Особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу

Лисенко Яніна Олегівна,

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри фортепіано, декан музичного факультету Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки

Худієнко Юлія Миколаївна,

викладач кафедри вокально-хорового мистецтва Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки

Мета статті - визначити особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу. Для досягнення мети були використані науково-теоретичні методи дослідження: джерелознавчий та ретроспективний аналіз концертмейстерської і вокальної практики у галузі музичної освіти в Україні; аналітичний метод; аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, дисертаційних робіт для визначення концептуальних положень з досліджуваної проблеми; вивчення посібників, мистецтвознавчої і методичної літератури; узагальнення й систематизація отриманих матеріалів з метою виявлення особливостей з проблеми професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу; прогнозування у контексті дослідних завдань. Наукова новизна пропонованого дослідження полягає у тому, що розглянуто і теоретично обґрунтовано особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу. Висновки. До відповідних особливостей професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу відносимо: 1) історичний аспект вокального твору; 2) змістова наповненість вокального твору; 3) оволодіння професійними знаннями і навичками у процесі інтерпретації вокального твору; 4) наявність регулятивно-психологічної функції у професійній взаємодії концертмейстера та вокаліста; 5) творчий підхід до виконавської майстерності стосовно академічного вокального твору. Наголосимо, що досліджуваний процес становить наявність комплексу спеціалізованих знань, вмінь та навичок, що передбачають досягнення високого результату художньо-творчого виявлення у професійному виконавському процесі, стають для концертмейстера та вокаліста основною якістю, що визначає успішність рівня співтворчості обох фахівців.

Ключові слова: професійна взаємодія, концертмейстер, вокаліст, музично-художній образ, твір.

Lysenko Yanina, PhD in Arts, docent of the Piano Department, Dean of the Music Faculty in the Dnipropetrovsk Academy of Music named after Mikhail Glinka

Khudiienko Yuliia, Senior teacher of the Vocal and Choral Art Department in the Dnipropetrovsk Academy of Music named after Mikhail Glinka

The features of professional interaction between an accompanist and a vocalist in musically artistic image creation

The purpose of this article is to determine the features of professional interaction of a concertmaster and a vocalist in musical and artistic image creation. To achieve the goal, scientific and theoretical research methods were used: source and retrospective analysis of concertmaster and vocal practice in the field of music education in Ukraine; analytical method; analysis of philosophical, psychological and pedagogical literature, dissertation works to determine conceptual provisions on the researched problem; study of manuals, art history and methodical literature; summarization and systematization of the received materials in order to identify the features of professional interaction problem of the accompanist and the vocalist in musical and artistic image creation; forecasting in the context of research tasks. The scientific novelty of the research lies in the fact that the peculiarities of professional interaction of the concertmaster and the vocalist in musical and artistic image creation have been examined and theoretically substantiated. Conclusions. Summarizing the above mentioned, it should be claimed that the features of professional interaction of a concertmaster and a vocalist in musical and artistic image creation include: 1) the historical aspect of a vocal work; 2) the content of the vocal work; 3) mastering professional knowledge and skills in the process of a vocal work interpreting; 4) the presence of a regulatory and psychological function in professional interaction of a concertmaster and a vocalist; 5) a creative approach in a vocal work performing. Having analyzed the scientific and methodological literature on concertmaster and vocal cocreation, it should be stated that the researched process is a complex of specialized knowledge, abilities and skills that provide for the high result achievement of creative expression in the performance process, which becomes for the concertmaster and vocalist the main quality that determines success of the collaboration level of both specialists.

The key words: professional interaction, accompanist, vocalist, musical and artistic image, composition.

Постановка проблеми

концертмейстер вокаліст музичний художній

Упровадження європейських стандартів у систему освіти вищих закладів України вимагає нових підходів у професійній підготовці майбутніх фахівців. Освітньо-професійна програма, як основний документ відповідної спеціальності, передбачає формування загальних та спеціальних компетентностей, володіння інноваційним мисленням, сучасними психолого-педагогічними знаннями, вміннями та навичками. У зв'язку із цим, дослідники мистецьких закладів активізують пошуки нових форм і методів роботи, що спрямовані на вдосконалення професійної підготовки здобувачів вищої освіти: мотивації, професійного розвитку і саморозвитку майбутнього фахівця.

