"Латинські меси" Станіслава Монюшко: оновлення канонів жанру

Метою статті є дослідження збереження закладених канонів жанру католицької меси та їх оновлення в духовних творах польського композитора Станіслава Монюшко (1819-1872). Методологія дослідження запропонованої статті базується на комплексі методів - історичному для створення цілісної панорами духовної культури Польщі епохи романтизму, аналітичному при розгляді «Латинських мес» композитора, компаративному методі для порівняння обох зразків жанру меси в творчості С. Монюшко, методі узагальнення отриманих результатів. Наукова новизна статті обумовлена відсутністю в українському та іноземному музикознавстві праць стосовно духовної творчості С. Монюшко, зокрема його «Латинських мес» які, тим не менш, мають важливе значення на шляху збереження та оновлення традицій церковної польської музики. Висновки. В результаті розгляду двох «Латинських мес» Станіслава Монюшко (Esdur як зразок дотримання структури messa ordinarium і Des-dur - missa proprium) можна виділити основні риси збереження і оновлення канонічних традицій написання мес. З одного боку - використання повного богослужбового латинського тексту, заперечення різких контрастів, зосередження на загальному характері, відведення головної ролі хору та солістам і ролі супроводу для оркестру, написання та застосування форм частин у нерозривному зв'язку з текстом. З іншого боку - відхід Монюшко від канонів жанру через прояв окремих рис салонності, а також синтез здобутків власної камерно-вокальної творчості і церковних законів меси шляхом введення численних сольних фрагментів, які пронизані національним польським мелосом, «Латинські меси» є яскравим прикладом сполучення надбань епохи романтизму, творчих здобутків Станіслава Монюшко у вокальній сфері та відходження від традиційної практики написання мес. монюшко жанр католицький меса

Ключові слова: духовний, жанр, канон, «Латинська меса», музика, Станіслав Монюшко, церковний.

Annotation

Lysenko Hanna, Bachelors degree holder for Mikhail Glinka academy music of Dnepropetrovsk region

Stanislav Moniushko's «Latin Masses»: updating the canons of the genre

The purpose of the article is to study the preservation of the established canons of the Catholic Mass genre and their renewal in the spiritual works of the Polish composer Stanislaw Moniuszko (1819-1872). The research methodology of the proposed article is based on a complex of methods: historical method for creating a holistic panorama of the spiritual culture of Poland of the Romantic era, analytical method for considering the composer's «Latin Masses», comparative method for comparing both examples of the mass genre in the works of S. Moniuszko, and the method of generalizing the results. The scientific novelty of the article is due to the absence in Ukrainian and foreign musicology of works on the spiritual works of S. Moniuszko, in particular his «Latin Masses» which, nevertheless, are of great importance on the way to preserving and renewing the traditions of Polish church music. Conclusions. As a result of the consideration of two «Latin Masses» by Stanislaw Moniuszko (Es-dur as an example of observing the structure of the messa ordinarium and Des- dur - missa proprium), we can distinguish the main features of preserving and renewing the canonical traditions of writing masses. On the one hand, they include the use of the full liturgical Latin text, the denial of sharp contrasts, the focus on the general character, the assignment of the main role to the choir and soloists and the role of accompaniment for the orchestra, and the writing and use of part forms in an inseparable connection with the text. On the other hand, Moniuszko departs from the canons of the genre through the manifestation of certain features of salon music, as well as the synthesis of the achievements of his own chamber vocal creativity and the church laws of the mass by introducing numerous solo fragments imbued with the national Polish melos. «Latin Masses» is a vivid example of a combination of the achievements of the Romantic era, Stanislaw Moniuszko's creative achievements in the vocal sphere and a departure from the traditional practice of composing masses.

The key words: «Latin Mass», canon, Stanislav Moniushko, church, spiritual, music, genre.

Постановка проблеми

Хорова духовна музика Польщі, починаючи з епохи бароко і до наших днів, залишається значним, вагомим культурним пластом. Однак, не дивлячись на її затребуваність у композиторів і широких верств слухацької аудиторії, вона є недостатньо досліджуваною як польськими, так і українськими музикознавцями. Серед низки праць, в яких розглядалися польські твори епохи романтизму, саме церковна музика цього великого у світовій культурі періоду залишається поза уваги. Одним з відомих польських композиторів, який писав духовну музику, є Станіслав Монюшко. Через його здобутки в оперній, вокальній та фортепіанній майстерності, церковна музика відходить на другий план. Втім, в творчій спадщині С. Монюшко налічується близько 80 релігійних творів: меси, псалми, літанії, гімни тощо, які широко виконуються в Європі та Україні.

Для дослідників інтерес представляють «Латинські меси» як ілюстрація, з одного боку, «релігійного» письма композитора, а з іншого - демонстрація оновлення ним католицьких традицій написання мес.

Актуальність статті пояснюється великою кількістю виконань «Латинських мес» Станіслава Монюшко у Польщі та Україні, що потребують теоретичного осмислення з точки зору їх композиційного, жанрово-стилістичного аналізу.

Огляд літератури

Серед численних наукових статей, монографій, дисертаційних досліджень присвячених духовній музиці, жанру меси, значущими для висвітлення обраної теми є: дисертація Маргарити Антоненко [1] з оглядом православної духовної музики в системі української культури кінця ХХ - початку ХХІ століття, наукові статті Аделіни Єфіменко [4-6], Ольги Зосім [3]. Для ретельного вивчення меси як одного з пріоритетних жанрів церковної музики та її особливостей в нагоді стали: монографія А. Єфіменко [7], в якій висвітлюються шляхи оновлення католицької меси ХХ століття, робота Анастасії Дробиш щодо жанрово-стильових особливостей мес А. Брукнера [2].

Але треба зазначити, що, не дивлячись на ґрунтовно розроблений в українському сучасному музикознавстві концепту духовної музики, жодного звернення до мес С. Монюшко не знайдено ані українською, ані іноземною.

Мета статті - дослідження збереження закладених канонів жанру католицької меси та їх оновлення в духовних творах польського композитора Станіслава Монюшко (1819-1872).

Об'єктом дослідження є католицька меса в польській музиці, а предметом - меси Станіслава Монюшко в контексті оновлення канонів католицької духовної хорової музики.

Виклад основного матеріалу

Серед польських композиторів, які здійснювали свій внесок у розвиток католицької духовної хорової музики, особливої уваги заслуговує Станіслав Монюшко. Відомий польський композитор, засновник польської національної опери проявив себе не тільки як митець вокального (вокально-камерного) жанру. Духовна музика займає одне з ключових місць у творчості і житті Станіслава Монюшко. Це пов'язано з його працею впродовж всього життя як органіста у Вільнюсі, створенням церковного хору при храмі, який виконував твори композитора, його релігійним світоглядом. Потреба в написані хорових духовних творів була викликана також недостатньою кількістю церковного репертуару, який Монюшко намагався всіляко поповнити та збагатити.

Досліджуючи духовну творчість С. Монюшко, звертаємось до збірнику статей польських музикознавців «Польська духовна музика з кінця ХУІІІ до початку ХХ століть» [8]. В статях збірника зосереджено аналіз «Остробрамських літаній», гімнів, псалмів композитора, але про меси інформації не знаходимо. Між тим, в спадщині Монюшко налічується сім мес, з них латинських - дві: Es-dur, Des-dur. Тому можемо вважати доцільним розгляд важливого та великого доробку літургійного жанру творчості митця.

Рисунок 1 Список мес С. Монюшко

В період XVIII-XIX ст. були відомі два різновиди мес - польська і латинська. Польська - меса, в якій латинські розспіви змінювались на польські. Вона була більш популярна серед народу через більшу доступність тексту. Однак латинські меси не втратили свого значення і мали такий же вплив, як польські. Зосереджуючи свій інтерес на жанрах церковної музики, Монюшко намагався саме зберегти канони духовної католицької музики. Однак, аналізуючи та порівнюючи «Латинські меси» Es-dur та Des-dur, можна знайти деякі розбіжності щодо їх належності до усталеної структури Ordinarium missae.

«Латинська меса» Es-dur (1865) для квартету солістів, мішаного хору і супроводу - квінтету смичкових та органу на традиційний католичний текст - одна з мес композитора, що зберігає усталену структуру missa ordinarium і складається з шести її постійних частин: «Kyrie», «Gloria», «Credo», «Sanctus», «Benedictus», «Agnus Dei». «Латинська меса» Des-dur (1865) для органу, мішаного хору та квартету солістів також містить шість основних частин. Але, разом зі збереженням усталеної структури Ordinarium missae, Монюшко вводить дві додаткові частини з Proprium: «Graduale» (лат. - «ступінь») між «Gloria» i «Credo»; «Offertorium» (лат. - «приношення дарів») між «Credo» та «Sanctus».