Дослідження конструкторсько-органологічних особливостей комплекту оркестрових гармонік "Кремінне"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра мистецької освіти

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Дослідження конструкторсько-органологічних особливостей комплекту оркестрових гармонік «Кремінне»

Олена Сергіївна Рєзнік

доктор філософії, доцент

Мета роботи -- надати конструктивні характеристики кожному виду інструментарію з комплекту оркестрових гармонік «Кремінне». Вихідним пунктом методології дослідження стало застосування методів емпіричного рівня пізнання: експерименту, вимірювання, описування. Крім того методологія дослідження ґрунтувалась на використанні функціонально-структурного методу, порівняльного аналізу, а також методів синтезу й узагальнення. Наукова новизна -- в українському музикознавстві конструкторська будова комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» вперше стала предметом спеціального й комплексного дослідження. Проведення дослідження-експерименту в контексті використання вимірювання, фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкту зумовило описування, закріплення й передання результатів експерименту за допомогою визначених знакових засобів. Зіставлення окремих і цільних сегментів органіки конструкції оркестрових гармонік у функціонально-структурному аспекті дозволило здійснити формування як проміжних, так і загальних висновків. Вивчення статистично отриманих даних та здійснення їх раціональної верифікації дозволило отримати нові результати, що власне і становить наукову новизну проведеного дослідження-експерименту. Висновки. Виявлено конструкторсько-органологічні особливості комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» (шість інструментів: гармоніка-пікколо, гармоніка-прима, гармоніка-альт, гармоніка-тенор, гармоніка-бас, гармоніка-контрабас), які охарактеризовано у загально-інтегративних, розрізнено-інтегративних та диференційованих ознаках. Перелік і аналіз цих ознак дозволяє констатувати органологічну своєрідність комплекту оркестрових гармонік (особливо у звукотембровому аспекті) та високий ступінь конструкторської думки розробників і майстрів-виготовлювачів цих інструментів.

Ключові слова: комплект оркестрових гармонік, права клавіатура, кнопка-клавіша, діапазон звучання, функції гармонік, скрипковий і басовий ключ, резонатор мелодії, форма розташування голосових планок по резонатору, конструкторсько-органологічні особливості.

Rieznik Olena Serhiivna, Ph.D., Associate Professor at the Department of Art Education of the Zhytomyr Ivan Franko State University

Study of the structural and organological features of the set of orchestral harmonicas “Kreminne”

The purpose of the work is to provide structural characteristics of each type of instruments from the set of orchestral harmonicas “Kreminne”. The starting point of the research methodology was the application of methods of the empirical level of cognition: experiment, measurement, description. In addition, the research methodology was based on the use of the functional-structural method, comparative analysis, as well as methods of synthesis and generalization. Scientific novelty: in Ukrainian musicology, the structure of the set of orchestral harmonicas “Kreminne ” became the subject of a special and comprehensive study for the first time. Conducting experimental research in the context of measuring, recording and recording the quantitative characteristics of the object under study led to the description, fixation and transmission of the results of the experiment using certain symbolic means. The comparison of separate and integral segments of the structure of orchestral harmonics in the functional-structural aspect made it possible to form both intermediate and general conclusions. The study of statistically obtained data and their rational verification made it possible to obtain new results, which actually constitutes the scientific novelty of the conducted research-experiment. Conclusions. The structural and organological features have been identified of the set of orchestral harmonicas “Kreminne” (six instruments: harmonica-piccolo, harmonica-prima, harmonica-alto, harmonica-tenor, harmonica-bass, harmonica-double bass), which are characterized in general-integrative, separate-integrative and differentiated features. The list and analysis of these features allows us to state the organological originality of the set of orchestral harmonicas (especially in terms of sound timbre) and the high degree of design thought of the developers and master manufacturers of these instruments.

Key words: a set of orchestral harmonicas, right-hand keyboard, button-key, sound range, functions of harmonicas, treble clef and bass clef, melody resonator, form of arrangement of free reeds on the resonator, structural and organological features.

Вступ

органологічний оркестровий гармоніка кремінне

Актуальність теми дослідження. Сучасна українська система вищої мистецької освіти за напрямом «Музичне мистецтво» спеціалізації «Народні інструменти» здійснює підготовку як солістів-інструменталістів, так і керівників музичних колективів з глибокими теоретичними знаннями та відповідними практичними навичками. Відповідно до освітньо-кваліфікаційних програм бакалаврського та магістерського рівнів вищої мистецької освіти введено навчальну дисципліну «Оркестровий клас», яка має міждисциплінарний зв'язок з навчальним компонентом «Інструментознавством». Основним завданням курсу «Інструментознавство» є засвоєння теоретичних основ знань про походження інструментів, їх технічні, акустичні та виражальні характеристики, зокрема конструкції.

В українській мистецтвознавчій науці проблема дослідження й вивчення оркестрових гармонік в конструкторсько-органологічному аспекті представлена досить обмежено.

До окресленої проблематики звертався М. І. Різоль, який у своїй науково-методичній праці «Очерки о работе в ансамбле баянистов» характеризуючи темброві звукові властивості оркестрової гармоніки-альт, бас-баритону та педального басу, уточнює їх оригінальні конструкції [7, с. 29--32].

Вивченням відповідної тематики займався український дослідник Є. О. Іванов, який зазначає, що харківським майстром К. О. Міщенко в 20-х роках ХХ століття було виготовлено групу тембрових оркестрових гармонік для філармонічного оркестру народних інструментів під керівництвом В. А. Комаренка [2, с. 36], проте він не уточнює інструментальний склад комплекту оркестрових гармонік, не надає йому тембрових характеристик та не висвітлює його конструкторські ознаки та характеристики.

Українська мистецтвознавиця Н. В. Балюра у своїй кваліфікаційній роботі на здобуття освітнього ступеню магістра «Баян у камерно-ансамблевій музиці України: історичний аспект» у підрозділі 2.1 «Формування баянно-ансамблевого виконавства в Україні» встановлює інструментально-кількісний склад комплекту оркестрових гармонік (баян-пікколо, баян-сопрано, баян-баритон, бас-баян, гармоніка-флейтон), виготовлених харківським майстром К. О. Міщенко та зазначає на використанні цього комплекту у концертно-виконавській практиці оркестру В. Комаренка й ансамблю А. Штогаренка, але не аналізує конструкторську будову кожного окремого виду комплекту з огляду на органологічні особливості [1, с. 34].

Існують історичні факти, які свідчать про те, що на Кремін- ській фабриці музичних інструментів було виготовлено комплект оркестрових гармонік «Кремінне». Однак у сучасному українському музикознавстві до питання поглибленого вивчення конструктивної органології оркестрових гармонік так ніхто і не звертався. Тож відсутність наукових розвідок дослідження оркестрових гармонік в конструкторсько-органологічному аспекті зумовила не тільки звернення до цієї проблематики, а й її цілереалізації в інформаційно-пізнавальній та реально-конструктивній діяльності.

Мета дослідження полягає у здійсненні аналізу конструкторської будови комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» та визначенні конструкторсько-органологічних особливостей кожного інструменту із комплекту. Для успішного здійснення аналізу конструкторсько-органологічних властивостей комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» було обрано наступну схему завдань: визначити кількість кнопок-клавіш і діапазон мелодійного звукоряду в аспекті нотного запису й фактичного звучання; висвітлити схему розподілу інструментів комплекту відповідно до оркестрових функцій; охарактеризувати розташування звуків по резонаторах з визначенням октавних меж; здійснити аналіз диференційної й інтегративної кількості голосових планок: на резонатор і на інструмент; з'ясувати розміри резонаторів; виявити конструкторсько-органологічні особливості кожного виду комплекту.

Наукова новизна. Проведення дослідження-експерименту в контексті використання вимірювання, фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкту зумовило описування, закріплення й передання результатів експерименту за допомогою визначених знакових засобів. Зіставлення окремих і цільних сегментів органіки конструкції оркестрових гармонік у функціонально-структурному аспекті дозволило здійснити формування як проміжних, так і загальних висновків. Вивчення статистично отриманих даних та здійснення їх раціональної верифікації дозволило отримати нові результати, що власне і становить наукову новизну проведеного дослідження-експерименту. Таким чином, буде правомірним використання формулювання «вперше» в Україні одержано наукові результати щодо конструкторсько-органологічних особливостей комплекту оркестрових гармонік «Кремінне», які змістовно висвітлені у викладенні основного матеріалу і обґрунтовано сформульовані у висновках.

Виклад основного матеріалу

У сучасному музикознавстві вже прийнято одностайність поглядів науковців щодо вживання поняття «оркестрові гармоніки», а не «оркестрові баяни». Аргументація спільної думки науковців-музикознавців сформульована наступними дефініціями: «суттєвою ознакою у визначенні поняття «оркестрові гармоніки» є наявність тільки правої клавіатури» [4, с. 148]; «термін «гармоніка» використовується і в значенні родового поняття» [3, с. 3]. Тож, склад комплекту оркестрових гармонік «Кремінне» сформований на основі споріднених інструментів: гармоніка-пікколо, гармоніка-прима, гармоніка-альт, гармоніка-тенор, гармоніка-бас, гармоніка-констрабас.

Гармоніка-пікколо

Права клавіатура має стандартну систему розташування звуків і 37 кнопок-клавіш, діапазон гармоніки -- від «соль» першої октави до «соль» четвертої октави (у нотному запису фіксується в скрипковому ключі, хоча звучить октавою вище). Гармоніка-пікколо по суті має діапазон верхнього регістру гармоніки-прими. Інструмент високого регістру виконує роль флейти-пікколо, тобто підсилює функцію мелодичної лінії, виконуючи її на октаву вище. Гармоніка-пікколо має три резонатори мелодії і двостороннє звучання [6, с. 166--167].

Таблиця 1

Резонатор першого ряду

[5, с. 336].

Загальна кількість голосових планок оркестрової гармо- ніки-пікколо становить 74 штуки.

Довжина кожного з трьох резонаторів становить 230 мм без урахування розеток, 250 мм з урахуванням розеток. Висота кожного з трьох резонаторів становить на початку резонатора 50 мм, у кінці -- 30 мм. Конструкторсько-органологічних особливостей у гармоніці-пікколо не виявлено [6, с. 166--167].

Таблиця 2

Резонатор другого ряду

[5, с. 336].

Таблиця 3

Резонатор третього ряду

[5, с. 336].

Гармоніка-прима

Права клавіатура має стандартну систему розташування звуків і 58 кнопок-клавіш. Діапазон гармоніки -- від «ля-дієз» великої октави до «соль» четвертої октави (в нотному запису фіксується в скрипковому ключі із фактичним звучанням). Гармоніка-прима виконує функцію основної мелодичної лінії. Гармоніка-прима має три резонатори мелодії і двостороннє звучання [6, с. 167--168].

Таблиця 4

Резонатор першого ряду

[5, с. 337].

Таблиця 5

Резонатор другого ряду