Співвідношення композиторського задуму й виконавської інтерпретації (на прикладі "Котекана" П. Свертса)
Композиційно-стилістичні особливості твору "Котекан: для взаємопов’язаних альтового саксофона та струнних" П. Свертса. Аналіз реалізації авторського задуму, його узгодження на прикладі двох виконавських інтерпретацій твору – А. Казаулкаса й М. Уварова.
Рубрика | Музыка |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.04.2019 |
Размер файла | 26,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
СПІВВІДНОШЕННЯ КОМПОЗИТОРСЬКОГО ЗАДУМУ Й ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ "КОТЕКАНА" П. СВЕРТСА)
В.Ю. Гойсак
Анотація
У статті розглянуто композиційно-стилістичні особливості твору "Котекан: для взаємопов'язаних альтового саксофона та струнних" П. Свертса (Бельгія). Проаналізовано реалізацію авторського задуму, його узгодження на прикладі двох виконавських інтерпретацій твору - А. Казаулкаса (Литва) й М. Уварова (РФ).
Ключові слова: музика для саксофона, творчість П. Свертса, композиторський задум, виконавська інтерпретація, стиль котекан.
В статье рассмотрены композиционно-стилистические особенности произведения "Котекан: для взаимосвязанных альтового саксофона и струнных" П. Свертса (Бельгия). Проанализировано реализацию авторского замысла, его согласование на прмере двух исполнительских интерпретаций произведения - А. Казаулкаса (Литва) и М. Уварова (РФ).
Ключевые слова: музыка для саксофона, творчество П. Свертса, композиторский замысел, исполнительская интерпретация, стиль котекан.
The article deals with stylistic features of the embodiment of the author's conception and its coordination with two performing interpretations of the musical work uder the titile of Kotekan: Interlocking for Alto Saxophone and Strings, (further "Kotekan") by Piet Swerts (Belgium). Two executive interpretations of the given work by A. Kazaulkas (Lithuania) and M. Uvarov (Russian Federation) are analyzed.
The author gives a special attention to the problems of interpretation of wind repertoire of the XX and the beginning of the XXI century. It is concentrated on the problems of the comprehension of the composer's conception and his corresponding message to the listener through the practice of the concert and performing activities. The scientific novelty of the publication consists in the attempt of the musicological and interpretatation analysis of "Kotekan" by Piet Swerts, the appraisal of which has not been consolidated in the musical science so far. The article gives some information about Piet Swerts (1960) who is a modern Belgian composer, the conductor and the pianist, the professor of Institute of Zh.-N. Lemmensa (Lemmensinstituut), the honourable professor of the European higher education institutions of the Netherlands, Great Britain, Portugal, Finland, Spain, Italy.
The article analyses Kotekan: Interlocking for Alto Saxophone and Strings, (further "Kotekan") by Piet Swerts which is part of the obligatory programs of many international contests which stimulates the emergence of its numerous performing interpretations and, in its turn, the necessity of the survey of some accurate criteria of the evaluation of the musical performing mastery. In particular the article is devoted to the analysis of music works "Clone" and "Kotekan" (2006) which were created by Piet Swerts for some international saxophonic competitions.
The article presents the term kotekan which has the meaning of the performing style of the fast interconnected instrumental parties in many ensembles of the percussion instruments which are better known under the collective name of a bale orchestra of the Gamelan. The music work by Piet Swerts demands a high technical level of the performance (the saxophone in partuicular), due to its superfast tempo of its second part. Similarly, not less important is the appropriate application of contecan 's manner of performance.
The article gives the comparison of two performing versions of the work under consideration: by a Lithuanian A. Kazaulkas and a Russian M. Uvarov. A. Kazaulkas's performance (2007) accompanied by a chamber orchestra Sinfonietta Riga under the direction of the conductor of Normunds Sne. A. Kazaulkas's performance shows the ease and unconstraint which is inherent in this genre. It is expressed by a faster tempo of the performance and its liberal and improvisational interpretation of the given piece which is characterized by an exclusive melodiousness, a paradoxical combination of technical accomplishment and the ease of the implementation of the musical text.
The "Kotekan" was performed by D. Uvarov accompanied by the Chamber orchestra of the State Academic Chapel of St. Petersburg under the direction of M. Valkov in 2012. D. Uvarov's performance was more dramatized, intense and with a low tempo. The authentic style of kotekan's performance and the ease which is naturally inherent to the saxophone was completely excluded.
Piet Swerts, the author of the musical work, recognised A. Kazaulkas's performance as one of the best ones. The success was achieved due to the musician's taking into consideration the principles of the performing style of kotekan.
The article highlights "Kotekan" as highly artistic work, representing modern saxophonic literature, which fully opens a masterly potential of the saxophone. Being often included into the basic performing repertoire it is repetedly performed at different stages of the mastering of the saxophone performance both by students of music colleges and higher educational institutions. The preparation of the concert performance of "Kotekan" presents some interest and challenge for highly skilled saxophonists as well.
Key words: music for the saxophone, Piet Swerts' creative activity, a composer conception, a performing interpretation, kotekan style.
Проблема інтерпретації інструментальної музики класичного репертуару - одна із фундаментальних проблем у дослідженнях з історії та теорії виконавства. Науковий дискурс зосереджений навколо завдань осмислення задуму композитора і відповідного його донесення до слухача через практичну концертно-виконавську діяльність; завдань аналізу змісту, видів, структури інтерпретаційного процесу, специфіки виконавської діяльності тощо.
В останні роки в українському музикознавстві виокремлюється напрям інтерпретології, представлений у дослідженнях В. Москаленка [2], плеяди кафедри інтерпретології та аналізу музики Харківського національного університету мистецтв (Л. Шаповалова, Л. Полусмяк) та ін. Однак завдання інтерпретації сучасного духового репертуару майже не представлене у наукових розвідках, оскільки вимагає залучення окремих модерних методів, особливо щодо творів, написаних із застосуванням композиторської техніки, більше спрямованої на інтелектуальні рефлексії, аніж на безпосередній емоційний відгук. Отже, постає проблема дослідження інтерпретаторської майстерності шляхом аналізу малодосліджених музичних продуктів ХХ - початку XXI ст. Пропонована стаття є продовженням дослідницької роботи автора, започаткованої зокрема у розвідці [1], присвяченій "Камерному концертино" для саксофона з оркестром Ж. Ібера.
Мета статті - здійснити музикознавчий та інтерпретаторський аналіз "Котекана" П. Свертса, розкрити особливості його виконавського втілення на прикладі виконавських інтерпретацій твору А. Казаулкаса (Литва) й М. Уварова (РФ), що сприятиме зацікавленню саксофонісів-виконавців у створенні власних інтерпретаційних підходів.
Піт Свертс (як варіант прізвища в укр. мові трапляється Швертс; нідер. - Piet Swerts; у рос. джерелах Пит Свертс, Пьет Свертс) - сучасний бельгійський композитор, диригент і піаніст. Він народився 14 листопада 1960 року в м. Тонгерене (Бельгія), закінчив Інститут ім. Ж.-Н. Лемменса (Lemmensinstituut) - бельгійську консерваторію, що знаходиться у м. Левені. Ще будучи студентом, П. Свертс отримав чимало різноманітних нагород та призів. З 1982 р. - професор цього ж інституту. У вересні 2005 р. захистив докторську дисертацію, присвячену порівняльному вивченню технік імітації та контрапункту композиторів доби Ренесансу та сучасності. П. Свертса було обрано почесним професором багатьох європейських вузів Нідерландів, Великобританії, Португалії, Фінляндії, Іспанії, Італії [7].
Паралельно з композиторською творчістю П. Свертс здійснює концертну діяльність як диригент та виконавець, співпрацюючи з кращими європейськими і світовими виконавськими колективами (як диригент він успішно виступав в Австрії, Чехії, Франції, Нідерландах, Польщі, Китаї).
Він найбільш відомий своєю композиторською спадщиною, що охоплює понад 200 оркестрових, оперних, камерно-інструментальних, камерно-вокальних та сольних одиниць. Чимало його творів було удостоєно спеціальних мистецьких відзнак - композитор отримав більше десяти престижних європейських премій.
Твори П. Свертса неодноразово ставали обов'язковими номерами фінальних змагань міжнародних виконавських конкурсів, зокрема Концерт для фортепіано з оркестром № 2 Rotations, що було обрано для Конкурсу ім. королеви Елізабет (Брюссель), Концерт для скрипки з оркестром Zodiac. Подібним чином для міжнародних саксофонних конкурсів спеціально були написані "Клон" та "Котекан", про які йтиме мова далі [1; 8]. Музична громадськість прихильно зустрічала практично кожен новий твір митця: симфонічний (Симфонія №°2 Morgenrot), камерний (Квінтет для кларнета та струнного квартету), чи оперу (опера Les liaisons dangereuses) та ін. Чимало творів композитора записано на компакт-дисках кращими виконавськими колективами. Водночас в Україні творчість П. Свертса представлена і досліджена недостатньо, що актуалізує нашу розвідку.
Багато творів П. Свертса подібні за формою, ладогармонічною і мелодичною структурою, що сприяє їхній відносно легкій впізнаваності. Сам автор, який назвав себе автодидактом (людиною, яка спрямовує себе сама), аналізуючи власну творчість, визначальну роль у ній відводить музичній формі [8].
Як композитор межі ХХ-ХХІ століть він використовує сучасні композиційні методи, часто дотримуючись і традиційних формотворчих засад (наприклад, Концерт для кларнета написано із залученням форми сонатного алегро із звичним контрастним зіставленням частин: швидко - повільно - швидко). Чимало творів П. Свертса побудовано довкола єдиної теми- зерна, зокрема один із найпопулярніших згадуваний вище скрипковий концерт "Зодіак" [8]. Композитор часто використовує імітаційні прийоми, повторюючи мелодичні і гармонічні побудови задля забезпечення музичної цілісності (використання повторів та імітацій демонструє, приміром, "Клон").
У більшості своїх творів П. Свертс використовує один із видів хроматизму, так званий пан- тональний хроматизм [4] (за класифікацією сучасного австралійського джазового виконавця й музичного теоретика Й. Дімонда), що означає тональну двозначність в гармонії і мелодії, створену за допомогою використання хроматики і поліфонії. Ця техніка, створюючи ілюзію атональності, не руйнує тонального центру; спостерігаємо її й у досліджуваному "Котекані".
П. Свертс плідно працює у галузі саксофонної творчості. Поміж написаних для цього інструмента творів - заголовний "Котекан", Klonos for Alto Saxophone and Piano (згадуваний раніше "Клон") [3], Dance of Uzume for Alto Saxophone and Winds, Hat City Sonata for Alto Saxophone and Piano, на липень 2015 р. запланована світова прем'єра нового твору для квартету саксофоністів - Black Paintings.
Як зазначалося, "Клон" та "Котекан" були написані спеціально для міжнародних виконавських конкурсів. Зокрема, "Котекан" було створено для ІУ Міжнародного конкурсу ім. Адольфа Сакса, що відбувся в м. Дінанті (Бельгія) в листопаді 2006 р., де твір вперше прозвучав у фінальному турі змагань у виконанні віртуоза-саксофоніста з Мадрида А.Ф. Беліжара. Міжнародна асоціація ім. А. Сакса визнала "Котекан" обов'язковим програмним твором у фінальних змаганнях інтернаціональних конкурсів. Відтоді цей твір регулярно звучить у рамках вищеназваного конкурсу саксофоністів (приміром, 2010 р. Котекан виконало 18 конкурсантів із різних країн: України, Південної Кореї, Словенії, Японії, Німеччини, Росії, США, Бельгії, Фінляндії, Франції, Австралії) [7].
На пострадянському просторі "Котекан" П. Свертса виконується в обов'язковій програмі фінальних змагань щорічних молодіжних Дельфійських ігор Росії як регіональних (Ульяновськ, 2010), так і загальнонаціональних (Твер, 2011), а також інших конкурсів (VIII-й Міжнародний конкурс юних музикантів "Симфонія", 2011, Волгоград) та ін. В Україні одним із перших твір виконав студент НМАУ ім. П. Чайковського А. Голоднюк (2009 р.).
Перейдемо до аналізу твору. Назва твору сприяє розумінню композиторського задуму П. Свертса. Термін kotekan (анг.) означає стиль виконання швидких взаємопов'язаних інструментальних партій у багатьох ансамблях ударних інструментів, більш відомих під збірною назвою балійського оркестру гамелану (напр.: Gamelan gong kebyar, Gamelan angklung, Gamelan jegog та ін.) [9]. Завдяки залученню творчих засад екзотичного гамелану, "Котекан" може служити одним із прикладів опосередкованого зв'язку П. Свертса з К. Дебюссі, на якого він покликується у своїй опері "Les liaisons dangereuses" [10].
У kotekan є дві незалежні партії, звані polos і sangish, кожна з яких заповнює паузи іншої, формуючи комплементарну ритмічну структуру. Різні метричні та звуковисотні комбінації поєднання polos, sangish та pokok (основної мелодії) зумовили декілька різновидів стилю kotekan: Nyog cag, Nyok cok, Kotekan telu, Kotekan empat. Варто зазначити, що всі вони є дещо важкуватими для сприйняття музикантами, вихованими у західній традиції, - частково завдяки своїй імпровізаційності, а також (у деяких випадках) надшвидкому темпу виконання [11].
У "Котекані" П. Свертса функцію polos виконує саксофон, а sangsih -струнний оркестр (у складі 9-и скрипок, 3-х альтів, 2-х віолончелей та 1-го контрабаса) або фортепіано, оскільки автор виділив оркестрову й камерну версії твору [5]. Партії оркестру й саксофона диференційовані, що не позбавляє їх єдності у драматургічному плані. Усе різноманіття щільних зв'язків між саксофоном й інструментами супроводу підкреслено в назві англомовного видання твору ("interlocking for alto saxophone and strings").
Твір складається з двох частин, назви яких виписані композитором, - Norot (Andante, чверть = 60, тт. 1-92), який виконує функцію вступу, і власне Kotekan (Decizo, чверть = 104, тт. 93-379). Позначений ліризмом Norot, незважаючи на позірну свободу розгортання, ба навіть наративність (розповідність), вкладається у відносно пропорційну монотематичну двочастинну побудову А-А1 (43 і 48 тактів відповідно) із чітко окресленими фазами розвитку:
тт. 1-14 - початковий виклад основної теми імпровізаційного характеру: "порожні" квінти низьких струнних і повторювані скрипкові фонові мотиви відтіняють вибагливо- арабескову партію саксофона;
тт.15-25 - варіантний розвиток викладеної теми, поява рельєфної трипластовості, утвореної діалогами саксофона і частини скрипок, фоновим звучанням решти скрипок та альтів і контрапунктом віолончелі й контрабаса;
тт. 26-43 - інтенсивний секвентний розвиток, подальша діалогізація викладу, повнокровне звучання, що приводить до кульмінації; в кульмінаційній зоні (тт. 39-41) з'являється новий тематичний елемент - акордове скандування на основі кластера, що виписаний кварто-квінтовими інтервальними парами, яке стане одним із базових для партії струнних у частині Kotekan;
тт. 44-54 - дещо урізаний повтор початкового тематичного матеріалу;
тт. 55-62 - насичене поліфонічне фугато, тема у низьких струнних, саксофон виключено;
тт. 63-92 - варіантне викладення основного тематичного матеріалу, що за рахунок нового остинатного ритмічного малюнку в інструментів супроводу і розрідженої фактури спершу отримує пасторально-баркарольне забарвлення; у т. 68 партії саксофона виникає новий тематичний елемент - мелодичний хід по двох квартах, що згодом зазнає значних інтервальних трансформацій (приміром, у партії скрипок в тт. 72-75), але залишиться впізнаваним.
Наприкінці частини саксофон не звучить, натомість з'являється рельєфний висхідний хроматичний хід низьких струнних, а в решти інструментів поновлюється й інтенсифікується акордове скандування, що на фоні загального нарощення звучності приводить до генеральної паузи, якою розмежовано Norot і Kotekan.
Структура Kotekan залученням фазового розвитку перегукується зі структурою Norot. У цій частині значно зростає роль скандованих акордів-кластерів, хроматичних висхідних ходів і ламаних (зигзагоподібних) мелодичних ліній, мікромотивів, загальної синкопованості тощо, ускладнених надшвидким темпом виконання.
У тональному відношенні Norot - це об'єднання однойменних ладів із тонікою as. Зіставлення мажоромінору акцентоване частим "мерехтінням" терції с - ces у партії саксофона на тлі тоніко-домінантового органного пункту (as - es) струнних. У подальшому розгортанні гармонічні засоби засвідчують перевагу мінорного ладу. Поряд із терцієвістю традиційного мажоромінору важлива роль кварто-квінтових сполук, кластерних звучностей та хроматизованих ходів. Згадуваний вище пантональний хроматизм проілюстровано у партії саксофона (тт. 10-11 й аналогічних до них). Завершується твір закріпленням на унісонному с усіх інструментів.
"Котекан" черговий раз засвідчив значний потенціал поліфонічного мислення П. Свертса. Твір вирізняється рельєфною пластовістю фактурного оформлення, поміж формотворчих прийомів домінує монотематичне проростання музичного матеріалу, поєднане з секвенційністю і мотивно-тематичним розвитком. свертс твір саксофон інтерпретація
Від виконавців твір П. Свертса вимагає високого технічного рівня володіння інструментами (передусім саксофоном), ускладненого надшвидким темпом його другої частини. Водночас не менш важливим є належне відтворення манери гри у стилі котекану. Значення цього аспекту підкреслює зіставлення двох виконавських версій твору: литовця А. Казаулкаса й росіянина М. Уварова.
Виступ А. Казаулкаса - латвійська прем'єра твору - відбувся 16.02.2007 р. в Ризі у супроводі камерного оркестру Sinfonietta Riga під керівництвом видатного латвійського диригента Normunds Sne (1960 р.н.) [12]. Російська прем'єра "Котекану" відбулася 12.02.2012 р. у виконанні молодого саксофоніста Д. Уварова [13] і камерного оркестру Державної академічної капели Санкт- Петербурга під керівництвом М. Валкова. Обидва аналізовані записи доступні в Інтернет-мережі, тривалість звучання "Котекану" у виконанні М. Уварова - 12 хв. 57 с., А. Казаулкаса - 12 хв. 52 с. Варто зазначити, що технічний рівень концертного запису в А. Казлаускаса значно кращий, що додатково відображується на сприйнятті цих виконавських версій.
Як вже зазначалося, для об'єктивної оцінки пропонованих виконавських версій варто вслухатися в оригінальні зразки виконання у стилі котекану, де на перший план виходить легкість виконання у якнайширшому значенні слова. Саме таку легкість і невимушеність демонструє виконання А. Казаулкаса. Виражається це у швидшому темпі виконання, заданому насамперед солістом, вільно-імпровізаційному прочитанні твору, позначеному винятковою наспівністю (соліст й оркестр немовби змагаються - кому вдасться краще розкрити увесь ліризм і наспівність твору). Водночас має місце парадоксальне поєднання технічної докладності з легкістю виконання нотного тексту. Поєднання всіх цих якостей призводить до широкотрактованої імпресіоністичності.
Одна із характерних рис виконавської манери Д. Уварова - занурення у творчий стиль класичної російської симфонічної школи. Його виконання напружене, темп повільніший. Соліст чітко дотримується усіх авторських вказівок, прагнучи максимального зосередження. У своїй інтерпретації він невмотивовано додає композиторському задуму величі й монументалізму - тих рис, які з певною метою культивуються у свідомості росіян змалку. Відтак складається враження, що звучить, приміром, надскладний пізньоромантичний шедевр із неймовірною глибокою проблематикою. Цілковито виключено автентику виконання стилю котекану, чи легкість, що природно властива саксофону. У тому самому ключі - масивно, натягнуто, дещо штучно - звучить й оркестр.
Автор твору П. Свертс визнав виконання А. Казлаускаса одним із найкращих, написавши саксофоністу на популярному сервісі YouTube: "One of the best performances of my piece, thank you so much" ("Одне з найкращих виконань моєї п'єси, дуже дякую") [14]. Цьому успіху сприяло, зокрема, врахування засад виконавського стилю котекану.
Отже, можна зазначити, що "Котекан" - високохудожній твір, який репрезентує сучасну саксофонну літературу, особливо повно розкриваючи віртуозний потенціал саксофона, утверджуючи саксофон як гнучкий інструмент, якому під силу виконання у широкому діапазоні різноманітних музичних стилів. Обидві частини твору демонструють яскравий образно-стилістичний контраст у межах єдиного музичного цілого, втілений за допомогою цілого арсеналу засобів, що дозволило композитору якнайповніше показати виразові можливості всього інструментального складу. Він входить до базового виконавського репертуару, виконується на різних етапах опанування саксофоном: як студентами середніх спеціальних, так і вищих навчальних закладів, підготовка концертної презентації "Котекану" - цікаве завдання і для висококваліфікованого саксофоніста.
Представлені у пропонованій розвідці загальні музично-теоретичні закономірності "Котекана", результати проведеного нами порівняльного аналізу його виконавських версій дозволять українським саксофоністам ширше залучати твір до навчальної та виконавської практики, створювати власні виконавські версії концертного виконання.
Література
1. Гойсак В. Інтерпретація сучасного саксофонного репертуару (на прикладі "Камерного концертино" Ж. Ібера) / В. Гойсак // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. - Тернопіль: ТНПУ, 2013. - № 1. - С. 36-42.
2. Москаленко В. Творческий аспект музыкальной интерпретации (к проблеме анализа) / В. Москаленко. - К. : Изд-во Киев. гос. конс., 1994.
3. Cold, Benjamin T. Analysis of a recital: a report on Piet Swerts' Klonos and Ingolf Dahl's Concerto for Alto Saxophone and Wind Orchestra / Benjamin T. Cold. - Manhattan, Kansas : Kansas State University, 2012. - 34 р. - Режим доступу до ресурсу: http://krex.k-state.edu/dspace/bitstream/handle/2097/14991/BenjaminCold2012.pdf.pdf? sequence=14).
4. Dimond J. Theory of Music: Introduction to Late-Romantic chromaticism [Електронний ресурс] / J. Dimond. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: http://www.jonathandimond.com/downloadables/Theory%20of%20Music- Introduction% 20to% 20Chromaticism.pdf.
5. Knockaert Y. Piet Swerts / Y. Knockaert // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. - New York : Macmillan, 2001. - (2nd edition.).
6. Swerts P. Kotekan / P. Swerts. - Belgium: Zodiac Editions, 2006. - 96 p.
7. Swerts P. Piet Swerts [Електронний ресурс] / P. Swerts. - Режим доступу до ресурсу: www.pietswerts.be.
8. Vanaker J, Coulembier K. Piet Swerts [Електронний ресурс] / J. Vanaker, K. Coulembier // OeBeDeM. - 2001-2005. - Режим доступу до ресурсу: http://www.cebedem.be/en/composers/s/138-swerts-piet .
9. http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_gamelan_varieties
10. http://www.sinfoniettariga.lv/index.php7A109
11. http://dmitryuvarov.com/ru/biography/
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення біографії та творчості композитора Миколи Дмитровича Леонтовича. Художньо-ціннісний критерій музичного твору. Аналіз-інтерпретація літературного твору та його художнього образу. Характеристика особливостей виконання хорового твору "Льодолом".
реферат [31,1 K], добавлен 02.06.2014Драматургічна концепція опери М.А. Римського-Корсакова та її висвітлення в музикознавчій літературі. Контрдія опери та її інтонаційно-образний аналіз. Сценічне вирішення задуму в спектаклі "Царева наречена" оперної студії НМАУ ім. П.І. Чайковського.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 05.10.2015Елементи мовної, музичної інтонації, акторської пластики, їх взаємопосилення в процесі виконання та вплив на динаміку сприйняття твору. Взаємодія категорій мелосу і Логосу в процесі інтонування. Синергія як складова виконавської культури постмодерну.
статья [25,6 K], добавлен 24.04.2018Роль та місце Френсіса Кленьянса у сучасній гітарній музиці. Характеристика та аналіз обраного твору композитора. Розгляд основних художніх та виконавських аспектів інтерпретації: структури, природи мелодичної лінії, гармонії, ритму, технічних прийомів.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 25.02.2014Творчість М.Д. Леонтовича у контексті розвитку української музичної культури. Обробки українських народних пісень. Загальна характеристика хорового твору "Ой лугами-берегами". Структура музичної форми твору. Аналіз інтонаційно-тематичного матеріалу.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 04.11.2015Історія написання Берліозом твору для альта в стилі "Фантастичної симфонії" за проханням Паганіні. Експозиція сонатної форми. Використання солюючого інструменту разом з порученою йому темою протягом всього твору. Склад оркестру для виконання твору.
реферат [30,3 K], добавлен 06.10.2014Аналіз специфіки інтерпретації хорових творів доби бароко. Формування художнього задуму. Дослідження особливостей тембрального забарвлення, нюансування та функціонального навантаження. Використання композиторами риторичних фігур. Форми звуковідтворення.
статья [15,3 K], добавлен 07.02.2018Кратка біографія російського композитора Петро Ілліча Чайковського. Народно-пісена творчість музично-громадського діяча. Міжнародна оцінка мистецтва композитора, диригента. Загальна характеристика та вокально-хоровий аналіз музичного твору "Соловушко".
статья [24,3 K], добавлен 02.06.2017- Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Драматургічні особливості духовного концерту "Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах" Артемія Веделя. Музична інтерпретація тексту 119-го псалма. Особистісні детермінанти концепції твору: автобіографічний підтекст та морально-етична проблематика.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018 Життєвий та творчий шлях С.П. Людкевича. Музичні інтерпретації поезії Т. Шевченка. Історія створення кантати-поеми "Заповіт". Інтонаційно-образна драматургію твору. Поєднання в ньому у вільної формі монотематичного принципу розвитку композиції з сонатним.
реферат [24,8 K], добавлен 28.05.2014