Вокальна творчість Михайла Завадського на шляху формування "української школи" у музиці ХІХ століття

Творчий доробок Михайла Завадського в камерно-вокальному жанрі доповнює «Спів» до драми “Urodzenie” (1860 р.) Петра Якси-Биковського (1823-1889 рр.), засновника та першого керівника театру в Кам'янці-Подільському (1859 р.), написаний у характері ліричного романсу, та музика до поеми «Марія. Українська повість» (1886 р.) польського поета, засновника «української школи» у польській літературі Антонія Мальчевського (1793-1826 рр.).

Широка також географія видань: Варшава, Львів, Лондон, Аахен, Познань, Лейпциг, Петербург, Вроцлав, Гнєзно, Санок, Броди, Київ, Одеса, Чикаго, Париж, Єрусалим тощо. «Марія» була перекладена англійською, білоруською, чеською, французькою, українською, латвійською, німецькою, російською, сербохорватською, італійською, есперанто. Охоче поему представляли в оперній версії: у 1850 р. у Львові (музика Хоффмана), у 1859 р. у Варшаві (музика Гроссмана), упродовж 1904-1910 рр. відбулось ще три оперні прем'єри «Повісті української» (Kordalska, 1980: 23).

«Марія» як українська повість уперше була видана у Варшаві в 1825 р. та багаторазово перевидавалася, була перекладена різними мовами, нині є приблизно 120 видань, що свідчить про велику популярність твору.

Головний сюжет її пов'язаний із драмою сімейних відносин українки Марії (шляхтянки з неаристократичного роду) і Фелікса Потоцького (сина воєводи київського і волинського Франциска Салезія Потоцького) та боротьбою з нападами татар на Україну. У творі вперше введено в польську літературу образ України як особливої країни, з її природою, історією, соціальними проблемами.

«Під пером А. Мальчевського ця нехитра оповідь про загибель звичайної жінки трансформується у величну трагедію загибелі Речі Посполитої, а ситуації і дійові особи, крім свого безпосереднього значення, набувають ще і глибокого символіко-алегоричного змісту. На цьому глибинному рівні не тільки розкриваються істинні причини загибелі Польщі, але і міститься послання до народу, яке дає підстави для віри у її майбутнє відродження» (Шама, 2015: 137).

Трагічні події розгортаються в давньому Брацлавському воєводстві, над Бугом, на тлі українського пейзажу. «Усі постаті поеми «Марія» - трагічні, а тотальний песимізм охоплює навіть природу, а передусім героїв - їхні висловлювання, психічний стан, почуття та поведінку» (Маслянка, 2013: 240).

У довідковій літературі назва твору «Марія» подається як «незакінчена опера», однак віднайдений нотний матеріал дає підстави трактувати цей опус як музику до театральної вистави із прологом, епілогом та розділами, що слідують за сюжетною канвою поеми Антонія Мальчевського.

Вибір композитором поетичних текстів дозволив зосередити увагу на відтворенні типово романтичних українських краєвидів, розкрити внутрішні конфлікти - любов і підступне вбивство, втілити реальні постаті з їхнім внутрішнім станом, змалювати осіб, що перебувають на кордоні реального та нереального світів та є провісниками нещастя (Пахолик, Маски).

Про романси № № 5, 6 на слова Антонія Мальчевського вище йшлося як про такі, що увійшли до збірки “Spiewnik Domowy” та мали початкове призначення для домашнього музикування. Очевидно, глибока зацікавленість поемою А. Мальчевського дозволила композитору розширити свій творчий задум та скомпонувати музику до театрального виконання «Марії». Про це також свідчать наявність прологу й епілогу. Імовірно, п'єса Антонія Мальчевського з музикою Михайла Завадського могла виконуватись у польських театрах на Поділлі та Волині, які активно функціонувати в XIX - на поч. ХХ ст., а можливо, навіть у Кам'янці-Подільському, з огляду на особисті творчі контакти композитора із засновником театру Петром Яксою-Биковським.

Пролог, написаний у тричастинній формі з кодою, уводить в атмосферу напруженого хвилювання і неспокою, який активно нагнітається змінами динаміки (від р до ff ) та темпу (Moderato - Allegro vivace - Presto con fuoco) та передбачає трагічну роз'язку подій. Мінорний лад (f-moll), акордовий виклад фактури в поєднанні з мелодичними терцієвими вторами, використання широкого оркестрового діапазону фортепіано покликані привернути увагу слухача та занурити його у складний світ героїв А. Мальчевського. Середній розділ прологу в As-dur символізує світле почуття кохання Марії та Вацлава, яке від самого початку було приречене на жорстоке придушення.

Серед опису українських сцен привертає увагу образ вільного козака на коні, дух свободи, дикої неприборканості, а також картини українського степу та стихії вітру (№ 2 “Ej! Ty na szybkim koniu gdzie p^dzisz, kozacze?”).

Композитор уникає зображення військових сцен, походів, однак із глибокою психологічною майстерністю розкриває силу почуттів Марії та Вацлава в частинах № 3 “Mario czyz to nie chora” та № 4 “Padla w drogie obj^cie”. Мажорний лад, мерехтливе тремоло в партії фортепіано, виразна романсова мелодика, насичена стрибками, хроматизмами, заокругленими інтонаціями, змальовують образ світлої постаті закоханої, але страждаючої Марії.

Трагічною кульмінацією є № 6 “W szarej chwastow zarosli” («У сірих заростях бур'янів»), що зображує картину утоплення Марії рядженими Масками, яку споглядає і передає Пахолик. Напружені секундові інтонації у фортепіанному вступі, ланцюг сповзаючих зменшених гармоній створюють відчуття болю та глибокого неминучого смутку. І як фатальний висновок звучить фраза Пахолика: “A kto raz ludzi porzuci, Nigdy juz do nich nie powroci” («А хто раз людей занедбав, той до них ніколи не повернеться») у тріольному ритмічному викладенні (poco a poco lacrimoso).

Два останні номери - картина траурних передзвонів в українській церкві, де видно «чорний катафалк і труну» з тілом Марії, цвинтар, та зухвалий «Танець Масок» - становлять типово романтичний контраст, на тлі якого поглиблюється трагедія та посилюється символічне значення героїв.

Висновки

У вокальній творчості Михайла Завадського спостерігається зростання професійного інтересу до української тематики, яка була актуальною на той час у середовищі польсько-українських поетів, музикантів і патріотично настроєних верств населення.

Безперечно, Михайло Завадський зазнав впливу «української школи» у польській літературі, а проаналізовані твори є невід'ємною складовою частиною камерно-вокальної спадщини композитора та яскравими зразками інтерпретації романтичної поезії діячів «української школи» як феномену польського романтизму, що сформувався на українських землях.

Список використаних джерел

1. Баженова С. Місто Кам'янець-Подільський - осередок польської культури в другій половині ХІХ ст. Освіта, наука і культура на Поділлі. 2015. Т. 22. С. 59-68.

2. Баженова С. Юзеф Антоній Роллє у громадському, науковому і просвітницькому житті Правобережної України другої половини ХіХ ст.: дис.... канд. іст. наук: 07.00.01. Кам'янець-Подільський, 2000. 206 с.

3. Grabowski M. O elemencie poezyi ukrainskiej w poezyi polskiej. Literatura i krytyka. Т I. Wilno, 1837. S. 102.

4. Кияновська Л. Антон Коціпінський: репрезентант польської культури в українській музиці. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. 2013. Вип. 27. С. 26-37.

5. Kijanowska-Kaminska L. Piesni Michala Zawadzkiego i tradycje “Spiewnikow domowych” w polskiej muzyce drugiej polowy XIX wieku. Wokalistyka i pedagogika wokalna. Zeszyt naukowy № 78. Wroclaw: Akademia muzyczna im. Karola Lipinskiego, 2002. S. 75-83.

6. Kordalska H. Romantyczne przeczucie filmowosci. Kino. 1980. № 173. S. 22-24.

7. Маслянка Ю. Поема глибокого песимізму («Марія» Антонія Мальчевського). Київські полоністичні студії. 2013. Т. 23. С. 234-246.

8. Ткачук О. Англійська генеза «української школи» польського романтизму. Київські полоністичні студії / наук. ред. та упор. Р Радишевський. 2016. Т. 28. С. 86-98.

9. Шама О. Поема польського поета Антоні Мальчевського «Марія, повість українська» (1825 р.): спроба символіко-алегоричної інтерпретації. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія «Історія». 2015. Вип. 2. Ч. 3. С. 137-155.

References

1. Bazhenova S. E. Misto Kamianets-Podilskyi - oseredok polskoi kultury v druhii polovyni ХІХ st. [The town of Kamianets-Podilskyi - the center of Polish culture in the second half of the nineteenth century]. Education, Science and Culture in the Podillya. 2015. T. 22. S. 59-68 [in Ukrainian].

2. Bazhenova, Stefaniia Eduardivna. Yuzef Antonii Rollie v hromadskomu, naukovomu i prosvitnytskomu zhytti Pravoberezhnoi Ukrainy druhoi polovyny ХІХ st.: dys.... kand. ist. nauk: 07.00.01 ; [The town of Kamianets-Podilskyi - the center of Polish culture in the second half of the nineteenth century]. Kamianets-Podilskyi State. pedagogical university. Kamenets-Podilsky, 2000. 206 sheets [in Ukrainian].

3. Grabowski M. O elemencie poezyi ukrainskiej w poezyi polskiej. Literatura i krytyka. [On the element of Ukrainian poetry in Polish poetry. Literature and criticism]. Т. I. Wilno, 1837. S. 102 [in Polish].

4. Kyianovska L. Anton Kotsipinskyi: reprezentant polskoi kultury v ukrainskii muzytsi. [Anton Kotsypinsky: Representative of Polish Culture in Ukrainian Music]. Scientific collections of Lviv National Music Academy M. V Lysenko. 2013. Vyp. 27. P. 26-37 [in Polish].

5. Kijanowska-Kaminska L. Piesni Michala Zawadzkiego i tradycje “Spiewnikow domowych” w polskiej muzyce drugiej polowy XIX wieku. [Songs of Michal Zawadzki and traditions of “Home Songbooks” in Polish music of the second half of the 19th century]. Vocalistic and vocal pedagogy, 2002, № 78, рр. 75-83 [in Polish].

6. Kordalska H. Romantyczne przeczucie filmowosci. [A romantic feeling of filmmaking]. Kino. 1980. № 173. S. 22-24 [in Polish].

7. Maslianka Yu. Poema hlybokoho pesymizmu (“Mariia” Antoniia Malchevskoho). [Poem of deep pessimism (“Maria” by Anthony Malchevsky)]. Kiev Polonistic Studios. 2013. T. 23. S. 234-246 [in Ukrainian].

8. Tkachuk Olena. Anhliiska heneza “ukrainskoi shkoly” polskoho romantyzmu. [English Genesis of the “Ukrainian School” of Polish Romanticism]. Kiev Polonistic Studios (Rostislav Radyshevsky, scientific editor and editor). 2016. v. 28. pp. 86-98 [in Ukrainian].

9. Shama, O. Poema polskoho poeta Antoni Malchevskoho “Mariia, povist ukrainska” (1825 r.): sproba symvolikoalehorychnoi interpretatsii. [Poem by the Polish poet Anthony Malchevsky “Mary, Ukrainian Tale” (1825): an attempt at a symbolic-allegorical interpretation]. Scientific notes of Ternopil State Pedagogical University. V Hnatyuk. Avg. History. 2015. Vol. 2, Part 3. pp. 137-155 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru