Народна пісня - джерело творчої інтерпретаторської діяльності Миколи Леонтовича

Актуальність дослідження. Серед стратегічних талантів України, життя яких обірвалось передчасно і болісно, необхідно згадати ім'я Миколи Дмитровича Леонтовича - українського композитора, хорового диригента, піаніста, педагога, збирача музичного фольклору, громадського діяча. Його творчість, зосереджена навколо, здавалось би, другорядного жанру - обробок українських народних пісень, стала відомою у всьому світі завдяки хоровим обробкам («Щедрик», відомий у англомовному світі як «Carol of the Bells», «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та ін.). Це засвідчує як невичерпність самого пісенного джерела, так і блискучий талант автора. Його «простенькі» обробки пісень здобули славу в усьому світі, органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії.. Ці «простенькі» обробки навіть у чужих країнах іноді залишаються побутувати майже як народні. До найвищого рівня професійного мистецтва він підніс обрядову пісню «Щедрик»; побутову, про тяжку жіночу долю - «Пряля»; сумовиту за характером, історичну «Козака несуть» та десятки сотні інших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Життя і творчість М. Леонтовича є предметом досліджень відомих українських та світових науковців - педагогів, письменників, композиторів та мистецтвознавців Л. Архімовича [1], В. Витвицького [3], М. Гордійчука [1], Н. Горюхіної [5] Л. Кияновської [4], П. Козицького [5], М. Крип'якевича [2], В. Кузик [8], С. Людкевича [5], З. Неєдли [6], І. Роздобудько [7] та багато інших. В своїх наукових працях вони наголошують на тому, що подальший розвиток хорового мистецтва в Україні після Леонтовича пішов шляхом гармонізації й поліфонічності і зазначають те, що питання, пов'язані з творчим доробком Миколи Леонтовича, знайшли помітне місце в науково- публіцистичних працях світових науковців, педагогів, митців ХХ ст.

Мета статті - дослідження творчої інтерпретаторської діяльності композитора на прикладі народних пісень як джерела цієї діяльності.

Виклад основного матеріалу

Микола Леонтович народився на Поділлі в родині священика. Його дитинство було оточене напрочуд музично обдарованими людьми. Батько добре грав на скрипці, віолончелі та гітарі, мама, брат і сестри мали гарні голоси, з них малий Микола збирав хор та диригував ними. Леонтовича віддали вчитись спочатку до повітового училища в Шаргороді, а потім до духовної семінарії в губернському місті Поділля - Кам'янець-Подільському. Саме тут він розпочинає свої перші композиторські спроби, одразу звертаючись до обробок народної пісні. Дослідники зазначають, що саме фольклор став «альфою і омегою» творчості композитора [4].

Як справжній композитор-новатор, митець-демократ, художник-реаліст, Леонтович збагатив українську музику новими методами перетворення музичного фольклору. Переважна більшість творів заснована на поетичній образності й мелодичному матеріалі народних пісень. «Досліди у народній музиці, - говорив Леонтович, - викликають до життя нові форми гармонії та контрапункту, що органічно зв'язані з народною піснею, бо пісня як художній удосконалений твір дає не тільки одну мелодію, але таїть у собі музичні властивості. Вміти записати її та відчути все, що вона може дати для музики у широкому розумінні слова - це необхідна чергова справа...» . У цих словах композитора - його творче кредо, якого він дотримувався протягом усього свого життя [7]. За зразок Леонтович брав Лисенкові в'язанки-«десятки» народних пісень, де мелодії збирались за жанрами - веснянки, дитячі, колядки тощо. Проте його перші твори вже співались товаришами композитора і мали успіх серед семінаристів.

У своєму житті Леонтовичу доводилось працювати сільським вчителем, потім викладачем церковно- учительської школи, викладачем в школі співів, у єпархіальному жіночому училищі. Музика посідає головне місце у його житті, він створює та організовує хори та оркестри і навіть ставить оперу з дівчатами, але і не забуває про самовдосконалення - під час канікул 1903 та 1904 рр. переїжджає до Петербурга, навчатись у найсерйознішому духовно-мистецькому осередку - Придворній півчий капелі, котра мала вікові традиції музично-хорової освіти, після чого отримує право бути регентом церковних хорів. [4].

Дуже часто робота над піснею у Леонтовича не обмежувалася однією зробленою розкладкою назавжди, він іноді працював над піснею протягом багатьох років, редагуючи, переробляючи її спочатку. Це свідчить про надзвичайно серйозне ставлення до пісні. Леонтович завжди прагнув проникнути в суть, характер пісні, саме цим пояснюється те, що ним були створені високохудожні самостійні твори [5].

