Роль діяльності А. Норста в дослідженні музичної культури Буковини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Роль діяльності А. Норста в дослідженні музичної культури Буковини

Ю.В. Каплієнко-Ілюк

м. Чернівці

Анотація

Стаття присвячена проблемі дослідження історії музичного мистецтва Буковини та виявленню ролі окремих особистостей у формуванні музикознавчої думки краю. Розглянуто діяльність Антона Норста - журналіста, письменника та громадського діяча Буковиникінця XIX _ початку XX ст., культурологічні праці якого відомі ще з часів Австро-Угорщини та набули актуальності й нового визнання в наш час. А. Норст став одним з перших і найбільше знаних дослідників культури та мистецтва Буковини. У зв'язку з цим виникла потреба в науковій оцінці його досліджень, окресленні значення його діяльності в процесі становлення та розвитку музикознавства на Буковині. Охарактеризовано працю А. Норста «Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині 862-1902», яка висвітлює погляди автора та його сучасників на музично-культурні процеси на Буковині до початку XX ст. Доведено, що перші культурологічні розвідки, які з'явилися на Буковині, мають суттєву цінність для сучасної музикознавчої науки.

Ключові слова: мистецтво Буковини, культура Чернівців, музикознавство Буковини, музичні товариства, А. Норст, А.Мікуліч, А. Гржималі.

Основна частина

норст музичний культура

Постановка проблеми. Музична культура Буковини - один із найяскравіших та найоригінальніших скарбів українського національно-культурного простору, де контамінуються ознаки різних культур, стилів, фольклорних джерел, а високий професіоналізм митців органічно поєднується з глибокою народністю. Буковина, розташувавшись на заході України, завжди була тією частиною нашої держави, що приваблювала своєю природною красою, колоритними та самобутніми мешканцями, багатонаціональним середовищем тощо. Соціальний, політичний, економічний стан та культурно-релігійний розвиток буковинського краю залежав від політики держави, під владою якої він перебував. Адже в різні часи своєї історії територія Буковини належала до складу Київської, Галицько-Волинської Русі, Молдавського князівства, Австро-Угорщини, Румунії.

Період володарювання Австро-Угорщиною (1774-1918) був одним з най триваліших та найплідніших для Буковинита Чернівців. Уряд часного розвитку, що відбувалося саме в період Австро-Угорської влади. Перші зразки музикознавчої літератури представлені, звичайно, німецькомовними працями. Одна з перших розвідок, яку, певною мірою, уважаємо музикознавчим дослідженням, належить А. Норсту «Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині1862-1902» (Norst, 1903). Праця відображає процеси культурного розвитку Буковини, розкриває подробиці музичного життя Чернівців та роль окремих діячів освіти й музичного мистецтва в процесі культурного піднесення краю в період 1775-1902 рр. Окремий розділ цієї книги написаний професором А. Мікулічем, якого можна вважати одним з основоположників музикознавчої думки на Буковині.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивчення культурного розвитку Буковини та її музичного мистецтва відбувалося нерівномірно. У період радянської влади на Буковині виникли великі прогалини в розвитку музичної науки, адже професійної спільноти, яка займалася б дослідженням музичного мистецтва краю, не існувало. Отже, виявлення ролі діячів минулого в розвитку музичної культури краю розпочалося з часів відновлення Україною незалежності. Значну роль у цьому процесі відіграють науковці кафедри музики Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, зокрема А. Кушніренко, Я. Вишпінська, О. Залуцький, Ю. Каплієнко-Ілюктаін. Співробітники усіляко сприяв процесам освіти населення.

Дослідження музичної культури Буковини розпочалося в період її становлення митців краю, шукають нові джерела інформації про суспільно-культурне життя Чернівців, відновлюють забуті імена й аналізують музичну спадщину. Так, одним із перших сучасних наукових джерел про музичне життя та освітні процеси краю стала колективна праця «Історія музичної культури та освіти Буковини» (Кушніренко, Залуцький, Вишпінська, 2011). У вивченні культури Буковини значні досягнення О. Залуцького, який в одному з численних своїх підручників уперше розглядає музикознавчі праці митців минулого, зокрема А. Норста (Залуцький, 2004). Сучасне музикознавство збагатилося монографією, присвяченою музичному мистецтву Буковини, яка розкриває особливості композиторського стилю митців минулого та сучасності (Каплієнко-Ілюк, 2020).

норст музичний культура

Рис.1. Антон Норст:портрет

Одним з найбільше знаних дослідників культури та мистецтва Буковини в період Австро-Угорського панування був А. Норст, проте окремих розвідок про нього не знаходимо. Отже, у науковому просторі бракує інформації про життя та діяльність одного з видатних буковинців другої половини XIX - початку XX ст., громадського діяча, дослідника історії культури Буковини та Чернівців. Водночас відсутня наукова оцінка досліджень науковця і не охарактеризовано значення його діяльності в процесі становлення та розвитку музикознавства на Буковині. Мета статті - визначення ролі А. Норста в дослідженні музичної культури Буковини та характеристика його праці «Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині1862-1902».

Виклад основного матеріалу дослідження. Про розвиток культури Буковини, її музичне життя та роль окремих особистостей у процесі культурного піднесення краю можна ознайомитись у працях учених, музикантів та громадських діячів того часу. Серед розвідок періоду Австро-Угорщини особливо виділяється німецькомовна праця А. Норста (Norst, 1903).

Поява перших товариств на Буковині, датована другою половиною ХІХ ст., збіглася із загальноукраїнським процесом поступової централізації культурно-освітніх закладів та концентрації їх у містах. Осередками культурного літераторів, музикантів, організовувалися їхні публічні виступи.

Рис.2. Антон Норст: Вірш до сторіччя Чернівецької державної гімназії

Такі маєтки мали власні оркестри, капели, навіть театри; містили колекції картин, нот, літературних творів та ін. Виникали своєрідні добровільні об'єднання - клуби, салони, громадські організації, дружні товариства. Такі організації виконували важливу функцію осередків культури, де обговорювалися актуальні проблеми не лише мистецького, а й політичного, філософського та наукового змісту.

«Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині» (1862-1936) - це структурно розвинена організація, яка мала музичну школу, симфонічний і камерний оркестри, жіночій чоловічі хори, розвивала вокальне та інструментальне мистецтво, мала бібліотеку, організовувала концерти. Товариство сприяло міжнародній співпраці музикантів краю зі світовими <…>стимулювання до подальшої цілеспрямованої роботи, зміцнення переконання, щоак-тивнапідтримкаізаохоченнятовариствавйогопрагненнях-цеобов'язоккожного, хто цінує культурний розвиток своєї держави» (Норст, 2021, c.10).

Метою праці А. Норста, за визначенням самого автора проєкту, є одночасне виконання текст основної, другої частини праці, що належить А. Норсту, розкриває історію існування «Товариства сприяння музичному мистецтву на Буковині» у період 1862-1902рр. А. Норст знайомить з метою заснування організації, що полягає в залученні «якомога більшої кількості людей до товариства», «активізації музичних шкіл та цілеспрямованій підготовці до концертів» (Норст, 2021, c.77).

У невимушеній формі А. Норст виклав матеріали про становлення товариства, прийняття статутів, призначення керівників, будівництво споруди товариства, проблемні моменти тощо. З особливим захопленням у праці розповідається про перший урочистий концерт та святкування закладення фундаменту товариства, виступ на ньому «Співочого товариства».

Норст, «Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині 1862-1902»: титульна сторінка

Цікаво представлені подробиці підготовки та проведення ювілейних концертів товариства. Ніби поринаючи в атмосферу свята, вимальовуються картини того, що відбувалося: настрої публіки, враження від виконання складних творів. Тут можна було почути фортепіанні концерти, симфонії, зокрема Дев'яту симфонію Л. Бетховена. Особливо змістовні наведені відгуки місцевої преси, де захоплено розповідається про успіхи товариства на ниві виконавства. Неодноразово нагадується про визнання досягнень музичного товариства на рівні цісарсько-королівського уряду, віденської преси та престижних закладів музичної освіти Австро-Угорськоїімперії.

У праці А. Норста знаходимо й додатки, що становлять значну частину книги. Тут представлені програми концертних виступів товариства протягом усіх років - від заснування до ювілейного 1902 р., - які збереглися завдяки ретельній праці А. Гржималі. У додатках маємо й немало звітних, статистичних матеріалів про кількість членів та учнів товариства, про його почесних представників, керівників, віршовані прологи, що виконувалися перед концертами. Однак найбільш інформативним є матеріал додатків, пов'язаний зі звітом про роботу музичної школи, яка існувала при товаристві. Автор розглядає питання фінансування закладу, заробітної плати педагогів та спроби організувати пенсійний фонд. Згадуються імена випускників школи, котрі стали відомими за межами краю. Автор надає короткі відомості з біографії успішних учнів школи - піаністки Е. Емері, композитора, музикознавця, викладача Віденської консерваторії Є. Мандичевського, диригента Е. Пауера, піаніста, скрипаля та оперного капельмейстера Л. Роттенберґа.

Висновки. Важливу роль у формуванні культури Буковини, зокрема музичного мистецтва відіграв період Австро-Угорської влади, що позначилось на усіх сферах життя краю. Неоціненний досвід буковинці здобували не лише в західноєвропейських навчальних закладах, але й від місцевої атмосфери, створеної в культурному середовищі. У той період бере початок і буковинське музикознавство, що сформувало власні погляди на культурні процеси Західної Європи та, зокрема, Буковини. Це також позитивно вплинуло на загальний зріст культури і мистецтва. Проте, незважаючи на активність у виконавстві та громадській діяльності, буковинським поціновувачам музичного мистецтва забракло праць музично-історичного спрямування. Основними джерелами інформації слугували матеріали чернівецької та віденської преси. Тому перші культурологічні розвідки мають суттєву цінність для сучасної музикознавчої науки. Такою працею була книга А. Норста «Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині1862-1902». Вона стала важливим джерелом інформації про розвиток музичної культури краю XIX - початку XX століття та зразком історичного музикознавства того часу. Створення цієї книги належить людині без професійної музичної освіти, проте свідчить про немалу обізнаність автором музичним мистецтвом. Однак цю розвідку неможна вважати цілком музикознавчою працею, вона радше є культурологічною та призначена для усіх, хто цікавиться історією та культурним розвитком краю.

Список посилань

1. Залуцький, О.В. (Ред.). (2004).Музичнекраєзнав-ствоБуковини:навчально-методичнийпосібникдокурсу «Музичнекраєзнавство», 3. Рута.

2. Каплієнко-Ілюк, Ю.В. (2020). Музичне мистецтво Буковини. Стильові парадигми композиторської творчості XIX-XXI ст.:монографія. Букрек.

3. Кушніренко, А.М., Залуцький, О.В.,&Вишпінська Я.М. (2011). Історія музичної культури й освіти Буковини. Чернівецький національний університет

4. Норст, Антон. (2021). Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині 1862-1902. Книги-XXI

References

1. Norst, Anton, dr. (1903).DerVereineszurFцrderungderTonkunstinderBukowina1862-1902. Buchdruckerei-Gesellschaft.

2. Norst, Anton, dr. (1903).DerVereineszurFцrderungderTonkunstinderBukowina.1862-1902. Buchdruckerei-Gesellschaft. [inGerman].

3. Kapliienko-Iliuk, Yu.V. (2020). Music art of Bukovyna: Style paradigms of composer art of the XIX-XXI centuries:monograph. Bukrek. [in Ukrainian].

4. Kushnirenko, A.M., Zalutskyi, O.V.,&Vyshpinska, Ya.M. (2011). History of musical culture and education of Bukovina. Chernivtsi National University. [in Ukrainian].

5. Norst, Anton. (2021).SocietyforthepromotionofmusicalartinBukovyna1862-1902. Knyhy-XXI. [in Ukrainian].

6. Zalutskyi, O.V. (Ed.). (2004).Musical regional history of Bukovyna: study guidef or the course «Musical regional history», 3, Ruta. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru