мес С. Монюшко не знайдено ані українською, ані іноземною.

Мета статті - дослідження збереження закладених канонів жанру католицької меси та їх оновлення в духовних творах польського композитора Станіслава Монюшко (1819-1872).

Об'єктом дослідження є католицька меса в польській музиці, а предметом - меси Станіслава Монюшко в контексті оновлення канонів католицької духовної хорової музики.

Виклад основного матеріалу

Серед польських композиторів, які здійснювали свій внесок у розвиток католицької духовної хорової музики, особливої уваги заслуговує Станіслав Монюшко. Відомий польський композитор, засновник польської національної опери проявив себе не тільки як митець вокального (вокально-камерного) жанру. Духовна музика займає одне з ключових місць у творчості і житті Станіслава Монюшко. Це пов'язано з його працею впродовж всього життя як органіста у Вільнюсі, створенням церковного хору при храмі, який виконував твори композитора, його релігійним світоглядом. Потреба в написані хорових духовних творів була викликана також недостатньою кількістю церковного репертуару, який Монюшко намагався всіляко поповнити та збагатити.

Досліджуючи духовну творчість С. Монюшко, звертаємось до збірнику статей польських музикознавців «Польська духовна музика з кінця ХУІІІ до початку ХХ століть» [8]. В статях збірника зосереджено аналіз «Остробрамських літаній», гімнів, псалмів композитора, але про меси інформації не знаходимо. Між тим, в спадщині Монюшко налічується сім мес, з них латинських - дві: Es-dur, Des-dur. Тому можемо вважати доцільним розгляд важливого та великого доробку літургійного жанру творчості митця.

Назва меси

Рік

Виконавський склад

1

Msza zaiobna d-moll

1850

мішаний хор, духові інструменти, орган

2

Msza «Panie, Panie zmiiuj si$» e-moll

1855

три голоси,орган

3

Msza iacinska Es-dur

1865

квартет голосів, мішаний хор, струнні інструменти, орган

4

Msza «Panie, nasz Panie...» a-moll

1867

два жіночі голоси, орган

5

Msza iacinska Des-dur

1870

квартет солістів, мішаний хор, орган

6

Msza zaiobna «Requiem aeternam...» g-moll

1871

мішаний хор, орган

7

Msza

«Piotrowinska»

B-dur

1872

квартет голосів, мішаний хор, орган

Рисунок 1 Список мес С. Монюшко

В період XVIII-XIX ст. були відомі два різновиди мес - польська і латинська. Польська - меса, в якій латинські розспіви змінювались на польські. Вона була більш популярна серед народу через більшу доступність тексту. Однак латинські меси не втратили свого значення і мали такий же вплив, як польські. Зосереджуючи свій інтерес на жанрах церковної музики, Монюшко намагався саме зберегти канони духовної католицької музики. Однак, аналізуючи та порівнюючи «Латинські меси» Es-dur та Des-dur, можна знайти деякі розбіжності щодо їх належності до усталеної структури Ordinarium missae.

«Латинська меса» Es-dur (1865) для квартету солістів, мішаного хору і супроводу - квінтету смичкових та органу на традиційний католичний текст - одна з мес композитора, що зберігає усталену структуру missa ordinarium і складається з шести її постійних частин: «Kyrie», «Gloria», «Credo», «Sanctus», «Benedictus», «Agnus Dei». «Латинська меса» Des-dur (1865) для органу, мішаного хору та квартету солістів також містить шість основних частин. Але, разом зі збереженням усталеної структури Ordinarium missae, Монюшко вводить дві додаткові частини з Proprium: «Graduale» (лат. - «ступінь») між «Gloria» i «Credo»; «Offertorium» (лат. - «приношення дарів») між «Credo» та «Sanctus».

«Латинська меса»

«Латинська меса»

Es-dur

Des-dur

1

«Kyrie eleison»

1

«Kyrie eleison»

2

«Gloria»

2

«Gloria»

3

3

«Graduale»

«Credo»

4

«Credo»

4

5

«Offertorium»

«Sanctus»

6

«Sanctus»

5

«Benedictus»

7

«Benedictus»

6

«Agnus Dei»

8

«Agnus Dei»

Рисунок 2 Порівняння структур «Латинських мес» С. Монюшко Es-dur та Des-dur

Розглянемо тональну драматургію обох «Латинських мес”.

Тональна спільність частин в «Латинській месі» Es-dur зосереджує увагу на загальному, піднесеному характері твору. Основним контрастним акцентом стають друга та третя частини - «Gloria», «Credo». Таким чином, виникає відчуття складної тричастинної форми (А-В-С-А-В). Контраст зумовлений динамікою, темпом, характером, викладом фактури та музичним супроводом. Така цілісність викликана поєднанням літургійних та естетичних норм як функції богослужбового канону.

В «Латинській месі» Des-dur, просвітлена, лірична, сповнена молитовним станом тональність Des-dur визначена як основна в творі, але жодна з частин, крім «Kyrie», її не передбачає. Des-dur виступає в якості центру, на кшталт «пункту керування» з подальшим розгалуженням на менші сегменти бемольного напрямку.

Тобто, тональний план меси виглядає наступним чином:

1. «Kyrie eleison» - Des-dur;

2. «Gloria» - Es-dur;

3. «Graduale» - Es-dur;

4. «Credo» - Es-dur;

5. «Offertorium» - fis-moll;

6. «Sanctus» - As-dur;

7. «Benedictus» - As-dur;

8. «Agnus Dei» - c-molWEs-dur.

Виключенням є п'ята частина - «Offertorium» - fis-moll. Єдина мінорна, наповнена скорботним настроєм, вона несе в собі функцію ефекту «тихої кульмінації». «Offertorium» є вставним номером і належить до Proprium missae. Частина будується за принципом несподіваного співвідношення далеких тональностей Es-fis. На перший погляд здається, що ніякого поєднання немає, однак згідно теорії розширеної тональності, fis-moll утворює зв'язок в якості тритонанти паралельного мажора відносно попереднього Es-dur: Es- dur-(A-dur)-fis-moll. Такий приклад тональних відносин, пов'язаних з виділенням кульмінаційного моменту, знаходимо у творі сучасника Монюшко Ф. Шопена, а саме при проведенні побічної партії в експозиції (Es-dur) та розробці (A-dur) Балади №1 g-moll.

Висновки

В результаті розгляду двох «Латинських мес» Станіслава Монюшко (Es-dur як зразок дотримання структури messa ordinarium і Des-dur - missa proprium) можна виділити основні риси збереження і оновлення канонічних традицій написання мес. З одного боку - використання повного богослужбового латинського тексту, заперечення різких контрастів, зосередження на загальному характері, вїдведення головної ролї хору та солістам і ролі супроводу для оркестру, написання та застосування форм частин у нерозривному зв'язку з текстом. З іншого боку - відхід Монюшко від канонів жанру через прояв окремих рис салонності, а також синтез здобутків власної камерно-вокальної творчості і церковних законів меси шляхом введення численних сольних фрагментів, які пронизані національним польським мелосом, «Латинські меси» є яскравим прикладом сполучення надбань епохи романтизму, творчих здобутків Станіслава Монюшко у вокальній сфері та відходження від традиційної практики написання мес.

Перспективи дослідження. Подальше дослідження традицій польської хорової духовної музики та їх оновлення передбачає аналіз декількох зразків в жанрі мес композиторів-сучасників С. Монюшко, зокрема Юзефа Ельснера. Для більш глибокого уявлення про духовну спадщину С. Монюшка логічно звернутися до розгляду інших зразків його мес, окрім латинських. В процесі подальшого опрацювання заявлення теми статті може стати вплив здобутків Монюшка на духовну музику сучасних польських композиторів.

Список використаних джерел і літератури

1. Антоненко М. М. Православна духовна музика в системі української культури кінця ХХ - початку ХХІ століття: дис.... канд. мистецтвознавства: спец. 26.00.01 Теорія та історія культури / Національна академія керівних кадрів мистецтва та культури. Київ, 2020. 269 с.

2. Дробиш А. А. Духовна музика Антона Брукнера: жанрово-стильові особливості: автореф. дис.... канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 Музичне мистецтво / Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Київ, 2021. 17 с.

3. Зосім О. Л. Західноєвропейська богослужбова музика нового часу у вимірах «нової сакральності». Мистецтвознавчі записки. Вип. 28. Київ, 2015. С. 99-110.

4. Єфіменко А. Літургічний жанр як інтеракція: контекст сучасної композиторської творчості. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 85: Духовна культура України: традиції та сучасність: [зб. статей]. Київ, 2010. С. 343-357.

5. Єфіменко А. Релігійні аспекти постмодерну в теології: витоки, впливи, перспективи сучасної літургійної практики. Київське музикознавство. Вип. 3 2: Культурологія та мистецтвознавство: [зб. статей]. Київ: Видавництво Київського державного вищого музичного училища імені Р. М. Глієра, 2010. С. 51-59.

6. Єфименко А. Функції богослужебного канону та взаємодія його складових у літургічній музиці. Українська музика: Науковий часопис. Число 2. Львів: Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, 2012. С. 59-72.

7. Єфименко А. Шляхи оновлення теорії та богослужбової практики католицької меси ХХ століття (на прикладі творчості церковних композиторів): монографія. Луцьк: Вежа, 2011. 402 с.

8. Przybylski T. Polska muzyka koscielna od konca XVIII do pocz^tku XX wieku. Polska muzyka religijna - mi^dzy epokami i kulturami, Wydawnictwo Uniwersytetu Sl^skiego Katowice, 2006. P. 20-31.

References

1. Antonenko, M. (2020). Orthodox spiritual music in the system of Ukrainian culture of the late 20th - early 21st centuries: diss.... candidate art history: special. 26.00.01 Theory and history of culture / National Academy of Art and Culture Managers. Kyiv, 269 р. [in Ukrainian].

2. Drobysh, A. (2021). Sacred music of Anton Bruckner: genre and style features: autoref. thesis... candidate art history: special. 17.00.03 Musical art / National music Acad. of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky. Kyiv. 17 р. [in Ukrainian].

3. Zosim, O. (2015).Western European liturgical music of the new era in the dimensions of «new sacredness». Mystetstvoznavchi zapysky Vol. 28. Kyiv. Р. 99110 [in Ukrainian].

4. Yefimenko, A. (2010). Liturgical genre as an interaction: the context of modern compositional creativity. Naukovyi visnyk Natsionalnoi muzychnoi akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho. Vol. 85: Spiritual culture of Ukraine: traditions and modernity: [Coll. articles]. Kyiv. Р. 343-357 [in Ukrainian].

5. Yefimenko, A. (2010). Religious aspects of postmodernism in theology: origins, influences, perspectives of modern liturgical practice. Kyivske muzykoznavstvo. Vol. 32: Cultural studies and art history: [Coll. articles]. Kyiv. Р. 51-59 [in Ukrainian].

6. Yefimenko, A. (2012). Functions of the liturgical canon and interaction of its components in liturgical music. Ukrainska muzyka Scientific journal. Number 2. Lviv National Academy of Music named after M. V. Lysenko, 2012. Lviv. Р. 59-72 [in Ukrainian].

7. Yefimenko, A. (2011). Ways of renewing the theory and liturgical practice of the Catholic mass of the 20th century (on the example of the works of church composers): monograph. Lutsk: Vezha, 402 р. [in Ukrainian].

8. Przybylski, T. (2006). Polska muzyka koscielna od konca XVIII do pocz^tku XX wieku. Polska muzyka religijna - mi^dzy epokami i kulturami. Katowice P. 20-31 [in Polish].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Становление будущего композитора, семья, учеба. Песенное творчество Кенденбиля, хоровые композиции. Обращение к жанру симфонической музыки. Музыкальная сказка Р. Кенденбиля "Чечен и Белекмаа". Кантатно-ораториальные жанры в творчестве композитора.

    биография [74,0 K], добавлен 16.06.2011

  • Творчий шлях польського композитора та піаніста Фредеріка Шопена. Ліризм, тонкість у передачі настроїв, широта національно-фольклорних і жанрових зв'язків у музичних творах Шопена. Добровільне вигнання Шопена. Поруч із Жорж Санд, останні роки композитора.

    реферат [27,5 K], добавлен 09.06.2010

  • Биографический очерк жизни, этапы личностного и творческого становления Б. Сметаны как известного чешского композитора. Участие в революционном восстании и работы, написанные в честь данных событий. Интерес к оперному жанру и написанные произведения.

    презентация [5,1 M], добавлен 02.03.2014

  • Становлення та розвиток жанру дитячої опери в українській музичній спадщині. Українська музична казка в практиці сучасної школи. Становлення жанру дитячої опери у творчості М. Лисенка. Постановка дитячої опери М. Чопик та В. Войнарського "Колобок".

    дипломная работа [68,2 K], добавлен 03.08.2012

  • Романтическое содержание, драматизм коллизий, лирическая насыщенность и жанровая многоплановость фортепианной баллады. Интерес Фредерика Шопена к балладному жанру. Новаторская форма баллад великого композитора. Строение баллады, варианты ее исполнения.

    реферат [794,5 K], добавлен 18.12.2016

  • Гісторыя ўзнікнення і станаўлення дзяржаўнага акадэмічнага народнага хору БССР. Шлях ад самадзейнага да Дзяржаўнага акадэмічнага народнага хору РБ імя Г.І. Цітовіча. Творчыя партрэты кіраўнікоў і хормайстров калектыву. Праблемы калектыва ў сучасным свеце.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 19.08.2012

  • Історія написання Берліозом твору для альта в стилі "Фантастичної симфонії" за проханням Паганіні. Експозиція сонатної форми. Використання солюючого інструменту разом з порученою йому темою протягом всього твору. Склад оркестру для виконання твору.

    реферат [30,3 K], добавлен 06.10.2014

  • Дослідження місця і ролі музичного мистецтва у середньовічному західноєвропейському просторі. Погляди на музику як естетичну складову, розвиток нових жанрів та форм церковної, світської музики, театрального мистецтва, використання музичних інструментів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 30.11.2010

  • Етапи становлення народного хорового виконавства в контексті діяльності Охматівського народного хору під керівництвом П. Демуцького. Особливості організації та функціонування Охматівського народного хору. Перехід співочих гуртів до хорового виконавства.

    статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018

  • Вивчення закономірностей побутування і сприйняття класичної музики в сучасному цивілізаційному середовищі. Аналіз протилежної тенденції емоційно відстороненого ставлення до жанру, залучення його в процеси міжособистісних комунікацій в якості епатажу.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.