Він належав до тих композиторів, які уміло використовували звукообразотворчі прийоми й підпорядковували цьому своє високе відчуття стильової природи пісні. Більшість хорових гармонізацій народних пісень до Леонтовича була обмежена одним куплетом, що не давало можливості розкрити усе багатство поетичного тексту й відобразити розвиток його сюжету [8] . Визначаючи особливості музики Леонтовича, відомий чеський вчений Зденек Неєдли підкреслював, що подальший розвиток хорового мистецтва в Україні саме після Леонтовича пішов шляхом гармонізації та її характеристики. леонтович народний пісня хоровий

В багатьох обробках Миколи Дмитровича присутні динаміка розкриття змісту тексту, формоутворення, ладово-інтонаційна своєрідність народної мелодики, загальний поетичний підтекст, які пов'язані з гармонією. За допомогою таких засобів, як модуляції, каданси, функціональна логіка руху гармонії, органні пункти, Леонтович створює, динамічно розвиваючі, досконалі форми. Як надзвичайно сильний виражальний засіб, композитор використовує модуляції, звертаючись до них під час створення багатокуплетних обробок. Змінами ладу у двочастинних композиціях, наприклад у піснях «Дударик» (ре мажор - сі мінор), «Ой лугами-берегами» (соль мажор - соль мінор), «Прошу тестоньку» (ля мажор - ля мінор) підкреслений емоційний контраст образів.

В обробках Леонтовича присутні надзвичайно різноманітні види кадансів, їх він бачить як засіб художньої виразності. За характерністю закінчень Миколу Дмитровича можна порівняти з Сергієм Прокоф'євим. Зміст кадансу Леонтовича досить ясний та мелодичний. У творчості композитора можна знайти різні види кадансів: повні (завершені і незавершені), половинні і перервані. У творах також переважають автентичні каданси як половинні, але такі, що виникають у момент завершення хорової мініатюри та плагальні як повні (половинний плагальний у пісні «Ой ходить Семенко»).

Дисонантність септакорду або його обернення Леонтович підкреслює у мінорних піснях, а яскраву функціональність і активність - у мажорних. [5].

Леонтович вдало використав традиції імпровізаційності в творчості українських кобзарів, які кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували по-новому. Леонтович застосовував темброву варіантність виконання народних рапсодів у своїх обробках, надаючи хору можливість розкрити велике розмаїття гармонії, контрапункту. Все первісне багатство народної пісні, особливості її поетики і музичного стилю, за методом Леонтовича, мають визначати весь комплекс виражальних засобів для всебічного розкриття й збагачення її образів, настроїв, щонайтонших емоційних відтінків.

Послідовно втілюючи в своїх обробках ідею гармонізації й поліфонічності, Леонтович, маючи глибоку й різнобічну музичну освіту, широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки. Скажімо, в одній з своїх обробок - пісні "Над річкою бережком" він використав класичну поліфонічну форму канта в гранично стислій формі, декількома штрихами немов намалював картину широкого українського степу й образ знедоленого чумака, який повертається додому в одній латаній свитці з далекого краю. Застосування засобів канта створює ефект відзвуку пісні, яка широко розливається в степу. Обрядові та ігрові пісні він також переосмислював на основі поліфонії та гармонізації. Композитор нерідко розгортає справжню драматургічну дію.

У славнозвісній «Прялі» розповідається про гірке життя молодої жінки, яка потрапила у чужу непривітну сім'ю, зморена непосильною працею, і у журливій пісні оспівує своє тяжке горе. Варто відзначити цікавий, художньо промовистий прийом, саме за його допомогою передано загальний настрій твору, емоційну атмосферу. Це невеликий, на чотири такти, вступ, який не пов'язаний з основним музичним матеріалом фольклорної мелодії, але його роль дуже значна. Він мовби відтворює важкий душевний стан героїні своїм настороженим похмурим звучанням. І саме від гнітючого настрою початкових тактів через непривабливість побуту до ніжності створений «емоційний сюжет» пісні [6].

Найвищим досягненням композитора вважається славнозвісний "Щедрик", пісня, в якій Леонтович досягнув максимальної ритмічної організації. Це дивовижна за красою, досконала за мелодією, ювелірна за обробкою деталей мініатюра [8]. Молодший сучасник Леонтовича, композитор П. Козицький так образно написав про «Щедрика»: «Щедрик» - то не розкладка пісні, то самоцінний музичний твір, який осяяний променем генія і який вартий зайняти не останнє місце в світовій музичній літературі» [4, с. 77]. Постійно повторюючись, нескладна поспівка у плавному русі неначе злітає. Закінчену єдину лінію створює розмірений низхідний мотив у альтів, який підтриманий відповіддю тенорів. Розвиток пісні пов'язаний з чергуванням роздробленої строфи, яка підкреслює повторність основної поспівки, та монолітної строфи, що об'єднується плавним рухом контрапунктуючих голосів.