Актуальність дослідження

Модернізація змістової наповненості мистецької освіти з урахуванням вітчизняних і світових процесів передбачає застосування сучасних форм, що становлять низку загальних цінностей у цілісному розвитку особистості.

Доведено, що мистецтво впливає на людину через художні образи. Тому створення художнього образу в музичному творі є чуттєвим і опосередкованим процесом, викликає глибоко індивідуальні реакції, вимагає максимально глибокого індивідуального відчуття поряд із усвідомленням об'єктивних закономірностей розвитку мистецтва взагалі.

Виняткової уваги потребує процес створення музично-художнього образу в академічній професійній взаємодії концертмейстера-піаніста та вокаліста. Вагомість означеної співтворчості визначається специфічністю розуміння й відтворення музично-художнього образу (образів) академічного вокального твору, його культурно-духовного та, безумовно, індивідуально-особистісного, авторського змісту.

Незважаючи на значну кількість праць українських та зарубіжних дослідників, вивчення практичного досвіду фахівців дали змогу виявити деякі проблеми у співтворчості концертмейстера й вокаліста. Відтак, актуальність дослідження підтверджується новими науковими розвідками у професійній взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу (образності).

Огляд літератури

Проблеми професійної діяльності концертмейстера-піаніста досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці, а саме - В. Салій [4], О. Опанасенко, А. Хлопотова, С. Олейніков [6] та інші вчені. Різноманітні питання специфіки співтворчості концертмейстера та вокаліста висвітлені у працях В. Бокоч, Л. Несмашної, С. Сарбі [2] та інших науковців. Проте, наголосимо, враховуючи певну низку наукових досліджень із цієї виконавської проблеми, деякі питання, що пов'язані з відповідними властивостями професійної діяльності концертмейстера-піаніста й вокаліста, у сьогоденні вітчизняного музикознавства розглянуто недостатньо.

Метою статті є виявлення найбільш характерних особливостей професійної взаємодії концертмейстера-піаніста й вокаліста у створенні музично-художнього образу.

Об'єктом дослідження є процес професійної взаємодії концертмейстера-піаніста й вокаліста.

Предмет дослідження - певні особливості професійної взаємодії концертмейстера-піаніста й вокаліста у створенні музично-художнього образу.

Виклад основного матеріалу

В умовах вищого освітнього закладу у майбутнього професійного музиканта-виконавця необхідно розвивати низку фахових компетентностей (виховувати відповідні психологічні якості: творчу уяву, увагу, інтуїцію психологічної стресостійкості, емоційної сприйнятливості, рефлексії; здатність до втілення музично-художнього образу, здатність до імпровізації; соціальної та музичної комунікації з різноманітними партнерами в ансамблевому колективі; готовність до поширення світогляду, творчої мобільність, мистецької ініціативність й ін.), що успішно здійснюються у набутті навичок за допомогою умов творчої практичної роботи, самовдосконалення, використання інформаційних, освітніх та інших видів ресурсів.

Дослідження питань співтворчості концертмейстера-піанніста й вокаліста-соліста залишається актуальним у контексті підготовки майбутніх фахівців академічного музичного мистецтва.

Доцільно підкреслити, що професійне вокальне мистецтво має величезний виховний потенціал, воно здатне довести до свідомості вихованця закладені у змісті твору морально-етичні цінності, певне ставлення до відповідних явищ дійсності.

В енциклопедичному словнику поняття «музично-художній образ» визначається як «...узагальнене відтворення засобами музичного мистецтва явищ дійсності та духовного світу людини» [3, 333].

Мистецтвознавці Г. Сотська і Т. Шмельова стверджують, що музично-художній образ є «.засобом і формою освоєння навколишньої дійсності мистецтвом, способом існування художнього твору» [5, 13].

В. Салій розглядає музично-художній образ як «.феномен, що концентрує всі основні риси відношення особистості до музики: розуміння її закономірностей; емоційність, активність, адекватність відношення; оцінне ставлення до художнього об'єкту, співпереживання, співучасть та спілкування з ним». Дослідник окреслює важливі функції музично-художнього образу, а саме - гносеологічну, перцептивно-гедоністичну, евристичну, аксіологічну, комунікативну [4, 126-133].

Практична робота з вокалістами на заняттях кафедри вокально-хорового мистецтва Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки проводиться у професійній взаємодії з концертмейстером-піаністом. Із цього приводу дослідники (Л. Несмашна, С. Сарбі, В. Бокоч) стверджують, що сутністю співтворчості концертмейстера й вокаліста є «...взаємодія двох творчих особистостей, кожна з яких у процесі спільної професійної діяльності реалізує власну творчу активність, розкриває індивідуальні можливості свого дарування, а також прагне до злиття, взаємопроникнення творчих задумів від іншого партнера, з метою досягнення ансамблю на високому рівні професійної майстерності, формуванні індивідуального виконавського стилю дуету „співак-концертмейстер”, створення єдиної художньої інтерпретації музичного твору, як оригінального продукту особистісного і соціального значення» [2, 118].

Досліджуючи співтворчість концертмейстера-піаніста з естрадними вокалістами, провідні концертмейстери Київського національного університету культури і мистецтв (А. Хлопотова, О. Опанасенко, С. Олейніков та ін.) підкреслюють важливість і необхідність наявності професійних навичок та вмінь, а саме - здійснювати власне аранжування вокального твору, вміння імпровізувати. З цього приводу дослідники стверджують: «Крім того, ця діяльність передбачає наявність високого рівня виконавства з боку акомпаніатора, який повинен доповнюватись професійними навичками, що виявлятимуться у психологічній підтримці вокаліста, вмінні відпрацьовувати проблемні елементи» [6, 108].

Методичні поради співтворчості концертмейстера та вокаліста висвітлюються в дослідженні Е. Кубанцевої [1]. Науковець визначає творчі завдання у створенні музично-художнього образу вокального твору, окреслює потенційні модифікації виконавського тлумачення. Дослідниця зауважує, що у практичній роботі концертмейстера-піаніста й вокаліста особливої уваги набувають:

- художньо-змістова наповненість вокального твору;

- композиційна структура;

- фактура вокального твору;

- особливості поетичного тексту й вокальної партії співака.

З огляду на вищезазначене, до особливостей професійної взаємодії концертмейстера-піаніста й вокаліста у створенні музично- художнього образу відносимо:

1. Історичний аспект вокальної композиції. У створенні музично-художнього образу дуже важливо визначити історичний аспект (історико-стильовий і жанровий підхід), який націлює увагу концертмейстера та вокаліста на успішність виконання вокального твору й відповідає за якісну сторону вокального виконавства, включаючи до нього художній смак, відповідний стиль, манеру виконання, міру художньо-виконавської цінності й засобів художньої виразності.

2. Змістова наповненість вокальної композиції. Творчий процес професійної взаємодії концертмейстера й вокаліста у створенні музично-художнього образу передбачає глибоке проникнення у художній зміст вокального твору. Завдяки словесному тексту, задум композитора знаходить художнє мотивування, тому акомпанемент сприяє створенню музично-художнього образу вокального твору, що дозволяє виконавцю-вокалісту реалізувати певний емоційно-смисловий сенс вокальної партії.

3. Оволодіння професійними знаннями і навичками у процесі інтерпретації вокального твору. У процесі створення музично- художнього образу вокальної композиції використовуються вміння спільної темпоритмічної організації виконання (загального темпу, темпу частин); відпрацювання динамічних співвідношень звукових рівнів сольної партії та акомпанементу; визначення загального динамічного плану інтерпретації, досягнення природності та гнучкості акомпанементу (виразності мелодії, підголосків, лінії басу на фоні гармонії, а також уміння працювати із солістом над вокальною партією).

Відтак, концертмейстер, виконуючи інструментальний акомпанемент, повинен враховувати тембр голосу вокаліста, його динамічний діапазон, відповідні технічні можливості професійного інструмента (фортепіано).

Повноцінне відчуття виконавського ансамблю виникає на основі чіткої слухової орієнтації обох музикантів-фахівців: вміння чути нюанси партії соліста й партії акомпанементу, досягнення миттєвої реакції на зміну темпу, динаміки, виконавського дихання, художньо- виконавське вміння імпровізувати, транспонувати, створювати різні інтерпретації твору тощо.

4. Наявність регулятивно-психологічної функції у професійній взаємодії концертмейстера та вокаліста. Взаємодія концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу пов'язана з регулятивно-психологічним процесом. Зауважимо, що концертмейстер та вокаліст втілюють у співтворчість свої почуття, уявлення, творчість, що передбачає наявність комплексу психологічних якостей, таких як: увага, пам'ять, працездатність, мобільність реакції, витримка та воля, педагогічний такт, комунікабельність.