З невеличкого зернятка-поспівки композитор вирощує складну фактуру пісні - основна поспівка (у V строфі) звучить, захоплюючи більш високий регістр (сопрано - альти, верхня межа вже не терцовою второю. Передавши остінато басам, досягаючи регістрової кульмінації, сопрано природно переходять до самостійного контрапунктуючого голосу. В заключній строфі, в якій послідовно тане звучність, композитор спрощує фактуру, обрамляє пісню, проводить одиноку поспівку її початку.

Риси, притаманні всій творчості Леонтовича, особливо рельєфно виявилися саме в обробці «Щедрика» [5]. Небувалу популярність колядка здобула не лише у країнах Європи, а й у США та Канаді. У США вона отримала не лише вокальні та оркестрові обробки в класичній манері, а навіть була перероблена в джазовому характері і дотепер постійно виконується у дні різдвяних свят у церквах [4] .

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненнями класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання [8].

Складний сплав, який поєднує поліфонічну і гармонічну фактури, прийоми професіональної та народної поліфонії - все це стиль М. Леонтовича. Він бачив у народній пісні величні передумови для її подальшого розвитку. Ряд пісень у його обробках зберігає типову будову: заспів та приспів. Наприклад, пісні «Ой ніхто ж там не буває», «Ой, туман», «Ішов козак дорогою», «Гей-йа сьогодні», «Мак» та ін. Заспів, визначаючи характер пісні в цілому, часто стає епіграфом. Прикладом є пісні «Із-за гори сніжок летить», «Зашуміла ліщинонька» та ін.

М. Леонтович розширює можливості заспіву, створюючи багатоголосну тканину, при цьому зберігає значення заспіву як самостійної частини пісні. Такий заспів, мелодію якого супроводжує контрапунктуючий голос, який надає монолітності та цілісності варіативним повторам заспіву, у пісні «Ой ніхто там не бував», і у ній же зображені поліфонічна тканина заспіву та акордовий склад приспіву. Леонтович протиставляє розгорнені заспів та приспів пісні у характері багатоголосся, як дві сторони художнього образу.

В своїх обробках Микола Дмитрович використовує різні прийоми народного багатоголосся. Типовий варіантово-підголосковий склад у піснях «Синє море», «Ой від саду», «Ой піду я лугом» та інші. У цих піснях всі голоси являють собою більш або менш яскраві варіанти основного наспіву, іноді такі, що важко визначити, який з голосів провідний. Терцева втора зустрічається як самостійний прийом в обробках «Діду мій, дударику», «Женчичок-бренчичок», «За городом качки пливуть» (ІІ строфа), «Позволь мені, мати» (XI строфа). В деякий піснях терцієву втору композитор зображував лише епізодично, поєднуючи з гармонічними та контрапунктуючими голосами - «За городом качки пливуть» - І строфа, «Пряля», «Ой а в городі» - тенор та бас у приспіві [5].

Висновки

Пошуки характерного у пісні, уміння це характерне й індивідуальне піднести до високого рівня художнього узагальнення - одна з найістотніших рис творчості Леонтовича. Він втілив у своїй музиці найтиповіші риси народної вдачі, розкрив глибину народної душі. Творчість Леонтовича відіграла велику роль у становленні видатних українських композиторів П. Козицького, М. Дремлюги, М. Вериківського, Г. Верьовки, Л. Ревуцького, М. Скорика, Л. Дичко, Є. Станковича [8]. Творча спадщина композитора повинна послужити благородній справі - вихованню свідомого українця, здатного творити незалежну українську державу, справі, якої дотримувався все життя громадський діяч Микола Леонтович.

Бібліографія

1. Архімович Л. Глава VIII. Творчі взаємини з К. Стеценком і М. Леонтовичем / Л. Архімович, М. Гордійчук // М. Лисенко: Життя і творчість. - 3-е вид., доп. і перероб. - К.: Музична Україна, 1992. - 617 с.

2. Барвінський В. Музика // Історія української культури / за заг. редакцією М. Крип'якевича. - К.: Либідь, 1994. - 111 с.

3. Витвицький В. Леонтович Микола / В. Витвицький // Енциклопедія українознавства. - Львів, 1994. - Т. 4. - 285 с.

4. Кияновська Л. О. Українська музична культура: навчальний посібник / Л.О. Кияновська - Тернопіль: СМП «Астон», 2000. - 184 с., нот.

5. Золочевський В. Творчість М. Леонтовича / збірка статей. - Київ: «Музична Україна», 1977. - 200 с.

6. Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. До 130-ї річниці від дня народження / Вид. друге. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. - 272 с., ноти, іл.

7. http: //dspu. e du .ua/hsci/wp - c ontent/uploads/2 017/11/016-18.pdf

8. https://osvita.ua/vnz/reports/biograf/23785/

9. https://www.youtube.com/watch?v=etFztTCKkiA&t=436s

10. http://mus.art.co.ua/kontsert-prezentatsiia-zbirky-mykola-leontovych-khorovi-tvory/

Размещено на Allbest.ru