Підкреслимо, що у концертмейстерській та вокальній діяльності існують зорові уявлення, що стимулюють подальшу уяву. Літературний текст вокального твору впливає на уявлення у створенні музично-художнього образу, спрямовує на пошук інтонаційних художньо-виразових засобів.

У досліджуваному процесі необхідні навички і вміння самоаналізу, самооцінки, самоконтролю й корекції. Таким чином, наявність регулятивно-психологічних функцій як: воля; здатність до цілеспрямованої творчої діяльності; емоційні реакції, що виражені за допомогою темпераменту і впливають на співтворчість концертмейстера й вокаліста у створенні музично-художнього образу (образності).

5. Творчий підхід до виконавської майстерності вокального твору. У професійній взаємодії концертмейстера та вокаліста постає злагоджений ансамбль виконання вокальних творів, розуміння технічних та художньо-виражальних засобів фортепіанного супроводу у створенні солістом музично-художнього образу. Тобто, використання творчого підходу у професійній взаємодії концертмейстера та вокаліста можливе при наявності формування у фахівців потреби в удосконаленні власної виконавської майстерності, допитливості, самостійності, в поширенні музичного світогляду, вихованні музичної культури, естетичного смаку, особистісно- ціннісного ставлення до вокального мистецтва, підвищенні рівня професійної компетентності.

Отже, професійна взаємодія концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу передбачає багатоаспектний процес, що сприяє емоційному та інтелектуальному сприйняттю художньої образності та, безумовно, цілісному розумінню вокального мистецтва.

Висновки

Узагальнюючи вищезазначене констатуємо, що особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу, становлять комплекс спеціалізованих знань, вмінь та навичок, що передбачають досягнення високого результату творчого виявлення у виконавському процесі, стають для концертмейстера і вокаліста ключовою професійною якістю, що визначає успішність рівня співтворчості музикантів- фахівців.

Перспективи дослідження. Перспективою подальшого розгортання досліджуваної проблеми є визначення інноваційних методів і прийомів задля процесів професійної діяльності концертмейстера й вокаліста.

Список використаних джерел і літератури:

1. Кубанцева Е.И. Концертмейстерский класс : Учеб. пособие. М. : Академия, 2002. 183 с.

2. Несмашна Л., Сарбі С., Бокоч В. Концертмейстер у вокально-фортепіанному дуеті: специфіка співтворчості. Актуальні аспекти сучасного українського музичного мистецтва. Київ: Ліра, 2017. С. 110-119.

3. Образ музичний / Гол. редкол. Г. Скрипник. Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. С. 333.

4. Салій В. Сутність художнього образу та особливості його прояву в музичному мистецтві. Актуальні питання гуманітарних наук. 2013. Вип. 5. С. 126-133.

5. Сотська Г., Шмельова Т. Словник мистецьких термінів. Херсон: Стар, 2016. 52 с.

6. Хлопова А., Опанасенко О., Олейніков С. Роль та специфіка акомпанементу в процесі виховання естрадних вокалістів. Актуальні аспекти сучасного українського музичного мистецтва. Київ: Ліра, 2017. С. 104-109.

References:

1. Kubanceva, E.I. (2002). Concertmaster class. Training book. M., Academy, 183 [in Russian].

2. Nesmashna, L., Sarbi, S., Bokoch, V. (2017). Concertmaster in a vocal-piano duet: the specifics of cocreation. Current aspects of modern Ukrainian musical art. Kyiv: Lira, 110-119 [in Ukrainian].

3. Musical image (2016). Ed. G. Skrypnyk. Kyiv: IMFE of the National Academy of Sciences, 333 [in Ukrainian].

4. Saliy, V. (2013). The essence of the artistic image and the peculiarities of its manifestation in musical art. Current issues of humanitarian sciences, 5, 126-133 [in Ukrainian].

5. Sotska, G., Shmelova, T. (2016). Dictionary of artistic terms. Kherson: Star, 52 [in Ukrainian].

6. Khlopova, A., Opanasenko, O., Oleynikov, S. (2017). The role and specificity of accompaniment in the process of training pop vocalists. Actual aspects of modern Ukrainian musical art. Kyiv: Lira, 104-109 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru